1. Проект № IPBU.01.01.00-78-791/11-00
«Час для бізнесу». Створення умов для розвитку
підприємництва у сільській місцевості
Волинської області України та Люблінського
воєводства Польщі шляхом диверсифікації
сільськогосподарського виробництва»
3. • Хочеш жити так, як живуть усі – роби те, що
роблять усі.
• Хочеш жити краще, як живуть усі – роби те,
що усі інші не роблять.
4. Як продати те, що не
продається?
• Ще кілька десятиліть тому в країнах Європи
Авокадо споживали у дуже невеликій
кількості;
• Згодом, завдяки інтенсивній рекламній
кампанії, яку проводив Ізраїль, Авокадо став
досить популярним;
• Часто нам пропонують “унікальний”
заморський продукт, який споживають тільки
монахи Тибету або в інших екзотичних країнах
і які мають “особливу” дію на людський
організм.
5. Як продати те, що не
продається?
• Та чи дійсно ці продукти є такими
корисними?
• Можливо це просто якісна реклама,
побудована на психології людей, що
заморське – це найкраще?
• В такому випадку, чому нам не вирощувати
власні продукти і не наголошувати на їх
плюсах, які в дійсності є набагато кращими
за “заморські” аналоги!
7. Ціна реалізації
• Ціна на спаржеву квасолю на ринку Шувар
влітку 2013 року коливається від 8 до
10грн/кг;
• Продукція реалізується починаючи з
середини липня і до початку листопада;
• Квасоля біла в середньому за 3 роки
продається по ціні від 9 до 12 грн/кг.
9. Удобрення
• Удобрювати необхідно після проведення аналізу ґрунту!
• На утворення 1 ц зерна і відповідної кількості вегетативної
маси квасоля використовує з ґрунту 5-6 кг N, 4,5кг-К2О, 1,52кг-Р2О5;
• За перші 50-60 днів вона засвоює 90-95 % необхідного їй
фосфору, калію та кальцію.
• Органічні добрива значно підвищують врожайність, але
вносять їх під попередник;
• Залежно від типу ґрунту і попередника під квасолю вносять
по 45-60 кг/ га фосфору і калію та 20-30 кг азоту;
• Позитивно реагує на вапнування навіть слабокислих
ґрунтів. Оптимальна кислотність рН6,5-7,5;
• Позитивно впливають на врожайність і якість зерна
мікроелементи (молібден, бор, мідь, цинк та ін.), якими,
обробляють насіння перед сівбою, поєднуючи таку обробку
з протруюванням.
10. Підготовка насіння та сівба
• Насіння прогрівають протягом 3-7 діб на сонці або 1-2
доби у сушарці при температурі 25-35 °С;
• Рекомендовано обприскування насіння квасолі
нітрагіном, азотобактерином або іншим препаратом;
• Сівбу проводять, коли температура ґрунту на глибині 810 см досягне 10-12 °С і мине небезпека весняних
заморозків (кінець квітня – початок травня);
• При сівбі під плівку чи агроволокно насіння можна
висівати на 5-10 днів раніше;
• Квасолю доцільно висівати у 2-3 строки з інтервалом
15-20 днів. Останній строк сівби - третя декада червня.
Для останнього строку сівби слід використовувати
ранньостиглі сорти
• Грунт має бути дрібногрудкуватий, вологий,
ущільнений;
11. Посів
• Норма висіву 30-100 кг/га, що забезпечує 5- 8 насінин на
один метр ряду залежно від сорту, способу вирощування
та облаштування опор, особливо коли вирощуватимуться
виткі сорти;
• Глибина загортання насіння: на легких ґрунтах - 4 см, на
важких - 2-3 см;
• Найефективніші схеми для витких сортів:
–
–
–
–
160+50x15 см;
180+50x15 см;
140+50x20 см;
140+50x15 см;
• Густота рослин в межах від 55 до 70 тис. рослин/га;
• Середня урожайність при таких схемах сівби становила
27-30 тонн бобів з 1 га і при порівняно невеликій густоті
сівби для даної культури.
12. Сорти
• Кущові форми: Ольга, Присадибна, Поп Топ,
Пітра, Лібра, Еурека, Українка, Пяура,
Сонеста, Скуба та ін.;
• Виткі форми: Блаухільде (Австрія), Епогта
(Великобританія), Голді (Нідерланди),
Кведліибуріер Шпек, фасолд, Некарська
королева, Тип Борлотто та ін.
• Наразі вже районовано перший
український виткий сорт Яринка.
