2. Історія виникнення технології
• Зимою 1984-1985 року в західних
плодорозсадниках вимерзли частини
саджанців, які не були вкриті снігом вище
50см. Вимерзші частини саджанців
обрізали. Таким чином отримали двохрічні
саджанці з однорічною кроною.
3. Заготівля підщеп
• Підщепа має бути з добре розвиненою
кореневою системою;
• Сортуються підщепи на 3 сорти, міряючи
діаметр на висоті 45см від п'ятки:
– 8мм;
– 10мм;
– 12мм.
• Щоб досягнути потрібного діаметра
використовують дорощену двохрічну підщепу.
4. Заготівля і зберігання підщеп
• Перший спосіб: усі підщепи з маточних
рослин укладають у ящики, вистелені
поліетиленовою плівкою так, щоб можна
було загорнути краї плівки;
• Тирсою корені не присипають;
• Другий спосіб: підщепи зв'язують у пучки по
80-120 штук і транспортують у холодильник,
де зберігають у штабелях;
5. Заготівля і зберігання підщеп
• Протягом зберігання у сховищі дотримуються
необхідної температури:
• 2-3 тижні температура 0…+10С, але не вище +3…40С;
• Протягом довшого періоду температуру знижують
до мінус 10С;
• При вищій температурі рослини починають
пліснявіти;
• Рослини періодично зволожують;
• Жодних фруктів чи вентиляції з камер з плодами!!!
• Етилен з плодів сприяє утворенню калюсу навколо
бруньок, повздовжнього розтріскування пагонів;
6. Заготівля і зберігання підщеп
• Підщепи сортують за діаметром кореневої шийки на 4-5
фракцій:
1) менше 4мм;
2) 4-6мм;
3) 6-8мм;
4) 8-10мм;
5) 10-12мм і більші;
• Однакові підщепи в'яжуть в пучки по 50шт.
• Відсадки 1 та 2 фракцій висаджують на дорощування
для окуліровки «сплячим вічком»;
• Відсадки 3 та 4 фракцій в перше поле розсадника для
окулірування;
• Відсадки 4 та 5 фракцій беруть для зимового щеплення;
7. Заготівля і зберігання підщеп
• Пучки з відсадками укорочують до довжини
50см від кінця, т.з. п'ятки;
• Викладають горизонтально у контейнери,
вистелені поліетиленовою плівкою,
пересипаючи корені вологою тирсою;
• Пучки складають у шаховому порядку;
• Контейнер закривають краями плівки,
маркують і ставлять у холодильник з
температурою -0,50С…-10С
8. Підготовка підщеп
• Щоб не допустити ураження кореневим
раком корені підрізають та занурюють у 1,52% розчин мідного купоросу на 5 хвилин,
далі промивають проточною водою
• Можна корені замочити у бактеріальному
препараті Полагроцин польського
виробництва, або у препараті Паурін
молдавського виробництва, водою не
промиваючи
9. Маточно-живцевий сад
• Не допускають плодоношення!
