2. СНІД, або Синдром набутого
імунодефіциту — важке
інфекційне захворювання,
спричинене вірусом
імунодефіциту людини (ВІЛ),
яке пошкоджує імунну систему
людини, і таким чином знижує
опірність організму проти будь-
якого захворювання.
3. Синдром набутого імунодефіциту вперше було
зафіксовано в США у 1983 році. Протягом двох місяців
хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч
людей заражаються цією хворобою. Збудником є вірус,
що має вигляд спіральки у трикутній серцевині. Він
носить назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має
три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, які є дуже поширеними у
Західній Європі, та ВІЛ 3, на який страждають
переважно американці та африканці.
Вірус вражає Т-лімфоцити, що служать для його
розмноження, та макрофаги, які розносять його по
організму. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою,
але функціонування його вірусу у організмі впливає на
імунну систему так, що навіть проста нежить може
призвести до смерті людини. ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, і
це призводить до втрати організмом захисних реакцій, в
наслідок чого активізується так звана умовно-патогенна
флора організму і різко підвищується ймовірність
смертельних запалювань, уражень нервової системи,
розвитку онкологічних захворювань.
Джерелом інфекції є безпосередній носій ВІЛу.
Зараження можливе лише при статевому контакті з
інфікованим чи при кровообміні з ним. Якщо ВІЛ-
інфікована жінка народжує дитину, то за останніми
дослідженнями, ця дитина зовсім не обов'язково має
бути носієм вірусу. При проведенні антиретровірусної
терапії ризик передати вірус від матері до дитини
знижується аж до 6 відсотків.
4. СНІД в Україні
За результатами дослідження, проведеного
Міністерством охорони здоров'я України спільно з
Світовим банком (за фінансової підтримки Міжнародного
альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, Глобального фонду
боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією та за
технічної допомоги ЮНЕЙДС), точна кількість ВІЛ-
інфікованих в Україні не відома.
За результатами дослідження, до кінця 2014 року
загальна кількість ВІЛ-інфікованих може скласти 479
тис. осіб (1,9% населення віком 15-49 років) за
оптимістичним сценарієм, який передбачає доступність
антиретровірусної терапії для 50% тих, хто її потребує,
а також за умови успішного виконання Національної
програми протидії ВІЛ/СНІД.
В той же час, за песимістичним сценарієм,
антиретровірусна терапія буде доступна лише для 5%
тих, хто її потребує. За таких умов до кінця 2014 року це
дасть 820 тис. ВІЛ-інфікованих, що становитиме 3,5%
дорослого населення.
За результатами таких прогнозів, в 2014 році 36-43%
від загальної кількості ВІЛ-інфікованих та 31-38% числа
смертей від СНІД в Україні припадатимуть на
Дніпропетровську, Одеську, Миколаївську та Донецьку
області. Прогнозні показники смертності від СНІД у цих
областях в 1,5-2,1 рази будуть перевищувати середні
показники по країні.
Щорічні витрати на лікування хворих на СНІД за один
тільки рік можуть досягнути 630 млн. грн. (за найгіршим
сценарієм).
5.
6.
7.
8. Профілактика хвороби
1. Статеві контакти — найбільш
розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому
надійний спосіб запобігти зараження —
уникати випадкових статевих контактів,
використовувати презервативи.
2. Внутрішньовенне вживання наркотиків не
тільки шкідливо для здоров'я, але і значно
підвищує можливість зараження вірусом. Як
правило, ті хто вводять внутрішньовенні
наркотики, використовують загальні голки і
шприци без їхньої стерилізації.
3. Використання будь-якого інструментарію
(шприци, системи для переливання крові) як у
медичних установах, так і в побуті при різних
маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання,
гоління, тощо) можуть містити кров людини,
зараженої ВІЛ. Це може призвести до
зараження людини, а тому інструменти
обов‘язково потрібно стерилізувати. Вірус
СНІДу не стійкий, гине при кип'ятінні
миттєво, при 56С° протягом 10 хвилин. Також
можуть бути використані спеціальні
дезрозчини. Спирт не знищує ВІЛ.
