1. Ціна 1 грн. 40 коп.
Середа
28 серпня
2013 року
№69
(19795)
Перша обласна громадсько-політична газета
Фото Олега ГАНІНА
сьогодні в номері
В парку
відкрили
погруддя
Кобзаря
стор.3
Полтавські
селяни
пригледіли
орендаря
Уманщина —
край
великого
хліба
НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
БЕЗ ПОДАРУНКІВ НЕ ПРИХОДЯТЬ
Від цієї традиції не відступила обласна
стор.2
Анонс
До ювілею Євгена
Гольцева
30 серпня об 11-ій
годині в приміщенні
обласного краєзнав-
чого музею відбудеть-
ся зустріч журналістів
різних поколінь, при-
свячена сторіччю від
дня народження Євге-
на Гольцева, першого
редактора газети «Чер-
каська правда». По-
над двадцять років Єв-
ген Миколайович стояв
біля керма фактично
створеної ним газети, а
для багатьох колег став прикладом відданого слу-
жіння нелегкій журналістській професії.
Запрошуємо журналістів Черкащини, ветеранів
творчого цеху, усіх, хто знав і пам’ятає цю леген-
дарну особистість, на зустріч-спогад.
влада і напередодні Дня незалежності.
Відразу кілька черкащан, з числа
ветеранів, ліквідаторів аварії на ЧАЕС,
23 серпня стали автовласниками. Ключі
їм вручили перший заступник голови
облдержадміністрації Сергій Рябцев та
голова обласної ради Валерій Черняк перед
початком урочистих зборів, які відбулися в
палаці культури «Дружба народів».
У Москаленках
хазяйнують
батько з сином
Займатись розвитком мо-
лочного скотарства сьогодні не
лише цікаво, а й вигідно — про
це вдосталь говорилося учасни-
ками зібрання. Учасники наради
в цьому могли й наглядно пере-
конатися на прикладі побаченого
у двох сільгосппідприємствах —
СТОВ імені Шевченка села Мос-
каленки та СТОВ «Агроко», до
складу якого входять чотири ко-
лишні колгоспи. Нарада проходи-
ла за принципом: краще спочатку
побачити (тобто розпочали з екс-
курсії учасників семінару на тва-
ринницькі комплекси цих госпо-
дарств), а вже потім почути.
У Москаленках господарюють
сімейно батько і син — Петро Іва-
нович та Юрій Петрович Лили,
директор і фінансовий дирек-
тор СТОВ імені Шевченка. Лила-
старший працює в господарстві
понад два десятки років, Лила-
молодший — більше десяти.
— Для нас тваринництво —
це, насамперед, бізнес, — гово-
рить Юрій Петрович Лила. — Об-
робляємо близько трьох тисяч
гектарів землі, і на двох пло-
щадках утримуємо майже 3400
голів великої рогатої худоби. Із
них — 1400 дійних корів. Торік
отримали надій 7300 кілограмів
на корову, а в цьому році є всі
шанси мати 7,5 тисячі кілограм.
Тут також знаходяться бички на
відгодівлі та ремонтний молод-
няк. Ми ставимо перед собою
завдання — довести середньо-
річний надій корів до 10 тисяч
кілограмів.
Поступ влади
Поступ влади
Як забезпечити Черкащину м’ясом і молоком
– вирішували аграрії області
Результати діяльності тваринництва за сім місяців та пи-
тання підготовки до зимово-стійлового періоду утримання
худоби обговорювали минулого тижня на обласній виїзній
нараді-семінарі в Чорнобаївському районі. Її провів заступ-
ник голови облдержадміністрації Анатолій Івашкевич.
стор.8
стор.2 стор.9
2. Поступ влади
2 28 серпня 2013 року
На день
народження
без подарунків
не приходять
(Закінчення.
Початок на 1-ій стор.)
Після доповіді, в якій Сергій
Рябцев зробив екскурс в іс-
торію нашої держави, най-
кращі сини якої завжди прагнули
бачити Вітчизну незалежною, пер-
ший заступник голови обласної
державної адміністрації виконав
ще одну приємну місію. Вручив
великій групі трудівників різних
галузей міст і сіл Черкащини ви-
сокі державні відзнаки — орде-
ни, грамоти про присвоєння по-
чесних звань, а також подяку від
Прем’єр-міністра України. За сум-
лінну працю, гідне виховання дітей
у багатодітній родині відзначено
матір-героїню з Уманщини Іри-
ну Білик. А керівникам управлінь
освіти ряду районів області випа-
ло прийняти ключі від новеньких
шкільних автобусів. Сергій Рябцев
вручив також групі черкащан по-
чесні грамоти облдержадміністра-
ції, якими вони нагороджені за
особливі успіхи в трудовій діяль-
ності та з нагоди великого дер-
жавного свята.
Оплесками вітали присутні
тих, хто відзначений подарунками
від голови облдержадміністра-
ції Сергія Тулуба. Це, зокрема,
відомі далеко за межами Черка-
щини спортсмени, чемпіони ба-
гатьох престижних міжнародних
змагань.
А потім свій подарунок під-
несли учасникам засідання са-
модіяльні й професійні виконав-
ці. Молода столична співачка
Антоніна Матвієнко не тільки ви-
конала коронну пісню «Ой леті-
ли дикі гуси», якою колись усла-
вилася її матінка — Герой України
Ніна Матвієнко, а й винесла на суд
черкащан кілька власних творів та
зізналася в незмінній любові до
отчого краю, адже її батько, ху-
дожник Петро Гончар, родом із
Шполянщини.
Наш кор.
(Закінчення.
Початок на 1-ій стор.)
Чому сьогодні Америка доїть по 12
тисяч, а Ізраїль — по 15 тисяч кілограмів
молока на одну корову? Всьому цьому
є логічне пояснення. Наслідуючи пере-
дові технології, ми включаємо в раці-
он наших корів до 50% білкових кормів.
Для цього купуємо шроти, макуху з сої
чи соняшнику тощо. Тож перше, що по-
трібно зробити початківцям-фермерам,
— нагодувати корову, далі — зробити
нормальну технологію управління, — ра-
дить Юрій Лила іншим аграріям.
За рівнем заробітної плати госпо-
дарство четверте в районі. До речі,
72% працюючих у ньому — люди до 40
років. Власники турбуються не лише
про розвиток сільгосппідприємства, а
й про соціальну сферу села. Скажімо,
торік на ці потреби витрачено понад
700 тисяч грнивень. На земельний пай
тут виплатили по 5,5%. А на виконан-
ня соціальних угод сільський бюджет
отримав по 430 грн. з гектара ріллі.
Сина доповнює батько, Петро
Лила. Наголошує, що вони зберегли
існуюче тваринництво, чітко дотриму-
ються технології, а більш ніякої «Аме-
рики» в себе не відкривали, не раху-
ючи того, що в тваринництво прийшла
комп’ютеризація, тобто комп’ютер те-
пер контролює дотримання всіх техно-
логічних процесів.
Учасники наради з цікавістю озна-
йомились з дією спеціалізованих
комп’ютерних програм, завдяки яким
можна аналізувати роботу ферм навіть
за тисячі кілометрів. Учасники семінару
побачили тут немало цікавинок. Напри-
клад, що корови проходять обстежен-
ня УЗД. Або що зараз фахівці голланд-
ської компанії налагоджують економіку
цього господарства.
