4. історія україни. тренінг 4. pptx

Історія України
Тренінг: Новітня історія: 1917 – 1939 рр.

1. Два керівних осередки українського руху,
поміркований і радикальний, які погодилися на
створення об’єднаного органу, що дістав назву
Українська Центральна Рада
А ТУП і УНП
Б ТУП і УПСР
В ТУП і УСДРП
Г ТУП і УПСФ

1. Два керівних осередки українського руху,
поміркований і радикальний, які погодилися на
створення об’єднаного органу, що дістав назву
Українська Центральна Рада
А ТУП і УНП
Б ТУП і УПСР
В ТУП і УСДРП
Г ТУП і УПСФ
Відповідь А

2. Збройний виступ українських вояків, об’єднаних у
Другий український полк ім. Павла Полуботка, був
спричинений прийняттям Українською Центральною
Радою
А І Універсалу
Б ІІ Універсалу
В ІІІ Універсалу
Г IV Універсалу

2. Збройний виступ українських вояків, об’єднаних у
Другий український полк ім. Павла Полуботка, був
спричинений прийняттям Українською Центральною
Радою
А І Універсалу
Б ІІ Універсалу
В ІІІ Універсалу
Г IV Універсалу
Відповідь Б

3. «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові
Тимчасового уряду на Україні» від 4 серпня 1917 року
передбачала поширення розпоряджень Генерального
Секретаріату лише на п’ять губерній:
А Київську, Волинську, Подільську, Полтавську,
Чернігівську (без деяких повітів)
Б Київську, Волинську, Катеринославську, Полтавську,
Харківську
В Київську, Волинську, Подільську, Херсонську,
Катеринославську (включаючи Донбас)
Г Київську, Волинську, Подільську, Полтавську,
Херсонську із Таврією

4. «Союз малороссов имени Гоголя» стояв на позиціях
А боротьби за Україну й проти Росії
Б боротьби за Росію й проти України
В входження України до складу федеративної Росії
Г незалежності та самостійності України

5. Соціалістичні лідери Центральної Ради вважали, що революція
в Україні
А кладе край необхідності тримати регулярну армію
Б може перемогти, якщо весь народ буде озброєний
В не переможе без підтримки сусідніх держав
Г переможе тільки завдяки Вільному Козацтву

6. Ставлення Української Центральної Ради до Державної
наради, скликаної в Москві 12 серпня 1917 року.
А відмовилася надіслати своїх представників для участі
в її роботі
Б надіслала для участі в ній своїх представників з метою
відстояти автономію
В повідомила про своє нейтральне ставлення до
скликаної наради
Г сподівалася, що нарада стане перепоною для
Корніловського заколоту

7. В якому із заходів передбачалася участь української делегації, в
наказі якій були викладені наступні вимоги:
«Признання за всіма націями права на нічим необмежене
самовизначення; скликання кожною нацією та краєм, які того
домагаються, національно-крайових суверенних Установчих зборів;
передача всієї повноти влади на Україні в руки Української
Центральної Ради та її Генерального Секретаріату, складеного на
основі статуту 29 липня»?
А Державній нараді 12 серпня 1917 р., Москва
Б Демократичній нараді кінець вересня 1917 р., Петроград
В Всеросійських Установчих зборах 5-6 січня 1918 р.,
Петербург
Г з’їзді народів Росії 8-15 вересня1917 р., Київ

8. Позиція Української Центральної Ради до 27 жовтня
1917 року щодо більшовицького перевороту в
Петрограді.
А засудження дій більшовиків
Б підтримання більшовиків
В доброзичливий нейтралітет
Г пропозиція спільних дій

8. Позиція Української Центральної Ради до 27 жовтня
1917 року щодо більшовицького перевороту в
Петрограді.
А засудження дій більшовиків
Б підтримання більшовиків
В доброзичливий нейтралітет
Г пропозиція спільних дій
Відповідь В

9. Що було спільного у діях Радянської Росії, коли вона
розпочала війну проти Української Центральної Ради (січень,
1918 р.), і представників Четвертного Союзу (Німеччина,
Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина), які підписали 27 січня
(9 лютого) 1918 р. Брестський мир з УНР?
А відсторонення ЦР від влади в Україні
Б забезпечення хлібом населення своїх країн
В загарбання території Української Народної Республіки
Г підтримка української національної революції