13. Облаштування опор
• Перший спосіб. Найменш інтенсивний!
• Опорою для витких сортів можуть служити
сильнорослі (силосні) сорти кукурудзи. При
спільних посівах рекомендована схема
посіву квадратно-гніздовим способом
90x90 см - 2 насінини кукурудзи та 2 квасолі
у гнізді;
14. Облаштування опор
• Другий спосіб;
• Традиційно як опора використовується так
звана тичка - кілки заввишки 250-350 см. Для
сорту Яринка достатньо висоти 220-250 см.
Коли використовується така опора, квасолю
садять також квадратно-гніздовим способом
70x90 см - 3-4 насінини у гнізді;
• Недоліки – треба багато тичок, можуть
ламатися від ваги, рослини загущуються
15. Облаштування опор
• Третій спосіб. Найбільш оптимальний;
• Облаштовують шпалеру заввишки від 2 до 3 м,
залежно від особливостей сорту. Рослини
закріплюються на шпагатах або на сітці (може
використовуватися стандартна сітка для
вирощування огірка на шпалері);
• Сітка – чудова опора для квасолі;
• Огірок і квасоля — ідеальні попередники один
для одного. При цьому огірок дає до 28%
прибавки до врожаю в умовах сівозміни
порівняно з монокультурним вирощуванням.
16. Облаштування опор
• На шпалері прибавка врожаю квасолі на
лопатку становить до 30%;
• За сприятливих умов сорт Блаухільде може
забезпечити врожайність на рівні 30-35 т/га
при густоті посіву 60 тис. насінин на 1 га;
• У таких самих ґрунтово-кліматичних умовах
на тичках врожайність дещо нижча - 23—24
т/га при густоті посадки 75-80 тис. рослин
на 1 га
17. Догляд за посівами
• Після з'явлення сходів міжряддя розпушують
на 4-6 см;
• За сезон міжряддя розпушують 2-3 рази, але не
глибоко, бо коренева система неглибока. В разі
її пошкодження продуктивність рослин
знижується;
• Рослини висотою 15-20 см підгортають. Це
запобігає їх виляганню у період вегетації
18. Гербіциди
• Практично виключають ручну працю
досходові ґрунтові гербіциди:
– прометрин, дуал голд, гезагард та ін. Ними
обробляють плантації квасолі через 3-4 дні
після сівби;
• По сходах квасолі використовують:
– фюзілад, тарга супер та ін. Посіви обробляють,
коли однорічні бур’яни знаходяться в фазі 2-4
листків, а багаторічні досягнуть висоти 10-12
см.
19. Збір бобів
• Збирають через кожні 3-5 днів;
• До збору бобів квасолі приступають
приблизно через 8-10 днів після утворення
зав'язі, на 13-18-й день після цвітіння, коли
насіння в плодах досягне розміру пшеничного
зерна;
• Найкращий час для збору – ранок;
• В ящиках шар технічно стиглих бобів не
повинен перевищувати 15-25 см;
• На насіння квасолю збирають тоді, коли
21. Вартість реалізації
• При чіткому дотриманні технології середня
врожайність спаржі може становити
близько 2,5 т/га;
• Оптова ціна – 75-110грн/кг;
• Відповідно з 1га можна отримати виручку
від 150 до 275тис.грн.
22. • Перші три роки після посадки насіння
спаржі отримувати прибуток не вдасться;
• Це довгострокова стратегічна інвестиція;
• Конкуренція – незначна;
• На полицях супермаркетів представлена
переважно заморожена імпортна
продукція за завищеними цінами
23. Спаржа (Asparagus officinalis)
• Містить велику кількість вуглеводів,
вітаміну А, рибофлавіну, тіаміну і фосфору;
• В епоху Відродження спаржу оголосили
афродизіаком і тому, як би парадоксально
це не звучало, заборонили її вживати
ченцям;
• Нормалізує кров'яний тиск, покращує
роботу серця, печінки, нирок, знімає втому;
• Прекрасний продукт для бажаючих скинути
зайву вагу
24. • Це рання овочева культура, поряд з
суницею і зеленню, може стати джерелом
доходу на початку сезону;
• Насадження спаржі зберігають високу
продуктивність до 15 років;
• Дуже холодостійка овочева культура.