4. Перевірка донорської крові обов'язкова.
9.
10.
11. Список літератури
1. Азбука СПИДа / под ред. М. Адлера. – М.: “Мир”,
1991. – 69с.
2. ВІЛ/СНІД та формування здорового способу
життя: навчальний посібник. – К., 2008. – 175с.
3. Вчителю про СНІД: методичні матеріали на
допомогу вчителю валеології / С.В. Кириленко,
В.В. Морозова, В.Я. Чаплинський. – К.: ІЗМН, 1997.
– 44с.
4. Гирин В.Н. Что мы знаем о СПИДе / В.Н. Гирин,
В.Г. Порохницкий. – К.: Здоровья, 1989. – 48с.
5. Грибан В.Г. Валеологія / В.Г. Грибан. – К., 2005. –
251с.
6. Данилин Г. Поединок со СПИДом. Болезнь
победит человека или человек победит болезнь?
/ Г. Данилин. – М.: Профиздат, 1991. – 96с.
7. Жульова С. Педагогічні умови формування
готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до
ведення первинної профілактики на ВІЛ/СНІД.
Монографія / С. Жульова. – Бердянськ, 2014. – 222с.
8. Захарова Н.М. Популяризація здорового способу
життя серед учнівської молоді: навчальний
посібник / Н.М. Захарова, О.І. Гуренко. – Донецьк:
ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2009. – 181с.
12. 9. Інфекційні хвороби, що набули соціального
значення // Додаток до підручника з основ
медичних знань для студентів усіх
спеціальностей вищих педагогічних навчальних
закладів. – К.: Освіта України, 2006. – 56с.
10. Люди и ВИЧ. – К., 2001. – 350с.
11. Люди и ВИЧ. – К., 2004. – 505с.
12. Мороз О. Группа риска / О. Мороз. – М.:
“Просвещение”, 1990. – 96с.
13. Организации, работающие в области
ВИЧ/СПИД в Украине: справочник. – К., 2001. –
Вып. 1. – 292с.
14. Организации, работающие в области
ВИЧ/СПИД в Украине: справочник. – К., 2002. –
Вып. 1. – 491с.
15. Организации, работающие в области
ВИЧ/СПИД в Украине: справочник. – К., 2004. –
Вып. 1. – 529с.
16. Покровский В. СПИД: можно ли остановить
эпидемию? / В. Покровский, Р-Т. Поль. – Москва,
1989. – 45с.
17. Покровский В.И. СПИД. Синдром
приобретенного иммунодефицита
/ В.И. Покровский, В.В. Покровский. – М.:
“Медицина”, 1988. – 46с.
13. 18. Профілактика негативних явищ серед
учнівської та студентської молоді (наркоманія,
алкоголізм, СНІД): навчально-методичний
посібник / В.Є. Сорочинська, О.А. Удалова, О.Ю.
Удалова, В.С. Штифурак. – К., 2003. – 168с.
19. Рытик П.Г. СПИД. Синдром приобретенного
иммунного дефицита / П.Г. Рытик, А.Г. Коломиец,
Н.Д. Коломиец. – Минск: “Белорусь”, 1988. – 127с.
20. Смирнов В.В. Коріння СНІДу / В.В. Смирнов,
Л.О. Тарасишин. – К., 1988. – 48с.
21. СПИД – синдром приобретенного
иммунодефицита / под ред. В.П. Широбокова. – К.:
Здоровье, 1988. – 232с.
22. Страшко С.В. Соціально-просвітницькі
тренінги з формування мотивації до здорового
способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДУ
/С.В. Страшко. – К.: Освіта України, 2006. – 260с.
23. Тези доповідей та матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції «Здорове довкілля
– здорова нація» 12-15 червня 2008 року. –
Бердянськ, 2008. – 210с.
24.Толопило А. Социально-правовая поддержка
наркозависимых и ВИЧ-позитивных лиц:
справочно-методическое пособие / А. Толопило. –
Одесса, 2003. – 264с.