Аби витримувати конкуренцію на
ринку, доводиться постійно оновлюва-
ти матеріально-технічні ресурси. Ска-
жімо, в 2010 році було придбано два
сучасних потужних міксери для змішу-
вання всіх необхідних компонентів для
збалансованої годівлі тварин, а в на-
ступному році планують вже здати їх на
брухт.
Юрій Лила продемонстрував сучасну
потужну сільськогосподарську техніку,
завдяки якій за два тижні було заготов-
лено 24 тисячі тонн силосної маси. Як
він пояснив, під потреби тваринництва
використовується не вся земля, части-
ну її зайнято під вирощування кукурудзи
на зерно та під інші культури, реалізація
яких також принесе прибутки.
Втім, Юрій Петрович залишається
незадоволеним відгодівлею молодняку
ВРХ на м’ясо через порівняно невисо-
ку прибутковість. Він пояснив, що утри-
мання бичків — це швидше не бізнес, а
соціальний проект, адже потрібно дба-
ти й про потреби працівників. Хоч і тут
застосовують сучасні відгодівельні тех-
нології, завдяки яким у 18 місяців від-
годований молодняк важить до 450 кг.
Успіх залежить
від сприятливого
інвестиційного клімату
Із Москаленків учасники наради
прибули в СТОВ «АгроКо», директор
якого Василь Іванович Величко роз-
повів гостям про особливості розвитку
тваринництва в цьому господарстві.
Це підприємство із зовнішніми інвес-
тиціями, його власник Ігор Потапенко
— уродженець села Крутьки Чорноба-
ївського району, проживає і працює в
Росії, де також займається аграрним
бізнесом. Відстань не заважає йому
здійснювати контроль
за веденням
господарства, своєчасно втручатись та
вносити необхідні зміни чи корективи в
управлінські рішення. Втім, за словами
земляків, Ігор Володимирович цінує і
фахівців, і рядових працівників, які пра-
цюють у товаристві.
До складу «АгроКо» входить чоти-
ри колишні господарства району з пло-
щею орендованих земель 11200 гекта-
рів, що об’єднують три сільські ради й
одну селищну, а всього 13 сіл. У тако-
му вигляді крупне господарство пра-
цює вже два роки. Має п’ять молочних
ферм і одну теличну. Надій по госпо-
дарству перевищує 5 тисяч кілограмів
молока.
«АгроКо» виробляє до 20% молока в
Чорнобаївському районі, за добу — до
40 тонн. Співпрацює з асоціацією ви-
робників молока. Своє молоко зокрема
продає і на Київ заводу «ВімБільДан».
Учасники наради також жваво цікави-
лись економічними показниками гос-
подарювання. На що директор Василь
Величко відповів по-філософськи: «Ко-
рова коштує дорого, але вона за все
платить сама». Виникла дискусія й сто-
совно ціни на молоко. Василь Іванович
підтвердив, що ціна за їхнє молоко вже
дорівнює ціні на європейському ринку,
і що молоко буде в ціні.
Попри такий розмах і масштаби, в
«АгроКо» не обходиться й без проблем.
Тут 450 працівників і 4 тисячі пайовиків.
Спершу, щоб заохотити людей здавати
землю в оренду, вони встановили пла-
ту за пай до 5,5 відсотка. А торік підо-
спіло ще й урядове рішення про засто-
сування земельного коефіцієнта 1,756.
Тепер переукладають договори під 4,5
відсотка й переважна більшість пайови-
ків сприймає це з розумінням.
Приклад успішного ведення тварин-
ницької галузі на Чорнобаївщині свід-
чить про те, що як для внутрішніх, так і
зовнішніх інвесторів у районі створено
сприятливий інвестиційний клімат.
Перспектива —
у розвитку свинарства
Про підсумки роботи галузі тварин-
ництва за сім місяців 2013 року та за-
вдання щодо підготовки тваринницьких
ферм та комплексів до роботи в зимо-
во-стійловий період детально допо-
вів заступник директора департаменту
агропромислового розвитку ОДА Ва-
лерій Буркацький. Він зокрема наго-
лосив, що на виконання обласних про-
грам розвитку молочного скотарства
та свинарства нарощено виробництво
продукції, виробленої в аграрному сек-
торі економіки, в якій зокрема продук-
ція тваринництва становить 61 відсо-
ток. Цей показник свідчить, наскільки
вагомим є стан розвитку тваринниць-
кої галузі.
Одним із резервів нарощування
виробництва м’яса, на думку Вале-
рія Буркацького, є розвиток свинар-
ства, чому сприятиме введення в дію
свинокомплексів у Городищенському,
Золотоніському, Кам’янському райо-
нах. До речі, ці комплекси укомплек-
товано поголів’ям, завезеним із про-
відних компаній країн, що мають давні
традиції успішного розвитку цієї галу-
зі: Англії, Данії, Ірландії. При належних
умовах утримання та годівлі продуктив-
ність такого поголів’я досягає 800-900
грам за добу.
За словами Валерія Буркацького,
сприяння розвитку галузі молочного
скотарства є пріоритетним напрямком
роботи обласної державної адміністра-
ції. Підвищується продуктивність ді-
йного стада. За попередніми розра-
хунками, річна продуктивність досягне
5560 кілограмів молока від корови.
В кращих господарствах області:
ТОВ «Прогрес» Золотоніського райо-
ну, ТОВ «Кищенці» Маньківського, кор-
порації «Украгротех» Христинівсько-
го, СТОВ «Світанок» Чорнобаївського
районів за звітний період продуктив-
ність корів становить 4,5-5 тисяч і біль-
ше кілограмів молока від корови. Од-
нак у господарствах 15 районів області
продуктивність корів нижча від серед-
ньообласного показника. Відстаючих
було піддано конструктивній критиці і
зобов’язано покращити ситуацію, ско-
риставшись показаними на семінарі
методами.
Анатолій Івашкевич акцентував на
необхідності належної підготовки тва-
ринницької галузі до початку зимово-
стійлового періоду, зокрема щодо за-
готівлі достатніх обсягів кормів.
— Головним завданням, що ставить-
ся перед нами Міністерством аграрної
політики, обласною державною адміні-
страцією, є збереження темпів наро-
щування виробництва основних видів
продукції, усунення допущених відста-
вань із окремих питань та забезпечен-
ня виконання програми соціально-еко-
номічного розвитку області в повному
обсязі. Для цього в нас є всі можливос-
ті, й сподіваюся, що ці завдання буде
виконано, — цими словами заступник
голови облдержадміністрації завершив
виїзну нараду.
Валентина
Гавришкевич
Обласна державна адміністрація
та обласна рада висловлюють щирі
співчуття рідним і близьким з при-
воду смерті
Стецюка
Сергія Івановича —
колишнього голови Маньківської
районної державної адміністрації,
голови асоціації фермерських та
приватних землевласників.
Хай земля буде йому пухом.
Як забезпечити Черкащину
м’ясом і молоком
– вирішували аграрії області
Фото автора
Фото Олега Ганіна
3. Панорама
28 серпня 2013 року 3
Фото Олега ГАНІНА
23 серпня Черкаси
відзначили День Прапора.
