учнівський проект

1. Кіровоградщина.
Новогеоргіївськ під час війни.

3. Новогеоргіївськ -
(називалося Крилів,)
місто в Україні, колишні
й районний центр. Нині
затоплене
водами Кременчуцького
водосховища. Стояло на
правому березі Дніпра при
гирлі Тясмину.

6. Коротка історія приреченого
містечка
• Містечко Новогеоргіївськ було відоме із XVII
століття, його заснували під назвою Крилів із
окремих поселень на правому березі Дніпра у 1615
році, коли ця територія належала Речі Посполитій.
Постало собі містечко біля гирла річки Тясмин, яка
впадала у Дніпро, часто розорювалося набігами,
жило тут більше військових, аніж "гражданських".
Весь час місто було порубіжним - то між Польщею і
татарами, то між Польщею і Росією, то між Річчю
Посполитою і Запоріжжям, кілька разів спалювалося
різними військами. У тутешній тюрмі довелося
сидіти Богданові Хмельницькому.

7. На кінець 19 століття в містечку мешкали 12
тисяч жителів - як нині у невеликому
райцентрі.

8. Новогеоргіївськ
під час війни

9. Початок війни. Перші прояви
патріотизму
• О 12 годині 22 червня 1941 року жителі Кіровоградщини, як і всієї країни, з
виступу по радіо заступника голови Раднаркому СРСР, народного комісара
закордонних справ В. М. Молотова дізналися про те, що: «...без пред'явлення
будь-яких претензій доРадянського Союзу, без оголошення війни німецькі
війська напали на нашу країну, атакували наші кордони у багатьох місцях і
піддали бомбардуванню зі своїх літаків наші міста — Житомир, Київ,
Севастополь, Каунас та деякі інші, убито і поранено понад двісті людей...».
• В обстановці великого патріотичного піднесення розпочалася мобілізація.
Лише з 23 по 30 червня 1941 року до райвійськкоматів області надійшло 1654
заяви. З проханням записати їх добровольцями до Червоної Армії зверталися
жінки, учасники громадянської та радянсько-фінської війн.

10. • .

11. Кожен робив все , що в його силах
• З перших днів війни промислові підприємства області - кіровоградські заводи
«Червона зірка», «Профінтерн» (ремонтно-механічний завод ім. В. Таратути)
та інші розпочали випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки.
Було продовжено робочий день.
• Для заміни фронтовиків на робочі місця з 22 червня по 22 липня на
підприємства і установи області прийшло 2066 жінок.
• 25 червня облвиконком зобов'язав місцеву владу організувати охорону
врожаю. У перший тиждень війни 546 жінок перейшли працювати
трактористами й комбайнерами. На 15 липня зерна було зібрано вдвічі більше,
ніж у 1940 році. У жнивах брали участь робітники, службовці, студенти,
школярі.

12. Потоужні ударні угруповання
підрозділів
•Дивізія Танки Pz II Танки Pz III 37
мм.гармат
Танки Pz III 50
мм.гармат
Танки
Pz IV
Командирс
ькі танки
Всього
13-а
танкова
45 27 44 20 13 149
14-а
танкова
45 15 56 20 11 197

13. За визволення міста загинули
понад сім тисяч бійців
• У серпні 1941 року Новогеоргіївськ знову був
окупований - цього разу вже гітлерівськими
військами. Чимало місцевих було розстріляно,
загинули й полонені, і радянські солдати й офіцери.
Під окупацією Новогеоргіївськ перебував із 7 серпня
1941 року по 3 грудня 1943 року - власне, ця дата і
могла би відзначатися, як день міста.
• Із 1 жовтня 1943 року частини 4 і 5 гвардійських
армій 2-го Українського фронту під командуванням
генерала Жадова форсували Дніпро і захопили два
острови. За два дні вони повністю звільнили все
місто.

17. Перші переможні бої
• У вересні 1943 року війська Червоної Армії підійшли до
адміністративних меж Кіровоградщини. Фашисти, готуючись до
відступу, вивозили на Захід матеріальні цінності, чорнозем,
пам'ятки історії і культури. Гітлерівці силоміць відправляли до
Німеччини молодь. Руйнувалися найважливіші соціально-
економічні об'єкти.
• 28 вересня-3 жовтня частини 37-ї і 5-ї гвардійських армій при
підтримці 5-ї повітряної армії форсували Дніпро, де загинуло
дуже багато воїнів і розпочали визволення Онуфріївського й
Новогеоргіївського (зараз Світловодський р-н) районів.

19. Останні визвольні операції
• Три дні тривали бої за Кіровоград. 8 січня обласний центр визволили
війська 2-го Українського фронту. Двадцять три з'єднання і частини
дістали почесні найменування «Кіровоградських».
• У боях за визволення області 400 воїнів були удостоєні звання Героя
Радянського Союзу. Цим же званням були відзначені 135 наших
земляків, у т. ч. маршал Радянського Союзу П. К. Кошовий, генерал-
майор авіації О. Ю. Мазуренко — двічі. Подвиг Олександра Матросова
повторив Архип Маніта. Героями визволення Чехословаччини стали І.
Д. Діброва, І. Г. Мельник. В італійському Русі Опору воювали
кіровоградці С. Базенков і В. Поліщук. Звання почесного громадянина
Кракова присвоєно О. Т. Шаповалову, який брав участь у його
врятуванні від знищення фашистськими мінерами. Уродженець
Гайворонського району Г. В. Балицький став Героєм Радянського
Союзу та кавалером польського Золотого Хреста.

21. Нещадні післявоєнні наслідки
• Окупація та військові дії завдали значних збитків
промисловості та сільському господарству
Кіровоградщини.
• У Кіровограді було зруйновано всі провідні
підприємства, у т. ч. завод «Червона зірка». В
Олександрії окупанти майже повністю
зруйнували підприємства буровугільної та
місцевої промисловості. Збитків зазнали заклади
культури та освіти.

23. Успішна реабілітація після німецької
окупації
• відновленню економічні і гуманітарні інфраструктури. Уже
навесні 1944 року першу продукцію почали випускати заводи
«Червона зірка», «Червоний профінтерн» (ремонтно-механічний
завод ім. В. Таратути), канатний, 2 хлібозаводи, 5 пікарень. В
Олександрії запрацювали 2 буровугільні шахти, маслозавод,
завод гірського воску. В умовах військового часу залізничники
відновили 1200 км шліхів, 4 депо, 77 мостів. Маловисківський
цукровий завод щодоби переробляв 6,5 тис. цнт буряка. За
перший рік в області стали до ладу 235 підприємств і 166
промислових артілей, відновили діяльність 1717 колгоспів, 25
радгоспів, 64 МТС.

25. • “Тільки 4 грудня 1943 року газета "Правда" в
оперативному зведенні Радінформбюро
повідомила про звільнення Новогеоргіївська
від німецько-фашистських загарбників. У
цьому ж номері газети був опублікований
нарис військового кореспондента,
письменника Бориса Польового
"Новогеоргіївськ", у якому автор докладно
описав бої за місто, за звільнення якого
загинуло 7150 солдат і офіцерів”,
• - пише колекціонер і краєзнавець Ігор
Кисельов.

27. Панорама міста