2. Вікові особливості будови та
функціонування нервової
системи
Особливості нервової системи дітей
Найважливішим і характерним
показником розвитку різних періодів
дитинства є становлення центральної
нервової системи. Після удосконаленням
функцій аналізаторів йде розвиток
складної, властивою лише людині
психічної і психомоторной діяльності.
У шкільному періоді триває розвиток
складних форм індивідуальної поведінки.
У підлітків дедалі більше виявляються
особливості поведінки, пов'язані з
3. Зміни нервової системи в
процесі старіння
Вікові зміни нервової системи
визначаються зниженням розумової і
м'язової працездатності, адаптації до
умов зовнішнього і внутрішнього
середовища.
При старінні спостерігається зниження
ваги мозку, втрата нейронів може
становити 25-45%. У спинномозкових
вузлах людей 70 років кількість нервових
клітин на 30% менше, ніж у 40- річних
4. У процесі старіння змінюється
інтегративна діяльність нервової
системи:
• повільніше утворюються умовні
рефлекси,
• знижується рухливість і сила основних
нервових процесів,
• погіршуються процеси зосередження і
концентрації уваги, пам'ять
Проте, ослаблення механічного
запам'ятовування зазвичай
компенсується збереженням та
розвитком логічної пам'яті
5. У старих людей знижуються:
• гострота слуху
• смак,
• нюх,
• больова і тактильна
чутливість,
але їх функціональні показники
залишаються в межах нижньої межі
норми.
Помітно змінюється функція
вестибулярного апарата - вона слабшає і
в дуже старих людей може бути
відсутньою. З її зниженням пов'язана
хитка хода таких людей та їх моторика в
цілому
6. Серцево-судинна
система
Вікові особливості реакції серцевосудинної системи на фізичне
Серцевий цикл
навантаження
• Серце перебуває в постійній ритмічній
активності: скорочення і стискання серця
змінюється розслаблення і заповнення його
кров’ю. Скорочення відділів серця називають
систолою, розслаблення — діастолою.
Період, що охоплює одне скорочення і одне
розслаблення серця називають серцевим
циклом.
• У стані спокою серцевий цикл триває
0,8 сек., під час фізичного навантаження чи
стресу — вдвічі менше.
7. •
•
Кількість крові, яка викидається серцем за
1 хв. називають хвилинним об’ємом . Він
може збільшуватися або зменшуватися
залежно від навантаження чи стресу.
Збільшення хвилинного об’єму у тренованих
людей відбувається здебільшого за рахунок
збільшення систолічного об’єму, у
нетренованих людей — за рахунок
збільшення частоти серцевих скорочень.
Частота серцевих скорочень залежить від
віку людини: у новонароджених вона
становить 140 уд./хв., у дорослої людини — 75
уд./хв. У юнаків статеве дозрівання
закінчується пізніше ніж у дівчат, тому у
юнаків максимум роботи серця припадає на
17-18 років, а у дівчат — у 15-16 років
8. • ЧСС – це кількість скорочень серця за 60
сек. ЧСС у стані спокою залежить від
віку і фізичного стану.
• У тренованих людей за одне скорочення
серце виштовхує
150-200 мл крові,
у нетренованих – 40-60 мл. Цього
недостатньо для забезпечення організму
киснем, тому в стані спокою в
нетренованих людей ЧСС становить 7080 і навіть 90 уд./хв., тоді як у бігунівмарафонців – лише 40 уд./хв.
9. ЧСС у стані спокою залежно від віку
ВІК
9
10
11
12
13
14
15
16
17
Кількість ударів за хвилину
Хлопці
79
76
75
74
73
72
72
70
67
Дівчата
81
78
78
77
77
76
76
74
73
max
102
96
96
92
90
96
100
100
93
min
58
60
58
58
54
56
50
48
50
10. Визначення ЧСС після легкого
фізичного навантаження
Здійсніть 20 присідань протягом 30
секунд
і
визначіть
відсоток
збільшення ЧСС від вихідного рівня
• Збільшення ЧСС до 25% свідчить про
відмінний стан ССС;
• 25–50% – добрий;
• 51-79% – задовільний;
• більше 80% – незадовільний
11. Зміна пульсу у дітей шкільного віку після фізичного навантаження
Оцінка зміни
стану серцевосудинної системи
Пульс
Удари за 10 сек
збільшення
частоти пульсу %
час повернення
до попереднього
стану, хв.
у стані спокою
після
навантаження
добра
10-12
15-19
25-50
1-3
задовільна
13-15
20-23
51-79
4-5
незадовільна
16 і більше
слабка аритмія
серця
80 і більше
6 хв. і більше
12. Артеріальний кров’яний
тиск характеризується
максимальним ( систолічним ) і
мінімальним ( діастолічним )
тиском.
В нормі він дорівнює
120/80 мм. рт. ст.