Новини світу
Збройні сили Великобританії пе-
рекидають додаткові військові
літаки на свою авіабазу на Кіпрі,
розташовану недалеко від узбе-
режжя Сирії. Кіпріоти, чиї оселі
розташовані біля британської
авіабази Акротірі, твердять, що
з 25 серпня на базі спостерігаєть-
ся підвищена активність.
Цитата
Курйоз
nnn
Світовий конгрес українців офіцій-
но закликав Європейський парла-
мент засудити дії російської вла-
ди, яка «перешкоджає підписанню
угоди про асоціацію між Україною
та ЄС». Раніше верховний
пред-
ставник ЄС із закордонних справ
і політики безпеки Кетрін Ештон
заявила, що Брюссель «не може
втратити Україну», як дуже важ-
ливу для Європи.
nnn
Президент США Барак Обама не
планує починати повномасштаб-
ну військову операцію у Сирії. У
випадку виявлення доказів засто-
сування сирійськими військами хі-
мічної зброї американська влада
має намір обмежитися дводенним
ракетним обстрілом країни.
nnn
В Інгушетії розшукують убивць
секретаря Ради безпеки респу-
бліки Ахмеда Котієва та його
водія. Вчора вранці на шосе Мал-
гобек-Назрань біля села Нижні
Ачалуки озброєні автоматами
невідомі обстріляли ВАЗ-21099, в
якому Котієв їхав на роботу. За
даними поліції, Котієв від отри-
маних ран помер на місці.
nnn
У вівторок вранці, 27 серпня, в мос-
ковському аеропорту Домодєдово
здійснив аварійну посадку пасажир-
ський лайнер, що летів із Делі до
Нью-Йорка. На борту перебували
16 членів екіпажу і 267 пасажирів.
За даними Управління на тран-
спорті МВС Росії, причиною по-
запланової посадки стала несправ-
ність центрального акумулятора.
В ситуації,
що склалася,
займати тверду
і непохитну по-
зицію, як це не-
зграбно зробив
свого часу Віктор Ющенко, могло би
тільки загострити наші відносини. В
даному випадку Янукович йде десь
між крапельками.
Леонід Кравчук,
перший Президент України
(щодо позиції України в
торговій суперечці з Росією)
У США
вже рік не можуть
знайти власника
мільйона доларів
Так і не знайшовся власник квитка
популярної американської лотереї
Powerball, на який припав виграш
в один мільйон доларів. Квиток був
придбаний у нью-йоркському містечку
Вестчестер більше року тому, але про
права на виграш ніхто досі не заявив.
Людину, яка придбала квиток зі
щасливою комбінацією номерів: «1»,
«6», «7», «20», «49» і «23» розшукували
за допомогою всіх можливих засобів.
Відповідні оголошення розміщува-
ли на радіо, телебаченні та у нью-
йоркських газетах. Проте марно. Ймо-
вірно власник лотерейного квитка не
слухає радіо, не читає газет і не ди-
виться ТБ. Відтак, виграш, який після
відрахування всіх податків становить
662 тисячі доларів, незабаром повер-
неться у виграшний фонд лотереї.
На Христинівщині встановили
й відкрили погруддя Шевченка
Напередодні Дня незалежності України в селі Велика Севастянівка Христи-
нівського району відбулася урочиста подія. У центрі села, в опорядкованому
мальовничому парку, встановлено й відкрито погруддя Тараса Шевченка.
З нагоди події в село
завітали голова об-
ласної ради Валерій
Черняк, голови райдержад-
міністрації Богдан Тихоне-
вич та районної ради Мико-
ла Передрій.
У своєму вітально-
му слові голова обласної
ради підкреслив, що Чер-
кащина — це земля великих
творців історії краю. Мож-
на називати десятки, сотні
імен діячів, які закарбували
свої добрі справи в історії
не тільки нашого краю, а й
всієї України.
— Ми пишаємося тим,
що живемо у краї, де наро-
дився Тарас Шевченко і де
він знайшов вічний спочи-
нок, — наголосив Валерій
Черняк. — Його ім’я відоме
в усьому світі. Завдяки його
генію світ знає про Україну,
яку він любив і прагнув ба-
чити вільною, заможною і
щасливою.
Керівники висловили
вдячність ініціаторам спо-
рудження п’єдесталу і по-
груддя Кобзаря в цьому на-
селеному пункті, а саме:
депутату Христинівської
районної ради, директору
фермерського господар-
ства «РОМ» Миколі Раку як
головному спонсору, а та-
кож іншим учасникам бу-
дівництва — депутату об-
ласної ради, директору
МП «Тепломережа» Мико-
лі Плужнику, гендиректо-
ру корпорації «Украгротех»
Ростиславу Омельянов-
ському та іншим.
Відповідаючи на запи-
тання журналістів, голова
Чи був йогурт
справді
гранатовий?
На вимогу Черкаського обласного
територіального відділення Анти-
монопольного комітету України
ТОВ «Лубенський молочний завод»
(м. Полтава) припинило зазначати
на упаковках йогурту неправдиву
інформацію. Про це повідомляє
прес-служба Черкаського облас-
ного територіального відділення
Антимонопольного комітету
України.
Як встановило відділення, в цен-
тральній частині упаковки продук-
ту розміщено напис «Йогурт віта-
мінізований ароматний гранатовий» та
зображено надрізаний гранат. Але до
складу йогурту входить не натуральний
гранат, а ароматична композиція «Гра-
нат» та барвник натуральний харчовий —
концентрат бурякового соку.
Після втручання територіального від-
ділення товариство змінило назву про-
дукції «Йогурт вітамінізований ароматний
гранатовий» на «Йогурт вітамінізований
з фруктовим наповнювачем та ароматом
граната» і розпочало реалізацію продукції
в новій упаковці.
Ольга ДЖОГАН
обласної ради Валерій Чер-
няк, зокрема сказав:
— Обласними захода-
ми на відзначення 200-річ-
чя з дня народження
Т.Г.Шевченка передбачено
встановити пам’ятник Коб-
зарю ще у селі Вільшана
Городищенського району.
Однак днями у селі Палан-
ка Уманського району за
ініціативи громади села та
підтримки керівництва ра-
йону було також відкрито
погруддя Поету. Радує, що
це ініціатива людей. Якщо
будуть такі пропозиції з ін-
ших населених пунктів, то
влада завжди підтримає. Я
переконаний, що Черкащи-
на гідно підготується й зу-
стріне ювілей генія і проро-
ка нашої нації.
Наш кор.
До логопедів діти
потрапляють запізно
Подією для України назвав Сергій Марков, головний лікар
обласної дитячої лікарні, проведення в Черкасах дводенного
семінару Оленою Архиповою, професором Московського дер-
жавного гуманітарного університету ім.Шолохова. Вона —
відомий на пострадянському просторі фахівець з питання,
визначеного як тема семінару: «Логопедичний супровід но-
вонароджених в аспекті ранньої реабілітації дітей з перина-
тальними ураженнями нервової системи».
