Урок біології з використанням ІКТ та елементами рольової гри в 11 класі з теми "Закономірності спадковості"

1. Червоноградський навчально-виховний комплекс №13
ТЕМА УРОКУ
«ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ.
ЗАКОНИ Г.МЕНДЕЛЯ, ЇХ
СТАТИСТИЧНИЙ ХАРАКТЕР І
ЦИТОЛОГІЧНІ ОСНОВИ»
Вчитель: Н.Ю.Теслюк

2. Тема уроку: Закономірності спадковості. Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і
цитологічні основи.
Освітні цілі: розшири знання учнів про генетику як науку; сформувати поняття про основні
генетичні закономірності, закон «чистоти гамет»; дати знання про цитологічні основи законів
спадковості.
Обладнання: портрет Г.Менделя; текст підручника; малюнки підручника; мультимедійний
проектор; диск «Открытая биология 2.6»; модель 11.1 «Закони Менделя»; таблиці; картки-
терміни; німі рисунки.
Основні поняття: ген, алельні гени, гомологічні хромосоми, домінантна та рецесивна ознаки,
генотип, фенотип, спадковість, мінливість, гомозигота, гетерозигота, моно-, ди- полігібридне
схрещування, чисті лінії.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку:
І. Організаційний момент. Психологічний настрій.
ІІ. Актуалізація знань. (Шифровий диктант, спроектований через мультимедійний проектор).
1. Ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає спадкові ознаки організмів.
2. Диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні хромосоми якої містять різні алелі
певного гена.
3. Сукупність усіх ознак і властивостей організму, які формуються внаслідок взаємодії
генотипу з чинниками довкілля.
4. Здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі індивідуального
розвитку.
5. Гени, що перебувають в різних станах, але займають одне й те саме місце (локус) в
хромосомах однієї пари і визначають різні стани певної ознаки.
6. Явище пригнічення прояву однієї алелі іншою.
7. Наука про закономірності спадковості та мінливості організмів.
8. Диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні хромосоми якої несуть однакові
алелі певного гена.
9. Сукупність генетичної інформації, закодованої в генах клітини або організму.
10. Алель, яка в присутності іншої не проявляється.
11. Властивість живих організмів передавати свої ознаки й особливості онтогенезу потомкам,
забезпечуючи спадкоємність поколінь організмів.
12. Нащадки, одержані від схрещування організмів, які відрізняються за певними станами
однієї чи кількох спадкових ознак.
13. Поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової
ознаки.
14. Генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані у
результаті самозапліднення.
15. Метод, застосований Менделем, що полягає у схрещуванні організмів, які відрізняються за
певними станами однієї чи кількох спадкових ознак.
16. Сукупність генів галоїдного набору хромосом організмів певного виду.
17. Поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами трьох і більше ознак.
Генетичні поняття Варіанти
І ІІ ІІІ ІУ
Фенотип Є 2 і и
Ген І 6 у Е
Мінливість К 11 а Н
Домінування Е 1 к А
Алельні гени Д 7 в Х
Генотип А 12 1 Д
Гетерозигота Г 8 о Z