10. Політичний діяч, який очолив Тимчасовий
робітничо-селянський уряд України наприкінці
листопада 1918 р.
А Володимир Антонов-Овсієнко
Б Григорій П’ятаков
В Микола Скрипник
Г Михайло Муравйов

10. Політичний діяч, який очолив Тимчасовий
робітничо-селянський уряд України наприкінці
А Володимир Антонов-Овсієнко
Б Григорій П’ятаков
В Микола Скрипник
Г Михайло Муравйов

11. Подія, яка привела до анулювання Радянською Росією
Брест-Литовського миру, зокрема в тих його пунктах, що
стосувались українсько-російських відносин і визнання
самостійності УНР.
А загальноукраїнський страйк робітників і залізничників у
серпні 1918 р.
Б наступ в Україну більшовицьких військ наприкінці
В початок збройних виступів махновців на
Катеринославщині у вересні 1918 р.
Г революція, яка відбулася в Німеччині на початку листопада
1918 р.

11. Подія, яка привела до анулювання Радянською Росією
Брест-Литовського миру, зокрема в тих його пунктах, що
стосувались українсько-російських відносин і визнання
самостійності УНР.
А загальноукраїнський страйк робітників і залізничників у
серпні 1918 р.
Б наступ в Україну більшовицьких військ наприкінці
В початок збройних виступів махновців на
Катеринославщині у вересні 1918 р.
Г революція, яка відбулася в Німеччині на початку листопада
1918 р.
Відповідь Г

12. Сфера діяльності Української держави Павла
Скоропадського, в якій було досягнуто найбільших
успіхів
А аграрна політика
Б державне будівництво
В національно-культурна політика
Г промислова політика

13. Єдиний соціаліст (федераліст), який погодився
працювати в Уряді Української держави, обійнявши
посаду міністра закордонних справ
А Дмитро Дорошенко
Б Олександр Лотоцький
В Сергій Єфремов
Г Сергій Шелухін

14. Документ, який остаточно підштовхнув Український
національний союз до організації антигетьманського повстання
А відновлення законодавства про покарання за участь у
страйках
Б грамота про федерацію України з небільшовицькою Росією
В грамота П. Скоропадського «До всього українського народу»
Г «Проект загальних основ земельної реформи»

15. Склад Директорії УНР, утвореної у ніч з 13 на 14 листопада
1918 р. на засіданні Українського національного союзу для
керівництва збройною боротьбою з гетьманатом:
А Володимир Винниченко, Борис Мартос, Симон Петлюра,
В’ячеслав Прокопович, Сергій Остапенко
Б Володимир Винниченко, Володимир Чехівський, Симон
Петлюра, В’ячеслав Прокопович, Федір Швець
В Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець,
Андрій Макаренко, Панас Андрієвський
Г Володимир Винниченко, Ісаак Мазепа, Симон Петлюра,
В’ячеслав Прокопович, Федір Швець

16. Безпосередні причини виходу зі складу уряду Директорії
представників УСДРП й УПСР
А невдалі переговори УНР з РСФСР активізували діяльність
проантантовських елементів Директорії
Б оголошення про відставку та еміграція за кордон В.
Винниченка, М. Шаповала, М. Грушевського, В. Чехівського
В попередня угода між Директорією, білогвардійцями та
Антантою про спільні дії проти більшовиків
Г французьке командування вважали представників цих
партій більшовиками, тому відмовлялося від переговорів з
УНР

17. Одна з головних причин єврейських погромів в часи
розкладу військ Директорії.
А єврейський військовий підрозділ «Поалей-Ціону» виступив
проти армії УНР
Б євреї відмовлялися вступати до лав армії УНР для боротьби
проти більшовиків
В повстанці звинувачували євреїв у співробітництві з
більшовиками
Г страта С. Петлюрою отамана Семесенка та інших отаманів
через образу євреїв

18. Повстання у Львові з метою об’єднання
західноукраїнських земель в єдину Українську
державу готувалося
А Корпусом Січових стрільців
Б Тимчасовим Державним Секретаріатом
В Українською Національною Радою
Г Центральним Військовим комітетом

