Конкурс "День Європи"
Назва номінації: Краща презентація «Людина, що змінила європейську історію»
Назва роботи: Леонардо да Вінчі
Учасник: Ісаєнко Кирило Костянтинович
Клас: 8-Б клас
Комунальний заклад «Навчально- виховний комплекс «Якимівська гімназія» Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області»
1. Леонардо
да Вінчі
робота Ісаєнко Кирила
Костянтиновича
8-Б клас
НВК «Якимівська гімназія»
робота на тему «Людина, що
змінила європейську історію»
2. Дитинство Леонардо да Вінчі
Леонардо да Вінчі народився 15 квітня 1452 року в селищі Анкіано поблизу
Вінчі, укріпленої фортеці за 30 км від Флоренції, о «третій годині ночі»,
тобто о дев'ятій вечора за сучасним відліком часу. В щоденнику діда
Леонардо зазначено (дослівний переклад): «В суботу, о третій годині ночі 15
квітня народився мій онук, син мого сина П'єро. Хлопчика назвали Леонардо.
Його хрестив отець П'єро ді Бартоломео». Його батьками були 25-річний
нотаріус П'єро і його кохана, селянка Катерина. Перші роки життя Леонардо
провів разом з матір'ю. Його батько незабаром одружився з багатою і
знатною дівчиною, але цей шлюб виявився бездітним, і П'єро забрав свого
трирічного сина на виховання. Розлучений з матір'ю Леонардо все життя
намагався відтворити її образ у своїх шедеврах.
В Італії того часу до позашлюбних дітей ставилися майже як до законних
спадкоємців. Багато впливових людей міста Вінчі сприяли подальшій долі
Леонардо. Коли Леонардо було 13 років, його мачуха померла при пологах.
Батько одружувався вдруге і незабаром залишився вдівцем. Він прожив 67
років, був чотири рази одружений і мав 12 дітей. Батько намагався залучити
Леонардо до сімейної професії, але безуспішно: син не цікавився законами
суспільства.
Леонардо не мав прізвища в сучасному розумінні; «да Вінчі» означає просто
«(родом) з містечка Вінчі». Повне його ім'я — Леонардо, син пана П'єро з Вінчі
3. Научні роботи
Важливим джерелом вивчення поглядів Леонардо да Вінчі
є його записні книжки і рукописи (близько 7 тисяч
аркушів), написані розмовною італійською мовою, бо
Леонардо не знав латини. Сам він не залишив
систематичного викладення своїх думок. «Трактат про
живопис», складений після смерті учнем Леонардо
Франческо Мельці із фрагментів, багато в чому
самостійно взятих із контексту його записок, справив
значний вплив на художню європейську практику і
теоретичні думки. Для самого Леонардо да Вінчі
мистецтво і наука були пов'язані нерозривно. Живопис
він розумів як універсальну мову (подібно математиці у
сфері науки), в якій втілені пропорції та перспективи
виявлення розумного початку, який царить в природі.
4. Мона Ліза В жодній іншій картині Леонардо
глибина та імла атмосфери
(«сфумато») не передані з такою
досконалістю, як у «Мона Лізі». Це
повітряна перспектива, але вона б
не довго залишалася відомою лише
для знавців мистецтва, якби не її
виняткова історія. В 1911 році
«Мона Ліза» була викрадена і лише
три роки опісля, завдяки
випадковим обставинам, повернена
до музею. Протягом цього часу
«Мона Ліза» не сходила з
обкладинок газет і журналів всього
світу. Тому не дивно, що «Мону
Лізу» копіювали частіше за всі інші
картини. Картина стала об'єктом
поклоніння як шедевр світової
класики.
5. Тайна вечеря
Уточнюючи в малюнках пози і жести, він шукав
таких форм вираження, які утягнули б всі фігури в
єдиний вир пристрастей. Він хотів зберегти в
образах апостолів живих людей, кожен з яких по-
своєму відгукується на події, що відбуваються.
