1. 15 липня 2013 року
сьогодні в номері
стор.3
Малий
бізнес стає
заможнішим
стор.5
Диво-сад
Леоніда
Бойка
стор.4
Черкащина
гортає віхи
історії
Ціна 75 коп.
п’ятниця
5 липня
2013 року
№54
(19780)
Перша обласна громадсько-політична газета
Н
авіть у найважчі часи економічної
кризи, коли доводилось на ходу пе-
репрофільовувати виробництво,
шукати замовлення і матеріали, гене-
ральний директор заводу, заслужений ма-
шинобудівник України Анатолій Ліпкан зу-
мів зберегти чималий соціальний «шлейф»
— їдальні, бази відпочинку, допомогу вете-
ранам і в першу чергу — житлове будівни-
цтво. Відділ капітального будівництва — з
найактивніших на підприємстві, має сучас-
ну технічну базу й кваліфікованих майстрів.
За роки незалежності завод збудував 1111
квартир. На вулиці Котовського над Оста-
шівкою зусиллями «Уманьферммашу» ви-
ріс новий заводський мікрорайон: житлові
будинки, дитячий і спортивний майданчи-
ки, кафе, магазини, перукарня. А нині вже
за іншою адресою — в кінці вулиці Леніна
— нові ферммашівські будинки оточують
просторий затишний двір. Тут і виросла
обнова, де новоселам вручали сертифі-
кати на квартири. Вже поклали свіжий ас-
фальт і поставили гойдалки для дітей; біля
під’їздів — пандуси для колясок, окремими
дверима можна дістатися просто до ліфтів.
У квартирах — металопластикові вікна, ав-
тономне опалення, лічильники. Сантехніку,
матеріали для підлоги й шпалери господа-
рі вибирають самі.
У цьому будинку дві однокімнатні
квартири — на першому й дев’ятому по-
верхах — виділені як відомче житло для
молодих лікарів Уманської районної лікар-
ні. Оплачують будівництво райдержадмі-
ністрація та «Уманьферммаш»: за ініціати-
вою Анатолія Ліпкана завод взяв на себе
половину вартості житла як спонсорську
допомогу для розвитку сільської медици-
ни на Уманщині.
Ольга Даниленко
Новосілля:«Уманьферммаш»
збудував ще одну дев’ятиповерхівку
Фотоавтора
Звичайний день наприкінці червня в Умані відзначився гарною подією
— перерізали стрічку перед входом до нового житлового будинку на
вулиці Леніна, 102. Ще 72 уманські сім’ї справлять новосілля. Дім
(білі стіни, червона і жовтогаряча оздоба) гарманійно вписався у
зелену місцину, звідси рукою подати до дендропарку «Софіївка». А
спорудили дев’ятиповерхівку спеціалісти відділу капітального бу-
дівництва ПАТ «Уманьферммаш».
Триває
передплата
на газету
ïåðåäïëàòèòè
ãàçåòó ìîæíà
на пошті
та â ðåäàêö³¿:
37-31-52
Залишайтеся
з нами!
2. 5 липня 2013 року2 Поступ влади
країнські новиниУ
Учасників
штурму
у Врадіївці
не затримували
У
Врадіївці Миколаївської облас-
ті, де була зґвалтована місцева
жителька Ірина Крашкова, учас-
ників штурму не затримували. Про це
заявив «Українській правді» заступник
начальника управління зв’язків із гро-
мадськістю Іван Бабаєв, спростову-
ючи інформацію про затримання тих,
хто штурмував райвідділок міліції. Він
назвав цю інформацію неправдивою.
За його словами, зараз лише «прово-
диться перевірка». «Перший заступ-
ник міністра внутрішніх справ Дубовик
виступав перед громадою — і все це
розповів. Нікого не затримували. При-
значені експертизи — будівельна і то-
варознавча… бо є пошкодження май-
на», — сказав Бабаєв, який перебуває
у Врадіївці.
Нагадаємо, що у ніч на 2 липня обу-
рений натовп штурмував райвідділ мі-
ліції, правоохоронці захищалися сльо-
зогінним газом і, за деякими даними,
стріляли у повітря. Є постраждалі.
езонансР
Президент Віктор Янукович ви-
магає прийняти кадрові рішення
за наслідками подій у Миколаїв-
ській області й показово пока-
рати винних у «врадіївському
злочині» та їхнє керівництво:
«Де були ці керівники на різних
рівнях району, області, що ро-
била влада регіону, хто нама-
гався приховати цей злочин? Ці
питання не повинні залишитись
без відповіді», — заявив Прези-
дент.
nnn
В Україні провели аналіз ви-
трат серед категорій спожив-
чих товарів та встановили, що
найбільше коштів співвітчизни-
ки витрачають на товари, які
не належать до першої необхід-
ності. Серед них на першому
місці тютюнові вироби з показ-
ником 125,20 гривні за місяць
на особу. На спиртне йде 51,60
гривні, а на м’ясо та птицю —
49,60.
nnn
Малина з норовірусом може
бути в Україні. У вітчизня-
ній санепідемстанції вже є під-
твердження, що заражена яго-
да з Нідерландів потрапила у
дев’ять європейських країн.
nnn
Депутат Партії регіонів Вадим
Колесніченко презентував доку-
ментальну книгу «Кресова кни-
га праведників 1939-1945-го» про
українців, які рятували поляків,
підданих винищенню з боку ОУН
і УПА. Книга вийшла накладом
дві тисячі примірників росій-
ською та українською мовами і
поширюється безплатно.
nnn
В Івано-Франківську з’явилися
біг-борди з написами «Казна-
чейство, віддай гроші місту!»,
які розмістив один з депутатів
Верховної Ради.
nnn
Німецька промислова гру-
па Dyckerhoff AG встанови-
ла зменшену копію статуї
Свободи біля підприємства
«Волинь-Цемент» у Здолбуно-
ві на Рівненщині. До 1990-го на
цьому місці стояв пам’ятник
Леніну.
Йдуть переговори
про
сміттєпереробний
завод
Сорок міжнародних зустрічей — з посла-
ми, працівниками бізнесових компаній
було проведено за останній рік, — по-
відомив на прес-конференції в понеділок
голова ОДА Сергій Тулуб, відповідаючи
на запитання про інвестиційні надхо-
дження в область.
Н
аша делегація була в Америці, а цьо-
го року — в Австрії, де теж була презен-
тація Черкащини. Заплановано, що цьо-
го року побуваємо у Вірменії, Іспанії, Росії. В
Україні ще буде Львівщина, Тернопільщина. У
нас є програма залучення інвестицій. І ми її ре-
алізуємо. Тільки за перший квартал прямих іно-
земних інвестицій ми отримали 877 мільйонів
доларів. Інвестиційні форуми — це теж спосіб
показати наші ресурси й можливості.
