Істинне православ’я в Україні за свою багатовікову історію пережило чимало гонінь та переслідувань. Утрата після Берестейської унії 1596 р. вищої православної ієрархії прирікала церкву на поступове згасання й вимирання. Сумна доля православної церкви не залишила байдужими українців. На захист батьківської віри стали представники всіх верств українського народу. Згуртовані навколо ідеї відродження Української православної церкви, українці в 1620 році домоглися відновлення православної ієрархії. Відроджена церква стала основою культурного життя України. Відділ рідкісних і цінних видань до відзначення 400-ліття відновлення православної ієрархії підготував віртуальну виставку. Вона висвітлює історичну подію, яка відбулася 1620 року, характеризує основних її учасників та відображує розглядувану тематику в працях українських істориків В. Антоновича, М. Грушевського, П. Куліша, М. Петрова.

3. Петро Конашевич-Сагайдачний
(1582-1622)
галицький шляхтич з
Самбірщини, випускник Острозької
академії, полководець, політичний
діяч, кошовий отаман Запорізької
Січі, гетьман реєстрового козацтва
* Важливим етапом у боротьбі за права
православноїцерквивУкраїністав колективний
вступ запорожців на чолі з гетьманом Петром
Сагайдачним у 1616 р. до щойно заснованого
КиївськогоБогоявленськогобратства.
* У першій половині 1620 р. до Києва прибув
Єрусалимський патріарх Феофан, якого з
пошаною зустріли братчики, духовенство й
козаки. Наприкінці літа в Києво-Печерському
монастирі відбувався з’їзд духовенства, наякому
були присутні також козацтво, шляхта та
представникиміст.Наньомуукраїнськасторона
звернулася до Феофана з проханням висвятити
православних ієрархів, оскільки після
Берестейського собору король передав усі
кафедриприбічникамунії. Після тогоякПетро
Сагайдачний гарантував безпеку владиці та
свій збройний захист висвяченим руським
православним ієрархам від короля Речі
Посполитої, Феофан погодився.
* Історична подія відбулася під час нічного
богослужіння вБратській церквінаПодолі.

4. * У 1620 р. разом із однодумцем
гетьманом П. Сагайдачним та іншими
відомими оборонцями Української
православної церкви Йов Борецький
відновив за благословенням
Єрусалимського патріарха Феофана
українську православну ієрархію, яка
після Берестейської унії 1596 р. була
замінена греко-католицькою. Борецький
став першим після її відновлення
митрополитом Київським, Галицьким і
всієї Руси і був ним до смерті.
* Владика Борецький виступив із
широковідомою «Протестацією», у якій
звинуватив Сигізмунда ІІІ та польський
уряд у повному нехтуванні прав руського
народу, котрий «…приєднався до Корони
за договорами, скріпленими присягою, а
тепер зазнає насильств і утисків віри».
Йов Борецький
(в миру Іван Борецький)
(1560–1631)
український православний
церковний діяч, полеміст,
письменник, митрополит
Київський, Галицький і всієї
Руси (1620–1631)

5. У 1631 р., по смерті Борецького, митрополитом став «стовп
древнего благочестія» Ісая Копинський. Він був
представником консервативних кіл, ревним поборником
православ'я та прихильником зближення української
церкви з московським патріархатом. По смерті короля
Сигізмунда ІІІ Вази, в 1632 р., у Речі Посполитій зібрався
елекційний сейм, що мав обрати нового короля. З цього
вирішили скористатися українська шляхта та прогресивно
налаштоване духовенство. Рух очолив Печерський
архімандрит Петро Могила. На сеймі було досягнуто
серйозних поступок на користь православної церкви, а
також домовлено, що майбутній король Володислав IV
підпише «Статті примирення». Відповідно до них
православна церква визнавалася рівною католицькій та
греко-католицькій, православне духовенство отримувало
рівні права з католиками. У листопаді 1632 р. польський
король затвердив ці статті і митрополитом Київським було
обрано Петра Могилу.
З його приходом на митрополичий престол починається
розвиток церкви, розбудова шкіл і засновується Києво-
Могилянська академія, розвивається друкарство та
культура. На новий рівень підноситься монастирське
життя, здобувають суттєву підтримку православні
братства, реставруються старі та будуються нові храми,
собори та монастирі. Зокрема, відбудовано Софійський
собор, проведено розкопки Десятинної церкви.
Петро Могила
(1597–1647)
український політичний,
церковний і освітній
діяч

15. Анфологион, сиреч Цветослов, или Трифолог. – Новгород-
Северский : Тип. Лазаря Барановича, 1678. – [1]–[7], 1–699, 1–
70 = 772 л., грав. ; 2°. – Церковнослов.

16. Евангеліон, сиріч Благовістіе
богодухновенных евангелист. – В
Львові : Друк. Львів. братства, 1722. –
[10], 412, [14] арк. : іл. ; 2°. –
Церковнослов.
Бібліа сиріч Книги
священнаго писанія Ветхого и
Новаго Завіта. – [Київ] : [Друк.
Києво-Печер. лаври], [1758]. –
574, 147 арк. : іл. ; 2°. –
Церковнослов.

17. Підготувала бібліотекар І категорії
відділу рідкісних і цінних видань
Ірина Валігура