1. Сторчило Марія, НЕЦУ
Київ, 13.12.13

2.  Міжнародні
зобов'язання по Кіотському
протоколу та Конвенції ООН з питань зміни
клімату:
- міжнародні цілі по скороченню викидів
- гнучкі механізми:
 Виконання механізмів КП – реалізація
проектів Спільного Впровадження
 Міжнародна торгівля квотами в першому
періоді КП - Схема Зелених Інвестицій

3.  Нечітке
майбутнє
Впровадження
проектів
 Занепад
механізму Міжнародної торгівлі
викидами
Спільного

4. 
Регулятор визначає дозволений рівень викидів
(cap), створює та розподіляє дозволи між
підприємствами

Дозволи вводяться в обіг

Дефіцит дозволів збільшує їх цінність

Ціна дозволів відповідає середньому значенню
скорочення тони СО2

6.  І Фаза – 2005-2007 (пілотна)
Дозволи на викиди видаються безкоштовно. Штрафи за перевищення ~40€
ІІ Фаза – 2008-2012
90% на викиди видавалися безкоштовно. Деякі деожави-члени
проводили аукціони. Штрафи за перевищення ~100€
ІІІ Фаза – 2013-2020
Основний метод розподілу дозволів – аукціон (щонайменше
48%).Частка щорічно зібльшуватиметься



Наразі діє у 31 країні
Покриває близько 11 тис. установок
Складає близько 45% скорочення парникових газів ЄС

7. 



Перші спроби (2007) – 5 законопроектів
подані до парламенту.
2010:
№7231(ДАЕІ)
та
№4750(Комітет
екологічної політики)
Положення по розробці НСТВ в Угоді про
Асоціацію Україна-ЄС
Проекти міжнародної підтримки в Україні
(UNDP EBRD, World Bank)
,

8. За
Проти
більш прийнятний для держави та
бізнесу, ніж податок;
коливання цін на викиди СО2
продаж дозволів на аукціоні може принести пр не може охопити всі сектори економіки та всі уст
ибуток для держави
ановки
рівномірно розподіляє граничні витрати для ск
орочення викидів на всю економіку (дешевше
для економіки в цілому досягти необхідного с
корочення викидів)
значне обмеження викидів вплине на конкуренто
спроможність національних підприємств на міжна
родному ринку
(збільшиться собівартість)
дуже складний механізм впровадження та адміні
стрування;
високі адміністративні витрати
є ризик надання надмірної кількості дозволів на в
икиди
існує ризик нерівномірного розподілу
кількості дозволів між секторами економіки таок
ремими установками;
приєднання до ЄС СТВ створює ризик того, що де
шеві проекти скорочення викидів будуть
швидко виснажені
вимагає значних інституційних та законодавчих
змін

9. За
Проти
визначає ціну викидів CO2
не гарантує досягнення екологічної мети
через низьку податкову ставку
висока податкова ставка може сприяти
значним скороченням викидів
вимагає міцного аналітичного підґрунтя для
визначення оптимальної податкової ставки т
а звітності від промисловості
виконує фіскальну функцію
вимагає частого перегляду та корекції для д
осягнення екологічної мети
незначні адміністративні витрати
може зіткнутися із сильною політичною опоз
ицією у разі запровадження податку з висок
ою ставкою,
для впровадження не вимагає створення
нових інституцій
Вимагає мінімальних законодавчих змін
простий для впровадження та адмініструван
ня
може сприяти впровадженню енергоефекти
вних технологій

10. Функціонування НСТВ не може охопити всі джерела
викидів.
Тому
в
тих
секторах,
до
яких
НСТВ
не
застосовуватиметься мають діяти податки на викиди на
економічно стимулюючому рівні.

11. 
Амбіційна
мета
по
скороченню
викидів у другому періоді Кіотського
протоколу

Наявність
діючої
системи
моніторингу, верифікації та звітності
викидів для підприємств

Прозорий механізм розподілу квот на
викиди

Відміна енергосубсидій

12.  Чи
підтримуємо ми створення НСТВ в
Україні?
 Яким критеріям має відповідати НСТВ?
 Чи маємо ми далі працювати над
збільшенням податкової ставки?