Не так давно ми відкривали підприємства з
іноземними інвестиціями — завод гарячого цин-
кування металоконструкцій ТОВ «Компанія «Ме-
тал Інвест», ТОВ «Фесукр». Зараз ведемо пере-
говори з німецькою фірмою щодо будівництва
в Черкасах сміттєпереробного заводу (вона по-
будувала такий комбінат у Рівному). Готуємося
провести в кінці вересня інвестиційний форум.
Запросили туди багатьох, дали згоду на участь
у форумі Польща, Франція, Нігерія.
Наш кор.
Т
обто вони почали
більш успішно працю-
вати й більше заро-
бляти. І дисциплінованіше
сплачують податки. У нас
59 тисяч суб’єктів малого
й середнього підприємни-
цтва. Це всього на півто-
ра відсотка більше, ніж то-
рік. Але сплатили вони до
зведеного бюджету області
майже на 11 відсотків біль-
ше, ніж за аналогічний пе-
ріод торік.
Зважаючи на важливість
малого й середнього біз-
несу, прозвучало на прес-
конференції, Президент
України Віктор Янукович
нещодавно підписав за-
кон «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів
України щодо усунення об-
межень у провадженні гос-
подарської діяльності». Від-
тепер контролюючий орган
не має права без рішен-
ня суду зупинити діяльність
підприємства. Якщо вино-
сить рішення про вжиття
інших заходів реагування
(штрафних санкцій, при-
писів про усунення недолі-
ків), він також зобов’язаний
звернутися до суду для під-
твердження такого рішен-
ня. Тобто підприємці звіль-
няються від обтяжливих
процедур оскарження в су-
дах прийнятих рішень про
накладення санкцій. Та-
кий підхід введено в дію з
1 липня ц.р.
А згідно з указом Пре-
зидента України «Про за-
ходи щодо забезпечення
здійснення місцевими дер-
жавними адміністраціями
виконавчої влади на відпо-
відній території», фіскальні
органи, перевіряючі струк-
тури повинні погоджувати
свої плани перевірок з міс-
цевими адміністраціями.
— Тобто тепер ми бу-
демо впливати на кількість
перевірок, щоб це не було
чиєюсь забаганкою, — наго-
лосив Сергій Тулуб. — Дру-
га перевірка одного і того
ж підприємства — лише че-
рез постанову суду.
— Щоб створити при-
вабливі умови для бізне-
су, ми на нарадах ставили
питання про реорганіза-
цію сфери адміністратив-
них послуг, — також повідо-
мив він. — Створили центр
надання адмінпослуг, де
в переліку — 183 послу-
ги для громадян і суб’єктів
господарювання. На жаль,
є ще чиновники, які шука-
ють особистий зиск у на-
данні послуг. Про це свід-
чать затримання посадових
осіб на хабарах, — заува-
жив Сергій Тулуб.
— У нас прийнята про-
грама про розвиток мало-
го й середнього бізнесу
на 2013-2014-ий роки, та-
кож поінформував він. —
У цьому році в обласному
бюджеті передбачено 800
тисяч гривень на підтрим-
ку реалізації програми. За
п’ять місяць витрачено вже
500 тисяч гривень на на-
вчання, як створити свій
бізнес, майже 1000 осіб
пройшли ці курси при цен-
трах зайнятості. Надається
перша одноразова грошо-
ва допомога на реалізацію
бізнес-проектів: за останні
два роки підтримано 42 такі
проекти на суму близько
шести мільйонів гривень.
Протягом двох останніх ро-
ків майже тисяча осіб отри-
мали одноразову допомогу
на загальну суму 9,6 міль-
йона гривень та організу-
вали власну справу, — ска-
зав Сергій Тулуб.
Якщо за п’ять місяців
ц.р. створено майже десять
тисяч нових робочих місць,
то з них у малому й серед-
ньому бізнесі — близько
семи тисяч.
Лариса
СОКОЛОВСЬКА
«Товар Черкащини» —
така назва на торговельній
вітрині гарантує:
ця продукція дійсно якісна
Черкащина виробляє великий асортимент власних про-
довольчих товарів, які вже визнані споживачами, як
одні з найякісніших.
Н
апередодні Дня Конститу-
ції України голова облас-
ної державної адміністрації
Сергій Тулуб вручив сімом вете-
ранам Великої Вітчизняної війни
ключі від новеньких автомобілів.
Автівки придбані за кошти Фонду
соціального захисту інвалідів.
Окрім цього, нашим земля-
кам, яких нагороджено орденом
«За заслуги» IIІ ступеня (журна-
ліст газети «Молодь Черкащи-
ни» Леонід Туменко) та орденом
княгині Ольги ІІІ ступеня (худож-
ній керівник наукового творчо-
виробничого підприємства «Арта»
Олександра Теліженко), голова
ОДА вручив ці нагороди. Також
кільком жителям області присво-
єно почесне звання «Заслужений
діяч науки і техніки України», «За-
служений лікар України» та почес-
не звання «Мати-героїня».
Малий бізнес заробляє більше
отофактФ
Ц
е стосується в тому чис-
лі й Черкаської про-
довольчої компанії,
ковбасні вироби якої пред-
ставлені в багатьох магазинах
області. Інша справа, що поку-
пець не завжди поінформова-
ний — чия це продукція. Тож і
те, що надходить в область з
інших областей, і марка того ж
«ЧПК» — все на прилавку, в
одній купі. Це ж відноситься й
до інших підприємств області,
виробам яких споживачі хоча й
віддають перевагу, але не за-
вжди знають, чиї вони і який
виробник несе за них відпові-
дальність.
Тож ініціатива голови Чер-
каської облдержадміністра-
ції, Героя України Сергія Ту-
луба щодо започаткування в
торговельній мережі інформа-
ційної кампанії по наочному
представленню продукції чер-
каських виробників під знаком
«Товар Черкащини» є цілком
доречною.
— Таке починання мож-
на лише вітати, — говорить
генеральний директор ТОВ
«Черкаська продовольча ком-
панія» Іван Пирог. — Примі-
ром, ковбасні вироби нашо-
го підприємства, яких понад
200 найменувань, всі прохо-
дять лабораторне обстеження
і виготовляються відповідно до
ДСТУ. І покупці повинні знати:
марка «ЧПК» — це завжди не
тільки найкращі смакові влас-
тивості, висока якість, доступ-
на ціна, а й гарантована без-
пека для здоров’я. Окрім того,
назва підприємства на торго-
вельній вітрині підтверджує: ми
— відповідальні за те, що про-
понуємо нашим покупцям. Це
викликає у людей довіру, що
для нас, виробників, особливо
важливо.
