презентація психолог. особлив. неповнолітніх

1. ПСИХОЛОГІЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ
НЕПОВНОЛІТНІХ

2. ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ
 вік немовляти (від народження до 1 року);
 - раннє дитинство (від 1 до 3 років);
 - дошкільний вік (від 3 до 6-7 років);
 - молодший шкільний вік (від 6-7 до 10 років);
 підлітковий період:
 - молодший підлітковий вік (від 11 - 13 років);
 - старший підлітковий вік (14-15 років);
 юність:
 - рання юність (від 14-15 до 17-18 років);
 - зріла(власне) юність ( 18-21 рік).
 Виокремлюють такі періоди: зрілий вік: перший період (21-35
років), другий період (35-60 років); похилий вік (60-75 років);
старечий вік (75-90 років); довгожителі (90 років і більше).

3.  Вік (у психології) - категорія, яка слугує для
позначення тимчасових характеристик
індивідуального розвитку. На відміну від
хронологічного віку, який виражає тривалість
існування індивіда з моменту його народження,
поняття психологічного віку позначає певний,
якісно своєрідний щабель онтогенетичного
розвитку, який обумовлюється
закономірностями формування організму,
умовами життя, навчання і виховання.

4.  Перша спроба системного аналізу
категорії психологічного віку належить
Л. С. Виготському. Ключовими його
характеристиками він вважав соціальну
ситуацію розвитку, яка відображає місце
дитини в системі суспільних відносин,
діяльність дитини, новоутворення в
сфері свідомості та особистості.

5. Характеристика психічного і
особистісного розвитку
підлітка

6. Вчений-дослідник даного віку М.Кле зазначає,
що підлітковість – спосіб існування, який
виникає з початком пубертату і
закінчується тоді, коли індивід досягає
незалежності у своїх вчинках, тобто коли
він дозрів емоційно, соціально і володіє
мотивацією до виконання ролі дорослого.

7. Фізіологічні особливості підліткового віку
 Швидкий нерівномірний ріст організму
 Зміцнення м’язово-скелетної системи
 Нерівномірність розвитку серця та кровоносних судин
 Активізація діяльності статевих та посилена діяльність інших
залоз внутрішньої секреції
 Вага головного мозку наближується до показників дорослої
людини.
 Далі розвиваються специфічно людські ділянки мозку (лобні,
частково скроневі і тім’яні)
 Відбувається внутрішньоклітинне вдосконалення кори
головного мозку
 Інтенсивно розвивається друга сигнальна система.

8. Соціальна ситуація розвитку підлітка
 Основним соціальним середовищем залишається школа, але
навчальні інтереси вже не мають першочергового значення.
 Виникає специфічний комплекс потреб:
- включення у нову систему стосунків;
- опанування новими соціальними функціями;
- включення у різні види суспільно-корисної діяльності;
- розширення сфери спілкування;
- засвоєння нових способів соціальної взаємодії.

9. Вікові кризи - особливі, відносно нетривалі за часом
(до року) періоди онтогенезу, які характеризуються
різкими психологічними змінами.
Ламання старих психологічних структур, характерне
для цього віку, призводить до справжнього вибуху
непокори, зухвальства та важковиховуваності (так
звана “криза 13 років”).

10. До вікових особливостей неповнолітніх
засуджених слід віднести наступні
:поведінкові реакції
 висока емоційність і неврівноваженість,
викликана гормональною перебудовою організму
підлітка у пубертатному періоді;
 прагнення до самопізнання і перевірки себе;
 « »,орієнтація на життя тут і тепер відсутність
довготривалої часової перспективи;
 реакція групування – потяг підлітків до об’єднання,
проведення максимально можливого часу в компанії
однолітків, де особа відчуває себе дорослим, рівним,
незалежним, самостійним і захищеним;

11.  реакція імітації (наслідування) – прагнення
наслідувати реальній чи уявній особі;
 реакція компенсації – бажання підлітка
компенсувати свої недоліки або невдачі успіхами у
чомусь іншому (наприклад, недоліки у навчанні
високим статусом у неформальній групі та
негативною поведінкою);
 реакція опозиції – активний протест підлітка
проти надмірних вимог, що виражається у
різноманітних протестних діях. Така реакція
проявляється у втечах із дому, в браваді сп'янілого
стану, а часом і в антисоціальних діях.
 реакція емансипації – прагнення звільнитись від
опіки, не підкорятись правилам, які встановили
дорослі;

12. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО
РОЗВИТКУ ПІДЛІТКІВ
Підлітковий вік супроводжується якісною
перебудовою усіх сторін розвитку особистості:
1. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому
віці
2. Особливості психосексуального розвитку підлітка
3. Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків
з дорослими і однолітками
4. Провідна діяльність підлітка
5. Розвиток самосвідомості у підлітковому віці
6. Розвиток мотиваційної сфери підлітка

13. 1. Розвиток вищих психологічних функцій у
підлітковому віці передбачає:
Перш за все, включає утворення нових зв’язків,
нових взаємозалежностей, нових структурних
поєднань між різними психічними функціями:
мисленням, пам’яттю, уявою, почуттям, волею та
ін. Новий виток у розвитку психічних функцій
змінює ієрархію різних сфер соціального життя
підлітка.

14. 2.Особливості психосексуального розвитку
підлітків:
Сексуальний розвиток підлітків є динамічним
процесом, який призводить їх до набуття і
ускладнення вмінь виражати еротичний зміст через
соціальну поведінку.

15. 3.Особливості взаємовідносин і спілкування
підлітків з дорослими і однолітками
 пов’язані з прагненням до самостійності, дорослості та
самоствердження:
 прагнення відмовитися від контролю з боку дорослих;
 відстоюють свої права на самостійність;
 зниження готовності бути слухняними;
 відходять від ідеалізованих, надуманих зразків дорослих;
 висувають власні пропозиції у вирішенні значної частини
життєвих питань;
 прагнуть матеріальної незалежності;
 прагнення бути визнаним серед однолітків;
 прагнуть визнання цінності їх особистості
в очах однолітків.

16. 4. Провідна діяльність підлітка
 У підлітковому віці провідними видами діяльності є
міжособистісне спілкування з дорослими і
ровесниками, суспільно корисна праця і
навчання, що позитивно позначається на
розвитку психіки та особистості загалом. ( іноді
спостерігається розбіжність: прагнення до набуття
знань може сполучатися з байдужним або навіть
негативним відношенням до шкільного навчання.)

17. 5.Розвиток самосвідомості у підлітковому віці
 Підлітковий вік є сенситивним для розвитку
самосвідомості особистості. У підлітків виникає:
 -інтерес до себе, якостей своєї особистості;
 -потреба оцінити, порівняти себе з іншими;
 -розібратися у своїх почуттях і переживаннях;
 -зростання вимог до себе;
 -з'являється прагнення до самовиховання;
 -відбувається інтенсивне формування
 самооцінки.

18. 6.Розвиток мотиваційної сфери підлітка
 Спостерігається нестійкість мотивації:
 основою мотивації стають цінності,які домінують у групі (деякі
суспільні цінності, зокрема допомога, самопожертва, у
підлітковому віці тимчасово втрачають своє значення,
натомість актуальними стають соціальний статус, авторитет,
економічна і світоглядна самостійність, зовнішній вигляд);
 починає формуватися світогляд як основний мотив і
регулятор поведінки (цілі, цінності, ідеали, інтереси,
переконання, мрії).

19. Порушення у будь-якій із особистісних сфер підлітка можуть
призвести до протиправної поведінки лише за умов
асоціальної ціннісної орієнтації.
ПАМЯТАЙ!
Мотив у кожного свій, але вибір є завжди!

20. Підліткова злочинність — трагічне явище сучасності, яке
викликає у нас лише біль і сум за дітей із змарнованим
дитинством і юністю.
Неповнолітнього злочинця можна покарати, набагато тяжче —
попередити причини і наслідки його поведінки.
Для цього недостатньо бути психологом чи педагогом.
Насамперед, треба любити дітей і боротись не з ними, а з
тим, що змушує їх скоювати протиправні дії та аморальні
вчинки.

22. , ,Що на думку засуджених може вплинути на, ,Що на думку засуджених може вплинути на
?зміну ризикованої поведінки?зміну ризикованої поведінки