Психологические приемы активизации учебно-познавательных процессов у студентов. Иными словами – как преподаватель может помочь студентам усваивать материал. На украинском языке.

1. Психологічні прийоми активізації навчально-
пізнавальної діяльності на прикладі курсу «Психологія
Психологічні прийоми активізації навчально-
реклами» для групи 41-ДКГР Мистецького інституту
пізнавальної діяльності на прикладі курсу «Психологія
художнього моделювання та дизайну імені С.Далі
реклами» для групи 41-ДКГР Мистецького інституту
художнього моделювання та дизайну імені С.Далі
Підготовлено Головко О.В. для круглого столу «Проблеми методики
викладання мистецьких дисциплін», 22 лютого 2011

2. Постановка
проблеми
Активізація навчально-пізнавальної
діяльності – цілеспрямований
Навіть коли студент має процес, направлений на мобілізацію
викладачем інтелектуальних,
бажання отримувати знання, морально-вольових та фізичних сил
студентів з метої ефективнішого
йому потрібна допомога засвоєння знань. Питання: які є
психологічні прийоми активізації
викладача у їх сприйнятті процеса сприймання студентом
навчальної інформації: осмислення і
розуміння – узагальнення –
закріплення – застосування на
практиці знань.

3. «Сократівська бесіда» – так називається один з сучасних методів активізації
науково-пізнавальної діяльності. Психологія передачі нових знань від вчителя до
учнів хвилював ще представників давньогрецької цивілізації. Історія
питання і
Але як наука дидактика виокремилася напочатку ери Просвітництва – у 17-му
сторіччі. А проблема активізації пізання розвивалася пізніше, разом з психологією, і
період її активного становлення припадає на 19 сторіччя.
«Смертельний гріх учителя – бути нудним», сказав автор теорії формальної освіти,
німецький філософ і педагог Йоган Фрідріх Гербарт, 19 сторіччя, який вважав, що
основої «виховної освіти» є інтерес. Він пропонував використовувати асоціації,
напрямки її
називав ясність стану студента основою уваги, підкреслював важливість
практичного застосування нових знань.
Костянтин Ушинський (19 ст., Російська імперія) розробив психологічно обгрунтовані
розвʼязання
технології навчання та розвітку мислення. Він обгрунтовав умови ефективного
перебігу процесу засвоєння знань.
Ян Давід (кінець 19-го – початок 20-го ст., Польща) описав дидактичну систему
Ушинського. Описані дидактичні принципи Ушинського і Давіда, що стосуються даної
проблеми: актуалізація досвіду студентів, конкретність поданого матеріалу,
зіставляння і множинна асоціація, узагальнення і практичне застосування. Активація навчально-
Джон Дьюї (20 століття, США) ставив на перше місце практичне застосування знань,
пізнавальної діяльності
прагматику. Також він підкреслював єдність інтелектуального і чуттєвого у пізнанні. відноситься до методів
Лев Виготський (30-ті роки 20-го століття, Радянський Союз) – психолог, який також дидактики. Зі всіх
займався педагогікою, ввів поділ на побутові (житейские) поняття і наукові і показав дидактичних систем цією
їх звʼязок, утворення системності.
проблемою найбільше
Харківська школа дидактів, започаткована професором А. Зільберштейном вивчала
наочність у навчанні, організацію навчально-пізнавальної дияльності. Сьогодні ці
займається так зване
дослідження продовжуються під керівництвом професорів В.Євдокимова і В.Лозової. розвиткове навчення, в
80-ті роки в Україні сформувалась школа дослідників педагогічної майстерності під якому все спрямовано на
керівництвом Івана Зязюна. досягнення
Сьогодні українська педагогіка стоїть на засадах гуманістичної концепції, яка найефективнішого розвитку
переносить акцент з викладацької діяльності педагога на пізнавальну діяльність
учня, на творчі методики його заохочення до навчання. пізнавальних можливостей:
сприймання, мислення,
Brain Education – модна нині в США течія, коли враховуються особливості обробки
мозоком інформації задля підвищеної ефективності навчання. памʼяти, уваги, тощо.

4. Атмосфера
безпеки
Відносини
доброзичливості між
учасниками навчального
Створювати атмосферу «безпеки», не використовувати процесу створюють
погрози, базовані на владі через оцінки «зустрічний процес»
викладання і навчання,
Іван Зязюн пропонував серед інших такий тактичний принцип гуманізації
що позитивно впливає на
навчального процесу: «створення позитивного естетичного фону учіння й
атмосфери емоційно-почуттєвого піднесення і успіху» (Цит. по Ягупов В.В. пізнавальний інтерес
Педагогіка. Навч. посібник. – Л.: Либідь, 2003. – 560 с. – С. 225) студентів