• Квіти знищують 3% розчином карбаміду;
• Ведуть інтенсивний хімічний захист від
хвороб і шкідників, роблячи майже у двічі
більше обприскувань, у порівнянні з
плодоносними насадженнями;
10. Заготівля живців
• Заготовляють наприкінці листопада чи в грудні
і зберігають в поліетиленових мішках в
холодильнику;
• У більш пізній час, або безпосередньо перед
щепленням, заготовляти живці ризиковано
через можливе зимове підмерзання;
• Інколи використовують живці з одно – двох
річних саджанців у розсаднику, якщо є повна
гарантія уникнення плутанини з належністю
вихідних рослин до конкретного
помологічного сорту;
11. Зимове щеплення способом
“поліпшена копуліровка”
• Зимове щеплення зазвичай розпочинають у
другій половині січня;
• Щеплять способом поліпшеного
копулірування;
• Залежно від діаметра стовбура, роблять
навкісний зріз на відстані 40, 45 або 50 см від
основи клонової підщепи – так званої «п’ятки»
з розрахунку 20 – 25 сантиметрового
заглиблення під час садіння;
• Щеплення підщепи М9 варто робити на висоті
45 см;
12. Щеплення
• Використовуються живці з трьома вічками;
• При достатньому досвіді можна використовувати
живці з 2 та 1 вічком з дефіцитних сортів;
• Трьохвічковими живцями щепити легше та
безпечніше;
• Обв’язують еластичною стрічкою з полівінілхлориду
у напрямку знизу–верх;
• Замість вузла останній оберт плівки інколи фіксують
паперовим конторським скотчем шириною 10 мм;
• Після садіння паперовий «скотч» втрачає міцність
під дією сонця і плівки;
18. Парафінування
• Живець і місце щеплення парафінують
підігрітою на восковій бані восковою сумішшю,
що містить фунгіцид для захисту вічок від
грибної інфекції та стимулятор росту;
• Обробленні щепи менше пошкоджуються і
краще зростаються;
• Можна зафарбовувати тільки верхній зріз
водоемульсійною фарбою із вмістом 1%
топсину.
• ACTYGREF фирмы CFCL (Франція)
19. • Щепи зв’язують в пучки і ставлять
вертикально у вистелений плівкою
контейнер;
• Коріння пересипають тирсою і, за
необхідності більш тривалого зберігання,
загортають верхній край плівки
«конвертом»
20. Стратифікація
• З метою утворення калюсу щепи витримують 15 – 20
діб в приміщенні з температурою 12 – 15 0С до
моменту набубнявіння бруньок прищепи;
• Далі зберігають в холодильнику з температурою
0…+10С до моменту садіння у відкритий ґрунт;
• Не можна допускати проростання бруньок підщепи і
прищепи.
• За більш раннього строку щеплення стратифікацію щеп
не роблять, їх одразу ставлять в холодильник з
температурою 0…+10С на зберігання до моменту
садіння;
• За пізнього строку – одразу ставлять у поле, тобто
нерідко вранці щеплять – увечері садять.
21. Спосіб «спляче вічко»- короткий опис
• Весною підщепи садять густо та окулірують їх
в традиційні строки – кінець липня-початок
серпня;
• Осіння посадка загрожує зимовими втратами;
• Восени заокульовані рослини викопують,
зберігають протягом зими, зрізують над
заокульованим вічком і на весні знову садять,
отримуючи до кінця сезону однорічний
саджанець;
• Навесні наступного року однорічку кронують і
вирощують однорічний саджанець з
двохрічною кроною.
22. Спосіб «спляче вічко»
• Підщепи діаметром 4 – 6 чи 6 – 8 мм –
останні для менш родючого ґрунту садять
на початку весняних польових робіт;
• Схема посадки 60–70 х 5–8 см,
заглиблюючи у грунт принаймні на 20 см;
• В кінці липня – на початку серпня рослини
окулірують на висоті 20 см над рівнем
ґрунту
23. Спосіб «спляче вічко»
• Восени окулянти викопують, попередньо
вкоротивши надземну частину на 10 см вище
заокульованого вічка секатором;
• Викопані рослини – «сплячі вічка» горизонтально
кладуть у вистелені плівкою контейнери;
• До сортування тимчасово зберігають у
холодильнику з температурою +10С;
• Інший спосіб зберігання - штабелем у
холодильнику з температурою 0…+10С;