19. Ставлення єврейського населення Західної України
до ЗУНР
А виступали проти утворення української держави
Б нейтралітет, а пізніше – співпраця з українською
владою
В постійний нейтралітет у протистоянні поляків і
українців
Г співпраця з українцями з перших днів їхнього
повстання

20. Назва, яку дістала ЗУНР після оголошення злуки з УНР
22 січня 1919 року
А Автономний край Української Народної Республіки
Б Автономна область Української Народної Республіки
В Західна область Української Народної Республіки
Г Західний край Української Народної Республіки

21. Головна причина, яка забезпечила перевагу польським
військам у їхньому протистоянні з Українською Галицькою
армією.
А підтримка військ Румунії та армії генерала Йозифа
Галлера
Б наступ на територію ЗУНР військ Радянської Росії
В більшість офіцерів УГА були неукраїнцями, байдужими
до українських справ
Г відсутність боєприпасів, поповнення УГА і надійних тилів

22. Легальна політична партія, яка з серпня 1919 р.
намагалася наблизити політичний курс
більшовицького керівництва УСРР до національних
потреб українського народу і зробила першу спробу
на правах окремої секції увійти до складу
Комуністичного Інтернаціоналу.
А КП(б)У
Б УКП (б) (боротьбисти)
В УПСР
Г УСДРП

23. Ідеальною формою держави більшовики в 1919
році вважали
А федерацію
Б конфедерацію
В унітарну державу
Г імперію

24. З метою вирішення продовольчої
проблеми більшовики запровадили в
1919 р.
А колективні господарства
Б приватну торгівлю продуктами
В продовольчий податок
Г продовольчу розкладку

25. Позиція Євгена Петрушевича під час спільних дій військ
УНР і ЗУНР проти більшовиків.
А був готовий до переговорів з радянським урядом В. Леніна
для узгодження боротьби з Денікіним (Петлюра)
Б орієнтувався на боротьбу з Польщею і Радянською Росією і
був готовий до тактичного союзу з Денікіним
В продовження національно-визвольної боротьби, відкинувши
запропоновані денікінцями сепаратні переговори (УГА
запропонувала такі переговори)
Г сподівався на перемогу лише за умови підтримки військами
Антанти визвольної боротьби українського народу

26. Згідно з Варшавським договором з УНР від 1920 р. Польща
одержувала території:
А Східну Галичину, Західну Волинь, Брацлавщину,
Підляшшя, Полісся
Б Східну Галичину, Західну Волинь, Буковину, Підляшшя,
Полісся
В Східну Галичину, Західну Волинь, Закарпаття,
Бессарабію, Полісся
Г Східну Галичину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя,
Полісся

26. Згідно з Варшавським договором з УНР від 1920 р. Польща
одержувала території:
А Східну Галичину, Західну Волинь, Брацлавщину,
Б Східну Галичину, Західну Волинь, Буковину, Підляшшя,
Полісся
В Східну Галичину, Західну Волинь, Закарпаття,
Бессарабію, Полісся
Г Східну Галичину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя,
Полісся

27. Події, які відображені на
радянському плакаті, були наслідком
А Берестейського мирного договору
1918 р.
Б Варшавського договору у квітні
1920 р.
В польсько-української війни 1918-
1919 рр.
Г радянсько-польської війни 1920 р.

28. Згідно з Ризьким договором від 18 березня 1921 р. до
Польщі відійшли:
А Східна Галичина, Західна Волинь, Брацлавщина,
Б Східна Галичина, Західна Волинь, Буковина, Підляшшя,
Полісся
В Східна Галичина, Західна Волинь, Закарпаття, Бессарабія,
Полісся
Г Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя,
Західне Полісся

29. Збройна боротьба Військ УНР закінчилася:
А 15 липня 1920 р. проголошенням Галицької СРР
Б 12 жовтня 1920 р. перемир’ям між Польщею і
Радянською Росією
В 18 березня 1921 р. підписанням Ризького
договору
Г 22 листопада 1921 р. Другим Зимовим походом
військ УНР