Наталя Віргуш
Обсяги відрахувань малого й середнього бізнесу
до бюджетів усіх рівнів торік зросли у 2,5 раза
порівняно з 2009 роком — констатував на прес-
конференції цього понеділка голова облдержадмі-
ністрації Сергій Тулуб. Якщо у 2010 році частка
надходжень від малого й середнього підприємни-
цтва до бюджетів усіх рівнів становила близько
семи відсотків, то сьогодні — майже 15 відсот
ків.
3. 35 липня 2013 року Панорама
Голова Конституційного суду
Єгипту Адлі Мансур прийняв
присягу в якості тимчасового
глави держави. Він керувати-
ме країною протягом перехід-
ного періоду, який триватиме
до виборів нового президента.
Мансур був призначений гла-
вою держави в ніч на 4 липня
військовими, які усунули від
влади президента Мохаммеда
Мурсі.
nnn
Суд у Туреччині скасував усі
проекти щодо суперечливої
реконструкції площі Таксим у
центрі Стамбула, які виклика-
ли загальнонаціональну хвилю
антиурядових протестів.
nnn
Після падіння російської
ракети-носія «Протон-М» на
«Байконурі» біля генконсуль-
ства Росії в Алмати зібрали-
ся громадські діячі та громад-
ські активісти. Вони просять
переглянути договори оренди
Росією семи полігонів у Ка-
захстані. «500 тонн гептилу
отруїли наше повітря і воду…
Ми вважаємо, що нашій державі
та її громадянам завдано вели-
кої шкоди і Росія має її відшко-
дувати», — сказав політолог
Айдос Сарим журналістам.
nnn
Відео з камери спостережен-
ня реанімаційного відділення
Пермського інституту серця
приголомшило та обурило ро-
сіян, йдеться у сюжеті ТСН.
Тамтешній лікар після сварки з
пацієнтом, спершу вдарив його
кулаком у голову, а потім про-
сто у післяопераційний шрам
у ділянці сонячного сплетіння.
Хворий, прив’язаний до ліжка-
каталки, не міг ні дати здачі,
ані просто ухилитися від уда-
рів. Пізніше пацієнт помер.
овини світуН
Участь у
Б е р л і н с ь к о -
му тижні моди
я беру впер-
ше. У своїй но-
вій колекції я використовую лише
натуральний шовк. Хочу, щоби жін-
ка почувалася комфортно в моєму
одязі, тому в мене переважає віль-
ний крій.
Єва Герцог,
німецька дизайнер
українського походження
(вперше репрезентувала свою
колекцію жіночого одягу на
Берлінському тижні моди)
итатаЦ
óðéîçÊ
кономікаЕ
кологіяЕ
Фотоавтора
Поліція
моралі…
арештувала кліп
Гайтани
У
Семена Горова та Гайтани нові
пригоди на Мальдівах, де про-
ходять зйомки нового відео спі-
вачки. У фінальний знімальний день
приїхала місцева поліція моралі, за
арештувала весь матеріал і до експер-
тизи заборонила виліт всій команді.
Один із членів знімальної групи по-
ділився своїм обуренням у Фейсбук:
«Ми не розуміємо, хто навів на нас
місцеву влада, але ми спокійні, оскіль-
ки нічого забороненого не знімали».
ЩИРІ ВІТАННЯ
Рада директорів та підопічні інтернатних установ соціального захисту на
селення області шлють найщиріші вітання та побажання з нагоди дня наро
дження меценату, почесному президенту агропромислової компанії «Маїс»
Сергію Миколайовичу ТЕРЕЩУКУ!
Від усієї душі бажаємо Вам, шановний імениннику, здоров’я, сил духов
них і фізичних, творчого натхнення, удачі, оптимізму. Нехай кожен день
буде наповнений вірою, надією, любов’ю та теплом людських сердець.
Ми горді з того, що маємо честь отримувати підтримку від такої яскра
вої, неординарної особистості, висококваліфікованого, вмілого органі
затора. Притаманні вам багатогранний талант, людяність, доброта,
наполегливість, цілеспрямованість є гідним прикладом для тих, хто
працює поруч з вами.
Щиро вдячні за ваше милосердя і допомогу, яку ви постій
но надаєте обділеним долею людям!
Ц
ього року надходження до місце-
вих бюджетів сягнули мільярд-
ної позначки 27 червня — майже
на місяць раніше, ніж торік. Так, наді
йшло 675,6 мільйонів гривень податку
на доходи фізичних осіб, 180,9 міль-
йона — плати за землю, 80,7 мільйона
— єдиного податку. Також за шість мі-
сяців юридичні та фізичні особи спла-
тили 327,05 тисячі гривень нового міс-
цевого податку — на нерухоме майно.
— Доступність адмінпослуг, інди-
відуальний підхід до кожної категорії
платників у поєднанні зі значними за-
ходами з детінізації економіки не тіль-
ки стимулюють сплачувати податки і
збори, а й спонукають громадян від-
кривати власну справу, підприємців
— створювати робочі місця, і взага-
лі знімають соціальну напругу, — про-
коментував в.о. начальника головно-
го управління Міндоходів у Черкаській
області Олександр Лебедєв.
Ольга ДЖОГАН
В суботу
в Умані
відкриють
футбольне
поле зі
штучним
покриттям
6 липня в рамках культурно-
мистецького проекту
«Умань — культурна сто-
лиця України», започатко-
ваного народним депутатом
України Антоном Яценком,
на базі УДАУ ім.П.Тичини,
буде відкрито спортивний
майданчикдляміні-футболу
зі спеціальним покриттям.
П
оле відреставровано та пе-
реобладнано за ініціативи
народного депутата Анто-
на Яценка спільно з Уманським
державним педагогічним універ-
ситетом.
— Вважаю, що найкраща ін-
вестиція — інвестиція в розви-
ток спорту та здорове майбутнє
молоді. Саме тому в рамках про-
екту «Умань — культурна столи-
ця України», мета якого не лише
проведення фестивалів, а й по-
кращення дозвілля дітей, розви-
ток спорту та розбудова спор-
тивної інфраструктури, буде
відкрито футбольний майданчик,
— зазначає народний депутат.
Відтепер, на сучасному фут-
больному полі зможуть трену-
ватися не лише студентські, а
й шкільні команди міста. В день
відкриття пройдуть товарись-
кі матчі між збірними команда-
ми університету та командами
спортивно-юнацької школи міс-
та Умань.
Тож шанувальники футболу та
прихильники здорового способу
життя, запрошуємо вас 6 липня
на відкриття футбольного поля.
Початок: 11.00. Місто Умань,
УДПУ ім.П.Тичини, вулиця Садо-
ва, 28. Вхід вільний.
З
а її даними, максимально-разові
концентрації пилу, оксиду вуг-
лецю, діоксиду сірки, діоксиду
азоту, оксиду азоту, сірководню, фор-
мальдегіду були в межах норми.
А от по аміаку часто були пере-
вищення гранично допустимої кон-
центрації, переважно о 7-ій ранку.
