1. Проект № IPBU.01.01.00-78-791/11-00
«Час для бізнесу». Створення умов для розвитку
підприємництва у сільській місцевості
Волинської області України та Люблінського
воєводства Польщі шляхом диверсифікації
сільськогосподарського виробництва»
3. • На сьогодні в Україні задовільняється лише
третина від потреби у споживанні плодів вишні;
• Оптимальна норма споживання плодів вишні, в
середньому, становить 4 кг на людину;
• Плоди вишні багаті на Р-активні речовини,
аскорбінову (вітамін С) та фолієву (вітамін В9)
кислоти, рибофлавін (вітамін В2), кумарини, в
тому числі оксикумарини
6. Розташування плантації
• Для закладки насаджень придатні рівні ділянки на
підвищенні, або невеликі південно-західні та
південно-східні схили крутизною 7-8°;
• Не рекомендується закладати насадження в
котлованах, на низинних територіях, де застоюється
холодне повітря;
• Навесні під час заморозків можуть пошкоджуватися
квіткові бруньки та квіти усіх сортів вишні;
• Також непридатні ділянки, де повітря застоюється і
дерева погано висихають після дощу;
• Найбільш морозостійким є сорт Лутовка
7. Вимога до ґрунтів
• Рівень підґрунтових вод повинен знаходитися не вище 1,5-
2 м від поверхні ґрунту;
• Не придатними є піщані ґрунти, які не затримують воду.
На таких ґрунтах дерева слабко ростуть, сильно скидають
зав'язь та плоди. Ті, що залишаються – не виростають до
потрібних розмірів;
• Не придатними також є ґрунти важкі, глинисті,
запливчасті;
• Найкращі ґрунти - дерново-підзолисті, сірі лісові,
чорноземи, перегнійно-карбонатні, темно- й сіро-
каштанові;
• Оптимальна кислотність ґрунту рН6-7;
• За рН менше 5 дерева слабо ростуть і плодоносять, більше
підмерзають;
8. Знищення бур'янів
• Перед закладанням плантації обов'язково
потрібно провести боротьбу з бур'янами,
особливо з багаторічними;
• Щонайменше за 3 тижні до оранки потрібно
внести гліфосати в кількості 3-5л/га і додати
для підсилення дії сульфат амонію 3-5 кг/га;
• Кількість робочого розчину 200-300л/га;
• Найкращі результати – по інтенсивно ростучих
бур'янах в безвітряну погоду зранку або
ввечері;
9. Внесення добрив
• Гній вносять в попередньому перед
посадкою році у кількості 30-40т/га;
• Можна розкидати гній тільки в місцях
майбутніх рядів;
• При відсутності гною використовуються
сидерати: гірчиця біла (20кг/га) разом з
фацелією (10кг/га);
• З мінеральних добрив необхідно внести
200-300кг фосфорних та калійних добрив
10. Посадка дерев
• Найкраще розташування рядів вишні – з півночі на
південь для кращого освітлення;
• Посадку дерев найкраще проводити восени, в
другій половині листопада. Переваги:
– саджанці свіжовикопані, не підсохші, не пошкоджені;
– поживні речовини витрачаються тільки на укорінення, а
не на вегетативний ріст;
– достатня кількість вологи;
• Глибина посадки – як у розсаднику. На вегетативних
підщепах можна садити глибше;
• Бажано після посадки пристовбурні круги засипати
мульчею та зробити лунки для поливу;
• Потрібно слідкувати, щоб корені не загорталися до
верху;
11. Схеми посадки дерев
• На слаборослих вегетативних підщепах в
інтенсивних садах схема посадки може бути
3-3,5 х 1-1,5м;
• На сіянцевій підщепі відстань між деревами
повинна бути більшою – 3-4 х 1,5-2м
12. Формування крони після посадки
• Незалежно від терміну посадки обрізка саджанців
проводиться весною;
• Усі бічні розгалуження до висоти 50-60см
вирізаються;
• Для скелетних гілок залишають 3-5 пагонів, які
обрізають, залишивши 2-3 бруньки. Пагони
обрізають, відступивши 1-2см від бруньки, яка
знаходиться з нижнього боку;
• Центральний провідник обрізають на відстані 30-
50см від найвищої бічної гілки;
• Нерозгалужений саджанець обрізають на висоті 70-
80см над ґрунтом;
13.