29. Збройна боротьба Військ УНР закінчилася:
А 15 липня 1920 р. проголошенням Галицької СРР
Б 12 жовтня 1920 р. перемир’ям між Польщею і
В 18 березня 1921 р. підписанням Ризького
договору
Г 22 листопада 1921 р. Другим Зимовим походом
військ УНР

30. Ліквідація махновщини після розгрому військ
Врангеля була здійснена за наказом командуючим
Південним фронтом:
А Василя Блюхера
Б Михайла Фрунзе
В Семена Будьонного
Г Климента Ворошилова

31. У 1920 р. усі нижчі й середні державні,
громадські й приватні школи України були
реорганізовані в єдину загальноосвітню
трудову
А семирічну школу
Б восьмирічну школу
В дев’ятирічну школу
Г десятирічну школу

31. У 1920 р. усі нижчі й середні державні,
громадські й приватні школи України були
реорганізовані в єдину загальноосвітню
трудову
А семирічну школу (1925 – 4-класне, 1930, обов’язкове)
Б восьмирічну школу (1958 – 11-річка, з 1966 – знову до 10-річки)
В дев’ятирічну школу (1984, з 6 років, 11-річка)
Г десятирічну школу (1933)

32. З переходом до непу систему главків було
ліквідовано, а державні підприємства
об’єднувалися в
А картелі
Б концерни
В синдикати
Г трести

Концерн - это объединение самостоятельных предприятий, связанных посредством системы участия,
персональных уний, патентно-лицензионных соглашений, финансирования, тесного производственного
сотрудничества.
Концерн обычно является объединением производственного характера, в которое входят предприятия разных
отраслей, в зависимости от чего концерны носят характер «вертикальных» или «горизонтальных» объединений.
Вертикальное объединение охватывает предприятия разных отраслей промышленности, производственный
процесс которых взаимосвязан (например, горнодобывающие, металлургические и машиностроительные).
Горизонтальные объединения охватывают предприятия разных отраслей производств, не связанных между
собой.
Объединенные в концерн предприятия остаются юридическими лицами в форме акционерных обществ или
иных хозяйственных объединений, но имеют общее руководство, осуществляемое головной компанией
(холдингом).
Концерны ? это многоотраслевое акционерное общество, характеризующееся единством власти и контроля.
Концерны объединяют в себе предприятия различных отраслей, которые вследствие объединения теряют свою
самостоятельность.
Концерн - это одна из самых сложных форм объединения, поскольку включает в себя предприятия разных
отраслей промышленности, банков, транспорта, торговли и осуществляет совместную деятельность на основе
добровольной централизации функций (финансовой, научно-технической, производственной, инвестиционной,
внешнеэкономической).
Концерн - объединение предприятий, при котором они сохраняют свою юридическую самостоятельность, но
финансовый контроль и определенные функции по снабжению, производству, маркетингу предприятий взяты
под единое управление.

33. Проти сталінського плану «автономізації»
відкрито виступив
А Голова Ради Народних Комісарів УСРР
Влас Чубар
Б Голова Раднаркому УСРР Християн
Раковський
В перший секретар ЦК КП(б)У Дмитро
Мануїльський
Г секретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор

34. Прихильники примирення комуністичної ідеї із завданнями
національного розвитку в 20-х роках ХХ століття в УСРР.
А Влас Чубар, Микола Скрипник
Б Григорій Гринько, Михайло Грушевський
В Дмитро Лебідь, Християн Раковський
Г Олександр Шумський, Михайло Волобуєв

35. Перехід на п’ятирічне планування розвитку
економіки в СРСР відбувся у 1928 р. за
рішенням
А РНК СРСР
Б ЦК ВКП(б)
В ЦВК СРСР
Г XV з’їзду ВКП(б) (1927 р.)

