Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

По страницам профессиональных периодических изданий

1,153 views

Published on

  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

По страницам профессиональных периодических изданий

  1. 1. Министерство культуры Автономной Республики Крым Крымское республиканское учреждение «Универсальная научная библиотека им. И.Я. Франко»Отдел научной организации и методики библиотечной работы ПО СТРАНИЦАМ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ПЕРИОДИЧЕСКИХ ИЗДАНИЙ Дайджест Выпуск 2 Симферополь 2011
  2. 2. В соответствии с реалиями сегодняшнего дня происходятизменения во всех сферах жизни библиотек автономии. Однакоесть область библиотечной деятельности, где проблемы обновленияприобретают особую остроту. Это методическая работа, котораясегодня рассматривается как фундамент для любых инноваций вбиблиотечной деятельности. Выпуск № 2 за 2011 г. «По страницам профессиональныхпериодических изданий» составлен на основе просмотра, отбораи анализа периодических изданий, поступивших в отдел научнойорганизации и методики библиотечной работы КРУ «Универсальнаянаучная библиотека им. И.Я. Франко» во II-ом полугодии 2011 года. В пределах раздела тексты публикаций расположены подссылкой на авторскую статью, которая снабжена библиографическимописанием. Составитель: И.В. Симончук Редактор: Е.В. Дерунец Крымское республиканское учреждение «Универсальная научная библиотека им.И.Я. Франко»
  3. 3. Проверено на практике Социальное партнерство как путь к успеху // Нов.библиотека. – 2011. – №11. – С. 33-39. В последнее время все активнее участниками и инициаторамисоциального партнерства выступают учреждения культуры, которыеспособны оказывать ощутимое воздействие на эффективностьпроведения реформ в обществе, на консолидацию общественностидля решения социально-значимых проблем. Библиотеки имеют большой опыт взаимодействия с различнымиорганизациями, но несмотря на это, социальное партнерство вбиблиотечной сфере муниципальных библиотек г. Ижевска – новыйтип взаимодействия библиотек со всеми субъектами общества,нацеленной на согласование и реализацию интересов всехучастников процесса решения социальных задач. Среди партнеров библиотек города можно выделитьмуниципальные органы власти, средства массовой информации,организации культуры, образования, общественные организации,коммерческие структуры. Примером такого партнерства можетслужить акция «250 + 50 новых книг – главной библиотеке города!»,приуроченная к 250-летию города и 50-летию Центральноймуниципальной библиотеки им. Н.А. Некрасова. Всего в ходе акциибыло приобретено много новых спонсоров, а библиотеке подареноболее 500 книг. Самым важным является партнерство с органамизаконодательной, исполнительной власти всех уровней. Опытработы с ними накоплен немалый. Налажены связи с Министерством по делам молодежи: вэтом году уже реализован новый проект «Интересные встречи».Министерством по национальной политике была поддержанаинициатива открытия на базе муниципальных библиотекЦентров национальных культур, библиотека им. М. Джалиля –Центр татарской культуры и литературы, библиотекаим. Л Толстого – Центр русской культуры и литературы, библиотекаим. П. Блинова – «Славянский дом». 3
  4. 4. В настоящее время библиотеки все чаще выступают в ролиравноправных партнеров муниципальных органов власти. В качествепримера можно привести сотрудничество ижевских библиотек сдепутатами. Библиотеки выступают в роли общественных приемныхдепутатов, предоставляют необходимую информацию о ходеизбирательных кампаний. В свою очередь, библиотеки с каждымгодом получают все большую финансовую поддержку со стороныдепутатов. Так, в 2010 году эта сумма составила 80 тысяч рублей,использованную на приобретение компьютерной и множительнойтехники, были сделаны частичные ремонты. В 2011 году заявленнаясумма – 363 тысячи рублей. Активно взаимодействуют с муниципальными библиотекамипредставители партии «Единая Россия». При их поддержкеи непосредственном участии в муниципальных библиотекахпроводятся многие мероприятия. Это празднование Дня Победыи проведение Дня семьи, верности и любви в честь святых Петраи Февронии. Все библиотеки системы тесно сотрудничают сгородскими, районными администрациями. Особенно это виднона примере Индустриального района, где все библиотеки ежегодноучаствуют в организации и проведении общегородского праздника«Фестиваль рыжих», и Ленинского района, где проводят праздникидля жителей района и города, такие как ежегодный «Сабантуй». На базе муниципальных библиотек совместно с Управлением