Вигорання в професійній діяльності

1. Презентація
на тему
«Емоційне вигорання»

2. План:
1. Психологічні дослідження професійного вигорання.
2. Фактори, що сприяють вигоранню.
3. Ознаки синдрому вигорання.
4. Профілактика професійного вигорання.
5. Методи гармонізації психофізичного стану

3. За даними дослідження американського Національного інституту проблем
здоров'я і професійної безпеки в наш час більше 35 млн. людей у всьому світі
страждають клінічною формою синдрому хронічної втоми. Існує так звана
«група ризику» працівників, які найбільш схильні до вигорання – це ті, хто
працює у сфері «людина-людина» і в силу своєї професії змушені багато і
інтенсивно спілкуватись з іншими людьми.
Професії сфери
«Людина-людина»

4. Факторами, які впливають на вигорання, є
індивідуальні особливості нервової системи і
темпераменту. Швидше «вигорають» працівники
з слабкою нервовою системою і інтроверти,
індивідуальні особливості яких не поєднуються з
вимогами професій типу «людина-людина»

5. Ознаки синдрому вигорання мають :
Лікар Вчитель
Соціальний
працівник

6. Синдром професійного (емоційного) вигорання - так
називається серйозна недуга, яка відносно недавно
поповнила Міжнародний класифікатор психічних хвороб.
Вона загрожує представникам усіх професій

7. Які ж фактори
сприяють розвитку
феномену
професійного
вигорання?
✔ Пред'явлення завищених вимог і високе робоче навантаження.
✔ Відсутність або брак соціальної підтримки з боку колег і начальства.
✔ Недостатня винагорода за роботу, відсутність вихідних та відпусток.
✔ Неможливість впливати на прийняття важливих рішень.
✔ Постійний ризик штрафних санкцій.
✔ Одноманітна і безперспективна діяльність.
✔ Відсутність будь-яких інтересів поза роботою.

8. Ознаки професійного вигорання
Першою ознакою професійного
вигорання є підвищена
активність, коли людина
повністю поглинена роботою,
забуває про власні потреби, про
відпочинок, про їжу.
В цей період настає виснаження.
З'являється відчуття
перенапруження, емоційні та
фізичні ресурси вичерпані,
людина відчуває втому, яка не
проходить після нічного сну,
вихідних і нерідко навіть після
відпустки.

9. Другою ознакою
синдрому професійного
вигорання є - особистісна
відстороненість.
Людина перестає
цікавитися професійною
діяльністю, у неї майже
нічого не викликає
емоційного відгуку - ні
позитивні обставини, ні
негативні.
Едвард Нортон у ролі
виснаженого працівника (к/ф
Бійцівський клуб)

10. Третьою ознакою синдрому
вигоряння є - відчуття втрати
власної ефективності і падіння
самооцінки.
Людина не бачить перспектив у
своїй професійній діяльності,
знижується задоволення роботою.
Низька самооцінка, вина і депресія
вказують на низьку емоційну
грамотність.
Людина не може розібратися в
собі і в причині своїх почуттів, вона
стає не в змозі ефективно
взаємодіяти із зовнішнім світом.
Це означає повний особистий і
соціальний неуспіх.
Третьою ознакою синдрому вигоряння є - відчуття втрати власної
ефективності і падіння самооцінки. Людина не бачить перспектив
у своїй професійній діяльності. Низька самооцінка, вина і депресія.
Людина не може розібратися в собі і в причині своїх почуттів, вона
стає не в змозі ефективно взаємодіяти із зовнішнім світом. Це
означає повний особистий і соціальний неуспіх.

11. Профілактика професійного вигорання
Адекватне відношення до роботи і відведення їй
належного місця у житті. На жаль, у житті ми не
завжди маємо змогу робити тільки те, що нам
подобається, приносить радість. А робота без
радості пришвидшує вигорання в багато разів.

12. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш
робити те, що любиш – навчись любити те, що
робиш», то ніяке професійне вигорання нам не
загрожуватиме!
Улюблена робота подовжує життя.

13. Методи гармонізації психофізичного стану
Людина є цілісною біоенергоінформаційною системою, тому
вплив на будь-яку з цих складових позначається і на інших.
Умовно всі методи гармонізації психофізичного стану людини
можна об'єднати в 3 взаємопов’язані групи:
Фізіологічний рівень
регуляції
психофізичного стану
(вплив на фізичне
тіло)
Емоційно-вольова
регуляція
психофізичного
стану(вплив на
емоційний стан)
Ціннісно-смисловий
рівень регуляції
психофізичного стану
(вплив на думки,
зміна світогляду)

14. 1.Фізіологічний
рівень
регуляції
психофізичног
о стану
❖ Достатньо тривалий і якісний
сон
❖ Збалансоване,
насичене вітамінами
і мінералами
харчування

15. ❖ Достатнє фізичне
навантаження: заняття
спортом, ранкова
гімнастика , танці
❖ Масаж , терапія
кольором,
ароматерапія

16. 2.Емоційно-
вольова
регуляція
психофізичн
ого стану
❖ Гумор (сміх позитивно
впливає на імунну
систему, активізуючи Т-
лімфоцити крові; у
відповідь на вашу усмішку
організм продукуватиме
бажані гормони радості;
гумор чудово
«перезаряджає» негатив)
❖Музика ❖ Спілкування з сімєю, друзями

17. ❖Заняття улюбленою справою, хобі
❖Спілкування з природою, тваринами

18. 3. Ціннісно-
смисловий
рівень
регуляції
психофізичного
стану
Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які
подразники, що загрожують нашому спокою. При
цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи
вигадані. Тому і на надуману проблему організм
відреагує, як на справжню. Отже, важливо
навчитись контролювати свої думки і емоції.
Відомий дослідник стресу Сельє зазначав, що має
значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви
це сприймаєте.

19. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Щастя не приходить. Приходить вміння його
помічати
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Щастя не приходить.
Приходить вміння
його помічати