Кореневища дорослих рослин не
вимерзають навіть при -30°С і невеликому
сніговому покриві;
• Але молоді пагони, які відростають весною
та сіянці чутливі до заморозків;
25. Вимоги до ґрунту
• Придатні добре аеровані суглинисті і
супіщані ґрунти, що мають хороший
дренаж;
• Не придатні грунти з високим рівнем
грунтових вод, так як рослина формує дуже
розгалужене кореневище, яке досягає
глибини від 1,5 до 2м;
• Погано росте спаржа і на кислих ґрунтах.
Найбільше їй підходять ґрунти з рН 6,5-7
26. Підготовка ґрунту
• Проводять аналіз грунту на вміст поживних речовин;
• Головним завданням у перші три роки є стимуляція
розвитку запасаючих органів рослини - кореневища,
яке в подальшому завдяки накопиченим в ньому
запасним речовинам забезпечить високий урожай
молодих товарних пагонів;
• Перед оранкою вносять високі дози органічних
добрив, половину необхідної дози азотних;
• Основну частину фосфору і весь калій вносять
локально в борозни під рослини;
• Спаржа дуже чутлива до мікроелементів – кальцію,
сірки та магнію, необхідну дозу яких визначають
після проведення на рослинах тканинної
діагностики.
27. Вирощування розсади
• Насіння дуже довго проростає, тому вирощують
розсаду;
• Насіння дезінфікують і пророщують у вологій
камері протягом 6-7 днів;
• Можна замочити його у мішечках, залитих теплою
водою до накльовування. Воду міняти щоденно;
• Насіння, яке наклюнулося, висівають в теплий
ґрунт, на глибину 2-3 см, з інтервалом в рядку 5
см і відстанню між рядками 24 см. Сходи
появляться через 2-3 тижні
28. Догляд за розсадою
• Через місяць після появи сходів проводять
підживлення проростків азотними добривами;
• Прополки роблять неглибоко, щоб не
пошкодити корені;
• Обов'язкова наявність зрошення, найкраще –
крапельного;
• Пізньої осені скошують усі сформовані
надземні пагони. Рядки укривають шаром
мульчі до 5см.
29. Висадка розсади
• Восени в грунт вносять органічні і азотні добрива і
проводять оранку на максимально можливу
глибину;
• Викопують розсаду і висаджують її на постійне
місце в максимально ранні терміни, до початку
росту підземних бруньок;
• Зберігають розсаду в сухих приміщеннях, при
температурі не вище 3°С;
• Перед посадкою рослини сортують за розмірами.
Рекомендується висаджувати в ряди рослини
одного розміру
30. Підготовка траншей
• Для посадки рослин викопують траншеї
глибиною від 20 до 30 см і шириною - 15 см;
• На легких ґрунтах – посадку проводять
глибше, якщо важкий – мілкіше;
• Відстань між траншеями становить 1-1,2 м і
залежить від ґрунтообробної техніки та
кількості опадів;
• На дно траншеї укладають фосфорні добрива в
дозі 25-30 кг/га, які накривають шаром
компосту або перегною (5-10 см). У разі
відсутності останніх добрива засипають 5см
шаром ґрунту;
31. Посадка розсади
• На дно борозни через 12-15 см розміщують
розсаду, як правило, 15 –18 тис. росл./га, і
на 5 см засипають її шаром ґрунту;
• Схема посадки залежить від відсотка
чоловічих рослин у використовуваному
генотипі.