Так, на посту №3 (вул.Ватутіна, 146
— подвір’я ЗОШ №13) 4 червня пе-
ревищення по цій домішці сягало
1,7 раза, 12 червня — в 1,2 раза, 14
червня — в 1,3 раза, 25 червня — в
1,5 раза. У центрі перевищення по
аміаку виявлене вранці 15 червня —
в 2,3 раза.
— У червні було багато скарг зі
«спального» мікрорайону «Митниця»
на хімічні запахи.
— По-перше, не всі домішки ми
досліджуємо, по-друге, поста лабо-
раторії в цьому мікрорайоні у нас не-
має, — констатує Наталя Тімакова,
начальник лабораторії спостережень
за забрудненнями атмосферного по-
вітря Черкаського обласного центру з
гідрометеорології. — Проте депутати
міськради ставлять питання про його
створення.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
Мільярд гривень
отримали місцеві бюджети Черкащини
В повітрі зашкалював аміак
У червні в повітрі обласного центру літали шкідливі домішки, до-
бряче підігріті сонцем. Їхні концентрації регулярно досліджувала
(на трьох постах, відбираючи чотири рази на добу проби пові-
тря — всього за місяць 1253 проби) лабораторія спостережень за
забрудненнями атмосферного повітря Черкаського обласного цен-
тру гідрометеорології.
Під Каневом вирощуватимуть норку
кругО
ові підприємстваН
Ф
ерму з вирощування хутрово-
го звіра — норки у селі Яблу-
нів, що неподалік Канева, пла-
нує збудувати ПрАТ «Миронівська
птахофабрика». Про це повідомляє
інтернет-портал канівської районної
газети «Дніпрова Зірка».
За інформацією сайту, ферму з
поголів’ям основного стада у 150 ти-
сяч самок збираються облаштувати
за межами села.
Сайт наголошує на небезпеці для
навколишнього середовища, яку на
думку авторів видання створить для
району нова ферма. Адже під час гос-
подарської діяльності ферми у повітря
буде викидатись чимало забруднюю-
чих речовин.
Олександр ГОНЧАРЕНКО
отофактФ
У
Золотоніському
технікумі вете-
ринарної меди-
цини щойно відбув-
ся випуск молодших
спеціалістів, 65-ий за
ліком. 89 випускни-
ків одержали дипло-
ми за спеціальністю
фельдшер ветери-
нарної медицини, із
них 15 — з відзна-
кою. Багато теплих,
хвилюючих слів зву-
чало на адресу педа-
гогів. У технікумі, що
є структурним під-
розділом Білоцер-
ківського аграрного
університету, після
випускного не запа-
нувало затишшя —
із 1-го липня триває
прийом на навчання.
Валентина
ГАВРИШКЕВИЧ
4. 5 липня 2013 року4 Репортер
Б
урхливими й дружніми оплеска-
ми вітали глядачі народних артис-
тів України Миколу Свидюка, Аллу
Попову, Віктора Шпортька, заслужених
артистів України Павла Мрежука, Оле-
ну Зварич, тріо «Вербена», які викона-
ли відомі українські народні та сучасні
естрадні пісні. Хвилю сміху викликав ви-
ступ майстра гумору, народного артиста
України, Героя України, лауреата Націо-
нальної премії України ім.Т.Г.Шевченка
Анатолія Паламаренка.
Понад 700 жителів Драбівщини, які
побували на концерті, залишали залу
центру культури та дозвілля з позитив-
ними емоціями та гарним настроєм.
Вони сердечно дякували і митцям, і на-
родному депутату Володимиру Зубику
за чудове свято пісні, за пам’ять про
незабутню Раїсу Кириченко.
Концерт у Драбові відбувся в рамках
виконання передвиборних зобов’язань
народного депутата В.В.Зубика перед
місцевою громадою. На черзі — кон-
церти в Чорнобаї та Чигирині.
Степан ЖИВОТЕНКО
Черкащина
перегортає віхи
60-річної історії
У
рамках підготовки до відзначення
60-річного ювілею області ще в січні стар-
тувала творча естафета «Черкащина. Віхи
60-річної історії». Взявши свій початок на Дра-
бівщині, заходи вже пройшли на Золотонісь-
кій, Чорнобаївській, Канівській, Тальнівській та
Уманській землі. Минулого четверга прийма-
ла творчу естафету Маньківщина. Делегація з
м.Умань, на чолі з головою Уманської райдерж
адміністрації Анатолієм Петренком, передала
атрибути естафети маньківчанам та найкращі
побажання від уманської громади. За доброю
традицією українського народу, сторони обмі-
нялися короваями на вишитих рушниках. З ві-
тальним словом до учасників святкового заходу
звернувся голова Маньківської райдержадміні-
страції Василь Могильний. У районному центрі
культури і дозвілля виступали творчі колекти-
ви з Іваньок, Дзензелівки та Маньківки. А поміж
художніми номерами ведучі свята представля-
ли історію Маньківського району, який у серп-
ні відзначатиме своє 90-річчя. Окрасою святко-
вого заходу стала виставка виробів, створених
народними умільцями району, вихованцями і
викладачами центру дитячої та юнацької твор-
чості, школи мистецтв.
Наш кор.
Д
ва роки тому на Тальнівщи-
ні почала діяти районна про-
грама розвитку молочного
скотарства в особистих селянських
господарствах. Тоді за рахунок ра-
йонного бюджету було придбано
п’ять нетелів і стільки ж — за спон-
сорський кошт місцевого благодій-
ника Володимира Мовчана. Влас-
никами нетелів стали багатодітні
родини з сіл Вишнопіль, Зеленьків,
Криві Коліна, Кобринова Гребля,
Левада та Павлівка.
Цього року така робота триває.
Нещодавно нетеля отримала роди-
на Сліпушенків із села Веселий Кут.
Придбано його за підтримки СВК
«Веселий Кут», ПП «Дронго» та ФГ
«Фортуна». А напередодні Дня Кон-
ституції такий же подарунок отри-
мала сім’я Голопотилюків в селі
Онопріївка. Він куплений за рахунок
коштів, які, згідно з соціальною уго-
дою, виділило СП «Онопріївське».
Сертифікат на нетеля вручили ба-
гатодітній родині голова Тальнів-
ської райдержадміністрації Микола
Бардадим та голова райради Воло-
димир Глухенький, які запевнили,
що ця програма матиме розвиток у
кожному селі району.
Наш кор.
Т
ак, хазяїн у власному домоволодінні
виготовляв фальсифікат у промис-
лових обсягах: при обшуку гаража й
автомобіля було виявлено майже 2 тися-
чі літрів готової продукції (лише в його
авто стояло 250 п’ятилітрових пластико-
вих бутлів, у які й фасував товар).
Викрито канали збуту — підпіль-
ник розвозив горілку по барах, кафе, де
спиртне продається на розлив, по облас-
ті, поставляв і на Київщину.