• Корені періодично потрібно зволожувати водою
24. Спосіб «спляче вічко»
• Взимку «сплячі вічка» ревізують і обрізують кореневу
систему, залишаючи корені завдовжки близько 2 см;
• Роблять зріз «на вічко», видаляючи 10 – сантиметровий
сучок, і покривають зріз водоемульсійною фарбою з
фунгіцидом;
• Рослини з приживленими вічками укладають
горизонтально у вистеленні плівкою контейнери,
пересипаючи корені вологою свіжою тирсою;
• Потім верхні краї плівки загортають і ставлять контейнери
в холодильник з температурою 00С
• Час від часу корені зволожують;
• Підщепи з не приживленим вічком використовують для
зимового щеплення
25. Садіння і догляд у першому році
(перше поле)
• Для вирощування високоякісних саджанців
«кніп-баум» використовують зимові щепи
та так зване «спляче вічко»;
• Традиційна безпересадкова технологія з
окуліруванням для цього мало придатна
через надто сильний ріст рослин;
26. Підбір місця
• Чергове поле розсадника закладають на
землях, де до цього щонайменше 20 років не
вирощували плодові дерева і саджанці,
уникаючи будь-яких сівозмін;
• Попередники - зернові та ріпак;
• Бажаний рівень активної кислотності(pH)
ґрунту – 6,5 -6,8;
• Проводять глибоку оранку (чизелювання) і
ретельне мінеральне та органічне удобрення
ґрунту;
27. Боротьба з личинкою хруща
• Обов’язково знищують ґрунтових шкідників
(личинки хрущів) - висівають рослини, яких ці
шкідники не переносять, тобто гірчицю,
люпин, гречку;
• Попередник після скошування ретельно
обприскують, наприклад, Піринексом (Piryneks
480EC) з нормою внесення 5-6 кг/га на 1000 л
води, рослинну масу приорюють, а грунт знову
обприскують цим препаратом;
• Можна за 3-4 тижні перед садінням підщеп
розсипати 8-12 г/м2 Базудину ( Basudin 10GR) і
перемішати його з верхнім шаром ґрунту.
28. Строк садіння
• З початком польових робіт, тобто в кінці
березня – середині квітня, «спляче вічко» і
зимові щепи садять у перше поле розсадника;
• “Сплячі вічка” нерідко садять восени;
• У Голландії сезон вегетації на 3 – 4 тижні
довший!;
• Якщо грунт готовий - садити не роздумуючи!
• Грунт перед садінням ретельно розпушують;
• За 2 – 3 дні до садіння контейнери з щепами та
«сплячим вічком» виймають з холодильника і
ставлять у притіненому місці;
• Можна садити одразу зі сховища.
29. Способи і схеми садіння
• Схема посадки: 0,9-1 х 0,33-0,35м;
• Для отримання кращої крони відстані між
рослинами в ряду збільшують до 0,4 м;
• Садять вручну у борозни, нарізані щілерізом;
• Глибина посадки – 20-25см;
• Грунт біля коренів ретельно ущільнюють
ногами або проїжджають колісним трактором;
• Можна садити під гідробур
30. Способи і схеми садіння
• Чотирьохрядною садильною машиною протягом
восьмигодинного робочого дня можна висадити до
40 тисяч щеп з одночасним внесенням добрив;
• Під час садіння зимові щепи беруть за підщепу;
• «Спляче вічко» одразу після садіння зрізують «на
вічко» (якщо це не було зроблено під час
зберігання), зріз замазують водоемульсійною
фарбою з фунгіцидом ( 1% топсин);
• Через певну кількість рядів роблять технологічну
колію шириною 3,5м для проїзду обприскувача;
• Ділянку одразу поливають, через декілька днів
повторно ущільнюють грунт поблизу коренів щеп і
роблять культивацію міжрядь.
31. Формування рослин після посадки
• Протягом 3-4 тижнів при доброму розвитку
культурних пагонів, усі паростки на підщепі
обламують;
• Якщо пагони слабо, або взагалі не
розвиваються, з видаленням диких
паростків не поспішають;
• Коли самий сильний пагін буде мати 8
листків, обламують решту культурних
пагонів
32. Хімічний захист
• Захист рослин від хвороб, зокрема парші, та
шкідників (крім плодожерки) у полях
розсадника роблять практично в ті самі
строки, що й у плодовому саду;
• Економія засобів хімічного захисту не
доцільна!