Рівень тиску крові залежить
від:
• показників роботи серця;
• кількості крові у кровоносному
руслі;
• інтенсивності відтоку крові на
14. Оцінка реакції артеріального тиску на фізичне навантаження (за
Б.В.Єфімовим)
№
1
2
3
Систолічний Діастолічний
тиск
тиск
Підвищився Знизився
Підвищився Без змін
Без змін
Без змін
4
Підвищився Підвищився
5
6
7
8
Без змін
Знизився
Знизився
Знизився
Знизився
Знизився
Без змін
Підвищився
Висновок
Добрі збудливість і робота серця. Слабкий ступінь втоми
Стан серцево-судинної системи добрий.
Ознака слабкого навантаження добре тренованого серця
або вказівка на недостатність кровообігу (захворювання)
Небезпека порушення діяльності серця при тривалій
роботі
Ознаки незначної втоми
Недостатність і втома серця
Серце знесилене, втомлене
Стан серцево-судинної системи незадовільний. Серце
втомлене, з роботою не справляється
15. Зміни ССС у процесі старіння
У похилому і старечому віці
відбуваються зміни всіх компонентів ССС.
У судинному руслі людини приблизно від
40 віків починається відкладення кальцію.
У цей час прогресують атеросклеротичні
зміни у великих судинах, які стають
менш еластичними. Зміни у дрібних
судинах призводять до зниження їх
проникності й погіршенню трофіки тканин
організму. Судинні зміни ведуь до
зростання артеріального тиску. Така
тенденція виявляється з 35 років. Проте
після досягнення 75-80 років зростання
артеріального тиску в багатьох людей
припиняється
16. • Істотні зміни при старінні
відбуваються у самому серце.
За 70 років життя серце людини
перекачує 165 млн літрів крові.
• Кількість кардіоміоцитів із віком
знижується, оскільки при їх
загибелі вони заміщуються
сполучної тканиною. Компенсація
втрати клітин супроводжується
збільшенням їх маси (отже, і сили
кожного кардіомиоцита). Природно,
такий процес обмежений, поступово
скоротлива здатність міокарда
знижується
17. Зміни в органах
кровотворення
Вікові зміни, що протікають в органах
кровотворення, прямо пов’язані з
утворенням клітин крові. Старіння
людини призводить до того, що кістковий
мозок поступово заміщається
сполучною тканиною й жирами, при
цьому кількість активних клітин
зменшується. В організмі наступає
істотне зниження кількості еритроцитіві
лейкоцитів, порушення здатності
протистояти згущенню крові, що й може
привести до емболії й тромбозів,
збільшується ризик виникнення
ішемічних інсультів
18. Лікарсько-педагогічний контроль на
заняттях оздоровчої спрямованості з
людьми зрілого та похилого віку
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Якщо навантаження перевищує функціональні
можливості, виникають специфічні, суб’єктивні ознаки:
- біль і почуття давлення за грудиною;
- біль, яка віддає в ліву руку і під ліву лопатку;
- дискомфорт в області шлунку;
- короткочасна втрата свідомості
При їх появі навантаження слід зменшити, а потім
призупинити, прийняти судинно-розширюючи засоби і
звернутися до лікаря. Ці явища пов’язані з гіпоксією
міокарда, внаслідок порушення кровообігу
Про різні зміни артеріального тиску крові під час
виконання фізичних вправ свідчать наступні симптоми:
- біль і почуття важкості в височній області,
- шум у вухах,
- блювання,
- головокружіння,
- носові кровотечі
19. Крім того, існують візуальні
ознаки неадекватності
навантажень:
• - різке почервоніння або
поблідніння шкірних покровів
обличчя;
• - поява “холодного” поту ( тобто,
поява потовиділення при
навантаженні низької
інтенсивності, коли організм ще не
розігрівся);
• - синюшність губ
20. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
дитячого організму
Діти до 8-11 років мають недорозвинуту
носову порожнину і звужені носові ходи. Це
ускладнює дихання носом і тому діти часто
дихають з відкритим ротом, що може
сприяти простудним захворюванням. Крім
того, постійне дихання ротом може привести
до частих отитів, бронхітів, сухості
порожнини рота, до порушення нормального
положення носової перетинки та ін.
Простудно-інфекційні захворювання
слизової носа (риніти) майже завжди
сприяють її додатковому набряку, що сприяє
ускладненню носового дихання
21. До функціональних показників
відносять перш за все тип дихання. Діти
до 3-х років мають діафрагмальний тип
дихання. З 3 до 7 років у всіх дітей
формується грудний тип дихання.
З 8 років починають проявлятися статеві
особливості типу дихання:
• у хлопчиків поступово розвивається
черево — діафрагмальний тип дихання
• у дівчаток вдосконалюється грудний тип
дихання.
Закріплення такої диференціації
завершується в 14 -17 років. З віком усі
об'ємні показники дихання значно
зростають (частота дихання, об'єм
вдиху/видиху, ЖЄЛ)
22. • В період статевого дозрівання у
деяких дітей може спостерігатись
тимчасове порушення регуляції
дихання (зменшується стійкість до
нестачі кисню, підвищується
частота дихання та ін.), що слід
враховувати при організації занять з
фізичної культури.