Подія
Фото з сайту khryst-rrada.ck.ua
Фотофакт
Пильність Медицина
Дітей-інвалідів у облас-
ті близько 1600, з них 650
— з ДЦП, серед яких і діти
з розладами мовлення. Логопе-
ди кажуть, що добре, якщо діти з
патологією потрапляють до них у
дворічному віці. Але ми хочемо,
щоб їх виявляли і лікували ще ра-
ніше. Для того й залучаємо до ви-
вчення питання широке коло фа-
хівців. На міжнародний семінар,
організований з нашої ініціативи,
запросили неонатологів, невро-
логів, психологів з області, брали
участь у ньому й освітяни та пра-
цівники соціальних служб.
Розповіла про своє враження
про лікарню та свою місію в Чер-
касах Олена Архипова:
— Заклад надзвичайний. Лі-
карня обладнана всім необхідним
для комплексної допомоги дітям зі
складною патологією. Я тут, щоб
поділитися досвідом, своїми нау-
ковими дослідженнями, познайо-
мити з інноваційними технологія-
ми лікування дітей з ураженнями
ЦНС. Зокрема, окрім медичного
втручання дуже важливий корек-
ційний і стимулюючий психолого-
педагогічний супровід. Моя мета
— навчити цьому. У новонародже-
ного мозок пластичний, у ньому
закладена програма на самовід-
новлення. І якщо зарані й правиль-
но допомогти, можна включити
компенсаторний механізм.
Однією з областей, яка має
серйозні напрацювання у напрям-
ку реабілітації дітей з ураженнями
ЦНС, є Черкаська, — зазначила го-
лова асоціації неонатологів Украї-
ни, доктор медичних наук Тетяна
Знам’янська.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
4. 4 СЗівТліетнь дггоенлоцосівїип окблорандитроль28 серпня 2013 року 28 серпня 2013 року
Спільний проект редакції
газети «Черкаський край» та
Державної інспекції сільського
господарства в Черкаській області
В оновленому
форматі
Працівники Держсільгоспінспек-
ції в Черкаській області добива-
ються все більшої ефективності
своєї роботи. Цей факт відзначено на
засіданні колегії, яка підбила підсумки
роботи в першому півріччі нинішнього
року. Всі структурні підрозділи, началь-
ники управлінь, відділів та секторів пра-
цюють злагоджено, ретельно здійсню-
ють нагляд діяльності за додержанням
чинного законодавства підприємства-
ми усіх форм власності АПК області,
не втручаючись у їхню господарську ді-
яльність. Завдяки планомірній роботі в
оновленому форматі протягом другого
кварталу структурні підрозділи інспек-
ціі підвищили свої рейтингові місця се-
ред інших обласних інспекцій України
на чотири-десять позицій у порівнянні
з І кварталом 2013 року.
Разом з тим робота окремих під-
розділів потребує дальшого удоскона-
лення, особливо в районах. Там пра-
цює дві третини інспекторів і якраз від
цих фахівців у значній мірі залежить
якість та результативність діяльнос-
ті інспекції в цілому. Нині вживаються
заходи для поліпшення координуван-
ня роботи районних ланок. Розробля-
ється наочна агітація для кращого ін-
формування про надання інспекцією
адміністративних послуг, посилюємо
контроль за розробкою суб’єктами
господарювання проектів еколого-
економічного обґрунтування сівозмін,
інспектори поглиблюють вивчення
нормативно-правової бази, зокрема
стосовно сертифікації зернових скла-
дів, контролю якості насіння та садив-
ного матеріалу, видачі сертифікатів
якості на зерно та продукти його пе-
реробки, технічного нагляду, охорони
праці та пожежної безпеки, контро-
лю за використанням та охороною зе-
мель.
У серпні-вересні нинішнього року
плануємо провести польове інспекту-
вання, обстеження насіннєвих посівів
ярих та озимих сільськогосподарських
культур урожаю 2013 року, та апроба-
цію багаторічних насаджень. До 1 ве-
ресня розпочнемо перевірку насіння
озимих культур для посіву під урожай
наступного року. Плануємо перевірити
й матеріально-технічні бази навчаль-
них закладів, які займаються підготов-
кою, перепідготовкою та підвищенням
кваліфікації трактористів-машиністів.
До плану перевірки включили й
додержання вимог земельного зако-
нодавства: щодо оформлення права
користування земельними ділянками
під сміттєзвалищами, недопущення
забур’янення та засмічення промис-
ловими, побутовими та іншими від-
ходами земель міських, сільських та
селищних рад; щодо цільового ви-
користання земель сільськогоспо-
дарського призначення, зокрема сі-
ножатей та пасовищ. Продовжуємо
контроль за додержанням земельно-
го законодавства у прибережній смузі
Кременчуцького водосховища.
Упевнений, що результативність
роботи інспекції підвищуватиметься й
далі, а це допоможе області з честю
виконувати поставлені перед агропро-
мисловим комплексом великі завдання.
Павло Почапський,
начальник
Держсільгоспінспекції в
Черкаській області
Насіннєва галузь отримала новий закон
Разом із реформуванням державного управління органи законодав-
чої влади постійно удосконалюють чинне законодавство в агро-
промисловому секторі. Зокрема недавно внесено зміни до складу
органів, що здійснюють державне управління в сфері насінництва
і розсадництва. Так, новою редакцією статті 5 Закону України
№5397-VI від 02.10.2012 року «Про внесення змін до Закону Укра-
їни «Про насіння та садивний матеріал» встановлено, що держав-
не управління у цій сфері здійснюють Кабінет Міністрів України,
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну аграрну політику, та центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики
у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Цен-
тральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну аграрну політику, є Міністерство аграрної
політики та продовольства України. Центральним органом вико-
навчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері
нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є Державна ін-
спекція сільського господарства України. Вона ж здійснює держав-
ний контроль у сфері насінництва та розсадництва.
Оприлюдненно Державний ре-
єстр виробників насіння і са-
дивного матеріалу, який роз-
міщено на офіційному веб-сайті
центрального органу виконавчої вла-
ди в розділі «Діюча нормативно-пра-
вова база».
Наше управління нині докладає
зусиль, аби допомогти суб’єктам гос-
подарювання забезпечити отримання
високоякісного посівного матеріалу,
використання насіння виключно висо-
ких генерацій (не нижче другої), під-
вищити його сортову чистоту, а вітчизняним
виробникам насіння вийти
на міжнародний ринок.
Фахівці інспекції постійно контролюють
обіг ГМО, зокрема під час
перевірки та сертифікації насіння
проводиться відбір зразків проб на-
сіння сільськогосподарських культур
та передача їх до лабораторій, що
здійснюють аналіз на вміст ГМО. У
першому півріччі нинішнього року ви-
дано 2996 сертифікатів на насіння.
Недавно створена постійно діюча
комісія з надання фізичним та юри-
дичним особам права на виробни-
цтво та реалізацію сертифікованого
насіння та садивного матеріалу вже
атестувала 35 господарств області на
право виробництва та реалізації на-
сіння та садивного матеріалу. На Чер-
кащині вирощуванням та реалізацією
садивного матеріалу нині займаються
сім атестованих плодорозсадницьких
господарств. Вони забезпечують по-
треби в саджанцях зерняткових, кіс-
точкових, горіхоплідних та кущово-
ягідних культур.