Покарання, яке може понести по-
рушник, — це п’ять-десять років позбав-
лення волі (якщо горілка завдала шкоди
здоров’ю) або штраф від 500 до двох ти-
сяч неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.
Як зазначив Олександр Чалий, цього
року є тенденція до збільшення кількос-
ті нелегальних підприємств з виготов-
лення горілчаного фальсифікату. Це сьо-
ме, виявлене з початку року. Зокрема, в
уманському регіоні було три випадки, з
них один — виявлено фактично підпіль-
ний міні-завод.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
Накрили
букмекерів
Тихіше води сидів останні кілька міся-
ців гральний бізнес, що вже чотири роки
заборонений в Україні. Та днями співро-
бітники головного оперативного відділу
ДПІ у м.Черкаси ГУ Міндоходів у Чер-
каській області накрили три букмекер-
ські контори. Про це розповів перший
заступник начальника ДПІ в м.Черкаси
Тарас Білокінь.
М
и виявили в обласному центрі мере-
жу залів, у яких під виглядом держав-
них лотерей функціонували букмекер-
ські контори. Тут приймали грошові ставки на
спортивні події. Власне, контори ніде про себе
не писали, що вони букмекерські, а називалися
операторами он-лайн платежів. У протизакон-
ній схемі брало участь київське підприємство,
яке забезпечує проходження таких платежів.
Співробітники оперативного відділу задо-
кументували факти ведення грального бізне-
су, провели обшук і вилучили задіяне в бізнесі
обладнання: 36 системних блоків і моніторів,
30 LCD-телевізорів, а також 25 тисяч гривень
готівки — внесені ставки. В єдиному реєстрі
досудових розслідувань зареєстровано кри-
мінальне провадження. Встановлюється коло
осіб, які організовували мережу гральних за-
кладів. Крім кримінальної відповідальності, на
порушників закону чекає ще й фінансова санк-
ція — штраф у розмірі 9,1 мільйона гривень.
Відповідаючи на запитання, Тарас Біло-
кінь зазначив, що букмекерські контори три-
валий час не давали про себе знати, а тепер
з’явилися в Черкасах і по області (близько де-
сятка). Діяли в орендованих приміщеннях, у
тому числі переобладнані з житлових квартир.
Є підстави стверджувати, що організатор у цих
закладів був один. В основному ставки гравці
робили невеликі — від 10 до 200 гривень.
Як зауважили журналісти, простежуєть-
ся вибірковий підхід законодавців до заборо-
ни грального бізнесу. Якщо обов’язкова умо-
ва азартної гри — «сплата гравцем грошей, у
тому числі через систему електронних пла-
тежів, що дає змогу учаснику як отримати
виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не
отримати його, залежно від випадковості», то
й державна лотерея мала б теж бути забороне-
на. Як гральні автомати чи ставки на спортивні
матчі, на політичні події.
Що ж до любителів битися об заклад та ро-
бити ставки, то грати вони не перестали: піш-
ли в Інтернет.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
Гра з
мораллю
Рятувальники Чор-
нобаївського району
тісно співпрацюють
з навчальними та ди-
тячими дошкільни-
ми закладами райо-
ну, багатодітними
сім’ями, родинами, де
є діти-інваліди.
А
кція «Запобігти.
Врятувати. Допо-
могти» стала в ра-
йоні вже постійною. Ря-
тувальники заохочують
дітей до правильного по-
водження в різних ситу-
аціях, вчать їх бути обе-
режними, дотримуватися
правил безпеки.
Днями працівники
служби цивільного захис-
ту району провели зустріч
з підопічними відділення
територіального центру
соціально-медичної ре-
абілітації дітей з обме-
женими можливостями
«Промінчик».
Діти ознайомилися з
технікою та засобами по-
жежогасіння, правилами
поведінки в екстремаль-
них ситуаціях, користу-
вання електро- та газо-
вими приладами тощо. А
ще їм сподобалося вдя-
гати захисний одяг вог-
неборців, подавати воду
в пожежний рукав тощо.
Вийшла цікава, весе-
ла гра, але — з мораллю:
сірники — це не іграшка.
Наш кор.
аньківкаМ
еркасиЧ
альнеТ
Молочна корівка — для кожної родини
еркасиЧ
«Самопалену» горілку поставляв у бари
Підпільний цех, у якому хазяїн виготовляв горілку, змішую-
чи спирт і воду та додаючи харчові хімічні інгредієнти для
кращого смаку, накрили в Черкасах — повідомив заступник
начальника оперативного управління головного управління
Міндоходів у Черкаській області Олександр Чалий.
орнобайЧ рабівД
Пам’яті Раїси Кириченко
За підтримки народного депутата України Володимира Зубика
в Драбівському районному центрі культури й дозвілля відбувся
великий концерт «Наша вдячність, пам’ять і любов», присвячений
пам’яті Героя України, народної артистки України, лауреата
Національної премії ім.Т.Г.Шевченка Раїси Кириченко.
5. 55 липня 2013 року
ахопленняЗ
Земляки
П
роста жінка з не-
простою долею
прийшла у цей світ
ще на початку минулого
століття. Через її життя
прокотилися всі історичні
події тієї епохи: револю-
ція, громадянська війна,
колективізація, голодо-
мор, репресії, Велика
Вітчизняна війна. І кожна
залишила глибокі рани.
Батька з сім’єю вислали
з України на Урал через
підозру в підпалі власно-
го млина, а її, 16-річну,
щоб врятувати від заги-
белі, видали заміж. Та
завдяки професії батька,
який був фельдшером-
акушером, сім’я не за-
гинула, вижила на чужині
й пустила глибоке корін-
ня. Діти здобули освіту,
створили сім’ї й допома-
гали Марусі, яка залиши-
лася в Україні.
Шукаючи кращої долі,
Марія з чоловіком пода-
лися з рідного села Мур-
зинці, що поблизу Звени-
городки, на Донбас. Там
пережили важку втра-
ту — смерть первістка
— трирічного Василька.
Згодом молоде подруж-
жя переїхало до Києва
й поселилося на станції
Пост-Волинська, побіля
аеродрому Жуляни. Дми-
тро працював склада-
чем вагонів, Марія вела
домашнє господарство.
Їхнє життя набуло ста-
більності, вже й хліба бі-
лого скуштували, наро-
дилася донька Галя, а до
рідних Мурзинців приїз-
дили в гості зі щедрими
подарунками.
Та в їхні мрії і споді-
вання грізно увірвало-
ся 22 червня 1941 року.
Фашистські бомбарду-
вальники безупинно шу-
гали над столицею. Ма-
рія з донькою ховалася
у бомбосховищі, а чоло-
вік днював і ночував на
роботі — йшла евакуація.
Німці застали їх у Києві.