• У дітей також швидше досягається
максимальний рівень живлення
кисню, але це триває недовго,
зменшуючи витривалість в роботі.
23. • Хвилинний об’єм дихання
визначається як добуток
дихального об’єму на число
дихань на хвилину. У дорослої
людини у спокійному стані
хвилинний об’єм дихання
складає 6-8 л, при фізичному
навантаженні – від 30 до 100250 л
• Частота дихальних рухів у
спокої складає 14 - 20 на
24. Зміни у процесі старіння
З віком відбувається значне розширення
альвеол, перегородки між якими зникають,
може розвитися емфізема. Зниження
кількості еластичних волокон призводить до
погіршення пружності тканини легенів.
Знижується ємність легенів і число
легеневих капілярів, вентиляція альвеол
погіршується, у результаті збільшується
навантаження на дихальну систему
25. ТРАВНА СИСТЕМА
дитячого організму
Розмір шлунка з народження до 1 року
зростає удесятеро. Вміст соляної кислоти
збільшується до 15-16 років. Низька
концентрація соляної кислоти обумовлює
слабкі бактерицидні властивості шлункового
соку в дітей віком до 6-7 років, що сприяє
більшої сприйнятливості дітей цього віку до
шлунково-кишкових інфекцій. У дітей до 10
років у шлунку активно йдуть процеси
всмоктування, тоді як і дорослі ці процеси
здійснюються у основному лише в тонкому
кишечнику.
Розвиток органів травлення йде
паралельно із загальним фізичним
розвитком дітей і підлітків
26. Зміни у процесі старіння
• Тонкий кишківник подовжується, а кишкова стінка втрачає
тонус, це приводить до зниження інтенсивності травлення.
Слизова оболонка органів травної системи практично не
регенерується, що веде до поганої усмоктуваності багатьох
живильних речовин.
• Вікові зміни торкаються печінки й підшлункової залози.
Знижується активність вироблення ферментів, що веде до
погіршення процесу перетравлювання їжі.
• Відбувається застій жовчі в жовчному міхурі людини,
підвищується ризик утворення каменів.
• Виникають зміни в перистальтиці стравоходу, які досить
часто приводять до розвитку атрофичного гастриту.
• Порушення секреторної й моторної функцій шлунка і
кишечника приводять до регулярних запорів.
• Утилізація жирів відбувається повільно, у результаті в крові
з’являється велика кількість ліпідів, суттєво збільшується
рівень холестерину, що веде до утворення атеросклеротичних
27. Опорно-рухова система
у дітей
Дитина віком до одного року завдяки розвитку
м'язів тулуба і таза починає сідати, вставати,
стояти, ходити. У віці 4-5 років дітям доступні
складніші рухові акти: біг, стрибання, катання на
ковзанах, плавання, гімнастичні вправи.
До 12-14 років відбувається підвищення
влучності кидків, точності стрибків. Проте,
відзначається погіршення координації рухів у
підлітків, що обумовлене морфофункциональними перетвореннями під час
статевого дозрівання. З статевим дозріванням
пов'язано й зниження витривалості в
швидкісному бігу у 14-15-річних підлітків, хоча
швидкість бігу до цього віку істотно зростає.
28. Зміни у процесі старіння
До вікових змін в опорно-руховому
апараті відносяться зниження
мінералізації в кістковій тканині,
наслідком чого стає розвиток
остеопорозу. Збільшується ризик
переломів, порушення хрящової
тканини приводять до погіршення
гнучкості хребта, стирання хрящів
приводить до зменшення росту,
розпочинається зміна постави й
хиткості ходи
29. ІМУННА СИСТЕМА
З віком зменшується кількість
лейкоцитів, включаючи ті, що
відповідальні за вироблення антитіл.
Виникаючі дефекти стовбурових клітин,
приводять до значного зниження функції
Т-клітин, що підтримують функціонування
імунної системи. Дані зміни сприяють
розвитку злоякісних новоутворень.
Порушення в роботі епіфіза призводять
до зменшення секреції гормону
мелатонінау, що негативно впливає на
цикл сну й пильнування, а також на
репродуктивну систему
30. Сечостатева система
З віком зменшується маса нирок,
нирковий кровообіг знижується, у
результаті суттєво зменшується якість
фільтрації сечі. Серед змін у видільній
системі в чоловіків нерідко
спостерігається аденома простати.
Стінки сечовивідних шляхів втрачають
еластичність, в сечових каналах
поширюється інфекція, у літніх людей
нерідко спостерігається нетримання сечі
31. Моніторинг 7000 дорослих людей протягом
5,5 року показав, що тривалість життя і стан
здоров’я тісно зв’язані з наступними
здоровими звичками:
• - регулярне трьохразове харчування;
• - щоденний сніданок;
• - регулярна рухова активність середньої
тривалості;
• - повноцінний сон (7-8 год.).
• - відмова від паління;
• - підтримка оптимальної ваги тіла;
• - не вживання або обмеження вживання алкоголю;
• - додаткове споживання вітамінів А, Е, С і бетакаротину;
• - зниження чутливості до стресу;
• - заняття суспільною діяльністю
