1. Джон ДоннДжон Донн
Джон Донн - англійський
поет, найбільший
представник
метафізичного напряму.
Автор низки любовних
віршів, елегій, сонетів,
епіграм, а також
релігійних проповідей.
2. Джон Донн народився 12 лютого 1572 року в
католицькій родині і виховувався у дусі католицизму.
Його мати, прямий нащадок сестри Томаса Мора, була
молодшою дочкою Джона Хейвуда, драматурга і
автора епіграм. Його батько, який, за словами першого
біографа Донна, Ісаака Волтона, «походив із дуже
давнього роду в Уельсі», був успішним
лондонським купцем. Джону було чотири роки, коли
помер його батько, і незабаром після цього його мати
вийшла заміж за доктора Джона Сімінгса, який допоміг
їй підняти дітей. Джон вчився
в Оксфордському й Кембриджському університетах, але
ані там, ані там не отримав диплома: в протестантській
Англії діяли обмеження, введені для католиків.
3. У 1596—1597 Джон Донн
подорожував європейським
континентом, супроводжуючи графа
Ессекса і Волтера Релі в військових
операціях проти Іспанії.
Вже тоді він писав успішно вірші,
що розходились у рукописах. Джон
Донн не мав великої прижиттєвої
слави як поет, та й не ставив мети
уславитися. Він не друкував свої
вірші за життя — перше друковане
видання побачило світ лише через
2 роки по смерті творця. Потім
повернувся в Англію, де
влаштувався на роботу секретарем
у впливового придворного, сера
Томаса Еджертона, лорда-охоронця
Великої печатки.
4. Закохавшись в племінницю патрона, 17-річну Анну
Мор, таємно і без дозволу родини узяв з нею шлюб.
Коли Еджертон дізнався про це, то вигнав Донна і
сприяв його арешту і ув'язненню. Звільнившись з
в'язниці, Донн разом з Анною поселяється в маєтку
її родичів. В цей же час поет, прагнучи поправити
свій матеріальний стан, створює антикатолицький
твір "Ignatius his Conclave". Джон Донн на 10 років
зазнав безгрошів'я і злиднів. Лише у 1609 році
багатий батько дружини Донна визнав законним їх
шлюб.
Будинок Донна в Перфорді
5. Джон багато займався
богослов'ям. І його полемічні
здібності проти католиків забажав
використати сам Яків І (король
Англії). Донн пішов на компроміс
заради матеріального
забезпечення себе і родини,
погодився на перехід
в англіканство. Його проповіді
збирались послухати усі
поціновувачі літератури і
записували їх. Збережено
близько 160 проповідей Джона
Донна. Їх передав до друку син
Джона. Джон Донн не друкував
свої вірші за життя. Перше
друковане їх видання побачило
світ лише через 2 роки по смерті
Яків І
Стюарт
(король
Англії)
Джон Дон
6. У 1611 Донн створює «Анатомію
світу», в 1612 — «Розвиток душі».
Двічі (у 1601 і 1614) Донн стає
депутатом парламенту. Його сім'я
швидко росте — протягом ряду років
у Анни практично щорічно
народжується по дитині. Джон Донн
мав 12 дітей, вижило лише 7 з них. У
1617 Анна помирає після чергових
пологів, і з того часу тон творів Донна
хмурніє.
У 1621 Донн стає настоятелем
собору св. Павла в Лондоні.
Донн помер 31 березня 1631
року. Безпосередньо перед смертю
він прочитав власну похоронну
проповідь і заповів створити власний
портрет-надгробок в савані.
7. Жодна людина не є
островом, сама по собі; всі
є частиною континенту,
частиною цілого. І якщо
хвилею знесе в море
берегову Скелю, меншою
стане Європа, і так само,
якщо змиє край мису або
зруйнує Замок твій або
друга твого; смерть кожної
людини зменшує і мене, бо
я єдиний з усім людством, а
тому не питай, по кому
дзвонить дзвін: він дзвонить
по тобі. Джон Донн, 1572-
1631
8. Джон Донн, бюст автора Найджела
Бунхема, розташований на південь
від собору Святого Павла в
Лондоні, 2012
9. ““Священні сонети”Священні сонети”
19 “Священних сонетів” (або в окремих
перекладах “Благочестиві сонети”)
входять до збірки “Божественні поеми”.
Сутність релігійних (або священних)
медитацій полягає в тому, що завдяки
пам'яті і уяві в поетичному творі
відновлюється хід євангельських подій, у
цей час розум споглядає їх, знаходячись
в так званій “розмірковуючій” молитві.
10. Особливості і тематика
сонетів
Жанровою специфікою “Священних сонетів” є
синтез “світських” і “релігійних” жанрів, тобто
жанровою основою для сонетів Джона Донна
слугували сонети і молитви. Джон Донн утворює
власний жанр священних сонетів, або релігійних
роздумів (медитацій), в яких оспівує любов до Бога,
розмірковує про значення божественного в людському
житті. Джон Донн намагається засобами мистецтва
наблизити Бога до земного життя, внести високий,
божественний початок у реальний світ. Ліричний герой
Джона Донна постійно звертається до Бога, шукає в
ньому сили для морального відродження.
