2. План
1. Вартість і ціна робочої сили.
2. Доходи населення.
3. Диференціація доходів. Державне
регулювання доходів.
4. Рівень життя.
3. 1. Вартість і ціна робочої сили1. Вартість і ціна робочої сили
Вартість робочої сили – надзвичайно складна економічна
категорія. Вона визначається обсягом життєвих благ, необхідних
для забезпечення нормальної життєдіяльності людини, тобто для
підтримування її працездатності, професійно-кваліфікаційної
підготовки, утримання сім’ї і виховання дітей, духовного
розвитку тощо. На вартість робочої сили також впливають
результати праці її власника.
4. Ціна робочої сили – це грошове вираження її вартості. Залежно від
стану ринку праці (кон’юнктури) ціна робочої сили може відхилятися від
її вартості.
Ціна робочої сили регулюється і контролюється державою і
профспілками. Створюються певні закони, трудові (тарифні) угоди
профспілок і роботодавців тощо. У генеральній угоді зазначається
мінімальна ціна робочої сили, що дає змогу нормально існувати. У
зв’язку зі змінами умов життя, праці, виробництва ці угоди через певні
періоди мають оновлюватися.
5. 2. Доходи населення2. Доходи населення
Доходи населення — це:
1) інструмент для визначення рівня добробуту суспільства. Ринкова
економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту,
передусім за рахунок трудової активності, ініціативи і підприємництва,
поряд з підтриманням соціально-незахищених груп населення потребує
державних гарантій забезпечення споживання для всіх громадян.
2) сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання
фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.
6. Загальні доходи містять усі надходження, і
розраховуються до сплати податків і обов’язкових
платежів.
Чисті доходи населення — це результат
перерозподільних процесів. Це ті доходи, що
залишаються після здійснення цих платежів.
8. Номінальні доходи — це величина нарахованих виплат і натуральних видач.
Реальні доходи — це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і
тарифів на послуги. Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність
номінальних доходів населення:
ц
н
р
І
Д
Д =
де Др
− доходи реальні;
Дн
− доходи номінальні;
Іц
− індекс споживчих цін.
9. 3. Диференціація доходів. Державне регулювання доходів3. Диференціація доходів. Державне регулювання доходів
Одним із показників диференціації населення за рівнем доходів у
соціально-економічній статистиці є індекс концентрації доходів, або
коефіцієнт Джині, який відображає характер розподілу всієї суми
доходів населення між окремими його групами. Величина його може
коливатися від 0 до 1. За рівномірного розподілу доходів коефіцієнт
наближається до 0. Чим вище значення показника, тобто чим ближче до 1,
тим нерівномірніше розподілені доходи в суспільстві. Основою
коефіцієнта Джині, який розраховується за допомогою кривої Лоренца.
10. 1 0 0
9 0
8 0
7 0
6 0
5 0
4 0
3 0
2 0
1 0
0
2 0 4 0 6 0 8 0 1 0 0
Доходи
Н а с е л е н н я , р а н ж и р о в а н е в п о р я д к у з р о с т а н н я д о х о д і в
Л і н і я р і в н о м і р н о г о р о з п о д і л у
Л і н і я ф а к т и ч н о г о р о з п о д і л у
Рис.2 Крива Лоренца
11.
12. Державне регулювання доходів являє собою систему заходів і норм
законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру і спрямоване на
створення умов, які сприяють нормальному відтворенню робочої сили і
її розвитку, послабленню соціальної напруженості. Державне
регулювання доходів полягає в перерозподілі їх через державний
бюджет за допомогою диференційованого оподаткування різних груп
одержувачів доходів і соціальних виплат.
13.
14. Прожитковий мінімум являє собою показник обсягу і структури
споживання основних матеріальних благ та послуг на мінімально
допустимому рівні, що забезпечує підтримування активного фізичного
стану різних соціально-демографічних груп населення. Проте цей
показник призначається для певного періоду подолання кризового стану
економіки. Згідно з міжнародним правом мінімальні розміри оплати
праці, а також пенсії за віком, стипендії, соціальні допомоги та інші
компенсаційні виплати мають орієнтуватися на величину прожиткового
мінімуму.
15. Бюджет прожиткового мінімуму являє собою вартісну
оцінку натурального набору прожиткового мінімуму, а
також включає всі витрати на податки та інші обов’язкові
платежі.
16. Значно повніший набір (у вартісній і натуральній формі)
матеріальних і духовних благ відбиває інший показник – мінімальний
споживчий бюджет (МСБ).
МСБ — це законодавчо встановлена в державі середньодушова
місячна вартість набору продуктів харчування, непродовольчих
товарів, оплати необхідних послуг, ліків, предметів побуту, в тому
числі й довготривалого користування, задоволення в установлених
межах культурних потреб, розрахованих на підставі науково
обґрунтованих норм і нормативів з урахуванням національних
особливостей.
17. 4. Рівень життя населення4. Рівень життя населення
Рівень життя − це соціально-економічна категорія, яка
відображає ступінь розвитку і задоволення фізичних,
духовних і соціальних потреб населення, а також умови в
суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб.
18. У світовій практиці для характеристики рівня життя використовується
такий показник, як індекс людського розвитку, котрий включає такі
індикатори: тривалість життя, рівень освіти, рівень бідності, рівень
безробіття, валовий внутрішній продукт на душу населення:
∑=
=
5
15
1
i
xiлр II
де Іх1
– індекс очікуваної тривалості життя;
Іх2
– індекс рівня освіти;
Іх3
− індекс рівня бідності;
Іх1
− індекс рівня безробіття
Іх1
− індекс реального ВВП на душу населення.
19. За цією методикою для розрахунку кожної складової зведеного
індекса використовуються стандарти мінімальних і максимальних
значень, з якими порівнюються фактичні показники
значенняхізначенняхі
значенняхіаченняхіфактичнезн
Ixi
minmax
min
−
−
=
20. Інтегральною оцінкою рівня життя виступає показник якості
життя.
Якість життя характеризується, насамперед, рівнем споживання
товарів і послуг, а також включає соціальні результати економічного і
політичного розвитку, а саме: середня тривалість життя, рівень
захворюваності, умови й охорона праці, соціальна захищеність
населення, поліпшення соціального середовища, забезпечення прав
людини тощо.
21. Для оцінювання зміни рівня життя населення визначають індекс
вартості життя (Ів.ж
), який розраховують за набором товарів та послуг
для різних соціально-демографічних груп населення і за мінімальним
набором:
00
11
в.ж
Ц
Ц
I
g
g
⋅
⋅
=
де Ц0
, Ц1
— ціна покупки відповідно базисного і
поточного періодів;
g0
, g1
— обсяг покупок базисного і поточного
періодів.
