Навчальна презентація про військово-політичні події в Україні восени 1648 - на початку 1649 рр. Успішні дії козацької армії весни-літа 1648 р. продовжилися наступом в Галичині, яку, на жаль, Богдану Хмельницькомук не вдалося відбити у поляків. Логічні схеми, цитати, яскраві і доцільні ілюстрації дозволять повністю осягнути всю сутністю подій Національно-визвольної війни.

1. Визвольний похід
українського
війська в Галичину

2. Визвольний похід в Галичину
Осінь 1648 р.
М.Брідковий. Максим Кривоніс

3. Облога Львова
Недблович (Недбалович) К. Облога Львова
козаками і татарами. Облога тривала три тижні
Жовтень
1648 р.

4. Облога Львова
Ян Матейко «Богдан Хмельницький з Тугай-беєм
під Львовом», 1885 р. Нацональний музей у
Варшаві. Серед поляків була поширена легенда
про чудесне заступництво блаженного Яна з Дуклі,
колишнього настоятеля Бернардинського костелу,
який з’явився у хмарах над Львовом і змусив
відступити козацько-татарські війська

5. Облога Львова
Львівські євреї. Аматорський
малюнок. 1670 р.
Посли львівського магістрату в таборі
гетьмана Б.Хмельницького в 1648 р.
Художник Євген Турбацький

6. Облога Львова
Тугай-Бей, фрагмент
картини Яна Матейка
«Богдан Хмельницький з
Тугай-Беєм у Львові».
Грошима від викупу
Б.Хмельницький
розрахувався з татарським
мурзою

7. Облога Замостя
Листопад
1648 р.
Стара Львівська брама замку у Замості

8. Облога Замостя
Оборонці Замостя. Сучасна
реконструкція подій. 2014 р.
Замостя -
неприступна
твердиня, яку не
змогли взяти
козаки

9. Облога Замостя
Столиця розділеної країни.
Варшава часів Хмельницького та
Яна Казимира. Малюнок XVII ст.
Богдан Хмельницький.
Невідомий художник XVII cт.

10. Облога Замостя

11. Облога Замостя
Татарин на
коні. До
Криму після
облоги
Львова
повернулися
татари під
керівництвом
Крим-Герея
Повсталі селяни. Частина
повстанців залишила козацьке
військо, вдовольнившись
захопленою здобиччю

12. Облога Замостя
Козацька і селянська зброя часів визвольної війни
Взимку козацька армія отримала проблеми
з забезпеченням провіанту для армії і
фуражу для коней

13. Облога Замостя
Максим Кривоніс.
Скульптур А.Кущ. Бронза,
лиття ,1995 р. Козацький
ватажок помирає під
Замостям від епідемії
чуми
Процесія в Любліні 1648 р., викликана
звістками про поразку польського
війська під Пилявцями. Для них
козаки були не визволителі, а
загарбники

14. Визвольний похід 1648 року
Значення
Плач поляків
після
поразки під
Корсунем.
Фреска
Люблінської
каплиці
Козацька армія в
1648 р.
Польський
лубок. Середина
XVII ст.

15. В'їзд Б.Хмельницького до Києва
Грудень
1648 р.
Сильвестр Косів –
київський митрополит

16. В'їзд Б.Хмельницького до Києва
«В’їзд Богдана
Хмельницького до Києва».
Художник Микола Івасюк,
1912 р. Національний
художній музей України

17. В'їзд Б.Хмельницького до Києва
Гетьманський прапор Богдана Хмельницького.
Нещодавно віднайдений у шведській державній
колекції трофеїв Військового музею в Стокгольмі Козаки в бою за Україну

18. Програма розбудови Української держави
Лютий
1649 р.
Воєвода київський Адам
Кисіль. Художник
С.Васильківський.
А.Кисіль очолював
королівське посольство
на переговорах у
Переяславі у лютому
1649 р. Він терпляче
вмовляв
Б.Хмельницького не
шкодити Речі
Посполитій, але змінити
погляди гетьмана не
зміг

19. Програма розбудови Української держави
«Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є
одновладцем і самодержцем руським. Виб'ю з лядської неволі ввесь
руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер
буду воювати за нашу православну віру. За кордон на війну не піду,
на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на
Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та
князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу
дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати,
знайду я їх там напевно. Не залишиться мені нога жодного князя і
шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде
послушний Запорозькому Війську».
Виступ Б.Хмельницького перед польськими послами (Переяслав, лютий 1649 р.)

20. Програма розбудови Української держави
Богдан Хмельницький
переконував українських
панів, що були у польському
посольстві, щоб ті «ляхів
зреклися і з козаками
залишилися, бо
Лядська земля загине,
а Русь пануватиме…»