5. Інтерактив
Лекції-діалоги, лекцї-
дискусії пожвавлюють
навчальний процес,
активізують пізнавальну
діяльність студентів.
Педагог-співрозмовник,
Через те, що реклама частково лежить у полі здорового
який визнає право
глузду, питанням «Як ви думаєте?..» можна розпочинати і
студента на власний
донесення нових знань
погляд на проблему і
«Провідними тенденціями розвитку національної системи освіти мають бути [...] доводить істинность
перехід від традиційних, інформативних, монологічних методів і форм
навчання до діалогічних» (Цит. по Ягупов В.В. Педагогіка. Навч. посібник. – Л.:
нових знань шляхом
Либідь, 2003. – 560 с. – С.219) обгунтування, знайомити
з різними поглядамі на
проблему

6. Дедуктивно-
індуктивний
1 хв Гіпотеза метод
10 хв 8 хв Пояснення,
деталі, приклади Нова інформація краще
засвоюється, якщо вона
спочатку подається у
вигляді загальної
1 хв Концепція гіпотези, а потім
поясняться,
деталізуєтсья і
ілюструється

7. Поняття
проговорене
Комплексне
Поняття
написане
Гіпотеза сприйняття
Метафора,
приклад
Пояснення,
деталі, приклади Активізація навчально-
пізнавальної діяльності
досягається за рахунок
Зображення
полісенсорного подання
Концепція навчального матеріалу
Відео

8. Повторення
Короткострокова памʼять: без повторення
студенти протягом місяця забувають 90%
почутого у класі
Якщо інформація не
Ефективна частота повторення – 3: повторюється, це
довгострокова памʼять негативно відбивається
на її згадуванні

9. Краще
менше та
краще
“Інформаційні неврози”
стали однією з причин
втоми і зниження
працездатності.
Надлишок інформації суттєво знижує ефективність її Інформаційні
засвоєння перевантаження
призводять до неврозів
«Давньогрецький філософ Платон про глибину знань писав, що повна
неосвіченість – не найбільше лихо, ще гірше – нагромадження погано
засвоєних знань [...] Німецький педагог А. Дістервег писав, що ... не в кількості
знань полягає освіта, а в розумінні і вмілому застосуванні того, що
знаєш.» (Цит. по Ягупов В.В. Педагогіка. Навч. посібник. – Л.: Либідь, 2003. –
560 с. – С. 236)

10. Абстрактні
поняття –
Особливість давнього мозку через
Контекст – це
(Портфель з
замком) Бачите конкретні
замок? Бачите
середовище, в
якому існує об'єкт
портфель? Так це наочні образи
замок у контексті
портфеля
Людина витрачає на
зображення та З кожної гривні
заголовок 80% часу рекламодавця 80 Наочність названа одним
мимовільної копійок з основних навчальних
оборобки витрачається на
зображення та принципів багатьма
рекламного
повідомлення заголовок класиками педагогіки,
зокрема засновником
Тварини, яких
вивчають дидактики
Бихевіорізм
відрізняється від біхевіорісти, Я.Коменським та
когнітивного бігають, реагують, видатним українським
аналізу тим, що діють. Тварини, педагогом К. Ушинським
перший вивчає яких вивчають
поведінку, а другий когнітивісти,
– процеси мислення сидять, думають,
приймають рішення

11. Давати завдання, повʼязані з практикою
і вивченням навколишнього середовища
«Розвідки»
у реальний
світ
Важливим засобом
активізації навчально-
пізнавальної діяльності
студентів є показ практичного
його застосування. Деякі
дослідики вважають, що
постановка проблеми з
реального життя, яка
Імітаційний неігровий метод: семінар-дискусія «Просування пов'язана з інтересами й
бренду для молодої української аудиторії» з імітацією тендеру потребами тих, хто
«А. Дістервег писав, що із знаннями повинно бути обовʼязково повʼязане навчається, повинна бути
вміння – сумне явище, коли голова учня наповнена великою або малою кількістю вихідним пунктом процесу
знань, але він не навчився їх застосовувати, отже, про нього доведеться сказати: навчання
хоча він дещо знає, але нічого не вміє.» (Цит. по Ягупов В.В. Педагогіка. Навч.
посібник. – Л.: Либідь, 2003. – 560 с. – С. 239)

12. Емоційність
Підвищений емоційний тонус
навчально- пізнавальної
діяльності студентів
стимулює їхню розумову
діяльність, служить опорою
емоційної памʼяті
Емоції сміху, здивування, впізнавання, непогодження,
погодження, дискусії.
«Давайте згадаємо...»: такі звернення у минуле також
породжують емоції

13. Зміна видів
діяльності
Мобілізація уваги кожні 10-15 хвилин
Відео, картинка: YouTube та пошук Google по
зображенням Неабияку роль в
активізації навчально-
Джерело емоцій Привод для повторення пізнавальної діяльності
(«Який прийом використано відіграє зміна різних
у цій рекламі?») видів робіт, звукове
наповнення навчального
середовища

14. Дякую за увагу