Всеукраїнський педагогічний інтерактивний марафон
Тема: Здоров’я учня та педагога — стратегія і тактика сучасної освіти
Спікер: Бойченко Тетяна Євгенівна, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений працівник освіти України; донедавна — проректор з наукової роботи Науково-дослідного інституту післядипломної освіти УМО НАПН України. Співавтор Державного стандарту початкової загальної освіти, навчальної програми «Основи здоров’я» для 1–4 класів та підручників — переможців Всеукраїнських конкурсів
Здоров’я учня та педагога — стратегія і тактика сучасної освіти
1.
2. Здоров’я учня та педагога —
стратегія і тактика
сучасної освіти
Бойченко Тетяна Євгенівна,
кандидат педагогічних наук, доцент,
заслужений працівник освіти України,
лауреат Державної премії в галузі освіти,
співавтор Державного стандарту початкової загальної освіти,
навчальної програми «Основи здоров’я» для 1–4 класів
3. Здоров’я школярів України
(за Г. В. Бекетовою)
3
У результаті моніторингу за станом здоров’я школярів встановлено,
що кількість здорових дітей до моменту закінчення загальноосвітнього
навчального закладу зменшується у 5,4 разу, а кількість дітей, які
мають хронічні захворювання, зростає в 4,4 разу.
4. Основні законодавчі акти,
що відображають питання
навчання основ здоров’я
в системі освіти України
4
• Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-XII
• Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р.
№ 651-XIV
• Закон України «Про дошкільну освіту»
• Закон України «Про позашкільну освіту»
• Закон України «Про вищу освіту»
• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки
• Національна доктрина розвитку освіти
5. Основні законодавчі акти,
що відображають питання
навчання основ здоров’я
в системі освіти України
5
• Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти
(постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392)
(Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»)
• Накази Міністерства освіти і науки України
6. 6
Закон України «Про освіту»
функціонує
з 23 травня 1991 року
Цим документом регламентовано
основні принципи і положення,
на основі яких визначається
стратегія і тактика
реалізації закріплених законодавчо
ідей розвитку освіти в Україні.
7. 7
Суб’єкти освіти:
• суспільство
• система освіти
• особистості
Умови розвитку системи освіти:
• соціально-педагогічні («зовнішні»)
• власне педагогічні («внутрішні»)
8. 8
Центральною ланкою системи
освіти в Україні є загальна
середня освіта.
• Головним завданням
загальноосвітніх навчальних закладів є:
• створення сприятливих умов для розумового,
морального, естетичного і фізичного розвитку
особистості
• формування наукового світогляду
• засвоєння учнями системи наукових знань про
природу, суспільство, людину, її працю, прийомів
самостійної діяльності
9. 9
• гуманістичний характер освіти
• пріоритет загальнолюдських цінностей
• вільний розвиток особистості
• загальна доступність освіти
• безплатність загальної освіти
• всебічний захист того, хто навчається
• збереження єдності державно-національного, культурного і
освітнього простору
• свобода і плюралізм в освіті
Основні положення, на яких
базується розвиток вітчизняної освіти:
10. 10
• відкритість освіти
• демократичний, державно-громадський характер управління освітою
• світський характер освіти в державних, муніципальних освітніх
закладах
• здобуття освіти рідною мовою
• зв’язок освіти з національними і регіональними культурами
і традиціями
• наступність освітніх програм
• варіативність освіти
• розмежування компетенції суб’єктів системи
Основні положення, на яких
базується розвиток вітчизняної освіти:
11. 11
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
неперервної валеологічної
освіти в Україні:
• науковість
• доступність
• неперервність
• практична
цілеспрямованість
• системність
• наскрізність
• гуманізація
• інтеграція
• динамічність
• відкритість
• плюралізм
• дисперсність
• превентивність
Концепція неперервної
валеологічної освіти в Україні,
8 травня 1994 р.
12. 12
КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ,
визначені українськими
педагогами (2004 р.)