То були страшні дні. Го-
лод і холод, а тут ще оку-
панти стали вишукува-
ти залізничників, яких на
той час не вистачало. Та
Дмитро не став працю-
вати на фашистів і йому
пригрозили розправою.
Довелося розпрощати-
ся з Києвом, манівцями
добиратися до Мурзин-
ців. Разом зі своїм зятем
чоловік переховувався
в ямі, а з часом влашту-
вався на роботу в лісі,
де й поселився з сім’єю.
Взимку 1944 року Дми-
тро з односельцями пі-
шов на фронт, воював на
передовій, а Марія з дво-
ма доньками зосталися в
тилу.
У 1948 році після двох
тяжких поранень та кон-
тузії чоловік повернув-
ся з фронту з бойовими
нагородами. Та в дорозі
так застудився, що відня-
лися ноги. Марія лікувала
його березовими ванна-
ми з комахами та травою
ломиносу, й поставила
на ноги. Він повернувся
до праці у лісництві, та
заробітки були мізерни-
ми. Щоб прогодувати ро-
дину, Марія Іванівна за-
ймалася бджільництвом,
рибалила й запасала на
зиму сушену рибу, віта-
мінні сухофрукти. Жодної
хвилини не сиділа без
діла. До праці привчила
двох доньок — Галину та
Ольгу.
Підростали діти. За-
кінчивши школу, оби-
дві здобули вищу освіту.
Вже й свої сім’ї мали. Ра-
діти б батькам. Та не ви-
ходило — все хворував
Дмитро, а коли його не
стало, Марія Іванівна по-
селилася у родині мо-
лодшої доньки Ольги у
Звенигородці. Діждалася
старенька чотирьох ону-
ків та шість правнуків.
У минулому вчителька
Звенигородської школи-
інтернату, тепер пенсі-
онерка, Ольга Дмитрів-
на Осауленко є активним
членом клубу інтеліген-
ції Шевченкового краю
«Тополина доля». У свої
84 роки стала актив-
ним членом клубу й Ма-
рія Іванівна. Весела, спі-
вуча, жартівлива, своїми
розповідями запалюва-
ла вогник жаги до життя
своїх колежанок, дару-
вала їм власні картини,
бо вміє гарно малювати
й передала цей талант
своїм правнукам. У 93
роки її спіткала хвороба
очей. За сприяння пре-
зидента клубу «Тополина
доля» стареньку проопе-
рували у Шполянській лі-
карні й тепер вона знову
може читати без окулярів
і дивитися телепередачі.
Столітня бабуся уна-
слідувала довголіття від
своєї матері, яка про-
жила 104 роки. Та полю-
бляла навіть у грудневі
морози бігати босоніж.
Ніколи всерйоз не скар-
жилася на здоров’я й Ма-
рія. Харчується різнома-
нітно і в міру. Ось лише
ноги й руки, каже, вже не
слухаються та підводить
пам’ять, і буває, що важ-
ко висловити думку. Що
ж, роки беруть своє. Та
все ще бадьориться зве-
нигородська довгожи-
телька.
Раїса БІЛЕЦЬКА
С
лавиться хутір Шампанія
медом, садами і, зрозу-
міло, тамтешніми гос-
подарями. Як от Леонід Бой-
ко, до якого останнім часом
їдуть за досвідом з усіх усюд
садівники-любителі. Бо чого
лише не побачиш у його саду!
Тут і деревовидна півонія, і
безколючкова обліпиха, і ара-
лія маньчжурська, і крупно-
плідні малина та смородина,
інші фруктові дерева й кущі,
зібрані, здається, з усієї Єв-
ропи та Азії. Свого часу взявся
він і за вирощування дещо не-
звичайної для Шампанії яблуні
— так званої карликової на ви-
сокорослій підщепі. Маючи ко-
рінь дички, вона краще інших
забезпечує себе водою, менш
вибаглива до кліматичних
умов. І звичайно ж, гарно пло-
доносить. Тепер це для нього,
так би мовити, вже пройдений
етап. Як, скажімо, і лимонник
китайський чи кизил і фундук.
Та бачили б ви той же фундук!
Він у Бойка майже такий, як
волоський горіх. І грецькі го-
ріхи в його саду значно більші
тих, що їх ми звикли бачити. Як
би не був заклопотаний Леонід
Петрович, він обов’язково роз-
повість вам історію того чи ін-
шого дерева.
— Без горіха я не уявляю
сільського подвір’я, — ділить-
ся господар думками. — Про-
те ті горіхові дерева, до яких
ми звикли з дитинства, ма-
ють багато недоліків. Це в пер-
шу чергу пізнє плодоношен-
ня — на восьмий чи навіть на
п’ятнадцятий рік після садіння.
А скільки проблем виникає при
збиранні врожаю, коли дерево
сягає десяти і більше метрів!
Не знаю як кому, а мені завше
боляче дивитися, як збивають
горіхи разом із листям, нерід-
ко пошкоджуючи гілки. Чим же
так завинило перед людьми це
дерево, здатне забезпечити
цілу сім’ю надзвичайно пожив-
ними й смачними плодами?
І після короткої паузи:
— Саме тому я постійно на-
магався шляхом селекції «удо-
сконалити» це дерево, зро-
бити його і скороплідним, і
нижчим. Не пропускаю жод-
ної, навіть найменшої замітки
в наукових і популярних журна-
лах про роботу в цьому напря-
мі. Так познайомився заочно,
можна сказати, з селекціо-
нером з Узбекистану Сергієм
Калмиковим, який вивів сорт
горіхів, що починають плодо-
носити у дворічному віці. По-
відомлення про це викликало
справжній бум серед садівни-
ків. Проте, як виявилося зго-
дом, наші кліматично-погодні
умови для нього не підходили
— горіх підмерзав, піддавався
хворобам. Пошук тривав. Не-
забаром у Полтавській області
було виведено місцевий сорт
низькорослих скороплідних го-
ріхів. Подібне горіхове дерево
з’явилося і в моєму саду…
Цей сорт, над виведенням
якого Леонід Іванович трудився
дванадцять років, носить його
прізвище — Бойко. Та на цьому
чоловік не заспокоюється, про-
довжує експериментувати.
Водночас не полишає за-
йматися вирощуванням фунду-
ка. Кущі цієї багаторічної куль-
тури чередуються в нього з
горіховими деревами і займа-
ють цілу плантацію. Щодо цьо-
го він має свої міркування.
— Нерідко фермери скар-
жаться, що їм повиділяли ма-
лопридатні для господарю-
вання площі, — каже садівник.
