1. Тема: Монотипія. Панно «Барвисті метелики»
Мета: ознайомитися з технікою монотипії; зобразити метеликів методом
монотипії; розвивати спостережливість; виховувати любов до природи,
вміння захоплюватися красою рідного краю.
Форма організації: колективно-індивідуальна
Тип заняття: малювання по пам΄яті та за уявою.
Обладнання: для вчителя – гуаш, акварель, пензлі і т.д., для учнів – гуаш,
акварель, ножиці, клей, білий папір і т.д.
Зоровий ряд: слайди метеликів різної форми та величини, зображення
літньої галявини.
Літературний ряд: загадки по темі.
Музичний ряд: звуки лісу, А. Вівальді. Пори року. Літо.
План заняття:
1. Органіаційний момент.
2. Психологічне входження.
3. Повідомлення теми, мети.
4. Бесіда по темі заняття.
5. Фізкультхвилинка.
6. Інструктаж.
7. Практична робота.
8. Обговорення роботи.
9. Прибирання робочих місць.
Хід заняття:
І. Організаційний момент.
На початку уроку вітаю учнів.
Доброго ранку! Доброго дня!
Хай плещуть долоньки,
Хай тупають ніжки.
Працюють голівки,
І сяють усмішки.
2. Доброго ранку! Доброго дня!
Бажаєте ви. Бажаю вам я!
Перевіряю на готовність до заняття, наявність необхідних для роботи
матеріалів.
ІІ. Психологічне входження.
Сьогодні чудовий день, яскраво світить за вікном сонечко, своїми
промінчиками заглядає до нас у клас, гладить наші щічки. То ж давайте
посміхнемося один одному і сонечку. Сядемо зручно, випрямимо спинки,
розслабимо лоб, брови, заплющимо оченята. Розслабимо м΄язи шиї, плечей,
рук. Дихаємо спокійно, рівно. Очі закриті.
Давайте уявимо собі літній день…. Який він? Теплий, сонячний… Ми йдемо
по лісовій стежині, злегка подуває свіжий вітерець… (вмикаю звуки лісу),
щебечуть пташки. Раптом стежинка закінчується і ми виходимо на залиту
сонцем галявину. Тут дуже багато квітів! Який чудовий аромат!
Травичка ніжно лоскоче наші ніжки… Чути як цвірчать коники-стрибунці.
Озирніться довкола, уважно придивіться на квіти, що цвітуть буйним цвітом.
Подумайте, кого іще ми можемо побачити серед цього буйного різнотрав’я?
Вони такі схожі на квіти, легкі, кольорові, чарівно пурхають у повітрі
сідаючи то на одну квітучу пуп’янку, то на іншу. Добре запам’ятайте
побачені образи і відкривайте очі.
ІІІ. Повідомлення теми заняття.
Кого ми бачили щойно на галявинці?
Їх ми бачим та радієм,
Інколи зловить зумієм.
В руках розглядаємо,
Потім відпускаємо
На волю у поле.
Взимку вони не літають,
Лютий холод їх лякає.
Кольорові крильця мають,
3. Ними нас вони вітають.
Багряні, сірі, голубі
Білі, жовті, пурпурові –
Барви їхні кольорові!
Ви уже, мабуть, здогадалися кого будемо сьогодні малювати? (метелика)
Так, сьогодні ми будемо малювати метелика, але незвичайного. Я хочу аби
ви уявили в ролі метелика себе. До того ж ми виконаємо метелика з
допомогою цікавої техніки – монотипія. Дещо згодом я вам розповім про
секрети цієї техніки.
IV. Бесіда по темі заняття.
Перш ніж ми розпочнемо роботу, я хочу розповісти вам трішки про героїв
нашого заняття – метеликів.
Як тільки оживає природа, сонечко пригріває дужче й дужче, просинаються
метелики: кольорові, яскраві, схожі на квіти. Недаремно люди колись
думали, що метелики з΄явилися саме з квітів. У теплий день на галявині
можна спостерігати цілий танок цих дивовижних істот: сині, білі, жовті,
різнобарвні!
Яких метеликів ви знаєте?
(Перегляд відеоряду) Додаток 1.
Махаон – один із найбільших метеликів.. У нього жовті крила з чорними
і червоними цяточками. Махаона прозвали вітрильником , тому що він
пливе у повітрі , як прекрасний корабель.
Адмірал - на темних крилах-червоні лампаси-смуги. Навесні метелик, як
і птахи , повертається з теплих країв.
Павичеве око. На крилах цього метелика –блакитні очі. Павич має схожі
цяточки на своєму пір’ї.
Метелик відрізняється від усіх комах наявністю луски на крилах. Найбільше
метеликів у тропічних країнах. Це й зрозуміло: там ніколи не буває холодної
зими і дуже багато запашних квітів.
4. Розмах крил звичайних метеликів досягає 14-15 см. Найбільший метелик
живе у Південній Америці - південноамериканський нічний – Агрипина.
Якщо б його намалювати у повний зріст , то не вистачило б книжкової
сторінки. Є метелики нічні та вечірні, а є денні. Денні метелики мають дуже
яскраве забарвлення.
Чому?
V. Фізкультхвилинка.
Руки в сторони та вгору —
На носочки піднялись.
Підніми голівку вгору —
Й на долоньки подивись.
Присідати ми почнемо,
Добре ноги розімнемо.
Раз — присіли, руки прямо.
Встали — знову все так само.
Повертаємося вправно,
Все виконуємо гарно.
Вліво-вправо повернулись
І сусіду усміхнулись.
VІ. Інструктаж.
Пояснюю дітям методику виконання монотипії. Показую послідовність
роботи.
Нагадую про правила безпеки в роботі з ножицями.
VІІ. Практична робота.
Звучить музика Антоніо Вівальді. Пори року (літо).
Діти з допомогою лекала обводять обриси метеликів на папір, згинають по
лінії згину, розмальовують крильце метелика, уявляючи в даному образі себе.
Нагадую дітям що таке симетрія.
Згинають папір навпіл, обережно притискають і розгортають. Дозволяється
доопрацювати відбиток, прикрасивши більш дрібними елементами. Після
5. повного висихання метелики вирізають і приклеюють на ватман,
підготовлений вчителем – зображення лісової галявини з квітами.
VІІІ. Обговорення роботи.
Ось таким чином ми оживили панно нашими метеликами. Давайте вигадаємо
йому якусь назву. Ви задоволені роботою?
Давайте берегти природу. Метеликами краще милуватися здаля. Нехай ці
пурхаючи квіти звеселяють наше з вами життя.
Вірш А. Костецького «Метелик»
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану рвати,
Її до дому я не понесу.
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І не стеблинку, гілку чи травинку,
Я не ображу – це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
ІХ. Прибирання робочих місць.
6. повного висихання метелики вирізають і приклеюють на ватман,
підготовлений вчителем – зображення лісової галявини з квітами.
VІІІ. Обговорення роботи.
Ось таким чином ми оживили панно нашими метеликами. Давайте вигадаємо
йому якусь назву. Ви задоволені роботою?
Давайте берегти природу. Метеликами краще милуватися здаля. Нехай ці
пурхаючи квіти звеселяють наше з вами життя.
Вірш А. Костецького «Метелик»
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану рвати,
Її до дому я не понесу.
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І не стеблинку, гілку чи травинку,
Я не ображу – це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
ІХ. Прибирання робочих місць.
