1. 12. Встановіть хронологічну
послідовність подій:
а) Прийняття першого п'ятирічного
плану;
б) Обрання курсу на індустріалізацію
країни (XV з’їзд ВКП(б);
в) Відкриття Харківського тракторного
заводу;
г) «Рік великого перелому»
д) Відкриття Дніпрогесу.

2. 13. Встановіть відповідність:
А) Політика
«воєнного
комунізму»;
1) Примусове об'єднання сільськогосподарських виробників у
колективні господарства (колгоспи);
Б) Політика
колективізації;
2) Концентрація фінансових та організаційних зусиль на розвитку
важкої промисловості з метою перетворення УСРР в індустріально
розвинену країну;
В) Нова економічна
політика;
3) Політика, яка допускала лібералізацію в сільському
господарстві, легкій промисловості та торгівлі, передбачала
впровадження економічних методів управління;
Г) П’ятирічний план; 4) Політика, яка передбачала концентрацію в руках держави
управління промисловістю, ліквідацію товарно-грошових
відносин, введення продрозкладки та проддиктатури на селі;
Д) Політика
індустріалізації
5) встановлення завищених цін на промислові товари і відповідно
заниження — на сільськогосподарську продукцію
Е) «Ножиці цін» 6) Основна форма планування та управління економікою в рамках
радянської системи.

3. Суцільна колективізація
сільського господарства
Тема уроку:

4. СОЦІАЛЬНО-КЛАСОВАСТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГО
НАСЕЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
у 1917 і 1923 рр.
Роки Бідняки Середняки Куркулі
1917 58 % 30 % 12 %
1923 34 % 63 % 3 %
ЛЕНІНСЬКІ ПРИНЦИПИ КООПЕРАЦІЇ
1. Добровільність
2. Поступовість
3. Різноманітність форм
4. Перехід від нижчих форм до вищих
5. Врахування місцевих умов
6. Фінансова і матеріальна допомога
міста селу

5. Колективізація – перебудова
сільського господарства шляхом
об’єднання дрібних одноосібних
селянських господарств у
колективні господарства.
На XV з'їзді ВКП(б)
в 1927 р.
було проголошено курс
на кооперацію села

6. Причини
колективізації
Економічні
Фінансування
індустріалізації
Нестача зерна
Необхідність механізму
безперебійного
забезпечення хлібом
міста
Політичні
Легше управляти
колективними
господарствами
Переведення села
на соціалістичні
рейки
Наявність
передумов для
колективізації

7. Підготовка до суцільної
колективізації
1) згортання непу;
2) заміна продподатку силовим
вилученням хліба у селян;
3) заборона приватної торгівлі;
4) тиск на «куркульство»;
5) покарання місцевих партійних
працівників за м'якотілість «у
боротьбі з «куркульством»;
6) відмова від ленінських
принципів кооперації й рішень
XV з'їзду ВКП(б).
1929 р.
Постанова ЦК
ВКП (б) про
суцільну
колективізацію

8.  5 січня 1930 р.— постанова ЦК ВКП (б) «Про
темпи колективізації і заходи допомоги
держави колгоспному будівництву».
 2 березня 1930 р. Й.Сталін у газеті
«Правда» публікує статтю «Запаморочення
від успіхів»
 14 березня 1930 р. – постанова «Про
боротьбу з викривленнями партійної лінії у
колгоспному русі»
 МТС (машинно-тракторні станції) –
сільськогосподарські підприємства, які
зосереджували наявну техніку та кадри
механізаторів.

9. 30 січня 1930 р.— постанова ЦК ВКП(б)
«Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у
районах суцільної колективізації»
Розкуркулення — компанія експропріації селянських
господарств у 1930-ті рр., складова частина примусової
колективізації.
Куркуль (куркульство) — поширена назва заможних
селян, господарів в Україні.
Контрреволюційний актив
(«вороги радянської влади»)
Великі
куркулі
Інші
куркулі
розстріл або
«ізоляція» в
тюрмах чи таборах
заслання сімей у
північні райони
країни
Переселення
у межах
району

10. ЗЕРНОВІ ПОСТАВКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВІ
Роки Кількість (млн пудів)
січень—листопад 1930 400
січень—листопад 1931 380
червень—жовтень 1932 132
1933—1937 ?
ЛЕНІНСЬКІ ПРИНЦИПИ
КООПЕРАЦІЇ
1. Добровільність
2. Поступовість
3. Різноманітність форм
4. Перехід від нижчих форм до
вищих
5. Врахування місцевих умов
6. Фінансова і матеріальна
допомога міста селу
Принципи колективізації
1. Примусовість
2. Форсованість темпів
3. Застосування однієї форми
кооперації: сільгоспартілі — колгоспу
4. Відкидання перехідних форм
5. Ігнорування місцевих умов
6. Організація МТС, «допомога» селу
25-тисячників, комуністів,
комсомольців

11. Голодомор – штучно створений голод із метою досягнення
певної мети. Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні був
визнаний геноцидом українського народу.
Геноцид – знищення окремих груп населення за расовими,
національними, етнічними або релігійними мотивами, а
також штучне створення життєвих умов, не сумісних із
життям.

12. ЩОРІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО
ЗЕРНА В СРСР (млн т)
1928 р.- 73,7 1933 р.— 68,4 1938 р. — 73,6
1929 р.— 71,7 1934 р. — 67,6 1939 р. — 73,2
1930 р.— 83,5 1935 р. — 75,0 1944 р. — 49,1
1931 р.— 69,5 1936 р.— 55,8 1945 р. — 47,3
1932 р.— 69,9 1937 р.— 97,4

13. Головні причини голоду
1) голод як засіб упокорення селянства як
свідомої національної верстви;
2) непомірні для селян хлібозаготівлі;
3) надмірний хлібний експорт;
4) примусова суцільна колективізація і
масове створення колгоспів;
5) відсутність реального економічного і
політичного суверенітету республіки.

14.  1932 р. – надзвичайна
комісія на чолі з головою
РНК СРСР В'ячеславом
Молотовим
1933 р. – призначення Другим
секретарем ЦК КП(б)У і секретарем
Харківського (столичного) обкому
партії Павла Постишева. Він
очолив кампанію репресій проти
тих, хто не хотів бути катом
власного народу.

15. 7 серпня 1932 р. – постанова ВЦВК та
РНК СРСР «Про охорону майна
державних підприємств, колгоспів і
кооперативів та про зміцнення
громадської (соціалістичної) власності»
(в народі – Закон «про п’ять колосків»).
«Чорні дошки»

17. 28 листопада 2006 р. –
Закон України «Про
голодомор 1932 – 1933
років в Україні», який
визначає, що голодомор
1932 – 1933 рр. в Україні є
геноцидом українського
народу.