Василь Декаленко,
начальник управління
контролю якості насіння та
садивного матеріалу
Хто з технікою дружить,
тому вона й служить
Державна інспекція сільського господарства в Чер-
каській області здійснює державний контроль за
якістю та безпечністю сільськогосподарської про-
дукції, наявністю генетично модифікованих організмів
під час її заготівлі, зберігання, переробки, переміщення
територією України та здійснення експортно-імпортних
операцій підприємствами усіх форм власності. З поне-
ділка по п’ятницю з 8 до 18, а в суботу — з 9 до 15
години, телефоном 63-35-74 можна одержати кон-
сультації та роз’яснення з питань, що виникають у
сільськогосподарських товаровиробників, працівни-
ків хлібозаготівельних підприємств та бізнесових кіл
у сфері збуту зерна.
Приймання зерна нового врожаю ведеться у відпо-
відності до вимог ДСТУ чітко у розрізі класів. На осо-
бливому контролі є недопущення фактів невідповідності
класам. Видача сертифіката якості державним інспекто-
ром сільського господарства здійснюється лише після
проведення робіт з інспектування, яке включає прове-
дення випробувань зерна та продуктів його перероб-
ки з визначенням показників якості та безпеки, в тому
числі на наявність генетично модифікованих організмів.
Контроль вмісту ГМО здійснюється щодо таких куль-
тур як соя, кукурудза, борошно кукурудзяне, крупа
кукурудзяна, ріпак, пшениця та рис.
Відвантаження зерна можливе лише за умови наяв-
ності протоколів випробувань за показниками безпе-
ки і на наявність ГМО. Важливо, щоби показники якості
конкретної партії зерна відповідали вимогам держав-
них стандартів, або умовам експортного контракту,
вказувалися класи.
Необхідно звертати увагу і на відбирання проб від
партії зерна. При цьому обов’язкова участь у відборі
державного інспектора сільського господарства.
Сертифікат якості видається тільки при наявності
протоколів випробувань зерна та продуктів його пере-
робки з визначенням показників безпеки та ГМО.
Додержання перелічених вимог забезпечить плано-
мірну та вчасну роботу щодо відвантаження та реалізації
зерна й продуктів його переробки у межах регіону, краї-
ни та здійснення експортних операцій.
Оксана Попович,
начальник відділу контролю якості
зерна та продуктів його переробки
Звертає на себе ува-
гу той факт, що, не-
зважаючи на заборо-
ну експлуатації техніки, яка
не пройшла обов’язкового
технічного контролю, влас-
ники часто використовують
її на дорогах загального
призначення, що є значною
загрозою для інших учасни-
ків дорожнього руху.
Не можна було не по-
мітити й того, що ре-
монт і підготовка машин-
но-тракторного парку до
обов’язкового технічно-
го контролю в поточному
році була в більшості гос-
подарств дуже напруженою
через значну амортизай-
ційну зношеність машин,
нестачу в багатьох госпо-
дарствах обігових коштів на
придбання запасних частин
та матеріалів.
Управління технічного
нагляду виявило випадки
байдужого ставлення керів-
ників та інженерно-техніч-
них служб господарств до
ремонту та використання
техніки. Є факти її розукомплектування,
безконтрольність
в експлуатації.
Часом сільськогосподар-
ська техніка не закріпле-
на за механізаторами, вна-
слідок чого ніхто не несе
відповідальності за її тех-
нічний стан. Управління
технічного нагляду отри-
мало нинішнього року біль-
ше можливостей впливу на
суб’єктів господарювання,
які порушують вимоги за-
конодавства у сфері екс-
плуатації та технічного ста-
ну сільськогосподарської
техніки. Згідно з відповід-
ним наказом Міністерства
аграрної політики та про-
довольства України на ке-
рівників таких господарств
накладатимуться адміні-
стративні стягнення.
Сьогодні технічна база
багатьох господарств по-
силено оновлюється. І все
ж поряд із потужними су-
часними машинами на по-
лях працює й чимало ра-
ніше придбаних, які ще
могли б добре прислужити-
ся сільгосппідприємствам.
Звичайно, при умові дбай-
ливого догляду та відпові-
дальної експлуатації.
Олександр Бондар,
заступник начальника
Держсільгоспінспекції
в Черкаській області
Комплексні перевірки експлуатації та технічно-
го стану машин, в яких нинішнього року взяли
участь фахівці управління технічного нагляду
Держсільгоспінспеції, виявили чимало недоліків.
Складено зокрема 26 актів про заборону екс-
плуатації техніки. Через технічну несправність
заборонено експлуатацію 225 одиниць, у тому
числі 117 тракторів. В останні роки основною
причиною, з якої трактори та самохідні маши-
ни не можуть пройти обов’язкового технічного
контролю, є відсутність електростартерного
запуску двигуна та блокування запуску двигуна
при ввімкненій передачі. Таких виявлено 85. Не
відповідали вимогам технічної експлуатації та
правилам охорони праці й 10 самохідних сільсько-
господарських машин.
Рекомендації щодо додержання вимог
заготівлі та відвантаження зерна
Сторінку підготував Владислав Кирей Фото Олега Ганіна
5. Культура 28 серпня 2013 року 8 Агробізнес
У селі проблем
завжди вистачає
І Сербинівка з цього пра-
вила — не виняток.
— Наша сільська рада
об’єднує три села — Серби-
нівку, Грушківку та Саївку. В
Сербинівці дві сотні дворів,
у Грушківці — сотня, у Саївці
— шість десятків, — розпові-
дає сербинівський сільський
голова Лідія Микитівна Чи-
гир. — Всього жителів сіл —
700 осіб. Є лікарська амбула-
торія, загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів, ФАП, сільський
будинок культури, бібліоте-
ка, кілька торговельних закла-
дів. Звичайно, в жителів на-
ших сіл є тяжіння до Полтави
як до обласного центру,
од-
нак у частини людей є інтере-
си й у Черкасах. Бо до Полта-
ви від нас — 200 кілометрів, а
до Черкас вдвічі ближче. В на-
шому селі, як і в інших насе-
лених пунктах, злободенним
питанням було й залишаєть-
ся утримання на належному
рівні об’єктів соціальної сфе-
ри. Мені хотілося й хочеть-
ся, щоб наші люди мали нор-
мальні умови проживання на
рідній землі, щоб про малу
батьківщину наша молодь го-
ворила з гордістю й пишалася
рідним краєм. А в селянсько-
му житті, сільському побуті є
багато проблем, які зводять
нанівець всі позитивні сторо-
ни сільського буття. Найбо-
лючішою з них було опалення
житла. Погодьтеся, що далеко
не кожному жителю села по
кишені щороку привезти для
опалення чотири тонни вугіл-
ля (а це — 8 тисяч гривень),
бо ще ж і дров до вугілля тре-
ба. Та й дрова ті необхідно
попиляти-порубати. Тому про
природний газ у своїх оселях
мої односельчани мріяли дав-
но і заздрили тим селам, куди
прийшло це благо цивілізації.
Довгий і тернистий
шлях до газу
— Початок газифікації у
Микола Филь:
«Наше СТОВ
на соціальні
питання коштів
не економить».
