2. 2
ДЕРЖА́ВНЕ РЕГУЛЮВА́ННЯ ЕКОНО́МІКИ – діяльність держави
з підтримання стабільності відтворення та забезпечення
умов для розвитку економіки. Є однією з осн. форм участі
держави в економіці, що полягає у її впливі на розподіл
ресурсів і доходів, темпи екон. розвитку та рівень добробуту
насел. країни. На різних істор. етапах гол. завданнями Д. р. е.
були: подолання криз і боротьба з безробіттям,
стимулювання екон. зростання, послаблення інфляції,
зміцнення зовн.-екон. позицій, стабілізація платіж. балансу,
стимулювання структур. зрушень в економіці.
3. 3
СФЕРИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
тарифне (цінове) регулювання, що охоплює економічні
аспекти, які впливають безпосередньо на ринкові
рішення;
нетарифне (нецінове) регулювання, що охоплює
соціальні та адміністративні аспекти.
Можна виділити дві сфери державного регулювання:
4. 2
ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Тарифне регулювання спрямовано на створення економічних механізмів,
які застосовують переважно як реакцію на зовнішні фактори, що
впливають на ринкову ситуацію. Ці механізми є засобом
«інтернаціоналізації» пов'язаних з ними витрат, ураховуваних під час
прийняття рішень із проблем виробництва і споживання. Метою тарифного
регулювання є створення економічного механізму, що впливає на
поведінку ринку за допомогою зміни співвідношення цін на продукцію.
Тарифне регулювання реалізується через системи оподаткування і
ціноутворення, через митні збори. Наприклад, воно може реалізовуватись
через безпосереднє встановлення цін чи тарифів, максимальних і/або
мінімальних цін.
5. 2
НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Нетарифне регулювання спрямовано на захист життя, здоров'я, майна, охорону
довкілля, а також на встановлення способів організації чи ведення діяльності,
правил ліцензування, місця і часу здійснення діяльності, обсягу випуску продукції
чи надання послуг тощо. Найважливішим елементом нетарифного регулювання є
також контрольні та наглядові функції. У сфері технічного нормування нетарифне
регулювання охоплює як аспекти встановлення обов'язкових вимог до продукції
та процесів, так і правила здійснення, перевірок і вживання заходів у разі факту
порушення.
Наслідком нетарифного регулювання є розширення держапарату для виконання
функцій контролю та нагляду, громіздке складне законодавство, яке дозволяє
держслужбовцям трактувати його на свою користь (дискреція), що разом
призводить до підвищення споживчих цін та корупції. Більшість функцій захисту,
контролю виконує ринок шляхом добровільного страхування та сертифікації.
7. 3
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Правове регулювання - це діяльність держави щодо
встановлення обов'язкових для виконання юридичних норм
(правил) поведінки суб'єктів права. Необхідний у цьому разі
примус забезпечується розвитком громадської свідомості та
силою державної влади. Водночас юридичні норми мають бути
зрозумілими людям, належно обґрунтованими, системно
організованими і придатними для практичної реалізації.
8. 3
АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ
Адміністративні методи - це інструменти прямого впливу
держави на діяльність суб'єктів ринку. Їхні ознаки: прямий вплив
державного органу або посадових осіб на дії виконавців через
встановлення їхніх обов'язків, норм поведінки та віддавання
команд (наказів, розпоряджень); безальтернативний вибір
способів розв'язування завдань, варіанта поведінки;
обов'язковість виконання наказів, розпоряджень;
відповідальність суб'єктів господарювання за ухиляння від
виконання наказів.
9. 3
ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ
Застосування економічних методів дає змогу створювати
економічні умови, які спонукають суб'єктів ринку діяти в
необхідному для суспільства напрямі, вирішувати ті чи інші
завдання згідно із загальнодержавними та приватними
інтересами. Регулювання за допомогою економічних методів дає
змогу суб'єктам ринку зберегти право на вільний вибір своєї
поведінки.
10. 3
ПРОПАГАНДИСТСЬКІ МЕТОДИ
Пропагандистські (морально-етичні) методи - це звернення
держави до гідності, честі й совісті людини (підприємця,
найманого робітника, державного службовця і т. ін.). Вони
включають заходи виховання, роз'яснення і популяризації цілей і
змісту регулювання, засоби морального заохочення тощо. Суть
цих методів полягає в тому, щоб формувати й підтримувати в
людей певні переконання, духовні цінності, моральні позиції,
психологічні настанови щодо діяльності держави.