• Використовують штангові обприскувачі,
наявні в господарстві.
33. Удобрення
• Починати удобрення необхідно при 5см приростах;
• Сумарна доза азоту – N100 кг д.р./га;
• В Голландії використовують добриво Гідрокомплекс
(N12,4P18,8K17,7 +мікроелементи) у кількості 60кг/га у суміші з
кальцієвою селітрою.
• На нейтральних та лужних ґрунтах використовують аміачну
селітру;
• Якщо весна пізня або холодна - проводять позакореневе
підживлення кристалоном жовтого забарвлення зі вмістом
N13P40K13, а також магнієм і бором (добриво Калфрут);
• Деколи є необхідність провести ще одне підживлення в
середині червня – на початку липня 50 – 100 кг/га кальцієвої
(аміачної) селітри;
• Не можна змішувати нітрат кальцію з добривами, що містять
фосфати і сульфати!
34. Зрошення
• Для отримання відповідної висоти
культурних пагонів у рік садіння необхідне
обов'язкове зрошення!
• Полив проводять 2 рази на тиждень в
найбільш напружений період (травень) з
розрахунку 10 – 15мм;
• Закінчують полив однорічок до 15 серпня;
• Лише за екстремальних умов посухи полив
роблять пізніше.
35. Підпори для саджанців
• Біля кожного саджанця необхідно встановлювати
підпори (бамбук);
• Підпори-це бамбукові тички товщиною 12 – 14 мм і
завдовжки 150 см, заглиблені в грунт на 20 – 25 см
після двохразового поливу;
• Інколи бамбук замінюють шести міліметровим
дротом, або шпалерою з двох паралельних чотирьох
міліметрових лесин на висоті одного метра.
• За відсутності підпори саджанці нахиляються, стають
однобокими, нерідко ламаються, мають на 20%
нижчу ціну (другий сорт) і потребують додаткового
формування в саду;
36. Підпори для саджанців
• Через 1,5 місяці від садіння щеп, коли
культурний пагін досягне довжини 50см, з
протилежного від нього боку підщепи в
ряду ставлять бамбукову підпору;
• Культурний пагін фіксують до підпори «макс
– тапенером» не менше двох разів;
• Перший раз на висоті 30 см від основи і ще
1–4 рази по мірі його росту
39. Міжряддя
• Культивацію міжрядь роблять 2 – 3 рази в міру потреби;
• Припиняють механічний обробіток грунту в середині
червня – з моменту внесення ґрунтового гербіциду, і не
ведуть його до викопування саджанців у наступному році;
• Гербіциди вносять перед встановленням бамбукових
підпор,обприскуючи вологий грунт з рослинами
ґрунтовим препаратом;
• При потебі вносять гліфосати.
• Не допускати потрапляння гербіцидів на вегетуючі
частини саджанця!
• Перед внесенням гербіцидів штамбову поросль ретельно
видаляють.
40. Використання гербіцидів
• Застосування гербіцидів знижує затрати!
• Вартість одноразової обробки гектара гербіцидами
(разом з витратами на транспортування і внесення)
може досягнути 35 – 40 доларів;
• Ручне прополювання коштує близько 60-80 доларів на
гектар, але таких обробітків потрібно зробити 4 – 5 за
сезон;
• Гербіциди ефективно знищують берізку, осот, пирій і
більшість інших бур’янів;
• Груша і, особливо, айва більш вразливі до гліфосату;
• У спеку гербіциди не вносити за причини випаровування
в умовах підвищеної температури повітря (можливе
пошкодження саджанців).
