30 січня відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу. Основним девізом цього дня є боротьба з дискримінаційним ставленням до людей, хворих на проказу, надання їм усіх прав і можливостей для повноцінного життя, соціально-економічної реадаптації в суспільстві. За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструють 230 тисяч нових випадків лепри. Хвороба трапляється на всіх континентах, найпоширеніша у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки. До Всесвітнього дня допомоги хворим на проказу відділ медичних наук підготував віртуальну виставку. Запрошуємо до перегляду.

2. Цей день засновано 1953 року французьким громадським діячем Раулем Фоллеро,
який присвятив усе життя боротьбі з хворобою Гансена — лепрою.
Проказа (лепра або хвороба Ганзена, фінікійська хвороба, хвороба Святого
Лазаря) — тяжке хронічне інфекційне захворювання, яке спричинене
збудником мікобактерії Mycobacterium leprae hominis. За історичними
свідченнями проказа існувала і була описана в стародавніх цивілізаціях
Китаю, Індії та Єгипту. Перша письмова згадка про проказу на
давньоєгипетському папірусі датована приблизно 1550 р. до н.е. Вважається,
що проказа була завезена до Європи римлянами та хрестоносцями, а пізніше з
Європи принесена до Америки.
Проказа досі залишається недостатньо вивченим захворюванням, яке протягом
століть було відзначено людськими стражданнями та соціальною ізоляцією.
Більшість випадків прокази пов'язано з прямою передачею збудника від
людини до людини. Захворюванню також передують низький рівень життя та
санітарної культури, погане харчування, авітамінози, хронічні шкідливі
захворювання — алкоголізм та наркоманія, часті вірусні інфекції. Скупчення
великої кількості населення у одному місці сприяє зараженню, ймовірність
якого збільшується пропорційно до тривалості контакту з хворим.

3. Щодо профілактики — то вона полягає
в дотриманні санітарно-гігієнічних
правил: треба часто мити руки,
уникати подорожей в ті країни, де
зафіксували лепру, щоб уникнути
небажаних контактів з можливими
носіями або хворими на проказу,
підтримувати імунітет.
Вже в багатьох країнах визнана
недоцільність ізоляції всіх хворих
до лепрозоріїв, лікування більшості
здійснюється амбулаторно.
• За своєчасної діагностики і легкої
форми захворювання повністю
виліковне. Проте народні вірування та
релігійні трактовки захворювання,
стигма та дискримінація ускладнюють
діагностику та своєчасне лікування цієї
хвороби. Інформаційні кампанії з
приводу прокази в районах підвищеної
небезпеки поширення її є важливими
для того, щоб спонукати хворих та їхні
сім'ї для дозволу на обстеження та
отримання лікування.
• Бережіть себе та будьте уважними
до інших!

4. АТЛАС ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ. ЧЕРВОНА КНИГА = RED BOOK
FTLAS OF PEDIATRIC INFECTIOUS DISEASES [ТЕКСТ] : ПЕР. 3-ГО АНГЛ. ВИД. :
ДВОМОВ. ВИД. / НАУК. РЕД. ПЕР. С. О. КРАМАРЬОВ ; РЕД. К. ДЖ. БЕЙКЕР ; ПЕР.
Л. В. ЗАКОРДОНЕЦЬ. — КИЇВ : МЕДИЦИНА, 2019. — 744 С. : ІЛ. — ЛЕПРА. — С.
307
У виданні подано основні відомості щодо дитячих
інфекційних хвороб. Наведено багатий
ілюстративний матеріал, що стосується
діагностики, оцінки та лікування понад 100
дитячих хвороб. Описання хвороб доповнено
1200 деталізованими фотографіями,
томограмами і рентгенограмами. У коротких
підписах висвітлено найважливіші аспекти
клінічної картини та перебігу захворювань.
Стисло наведено всі основні етапи —
діагностику, оцінку й тактику лікування
кожної хвороби. Для студентів медичних
закладів вищої освіти, лікарів-інтернів,
клінічних ординаторів, дитячих інфекціоністів,
лікарів-практиків.

