Публій Вергілій Марон для 8 класу за новою Програмоюssuser327330
Презентацію про творчість давньоримського поета Публія Вергілія Марона для учнів 8-х класів за новою Програмою створила у 2018 році Наталія Станіславівна Галамай.
Публій Вергілій Марон для 8 класу за новою Програмоюssuser327330
Презентацію про творчість давньоримського поета Публія Вергілія Марона для учнів 8-х класів за новою Програмою створила у 2018 році Наталія Станіславівна Галамай.
Завантажити
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/9_klas/g_gejne_kniga_pisen_prezentacija/45-1-0-734
«Книга пісень» — найвідоміший твір Генріха Гейне. За життя поета «Книга...» видавалася 12 разів, а в другій половині ХІХ століття витримала понад сто накладів.
особливості побудови опису пам’ятки історії та культури. усний вибірковий пе...Верготі Лідія
особливості побудови опису пам’ятки історії та культури. усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії та культури в науковому стилі за складним планом
Завантажити
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/9_klas/g_gejne_kniga_pisen_prezentacija/45-1-0-734
«Книга пісень» — найвідоміший твір Генріха Гейне. За життя поета «Книга...» видавалася 12 разів, а в другій половині ХІХ століття витримала понад сто накладів.
особливості побудови опису пам’ятки історії та культури. усний вибірковий пе...Верготі Лідія
особливості побудови опису пам’ятки історії та культури. усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії та культури в науковому стилі за складним планом
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
2. Композиція (з латинської –
побудова, складання, поєднання,
створення) – побудова твору,
доцільне поєднання всіх
йог о компонентів у художньо-
естетичну цілісність,
зумовлену логікою змісту.
3. • Одним з найбільш продуктивних
композиційних чинників є сюжет
(з французької – тема, предмет). Цей
найважливіший елемент художньої системи
визначають як подію чи систему подій,
покладених в основу епічних, драматичних чи
ліро-епічних творів. Під сюжетом ще
розуміють спосіб естетичного освоєння й
осмислення, організації подій, рух характерів у
неповторному художньому світі, у художньому
часі і просторі.
5. Окремим вираженням сюжету, його схемою є фабула
(з лат.ї – байка, переказ). Якщо сюжет – це
авторське розташування зображуваних подій, то
фабула – їх хронологічна, природна
послідовність. Іноді автор твору, виходячи з певних
ідейно-художніх завдань, відходить від
хронологічного, тобто фабульного, розгортання подій
(як у романі „Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
П.Мирного та І.Білика). Якщо сюжет переказати
неможливо (його можна лише дослівно повторити),
то фабулу легко переказати, точніше, вона постає
перед нами лише в переказі, коли ми своїми словами
розповідаємо те, що прочитали.
6. Позасюжетні елементи, на відміну від
сюжетних, котрі утворюють подієвий каркас
епічного чи драматичного твору, уповільнюють
розвиток дії, це – ліричні або авторські відступи,
літературно-філософські, публіц. роздуми,
історичні сцени, екскурси в минуле, статичні
описи (розгорнутий пейзаж, інтер'єр, екстер'єр,
портрет, авторські характеристики), різноманітні
передісторії та міжісторії, спогади героїв, вставні
епізоди (новели, сни,
листи тощо), повтори однорідних
епізодів з поступовим підсиленням.
7. Літературний пейзаж — це образ
живої і неживої (створеної людськими
руками) природи у творі, що
є змістовим і композиційним
елементом, виконує
зображувально-виражальні
та емоційно-естетичні
функції і підпорядкований
ідейно-художньому задуму
твору.
8. «Жоден прозовий твір не обходиться
без описів. І вони не є випадковими або
другорядними» В. Синенко
9. Композиційно-художні функції пейзажу (за
Ю. Кузнецовим):
1) зображувальна — часткове (те, що
потрапляє в поле зору героя)
змалювання місця і часу подій;
2) виражальна — передача настрою,
переживання героя, які позначаються на
особливостях сприйняття ним природи
10. • За тематикою пейзажі бувають
сільськими, міськими, гірськими,
лісовими, мариністичними,
індустріальними, казковими.
11. У літературознавстві розрізняють пейзажі
статичні (спокійне, врівноважене
зображення картин природи) і динамічні
(передача природи в русі).
12. 1. Значення природи для формування світогляду, життєвих
принципів письменника.
2. Пейзаж як структурний елемент твору (його роль у розгортанні
сюжету та композиції твору).
3. Зображувальна функція пейзажу: пейзаж як елемент типових
обставин, в яких живе й діє людина.
4. Виражальна функція пейзажу: зіставлення образу природи з
образом людини як головного об’єкта художнього змалювання.
5. Як пейзажні картини у творі допомогли зрозуміти авторське
ставлення до героїв та подій?
6. Настрій, який викликає пейзаж у читача.
7. Характер пейзажу, структура, тематика.
8. Художні прийоми творення як реалізація
авторського задуму.
9. Пейзаж як показник авторського стилю. Відповідність пейзажу
естетичним засадам художньої системи, у межах якої написаний
твір.
13. Інтер'єр (фр. intérieur — внутрішня частина,
середина від лат. inerior — ближчий до середини):
• архітектурно й художньо оздоблена внутрішня
частина будинку, приміщення, яке забезпечує людині
сприятливі умови життєдіяльності; внутрішній простір
будівлі чи окремого приміщення, архітектурне
вирішення якого визначається його функціональним
призначенням. Також може вживатися до оздоблення
транспортних засобів: авто, літака, потяга і т.д.
• картина, малюнок і т. ін., на яких зображено
внутрішню частину якого-небудь приміщення.
14. Інтер'єр - вид опису, змалювання
приміщень, предметів, що оточують
персонажів твору.
Конкретизує:
• місце подій;
• соціальне становище
персонажа;
• його духовні запити,
смаки, професію;
• його вдачу,
психологічний стан.