41. • Підщепи з не приживленими живцями
повторно окулірують у другій половині літа
42. Захист від зимових пошкоджень
• Рекомендується наприкінці серпня в міжряддях
посіяти гірчицю білу, овес або яру пшеницю;
• Сидерати зв’язують воду й елементи мінерального
живлення, особливо азот. Це прискорює настання
стану спокою та підвищує зимостійкість рослин;
• Сидерати затримують більше снігу, а на схилах
запобігають ерозії;
• На ґрунтах з вмістом гумусу менше 1,8% сидерат
додатково підживлюють азотом;
• З настанням зими посіви сидерату гинуть від морозу
і остаточно їх знищують навесні під час обробітку
міжрядь.
43. Захист від гризунів та диких тварин
• Навколо поля саджанців встановлюють
огорожу, бо взимку це «ласий шматок» для
зайців;
• Від мишей розкладають принади на уламки
шиферу і накривають тюками соломи (щоб
не намокли під дощем), або в керамічних
дренажних трубах з метою запобігання
отруєнню птахів.
44. Параметри однорічки
• Для формування «кніпа» необхідно отримати
нерозгалужену однорічку заввишки 1- 1,3 м з
діаметром штамба 10 – 12 мм;
• Для слаборослих сортів які в наступному році
кронуватимуться на висоті 60см (Чемпіон),
достатня висота однорічки – 80 см;
• Для сильнорослих сортів (Джонаголд), що
коронуватимуться на висоті 90см, потрібні
однорічки заввишки 100 – 120 см;
• З менш розвиненої однорічки якісний «кніп»
отримати не можливо, бо «низьке» кронування
не забезпечить відповідної висоти штамба
45. Параметри однорічки
• Занадто розвинена однорічка теж небажана, бо з неї
виростає надмірно сильний саджанець;
• Таке відбувається на окулянтах, які від садіння підщепи
постійно ростуть на одному місці, мають надто сильну
кореневу систему і нерідко – крону, яка під час
формування «кніпа» завдаватиме чимало труднощів;
• У таких окулянтів після кронування в наступному році у
спекотну погоду нерідко всихають пагони через
інтенсивний «плач» у місці зрізування;
• Саме тому призначений для кніпа однорічний
саджанець не повинен бути надто сильним і
розгалуженим!
46.
47. Догляд у другому році (друге поле)
• Кронування однорічок проводять рано на
весні або наприкінці зими, коли мине
небезпека повернення сильних морозів;
• Роблять це подібно до зрізування підщепи
«на вічко» в першому полі розсадника;
• Зрізані верхівки інколи знову
використовують як живці для зимового
щеплення;
• Місце зрізу покривають водоемульсійною
фарбою з фунгіцидом ( 1 – 2% топсин).
48. Кронування
• Висота вкорочування стовбура залежить від
сили росту помологічного сорту;
• Нижче кронують сорти з відносно
короткими пружними гілками, які в саду не
опускатимуться під тягарем плодів, а також
ті, що під час обрізування допускають
«переведення» й укорочування гілок;
49. Кронування
• Сорти Чемпіон, Гала, Голден Делішес та ін.
кронують на висоті 65 – 70 см від поверхні
ґрунту;
• Сорт Пінова – 70 – 75 см;
• Сорт Ренет Симиренка і клони сорту
Джонаголд зі схильністю до утворення
довгих гілок кронують на висоті 80 – 90 см;
50. Штамб
• Висоту штамбу узгоджують із замовником
саджанців.
• Висота штамбу майбутнього саджанця
«кніп-баум» включатиме вказаний вище
рівень кронування, наприклад 85 см для
сорту Джонаголд, і додатково 15 см
провідника, де не утворяться бічні пагони,
тобто близько одного метра;
51. Що робити, якщо однорічка в
першому полі сформувала крону?
• Видаляють на кільце усі бічні гілки нижче
місця кронування, за винятком найвище
розташованої;
• Верхню гілку вкорочують, залишаючи сучок
завдовжки 0,5 см, на якому й утвориться
майбутній провідник;
• Такий провідник спочатку помітно
відставатиме в рості, проте до закінчення
вегетації саджанці зазвичай вирівнюються.