6. Леонардо да Вінчі
цікавили
проблеми польоту…
• Щоб успішно практично
побудувати і використовувати
апарат, Леонардо не вистачило
тільки ідеї мотора, що має
достатньої сили. Леонардо да
Вінчі працював над апаратом
вертикального зльоту і
посадки. На вертикальному
«ornitottero» Леонардо планував
розмістити систему втяжних
сходів. Прикладом йому
послужила природа: «подивися
на кам'яного стрижа, який сів на
землю і не може злетіти через
свої короткі ноги; а коли він у
польоті, втягни сходи, як
показано на другому зображенні
зверху. Так треба злітати з
площини; ці сходи служать
ногами».
7. Леонардо да Вінчі, як дослідник
анатомії
В 1778 році були знайдені анатомічні малюнки і рукописи
Леонардо да Вінчі, які зараз знаходяться в королівській бібліотеці
Віндзора і вражають своєю досконалістю.
Леонардо почав детально вивчати анатомію під впливом
професора Моркантіно делла Торро, про діяльність якого
говорить Джорджо Вазарі: «…вивчав, але далеко глибше,
анатомію людини спільно з месером Маркантоніо делла Торро,
видатним філософом, який тоді читав лекції в Павії і писав про ці
питання». Але, необхідно зазначити, що жодної з праць делла
Торро нам не відомо. Існує гіпотеза, що Леонардо мав
ілюструвати його книгу, виконуючи замальовки червоним
олівцем, але світ ця книга не побачила, оскільки делла Торро
помер від чуми. Ймовірність цього підтверджують самі малюнки
Леонардо, частина з який справді виконані «червоним олівцем і
заштрихувавши пером»
8. Леонардо виходить за межі прийнятої пізньосередньовічної традиції
– створювати ілюстрації для вже написаних медичних праць. Він
сприймає свої малюнки як джерело для нових досліджень, виведення
закономірностей та спільності.
9. Леонардо пише, що мав 120 зошитів заміток та замальовок, але
нічого про розмір чи кількість сторінок цих зошитів не вказує. Часто
це були аркуші такого формату, які можна було завжди тримати
при собі, використовуючи за необхідності.
10. Як учений та інженер Леонардо да Вінчі
збагатив проникаючими дослідженнями
майже всі сфери науки того часу
Любов до моделювання приводила Леонардо да
Вінчі до геніальних конструктивних здогадок,
які набагато випередили епоху; такими є ескізи
проектів металургійних печей і прокатних
станів, ткацьких верстатів, друкарських,
деревообробних, землеробних та інших машин,
підводного човна і танка, а також розроблені
після ретельного вивчення польоту птахів
конструкції літальних апаратів і парашута.
12. Коліща́ тковий замок для
пістолета
Єдиний його винахід, що здобув
визнання за його життя, —
коліща́ тковий замок для пістолета
(що заводився ключем). На початку
пістолет з коліщатковим замком
був мало поширений, але до
середини XVI століття став
популярним у дворян, особливо у
кавалерії, що відбилося на
конструкції лицарських обладунків,
а саме: максиміліанівські лати через
необхідність пострілів з пістолетів
стали робити з рукавичками
замість рукавиць. Коліщатковий
замок для пістолета, винайдений
Леонардо да Вінчі, був настільки
вдалим, що зустрічався і в XIX
столітті.
13. Останні роки…
Третій рік життя в Амбуазі 67-річний
Леонардо провів вже прикутий до
ліжка. 23 квітня 1519 року він залишив
заповіт, а 2 травня помер в оточенні
учнів і своїх шедеврів у Кло-Люсе. Вазарі
описує, що в останні дні, на смертному
одрі, Леонардо каявся, що "він образив
Бога і людей, не вдавшись до свого
мистецтва, як мав би це робити", й
послав за священником, щоб
сповідатися й прийняти Святе
Таїнство.
За словами Вазарі, да Вінчі помер на
руках короля Франциска I, свого
близького друга. Ця малоймовірна, але
поширена у Франції легенда знайшла
віддзеркалення в полотнах Жана-
Огюста-Доменіка Енгра, Ангеліки
Кауфман і багатьох інших живописців.