36. Найбільш успішно машинно-тракторні станції на
початку колективізації справилися із завданням
А активізації вступу селян до колективних
господарств
Б істотного впливу на сільськогосподарське
виробництво
В масового переселення міських робітників до
села
Г посилення впливу держави на українське село

37. Подія 1932 року, яка фактично прикріпило селян до
землі, зробила їх державними кріпаками, об’єктом
середньовічної експлуатації
А введення паспортної системи у місті
Б закон про «п’ять колосків»
В початок голоду в Україні
Г припинення постачання товарів на село

37. Подія 1932 року, яка фактично прикріпило селян до
землі, зробила їх державними кріпаками, об’єктом
середньовічної експлуатації
А введення паспортної системи у місті (27.12.1932)
Б закон про «п’ять колосків» (7 серпня 1932 р.)
В початок голоду в Україні (з квітня 1932 р.)
Г припинення постачання товарів на село (листопад
1932)

38. Процес колективізації в Україні завершився
в
А 1932 р.
Б 1935 р.
В 1937 р.
Г 1939 р.

39. Застосування тортур до арештованих була
узаконена за вказівкою Й. Сталіна в
А 1934 р.
Б 1935 р.
В 1936 р.
Г 1937 р.

40. Масова кампанія «викриття» ворогів та репресій
розпочалася в Україні
А за особистою вказівкою Й. Сталіна 1937 р.
Б після вбивства члена Політбюро ЦК ВКП(б) С.
Кірова 1934 р.
В у зв’язку із процесом над «Спілкою визволення
України» 1930 р.
Г у зв’язку із так званою «шахтинською справою»
1928 р.

41. Українська автокефальна православна церква на
своєму надзвичайному з’їзді під тиском жорстоких
гонінь оголосила про свою самоліквідацію в
А 1930 р.
Б 1934 р.
В 1937 р.
Г 1939 р.

42. Президент самостійної Карпатської України
обирався
А на всенародному референдумі
Б на загальних виборах
В одночасно з парламентом
Г соймом (парламентом)

43. Встановити відповідність між українськими політичними партіями та
їхніми програмними цілями.
1 УДХП
2 УПСР
3 УПСФ
4 УСДРП
А аграрні перетворення, автономія України у складі Росії
Б демократія, соціалізм, автономія у складі федеративної Росії
В приватна власність, хуторянське селянське господарство, незалежність
України
Г реформи, приватна власність, парламентська республіка, федерація з
Росією
Д соціалістична революція та встановлення «диктатури пролетаріату»

43. Встановити відповідність між українськими політичними партіями та
їхніми програмними цілями.
1 УДХП
2 УПСР
3 УПСФ
4 УСДРП
А аграрні перетворення, автономія України у складі Росії
Б демократія, соціалізм, автономія у складі федеративної Росії
В приватна власність, хуторянське селянське господарство, незалежність
України
Г реформи, приватна власність, парламентська республіка, федерація з
Росією
Д соціалістична революція та встановлення «диктатури пролетаріату»
(РСДРП (б))
1В 2А 3Г 4Б

44. Встановити відповідність між українськими політичними діячами та
їхніми посадами в уряді – Генеральному Секретаріаті Української
Центральної Ради
1 Винниченко Володимир
2 Єфремов Сергій
3 Петлюра Симон
4 Христюк Павло
А Генеральний писар
Б Генеральний секретар військових справ
В Генеральний секретар міжнаціональних справ
Г Генеральний секретар судових справ
Д Голова Генерального Секретаріату

44. Встановити відповідність між українськими політичними діячами та
їхніми посадами в уряді – Генеральному Секретаріаті Української
Центральної Ради
1 Винниченко Володимир
2 Єфремов Сергій
3 Петлюра Симон
4 Христюк Павло
А Генеральний писар
Б Генеральний секретар військових справ
В Генеральний секретар міжнаціональних справ
Г Генеральний секретар судових справ (В. Садовський)
Д Голова Генерального Секретаріату
1Д 2В 3Б 4А

45. Встановити відповідність між поняттями та визначеннями.
1 клір
2 консисторія
3 паства
4 причет
А віруючі, яким керує духовенство
Б сукупність служителів церкви, те ж, що й духовенство
В територія, яку обслуговує один храм
Г установа при архіреї по управлінню єпархією
Д церковна адміністративно-територіальна одиниця на чолі з
єпископом

