SlideShare a Scribd company logo
1 of 17
Лекція № 2
БІЛКОВІ СИСТЕМИ: ХАРАКТЕРИСТИКА,
ВИКОРИСТАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ У
ВИРОБНИЦТВІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
План
1. Фізико-хімічні властивості білкових систем.
2. Функціонально-технологічні властивості білків.
Макронутрієнти Неаліментарні
(головні харчові
речовини)
- незамінні амінокислоти
-білки
амінокислоти
-ліпіди
-жирні кислоти
- вуглеводи
моно-, оліго-,
полісахариди
Мікро-
елементи
(Сu, Mn,
Co, Нr, Zn,
I),
макро-
елементи
Вітаміни
водо- и
жиро-
розчинні
Мікронутрієнти
В даний час сувора наукова класифікація
білків відсутня.
В якості класифікаційних ознак
використовують:
• фізико-хімічні властивості;
• функціональні властивості (розчинність в
окремих розчинниках тощо);
• структурні ознаки (ступінь складності
молекули і форма молекули).
Білки за фізико-хімічними властивостями класифікуються
наступним чином:
За електрохімічними властивостями вони поділяються на:
- Кислі;
- Основні;
-Нейтральні.
За полярними ознаками білки поділяються на:
- Полярні (гідрофільні);
- Неполярні (гідрофобні);
- Амфіпалітічні (з подвійними ознаками, які проявляють властивості
залежно від умов середовища).
Прості
(Протеїни)
Складні
(Протеїди)
гістони ліпопротеїди
протаміни глюкопротеїди
альбуміни нуклеопротеїди
глобуліни хромопротеїди
проламіни фосфопротеїди
глютеліни
склеропротеїни
протеноїди
За функціональними властивостями класифікація найбільш
повно розроблена для ферментних білків.
За структурними ознаками білки
класифікують:
CH
R2
COOHН2N CH
R1
CONH + H2O
Н2N CH
R1
COOH + НNH CH
R2
COOH
Утворення пептидного зв'язку
Пептидний зв'язок є повторюваним фрагментом поліпептидного
ланцюга, він має ряд особливостей, які впливають не тільки на
форму первинної структури білка, але і на вищі форми організації
його структури.
Властивості пептидного зв'язку:
1.Пептидний зв'язок компланарний – всі атоми, що входять до складу
пептидної одиниці, знаходяться в одній площині.
2. Обертання навколо зв'язку CN відсутнє.
3. C-атоми кожного пептидного зв'язку знаходяться в транс-
конформації.
4. Пептидні угруповання забезпечують максимально можливе число
водневих зв'язків (кожна група СО-NH- здатна утворити два водневі
зв'язки з сусідніми пептидними групами). Виключенням є пролін і
оксипролін, які утворюють один водневий зв'язок), що позначається на
формуванні вторинної структури білка, пептидний ланцюг на цій
ділянці легко згинається і в молекулі утворюються петлі (шпильки).
α α
ПРОСТОРОВЕ РОЗТАШУВАННЯ ТОРСІЙНИХ
КУТІВ В ПОЛІПЕПТИДНОМУ ЛАНЦЮГУ
А і В – площини двох зв’язаних пептидних
одиниць;
Р – площина, яка містить зв’язки Сα
- N і С α
- С’,
навколо яких відбувається обертання Ф і
відповідно
β-СТРУКТУРА
α-СПИРАЛЬ
Глобулярні білки за третинною структурою можна розділити на п'ять груп:
1. α-білки – білки з великою кількістю спіральних структур;
2. β-білки – білки, глобули яких складаються з двох і більше β-складчастих
шарів;
3. α / β-білки – представляють поліпептидний ланцюг, що складається з α-
спіралей, які чергуються, і витягнутих β-ділянок ланцюга, згрупованих в один
β-шар.
4. (α + β) – білки, що представляють собою поліпептидний ланцюг, розділений
на ділянки, які цілком складаються із спіралей, і на ділянки, що мають форму
β-складчастого шару.
5. білки без α, β – це білки, в структурі яких практично немає спіральних і
складчастих ділянок. Молекулярні глобули складаються з ясно помітних
часток – доменів.
Основні зв'язки, що стабілізують третинну структуру молекули
білка:
водневі зв'язки між бічними ланцюгами амінокислотних залишків;
водневі зв'язки між пептидними одиницями;
іонні зв'язки;
ван-дер-ваальсові сили;
гідрофобні взаємодії.
Глобулярний білок
Фібрилярний білок
Фізико-хімічні властивості білків.
• молекулярна маса;
• оптичні;
• амфотерні;
• розчинність;
• колоїдні;
• поверхнево-активні;
• денатурація;
• деструкція.
За формою і міцністю зв'язування води з білком розрізняють
вільну і зв'язану воду.
Для зв'язаної води існують такі форми зв'язку:
* Хімічна (надміцний зв'язок, видаляється вода при температурі понад 100 °С
або хімічним впливом);
* Фізична (капілярна);
* Фізико-хімічна (адсорбційно і осмотично зв'язана).
Основна частина води, зв'язана білками, є адсорбційною.
Розрізняють два види адсорбції: іонну і молекулярну.
Адсорбція диполів води іонізованими вільними полярними групами білка (-
СОО-
і -NH3
-
) називається іонною адсорбцією.
Зв'язані полярні групи (пептидні, гідроксильні, сульфгідрильні та ін.)
приєднують молекули води за рахунок так званої молекулярної адсорбції.
Схема денатурації білка
До числа зовнішніх впливів, що викликають денатурацію, можна віднести:
нагрівання і сушіння (теплова денатурація);
струшування, збивання та інші механічні дії (поверхнева денатурація);
високу концентрацію водневих або гідроксильних іонів (кислотна або лужна
денатурація відповідно).
При нагріванні білків посилюється тепловий рух атомів поліпептидних ланцюгів,
внаслідок чого руйнуються слабкі поперечні зв'язки між бічними ланцюгами (водневі) і
послаблюються інші зв'язки, що стабілізують просторову структуру молекули.
В результаті цього змінюється просторова конформація білкової молекули.
Функціонально-технологічні властивості білків.
• Розчинність в різних середовищах;
• Вологозв'язуюча і жирозв'язуюча здатності;
• Здатність стабілізувати дисперсні системи
(емульсії, піни, суспензії);
• Здатність утворювати драглі;
• Плівкотвірна здатність;
• Реологічні властивості (в'язкість, еластичність,
пластичність, упругість, адгезія);
• Здатність до прядіння (прядомість) і
текстурування.