3. Гібридологічний З 13 с Q
Рецесивна алель Л 15 р В
Гомозигота Б 3 d R
Гібрид Ж 9 m L
Моногібридне схрещування М 16 e W
Генетика О 4 q F
Спадковість В 10 f C
Геном П 17 r T
Полігібридне схрещування Ф 5 h S
Чисті лінії С 14 s У
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
У 1914 р. в Англії ремонтували собор. Роботами керував нащадок першого герцога
Шрюсбері Джона Табольта, похованого у цьому соборі у 1453 р. Джон Табольт був історичною
постаттю. Він воював проти Жанни Д’арк і загинув від ран. Чотирнадцять поколінь відділяли
Рицаря ХV ст. від його нащадків початку ХХ ст. . Нащадок розкрив гробницю. Те, що в ній
лежав Табольт сумнівів не було. На кістках були ушкодження, що свідчили про рани, згадувані
літописцями. Про встановлення портретної схожості не могло бути і мови. І тут виявився
неспростований доказ спорідненості, більш надійний, аніж засвідчені нотаріусом генеалогічні
документи, на одному з пальців скелета дві фаланги зрослися в одну.Нащадок порубаного
французами герцога радісно простягнув свідкам, що були присутні під час розкриття гробниці,
свою руку з розчепіреними пальцями. На тій самій руці, що й у скелета, ті самі дві фаланги
вигляділи як одна. Їх зростив домінантний ген, фенотипів прояв якого в медицині називають
симфалангією.
Отакою є сила гена. Така сила спадковості. Отже, ми продовжуємо відкривати з вами
таємничий світ генетики – науки про спадковість і мінливість організмів і тому тема нашого
уроку «Закономірності спадковості, встановлені Г.Менделем. Перший і другий закони
Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи».
ІУ. Вивчення нового матеріалу.
1. Закономірності спадковості, встановлені Г.Менделем – І та ІІ закони. (Рольова гра).
Учитель. Легенди про випадкові відкриття, про яблука, що роблять людей Ньютонами, про
віщі сни, після яких просинаються Менделєєвими, - лише легенди. Для того щоб розгадати
загадки природи, потрібно щось більше, і насамперед працелюбність.
І мені хочеться, щоб зараз ви прожили кілька хвилин з Г.Менделем, хвилин, що сповнені
жагою пошуку, завдають муки й ні з чим не зрівняну радість відкриття, щоб з перших вуст ви
почули запитання, які поставив природі Г.Мендель, і ті результати, які він отримав.
Грегор Мендель. (розповідь учня, що виконує роль Г.Менделя супроводжується показом
моделі 11.1 «Закони Менделя» з диска.)
Мене завжди цікавив дійсно дивний прояв спадковості. Повернувшись із Відня, де я отримав
додаткову освіту, я розпочав чітко спланований експеримент. Для дослідів я взяв посівний
горох. На відміну від своїх попередників, які намагалися простежити спадкування всіх ознак
одночасно, я вирішив простежити спадкування не цілого комплексу, а окремих ознак, що явно
відрізняються.
Учитель. Консультанти, скажіть будь-ласка, як називаються такі ознаки?
(Наукові консультанти – учні, які одержали випереджальне д/з, дають визначення
альтернативних ознак, прикріплюють на дошці картку-термін. Учні роблять записи в
зошитах.)
Г.Мендель. Чому я все-таки взяв горох? По-перше, його зручно вирощувати, він вирізняється
великою різноманітністю форм, здатністю до самозапилення. Пилок з пильників потрапляє на
приймочку тієї самої квітки до того, як вона розкриється, тобто одна рослина одночасно є і
батьківською, і материнською. Для кожного досліду я відбирав два сорти, що відрізнялися за
парою ознак і проводив точний кількісний облік.