14. Формування центрального провідника
• Коли дерево досягне необхідної
висоти 2,5м та на центральному
провіднику утворюється багато
плодів, вони його сильно
відхиляють;
• В такому випадку відразу після
збирання його вирізають у місці,
в якому він викривився над
гілочкою з листям;
• Весною виростуть нові пагони, з
яких вибирають один. Решту
пагонів виламують
15. Обрізка вишні в наступні роки
• Усі зрізи замазують садовим варом, який містить
фунгіциди;
• Перші роки після посадки обрізка є лише
санітарною – вирізаються хворі гілки,
пошкоджені механічно, які ростуть в середину
крони чи загущують її;
• В інтенсивних садах висота крони в межах 2,25-
2,5м;
• В наступні роки обрізка проводиться в
залежності від сорту;
16. Особливості сортової обрізки
• Сорти, які після початку плодоношення набувають
“плакучої” форми, переносять плодоношення на
периферію;
• Тому обрізка повинна сприяти утворенню
якнайбільшої кількості плодоносних пагонів в
середині крони (не допускати загущення);
• Сорти, пагони яких прямостоячі, схильні до
загущення обрізають “на кільце” або на невеликий
пеньок. Укорочувати такі пагони не можна;
• Після обрізки рекомендується обприскування
мідним купоросом 3кг/га
17. Омолоджуюча обрізка
• Починаючи з 4 року проводять омолоджуючу
обрізку;
• Проводять одразу після збирання плодів, таким
чином краще освітлюються пагони в середині
крони, які закладають більше плодових бруньок;
• Вирізають 3-4 річні гілки “на пеньок” в тому
місці, де є вегетативна брунька, так як вишня не
проростає з “сплячих” бруньок;
• Залишаються однорічні пагони, дворічні гілочки
та малі трирічні;
18. Омолоджуюча обрізка
• Обрізку “на пеньок” проводять
влітку за брунькою або
невеликим розгалуженням на
відстані від 5 до 20см від
центрального провідника;
• Для омолодження крони
потрібно щороку вирізати 1-3,
рідше 4-5 гілок, а також
просвітлити дрібні пагони, ті,
які звисають до низу і ті, які
труться між собою;
19. Удобрення
• Якщо перед посадкою були внесені фосфорно-
калійні добрива, то наступні 2-3 роки удобрення не
проводиться;
• Але вже в перший рік після посадки проводиться
удобрення азотними добривами;
• Аміачну селітру вносять в пристовбурні кола у
кількості 15-20г/м2;
• Добрива вносять на площі в 1,5 рази більшій, як
діаметр крони;
• На 4-й рік восени після аналізу ґрунту вносять
фосфор і калій;
• Плодоносний сад удобрюють щороку азотними та
калійними добривами, орієнтовно 60-120кг/га N та
80-140кг/га К2О;
20. Утримання міжрядь
• Перших 2-3 роки після посадки міжряддя потрібно
утримувати за типом чорного пару;
• Наступні роки можна провести природне або
штучне задерніння;
• На другий рік після посадки можна використовувати
гліфосати нормою 3л/га з додаванням сульфату
амонію 4кг/га на 200-400л води (захищати дерева!);
• Таке обприскування найкраще проводити 2 рази –
пізно восени та пізно весною;
• Восени гліфосат разом з соками рослини
переміщується в запасаючі органи;
• Весною в кінці травня-на початку червня знищується
велика кількість пророслих бур'янів;
22. • Сорти пізні та ранні потрібно садити окремо,
щоб була можливість захищати їх окремо від
плямистостей та вишневої мухи (за 20-30 днів
до збирання врожаю);
23. Сонячний опік дерев
• В результаті сонячних опіків зимою
може пошкодитися штамб та
розвилки скелетних гілок;
• Кора буріє, відстає, скручується
догори;
• Таку кору видаляють, вирізаючи 2–3 см здорової тканини, та спалюють.
Якщо хвору кору залишити, то в ній поселяться збудники хвороб
деревини, й рослина поступово всохне.