More Related Content

What's hot

Биосенсор
БиосенсорБиосенсор
Биосенсорpetrushaoo
 
Лекція 8. ВМС
Лекція 8. ВМСЛекція 8. ВМС
Лекція 8. ВМСBothi1827
 
біохімія крові частина 2
біохімія крові частина 2біохімія крові частина 2
біохімія крові частина 2ssuser210384
 
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.Наталия Ярема
 
Основи біотехнології рослин.ppt
Основи біотехнології рослин.pptОснови біотехнології рослин.ppt
Основи біотехнології рослин.pptSergiyPikalo
 
Лекція 4. Міцела
Лекція 4. МіцелаЛекція 4. Міцела
Лекція 4. МіцелаBothi1827
 
Колоїдна хімія 4
Колоїдна хімія 4Колоїдна хімія 4
Колоїдна хімія 4kassy2003
 
Respiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаRespiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаAlla Khodorovska
 
Орган слуху та рівноваги
Орган слуху та рівновагиОрган слуху та рівноваги
Орган слуху та рівновагиAlla Khodorovska
 
Амінокислоти.
Амінокислоти.Амінокислоти.
Амінокислоти.labinskiir-33
 
лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17cit-cit
 
лекція 2
лекція 2лекція 2
лекція 2cit-cit
 
Будова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиБудова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиlabinskiir-33
 
Лекція 3. Електрокінетика
Лекція 3. ЕлектрокінетикаЛекція 3. Електрокінетика
Лекція 3. ЕлектрокінетикаBothi1827
 
Лекція 5. Коагуляція
Лекція 5. КоагуляціяЛекція 5. Коагуляція
Лекція 5. КоагуляціяBothi1827
 
Кісткові риби
Кісткові рибиКісткові риби
Кісткові рибиlabinskiir-33
 

What's hot (20)

Биосенсор
БиосенсорБиосенсор
Биосенсор
 
Лекція 8. ВМС
Лекція 8. ВМСЛекція 8. ВМС
Лекція 8. ВМС
 
біохімія крові частина 2
біохімія крові частина 2біохімія крові частина 2
біохімія крові частина 2
 
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
 
Основи біотехнології рослин.ppt
Основи біотехнології рослин.pptОснови біотехнології рослин.ppt
Основи біотехнології рослин.ppt
 
Лекція 4. Міцела
Лекція 4. МіцелаЛекція 4. Міцела
Лекція 4. Міцела
 
Lex tmsl 09v1
Lex tmsl 09v1Lex tmsl 09v1
Lex tmsl 09v1
 
Колоїдна хімія 4
Колоїдна хімія 4Колоїдна хімія 4
Колоїдна хімія 4
 
Respiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаRespiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна система
 
Орган слуху та рівноваги
Орган слуху та рівновагиОрган слуху та рівноваги
Орган слуху та рівноваги
 
Амінокислоти.
Амінокислоти.Амінокислоти.
Амінокислоти.
 
лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17
 
лекція 2
лекція 2лекція 2
лекція 2
 
Будова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиБудова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системи
 
Лекція 3. Електрокінетика
Лекція 3. ЕлектрокінетикаЛекція 3. Електрокінетика
Лекція 3. Електрокінетика
 
Лекція 5. Коагуляція
Лекція 5. КоагуляціяЛекція 5. Коагуляція
Лекція 5. Коагуляція
 
9 клас урок № 21 лейкоцити
9 клас  урок № 21 лейкоцити9 клас  урок № 21 лейкоцити
9 клас урок № 21 лейкоцити
 
Лекція 6
Лекція 6Лекція 6
Лекція 6
 
внутрішня медицина, терапія н. м. середюк, о. с. стасишин, і. п. вакалюк – ...
внутрішня медицина, терапія  н. м. середюк, о. с. стасишин, і. п. вакалюк –  ...внутрішня медицина, терапія  н. м. середюк, о. с. стасишин, і. п. вакалюк –  ...
внутрішня медицина, терапія н. м. середюк, о. с. стасишин, і. п. вакалюк – ...
 
Кісткові риби
Кісткові рибиКісткові риби
Кісткові риби
 

Similar to лекція БІЛКОВІ СИСТЕМИ

лекція 2 наукові основи-цукор
лекція 2 наукові основи-цукорлекція 2 наукові основи-цукор
лекція 2 наукові основи-цукорshulga_sa
 
Значення водневого зв'язку для виготовлення біополімерів .pptx
Значення водневого  зв'язку для виготовлення  біополімерів .pptxЗначення водневого  зв'язку для виготовлення  біополімерів .pptx
Значення водневого зв'язку для виготовлення біополімерів .pptxOlegovna
 
Topic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsTopic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsViktor Stabnikov
 
9 клас урок білки.pptx
9 клас  урок білки.pptx9 клас  урок білки.pptx
9 клас урок білки.pptxssuser798f45
 
P урок 54 белки как высокомалекулярные соеденения
P урок 54 белки как высокомалекулярные соедененияP урок 54 белки как высокомалекулярные соеденения
P урок 54 белки как высокомалекулярные соедененияNataliya Manuilova
 
Новік т. а. презентація до уроку Амінокислоти. Будова та властивості білка
Новік т. а.  презентація до уроку Амінокислоти. Будова та властивості білкаНовік т. а.  презентація до уроку Амінокислоти. Будова та властивості білка
Новік т. а. презентація до уроку Амінокислоти. Будова та властивості білкаyjdsr77
 

Similar to лекція БІЛКОВІ СИСТЕМИ (13)

06
0606
06
 
білки
білкибілки
білки
 
лекція 2 наукові основи-цукор
лекція 2 наукові основи-цукорлекція 2 наукові основи-цукор
лекція 2 наукові основи-цукор
 
320802.pptx
320802.pptx320802.pptx
320802.pptx
 
Значення водневого зв'язку для виготовлення біополімерів .pptx
Значення водневого  зв'язку для виготовлення  біополімерів .pptxЗначення водневого  зв'язку для виготовлення  біополімерів .pptx
Значення водневого зв'язку для виготовлення біополімерів .pptx
 
Topic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsTopic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganisms
 
Org khimiya test
Org khimiya testOrg khimiya test
Org khimiya test
 
9 клас урок білки.pptx
9 клас  урок білки.pptx9 клас  урок білки.pptx
9 клас урок білки.pptx
 
P урок 54 белки как высокомалекулярные соеденения
P урок 54 белки как высокомалекулярные соедененияP урок 54 белки как высокомалекулярные соеденения
P урок 54 белки как высокомалекулярные соеденения
 
Новік т. а. презентація до уроку Амінокислоти. Будова та властивості білка
Новік т. а.  презентація до уроку Амінокислоти. Будова та властивості білкаНовік т. а.  презентація до уроку Амінокислоти. Будова та властивості білка
Новік т. а. презентація до уроку Амінокислоти. Будова та властивості білка
 