45. Встановити відповідність між поняттями та визначеннями.
1 клір
2 консисторія
3 паства
4 причет
А віруючі, яким керує духовенство
Б сукупність служителів церкви, те ж, що й духовенство
В територія, яку обслуговує один храм
Г установа при архіреї по управлінню єпархією
Д церковна адміністративно-територіальна одиниця на чолі з
єпископом (єпархія)
1Б 2Г 3А 4В

46. Встановити відповідність між українськими діячами
культури та сферами їхньої діяльності
1 Агатангел Кримський
2 Дмитро Граве
3 Карло Трохименко
4 Лев Ревуцький
А кінорежисер
Б композитор
В математик
Г мовознавець
Д художник

46. Встановити відповідність між українськими діячами
культури та сферами їхньої діяльності
1 Агатангел Кримський
2 Дмитро Граве
3 Карло Трохименко
4 Лев Ревуцький
А кінорежисер
Б композитор
В математик
Г мовознавець
Д художник
1Г 2В 3Д 4Б

47. Встановити відповідність між роками та нормативними актами
діяльності
1 1932 р.
2 1937 р.
3 1938 р.
4 1940 р.
А надзвичайний XIV Всеукраїнський з’їзд рад; затвердження нової
Конституції Української Радянської Соціалістичної республіки
Б постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У про обов’язкове вивчення російської
мови в школах України з неросійськими мовами викладання
В указ Президії Верховної Ради СРСР про перехід на 8-годинний робочий
день і семиденний робочий тиждень
Г постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету про
перенесення столиці з Харкова до Києва
Д «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та
зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» (закон «про п'ять колосків»)

47. Встановити відповідність між роками та нормативними актами
1 1932 р.
2 1937 р.
3 1938 р.
4 1940 р.
А надзвичайний XIV Всеукраїнський з’їзд рад; затвердження нової
Конституції Української Радянської Соціалістичної республіки
Б постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У про обов’язкове вивчення російської
мови в школах України з неросійськими мовами викладання
В указ Президії Верховної Ради СРСР про перехід на 8-годинний робочий
день і семиденний робочий тиждень
Г постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету про
перенесення столиці з Харкова до Києва (1934 р.)
Д «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та
зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» (закон «про п'ять колосків»)
1Д 2А 3Б 4В

48. Встановити відповідність між роками та подіями в Західній
Україні
1 1919 р.
2 1920 р.
3 1923 р.
4 1924 р.
А визнання Східної Галичини частиною Польщі
Б заснування таємного університету у Львові (1921-25)
В об’єднання Закарпаття з Чехо-Словаччиною
Г Татарбунарське повстання в Бессарабії
Д утворення Української військової організації

48. Встановити відповідність між роками та подіями в Західній
Україні
1 1919 р.
2 1920 р.
3 1923 р.
4 1924 р.
А визнання Східної Галичини частиною Польщі
Б заснування таємного університету у Львові (1921-25)
В об’єднання Закарпаття з Чехо-Словаччиною
Г Татарбунарське повстання в Бессарабії
Д утворення Української військової організації
1В 2Д 3А 4Г

49. Розмістити в хронологічній послідовності події І світової
війни в 1914 р.
А створення Головної Української ради
Б створення легіону Січових стрільців
В стаття Симона Петлюри «Війна і українці»
Г створення Союзу визволення України

49. Розмістити в хронологічній послідовності події І світової
війни в 1914 р.
А створення Головної Української ради (1 серпня)
Б створення легіону Січових стрільців (після 4 серпня)
В стаття Симона Петлюри «Війна і українці» (30 липня)
Г створення Союзу визволення України (4 серпня)
1В 2А 3Г 4Б
А Б В Г
1
2
3
4

50. Розмістити в хронологічній послідовності Універсали, в якій вони були прийняті
Українською Центральною Радою
А «… в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті
всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків,
недоторканості особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов у
зносинах з усіма установами» .
Б «… Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки
зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна
Рада, представництво робочого народу, селян, робітників і солдатів, та наш виконуючий
орган однині матиме назву Ради Народних Міністрів»
В «Поповнена Центральна Рада виділить наново з свого складу окремий одповідальний
перед нею орган - Генеральний Секретаріат, - що буде представлений на затвердження
Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Временного
Правительства на Україні»
Г «Центральне Російське Правительство ... не схотіло сказати, чи признає за нашим
народом право на автономію та право самому порядкувати своїм життям. Воно
ухилилось од відповіді, одіславши нас до майбутнього Всеросійського Учредительного
Зібрання»