11. В циклі “Священних сонетів” ліричний герой обрав собі за
співрозмовника – Бога і до Нього адресує свої роздуми
щодо категорій Життя і Смерті, Вічного і Тлінного. Цикл
написаний від першої особи однини) увиразнює
переконання Джона Донна щодо незламності сили
людського духу, віри в її багатогранні можливості як
фізичні, інтелектуальні, та і духовні. Згідно з концепцією
людини за Джоном Доном: людина є і слугою, і вівцею
Божою, але й водночас Образом Божим, храмом Святого
Духу, це й породжує дискусію ліричного героя.
Джон Донн, як представник бароко, відкрив у людині
небачені досі глибини духу, нездоланні протиріччя,
висвітлив трагізм існування особистості у світі і
драматизм її внутрішнього життя.
12. Сонет 19
Щоб мучить мене, крайнощі у всім
Зійшлися; я - клубок із протиріч;
В душі моїй зустрілись день і ніч;
Веселий щойно - враз стаю сумним,
Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,
Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;
Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;
Німий в мольбі, великий у малім.
Я зневажав ще вчора небеса -
Молюсь сьогодні й Богові лещу,
А завтра вже від страху затремчу -
Й набожність потім знов моя згаса.
Коли тремтів від страху я - ті дні
Спасіння, може, принесуть мені.
13. Сонет 19
Я весь - боренье: на беду мою,
Непостоянство - постоянным стало,
Не раз душа от веры отступала,
И клятву дав, я часто предаю.
То изменяю тем, кого люблю,
То вновь грешу, хоть каялся сначала,
То молится душа, то замолчала,
То - все, то - ничего, то жар терплю,
То хлад; вчера - взглянуть на небосвод
Не смел, сегодня - угождаю Богу,
А завтра задрожу пред карой строгой.
То набожность нахлынет, то уйдет,
Как в лихорадке - жар и приступ дрожи...
Все ж, лучшие из дней - дни страха божья!..
14. БесідаБесіда
1. Яке враження справив на вас вірш? Які почуття викликали
роздуми ліричного героя?
2. Яким у творі постає ліричний герой?
3. Що мучить, непокоїть героя?
4. Як ви вважаєте, що привело ліричного героя до такого
стану, коли його роздирають суперечності?
5. Пригадайте, що таке антитеза. Знайдіть приклади
використання антитези у вірші. З якою метою автор вдається
до цього прийому?
6. Які ще засоби художньої виразності використані у творі?
7. До якої тематичної групи лірики (любовна, пейзажна,
громадянська, філософська тощо) ви віднесли б сонет?
Чому?
15. 8. Як ви гадаєте, чому поет включив твір до циклу
«Священних сонетів», що присвячені роздумам над
важливими для християнина питаннями: посмертної кари
за гріхи, відданості Богові, каяттю?
9. Як ви розумієте останні рядки сонета? Про який страх
говорить поет? Чому, як він сподівається, йому принесуть
спасіння саме ті дні, коли він тремтів від страху?
(Поет має на увазі одну з християнських чеснот — страх
Божий, тобто страх розгнівати Бога власними недобрими
вчинками, думками, намірами.)
10. Сформулюйте ідею твору.
(Право людини сподіватися на спасіння, незважаючи на
суперечливі пристрасті в її душі, її злети й падіння.)
11. Які ознаки барокового світосприйняття ви відзначили в
сонеті? Якою уявляє людину Джон Донн?
12. До якого типу сонетів належить твір: італійського чи
англійського? Аргументуйте відповідь.
17. Хворобливо відчуваючи недосконалість світу, що
розпався, за словами Донна, на атоми, поет все життя
шукав точки опори. Ми відчуваємо зіткнення між
початком тілесним і духовним, між розумінням краси світу
і минущості буття. Внутрішній розлад – головний
мотив лірики Донна.
18. Джон Донн
“ Мету я втратив.
Жити без мети”
Мету я втратив. Жити без мети,Мету я втратив. Жити без мети,
Коли ти боягуз,- не зможеш ти.Коли ти боягуз,- не зможеш ти.
За кожний хибний крок, за день в борніЗа кожний хибний крок, за день в борні
На нас чекають муки престрашні,На нас чекають муки престрашні,
Нам доля заздрісна готує кари,Нам доля заздрісна готує кари,
А ми не відведем її удари.А ми не відведем її удари.
Чи нам про вітер на морях благати?Чи нам про вітер на морях благати?
Чи ще снігів на полюси додати?Чи ще снігів на полюси додати?
Який нещасний нині чоловік!Який нещасний нині чоловік!
А ким він був у попередній вік?А ким він був у попередній вік?
Він був ніщо! Та й ми - на що ми годні?Він був ніщо! Та й ми - на що ми годні?
Хіба здолать нам злигодні природні!Хіба здолать нам злигодні природні!
Переклад В. КоптіловаПереклад В. Коптілова