• уміння вчитися
• загальнокультурна
• громадянська
• підприємницька
• соціальна
• компетентності з ІКТ
• здоров’язбережувальна
Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті:
світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека
з освітньої політики / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина,
О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко,
С. Е. Трубачова // К.: „К.І.С.”, 2004. – С. 7
13. 13
Критерії визначення здоров’я
як категорії
• Онтологічний: здоров’я є необхідною умовою буття
людини, що виявляється через оздоровчу стратегію
функціонування організму людини і виявляється
в оздоровчому імперативі.
• Лінгвістичний: слово «здоров’я» є в усіх мовах світу.
• Діяльнісний: щоденне життя людини відбувається
як низка застережних дій на основі безумовних
та умовних рефлексів.
14. 14
Критерії визначення здоров’я
як категорії
• Когнітивний: продукування людством знання про
здоров’я у вигляді різнорівневих блоків інформації —
ідей, гіпотез, концепцій, законів, закономірностей,
принципів, теорій, методів, методик.
• Епістемологічний: здоров’я є предметом вивчення
таких наук, як медицина, антропологія, соціологія,
психологія, педагогіка і, насамперед, валеологія.
15. 15
Здоров’я людини — багатомірний
і водночас цілісний феномен
гармонійної життєдіяльності людини.
Воно знаходить свій вираз через
взаємоузгоджені стани, явища
і процеси формування, збереження,
зміцнення, споживання, відновлення
та передачі фізичної, соціальної,
психічної та духовної складових
життєдіяльності людини, груп людей,
спільнот та суспільства в цілому.
Хіба здоров’я — не диво?
Антон Чехов
16. 16
ОСНОВНІ ОЗНАКИ
здоров’язбережувальної
компетентності як ключової
• Поліфункціональність: ця компетентність дозволяє
вирішувати проблеми здоров’язбереження людини,
групи людей, спільноти та суспільства у просторі всіх
чотирьох складових здоров’я — фізичної, соціальної,
психічної та духовної.
• Надпредметність і міждисциплінарність:
інформація про ФЗЗВВП здоров’я має місце в усіх
ланках неперервної валеологічної освіти (дошкілля,
шкільна ланка, додипломна, післядипломна, освіта
для дорослих).
17. 17
ОСНОВНІ ОЗНАКИ
здоров’язбережувальної
компетентності як ключової
• Багатовимірність: зумовлена сутністю здоров’я
людини як багатомірного і цілісного феномена.
• Забезпечення широкої сфери розвитку
особистості: вивчення шляхів і засобів ФЗЗВВП
здоров’я, особливо її духовної складової, має
особистісне спрямування.
18. 18
РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТІ
ЗАВЖДИ МАЄ ВІДБУВАТИСЯ
• за певних обставин
• в конкретних умовах
Яка користь у тому, що ти багато знав,
раз ти не вмів застосовувати
твої знання до твоїх потреб.
Петрарка
19. 19
Найефективнішими, на думку вчителів,
є обговорення життєвих ситуацій (до 68 %)
та рольові ігри (до 66 %).
Більшість вчителів віддають перевагу
традиційним методам на уроках ОЗ (до 75 %).
Далі використано матеріали моніторингового дослідження
стану превентивної освіти дітей та учнівської молоді
в загальноосвітніх навчальних закладах «Стан вивчення
навчального предмета “Основи здоров’я”» (2014 р.),
здійсненого в ІІТЗО МОН України.
25. 25
Моніторинг якості навчання
основ здоров’я
• У 2006–2007 роках Всеукраїнське моніторингове
дослідження «Ефективність впровадження предмета
«Основи здоров’я» в 5–6 класах загальноосвітніх
навчальних закладах» проводилося у рамках спільного
проекту Міністерства освіти і науки України
та Представництва Європейської Комісії
в Україні «Вдосконалення багатогалузевих підходів
до профілактики ВІЛ/СНІД серед молоді».