9
99
9
 
Struct i funkcii_lipidov_ukr
Struct i funkcii_lipidov_ukrStruct i funkcii_lipidov_ukr
Struct i funkcii_lipidov_ukr
 
білки.pptx
білки.pptxбілки.pptx
білки.pptx
 

More from cit-cit

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5cit-cit
 
лаборатор. 10
лаборатор. 10лаборатор. 10
лаборатор. 10cit-cit
 
лекція 19
лекція 19лекція 19
лекція 19cit-cit
 
лекція 18
лекція 18лекція 18
лекція 18cit-cit
 
лекція 16
лекція 16лекція 16
лекція 16cit-cit
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12cit-cit
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11cit-cit
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10cit-cit
 
лаборатор. 15
лаборатор. 15лаборатор. 15
лаборатор. 15cit-cit
 
лаборатор. 14
лаборатор. 14лаборатор. 14
лаборатор. 14cit-cit
 
лаборатор. 13
лаборатор. 13лаборатор. 13
лаборатор. 13cit-cit
 
лаборатор. 12
лаборатор. 12лаборатор. 12
лаборатор. 12cit-cit
 
лаборатор. 11
лаборатор. 11лаборатор. 11
лаборатор. 11cit-cit
 
лаборатор. 9
лаборатор. 9лаборатор. 9
лаборатор. 9cit-cit
 
лаборатор. 8
лаборатор. 8лаборатор. 8
лаборатор. 8cit-cit
 
лаборатор. 7
лаборатор. 7лаборатор. 7
лаборатор. 7cit-cit
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 9
лекція 9лекція 9
лекція 9cit-cit
 

More from cit-cit (20)

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5
 
лаборатор. 10
лаборатор. 10лаборатор. 10
лаборатор. 10
 
лекція 19
лекція 19лекція 19
лекція 19
 
лекція 18
лекція 18лекція 18
лекція 18
 
лекція 16
лекція 16лекція 16
лекція 16
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10
 
лаборатор. 15
лаборатор. 15лаборатор. 15
лаборатор. 15
 
лаборатор. 14
лаборатор. 14лаборатор. 14
лаборатор. 14
 
лаборатор. 13
лаборатор. 13лаборатор. 13
лаборатор. 13
 
лаборатор. 12
лаборатор. 12лаборатор. 12
лаборатор. 12
 
лаборатор. 11
лаборатор. 11лаборатор. 11
лаборатор. 11
 
лаборатор. 9
лаборатор. 9лаборатор. 9
лаборатор. 9
 
лаборатор. 8
лаборатор. 8лаборатор. 8
лаборатор. 8
 
лаборатор. 7
лаборатор. 7лаборатор. 7
лаборатор. 7
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)
 
лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)
 
лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)
 