• При проведенні міжрядних обробок ґрунт
поступово підсипають в борозни і за 2
місяці їх повністю засипають;
32. 1 – розміщення розсади спаржі на дні борозни;
2 – загортання рослин шаром ґрунту 5см;
3 і 4 – поступове засипання траншеї ґрунтом
33. Догляд
• Навесні проводять дискування, під яке на 1 га
вносять до 80кг азотних добрив;
• Крім того, азотні добрива щорічно вносять за
два тижні до закінчення збирання молодих
пагонів спаржі;
• Кожні п'ять років проводять аналіз ґрунту і в
разі необхідності додатково вносять фосфорні
та калійні добрива;
• Восени кожного року пагони аспарагуса
повністю обрізають, а ділянку засипають
новим шаром перегною
34. Полив
• Недостатня вологість ґрунту в насадженнях спаржі
в червні - вересні може привести до значного
зниження кількості пагонів навесні наступного
року, а також до зниження їх якості та зменшення
загальної врожайності;
• В цей період зниження вологості в найбільш
активній кореневій зоні, розташованій на глибині
від 15 до 60 см нижче 70 % НВ не допускається;
• Надмірне застосування зрошення може
провокувати розвиток хвороб листя, а надлишок
вологи в кореневій зоні призводить до її ураження
гнилями;
35. Потреба у волозі в період збору
• Нестача вологи в період збору врожаю
(квітень - травень), а також в кінці вегетації
(жовтень - листопад) сильного впливу на
продуктивність не робить, так як завдяки
розвиненому кореневищу спаржа може
всмоктувати воду з великого обсягу ґрунту
на глибині до 3 м, що дозволяє проводити
зрошення з більш тривалими інтервалами,
ніж на інших зрошуваних овочевих
культурах;
36. Збір спаржі
• Спаржу можна збирати у вигляді зелених та
білих (етіольованих) пагонів. У другому
випадку над рядами формують гребені
висотою до 30 см і вкривають їх
спеціальною біло-чорною плівкою;
• Збирання молодих пагонів починають
тільки після того, як рослина в результаті
інтенсивного росту сформує добре
розвинене кореневище
37. Збір спаржі
• На гібридах інтенсивного типу перший урожай
можна отримати вже на наступний рік після
посадки розсади;
• В перший рік плодоношення врожай збирають
протягом 2 тижнів, на другий – 3 тижні,
наступні роки – 4-5, навіть до 8 тижнів;
• Для реалізації в торгових мережах
заготовляють пагони довжиною 22 см, хоча
місцеві ринки можуть реалізовувати пагони і
більш дрібного розміру, але не менше 10 мм в
діаметрі
38. Збір спаржі
• Збір пагонів проводять щодня. У цей період дуже
важливо швидко реалізувати отриманий урожай,
поки він свіжий;
• Відразу після збирання спаржу охолоджують у
ваннах з холодною водою (проміжне
охолодження), потім упаковують і охолоджують
до 4°С;
• При повільному охолодженні термін придатності
готової продукції значно обмежується.;
• Найкращими умовами для зберігання спаржі є
температура від 0 до 1°С і відносна вологість
повітря від 90 до 95%.
39.
40. Сорти
•
•
•
•
•
•
•
•
Jersey Giant;
Jersey Knight;
Jersey Prince;
Syn 53;
Syn 4-362;
UC 157;
Viking KBC
Елітною і високоякісною спаржею в Європі
вважають італійську спаржу, створену
селекціонерами фірми Sativa
(www.euroseeds.com.ua)
42. Селера
• В древній Греції була настільки важливою
культурою, що її навіть друкували на
монетах і називали Селіон – блискучий;
• Використовували як ліки, які «від недуг
рятують, сил додають»;
• Підвищує загальний тонус організму і
фізичну і розумову працездатність;
• Гіппократ радив при нервозності «знайти в
селіоні і їжу, і ліки»;
43. Користь селери
• Безліч біологічно активних речовин в селері
знаходяться в поєднанні, сприятливому для
нашого організму;
• Тільки смакових і ароматичних речовин у ній
більше 40;
• У коренях і листі містяться ефірне масло,
крохмаль, вітаміни С, B1, B2, В6, Е, РР, каротин,
фолієва кислота, різні цукри, пектини, солі заліза,
калію, кальцію, фосфору, магнію, натрію, багато
цінних амінокислот, вміст яких збільшується з
віком рослини;
• Насіння містить ефірне масло, флавоноїди,
глікозиди та органічні кислоти.
44. Користь селери
• Речовини в селері позитивно діють на
кровотворення, серцево-судинну систему, лікують
астму. Це чудовий сечогінний і збуджуючий засіб,
більш сильною сечогінною дією володіють свіжі
рослини і сік з них. Сирий сік селери
рекомендується застосовувати при хворобах
нирок, ревматизмі, нервових розладах, подагрі,
геморої.
• Селеру застосовують при псоріазі, алергічних
захворюваннях шкіри, червоному плоскому
лишаї, вітиліго, облисінні. А в 1960 -х роках в листі
і коренеплодах були виявлені фурокумарини, які
мають протиракову активність;
• Селера - більше ліки, ніж овоч.
45. Біологічні особливості
• Це болотна вологолюбна, світлолюбна і
солестійка рослина;
• Має довгий вегетаційний період: у ранніх сортів 120-140 днів, у пізньостиглих - до 210 днів. Тому
необхідно вирощувати розсадним способом;
• У черешкової селери вегетаційний період триває
110-180 днів. Хороший урожай також отримують
через вирощування розсади.
• Листова селера розвивається набагато швидше. Її
сіють безпосередньо в ґрунт, але можна
вирощувати і через розсаду. До збору листових
сортів приступають через 60-90 днів після сходів
або через 40-60 днів після висадки розсади.