26. 26
Моніторинг якості навчання
основ здоров’я
• У 2008–2010 роках Всеукраїнське моніторингове
дослідження «Ефективність впровадження предмета
«Основи здоров’я» в 7–9 класах загальноосвітніх
навчальних закладах» проводилося у рамках проекту
Міністерства освіти і науки України на виконання наказу
№ 323 від 14.04.2008 р.
27. 27
Моніторинг якості навчання
основ здоров’я
• У 2014 році відділення моніторингових досліджень освітньої
галузі ІІТЗО на виконання п.1.2 наказу МОНмолодьспорту
від 02.10.2012 № 1065 провело ІІ період моніторингового
дослідження «Стан превентивної освіти дітей та учнівської
молоді в навчальних закладах» за складовою «Стан
вивчення предмета основи здоров’я», яке є логічним
продовженням попередніх досліджень з питань
превентивної освіти учнівської молоді.
28. 28
Навчально-методичне забезпечення
предмета основи здоров’я (2014 р.)
• Забезпеченість підручниками — до 54 %
• Забезпеченість посібниками — до 61 %
• Забезпеченість наочними матеріалами вчителя — до 43 %
• Методичні посібники учителі придбали
за власний рахунок — до 83 %
• Кабінет ОЗ відповідає вимогам у 51 %; уроки ОЗ проводили
у різних кабінетах — до 53 %
• На уроках до 59 % вчителів ОЗ використовують презентації,
створені особисто, та до 52 % — матеріали з Інтернету
38. 38
Професійна компетентність учителя основ
здоров’я — важливий чинник ефективного
формування і розвитку здоров’язбережувальної
компетентності учнів
40. 40
Проблема здоров’я вивчається всіма
соціокультурними галузями, є однією
з ключових проблем гуманітарного знання
• А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський на ідеях
природовідповідності сформували авторські підходи
до формування ЗСЖ дитини у ЗНЗ
• М. Амосов, Г. Апанасенко, І. Брехман , Ю. Лісіцин вели мову
про здоров’я людини у контексті власного творення
• Т. Андрющенко, В. Бобрицька, В. Горащук і В. Бабич,
Т. Бугеря , О. Дубогай, Н. Зимівець, О. Єжова, Л. Іванова,
А. Іщенко, С. Кириленко, О. Омельченко, В. Оржеховська,
Л. Сущенко акцентували увагу на психолого-педагогічних
аспектах здоров’ятворення
41. 41
Наукові дослідження акцентують
на необхідності комплексної
і неперервної підготовки вчителя ОЗ
(Н. М. Поліщук, В. М. Успенська, І. П. Василашко,
В. П. Черній, В. М. Федорець та ін. )
Зокрема, дослідження В. М. Успенської підкреслює
необхідність удосконалення:
• змісту і форми підвищення кваліфікації вчителів основ
здоров’я у системі післядипломної освіти (курсовий,
міжкурсовий період), навчально-методичне забезпечення
процесу розвитку професійної компетентності вчителів основ
здоров’я в системі післядипломної освіти;
• форм, методів і засобів процесу розвитку професійної
компетентності вчителів основ здоров’я в системі
післядипломної освіти;
• методики оцінювання рівнів професійної компетентності
вчителів основ здоров’я, які розвиваються в системі
післядипломної освіти.
42. 42
Задля підвищення рівня формування
здоров’язбережувальної компетентності
дітей необхідна оптимізація підготовки
вчителів основ здоров’я.
Розподіл учителів основ
здоров’я за рівнями
професійної
компетентності
на початку та наприкінці
експерименту, %
(за В. М. Успенською,
2014 р.)
43. 43
Модель підготовки вчителя у системі ППО
до розвитку здоров’язбережувальної
компетентності учнів (за Н. М. Поліщук)
Компоненти моделі:
• цільовий;
• аксіологічний;
• змістовий;
• операційно-діяльнісний;
• контрольно-оцінний;
• результативний.
Розвитку здоров’язбережувальної компетентності
учителів фізичної культури присвячено дослідження
В. М. Федорця.
