3. ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОГО
КОНТРОЛЮ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
Педагогічний контроль — система
перевірки результатів навчання і
виховання студентів. Розвиток
різноманітних видів педагогічного
контролю стимулює навчання та
пізнавальну діяльність студентів.
4. Головна мета контролю
полягає у визначенні
якості засвоєння
навчального матеріалу,
ступеня відповідності
сформованих умінь та
навичок цілям і
завданням навчання
того чи іншого
навчального предмета.
5. До контролю знань ставлять такі
вимоги:
об'єктивність
обґрунтованість оцінок
систематичність
індивідуальний та диференційований
підхід до оцінки знань
усебічність та оптимальність
6. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ
Рейтингова система передбачає
визначення рівня оволодіння учнями
змістом навчального матеріалу
кожної теми чи блоку цілісного курсу,
сформованості вмінь і навичок.
7. Модульно-рейтингова система навчання
передбачає:
стимулювання систематичної самостійної
роботи студентів протягом усього семестру і
підвищення якості їх знань;
підвищення об’єктивності оцінювання знань
студентів;
запровадження здорової конкуренції в
навчанні;
виявлення та розвиток творчих здібностей
студентів.
8. З кожної дисципліни зміст навчального
матеріалу, конкретні завдання необхідно
розподілити на блоки, модулі, визначити
терміни виконання кожного завдання, форми
звітності, суму балів, співвідношення
кількості балів з традиційними оцінками.
9. ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ
Згідно з концепцією Є. Перовського, Ю.
Бабанського, М. Ярмаченка, В. Онищука
та інших, контроль виконує п'ять
функцій:
Контролюючу
(перевірну)
навчальну
виховну
розвивальну
методичну
10. Контролююча функція (діагностична)
полягає у з'ясуванні стану знань, умінь та
навичок як окремих студентів, так і всієї
групи. Мета цієї функції—встановлення
зворотного зв'язку,а також облік результатів
контролю. Завдяки цій функції визначають
можливості подальшого вивчення
програмного матеріалу, контролюють
ефективність як викладання, так і учіння.
11. Навчальна функція вимагає такої
організації перевірки знань, щоб її
проведення було корисним для всієї групи.
Ця функція сприяє активізації
самоконтролю, активізує
діяльність кожного члена
групи, забезпечує закріплення
матеріалу, що погано
засвоєний, і т. ін.
12. Виховна функція полягає в тому, що
студентів привчають до систематичної
навчальної роботи.
Розвивальна функція полягає в тому, що
розвиваються пам'ять, увага, логічне
мислення, професійні здібності, мотиви
пізнавальної діяльності тощо.
Методичну функцію здійснює сам викладач
для подальшого удосконалення курсу,
коригування всього навчального процесу.
13. ФОРМИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ
Екзамени, заліки, усне опитування,
письмові контрольні роботи, захист
курсових та дипломних робіт, звіт про
результати практики.
Навчальний контроль можна поділити за
часом: попередній (вихідний), поточний,
поетапний (тематичний), періодичний та
підсумковий.
14. Поточний контроль
здійснюється в ході
занять, завдяки йому
виявляють ступінь
розуміння навчального
матеріалу, його засвоєння,
уміння студентів
застосовувати знання на
практиці.
15. Підсумковий контроль здійснюється з
метою оцінки результаті в навчання на
окремих завершених етапах освіти або на
певному освітньому (кваліфікаційному)
рівні.
Складові такого
контролю:
семестровий
контроль та державна
атестація.
16. Кожна з форм
контролю має
особливості й
залежить від
мети, змісту,
методів та
характеру
навчання.