2. ПОЧАТОК ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ
•Свято 1-го вересня стосується всіх. Адже всі ми були школярами, писали диктанти і контрольні,
зубрили дати і теореми, одержували свої «двійки» і «п'ятірки». Та найбільше хвилюються у цей день ті,
хто перетинає шкільний поріг уперше, а також — їх батьки. Для вас, шановні батьки, поради психолога!
•Напередодні нового навчального року зазвичай визначають, скільки коштує зібрати першокласника
до школи, перевіряють знання дітей. Про психологічну готовність дитини до цієї події чомусь
замислюються менше. Але зміна життєвої ситуації і статусу, набуття нової соціальної ролі — школяра,
зустріч із новим і незнайомим досить часто спричиняють значний стрес для дитини. На думку
психологів, 10-15 % дітей неохоче йдуть до школи саме через цей страх невідомого. Підготу-вати до
навчання означає не лише навчити читати і лічити. Дуже важливо, щоб малюк якомога більше знав про
школу. Дитині буде легше адаптуватися, якщо вона заздалегідь познайомиться з учителькою та
однокласниками, атмосферою шкільних занять, а батьки і старші діти розкажуть про свій учнів-ський
досвід.
•Для дорослих це — важливий і відповідальний рубіж, своєрідний іспит на звання розумних бать-ків.
Отже, шановні батьки, налаштуйтеся на те, що і у вас додасться турбот, обов'язків, проблем, змі-ниться
все життя родини. Насамперед, наберіться терпіння, адже не все одразу буде легко. У цей час дуже
важливо приділяти першокласникові якомога більше уваги. Обов'язково хваліть дитину навіть за
незначні успіхи. Це підвищує її самооцінку, бажан-ня вчитися збільшується. І у жодному випадку не
сваріть за перші невдачі. Натомість, намагайтеся разом із дитиною розібратися, у чому полягає їх
причина, допоможіть виправити ситуацію. Не варто і перетворювати навчання на змагання, мовляв, інші
роблять це краще за тебе, ти ж не хочеш бути останнім! Змагатися корисним є на спортивному
майданчику, в іграх, а процес навчання, хоча б на початку, має супроводжуватися лише позитив-ними
емоціями. Не перетворюйте власну дитину на засіб самоствердження, аби лише похвалитися перед
сусідами чи колегами, що вона вивчає три мови, займається музикою, спортом і танцями. Не
поспішайте, придивіться, чи може впоратися пер-шокласник зі шкільними завданнями, а тоді вже
записуйте його в гуртки чи секції.
•Не варто забувати, що День знань — свято не лише дитяче. Адже ми всі у цьому світі учні, учи-
мося, у той чи інший спосіб, усе життя. До речі, медики відзначають, що люди, які постійно навча-ються,
зберігають ясний розум і добру пам'ять до глибокої старості. Адже наш мозок потребує трену-вань і
навантажень анітрохи не менше, ніж м'язи, а без вправ — атрофується так само, як і м'язи. Психологи
помітили, що людина будь-якого віку, якщо вона навчається, почувається молодшою. Отже, зовсім
непоганий спосіб збереження моло-дості.

3. БАТЬКИ, ПАМ’ЯТАЙТЕ!
• Тільки разом зі школою можна досягти бажаних результатів у вихованні й
навчанні дітей. Учитель — ваш союзник і друг вашої сім'ї. Зауважен-ня про
роботу вчителя висловлюйте у школі, на зборах. Це заборонено робити у
присутності дітей!
• Обов'язково відвідуйте всі заняття і збори для батьків. Якщо не зможете,
повідомте про це вчителеві особисто або запискою через дитину.
• Щодня цікавтеся успіхами дитини («Про що цікаве ти сьогодні дізнався на
уроках?» замість традиційного: «Яку сьогодні одержав оцінку?»). Радійте
успіхам, не засмучуйтесь через кожну невдачу, що сталася із сином або
дочкою.
• Регулярно контролюйте виконання дитиною різноманітніших завдань і
надавайте їй, за потреби, допомогу. Допомога і контроль не повинні бути
муштрою, настирливим моралізуванням, що вимо-тує дитину. Головне —
викликати у дитини інтерес до навчання.
• Перевіряючи завдання, націлюйте дитину на те, щоб вона вміла доводити
правильність виконаної вправи. Частіше запитуйте: «Чому?» Пропонуйте
довести свою думку. Запитуйте про те, чи можна відповісти інакше.
• Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у всіх заходах, що стосуються її,
та проводяться в класі і школі.
• Намагайтеся вислуховувати розповіді дитини (про себе, товаришів, школу)
до кінця. Поділити-ся своїми переживаннями — це природна потреба дітей.

4. ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
ПЕРШОКЛАСНИКА
• У віці 6-7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні.
Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. Наші прабабусі були праві, коли віддавали навча-
тися своїх нащадків до гімназій й тільки у віці 9 років, коли нервова система вже сформувалася.
• Серйозних хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
• Правило 1
• Ніколи не віддавайте дитину одночасно до пер-шого класу і якоїсь секції або гуртка. Сам початок
шкільного життя вважається стресом для семи-річних дітей. Якщо малюк не зможе гуляти, відпо-
чивати, виконувати домашні завдання без поспіху, у нього можуть виникнути проблеми зі здоров'ям,
невроз. Якщо заняття музикою та спортом здають-ся необхідною частиною виховання, почніть водити
дитину в ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
• Правило 2
• Пам'ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більше ніж на 10-15 хв. Тому, коли ви з нею
готуватимете уроки, кожні 10-15 хвилин необхідно перериватися й обов'язково давати маляті фізичну
розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику
кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові
завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
• Правило З
• На думку лікарів-офтальмологів та невропа-тологів в усіх країнах світу, комп'ютер, телевізор і будь-які
заняття, що вимагають значного зоро-вого навантаження, мають тривати не більше ніж годину.
• Правило 4
• Протягом першого року навчання ваш малюк потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з
одноклас-никами й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось —
ні. Саме у цей час у малюка формується думка про себе. Якщо ви прагнете, щоб виросла спокійна і
впевнена у собі людина,— обов'язково хваліть! Підтримуйте, не сваріть за неакуратність у зошиті. Усе
це — дрібниці порівняно з тим, що від нескін-ченних докорів і покарань ваша дитина зневіриться у
собі.

5. ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО
ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ
• Не залякуйте дітей школою, адже це призве-де до небажання дитини йти туди.
Особливо небезпечним це є стосовно боязких, невпевне-них у собі дітей.
• Виявляйте цікавість до індивідуальності дитини, її внутрішнього світу.
• Суворість і доброзичливість у вихованні дітей повинні бути помірними.
• Сприяйте добрим взаєминам вашої дитини з однолітками, адже за їх відсутності
виникають напруженість і хвилювання, що призводить до появи відчуття
неповноцінності, агресивності. У дитини може сформуватися негативне
ставлення до дітей, до школи.
• Головну увагу при формуванні невимушеності і спілкуванні з дорослими
приділяйте сюжетно-рольовій грі (гра в школу, роль учителя).
• Для формування адекватного рівня спілкуван-ня і взаємодії дитини з
однолітками використовуйте ігри, за правилами яких діти змушені узгоджувати
власні дії для виконання спільного завдання.
• Для формування внутрішньої позиції дитини, розвитку її адекватної оцінки та
самооцінки, використовуйте режисерські ігри, у яких носія-ми ролей є іграшки
(ляльки, тварини). Дитина сама створює і реалізовує сюжет гри, одночасно
виконуючи різні ролі.
• Для формування навчальної діяльності засто-совуйте дитяче
експериментування, під час якого діти «відкривають» нові сторони та якості
об'єктів, нові знання сприяють появі нових питань.

6. БАТЬКИ, ЧИ ГОТОВІ ВИ ДО
ШКОЛИ?
• У дошкільному дитинстві відбувається інтен-сивний розвиток усіх пізнавальних психічних про-цесів, які
в подальшому є першоосновою готовності дитини до школи, і найбільша роль у цей період у розвитку
та становленні дитини належить бать-кам. Саме вони мають забезпечити своєму малю-кові найбільш
сприятливі умови для розвитку. Чим раніше починається така взаємодія батьків із дітьми, тим краще,
але ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу».
• Як можуть батьки допомогти дитині в підго-товці до школи?
• Окреслимо кілька конкретних порад, які хоча й не охоплять цього багатогранного питання, але все ж
таки допоможуть дорослим.
• Для дитини ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостері-гаючи.
Ваша дитина обов'язково говоритиме так, як ви.
• Дитина успішніше засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею,
розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас стомлює, якщо ви
поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші
проблеми в майбутньому.
• Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевне-ності в
собі та успішного мовного спілкуван-ня поза сім'єю. Від ступеня раннього мовного розвитку
залежатиме подальший процес росту дитини в школі.
• Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.
• Кожна дитина має свій темперамент, свої потре-би, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її
неповторність!
• Ставте для себе та для дитини реальну мету. Ведіть і спрямовуйте її, але не підштовхуйте!
• Забезпечуйте дитині широкі можливості кори-стування кожним із п'яти відчуттів: вона повинна бачити,
слухати, торкати руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.
• Допомагайте дитині розвивати дрібну мотори-ку м'язів руки, щоб їй було легше опановувати письмо.
Для цього необхідно багато вирізати, малювати, розфарбовувати, будувати, складати невеликі за
розміром деталі, зображення тощо.

7. БАТЬКИ, ЧИ ГОТОВІ ВИ ДО
ШКОЛИ?
• Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра — це
провідна її діяльність, це її робота. Л. С. Виготський зазначав: «Чим краще
дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».
• Допомагайте дитині засвоїти склад числа. Немає необхідності, щоб дитина
могла механічно лічити до 100 і більше. Нехай вона лічить до 10-20, але їй
необхідно розуміти і знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо.
Це є основою понятійного розуміння основ ариф-метики, а не механічного
запам'ятовування.
• Працюйте з дитиною над розвитком її пам'яті, уваги, мислення. Для цього в
різних періодичних та інших виданнях для дітей сьогодні пропонується багато
ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів.
• Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання
обов'язково.
• Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його
виконання.
• Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог
до неї з боку усіх членів родини.
• Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати
адекватно і доводьте це до її відома.