44. 44
Формуванню здорового способу життя
молодших школярів присвячено
дослідження В. П. Черній, у якому:
• узагальнено теоретичні ідеї та практичний досвід
розв’язання проблеми формування ЗСЖ у другій половині
ХХ – початку ХХІ століття: організацію начально-виховної
діяльності, санітарно-освітньої роботи, співпраці школи
і сім’ї, досвід роботи опорних шкіл здоров’я та «Шкіл
сприяння здоров’ю» у формуванні ЗСЖ молодших школярів;
45. 45
Формуванню здорового способу життя
молодших школярів присвячено
дослідження В. П. Черній, у якому:
• вивчено можливості використання історико-педагогічного
досвіду з формування у молодших школярів ЗСЖ
в сучасних умовах: підвищення якості організації
фізкультурно-оздоровчої роботи в школі; стимулювання
учнів до цілеспрямованої рухової активності; необхідність
використання змістових міжпредметних зв’язків
з навчальними предметами початкової школи; оптимізація
навчально-виховного процесу з метою усунення негативних
факторів і впливів на здоров’я молодших школярів;
поглиблення взаємодії сім’ї та громадськості з питань ЗСЖ,
підвищення педагогічної культури батьків, їхньої
відповідальності за життя й здоров’я дітей;
46. 46
Формуванню здорового способу життя
молодших школярів присвячено
дослідження В. П. Черній, у якому:
• удосконалено ідеї теоретичного й практичного вирішення
проблеми формування ЗСЖ молодших школярів.
47. 47
Європейська модель школи здоров’я
(За А. А. Бєсєдіною)
• Здоров’язбережувальне навчання
• «Здорове» робоче місце
• Фізична активність, спорт
• Здорове харчування
• Система медичного забезпечення
• Психологічна та соціальна підтримка
• Здоров’язбережувальне середовище
• Участь батьків і соціуму
48. 48
Шкільна служба здоров’я
(Пропозиція МОН України і МОЗ України)
• Загальні збори колективу школи
• Рада школи
• Учнівське самоврядування
• Директор, заступник директора з виховної роботи
• Учитель основ здоров’я, практичний психолог,
соціальний педагог, класні керівники
• Батьківський комітет
• Медична служба школи
49. 49
Співпраця із «суміжниками»
• Найчастіше вчитель ОЗ консультувався
з психологом — до 60 %
• На уроки ОЗ найчастіше
запрошували спеціалістів
пожежної служби (до 59 %)
та медиків (до 50 %)
51. 51
Групи індикаторів здоров’яспрямованої
діяльності щодо визначення етапу
розвитку освітньої установи
(за А. А. Бєсєдіною)
• декларація про наміри здоров’яспрямованої діяльності
• сприятливість шкільного середовища для збереження
здоров’я
• соціально-психологічний клімат у навчальному закладі
• зміст і технології формування ціннісного ставлення
у суб’єктів навчально-виховного процесу
• соціальне партнерство навчального закладу
52. 52
В. М. Успенська виокремила домінантні шкільні
фактори ризику та ключові поняття з «Основ здоров’я»,
засвоєння яких сприяє подоланню наслідків їх впливу
на здоров’я учнів.
55. 55
Співпраця з батьками
На думку батьків, погіршує самопочуття дітей:
• тривала робота з комп’ютером і перегляд
телепередач — до 57 %;
• екологічні умови — до 48 %;
• неправильне харчування — до 44 %.
Найбільше мотивує дітей до ЗСЖ:
• приклад батьків — до 76 %;
• уроки ОЗ — до 75 %.