50. Розмістити в хронологічній послідовності Універсали, в якій вони були прийняті
Українською Центральною Радою
А «… в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті
всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків,
недоторканості особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов у
зносинах з усіма установами» (ІІІ Універсал 7 листопада (20 листопада за новим стилем)
1917 року в Києві).
Б «… Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки
зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна
Рада, представництво робочого народу, селян, робітників і солдатів, та наш виконуючий
орган однині матиме назву Ради Народних Міністрів» (4 Унівесал 9 січня (22 січня за
новим стилем) 1918)
В «Поповнена Центральна Рада виділить наново з свого складу окремий одповідальний
перед нею орган - Генеральний Секретаріат, - що буде представлений на затвердження
Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Временного
Правительства на Україні» ( ІІ Універсал 3 липня (16 липня за новим стилем) 1917 р.)
Г «Центральне Російське Правительство ... не схотіло сказати, чи признає за нашим
народом право на автономію та право самому порядкувати своїм життям. Воно
ухилилось од відповіді, одіславши нас до майбутнього Всеросійського Учредительного
Зібрання» (І Універсал 10 червня (23 червня за новим стилем) та проголошений на
Другому Військовому з'їзді).
1Г 2В 3А 4Б

51. Розмістити в хронологічній послідовності події в
Західній Україні періоду 1924-1938 рр.
А прийняття закону «про п’ять колосків»
Б Татарбунарське повстання
В Голодомор в Україні
Г почин О. Стаханова

51. Розмістити в хронологічній послідовності події в
Західній Україні періоду 1924-1938 рр.
А прийняття закону «про п’ять колосків» (1932)
Б Татарбунарське повстання ( 1924)
В Голодомор в Україні (1932-33)
Г почин О. Стаханова (1935)
1Б 2А 3В 4Г

52. Розмістити в хронологічній послідовності події в Західній
Україні періоду 1924-1938 рр.
А виникнення Українського національно-демократичного
об’єднання
Б «кресовий закон»: введення двомовних (утраквістичних)
шкіл
В розчленування Чехо-Словаччини; здобуття Закарпаттям
автономії
Г створення Організації українських націоналістів у Відні

52. Розмістити в хронологічній послідовності події в Західній
Україні періоду 1924-1938 рр.
А виникнення Українського національно-демократичного
об’єднання (1925)
Б «кресовий закон»: введення двомовних (утраквістичних)
шкіл (1924)
В розчленування Чехо-Словаччини; здобуття Закарпаттям
автономії (1938)
Г створення Організації українських націоналістів у Відні
(1929)
1Б 2А 3Г 4В

53. Три основні напрямки політики Антанти відносно УНР часів
Центральної Ради:
1 Антанта визнала уряд УНР, щоб утримати її від миру з
Німеччиною
3 реальної допомоги країни Антанти УНР не надали
4 реальну військову допомогу УНР надала лише Франція на півдні
України
5 симпатії Антанти були на боці великоруської контрреволюції
6 симпатії Антанти були на боці української революції
7 Антанта не визнавала Українську Народну Республіку

53. Три основні напрямки політики Антанти відносно УНР часів
Центральної Ради:
Німеччиною
3 реальної допомоги країни Антанти УНР не надали
4 реальну військову допомогу УНР надала лише Франція на півдні
України
5 симпатії Антанти були на боці великоруської контрреволюції
6 симпатії Антанти були на боці української революції
7 Антанта не визнавала Українську Народну Республіку
1 3 5