Сербинівці не був таким як в
інших селах, бо розвивався
не за традиційною, усталеною
схемою, — говорить Лідія Чи-
гир. — В інших селах спочат-
ку створюються кооперативи
з будівництва газогону, зби-
раються кошти, замовляється
проектно-кошторисна доку-
ментація, шукається підряд-
ник. А в нас іще кооперативу
не було, а проектно-кошто-
рисна документація вже була
готова. Бо коли виникла в жи-
телів села думка газифікува-
ти свої оселі, вирішили ми
звернутися за допомогою до
нашого основного орендаря
земель — «Зернової компанії
«Хорс». Її керівництво уваж-
но вислухало наше прохання і
погодилося допомогти зруши-
ти з місця конкретне питання:
виконати геодезію та виго-
товити проектно-кошторисну
документацію. На це «Хорс»
виділив 30 тисяч гривень —
якраз стільки коштували тоді
ці роботи. Так ми мали невдо-
взі проект, за який через кіль-
ка років вже треба було б за-
платити в чотири рази більше.
Газобудівельний кооператив у
селі створили значно пізніше,
коли селяни, так би мовити,
«дозріли» до активної роботи.
— Сербинівка — одне з ве-
ликих сіл району, і в ній такі
ж проблеми, як і в інших, —
говорить голова Гребінків-
ської районної ради Вале-
рій Миколайович Зінченко.
— Донедавна найболючішим
для Сербинівської територі-
альної громади було питан-
ня газифікації. За останній
час, вже за мого головуван-
ня, вдалося газифікувати на-
селені пункти Мар’янівської,
Кулажинської, Короваївської
та два села Ульянівської сіль-
рад і нарешті Сербинівської. А
те, що в Сербинівці ще задов-
го до створення кооперати-
ву була виготовлена проектна
документація, я б назвав
сербинівським феноменом. І
коли газ дійшов до сусідньої
Мар’янівки, з’явилася чіт-
ка перспектива для його по-
яви в Сербинівці, куди треба
було прокласти 8,2 кілометра
підвідного газопроводу. А раз
документація була на руках, то
«Хорс»
соціальну сферу і селян
У цьому переконалися й жителі сіл
Сербинівської сільради у Гребінківському
районі на Полтавщині
в 2010 році з 32 об’єктів гази-
фікації на Полтавщині Серби-
нівка виявилася по готовності
до роботи на першому місці.
Нам із сільським головою Лі-
дією Чигир довелося не один
раз бувати і в першого за-
ступника голови облдержад-
міністрації Віктора Животен-
ка, і в начальника управління
капітального будівництва ОДА
Сергія Шульги, звертатися за
допомогою і в Черкаси, до
Миколи Филя, гендиректо-
ра СТОВ «ЗК «Хорс». Спаси-
бі всім, що допомогли, що все
зробили, аби в січні 2013 року
газ з’явився в Сербинівських
оселях. Допомогу «Хорсу» со-
ціальній сфері Сербинівки ви-
соко оцінив голова Полтав-
ської облдержадміністрації
Олександр Удовіченко, коли
був у селі в день пуску газо-
проводу.
Це Филю
спасибі за все
— Коли дійшла черга до
реального будівництва під-
відного газопроводу від
Мар’янівки до Сербинівки, ми
знову звернулися за допомо-
ділом підтримує
гою до «Хорсу», — розповідає
Лідія Чигир. — І зернова ком-
панія виділила 50 тисяч гри-
вень на підвідний газопровід.
— Газ для села — це ве-
лике діло, його треба було в
наші села ще в 50-60-ті роки
минулого століття провести, а
не цілину піднімать та БАМи
будувати, — говорить керу-
ючий Сербинівським відділ-
ком СТОВ «ЗК «Хорс» Михай-
ло Григорович Волошин. — Я
в 1966 році збирав цілинний
урожай і сам бачив, які ша-
лені гроші держава вгатила в
освоєння сухих степів замість
того, щоб підняти українські
села, зміцнити колгоспи в тій
же Центральній Росії. А в Ка-
захстані сіяли 3-4 центнери
насіння, а збирали 6-7 цент-
нерів, за 12 центнерів вже ор-
дени давали. Добре, що газ
з’явився в наших оселях, лю-
дям це велика і полегкість, і
радість. Скажу правду: багато
було скептиків, які теревени-
ли, що нас обмануть, ніякого
газу не буде. А тепер скеп-
тики самі вступають у коопе-
ратив, бо в сусіда є газ, а в
Хоми невіруючого — нема. А
воно навздогінці завжди важ-
че бігти, ніж разом із усіма
йти.
— Усім дяка, хто допоміг
нам бути з газом, а найбіль-
ша подяка керівнику «Хорсу»
—Миколі Петровичу Филю,
який близько до душі взяв
наші клопоти й проблеми і ді-
лом допоміг селу, — говорить
пенсіонерка Ганна Омелянів-
на Придибайло, якій 75 років.
— Якби не «Хорс», були б ми
ще довго без газу, бо ціни на
всі роботи й матеріали рос-
туть, і ми б довго ще по копій-
чині складалися.
Додамо до слів Ганни
Омелянівни, в хаті якої в числі
перших загорівся природний
газ, що бажаючих мати його
в Сербинівці все більшає. Вже
після пуску газогону в селі до
нього приєдналося ще 20 до-
могосподарств, а на черзі ще
десь стільки ж. Зараз все ро-
блять для появи газу в сво-
їх хатах односельчани Ганни
Придибайло — Анатолій По-
горілий, Сергій Гончаренко,
Олександр Малига. Між ін-
шим, свого часу всім членам
кооперативу «Хорс» виділив
майже по тисячі гривень ці-
льової допомоги на будівни-
цтво газогону.
А тепер черга
дитсадка
Свого часу дитсадок у Сер-
бинівці мали збудувати вели-
кий і просторий, так би мовити
— із запасом — аж на 80 дітей.
Та повіяли вітри реформуван-
ня, за будівлю забули і канула
вона в небуття.
— Цього року вирішили в
Сербинівці виконати капіталь-
ний ремонт кількох шкільних
кімнат, зробивши в них неве-
ликий, але сучасний дитсадок
на два десятки діток, — го-
ворить голова районної ради
Валерій Зінченко. — Бюджет-
не фінансування — 102 тися-
чі гривень, а 80 тисяч виділив
«Хорс». Зараз, як бачите, бу-
дівельники завершують оздо-
блювальні роботи. В дитсадку
буде ігрова кімната, спальня,
їдальня, санвузол, окремий
вхід. Тобто це буде не корот-
котермінове перебування ді-
ток, а й відпочинок. Я вдячний
керівництву «Хорсу» й особис-
то Миколі Петровичу Филю за
розуміння ситуації, за допо-
могу громаді, за співпережи-
вання за долю села. Бо гово-
рити про існування соціальної
інфраструктури села без учас-
ті підприємств — це утопія.
Господарствам треба розумі-
ти життя громади, долучатися
до конкретних справ, проектів.
На фоні Гребінківського райо-
ну Сербинівка в цьому плані —
в числі кращих.
