12. Дівчинка.
Хто ти, хлопчику малень-
кий?
Хлопчик.
Син я України-неньки!
Українцем я зовуся
Й тою назвою горджуся!
Дівчинка.
А по чім тебе пізнаєм?
Хлопчик.
За українським звичаєм
В мене вдача шира й
сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
Дівчинка. А скажи, де
край твій рідний?
Хлопчик.Там, де неба
круг лагідний,
Там, де сонце сяє ясно
На вкраїнських дітей
красних!
Хто ти, дівчинко, така?
Дівчинка. Українка я
маленька!
Українці батько й ненька!
Вірна донька я народу,
Славна, з козацького роду.
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не маю.
13. Одного разу я прокинувся від
ніжного дотику, повільно
розплющив очі й на своїй щоці
відчув теплий промінь сонця. Я
подумав: « Який добрий Бог, що
створив сонце, яке дає нам світло й
тепло».
Одного разу я прокинулася від
ніжного дотику, повільно
розплющила очі й побачила, що
біля мене стоїть моя мама. . І я
подумала: « Який добрий Бог, що
дав мені маму, яка дарує мені
тепло і любов свого серця».
Який добрий Бог, що дав нам
найбільший скарб на землі – наших
матерів.
Який добрий Бог, що дав нам
мужніх і сильних батьків, братів,
сестер, бабусь і дідусів.
Який добрий Бог, що дав нам
сім`ю, родину, рідну землю.
14. Мільйони років тому , коли Земля
була ще зовсім юною, зустрілися
двоє: чоловік і жінка. Вони покохали
одне одного і вирішили жити разом.
Це були – Адам і Єва. « Хто
народжуватиме дітей?» - запитав
Адам Єву.
Єва відповіла: «Я».
« Хто їх доглядатиме і виховуватиме
їх?»
«Я».
« Хто берегтиме сімейне вогнище?»
«Я».
« А хто ділитиме зі мною радощі і
розчарування?»
«Я, я, я, я ,я, я ,я.».
Сім «я» позвучало з вуст жінки. Так
і народилася на землі перша сім`я.
15. Хоч маленькі
Ми вже добре знаєм,
Що зовемся українці
Й українських предків має
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду —
Всі належать до одного
Українського народу.
Люблю тебе, моя Вітчизно мила!
Твої поля і небо голубе,
Бо ти дала мені малому крила,
То як же не любить мені тебе!
Люблю твої ліси, струмки, джерельця,
І все-усе, шо є в моїм краю.
Тепло долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
На землі великій є одна країна—
Гарна, неповторна
Моя Україна!
І живуть тут люди
Добрі, працьовиті.
І скажу, до речі, —
Ще й талановиті.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов'їна.
Пісня неповторная твоя!
16. Які мамка й татко, таке й дитятко.
Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
З кривого дерева крива й тінь.
Яке волокно, таке й полотно.
Яке коріння, таке й насіння.
Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.
Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
Які самі, такі й сини.
Яка мама — така сама.
Яке зіллячко, таке й сім'ячко.
Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
Від лося — лосята, а від свині — поросята.
Добра то дитина: коли спить, то не плаче.
Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
Багато няньок — дитина без носа.
Син мій, а розум у нього свій.
Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.
Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!
Малі діти — малий клопіт; великі діти — великий клопіт.
Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім.
"Народ скаже, як зав'яже"
17. У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та
стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати,
та їхні три брати.
Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє.
Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого ухопиться.
Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.
При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — нема
й родини.
Рід великий, а пообідать ніде.
Обідала не обідала, аби рід одвідала.
Як до такого роду, то краще з моста в воду.
Близька рідня — на одному сонці онучі сушили.
Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.
Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
Його мати моїй матері двоюрідна Параска.
Василь бабі сестра у перших.
Такий родич, як чорт козі дядько.
До свого роду — хоч через воду.
18. Малі діти — малий клопіт;
великі діти — великий клопіт.
Де одинець — хазяйству кінець,
де сім — щастя всім.
Добрі діти — батькам вінець,
а злі діти — кінець.
Коли дитини не навчиш у пелюшках,
то не навчиш у подушках.
Гни дерево, поки молоде, учи дітей,
поки малі
Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
Добрі діти доброго слова послухають,
а лихі — й дрючка не бояться.
Шануй батька й неньку,
то буде тобі скрізь гладенько.
19. Коли б начальником я став
Хоч на одну годину,
То я одразу б наказав
Закон ввести єдиний:
У дні святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас у парк, на стадіон,
До цирку й до театру.
Ще й всюди входи б спорядив
Словами охоронними:
«Вхід без дітей
Для всіх батьків
Суворо заборонено!
Сім'я — це близька співдружність
Дорослих і дітей.
Сім'я — що значить це,
То кожен знає,
Хто зріс в сім'ї
І хто сім'ю сам має...
І хоч як не приховуй, не втаїш,
Залежить наше щастя від сім'ї.
Якщо зміцніє хоч одна родина—
Міцною стане й наша Україна.
20. Гей, на видноколі
Клени і тополі,
Там вишнева ніч згора.
Там, в прозорій тиші,
Квітень вірші пише,
Травень на сопілці гра.
Там дитинства весни,
Райдуг перевесла,
Там початок всіх шляхів.
Там мене співати
Вчила рідна мати,
Бути щедрим батько вчив.
Приспів:
Яблунева, солов'їна
В моїм серці Україна,
В моїм серці сонячний Дніпро.
Щира, світла, промениста
Хай усіх єднає пісня,
Хай лунає людям на добро!
Гей на видноколі -
Ранки ясночолі,
Гори, ріки і поля.
Роки там ясніють,
Там сади рясніють,
Там співа моя земля.
Я дарую людям,
Щирим, добрим людям
В радісний, щасливий день
Зорі України, квіти України,
Буйний сад її пісень
21. Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок - надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина - від батька до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина - бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
Тільки родина як вічна зернина
На невмирущому полі життя.
Пісня РОДИНА
22. Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела.
Щоб я легких стежинок не шукала,
Щоб я завжди привітною була.
Виконуй, доню - мама говорила,
Життя закони істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
Літа неначе птахи пролітають
Матусі коси димом зацвіли.
І я сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінко мені.
Виконуй, доню - мама говорила,
Життя закони істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
23. Милостивий Боже, дякую тобі за моїх маму й
тата.
Та за все те добро, що ти передав мені через
них.
Вони виховують нас.
Вчать цінувати твої святі заповіді, не грішити.
Ми любимо своїх батьків. І хочемо завжди
шанувати і слухати їх.
А ти, Господи, допоможи нам у цьому.
Твоєю ласкою благослови їх, Господи.
Дай їм добро і здоров'я, довге й щасливе
життя.
Хорони їх від злого, дай їм сили перемогти всі
труднощі,
діждатися потіхи і вдячності від своїх дітей.