52. Виділення провідника
• Формування саджанця «кніп-баум» ведуть,
залишаючи тільки один найбільш сильний
пагін (провідник) поблизу місця
кронування, а всі інші поступово
видаляють;
• З досягненням сильним пагоном довжини
10 см – не обов’язково верхнім – його
залишають, а інші пагони видаляють;
53. Сприяння розгалуженню
• Поява пагонів із бічних бруньок,
розташованих у пазухах листків,
стимулюється утвореними в коренях
цитокінінами;
• Процес гальмують ауксини, синтезовані
точкою росту провідника;
• Перешкоджає цьому також конкуренція за
воду й елементи живлення між
провідником та бічними пагонами
54. Чинники, що сприяють кронуванню
• помологічний сорт;
• рівень агротехніки;
• ґрунтово-кліматичні умови;
• тривалість вегетаційного
періоду;
55. Грунтово-кліматичні умови
• За недостатнього агрофону й дефіциту вологи в ґрунті
рослини галузяться погано;
• Утворенні поодинокі бічні пагони будуть слабкими;
• Найбільш інтенсивно процес гілкування відбувається за
високої вологості повітря і температури 210С , тому в
умовах недостатньої кількості опадів ріст саджанців
слабший навіть за наявності зрошення;
• За більш низької температури (16-210С) ріст бічних
пагонів слабшає, а нижче 160С саджанці взагалі не
галузяться;
• З перевищенням температури 210С пагони утворюються
коротші, але більш рівномірно розташовані на
провіднику, однак закладання генеративних бруньок
слабшає
56. Зниження впливу ауксину
• Видаляють наймолодше листя навколо
верхівкової бруньки;
• Обробляють бічні бруньки синтетичним
цитокініном;
• Прищіпують верхівку;
57. Прищіпування верхівки
• Після появи на провіднику 5-8 листків (приріст
15см), на ньому розпочинають прищипування
верхівкового листя, не пошкоджуючи точки росту;
• Верхівку дещо скручують, одночасно прищипуючи
розташоване навколо верхівкової бруньки
недорозвинуте листя – «чубчик», щоб залишилися
черешки, не пошкоджуючи саму бруньку;
• Однією рукою притримують верхівку провідника, а
другою скручують і прищеплюють пучок листків,
відчуваючи пальцями бруньку;
58. Прищіпування верхівки
• Прищипування, як правило, роблять раз на
5-7 днів, інколи повторюючи його 4-7 разів
протягом місяця;
• За жаркої погоди з температурою близько
300С прищипування роблять кожні 4-5
днів,бо за більшого інтервалу пагони
утворяться в небажаному місці;
• Утворенню крони сприяє тепла погода і
наявність в ґрунті вологи;
59. Регулятори росту
• При низькій температурі верхню частину
провідника обприскують регулятором росту на
основі 6-бензилуамінопурину (БАП) – сполуки з
групи цитокінінів;
• При використанні регуляторів росту бічні гілки
матимуть дещо гостріший кут відходження;
• Сорти з невисокою пагоноутворювальною
здатністю теж обробляють цитокінінами;
• Обробляють тоді, коли висота провідника на 20 см
перевищить очікувану висоту розташування
перших бічних гілок у кроні;
60. Регулятори росту
• “Важкі” для кроноутворення сорти яблуні:
– Айдаред, Алва, Богемія, Гала Імперіал, Глостер,
Дельбарестівале, Мутсу, Рубін, Спартан тощо і груша
Конференція;
• Відсутні проблеми з сортами Ренет Симиренка,
клони Джонаголда, які дуже добре галузяться;
• На легко кронованих сортах застосовують
меншу дозу, а для тих, що галузяться важко,максимальну;
• Більшу дозу препарату застосовують також за
слабшої кондиції рослин і в посушливі роки
61. Регулятори росту
• Арболін з витратою 15 – 35 мл препарату на літр
води (на 40 саджанців) пагін продовження
провідника перший раз обприскують при його
довжині 15 см, а другий – 30см;
• Не використовувати воду з лужною реакцією!