— Ось тут і потрібно подума-
ти їм про горіх чи фундук, які
при правильному доборі по-
садкового матеріалу та на-
лежному догляді можуть дати
їм значно більші, аніж зерно-
ві та інші сільськогосподарські
культури прибутки. При цьому
варто пам’ятати, що фундук,
який використовується в осно-
вному як сировина для конди-
терської промисловості, то не
лише ласощі, а й необхідний
лікувальний компонент для ді-
тей і дорослих. Ядра його міс-
тять 60-70 відсотків олії, 16-20
— білків, а ще вуглеводи, міне-
ральні солі та вітаміни, а 400
ядер за калорійністю прирів-
нюються до добового раціону
харчування дорослої людини.
Жодна з інших плодових куль-
тур не може зрівнятися по дов-
говічності з фундуком. Його
насадження можна викорис-
товувати протягом 70 років, а
у сприятливих умовах і своє-
часному омолоджуванні кущів
він дає повну віддачу 100-150
років.
— Отож, — розмірковує Ле-
онід Іванович, — саджаючи
фундук, ми не тільки забез-
печимо себе поживними горі-
хами й матимемо певний зиск
від їх реалізації, а й готуємо
гарний подарунок своїм дітям
і внукам.
Він годинами може розпо-
відати про ту чи іншу рослину
або дерево, ділячись секре-
тами їх вирощування. Не про-
мине й можливості пригости-
ти диковинним плодом. А якщо
хочете полюбуватися модри-
ною, якої у нашому краї немає,
то теж завітайте до Бойка.
Вона красується через дорогу
від його садиби, де вже почи-
нається ліс. Чому, запитаєте,
не в подвір’ї? Бо, вважає чоло-
вік, негоже таку красу за парка-
ном ховати. До того ж, на його
думку, модрина повинна рос-
ти саме в лісі. І слухаючи його,
навіть не віриш, що за фахом
він хімік-технолог, який до ви-
ходу на заслужений відпочинок
працював на Моринському хлі-
бокомбінаті. Професія, погодь-
теся, далека від садівництва.
Значить, поклик душі?
— Мабуть, саме так, — по-
сміхається він. — Думаю, що у
мене це від батька, який чима-
ло знань запозичив, товаришу-
ючи з колишнім садівником Бу-
дищанського маєтку тамтешніх
поміщиків Енгельгардтів. Ті
знання він передавав і мені.
Тож уже підлітком я володів
необхідними навичками й не
уявляв себе без роботи в сад-
ку. Власне, в більшості випад-
ків для мене то була не робота,
а відпочинок, можливість хоч
на якийсь час «відключитися»
від життєвих клопотів. І дуже
правильно сказав колись Лев
Симиренко, що той, хто дихає
садом, дихає здоров’ям, мо-
лодістю, радістю життя, довго-
літтям. Тож раджу всім, хто ще
може, кому є час: поспішайте
зайнятись садом.
Прислухайтеся до цих
слів…
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
ДИВО-САД ЛЕОНІДА БОЙКА
юди й доліЛ
ПРОСТО МАРІЯСтаренька Марія сидить біля вікна й зачу-
довано спостерігає, як дбайлива квочка пасе
своїх пухнастих діточок у кучерявому шу-
мовинні зрошеного червневим дощиком спо-
ришу, милується барвистим квітником біля
доньчиної хати та радіє щедрому врожаєві
молоденької вишні, що простягає до сонця
грона запашних ягід. Від того видива її руки
неспокійно перебирають поли домашнього ха-
лата, а ноги наче ось-ось зірвуться до робо-
ти.Та вже несила. Щоб піднятися, старенька
опирається на руки своєї надійної помічниці-
доньки. Марії Іванівні Камінській цьогорічно-
го 23 червня виповнилося сто літ.
Фотоавтора
Тут і деревовидна півонія, і безколючкова
обліпиха, і аралія маньчжурська, і крупноплідні
малина та смородина, інші фруктові дерева й
кущі, зібрані, здається, з усієї Європи та Азії.
6. 5 липня 2013 року6 Мистецтво
Н
а три дні з’їхалися сюди пое-
ти та прозаїки — «калавурни-
ки» представляли тут Київ і Ми-
колаїв, Полтаву й Івано-Франківськ,
Харків, Переяслав-Хмельницький, Ві-
нницю, Чигирин.
Організатори табору, комендан-
том якого стала черкаська письмен-
ниця Оксана Галаєва, подбали про
зручні намети, польову кухню. Навіть
раптова злива та надокучливі комарі
не змогли зіпсувати позитив унікаль-
ного за своєю атмосферою дійства,
на якому за ці дні побувало близько
70 осіб.
Ранковаруханкаівечірніпосидень-
ки біля вогнища навколо польового
кулешу, борщу з казана, книжковий
ярмарок та фотосесії — це відпочин-
кова частина. Та головне — тут під-
вищували свою фахову майстерність:
учились працювати зі словом, осво-
ювали основи сценічної майстернос-
ті й фотомистецтво. Творчими секре-
тами ділились письменник із Києва,
секретар Національної спілки пись-
менників України Сергій Пантюк, го-
лова Черкаської обласної організації
НСПУ Валентина Коваленко, керівник
київської літстудії «Перехрестя» Ві-
кторія Осташ, Юрій та Олена Мяуси
(творчий акторсько-письменницький
тандем), письменник і краєзнавець
Олександр Солодар, тренер з ора-
торського мистецтва Олена Желез-
няк, гуморист Іван Дубінін й інші.
Літературна «Калавурня» відбула-
ся завдяки підтримці черкаської об-
ласної організації НСПУ, Черкаського
обласного літературного об’єднання
ім.В.Симоненка та Фундації регіо-
нальних ініціатив.
Ганна КРЕВСЬКА,
член НСПУ та НСЖУ
м.Лубни
Неокласичний
рок
зазвучав
у черкасах
Концерт львівського гурту
«Ілюжинс» відбувся в Черкасах
у кафе-барі «Авеню». Вже в
переддень виступу вільних місць
не було.
А
ндрій Бочко (вокал/гітара), Єгор
Грушин (клавішні) та Роксола-
на Пахолків (віолончель) викона-
ли для черкаської публіки композиції з
альбому «Heavens», що вийшов минуло-
го року, а також кілька музичних творів,
що увійдуть до нового альбому. Зокре-
ма це сингл «Хочу жити», презентація
якого відбулася у травні. Свою музику
виконавці називають неокласичним ро-
ком і є єдиними представниками цього
напряму в Україні. У репертуарі артис-
тів як вокальні, так інструментальні ком-
позиції.
Новий альбом, за словами музикантів,
побачить світ восени. А нині вони працю-
ють у рамках всеукраїнського туру, при-
свяченого дворіччю гурту.
Олена Кравченко
Д
анило Демуцький
народився 16 лип-
ня 1893 року в селі
Охматів Київської губер-
нії (нині це Жашківський
район). Батько, Порфи-
рій Данилович, — лікар
та композитор-етнограф,
учень М.Лисенка. Мати,
Устина Данилівна, — уро-
джена Яновська, зна-
вець української народ-
ної культури. З дитячих
років він теж займається
музикою.