5. КОЗЬКО, В. М. ТРОПІЧНІ ХВОРОБИ : НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК / В. М. КОЗЬКО,
Г. О. СОЛОМЕННИК, К. В. ЮРКО. — КИЇВ : ВСВ "МЕДИЦИНА", 2019. — 384 С.
— ЛЕПРА. — С. 150
У навчальному посібнику викладено сучасні уявлення про
найпоширеніші інфекційні та паразитарні хвороби, які
трапляються в країнах із тропічним і субтропічним
кліматом. Наведено їх визначення, етіологію,
епідеміологію, патогенез, клінічні прояви, ускладнення,
діагностику та диференціальну діагностику, лікування,
профілактику. Також висвітлено теми, які виносять на
самостійне позааудиторне опрацювання. Особливу увагу
приділено питанням загальної патології тропіків, зокрема
впливу факторів навколишнього середовища на організм
людини, специфіці роботи лікаря в тропічних країнах,
медичному значенню членистоногих.
У посібнику використано матеріали та рекомендації ВООЗ,
дані вітчизняних і зарубіжних публікацій провідних
фахівців, клінічні протоколи надання медичної допомоги
МОЗ України.
Поданий матеріал викладено на сучасному науковому
рівні, адаптовано до нових навчальних програм.
Для студентів медичних закладів вищої освіти, лікарів-
інтернів, курсантів інститутів післядипломної освіти,
практичних лікарів.

6. ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ : ПІДРУЧНИК. Т. 2 / М. А. АНДРЕЙЧИН [И ДР.] ; РЕД.: В.
П. МАЛИЙ, М. А. АНДРЕЙЧИН ; ХАРКІВСЬКА МЕД. АКАД. ПІСЛЯДИП. ОСВІТИ,
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДМУ ІМ. І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО. — ЛЬВІВ : МАГНОЛІЯ 2006,
2018. — 726 С. — ЛЕПРА. — С. 173
Підручник призначений для лікарів, які навчаються у вищих
медичних навчальних закладах та закладах післядипломної
освіти МОЗ України. У виданні наведена інформація, необхідна
лікарю для безперервної медичної післядипломної освіти.
Висвітлені найважливіші нозологічні форми, які трапляються в
Україні та за її межами, у тому числі діагностика, методи
лікування й профілактика. Видання містить сучасну інформацію
про надання медичної допомоги інфекційним хворим в Україні,
організацію інфекційної служби в умовах реформування медичної
галузі, а також про основні напрямки боротьби з інфекційними
хворобами. У підготовці цього видання брали участь провідні
фахівці. Підручник призначений для лікарів-інтернів і лікарів -
слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти МОЗ
України, а також буде корисний для студентів медичних
університетів і науковців.

7. АДАСКЕВИЧ, В. П. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИЯ : РУКОВОДСТВО / В. П.
АДАСКЕВИЧ. — МОСКВА : МЕДИЦИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА, 2019. — 408 С. :
ИЛ. — ЛЕПРА. — С. 112—120
Керівництво "Дерматовенерологія" професора Адаскевича
В. П. є переробленим та оновленим виданням, яке
продовжує традиції двох видань керівництва "Шкірні та
венеричні хвороби" того ж автора. У керівництві
"Дерматовенерологія" викладено основні нозологічні
форми хвороб шкіри та інфекцій, що передаються
статевим шляхом. Представлені сучасні дані про
патогенез, клінічні прояви, діагностику, лікування та
профілактику шкірних та венеричних хвороб.
Керівництво багато ілюстроване, включає понад 320
кольорових авторських фотографій з характерними
клінічними проявами основних захворювань. Матеріал
викладено відповідно до програми вивчення шкірних та
венеричних хвороб у медичних вузах. Важливі моменти
та узагальнення у розділах виділені для зручності
сприйняття кольором і зведені в таблиці. Керівництво
"Дерматовенерологія" буде корисним лікарям-
дерматовенерологам, а також терапевтам, педіатрам,
лікарям загальної практики та студентам закладів
вищої медичної освіти.

8. РОДИОНОВ, А. Н. КЛИНИЧЕСКАЯ ДЕРМАТОЛОГИЯ [ТЕКСТ] :
ИЛЛЮСТРИРОВАННОЕ РУКОВОДСТВО / А. Н. РОДИОНОВ, Д. В.
ЗАСЛАВСКИЙ, А. А. СЫДИКОВ ; РЕД. А. Н. РОДИОНОВ. — 2-Е ИЗД., ПЕРЕРАБ.
И ДОП. — МОСКВА : ГЭОТАР-МЕДИА, 2019. — 712 С. : ИЛ. — ЛЕПРА. — С. 421
У другому виданні керівництва представлені нові
відомості про клінічні та патоморфологічні зміни
шкіри при дерматологічних захворюваннях.
Докладно розглянуто їх етіологію, патогенез,
патоморфологію, диференціальну діагностику,
прогноз та терапію. Великий розділ книги
присвячений змінам шкіри, що виявляються при
захворюваннях внутрішніх органів, інфекціях,
мальабсорбціях та пухлинах, а також при вагітності
та так званих екзематозних (спонгіотичних)
дерматозах. Виклад супроводжується детальними
клінічними та гістопатологічними ілюстраціями.
Книга призначена практикуючим лікарям –
дерматовенерологам, патоморфологам, онкологам,
педіатрам, а також сімейним лікарям. 2-ге видання,
перероблене та доповнене.

