Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
"Я особливий"
1. Шановні батьки майбутніх школярів !
Ваші діти під час відвідування дитячого
садочку
залюбки насолоджувались «Пригодами в чарівній
школі»
Запрошую вас прочитати їм серію казок
про Феєчок і Гномиків, які їм так полюбились.
З повагою, практичний психолог ЗДО №238
Галина Олександрівна
4. ...Цього дня в Чарівній
школі був святковий
концерт до Свята мам.
До нього всі заздалегідь
готувалися і всі-всі дуже
хвилювались.
На концерт запросили
мам, тат, дідусів і бабусь
учнів...
7. Рожева феєчка та Зелений
гномик станцювали
запальний сучасний танок.
8. Хтось співав, хтось показував
акробатичні номери. А Червона
феєчка сиділа в залі й дуже
хвилювалася за своїх друзів. А
коли їхні номери закінчувались,
вона аплодувала й
захоплювалася більше за всіх.
9. Концерт закінчився, всі
розійшлися.
Червона феєчка йшла
додому і згадувала
номери своїх друзів.
А потім якось непомітно,
вона почала сумувати:
«Всі мої однокласники
такі талановиті,
особливі.
Сірий гном намалював
гарні декорації, Жовта
феєчка дуже добре
співає, Оранжевий
гномик вправно грав на
сопілці, Фіолетовий
дібрав музику до виступу
Оранжевої феєчки. Вони
такі чудові, у кожного є
талант...
А я? В мене немає
ніякого особливого
таланту... Я зовсім не
особлива».
10. Додому Червона феєчка
прийшла зовсім сумною,
не стала ве¬черяти і
рано пішла спати. А
вранці, коли мама
покликала її сні¬дати, у
Червоної були заплакані
очі. Мама
зателефонувала Мудрій
вчительці.
11. Уранці всі тільки й
говорили про
вчорашній концерт.
Усі хва¬лили учнів,
які виступали, а ті
чомусь дякували
Червоній феєчці.
Вона нічого не
розуміла, але настрій
у неї значно
покращився. Ось і
перший урок...
— Я дуже вами
пишаюся, — почала
розмову Мудра фея.
— Мені дуже
сподобалось, як ви
вчора підготувались
та виступали. Я й не
думала, що ви такі
талановиті. А що б ви
хотіли сказати, мої
любі артисти?
12. — Я дуже вдячна
Червоній феєчці за її
підтримку, — сказала
Бузкова феєчка. — Якби
не вона, я б нізащо не
вийшла на сцену.
— А я, коли читав вірші,
— додав Червоний
гномик, — дивився
тільки на неї. Вона так
за мене вболівала, шо це
додавало мені
натхнення.
— І мені вона допомогла,
— втрутився Зелений
гномик. — Коли ми
готували декорації, вона
розфарбовувала те, що я
не встигав.
Усі гномики та феєчки
почали дякувати
Червоній, а та зашарі-
лась і розгублено
дивилась на них.
13. У кожного з нас є свої
таланти, —
підсумувала
вчителька. — Хтось
гарно танцює або
співає, хтось малює, а
хтось уміє бути щирим
та добрим, уміє
підставити другові
плече, вміє радіти за
друга так, що тому
хочеться виступати
лише для нього. Хтось
просто вміє щиро
дружити.
14. У кожного з нас є свої
таланти, — підсумувала
вчителька. — Хтось
гарно танцює або
співає, хтось малює, а
хтось уміє бути щирим
та добрим, уміє
підставити другові
плече, вміє радіти за
друга так, що тому
хочеться виступати
лише для нього. Хтось
просто вміє щиро
дружити.
15. Червона феєчка летіла
додому на крилах
щастя: вона також
та¬лановита, також
особлива! І її талант
потрібний іншим не
менше, ніж співи й
танці, музика та вірші. А
ще вона подумала: «Як
добре, що всі люди
особливі...»
16. Запитання до дітей
— Чому був присвячений концерт?
— Як готувалась до концерту Червона
феєчка? Як вона зрозуміла, що також
особлива?