Коли навчався в гім-
назії, дядько подарував
йому «коробку» — фото-
апарат. Після закінчен-
ня гімназії хотів вступи-
ти до консерваторії, але
батьки відрадили. В 1911
році вступає до Київсько-
го університету на медич-
ний факультет, та пізніше
переходить на юридич-
ний.
Паралельно навча-
ється техніці світлопи-
су в спілці «Дагер». 1913
року Демуцький упер-
ше взяв участь у «Все-
російській виставці ху-
дожників світлопису»
з чотирма пейзажами,
знятими об’єктивом мо-
нокль — найпростішим
об'єктивом, що дозволя-
ло досягти незвичайно-
го мальовничого ефекту.
Виставляє свої роботи
на виставках світлопи-
су в Києві, Харкові, Оде-
сі, Москві, Петербурзі. У
1920 році Демуцький зні-
має серію портретів. Це
приносить йому успіх,
його ім’я стає відомим.
На жаль, на батьківщи-
ні його фотороботи спо-
чатку не викликали за-
хоплення, але в Парижі у
1925 році вони отримали
золоту медаль на Міжна-
родній виставці ужитко-
вого мистецтва.
Він залишається пра-
цювати у створеній ним
фотомайстерні при теа-
трі «Березіль», яким керу-
вав видатний український
режисер Лесь Курбас. У
ньому грав і наш земляк
зі Шполянського району
Василь Василько.
У 1925 році починає
працювати на Одеській
кінофабриці ВУФКУ за-
відувачем фотоцеху. Як
розповідав Демуцький,
оператором було стати
непросто, це була сво-
го роду «каста», секре-
ти майстерності якої не
розголошувались. І на-
вчатися цій професії було
тоді ніде. Завдяки Олек-
сію Калюжному, ще од-
ному великому операто-
ру того часу, Демуцький
отримав на одну ніч апа-
рат, щоб опанувати тех-
нічні тонкощі.
Незабаром він разом
з німецьким заїжджим
оператором Й.Роною зні-
мають комедію за сцена-
рієм Олександра Довжен-
ка «Вася-реформатор».
У 1926 році виходить на
екран ще одна комедія
— короткометражка До-
вженка «Ягідка кохання».
Потім вони ненадовго
розійдуться, кіноопера-
тора запросив на зйом-
ки своїх двох фільмів кі-
норежисер Г.Стабовий.
Це будуть «Свіжий ві-
тер» та «Два дні». Цими
кінофільмами Демуць-
кий остаточно утвердив-
ся як кінооператор, май-
стер портрета й пейзажу.
По-новаторськи він за-
стосовував зображаль-
ні можливості кіномови,
освітлення, ракурс.
Кіношедевр «Земля»
тандему Довженко-
Демуцький побачить світ
у 1930 році. За допомо-
гою монокля та різних на-
садок на об’єктив Дани-
ло Порфирович малював
пейзажі в імлі та акторів
у м'яких приглушених то-
нах. Живописність, лако-
нізм і скульптурна вираз-
ність кадрів становлять
характерну особливість
режисерської та опе-
раторської роботи. Піс-
ля міжнародного опиту-
вання кінокритиків фільм
«Земля» названо серед
12 найкращих усіх часів
та народів.
Далі буде «Іван» —
могутня симфонія будо-
ви електростанції на Дні-
прі та доля сільського
хлопця Івана, де чудово
зняті Дніпровські пороги,
що ховаються під воду,
панорама гігантської бу-
дови. До речі, у всіх цих
трьох фільмах знявся ви-
датний актор, уродже-
нець Черкаського району
Петро Масоха. Він знявся
також і в фільмі «Людина
з лісу», над яким працю-
вав Демуцький.
У складні 1930-ті
роки культу особистос-
ті органи НКВС за під-
ставними звинувачен-
нями тричі арештовують
Данила Порфировича.
Якийсь час він працює
в Узбекистані, де зні-
має невеличкі сюжети
для студії хронікальних
фільмів. Після реабіліта-
ції повертається до Ки-
єва. Та його планам пе-
решкоджає війна. І знову
Узбекистан. Там будуть
зняті фільми «Насреддін
у Бухарі», «Пригоди На-
среддіна», «Тахір і Зух-
ра». Працює над бойо-
вими кінозбірниками.
Після війни видатного
кінооператора раз по раз
запрошують на знімаль-
ні майданчики Київської
кіностудії, яка згодом но-
ситиме ім’я О.Довженка.
Його досвід митця-
кінооператора та цілої
плеяди видатних кіноре-
жисерів, сценаристів, ак-
торів, створять фільми-
шедеври, які ввійдуть
назавжди в скарбницю
українського кінемато-
графа: «Подвиг розвідни-
ка», «У мирні дні», «Тарас
Шевченко», «Калиновий
гай». І в цих фільмах бе-
руть участь наші земляки:
сценарист О.Корнійчук з
Христинівки, звукоопе-
ратори Р.Бісновата з Ли-
сянки та А.Демиденко зі
Смілянського району, ак-
тори О.Кусенко з Кане-
ва, Л.Масоха з Черкась-
кого району, Н.Ужвій, яка
починала свою акторську
кар’єру в Золотоноші.
Помер Данило Пор
фирович у Києві 7 трав-
ня 1954 року і похований
на Байковому кладовищі
на центральній алеї по-
ряд з батьком. На вулиці
Саксаганського, будинок
№24, де з 1947 по 1954
рік жив видатний опера-
тор Данило Демуцький,
встановлена меморіаль-
на дошка.
Справу відомого кіно-
оператора в наш час про-
довжують і його земляки.
В 1995 році Н.Михалков
отримав «Оскар» за фільм
«Стомлені сонцем», де
асистентом оператора
працював уродженець
Жашкова Віктор Лисак.
Сьогодні Віктор Павлович
затребуваний кіноопера-
тор в Україні та Росії.
На Тальнівщині пра-
цює аматорська кіно-
студія під керівництвом
В.Чабанюка.
Анатолій Лозовий,
кінознавець
м.Шпола
Подарований дядьком фотоапарат
скерував Демуцького в кінематографію
Серед великої когорти черкащан-
кінематографістів вирізняється постать ви-
датного фотографа, кінооператора, заслу-
женого діяча мистецтв Узбекистану (1944)
та України (1954), лауреата Державної пре-
мії СРСР (1952) — Данила Демуцького. Його
120-річчя святкуватимемо в ці дні.
вілейЮ
раженняВ
Кадри з кінофільму «Земля».
озвагиР
Чому навчали в «Калавурні»
Днями під Черкасами, поблизу села Геронимівка, у живописному
сосновому урочищі, збирався літературний табір «Калавурня».
Мені теж пощастило бути його учасником.
