1. Полюшко Н.С.
завідувач ЗДО № 21 «Дружний»
Покровської міської ради
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПОЗИТИВНИХ ЗМІН
В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ
На сьогодні реформа децентралізації в Україні впевнено крокує вперед.
Освіта для самоврядування є одним з основних завдань. Не тільки тому, що
потребує найбільше коштів, дає місце праці значній кількості мешканців, чи
стосується усіх громадян. Освіта – це інвестиції у майбутнє. Кожен хоче, щоб
його дитина не змарнувала свої таланти, самореалізувалася, була успішною і
щасливою у подальшому житті. Микола Чернишевський писав: «Не потрібно
доводити, що освіта – найбільше благо для людини. Без освіти люди і грубі, і
бідні, і нещасні».
Нещодавно я мала чудову нагоду відвідати м.Івано-Франківськ, де завітала
у гості до одного з дитячих садочків міста та познайомилася з системою
управління дошкільного закладу, яка базується на засадах децентралізації. Ця
подія наштовхнула мене на необхідність вивчення питання можливості
децентралізації в закладах освіти в м.Покровськ. Я з’ясувала, що стаття 6 Закону
України «Про освіту» однією із засад державної політики у сфері освіти та
принципів освітньої діяльності визначає фінансову, академічну, кадрову та
організаційну автономію закладів освіти у межах, визначених Законом. Також у
статті 23 Закону України встановлюються державні гарантії академічної,
організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти. Разом з тим цією
ж статтею констатується, що обсяг автономії закладів освіти визначається цим
Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
Стаття 25 визначає, що засновник або уповноважена ним особа не має права
втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його
автономних прав, визначених законом та установчими документами, а також
2. встановлює, що засновник або уповноважена ним особа може делегувати окремі
свої повноваження органу управління закладу освіти або наглядовій
(піклувальній) раді закладу освіти. Функціонування наглядових (піклувальних)
рад є одним із механізмів контролю за фактично абсолютною автономією
діяльності закладів освіти, елементом впровадження державно-громадського
управління у сфері освіти. Але, якщо ми проаналізуємо питання автономії та
децентралізації дошкільних закладів, то зрозуміємо, що нам є над чим ще
працювати. Тепер я пропоную розібратися яка буває децентралізація в
дошкільних закладах та що вже працює.
Отже, існує автономія: академічна автономія – організаційна автономія –
кадрова автономія - фінансова автономія. Я вважаю, що автономію діяльності
закладів освіти слід розглядати як форму менеджменту для підвищення
ефективності їх функціонування. Види автономії закладу тісно пов’язані між
собою, взаємовиходять один з одного та взаємодоповнюють один одного. Для
мене абсолютно є очевидним те, що реалізувати тільки один вид автономії в
окремо взятому закладі є нереальним завданням.
Н.Гавріш та О.Ліннік підкреслюють: «Задекларовані автономія і свобода
закладу освіти та окремого педагогічного працівника передбачають
децентралізацію управління освітнім процесом на рівні як держави, регіону, міста,
так і закладу освіти».
Хочу поділитися, які види автономії існують в нашому закладі дошкільної
освіти № 21 «Дружний» м.Покровська. Спочатку розглянемо академічну
автономію закладу освіти, яка визначає право закладу приймати рішення та його
здатність нести відповідальність, щодо власної освітньої діяльності. Тож
педагогічний колектив нашого закладу:
створює освітні програми;
здійснює вибір навчальних програм, підручників, посібників з
переліку існуючих та працює над створенням авторських;
використовує різноманітні форми та методи освітнього процесу;
3. намагається здійснювати наукову та проектну діяльності на засадах
академічної доброчесності.
Ми розуміємо, що освітня програма є тією індивідуальною освітньою
траєкторією закладу освіти, яка визначає його унікальний шлях розвитку для
досягнення результатів як у короткостроковій та й у середньостроковій і
довгостроковій перспективі. Саме освітня програма є чи не основним елементом
академічної автономії закладу освіти і одночасно мірилом рівня реалізації цього
виду автономії. Створену освітню програму ми схвалили педагогічною радою та
затвердили керівником закладу освіти. Як керівник дошкільного закладу я
розумію, що впровадження академічної автономії можливо за таких умов:
лідерство керівника, сформованість мотивації колективу, інституційна
спроможність закладу, прозорість та демократичність. Безумовно, узгодження
свого бачення і розуміння завдань та інструментів освітнього процесу з центром
професійного розвитку педагогічних працівників, педагогічною радою ніхто не
скасовував.