Додам до слів очільника
Гребінківської районної влади
лише дві цифри: на соціаль-
ні питання по Гребінківському
району СТОВ «ЗК «Хорс» то-
рік витратило понад 137 тисяч
гривень, а нинішнього року —
вже 91,5 тисячі. Ці цифри свід-
чать самі за себе.
Василь Марченко,
фото автора,
Гребінківський район,
Полтавська область
Сільськогосподарське товариство з обмеженою
відповідальністю СТОВ «Зернова компанія
«Хорс» господарює на землях, орендованих у
селян із Перервинців, Погребів та Степанівки
Драбівського району. Ці поля межують із
землями сіл Гребінківського району Полтавської
області. А село Сербинівка цього району
однією околицею впритул підходить до теренів
Черкащини. Не дивно, що сербинівські селяни
свого часу придивлялися, як господарюють
на сусідніх полях «хорсівці», порівнювали з
навколишніми хазяями свого, Гребінківського
району. А невдовзі здали зерновій компанії
свої земельні паї в оренду. Так вісім років
тому СТОВ «ЗК «Хорс» стало обробляти
сербинівські лани.
Біля майбутнього дитсадка ділова зустріч голови
районної ради Валерія Зінченка (ліворуч) та генерального
директора СТОВ «ЗК «Хорс» Миколи Филя.
Про проблеми села розмова керуючого
відділком Михайла Волошина (зліва направо),
генерального директора СТОВ «ЗК «Хорс» Миколи
Филя та сільського голови Лідії Чигир.
6. 28 серпня 2013 року Село 9
Анатолію Івановичу, Уманщи-
ну називають житницею облас-
ті й підсумки нинішніх жнив ще
раз засвідчили, що це край велико-
го хліба.
— Такий статус для нас — велика
честь, але повинен сказати, що рекорд-
ні врожаї на уманських полях — не геро-
їзм, а закономірність. Так і повинно бути,
адже у нас найбагатші грунти і найкращі
фахівці (спасибі Уманському національ-
ному університету садівництва). А кому
багато дано — з того і питають по мак-
симуму. Звичайно, і на родючій землі
успіху можна досягти тільки умілою не-
втомною працею. Ми намолотили біль-
ше 163 тисяч тонн ранніх зернових. До-
дати до цієї цифри ще збір кукурудзи
(за прогнозами урожай цієї культури
буде вищим, ніж торік) — і валовий збір
перевищить 300 тисяч тонн. Середньо-
річна потреба хліба на душу населення
112 кілограмів. Можна підрахувати, що
вирощеного в Уманському районі зерна
вистачить, щоб цілий рік годувати паля-
ницями невелику європейську державу
— Естонію, Ісландію, а Люксембургів то
навіть два.
— Чи забезпечать золоті гори зер-
на на токах «золото» на банківських
рахунках, відтак і стабільний розви-
ток сільськогосподарських підпри-
ємств, фермерських господарств?
— Не так все однозначно й пропорційно
в цій формулі, як хотілося б. На-
віть рекордна врожайність озимої пше-
ниці — 70-75 центнерів з гектара — при
нинішніх закупівельних цінах не гаран-
тує високих прибутків. А ціни на техні-
ку, паливно-мастильні матеріали, міне-
ральні добрива — зашкалюють. Простий
приклад: раніше за тонну солярки дава-
ли тонну зерна, тепер — сім тонн. Дис-
баланс між цінами на сільськогоспо-
дарську і промислову продукцію — біда
повсюдна, має, можна сказати, історич-
ні корені. Тому так складно нарощувати
сільську економіку, хоча в нашому райо-
ні потужний, досвідчений корпус аграр-
ників. На мою думку, найкращий варіант
співробітництва, коли сільськогоспо-
дарське підприємство очолює місцевий
фахівець, адже такій людині небайду-
же становище села. В сільському гос-
подарстві, можливо, більше, ніж у будь-
якій іншій галузі, багато залежить від
особистості керівника. Не тільки у ви-
робництві — у долі села, громади. При-
міром, Василь Іванович Чекаленко, що
очолює ТОВ «Берестівець». З року в рік
це підприємство — лідер урожайності, а
село — переможець районних і облас-
них конкурсів по благоустрою. Володи-
мир Олексійович Осадчий, очільник ФГ
«Агрофірма Базис», — і господарство
на висоті, і сільський стадіон будують.
Анатолій Миколайович Матерянський з
Дубової, Борис Григорович Похолюк з
Острівця, Володимир Петрович Маль-
ченко з Аполянки, Станіслав Андрійо-
вич Колісник з Текучої і багато інших —
скільки праці й душі вкладають ці люди у
розвиток сіл. Взагалі я вважаю, що рей-
тинги керівників треба визначати не за
рекордними цифрами у рапортах, а за
рівнем життя на селі.
А стосовно малих прибутків при ви-
соких врожаях, то в руках аграрників
на місцях один реальний спосіб ста-
ти багатшими — продавати не сирови-
ну (зерно, цукрові буряки), а продукцію,
запроваджувати власну переробку.
Уманському району в цьому не пощас-
тило. Єдиний цукрозавод — Рижавський
— ще кілька років тому порізали на ме-
талобрухт. Немає ні молокозаводу, ні
консервного комбінату. Звісно, ми не
сидимо склавши руки. Знайшли інвес-
торів для будівництва невеликого під-
приємства по переробці фруктів та ово-
чів. Завод закладають у селі Піковець.
Поблизу села Колодисте відновлює по-
тужності відгодівельне підприємство.
Але щоб заснувати справжню місцеву
індустрію переробки, потрібні великі ін-
вестиційні проекти.
— Невже інвестори обминають та-
кий перспективний регіон, як Уман-
щина — з вигідним географічним
розташуванням, багатими чорнозе-
мами і автомагістралями в усіх на-
прямках?
— Орендують уманські поля і вели-
кі підприємства, і потужні агрохолдинги.
Зараз тривають розрахунки за корис-
тування паями, людям вже виплачено
більше 8,7 мільйона гривень. Залучаємо
таких орендарів до участі в благоустрої,
розвитку територій. Укладено близько
200 угод про соціальне партнерство між
сільськими громадами і суб’єктами під-
приємницької діяльності, які мають біз-
нес в адміністративних межах сіл. При-
міром, місцеве дочірнє підприємство
потужного агрохолдингу «Харвіст» має
договори у семи селах з розрахунку по
100 гривень вкладень на кожен орендо-
ваний гектар. Цей партнер також підви-
щив до 5,5 відсотка виплати за оренду
земельних паїв у селян.
Крім того, підписано також мемо-
рандум про забезпечення населення
соціальними сортами хліба. До речі, ми
дуже раді, що уманські села нарешті мо-
жуть їсти власний хліб. Відкрили дві пе-
карні — в Ладижинці та Гереженівці, й
сільські булки та паляниці завоювали
місце на хлібному ринку.
В цілому загальний обсяг експор-
ту товарів з початку року склав 5195,6
тисячі доларів США, це на 25 відсотків
більше в порівнянні з відповідним пері-
одом минулого року, забезпечено пози-
тивне сальдо зовнішньої торгівлі. Обсяг
прямих іноземних інвестицій станом на
перше липня нинішнього року — 579,2
тисячі доларів США.
— У чому головна перевага і голо-
вна проблема Уманського району в
порівнянні з сусідами?