46. Попередники, удобрення
• Найкращі попередники – бобові, капустяні,
гарбузові та пасльонові рослини;
• Свіжий гній вносять під попередню
культуру, а перегній – восени по 400500кг/сотку;
• Вимоглива до світла та води;
• Восени вносять під оранку 3-4ц
суперфосфату та 1ц калійної солі;
47. Терміни посіву
• У теплиці, що обігрівається, посів роблять з
середини лютого до середини березня;
• В теплиці, що не обігрівається і парнику - у
квітні, але коренеплоди вийдуть дрібніші;
• Склад грунтосуміші: 50% компостної і 50%
городньої землі. Інший склад - торф, земля,
перегній і пісок в рівних пропорціях;
• Розсаду можна виростити в парнику або
теплиці, а можна і в кімнаті - в ящику,
пластикових горщиках або стаканах висотою
не більше 10 см, спеціальних розсадних
касетах і т. п
48. Підготовка насіння
• Насіння проростає важко, тому його потрібно
замочити до набрякання або навіть до
накльовування;
• Можна насіння селери барботувати у воді протягом
18 годин, скориставшись акваріумним
компресором. Або замочити в невеликій кількості
теплої води (18...25°С) на 2 дні або в розчині
препарату Епін-екстра. Воду потрібно міняти два
рази на день, щоб насіння не задихнулися;
• Намочування зручно поєднати із збагаченням
насіння поживними елементами. Для цього останню
воду замінюють розчином мікро- і макродобрив, а
барботер заповнюють не водою, а їх слабким
розчином. Високоефективне барботування в 0,40,5% розчині нітрату і фосфату калію.
49. Посів
• Після намочування насіння просушують до
сипучого стану. Щоб забезпечити рівномірний
розподіл насіння на поверхні ґрунтосуміші,
перед посівом їх опудрюють крейдою.
• До посіву ґрунт ущільнюють і зволожують. На
його поверхню розсипають насіння і
притискають до неї. Насіння не потрібно
заглиблювати в ґрунт, воно проросте і на світлі.
Але посіви необхідно прикрити плівкою
50. Посів
• Засіяні ємкості (ящик, коробку, горщик, стакан)
ставлять у тепле місце (20...25°С) і стежать, щоб
субстрат не пересихав, його зволожують
обприскуванням.
• Якщо до часу посіву ще зберігся сніг, то дрібне
насіння селери зручно висівати так:
– ємкості заповнюють грунтосумішшю, яку поливають
напередодні;
– в день посіву поверх суміші рівномірно розподіляють
шар снігу в 1-1,5 см і добре його ущільнюють;
– в снігу роблять борозенки через кожні 3-4 см і в них
рядочками сіють насіння селери;
– ємкості прикривають плівкою і далі - як звичайно.
51. Проростання насіння
• Коли через 7-14 днів з'являються сходи,
контейнер відразу ж переставляють на вікно
ближче до скла, де температура вдень не
перевищує 10...12°С, а вночі - 8...10°С. Тоді сіянці
не витягнуться. З моменту розкриття сім'ядоль
розсаду необхідно поливати і, по потребі,
розпушувати ґрунт. У період росту температуру
слід підтримувати на рівні 15...17°С
52. Пікірування сіянців
• Сіянці селери ростуть повільно. Лише через 3-5
тижнів утворюються 1-2 справжніх листка. З
цього часу рослини готові до пікіровки;
• Не пізніше як у фазі 2-3 справжніх листків їх
потрібно розпікірувати в окремі стаканчики або
прорідити, залишаючи через 4-5 см один від
одного;
• При пікіровці стрижневий корінь прищипують
на 1/2-1/3 довжини.
53.
54. Догляд за розсадою
• Після пікіровки сіянці поливають теплою водою,
протягом 3-5 днів притіняють від яскравого
сонячного світла і знижують температуру на
2...3°С. Надалі її підтримують вдень - 14...18°С,
вночі - 6...10°С;
• Через 2 тижні після пікіровки проводять
підживлення аміачною селітрою: 3г на 1л води;
• Ще через 1-2 тижні вносять суперфосфат або
амофос і сульфат калію - по 5г на 1л води.
55. Підготовка до висаджування
• Як тільки зовнішня температура повітря
підніметься до 14...16°С, ящики з розсадою
виставляють на вулицю;
• Напередодні висадки розсаду можна
підгодувати: на 1л води - 3г аміачної
селітри, 7-8г суперфосфату і 2г хлористого
калію;
56.
57.