• Рану дезінфікують 1% розчином мідного купоросу (10 г на 1 л води);
• Після висихання розчину рану замазують садовим варом або глиною зі
свіжим коров’яком (у співвідношенні 1:1);
• Перед замазуванням рани можна обробити гетероауксином (0,5 г на 10
л води);
• Великі рани після нанесення замазки обв’язують тканиною або
мішковиною, тільки не плівкою;
24. Побілка дерев
• Штамби дерев потрібно білити 2 рази;
• Перший – восени після закінчення вегетації для
боротьби із шкідниками та збудниками хвороб,
які ховаються на зиму за кору;
• Другий раз – під час зимових відлиг для
запобігання пошкодженню дерев сонячними
опіками;
• Штамби та скелетні гілки після очищення від
відмерлої кори білять 20% розчином вапна та 3%
розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г на 10 л
води) з додаванням 2 кг глини;
25. Інші захисні роботи в саду
• Загущена крона сприяє розвитку грибних хвороб;
• Під час обрізування знищують муміфіковані
плоди, які є джерелом інфекції плодової гнилі
(концентричне розміщення на уражених плодах
спорових купок), видаляють і спалюють сухі,
пошкоджені та хворі гілки;
• Видаляють поросль, яка є резерватором
попелиці, звисаючих до землі гілок,
проріджування крони та зниження її висоти до
3–3,5 м дають змогу істотно зменшити
чисельність шкідників;
26. Інші захисні роботи в саду
• Всі зрізи на гілках діаметром понад 2 см, відразу
після обрізування, замазують садовим варом,
глиною з коров’яком, масляною фарбою з
додаванням Топсіну М (1–2%) або Бенлату;
• Пилки та ножі дезінфікують 5% розчином
формаліну;
• Від камедетечі зачищають кору та вирізають
хвору деревину, рани замазують садовим варом,
глиною з коров’яком, садовою замазкою,
масляною фарбою з додаванням Топсіну М (1–
2%) або Бенлату;
27. Обприскування дерев карбамідом
• Вишню, а також яблуню, грушу, черешню та абрикос
обприскують 5–7%-ним розчином сечовини;
• Обробляють тільки сорти, які сильно уражуються,
клястероспоріозом, кокомікозом та іншими
плямистостями;
• Обприскування проводять після перших заморозків та
закінчення вегетаційного періоду;
• Концентрований робочий розчин перешкоджає
утворенню плодових тіл збудників хвороб і зменшує
інфекційний прес наступного року;
• Можна обприскувати весною із настанням плюсових
температур;
• Обробляють дерево, ґрунт і опале листя, на якому
перебуває первинне джерело інфекції;
• Сечовина замінює ранньовесняне обприскування 3%-ною
бордоською рідиною;
28. Клястероспоріоз
• На листках спочатку виникають дрібні
червонувато-фіолетові або малиново-
бурі плями, які збільшуються поступово
і досягають у діаметрі до 2-3 мм.
Тканина в місцях ураження відмирає і
набуває світло-коричневого
забарвлення. Пізніше вона випадає,
листки стають дірчастими, навколо
дірок залишається червоно-бура або
малинова облямівка. На гілочках,
пагонах і бруньках з'являються
невеликі круглі червоно-фіолетові
плями. Тканина в місцях плям
розтріскується. Із тріщин виділяється
клейка рідина, яка застигає і набуває
вигляду склоподібного нальоту світло-
жовтого або бурого кольору (камідь).
• Уражені гілочки, пагони і бруньки стають чорними, блискучими і
відмирають. Квітки стають бурими, засихають і також відмирають. На
зав'язі та плодах утворюються злегка вдавлені, пурпурові дрібні плями.
Тканина в місцях плям відмирає і випадає або залишається на плодах у
вигляді коростинок. Із тріщин виділяється камедь, яка зразу ж застигає
29. Кокомікоз
• Хвороба проявляється на листках
переважно черешні та вишні у вигляді
дрібних темно-бурих плям з верхнього
боку пластинки. У вологу погоду в місцях
уражень з нижнього боку листків
з'являються рожевувато-білі подушечки -
конідіальне спороношення гриба. В
більшості випадків плями утворюються
вздовж центральної жилки і на верхівці
листка. Уражені листки жовтіють,
скручуються й обпадають. На черешках
листків, на корі молодих пагонів і
плодоніжках утворюються довгасті дрібні
малиново-червоні плями з рожево-
білими подушечками у вологу погоду. На
плодах з'являються порівняно великі
вдавлені плями з білуватим нальотом.
Плоди засихають і відмирають
30. Моніліальний опік, або моніліоз
• Моніліальний опік уражує
квітки, листя, молоді плодові
гілочки та однорічні пагони.
