2. Тепер,коли ми навчилися літати по повітрю,
як птахи, плавати під водою, як риби, нам
не вистачає одного: навчитися жити на
землі, як люди. Б.Шоу
3. Причинами проявів насильства є:
• Психологічні чинники (психічні розлади,
високий рівень агресії, власний негативний досвід
дитинства, низька самооцінка осіб);
• Соціальні чинники (стереотипність
уявлень про ролі в сім’ї та виховання
дітей, алкоголізм, поширення
наркоманії);
• Економічні чинники (зниження рівня життя
значної частини населення, безробіття, соціально-
побутова невлаштованість).
4. Як визначити дитину-жертву:
• знижується успішність в школі;
• дитину-жертву часто дражнять жорстокими
методами;
• ці діти часто перебувають біля вчителя,
щоб якось захиститися;
• у батьків можуть просити додаткових
грошей, не можуть пояснити на що,
оскільки бояться зізнатися;
5. Пасивні люди
Їх кредо: «Турбуйся про мене,
приймай рішення за мене. Як би за
всяку ціну уникнути прикрощів»
+ їм симпатизують, рідко звинувачують,
захищають їх, уникають конфліктів.
- підпорядковує себе іншим, придушує
негативні почуття
6. Агресивні люди
Їх кредо: « Я так думаю, я так хочу, я так
відчуваю, і мене не хвилює, що з тобою».
+ за них часто щось роблять інші, контролюють
ситуацію, успішні в ситуаціях, які вимагають
боротьби, суперництва
- постійне напруження, часто виникають суперечки
7. Відповідальна поведінка
кредо: «Я так думаю. Я так відчуваю. Я
так бачу ситуацію. А ти? Якщо наші
уявлення та інтереси не збігаються, я
готовий їх обговорити і готовий до
компромісу».
+ відстоюють свої права, вміють виражати свої
почуття, не ображаючи інших, інші люди все
більше їх поважають
- відповідальність – це випробування для
взаємин, зміна переконань
16. Основні стратегії втручання психолого-
соціальної служби:
• створити атмосферу довіри та безпеки;
• не звинувачувати дитину в тому, що з
нею сталось (“Якби ти не...”);
• визначити сильні сторони дитини та
підкреслити її мужність у тому, що вона
звернулась по допомогу;
17. • допомогти визначити, визнати і назвати своїм
ім’ям жорстоке поводження, задаючи
конкретні запитання про випадки знущання та
агресії вчиненої по відношенню до неї;
• допомогти дитині визначити причини
нанесення образ кривдником в якості його
обвинувачення (наприклад, “він вчинив так,
тому що відчуває невпевненість у собі і
стверджується за рахунок інших”);
18. • надавати інформацію. Якщо дитина буде знати
причини такої поведінки, етапи насильства, їй буде
легше зрозуміти, що можна зробити, щоб захистити
себе, щоб вийти з ситуації з найменшими втратами, і
чого не варто робити, щоб не погіршити ситуацію.
• працювати з дитиною над виробленням позитивної
самооцінки, цінностей, подолання ізоляції (надайте
можливість для реальних досягнень, розвивайте
розуміння позитивних рольових моделей поведінки
жінок і чоловіків, переконайте, що змінити свою
поведінку – в інтересах самої дитини);
19. • допомогти дитині навчитися визначати
різницю між власницькою та
турботливою поведінкою, визначити, що
таке повага.
• Звернутися до шкільного психолога
• надавати правову інформацію та дані
про служби допомоги жертвам: телефони
довіри для підлітків, міський телефон
довіри, міський психологічний центр.