58. Висаджування розсади
• На постійне місце рослини висаджують у
віці 4-6 справжніх листків з другої декади
квітня по травень, краще в більш теплу
пору;
• Селера може витримувати заморозки без
укриття. Але кілька днів при температурі
нижче 10°С призводять до стрілкування
рослин в перший рік життя.
59. Схема висаджування
• Посадку проводять з міжряддями 40-60см;
• При краплинному поливі застосовують стрічкову
дворядну схему посадки;
• Відстань між рослинами в ряду для кореневої
селери на пучкову продукцію – 15-20 см і потім
проривають через одне;
• Відстань між рослинами на кореневу продукцію –
30-40 см;
• Розсаду висаджують в лунки або під кілочок і
рясно поливають. При посадці необхідно
стежити, щоб не заглибити сердечко - воно має
бути вище поверхні ґрунту на 0,5 см.
60. Підживлення
• Тільки при хорошому удобренні можна
отримати якісні конкурентні коренеплоди!
• Через 2 тижні після висадки підживлюють азотно-фосфорно-калійною сумішшю добрив;
• Ще через 3 тижні потому внести фосфор, калій і
мікроелементи, в першу чергу – бор;
• На невеликій ділянці селеру підживлюють раз в
2 тижні попелом і настоєм пташиного посліду
розведеним 1:12, але не гноєм!
61. Полив
• У період формування коренеплоду в червні
- жовтні ґрунт має бути постійно вологим,
але не мокрим;
• Пересихання ґрунту та перезволоження
призводять до розтріскування
коренеплодів. При відсутності природного
зрошення раз на тиждень проводять
рясний полив;
62. Догляд за ґрунтом
• Селера погано розвивається, якщо ґрунт щільний і
покритий кіркою, тому його потрібно рихлити після
поливу і дощу;
• Підгортати рослини не слід, тому що можна
викликати посилене утворення бічних коренів, а це
знижує товарні якості коренеплодів;
• Починаючи з серпня, бажано відгрібати ґрунт від
рослин, оголюючи коренеплоди. Одночасно рукою
в рукавичці їх обтирають у верхній частині,
видаляючи дрібне коріння, якщо воно там встигло
з'явитися. Після такої процедури корисно провести
обробку рослин мідьвмісним препаратом для
профілактики зараження.
• Старе листя періодично видаляють;
63.
64. Збір коренеплодів
• На пучкову продукцію починають збирати з
серпня, вириваючи рослини через одну;
• Після цього ділянку поливають;
• Викопують коренеплоди з кінця вересня по
листопад, в залежності від погоди;
• Збирання потрібно завершити до сильних
нічних заморозків. Не можна допускати
підмерзання коренеплодів, вони потім
погано зберігаються
65. Збір коренеплодів
• У викопаних коренеплодів листя зрізують
конусом на 2-2,5 см вище головки
коренеплоду. Обрізають і коріння,
розташовані в нижній частині. Їх зрізують на
відстані 0,5-1 см від коренеплоду - так, щоб
не поранити його;
66. Зберігання
• Зберігають коренеплоди в ящиках з вологим
піском або верховим торфом, а також у
відкритих поліетиленових мішках;
• Оптимальна температура зберігання - 0…-1°С;
• При правильному зберіганні вони лежать до
березня – квітня.
68. Вирощування гарбуза на насіння
• Щороку площі під посівами гарбуза
збільшуються на 10-15%;
• Вже у 2009 році ця площа становила 22 тис.га;
• З них для виробництва олії з насіння –
15,5тис.га;
69. Економіка вирощування
• Собівартість гарбузового насіння не
перевищує 8-10 грн./кг;
• Реалізаційна ціна 17-30 грн./кг;
• Рентабельність становить до 100%;
• Врожайність насіння становить від 140 до
1200кг/га;
• Побічний продукт – використання м'якоті
на корм худобі;
70. Потреба в насінні у світі
• У світі зростає попит на олію, виготовлену з насіння
баштанних культур (кавун, диня, гарбуз). Основним
виробником гарбузової олії в Європі вважається
Австрія;
• В Австрії обсяги продажів так званого «зеленого золота
Штірії» (провінція Австрії) зросли на 30%;
• Виробництво олії з насіння гарбуза становить 1,5 млн.
літрів;
• Приблизно 20% виробленої олії експортується до
Німеччини;
• Перспективними ринками збуту олії є США та Японія;
71. В чому унікальність олії з
гарбузового насіння?