— Уманщина має свої особливості,
які багато в чому визначають рівень еко-
номіки регіону. По-перше, це дуже вели-
кий територіально район без райцентру,
відтак — без соціального і виробничого
потенціалу міста. У структурі валового
виробництва продукції частка аграрного
сектора — понад 80 відсотків, і дохідна
частина бюджету залежить саме від ре-
зультатів роботи сільськогосподарських
підприємств. Бюджет формує в основному
аграрний сектор, промисловос-
ті у нас небагато. Зате є підприємство
— справжня гордість краю — теплич-
но-овочевий комбінат європейського
рівня, один із найпотужніших в Украї-
ні. І очолює його заслужений працівник
сільського господарства України Мико-
ла Васильович Гордій. Продукція уман-
ського лісгоспу йде на експорт.
— Але оця особливість — район
без райцентру — має свій плюс: у
звичайних традиційних районах добру
половину фінансів, призначених
на розвиток територій, як правило,
поглинає місто, а на Уманщині кожна
копійка йде на село.
— У концепції розбудови Уманщини
соціальний розвиток сіл був і залиша-
ється магістральним напрямком. Сьо-
годні наші завдання прості й зрозумілі:
кожен наступний день повинен прино-
сити достаток у кожну родину. На цьому
принципі базується життєво важливий
документ — програма «Будуємо нову
Уманщину». На її реалізацію у нас за три
роки залучено понад 60 мільйонів гри-
вень. Тут пускаємо в хід кожну копійку,
з усіх джерел фінансування — в першу
чергу на сільські школи, медицину. Ма-
буть, найвідрадніша подія останніх ро-
ків — нова школа у селі Родниківка, де
минулої осені перерізали стрічку. Цей
навчальний заклад називають школою
майбутнього. І не випадково, адже тут
умови і рівень навчання для дітей — не
в кожній столичній гімназії таке можна
побачити. Є навіть випадки, що з Умані
батьки посилають своїх школярів учи-
тися в Родниківку.
За три роки на розвиток освіти в
районі додатково залучено 18 мільйонів
гривень. Вдалося впорядкувати опалю-
вальні системи, замінити котли в Бе-
рестівецькій, Паланській, Бабанській,
Кочубіївській і ще кількох школах та ди-
тячих садках. Капітально відремонту-
вали систему водопостачання і тепло-
трасу дитсадка у Полянецькому. У 16
школах замінили вікна. Справжнім свя-
том для села Черповоди був день, коли
після капітального ремонту тут урочис-
то відкрили дитячий садок. По всьому
району організовано підвезення дітей
до шкіл і садочків. До речі, на 90-річчя
Уманщини наша освіта отримала від
облдержадміністрації ще один новень-
кий шкільний автобус.
Про медицину: уманська централь-
на районна лікарня за рейтинговими
показниками визнана кращим в області
лікувальним закладом такого рівня. На
його базі відкрито відділення гемодіалі-
зу — сюди звертаються пацієнти з усіх
довколишніх районів. Працює соціаль-
на аптека, придбали автомобіль швид-
кої допомоги і обладнання. Капітально
відремонтували інфекційне, фізіотера-
певтичне і дитяче відділення та хар-
чоблок центральної районної лікарні.
Відкрили палату для чорнобильців у хі-
рургічному відділенні, палати для вете-
ранів у Юрківській та Іванівській лікар-
ських амбулаторіях. У всіх цих проектах
і в поточних ремонтах роль спонсорів
завжди беруть на себе сільські підпри-
ємці, керівники господарств. Можна
сказати, що це багаторічна традиція,
адже півстоліття тому отак у складчи-
ну колгоспи й радгоспи району допо-
магали будувати лікарняне містечко за
околицею Умані, біля Білогрудівсько-
го лісу. Приклад із сьогодення: у селі
Юрківка місцеве підприємство «Агро-
план», яке очолює Олександр Андрійо-
вич Мордач, власними силами рекон-
струювало лікарську амбулаторію. Ще
одна добра новина: днями районну ме-
дицину поповнили вісім молодих ліка-
рів. Зокрема молоді фахівці прийшли у
лікарню села Дубова, в Юрківку. Цьо-
го літа в Умані при сприянні генераль-
ного директора ПАТ «Уманьферммаш»
депутата обласної ради Анатолія Васи-
льовича Ліпкана ми придбали в новому
будинку дві квартири для лікарів (як ві-
домче житло).
— Протягом останніх років у се-
лах Уманщини з’явилось багато об-
нов: засвітились ліхтарі на вулицях,
кращими стали дороги, впорядкова-
ні сільські меморіали, будинки куль-
тури. Хто з земляків давно не був,
приміром, у Паланці, то зараз не
впізнає села.
— Окрасою Паланки став збудова-
ний тут новий районний стадіон, від-
критий днями пам’ятник Тарасу Шев-
ченку. Реконструювали меморіальні
комплекси в Острівці, Городецькому,
Свинарці, Рижавці й ще кількох селах.
До речі, тут теж допомагали спонсори
— аграрні підприємства, орендарі. При-
міром, у Гереженівці кошти на оновлен-
ня й облаштування сільського меморіа-
лу кошти виділив ДП «Харвіст-Умань».
Відновлено 393,5 кілометра вулич-
ного освітлення в селах, відбудовано
37 кілометрів водогонів. У ремонт до-
ріг комунальної власності вкладено 15
мільйонів гривень.
Має Уманський район ще одну осо-
бливість, точніше проблему, якої не
знають сусіди — низький рівень газифі-
кації сіл. Хоч по території пролягає магі-
стральний газопровід, із сучасним енер-
гоносієм у нас села тільки в центральній
і північній частині Уманщини. Відомо,
яким прикрим інцидентом обернулась
у 2006 році спроба газифікувати Лади-
жинський кущ. Зараз у нас нові проекти,
які передбачають провести газ на схід-
ну околицю і нарешті таки забезпечити
блакитним паливом Ладижинку.
Інтерв’ю вела Ольга Даниленко,
Фото автора
Уманський район
щойно відзначив
ювілей — 90-річчя
заснування (за ад-
міністративно-те-
риторіальною ре-
формою 1923 року).
Варто згадати іншу
точку підрахунку в
історії цього краю:
Уманський повіт у
складі Правобереж-
ної України з’явився
на вітчизняній кар-
ті ще у 1795 році.
Але на цій карті й
сьогодні знайомі на-
зви сіл, обриси по-
лів і лук, де круто
в’ється Ятрань. І
в метричних книгах
багато тих же прізвищ, що й 200 років тому — хліборобському
роду нема переводу. Дороги пролягли нові, скорочуючи відстані
і прискорюючи ритм життя. З півночі на південь протяжність
Уманського району близько 90 кілометрів, зі сходу на захід
— 84. 53 села, близько 120 тисяч гектарів сільськогосподар-
ських угідь — це Уманщина. Мальовничий, чорноземний край у
центрі України. Про сьогодення, потенціал, перспективи регі-
ону думками ділиться голова Уманської райдержадміністрації
Анатолій ПЕТРЕНКО.
Вирощеного в Уманському
районі зерна вистачить,
щоб рік годувати хлібом маленьку
європейську державу