лекція 9
лекція 9лекція 9
лекція 9
 

лекція БІЛКОВІ СИСТЕМИ

  • 1. Лекція № 2 БІЛКОВІ СИСТЕМИ: ХАРАКТЕРИСТИКА, ВИКОРИСТАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ У ВИРОБНИЦТВІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ План 1. Фізико-хімічні властивості білкових систем. 2. Функціонально-технологічні властивості білків.
  • 2. Макронутрієнти Неаліментарні (головні харчові речовини) - незамінні амінокислоти -білки амінокислоти -ліпіди -жирні кислоти - вуглеводи моно-, оліго-, полісахариди Мікро- елементи (Сu, Mn, Co, Нr, Zn, I), макро- елементи Вітаміни водо- и жиро- розчинні Мікронутрієнти
  • 3. В даний час сувора наукова класифікація білків відсутня. В якості класифікаційних ознак використовують: • фізико-хімічні властивості; • функціональні властивості (розчинність в окремих розчинниках тощо); • структурні ознаки (ступінь складності молекули і форма молекули).
  • 4. Білки за фізико-хімічними властивостями класифікуються наступним чином: За електрохімічними властивостями вони поділяються на: - Кислі; - Основні; -Нейтральні. За полярними ознаками білки поділяються на: - Полярні (гідрофільні); - Неполярні (гідрофобні); - Амфіпалітічні (з подвійними ознаками, які проявляють властивості залежно від умов середовища).
  • 5. Прості (Протеїни) Складні (Протеїди) гістони ліпопротеїди протаміни глюкопротеїди альбуміни нуклеопротеїди глобуліни хромопротеїди проламіни фосфопротеїди глютеліни склеропротеїни протеноїди За функціональними властивостями класифікація найбільш повно розроблена для ферментних білків. За структурними ознаками білки класифікують:
  • 6. CH R2 COOHН2N CH R1 CONH + H2O Н2N CH R1 COOH + НNH CH R2 COOH Утворення пептидного зв'язку
  • 7. Пептидний зв'язок є повторюваним фрагментом поліпептидного ланцюга, він має ряд особливостей, які впливають не тільки на форму первинної структури білка, але і на вищі форми організації його структури.
  • 8. Властивості пептидного зв'язку: 1.Пептидний зв'язок компланарний – всі атоми, що входять до складу пептидної одиниці, знаходяться в одній площині. 2. Обертання навколо зв'язку CN відсутнє. 3. C-атоми кожного пептидного зв'язку знаходяться в транс- конформації. 4. Пептидні угруповання забезпечують максимально можливе число водневих зв'язків (кожна група СО-NH- здатна утворити два водневі зв'язки з сусідніми пептидними групами). Виключенням є пролін і оксипролін, які утворюють один водневий зв'язок), що позначається на формуванні вторинної структури білка, пептидний ланцюг на цій ділянці легко згинається і в молекулі утворюються петлі (шпильки).
  • 9. α α ПРОСТОРОВЕ РОЗТАШУВАННЯ ТОРСІЙНИХ КУТІВ В ПОЛІПЕПТИДНОМУ ЛАНЦЮГУ А і В – площини двох зв’язаних пептидних одиниць; Р – площина, яка містить зв’язки Сα - N і С α - С’, навколо яких відбувається обертання Ф і відповідно
  • 11. Глобулярні білки за третинною структурою можна розділити на п'ять груп: 1. α-білки – білки з великою кількістю спіральних структур; 2. β-білки – білки, глобули яких складаються з двох і більше β-складчастих шарів; 3. α / β-білки – представляють поліпептидний ланцюг, що складається з α- спіралей, які чергуються, і витягнутих β-ділянок ланцюга, згрупованих в один β-шар. 4. (α + β) – білки, що представляють собою поліпептидний ланцюг, розділений на ділянки, які цілком складаються із спіралей, і на ділянки, що мають форму β-складчастого шару. 5. білки без α, β – це білки, в структурі яких практично немає спіральних і складчастих ділянок. Молекулярні глобули складаються з ясно помітних часток – доменів. Основні зв'язки, що стабілізують третинну структуру молекули білка: водневі зв'язки між бічними ланцюгами амінокислотних залишків; водневі зв'язки між пептидними одиницями; іонні зв'язки; ван-дер-ваальсові сили; гідрофобні взаємодії.
  • 12.
  • 14. Фізико-хімічні властивості білків. • молекулярна маса; • оптичні; • амфотерні; • розчинність; • колоїдні; • поверхнево-активні; • денатурація; • деструкція.
  • 15. За формою і міцністю зв'язування води з білком розрізняють вільну і зв'язану воду. Для зв'язаної води існують такі форми зв'язку: * Хімічна (надміцний зв'язок, видаляється вода при температурі понад 100 °С або хімічним впливом); * Фізична (капілярна); * Фізико-хімічна (адсорбційно і осмотично зв'язана). Основна частина води, зв'язана білками, є адсорбційною. Розрізняють два види адсорбції: іонну і молекулярну. Адсорбція диполів води іонізованими вільними полярними групами білка (- СОО- і -NH3 - ) називається іонною адсорбцією. Зв'язані полярні групи (пептидні, гідроксильні, сульфгідрильні та ін.) приєднують молекули води за рахунок так званої молекулярної адсорбції.
  • 16. Схема денатурації білка До числа зовнішніх впливів, що викликають денатурацію, можна віднести: нагрівання і сушіння (теплова денатурація); струшування, збивання та інші механічні дії (поверхнева денатурація); високу концентрацію водневих або гідроксильних іонів (кислотна або лужна денатурація відповідно). При нагріванні білків посилюється тепловий рух атомів поліпептидних ланцюгів, внаслідок чого руйнуються слабкі поперечні зв'язки між бічними ланцюгами (водневі) і послаблюються інші зв'язки, що стабілізують просторову структуру молекули. В результаті цього змінюється просторова конформація білкової молекули.
  • 17. Функціонально-технологічні властивості білків. • Розчинність в різних середовищах; • Вологозв'язуюча і жирозв'язуюча здатності; • Здатність стабілізувати дисперсні системи (емульсії, піни, суспензії); • Здатність утворювати драглі; • Плівкотвірна здатність; • Реологічні властивості (в'язкість, еластичність, пластичність, упругість, адгезія); • Здатність до прядіння (прядомість) і текстурування.