• Містить цілий комплекс біологічно активних
речовин;
• Відсутній холестерин;
• Містить ситостерин, який відповідає в
організмі людини за профілактику раку;
• Містить 53 мікро- та макроелементи: заліза –
13-15мг, магнію – 3-4мг, цинку – 8-10мг,
селену – 5-6мг;
• Вітаміни групи А, Е і F;
72.
73. Вибір ділянки
• Найпридатніші чорноземи з легким
механічним складом;
• Можливе використання суглинків;
• Не придатні важкі глинисті ґрунти, особливо з
близьким заляганням ґрунтових вод;
74. Попередник
• Найкращі попередники:
– Перелоги;
– Багаторічні трави;
– Бобові;
– Кукурудза;
– Озимі зернові;
• На попереднє місце повертають не раніше
як через п'ять-шість років;
75. Підготовка ґрунту
• Важлива якісна підготовка ґрунту восени!
• Одразу після збирання врожаю попередника
поле дискують у два сліди на глибину 6-8 см;
• Це зменшує витрати ґрунтової вологи й
спричинює проростання бур'янів, які потім
знищуються зяблевою оранкою;
• Проводять глибоку оранку на 27-30см або на
орний шар;
• В жовтні, через місяць після оранки поле
культивують на 14-16 см і вирівнюють;
76. Удобрення
• Органічні добрива вносяться виключно під попередник;
• Доза внесення мінеральних добрив визначається за
результатами аналізу ґрунту;
• Приблизна потреба азоту становить не більше 80 кг/га,
фосфору - 40, калію - 145 кг/га;
• Перед оранкою вносять фосфорні та калійні добрива;
• Гарбуз вимогливий до кислотності ґрунту, оптимальне
рН - 6-6,5;
• Велика кількість азоту негативно впливає на дозрівання
насіння і вміст у ньому масла;
• Азот ефективний перед викиданням рослинами
вусиків. Фосфор необхідний для утворення плоду і
насіння;
77. Удобрення
• 20 кг від загальної потреби Р2О5 залишають
для внесення під час посіву;
• Комплексні фосфорно-азотні добрива
краще вносити навесні одночасно з
висівом- 60 кг/га амофосу N12P52(NH4H2PO4);
• На зрошуваних ділянках азотні добрива
вносять під час посівної, першого
міжрядного обробітку й разом з поливною
водою в період цвітіння – плодоутворення;
78. Весняний обробіток
• Весною поле готують як під цукровий буряк;
• Рано навесні закривають вологу;
• До сівби проводять ще 2-3 культивації на
глибину 6-10 см (очищення верхнього шару
ґрунту від бур'янів);
• Безпосередньо перед висіванням (бажано в
цей самий день) здійснити передпосівну
культивацію на глибину 6-8 см;
• Під культивацію вносять гербіцид Дуал Голд (2
л/га).
79. Сорти
• Найбільш поширені наступні сорти гарбуза:
– Великоплідні - Волзький сірий 92, Стофунтовий,
Український багатоплідний, Великоплідний 1,
Альтаїр;
– Голонасінний твердокорий гарбуз Південний;
– В Австрії популярний сорт Гляйсдорфер;
80. Підготовка насіння та сівба
• Насіння прогрівають на сонці впродовж тижня або
в термостаті протягом 2 годин за температури
50°С;
• Це прискорює появу сходів на два-три дні;
• Насіння протруюють препаратом МАКСИМ XL;
• На технічне насіння гарбузи висівають на початку
травня (5-20 травня);
• Сівбу насіння проводять, коли ґрунт прогріється до
температури 10-12°С і мине загроза весняних
заморозків;
• Глибина посіву 3-8см в залежності від величини
насіння та механічного складу ґрунту;
81. Гербіцидний захист
• Одразу після висіву в рядки вносять Стомп або
його аналоги в дозі 0,6-0,8 кг д.р./га;
• Внесений гербіцид загортають боронами;
• Після цього ручних прополок в рядках не
роблять;
• Можна стрічково вносити суміші:
– Дуал Голд 1,25л + Центіум 0,25л (кращий варіант);
– Дуал Голд, 1,25л + Команд, 0,15-0,20л;
• Багаторічні бур'яни знищують восени
Раундапом;
82. Посів
• Для вирощування великоплідних гарбузів
оптимальна площа живлення 4 м2;
• Схеми посіву, см:
–
–
–
–
180 × 180;
140 × 210;
180 × 210;
210 × 210;
• Зменшення площі живлення рослин до 3м2, 1,5
і навіть до 1м2 сприяло збільшенню врожаю
насіння;
83. Посів
• Найбільшу врожайність насіння отримують за
густоти стояння 10-13 тис. рослин на гектарі з
міжряддями 1,4-1,5м і в ряду 0,3-0,7м;
• Можна збільшувати кількість рослин до 15 тис.
