2. 1. Українське питання в планах іноземних держав
• Основними причинами початку Першої світової війни було різке
загострення економічних, політичних і військово-стратегічних
інтересів між головними капіталістичними країнами. Більшість із
них вважали за необхідне здійснити переділ уже поділеного на
той час світу. Уже тоді на міжнародній арені існувало два
ворогуючих блока: Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина,
Італія) та Антанта (Великобританія, Франція, Росія). При
спільних інтересах держав-учасниць війни були і суто
національні. Німеччина не хотіла миритись із залежністю її
промисловості від поставок сировини із Росії та США. З її боку
було бажання відтіснити Росію з України на схід і використати
українську територію як плацдарм для просування до
нафтоносних районів.
3. • Росія мала свої інтереси у Галичині, Буковині й Закарпатті. Вони
вписувалися в доктрину необхідності «приєднати» до Росії давні
«руські землі». Австрія передбачала декілька можливих
варіантів вирішення українського питання, а саме: приєднати
українські землі до імперії, передати їх майбутній Польській
державі, створити «санітарний» кордон проти впливів Росії,
віддати Україну під протекторат Німеччини. Угорці хотіли зберегти
свої позиції у Закарпатській Україні. Румунія прагнула включити
Бессарабію і частину Буковини до складу майбутньої Великої
Румунії. Поляки розраховували на приєднання до майбутньої
Польської держави галицьких земель як «історично польських».
4. • Широкі плани щодо України розроблялись у Німеччині як з боку
військових, так і з боку промисловців і політиків. Так, один з
найвпливовіших німецьких промисловців Август Тіссен заявляв:
«Росія повинна віддати нам прибалтійські провінції..., частину
Польщі і Донецький басейн з Одесою, Кримом і Приазов'ям...». У
1897 р. німецький публіцист Пауль Рорбах писав: «Хто володіє
Києвом, той має ключ від Росії». Особливо привабливою Україна з
її сировинними і продовольчими запасами стала для Німеччини
на завершальному етапі війни, коли власні ресурси були
вичерпані.
5. 2. Позиція українців щодо війни
• Серед наддніпрянських українських політичних сил не було єдиної
позиції щодо війни. Вважалось, що перемога Росії змусить її послабити
національний гніт і наблизить свободу для пригноблених народів, і
тому підтримували царський уряд у війні. Частина українських соціал-
демократів на чолі з С. Петлюрою і В. Винниченком підтримували
проурядові, проросійські оборонні позиції. Українські есери
підтримали гасла проти війни і поразки уній свого уряду. Вони вважали
за необхідне відібрати землю у російських і польських поміщиків і
передати українським селянам. Їхня політична позиція полягала у
визволені власного народу. З 1915 р. вони видавали журнал
«Боротьба», у якому відстоювалися саме такі позиції, носіями яких
були М. Шаповал, П. Христюк, М. Залізняк та ін. ТУП після тривалих
дискусій у 1916 р. вирішило зайняти у війні позицію нейтралітету:
ні за війну, ні проти війни. Українці Галичини орієнтувалися на
Німеччину й Австро-Угорщину, на їхню перемогу у війні і перехід під
їхній протекторат всієї України.
8. 3. Українські організації
• 2 серпня 1914 р . у Львові засновано Головну Українську Раду, до
якої увійшли представники трьох головних українських партій:
Націонал-демократичної, Радикальної і Соціал-демократичної.
Головою Ради обрано К. Левицького, заступниками М. Павлика,
М. Ганкевича і С. Барана.Саме цей орган мав на час війни
представляти і захищати інтереси українського народу, який
перебував у складі Австро-Угорщини.
10. • Першим кроком Головної Української Ради стало звернення 3
серпня з Маніфестом до всіх українців Австро-Угорщини, у якому
їх закликали стати одностайно проти царської Росії. Важливим
політичним кроком Головної Української Ради було рішення про
створення у Львові у складі австро-угорської армії
добровільного Легіону Українських січових стрільців
(УСС). Січовим Стрільцям довелось пройти складний і героїчний
шлях. 27–29 вересня 1914 р. вони вже вели бої у Карпатах. 29
квітня – 2 травня 1915 р. стримували російські підрозділи у районі
гори Маківка. 2 вересня1916 р. у боях на г. Лисоня ЛУСС втратив
вбитими, пораненими та полоненими майже 700 вояків.
11. • 4 серпня1914 р. у Львові з ініціативи Д. Донцова та В.