9. ПОЛЕТАЕВ, С. Д. ТУБЕРКУЛЕЗ И ЛЕПРА : МОНОГРАФИЯ / С. Д. ПОЛЕТАЕВ,
В. Н. ПОГОРЕЛОВ. — МОСКВА : МЕДИЦИНА, 1986. — 124 С.
За останнє десятиліття все більшого значення в патології
людини набувають так звані мікобактеріальні хвороби,
які мають широке поширення в країнах з низьким
рівнем економіки. Автори монографії мають у своєму
розпорядженні власні клінічні спостереження за такими
хворими з поєднанням лепри і туберкульозу.
В книзі висвітлено етіологію та патогенез поєднання лепри
та туберкульозу, їх впливу один на одного з точки зору
клінічного перебігу, реакції на внутрішньо шкірні тести
з різними антигенами, а також значення вакцинації
БЦЖ для профілактики лепри. Певний інтерес
представляє розділ про клінічні особливості поєднаних
мікобакреріозів з урахуванням їх патоморфозу та
особливостей удосконалення їх лікування у різні періоди
часу.
Книга призначена для фтизіатрів, лепрологів, імунологів,
епідеміологів та організаторів охорони здоров'я.

10. ПАВЛОВ, Н. М. ЛЕПРА ОРГАНА ЗРЕНИЯ (КЛИНИКА И ЛЕЧЕНИЕ) / Н. М.
ПАВЛОВ. — МОСКВА : МЕДИЦИНА, 1964. — 176 С.: ИЛ.
Прояви лепри, подібні до сифілісу й туберкульозу, надзвичайно
різноманітні у своєму клінічному перебігу, що часто спричиняє
діагностичні помилки.
На думку авторів, кожен лікар-офтальмолог повинен бути
обізнаним з клінікою лепри очей та основними принципами
лікування важких проявів хронічної інфекції.
Автори намагалися коротко викласти сучасний стан вчення про
лепру ока та зупинити увагу на терапії лепрозних уражень
органу зору.
Враховуючи практичний характер даного керівництва, автори
використали свій особистий досвід та досвід лікарів-
офтальмологів, які брали участь у лікуванні хворих на лепру.
Мета даного керівництва — надати практичну допомогу лікарям,
які не мають спеціальної підготовки в області лікування лепри
ока, тому найбільшу увагу надано питанням клініки та терапії.
Керівництво буде корисним також й лікарям-лепрологам, які
присвятили своє життя боротьбі з лепрою.

11. ТОРСУЕВ, Н. А. РАСПОЗНАВАНИЕ И ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА
ЛЕПРЫ : МОНОГРАФИЯ / Н. А. ТОРСУЕВ. — МОСКВА : МЕДИЦИНА, 1971. — 184
С. — (БИБЛИОТЕКА ПРАКТИЧЕСКОГО ВРАЧА).
Ця книга має на меті дати практичному лікарю основну
інформацію щодо розпізнавання цього дуже
різноманітного за своєю симптоматикою
захворювання та допомогти йому в проведенні
диференціальної діагностики.
В першій частині книги викладається розпізнавання
лепри (клінічне, імунобіологічне, лабораторне). У
розділі лабораторної діагностики надається опис
методик бактеріоскопічної діагностики,
гістологічних методів дослідження та ін. У
клінічному розпізнаванні описується
дерматологічна, неврологічна та спеціальна
діагностика лепри.
В другій частині книги проводиться широка клініко-
лабораторна диференціальна діагностика лепри з
дерматологічними, неврологічними та іншими
захворюваннями.
Монографія ілюстрована 48 малюнками та розрахована
на дерматологів, невропатологів та лікарів інших
спеціальностей.