• Норма висіву насіння становить від 1,7 до 4,0
кг/га;
• При поширенні дротяників норму висіву
збільшують на 10-20%;
• Після посіву площу коткують.
84. Догляд
• Протягом вегетації міжряддя рихлять 2-3
рази на глибину 8-12см;
• Глибину кожного наступного рихлення
зменшують на 2 см;
• Ручним прополюванням в рядках формують
густоту 7 тис. рослин на гектарі без
поливання та 10-12 тис. - на зрошенні;
85. Потреба у волозі
• Гарбузи найвимогливіші до ґрунтової
вологи серед усіх баштанних культур;
• Оптимальна вологість ґрунту протягом
вегетації становить 70-80-65% НВ;
• Зрошення збільшує врожайність насіння з
гектара вдвічі й більше;
86. Захист від хвороб
• Проти борошнистої роси використовують один
з препаратів:
– Байлетон (знятий), 25% з. п., в дозі 0,6-1,2 кг/га
(0,001-0,02% суспензія);
– Ридоміл Голд МЦ (закінчилася реєстрація), 72% з.
п., в дозі 2-5 кг/га;
– Топсін М, 70% з. п., 0,8-1 кг/га;
• Перше обприскування проводять за появи
ознак хвороби, подальші – через сім-десять
днів.
87. Збирання
• Перед збиранням гарбузи скочують у валки;
• Від 10 до 20 днів плоди лежать у валках для дозрівання;
• М'якоть гарбуза, після того як виберуть насіння,
використовують на корм худобі та для силосування;
• Щоб очистити насіння від м'язги, кори й вибрати
плюскле та нестигле насіння, його промивають;
• Після промивання його висушують на асфальтовому
току або у вентиляційних плівкових теплицях, розміром
15 на 1,8 м, на стелажах із сіткою, де його продуває
тепле повітря від теплогенераторів;
• Для збирання все частіше використовують спеціальний
комбайн (продуктивність 15т/год)
88. Висушування насіння
• Відмите насіння потрібно відразу підсушити;
• На відкритому повітрі сушать 2-5 днів шаром до
5см;
• Досушують насіння в сушарні за температури не
більше 35...38°С, до кондиційної вологості 10%;
• Насіння ділять на 2 фракції: 10 і 16мм. Фракцію 10
фасують у мішки, а 16 - перебирають вручну;
• Якщо вологість насіння понад 9%, його ще раз
досушують й тільки після цього завантажують у
спеціальні поліетиленові мішки або тканинні
мішки для зберігання в сховищах, зашивають їх і
відправляють на склад
89. Зберігання та стандарт якості
• Кондиційне насіння(8-9% вологості) зберігають
при температурі 10...12°С і відносній вологості
повітря 50-60 відсотків.
• Якість продукції:
– колір – білий;
– маса 1000 насінин - 300-400 г;
– вологість - 8-9%;
– односортне, без механічного пошкодження,
ураження шкідниками, без домішок, не оброблене
хімічними препаратами;
90. Штірійський проект
• У 2013 році для вирощування штірійського
голонасінного гарбуза задіяні: Житомирська,
Вінницька і Рівненська області (4000га);
• http://goldenkern.com.ua (ТОВ "Голденкерн")
91. • Середня врожайність сухого насіння в Австрії
перебуває в межах 900 кг/га;
• Основним постачальником сировини для
масла з гарбузового насіння в Європі
залишається Китай, проте якість їх насіння є
низькою;
• Насіння "штірійки" вирощують також у Росії,
Сербії, Хорватії, Македонії, Німеччині, Англії,
Чехії, Словаччині та інших країнах.
• В Україні для цієї мети висівають голонасінний
сорт гарбуза Гляйсдорфер.
92. • Сортовий матеріал привозять з Австрії по 185
грн./кг. На 1 га треба 4,5 кг зерен.
• У ДП " БІРІТ - Надія " в с. Животівка
Оратівського району Вінницької області на
площі 150 га отримали врожайність в межах
400 кг сухого насіння , рентабельність склала
понад 20 відсотків;
• Можна збирати до 600кг, відправляти
напряму в Австрію по 35грн/кг і отримати до
17тис.грн прибутку з 1га
