1. Роботу
з історії
підготувала
учениця 11 – Б класу
Помічнянської ЗОШ I-III ст.№1
Пасєка Єлизавета
Вчитель історії: Гамзатова О.М.
Вчитель інформатики: Трибко О.Б
2. Народився 25 лютого 1914 року на Катеринославщині
1933 роки - учитель сільської школи.
З 1934 — учитель, Веселівська школа Межівського району
Дніпропетровської області.
1937-39 — завершив, Петропавлівський районий відділ народної
освіти Дніпропетровської області.
З 1939 року - член КПРС
З жовтня 1939 року і до початку війни завідував Львівським міським
відділом народної освіти.
З жовтня 1941 року активно включився в підпільну боротьбу з німецькими
окупантами на Дніпропетровщині, був пропагандистом і зв'язковим
Петропавловского підпільного райкому і Дніпропетровського обкому партії.
У кінці 1943 року спрямований в Москву в школу Головного розвідувального
управління, після закінчення якої він очолив групу військових розвідників
під кодовою назвою "Голос".
У ніч на 19 серпня 1944 року група десантувалася на території Польщі під
Краковом і в цьому районі виконувала бойове завдання 156 днів.
Біографія
3. Євген Березняк Олексій Шаповалов Ася Жукова
командир групи лейтенант «Гроза« радист
«Голос« єфрейтор
"Груша"
Єлизавета Вологодська радист
«Комар"
4. • Задача: вдалося повністю розвідати Краківський укріпрайон,
зібрати і передати в штаб 1-го Українського фронту достовірну
інформацію про дислокацію нацистських армій, корпусів і
дивізій, повітряних ескадрилей.
• Найважливішими операціями групи були: отримання від
німецької абвер-команды № 115 плану мінування Кракова,
розкриття складу, озброєння і дислокації усіх дивізій і корпусів,
що входили до складу 17-ої польової армії, що тримала оборону
перед військами 1-го Українського фронту.
5. • Але після того, як Євгеній Березняк відзвітував командуванню, що на початку
операції він потрапив в гестапо, (радистка ліза в кінці операції) звідки йому
вдалося втекти, він потрапив у фільтраційний табір НКВД СРСР № 174 (у
підмосковному Подольську). Проведені там численні перевірки підтвердили
невинність Березняка.
• З кінця 1945 і до 1952р . міський відділ народної освіти, був обраний депутатом
Львівської міськради.
- В 1952-1954 роках працював начальником відділу учбових закладів Львівської
залізниці.
• Остаточно реабілітовували тільки в 1965 році
• За врятування Кракова він отримав у 1965р. Срібний хрест ордена «Віртуті
Мілітарі« (лат. Військова Доброчесність)
• Партизанський хрест
• - 1968 рік - захистив кандидатську дисертацію. Кандидат педагогічних наук.
В ці ж роки обирався членом Президії ЦК профспілки учителів, заступником голови
Республіканської ради світу, більше 20 років був членом редколегії московського
журналу "Народна освіта" і активно співпрацював з цим журналом
6. - В 1954-1984 займав високі пости в Міністерстві просвіти України, з них
майже 25 років був начальником Головного управління шкіл, членом колегії
міністерства.
• . Останні роки трудової діяльності і до 1998 року він працював старшим
науковим співробітником Інституту педагогіки Академії педагогічних наук
України
• З 1998 руку пішов на заслужений відпочинок
• 22 серпня 2001 року Євгенію Степановичу президент України Леонід
Кучма піддписав наказ про присвоєнні звання Героя України
• 2 травня 2005 року укзом президента України Віктора Ющенка присвоєно
звання генерал-майора та подаровано іменний пістолет – Вальтер.
7. За 65 років педагогічної і творчої діяльності Е. С.
Березняк підготував і видав шість монографій, більше 100
наукових публікацій з питань управління в системі
народної освіти, навчання і виховання учнів. Його праці
видавалися в Києві, Москві, Білорусії, Монголії.
Його перу належать книги: "Я - "Голос"", "Пароль - "Dum
spiro".", "Операція "Голос"", видані на російській,
українській, польській, болгарській та узбецькій мовах
загальним накладом близько 2 мільйонів екземплярів.
1927- дружина Катерина Кузьмівна вчителька
1945 - син Василь— інженер;
1956 син Віктор — вчитель;
1936 - дочка Валентина — інженер.
8. Юліан Семенов у 1966 році написав роман “Пароль
не потрібен” за яким в 1967 екранізували стрічку
Майор “Вихор”.
У 1972 році Євген Степанович написав повість
"Пароль «Dum spiro…»” та інші праці.
“Покидихаю – надіюсь ”
із Овідія
9. "Мене більше знають як майора "Вихору", - говорив
Євгеній Степанович, - але я все-таки Березняк.
Розвідником мене зробила війна на досить короткий
період життя. Моя ж основна професія - педагог, і їй я
віддав більше п'ятдесяти років свого життя.". Генерал-
майор Євгеній Степанович Березняк помер 24 листопада
2013 р., не доживши 2-х місяців до свого століття.