56. 56
Співпраця з батьками
У батьків виникали заперечення і запитання з приводу
тем (10–34 %)
• самооцінки рівня здоров’я
• профілактики шкідливих звичок
• попередження насильства
• формування гігієнічних навичок
• безпека в Інтернеті та соцмережах
До 71 % батьків задоволені якістю проведення уроків ОЗ
94 % батьків вважають, що предмет ОЗ мотивує дітей
на вибір ЗСЖ
62. 62
Основні напрямки діяльності суб’єктів
освіти задля підвищення рівня
здоров’язбереження учнів і педагогів
• Доопрацювання курикулуму предмета «Основи здоров’я»
• Поліпшення матеріально-технічного забезпечення
• Активізація співпраці сім’ї, школи та громадськості
• Створення здоров’язбережувального середовища школи,
розширення національної мережі шкіл здоров’я
• Розвиток професійної компетентності вчителя основ
здоров’я на всіх етапах його діяльності з використанням усіх
форм підготовки
• Міжгалузева співпраця (педагоги, медичні працівники,
соціологічна та психологічна служби) задля ефективної
реалізації просвітньої діяльності
63. 63
Основні напрямки діяльності суб’єктів
освіти задля підвищення рівня
здоров’язбереження учнів і педагогів
• Формування позитивної мотивації ведення здорового
способу життя громадянами України, особливо молоді
• Активізація співпраці зі ЗМІ з метою зменшення негативного
впливу телебачення на формування у молоді цінного
ставлення до здоров’я і життя, його переорієнтації
на випуск програм про здоров’я молоді
• Моніторинг якості здоров’язбережувальної діяльності всіх
суб’єктів освіти
64. Підручник структуровано за змістовими лініями.
• Здоров’я людини
• Фізична складова
здоров’я
• Соціальна складова
здоров’я
• Психічна і духовна
складові здоров’я
Здоров’я — мудрих гонорар.
П.-Ж. Беранже
Підручник «Основи здоров’я» для 4 класу загальноосвітніх
навчальних закладів (автори Т. Є. Бойченко, Н. С. Коваль)
65. • Розроблений відповідно до Державного
стандарту загальної середньої освіти
(галузь «Здоров’я і фізична культура»)
та чинної програми «Основи здоров’я»
• Базується на потребі сучасного учня в зміні старих образів,
зламі стереотипів, прискоренні отримання інформації
• Характеризується зрозумілим для учня викладом
навчального матеріалу
• Орієнтується на різні потреби й можливості учнів
• Відрізняється зручністю в користуванні
Підручник — своєрідна модель
навчального процесу.
66. Підручник розроблено на засадах основних принципів
безперервної валеологічної освіти.
• Науковість
• Доступність
• Плюралізм
• Превентивність
• Інтегрованість
К. А. Гельвецій
Знання деяких принципів легко
відшкодовує незнання деяких фактів.
67. Методичний апарат підручника розроблено
з урахуванням потреб усіх учасників
навчального процесу.
Позначки, що дозволять
легко орієнтуватися
в підручнику
68. Методичний апарат підручника
Поділ тексту на змістові блоки
та логічні фрагменти
Матеріал, який акцентує увагу
на застосуванні знань, умінь та
навичок у практичній діяльності
Ілюстративний матеріал, який
може виступати і як самостійне
джерело інформації
70. Завдання, спрямовані на
збереження і зміцнення
здоров’я учнів
Завдання на
застосування знань,
умінь і навичок у
змінених ситуаціях
Завдання, виконання
яких потребує допомоги
дорослих
Методичний апарат підручника
71. Різнорівневі завдання на
відтворення, конструювання,
творчість
Практичні роботи,
спрямовані на
відпрацювання алгоритму
дій
Методичний апарат підручника
72. • Дослідницькі проекти
• Тлумачний словничок
• Ілюстративний супровід
• Інформаційно насичені форзаці
Методичний апарат підручника
73. Наголос на практичну спрямованість підручника
• Відпрацювання здоров’язбережувальних компетенцій
• Мотивування до вибору здорового способу життя
74. До комплекту ввійшли:
• підручник
• робочий зошит
• експрес-контроль
• розробки уроків
На базі підручника створено
навчально-методичний комплект
«Основи здоров’я. 4 клас».
75. 75
У трубу щоб заглянути,
Слід голівоньку нагнути.
А щоб лоба не набити,
Треба заглядати вміти.
Щоб зуміти — потренуйся,
Не соромся, не лінуйся!
Т. Бойченко