• Обробку проводять у теплий і похмурий день, а за
сонячної погоди – увечері;
• Інколи застосовують пастоподібний Арболін
(ArbolinPA), наносячи його в похмуру погоду
пензлем на 6 – 8 бруньок з яких бажано отримати
пагони; щоправда, ефективність цього заходу дещо
поступається обприскуванню.
62. Регулятори росту
• Патурилом з 0,2% концентрацією обприскують
провідник з досягненням довжини 25 см,
витрачаючи 750-1000 л робочої рідини на
гектар;
• Обприскування виконують здебільшого
ранцевим обприскувачем;
• Інший спосіб - «пістолетом» обприскують
верхівку рослини, після чого робоча рідина з
листя та по провіднику стікає на пазушні
бруньки, активізуючи їх проростання.
63. Фіксування провідника
• Проводять за допомогою «макс-тапенера» на
висоті 25 см від основи;
• Повторюють ще1-2 рази; для сильнорослих
сортів Джонаголд, Ренет Симиренка та ін.;
• Всього роблять три підв’язування провідника;
64. Видалення диких паростків
• Через тиждень після виділення провідника усі пагони на
штамбі інколи прищеплюють, щоб припинити їх ріст;
• Виламування диких паростків роблять в напрямку «зверху
вниз» , розпочинаючи з верхньої частини стовбура нижче
місця кронування;
• Цей захід проводять одночасно зі скручуванням і
прищипуванням верхівки;
• Починають проводити операцію при досягненні
провідником 15-20см;
• Операцію виконують у два – три прийоми;
• Спочатку виламують 4 – 5 диких паростків нижче місця
відходження провідника , далі – наступну третину і в кінці
– всі бічні пагони до рівня ґрунту
65. • Прищипування верхівкового листя і
видалення диких паростків на штамбі
закінчують у кінці червня – на початку липня
66. Гербіциди
• Застосовують тільки ранньою весною після кронування;
• Вносять, ґрунтовий гербіцид у поєднанні з препаратом
Гоал, якого вистачає до кінця червня – середини липня;
• За необхідності бур’яни додатково обприскують
раундапом, вносячи його ручними штангами із
захисними шитками;
• Попадання препарату на підщепну частину саджанця
шкоди не завдає;
• Не можна обприскувати в спеку!
• Боротьбу з бур'янами краще закінчити до 15 – 20
серпня;
• Невисокі осінні бур'яни сприятимуть гальмуванню росту
саджанців і формуванню генеративних бруньок
68. Гальмування росту
• З метою швидшого закінчення процесів росту
саджанці доцільно обприскати одним із препаратів
міді або калійними добривами;
– Перше обприскування хлорокисом міді з дозою 4 кг/га
проводять за три тижні перед очікуваним строком
викопування саджанців;
– Друге через тиждень після попереднього (8 кг/га);
– Третє роблять дозою 12 кг/га за тиждень до викопування;
• Перше обприскування калійними добривами
проводять наприкінці серпня, а друге - на початку
вересня;
69. • Апробацію саджанців здійснюють фахівці з
відповідним посвідченням помологічної
інспекції;
• Позначають сортові домішки, садивний
матеріал з ознаками захворювань,
«підозрілий» тощо
70. Параметри якісного саджанця
• Якісні саджанці «кніп-баум» мають 7-10
бічних гілок у кроні з плодовою брунькою
на кінці;
• Саджанці сильнорослих сортів (Джонаголд)
досягають двометрової висоти;
• Слаборослі сорти трохи нижче - 1,6м
(Голден Делішес);
• Довжина підщепної частини - 40-50 см;
• Діаметр штамба перевищує 16 мм