Організаційна автономія закладу дозволяє його адміністрації шляхом
самостійного формування власної структури й впровадження відповідних
організаційних процедур у діяльність створити умови для ефективної і творчої
реалізації завдань головного освітнього документу - освітньої програми. Вдала
організація діяльності закладів освіти сприяє ефективному залученню і
використанню усіх їх ресурсів: адміністративних, матеріально-технічних,
методико-педагогічних, комунікативних, інноваційних, технологічних,
партнерських та інших. Я хочу привести приклад участі нашого закладу у
грантових проектах, яка дає можливість залучити додаткові фінансові кошти,
покращити матеріальну базу та створити необхідне розвивальне середовище у
закладі. У 2019 році наш колектив прийняв участь у конкурсі грантового проекту
«Моє місто», в результаті якого ми отримали 8 ігрових будиночків для
прогулянкових майданчиків на суму 100 тисяч грн. Активну участь в реалізації
проекту приймали працівники та батьки вихованців, тому що за умовами проекту
необхідна власна участь в розмірі 10% від загальної суми проекту. На
4. батьківській нараді було прийнято рішення силами батьків змайструвати та
встановити на майданчиках новенькі дерев’яні пісочниці з кришками. Таким
чином, прогулянкові майданчики подобаються нашим дітлахам.
Одним із видів автономії закладу є кадрова автономія - це не лише
призначення та звільнення працівників. Це значно складніший багатогранний
процес, який включає в себе і здійснення аналізу поточної кадрової ситуації, і
прогнозування тенденцій майбутнього, і проектування результатів прийнятих
кадрових рішень. Кадрова автономія – це право закладу освіти на прийняття
самостійних незалежних та відповідальних кадрових рішень в межах закладу
освіти та у рамках визначених чинним законодавством, це право закладу на
здійснення кадрової політики закладу освіти, яка спрямована на створення
передумов для здійснення закладом успішної освітньої діяльності. І я гадаю, що
такий вид автономії зараз існує в кожному закладі і кожний керівник намагається
забезпечити достойні умови для здійснення кадрової результативної політики в
закладі.
І на решті ми дійшли до фінансової автономії у сфері освіти, яка завжди
пов’язана з відповіддю на питання: хто визначає, витрачає і контролює освітній
бюджет: органи місцевого самоврядування, місцеві органи управління освітою чи
самі заклади освіти. У сучасній системі управління освітою саме громада
відповідає за вид виконання освітніх завдань на відповідній території. Фінансова
автономія означає самостійність щодо широкого переліку організаційних питань у
здійсненні фінансово-економічних питань, яка зараз належить до відділу освіти
міста. А чому ще ця автономія така недосяжна? А тому, що реалізація таких
повноважень передбачає спеціальне навчання та підвищення кваліфікації
керівників та адміністрації з питань фінансово-господарської діяльності,
нормативно-правового забезпечення автономії.
На сьогодні в місті Покровську намагаються створити нові можливості для
розширення державно-громадського партнерства у сфері освіти через нові
підходи для співфінансування й управління закладами освіти та працюють на
5. складанням програми «Відповідальне батьківство», яка направлена на об’єднання
ресурсів місцевої ради та батьківської громадськості.
Отже, з’ясувавши і проаналізувавши стан децентралізації та автономії
закладів дошкільної освіти, можна зазначити – свобода у прийняті рішень має
бути відповідальною. Може, тому реформа децентралізації та надання
автономних прав не втілена на сьогодні повною мірою ні в дошкільній освіті ні в
середній. Очевидно, що до реалізації таких важливих завдань треба готуватися.
Але позитивний досвід в цьому питанні в закладах освіти України вже є, тому
треба сміліше та відповідальніше рухатись вперед.
Список використаних джерел
1. Н.Гавріш, О.Ліннік. Дитячий садок – початкова школа: перезавантаження.
Дошкільне виховання. 2019. №9, с.8.
2. Л.Гусарчук. Реформа децентралізації в одному руслі з освітньою реформою
на Хмельниччині. Інтернет ресурс.
3. О.Фасоля., В.Мархлєвскі. Автономія як шлях до ефективного менеджменту
школи. Методичні рекомендації. 2019. с.47.