Дорошенка і підтримки Німеччини утворений Союз
Визволення України. 5 жовтня 1914 р. СВУ висловила гасло
побудови самостійної української держави у вигляді монархії
(гетьманату) з конституційним устроєм під егідою Габсбургів,
тобто під протекторатом Німеччини. Вони хотіли використати в
українських цілях той варіант австро-угорської і німецької
політики, згідно з яким у випадку поразки Росії у війні
передбачалося утворення української держави. Також організація
надавала допомогу військовополоненим українцям, проводила
культурно-просвітницьку роботу тощо.
13. • 5 травня 1915 р. була створена Загальна українська рада
(ЗУР). Її лідером був К. Левицький. Організація виступала за
розмежування Галичини на Західну із центром у Кракові та Східну
із центром у Львові за національним принципом; об'єднання всіх
українських земель у межах Австро-Угорщини в єдиний коронний
край із правами територіальної та культурно-національної
автономії.
14. 4. Військові дії під час Першої світової війни
(1914–1918 рр.)
• Перша світова війна почалася 1 серпня 1914 р., коли Німеччина
оголосила війну Росії. Після цього західноукраїнські землі
перетворилися на театр воєнних дій. 18 серпня 1914 р. почався
успішний наступ 8-ї російської армії під командуванням О.
Брусилова. За досить короткий термін Росії вдалося просунутись
значно у перед. З 23 серпня до кінця вересня 1914 р. тривала
Галицька битва, в ході якої австро-угорські війська зазнали
поразки. Галичина і Буковина опинилися під окупацією Російської
імперії. В березні 1915 р. російська армія захопила фортецю
Перемишль, яка перебувала в облозі протягом шести місяців. На
захоплених територіях російська сторона утворила Галицько-
Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом Г.
Бобринським.
16. • Окупаційна влада проводила широкомасштабну русифікацію,
українські гімназії, газети, журнали, книги, видавництва,
бібліотеки знищувались. Було закрито «Просвіту» та заборонено
українські політичні партії, спортивні молодіжні організації тощо.
Крім того почалися репресії проти українських політичних та
культурних діячів. Переслідувань зазнала греко-католицька
церква, так, наприклад, А. Шептицького було депортовано у глиб
Росії. В квітні 1915 р. розпочався контрнаступ німецьких і австро-
угорських військ, а вже у травні 1915 р. відбувся Горлицький
прорив російського фронту. 22 червня 1915 р. австро-німецькі
війська вступили до Львова. До жовтня 1915 р. тривав швидкий
відступ російських військ, а ж поки вони не зупинилися на лінії
Кам'янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. 22
травня 1916 р. розпочалася наступальна операція російських
військ Південно-Західного фронту під командуванням
генерала О. Брусилова. Тривала вона до початку червня.
17. • В її результаті російським військам вдалося знову захопити Східну
Галичину (без м. Львова), Північну Буковину та частину Західної
Волині. Ця подія увійшла в історію під назвою «Брусиловський
прорив». У червні 1917 р. відбувся новий наступ російських сил на
львівському напрямку. Проте він закінчився провалом. Росія
втратила Галичину та Буковину. Після цього війна набула
позиційного характеру. Військові дії виснажували супротивні
сторони. І в Росії, і в Австро-Угорщині значно посилились
опозиційні настрої. А вже у лютому 1917 р. в Російській імперії
відбулася демократична революція, наслідком якої стало
повалення царату (імперії) та приходу до влади Тимчасового
уряду. Тепер українцям відкрилась можливість для відновлення
своєї державності.
19. • Основні терміни, поняття, імена
Основні дати:
1 серпня 1914 р. – початок Першої світової війни (1914–1918 рр.).
2 серпня 1914 р. – у Львові засновано Головну Українську Раду
(ГУР).
4 серпня1914 р. – у Львові утворений Союз Визволення України
(СВУ).
23 серпня – вересень 1914 р. – тривала Галицька битва.
5 травня 1915 р. – була створена Загальна українська рада (ЗУР).
Травень 1915 р. – відбувся Горлицький прорив.
22 травня – початок червня 1916 р. – Брусиловський прорив.
20. • Маніфест - акт верховної влади, політичних партій, громадських
організацій у формі звернення до народу в зв'язку з певною політичною
подією.
• Перша світова війна - військове протиборство між блоками найбільших
світових держав (Троїстим союзом та Антантою), що тривало впродовж
1914-1918 pp.
• Союз визволення України - українська політична організація, створена на
початку Першої світової війни у Львові групою політичних діячів з
Наддніпрянщини.
• Українські січові стрільці - український легіон у складі австрійської армії,
сформований у Галичині на початку Першої світової війни.