12. АБДИРОВ, Ч. А. РУКОВОДСТВО ПО БОРЬБЕ С ЛЕПРОЙ : РУКОВОДСТВО / Ч.
А. АБДИРОВ, А. А. ЮЩЕНКО, Н. А. ВДОВИНА. — НУКУС :
КАРАКАЛПАКСТАН, 1987. — 170 С.
Поява книги викликана нагальною необхідністю,
оскільки останнє керівництво з питань боротьби з
лепрою, видане в 1957 році, стало бібліографічною
рідкістю і значною мірою застаріло. За минулий
період отримано нові дані з питань етіології,
патогенезу лепри, розроблено нову класифікацію
захворювання та представлено нові методи його
лікування.
Запропонована робота покликана ознайомити лікарів із
сучасним рівнем досягнень лепрології, вона містить
необхідні відомості з епідеміології, етіології, клініки,
діагностики, лікування, реабілітації, профілактики та
організаційних форм боротьби з лепрою. В роботі
використано великий науковий та організаційний
досвід авторів по боротьбі з лепрою, представлені
фотографії, таблиці.
Книга розрахована на лікарів усіх спеціальностей.

13. ЖУРНАЛЬНІ СТАТТІ:
Дуйко, В. В. О качестве жизни больных лепрой [Текст] / В. В. Дуйко, О. А. Меснянкина // Проблемы
соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины : Науч.- практ. журн. — 2012. — № 6. — С.
20—22.
Калюжная, Л. Д. Вправе ли мы забывать о лепре? [Текст] / Л. Д. Калюжная // Клін. імунологія.
Алергологія. Інфектологія. — 2018. — № 5. — С. 28—31.
Калюжная, Л. Д. Забытая инфекция [Текст] / Л. Д. Калюжная // Клін. імунологія. Алергологія.
Інфектологія. — 2020. — № 5. — С. 24—27.
Кубанова, А. А. Вековой опыт отечественной дерматовенерологии. Этапы развития кожно-
венерологической помощи населению (часть ІІІ) [Текст] / А. А. Кубанова, А. А. Мартынов, А. В.
Власова // Вестн. дерматологии и венерологии. - 2018. — Т. 94, № 2. — С. 12—26.
Монахов, С. А. Лепра. Историко-медицинские аспекты [Текст] / С. А. Монахов // Рос. журн. кож. и
венер. болезней. — 2007. — № 5. — С. 91—94.
Образцова, О. А. Молекулярно-биологические методы исследования в лабораторной диагностике
лепры: эпидемиологический анализ, генетические детерминанты резистентности к
антимикробным препаратам [Текст] / О. А. Образцова // Вестн. дерматологии и венерологии. —
2017. — № 6. — С. 34—40.

14. ЖУРНАЛЬНІ СТАТТІ:
Разработка лабораторной диагностики лепры с помощью полимеразной цепной реакции [Текст] / Л. В.
Сароянц [и др.] // Клин. лаборат. диагностика. — 2018. — № 1. — С. 55—59.
Семенова, В. Г. Лепра под "маской" туберкулеза кожи - трудности диагностики [Текст] / В. Г.
Семенова, А. Э. Карамова, М. А. Нефедова // Вестн. дерматологии и венерологии. — 2017. — № 6.
— С. 91—99.
Современный взгляд на лепру [Текст] / А. А. Кубанов [и др.] // Лечащий Врач. — 2018. — № 5. — С.
48—52.
Фармакотерапия лепры [Текст] / А. А. Кубанов [и др.] // Вестн. дерматологии и венерологии. — 2016.
— № 4. — С. 12—19.
Khairuddin, Djawad Pentoxifylline therapy for patients with type 2 leprosy reactions:erythema nodosum
leprosum in steroid-dependent cases [Текст] / Djawad Khairuddin // Вестн. дерматологии и
венерологии. — 2021. — Т. 97, № 1. — С. 46—53.
Янчевская, Е. Ю. Классификация лепры: историчские аспекты, современный подход [Текст] / Е. Ю.
Янчевская, В. В. Дуйко, О. А. Меснянкина // Лечеб. дело. — 2020. — № 1. — С. 6—11.
Янчевская, Е. Ю. Ранняя диагностика лепры: организационные вопросы [Текст] / Е. Ю. Янчевская, В.
В. Дуйко, О. А. Меснянкина // Лечеб. дело. — 2020. — № 3. — С. 38—42.

15. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ
Віртуальну виставку підготувала бібліотекар І категорії
відділу медичних наук Анненкова І. А.