4. Я відібрав рослини, в потомстві яких в результаті самозапилення не спостерігалося
різноманітності за тією ознакою, яку я вивчав. Наприклад, рослина гороху, в якої в 1, 2, 3, 4
поколіннях насінини були виключно жовтими, або рослини, в яких у ряду поколінь усі насінини
були виключно зеленими.
Учитель. Слово, вам, консультанти.
( Наукові консультанти зазначають, що це чисті лінії і дають визначення.)
Г.Мендель. Якщо я схрещу між собою два види різновиди гороху, які розрізняються за певною
ознакою – забарвленням насіння, - то яким буде потомство? Це було перше питання, яке я
поставив природі.
Консультанти. Ви одержали насіння рослин – гібриди першого покоління, які всі виявилися
одноманітними – жовтого кольору. Тож у фенотипі цих гібридів проявився лише один із двох
станів ознаки – домінантний, що і дало назву виявленій закономірності
Г.Мендель. Отже, щойно ми встановили мій 1 закон – закон одноманітності гібридів першого
покоління. Для одержання гібридів 2 покоління рослини, одержані в результаті схрещування,
самозапилюються, або схрещуються між собою. І в другому поколінні гібридів спостерігається
розщеплення: приблизно три частини гібридів мають жовте насіння, одна – зелене. Це був
другий мій закон – закон розщеплення (демонстрація моделі).
2. Статистичний характер закономірностей, встановлених Г.Менделем, їх цитологічні основи.
Учитель. На цьому подякуємо Г.Менделю і підійдемо до генетики зовсім з іншого боку, а саме з
боку цитології. Пропоную вам на декілька хвилин стати вченими-цитологами і зробити своє
відкриття, а саме, з’ясувати цитологічні основи закономірностей спадковості, встановлених
Менделем.
(Самостійна робота учнів з підручником, обговорення, підсумок підводить вчитель з
демонстрацією моделі та записом схеми)
Кожен організм дістає один ген від матері, другий від батька:
Гамети Зигота
♀А + ♂А = АА
♀А +♂ а = Аа
♀а +♂а = аа
Висновок: кожна з гамет не може одночасно нести два алельних гени, а несе лише один із певної
їх сукупності. Що й стверджував Г.Мендель у запропонованому законі чистоти гамет – у
гібридного організму гамети «чисті».
Ми бачимо, що забарвлення насіння залежить від спадкових факторів, тобто генів, які несуть
спадкову інформацію про певні ознаки і можуть перебувати у різних станах – алелях, причому, із
двох алелей в гамету потрапляє один. Два різних алелі, опинившись в одній клітині, діють по
різному: один проявляється (домінантний), інший – рецесивний. Кожен з гетерозиготних батьків
утворює два сорти гамет і гібриди другого покоління утворюються в результаті випадкового
поєднання алелей.
Рекомбінація – це поєднання алелей різних генів у гаметах гібридних особин, що відрізняються
від подібних поєднань у гаметах батьків.
Статистичний характер закону незалежного комбінування станів ознак можна довести,
записавши хід схрещування за допомогою решітки Пеннета.
рр ♀ААВВ х ♂аавв
АВ АВ АВ АВ
ав АаВв АаВв АаВв АаВв
ав АаВв АаВв АаВв АаВв
ав АаВв АаВв АаВв АаВв
ав АаВв АаВв АаВв АаВв
Отже, ймовірність поєднань різних гамет під час схрещування однакова, тому частота
зустріваності кожної з їхніх комбінацій у зиготі зумовлена кількісними співвідношеннями різних
сортів гамет.
У. Закріплення знань учнів.

5. 1. Розв’язування задач: робота з німими рисунками, спроектованими на екран.
- Розгляньте малюнок 1 і визначте вид схрещування нічної красуні. Яке буде розщеплення у
гібридного потомства за генотипом і фенотипом?
- Визначте за малюнком 2, генотип і фенотип вихідних форм суниць.
- Визначте за малюнком 3 генотип і фенотип батьків (Р) і гібридів суниць у 1 та 2 поколіннях.
2. Самостійна робота.
Якому закону чи характеру успадкування відповідають такі статистичні закономірності
розщеплення:
а) за фенотипом:
1) 1:2:1; 2) 3:1; 3) 1 або 100%; 4) 9:3:3:1; 5) 1:1.
б) за генотипом:
1) 1:2:1; 2) 1 або 100; 3) 1:1; 4) 1:2:2:4:1:2:1:2:1?
УІ. Домашнє завдання.
1. Вивчити § підручника.
2. Розв’язати задачі у робочому зошиті.
3. Учням-консультантам з’ясувати питання «Чи завжди підтверджуються закони спадковості,
встановлені Г.Менделем».

6. 1. Розв’язування задач: робота з німими рисунками, спроектованими на екран.
- Розгляньте малюнок 1 і визначте вид схрещування нічної красуні. Яке буде розщеплення у
гібридного потомства за генотипом і фенотипом?
- Визначте за малюнком 2, генотип і фенотип вихідних форм суниць.
- Визначте за малюнком 3 генотип і фенотип батьків (Р) і гібридів суниць у 1 та 2 поколіннях.
2. Самостійна робота.
Якому закону чи характеру успадкування відповідають такі статистичні закономірності
розщеплення:
а) за фенотипом:
1) 1:2:1; 2) 3:1; 3) 1 або 100%; 4) 9:3:3:1; 5) 1:1.
б) за генотипом:
1) 1:2:1; 2) 1 або 100; 3) 1:1; 4) 1:2:2:4:1:2:1:2:1?
УІ. Домашнє завдання.
1. Вивчити § підручника.
2. Розв’язати задачі у робочому зошиті.
3. Учням-консультантам з’ясувати питання «Чи завжди підтверджуються закони спадковості,
встановлені Г.Менделем».