"З чарівної країни дитинства" (До 85-річчя від дня народження Віктора Близнеця). Віктор Близнець автор багатьох прекрасних оповідань і повістей, які перекладалися російською, болгарською, угорською, німецькою та іншими мовами. Письменник – лауреат літературних премій імені Олександра Копиленка, Максима Рильського, Лесі Українки (посмертно).

1. З чарівної країни дитинства
(До 85-річчя від дня народження Віктора Близнеця)

2. Віктор Близнець народився 10 квітня 1933 року в селі
Володимирівці Компаніївського району Кіровоградської
області. Зростав серед сивих полинових рівнин і
безмежного неба. Степ і небо увійшли в душу майбутнього
письменника назавжди.

3. Батько (найдорожча для хлопчика людина) працював
столяром, умів дуже гарно про все розповідати. І був для своїх
шістьох дітей “... першою книгою, першою школою, відкривав
землю батьків, ... це було як причастя до святині, до таїни нашого
земного бога”. Мати пильно оберігала своє родинне вогнище,
зналася на звичаях, побуті.
Змалку малий Вітько тягнувся до книжки, до знань. Хлопець
наполегливо долав науку, був надзвичайно працьовитий,
вимогливий до себе, сором’язливий, скромний, не за віком
розсудливий. Вчителі і учні любили його за надійність, органічне
прагнення допомогти і порадити. І хоча всі науки хлопцю давалися
легко, перевагу він все ж таки віддавав літературі.

4. У 1952 році Віктор Близнець із золотою медаллю
закінчує школу і вступає на факультет журналістики
Київського державного університету.
Його університетськими друзями були відомі нині
письменники – Віктор Симоненко, Микола Сом, Тамара
Коломієць.

5. Після закінчення університету, Віктор Близнець працює в
редакціях газет, журналів для дітей «Піонерія», «Малятко».
У дитячу художню літературу його привела як робота у
виданнях для дітей, так і незабутні враження та спогади з
власного дитинства.

6. Перші сім оповідань Близнеця було видано збіркою
«Ойойкове гніздо», в якій автор навчає своїх читачів
відрізняти добро від зла, закликає до щирості у взаєминах.

7. У другій збірці оповідань «Як народжується стежка»
відкривається дивний світ дитинства самого автора, що
промайнув на лоні чудової степової природи, серед імлистих
обріїв та сивих полинових рівнин, заповнивши душу
письменника небом і степом.

8. Пізніше виходять книги «Паруси над степом», «Землянка»,
«Мовчун» , «В ту холодну зиму, або Птиця помсти Сімург»,
«Звук павутинки» , «Женя і Синько», «Земля Світлячків» та інші.

9. Головна героїня повісті «Женя і Синько» п’ятикласниця Женя.
І все почалося з тієї хвилини, коли вона знайшла (чи придумала) у
підвалі будинку справжнього живого хатнього чортика Синька. Хоч
він і чортик, але у ньому немає нічого казкового чи незвичайного –
ні пропелера, ні лампи, ні чарівної палички. Синько меткий на
розум, добрий і мудрий. Він часто виручає хлопчакувату Женьку,
коли їй загрожує небезпека, розважає, коли дівчинці нудно.

10. «Присвячую цю книгу трав'яним коникам, хрущам, тихому
дощеві, замуленій річечці — найбільшим чудесам світу, які
відкриває нам дитинство». Саме таку присвяту написав
письменник Віктор Близнець до повісті «Звук павутинки»
засвідчуючи, що він дорослий не забув, що родом із дитинства,
добре пам'ятає геть усе.

11. Герої твору «Земля Світлячків» не мають аналогів ні в
українській народній казці, ні в казці літературній. Всі вони
разом – мирний лісовий народ стовусів і тривусів, який уночі
доглядає джерела і озера, садить уздовж берегів верби та
ялини, щоб скрізь було чисто і зелено. Їх єднає щира
закоханість у свою країну світлячків, чутливість до краси,
глибока душевність.

12. Помер письменник 2 квітня 1981 року.
1988 року йому , посмертно, було присвоєно звання
лауреата літературної премії імені Лесі Українки, а 2003
року Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава
Мудрого започатковано Літературну премію «Звук
павутинки» імені Віктора Близнеця.