Після ураження вегетативні та
генеративні утворення раптово
в’януть і всихають. За
інтенсивного розвитку хвороби
уражуються всі суцвіття. Таке
дерево має вигляд обпаленого
вогнем, від чого походить і назва
хвороби. Хвороба розвивається
так швидко, що асоціюється з
результатом зимового
підмерзання
32. Відносно стійкі до хвороб сорти
• Слабо уражуються кокомікозом сорти вишні
Тургенєвка, Шпанка рання, Олімпійська, Пам’яті
Вавілова, Гріот серідко, Альфа, Ровесниця,
НордСтар, Мелітопольська десертна, Шалунья,
Жуковська;
• Відносно стійкими проти клястероспоріозу є
Шпанка рання, Любська, Подбєльська,
Жуковська, Володимирська, Шпанка
краснокутська;
• Толерантні до моніліального опіку сорти Гріот
український, Шпанка рання, Анадольська;
33. Біологічний метод захисту
• Інсектициди Бітоксибацилін, Лепідоцид, Гаупсин
і Актофіт:
– проти лускокрилих шкідників (комплекс листовійок,
п’ядунів), ефективність — 95–100%;
– проти вишневої мухи — 85–96%;
– проти вишневої попелиці — 79–91%;
• Проти плямистостей на черешні добре
зарекомендували фунгіциди Різоплан і
Гаупсин, ефективність — 72–100%;
34. Захист вишні
БАСФ Сігнум (витрата 1,0-1,25кг/га)
Хвороба
Строк
очікування (днів
до збирання
врожаю)
Час застосування
Кратність
обробок
Альтернаріоз 30
-перша обробка - початок-середина цвітіння -
друга - через 10 - 14 днів після першої
2
Клястероспоріоз 40
-перша обробка - початок-середина цвітіння -
друга - через 10 - 14 днів після першої
2
Коккомікоз 30
-перша обробка - початок-середина цвітіння -
друга - через 10 - 14 днів після першої
2
Моніліоз 30
-перша обробка - початок-середина цвітіння -
друга - через 10 - 14 днів після першої
2
Побуріння листя 30
-перша обробка - початок-середина цвітіння -
друга - через 10 - 14 днів після першої
2
35. Захист черешні та вишні від компанії Сингента
Терміни
проведення
заходів
Шкодочинний об’єкт Препарати і норми витрати Примітки
Розпукування
бруньок
Шкідники: брунькові довгоносики, попелиця
Хвороби: моніліоз, кокомікоз,
клястероспоріоз, моніліальний опік
Актара 25 WG 1,4 г на 10 л води
на 10 л води
Хорус 75 WG 3 г на 10 л води
Бакова суміш фунгіцид +
інсектицид
Відокремлення
бутонів
Шкідники: брунькові довгоносики, попелиці,
листогризучі шкідники
Хвороби: моніліоз, кокомікоз, плямистості
листя
Енжіо 247 SC 3,6 мл на 10 л
води
Хорус 75 WG 3 г на 10 л води
Бакова суміш фунгіцид +
інсектицид
Відразу після
закінчення
цвітіння
Шкідники: попелиці, пильщики, кліщі,
листогризучі гусениці, вишневий довгоносик
Хвороби: моніліоз, плямистості листя,
кокомікоз
Енжіо 247 SC 3,6 мл або
Актеллік 500 ЕС 12 мл на 10 л
води
Хорус 75 WG 3 г на 10 л води
Бакова суміш фунгіцид +
інсектицид
Початок росту
плодів
Шкідники: вишнева муха, попелиці,
пильщикиї
Хвороби: кокомікоз, плямистості листя
Актеллік 500 ЕС 12 мл на 10 л
води
Хорус 75 WG 3 г на 10 л води
Бакова суміш фунгіцид +
інсектицид
Обробка через 12–15 днів після
попередньої
Середина росту
плодів
Шкідники: вишнева муха, попелиці,
пильщики
Хвороби: кокомікоз, плямистості листя,
плодова гниль
Актеллік 500 ЕС 12 мл на 10 л
води
Світч 62,5 WG 7,5–10 г на 10 л
води
Бакова суміш фунгіцид +
інсектицид
Обробка через 10–12 днів після
попередньої на сортах
середнього й пізнього термінів
достигання
Перед
дозріванням
Хвороби: плямистості листя, моніліоз,
плодова гниль, кокомікоз, клястероспоріоз
Хорус 75 WG 3 г на 10 л води Обов’язкова профілактична
обробка
Протягом
вегетації
Хвороби: моніліальний опік Вирізають і спалюють уражені
гілки