54. Три конкретні вимоги Раднаркому РСФРР, викладені в «Маніфесті до українського
народу з ультимативними вимогами до Української ради» від 4 грудня 1917 р.,
підписаному В. Леніним і Л. Троцьким:
1 зберігати нейтралітет по відношенню боротьби Радянської Росії з
контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням
2 не пропускати військових частин з фронту на Дон або в інші райони з ворожими
Раднаркому урядами
3 не роззброювати на території України радянських полків і робітничої Червоної
Армії, а всіх їх відправити ешелонами до Радянської Росії
4 припинити спроби роззброєння на території України радянських полків і
робітничої Червоної Армії
5 пропускати військові частини з фронту тільки на Дон, а до інших районів з
ворожими Раднаркому урядами не пропускати
6 сприяти революційним військам у справі їх боротьби з контрреволюційним
кадетсько-каледінським повстанням
7 пропускати військові частини з фронту лише на Дон і в Крим, але не вступаючи у
військові конфлікти з радянською армією

54. Три конкретні вимоги Раднаркому РСФРР, викладені в «Маніфесті до українського
народу з ультимативними вимогами до Української ради» від 4 грудня 1917 р.,
підписаному В. Леніним і Л. Троцьким:
1 зберігати нейтралітет по відношенню боротьби Радянської Росії з
контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням
2 не пропускати військових частин з фронту на Дон або в інші райони з ворожими
Раднаркому урядами
3 не роззброювати на території України радянських полків і робітничої Червоної
Армії, а всіх їх відправити ешелонами до Радянської Росії
4 припинити спроби роззброєння на території України радянських полків і
робітничої Червоної Армії
5 пропускати військові частини з фронту тільки на Дон, а до інших районів з
ворожими Раднаркому урядами не пропускати
6 сприяти революційним військам у справі їх боротьби з контрреволюційним
кадетсько-каледінським повстанням
7 пропускати військові частини з фронту лише на Дон і в Крим, але не вступаючи у
військові конфлікти з радянською армією
2 4 6

55. Три нововведення, які були здійснені в Україні під час формування більшовицького
режиму в 1919 р.
1 держава стала називатися Українською Соціалістичною Радянською Республікою, а
уряд – Радою Народних Комісарів
2 держава стала називатися Українською Народною республікою, а уряд –
Тимчасовим робітничо-селянським
3 для придушення опору противників радянської влади створювалася Всеукраїнська
надзвичайна комісія
4 для придушення опору противників радянської влади створювалася народна міліція
і Червона гвардія
5 органами місцевої влади в місті і на селі ставали виборні ради робітничих і
селянських депутатів
6 роль місцевих органів влади виконували революційні і військово-революційні
комітети, комбіди
7 утворення КП(б) України та початок втручання уряду Російської Федерації у
внутрішні справи УНР

55. Три нововведення, які були здійснені в Україні під час формування більшовицького
режиму в 1919 р.
1 держава стала називатися Українською Соціалістичною Радянською Республікою, а
уряд – Радою Народних Комісарів
2 держава стала називатися Українською Народною республікою, а уряд –
Тимчасовим робітничо-селянським
3 для придушення опору противників радянської влади створювалася Всеукраїнська
надзвичайна комісія
4 для придушення опору противників радянської влади створювалася народна міліція
і Червона гвардія
5 органами місцевої влади в місті і на селі ставали виборні ради робітничих і
селянських депутатів
6 роль місцевих органів влади виконували революційні і військово-революційні
комітети, комбіди
7 утворення КП(б) України та початок втручання уряду Російської Федерації у
внутрішні справи УНР
1 3 6

56. Три методи керівництва державною промисловістю
в часи запровадження непу:
1 відмова від трудових мобілізацій
2 відмова від «ножиці цін»
3 відхід від жорсткої централізації
4 господарчий розрахунок
5 зрівнялівка в оплаті праці
6 націоналізація підприємств
7 політика «воєнного комунізму»

56. Три методи керівництва державною промисловістю
в часи запровадження непу:
1 відмова від трудових мобілізацій
2 відмова від «ножиці цін»
3 відхід від жорсткої централізації
4 господарчий розрахунок
5 зрівнялівка в оплаті праці
6 націоналізація підприємств
7 політика «воєнного комунізму»
1 3 4

4. історія україни. тренінг 4. pptx

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (16)

Similar to 4. історія україни. тренінг 4. pptx

Similar to 4. історія україни. тренінг 4. pptx (20)

More from Оксана Kopanica

More from Оксана Kopanica (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (12)

4. історія україни. тренінг 4. pptx