поприродным ресурсам и охране окружающей среды Администрациигорода и информационно-аналитическим центром «РоссийскийЗеленый крест», проходят семинары, публичные слушания поэкологическим проблемам города: о проблеме утилизации отходов –«Утомленные мусором», по вопросам химического разоружения –«Химическое разоружение: проблемы безопасности человека иприроды» и другие. Очень тесные связи сложились с вузами города. Представителивысшего образования не просто гости на наших мероприятиях,они их участники, а иногда и инициаторы совместных проектов,мероприятий. Так, в библиотеке им. И. Наговицына не первый годреализуется проект «Уникальный житель Ижевска», ведущимикоторого являются, в основном, преподаватели вузов, занимающиесявопросами краеведения. 4
  5. 5. Многолетнее сотрудничество связывает МеждународныйВосточно-Европейский университет с Центральной муниципальнойбиблиотекой им. Н.А. Некрасова. Библиотеки оказывают поддержкудруг другу при проведении различных конкурсов (участие всоставе жюри интеллектуально-творческой игры «Ваше слово,эрудит!»), совместных проектов по профориентации, например,«Открытая кафедра», когда на встречу с читателями библиотекиприглашаются ключевые фигуры университета (президент, ректор ит.д.). Преподаватели университета принимают участие в повышенииквалификации библиотечных сотрудников, проводя совместныесеминары по продвижению книги и чтения. Так, был проведенреспубликанский семинар «Искусство художественной свободы ихудожественной правды», посвященный 150-летию А.П. Чехова июбилею П. И. Чайковского. Библиотеки способны сами инициировать роль социальногопартнера как муниципальной власти, так и местного сообщества,что в частности, демонстрирует опыт работы Центров правовойинформации библиотек города, а их у нас 6. Например, библиотека им. Н. Крупской – Центр психологическогопросвещения с Управлением дошкольного образования организовалина базе библиотеки работу Монтессори-клуба «Я сам!» для детей с 8месяцев до 7 лет. Самый многочисленный пласт партнерских отношений – этосотрудничество с различными общественными организациямии объединениями, прежде всего, творческими. Среди них –художники-любители творческого объединения им. Косолапова,артель «Вечерка», творческое объединение «Солнцеворот» и другие. Например, на протяжении многих лет мы работаем среспубликанским обществом инвалидов и ветеранов радиационныхаварий Союз «Чернобыль» Удмуртской республики, совместнос которым были проведены творческие встречи, презентации,различные праздники. Перечень партнеров можно продолжать очень долго.Так, например, при проведении книжно-читательских илиблаготворительных акций необходима информационная поддержкаСМИ. С ними отношения строятся на основе использования новых 5
  6. 6. информационных технологий. Активно при этом используетсярассылка пресс и пост-релизов, на основе которых появляетсяинформация о нас. Более тесные отношения налажены с ТРК «МояУдмуртия». Около 20 раз были показаны сюжеты о деятельностимуниципальных библиотек на этом канале и более 80 сюжетов,передач, информационных материалов было опубликовано наразличных теле- радиоканалах, печатных изданиях и в Интернете. Партнерские связи являются важной частью РР-деятельности.Традиционными становится проведение различных РР-акцийс участием общественных организаций и учреждений. Особыйрезонанс в этом году получила акция «2011 секунд», посвященнаяюбилею Н.А. Некрасова, которая прошла в рамках «Недели добра имилосердия». На сегодня политика социального партнерства выходит нановый уровень. Отрадно отметить, что мы не только сами ищемпартнеров, но нам все чаще предлагают сотрудничество различныеучреждения, организации, творческие объединения, союзы. Главноев наше время – найти единомышленников, сотрудничество, скоторыми будет взаимополезным и приятным! Особая роль публичных библиотек раскрывается внепосредственном участии в жизни местного сообщества,предоставлении разнообразной информации о всех аспектах егожизнедеятельности; в решении комплекса задач по сохранению иподдержанию местных культурных традиций, приобщению членовместного сообщества к культурному наследию; в обеспечениивозможностей для их творческого развития, реализации жизненныхпланов и интересов. Что дает нам такое партнерство? – поддержку общества, власти; – повышение статуса библиотеки; – союзников в деле сохранения и поддержки престижа чтения,книги, библиотеки; – дополнительные источники информации; – финансовую поддержку. Социальное партнерство для МУ ЦБС Ижевска – сегодняестественная и осознанная форма жизни и профессиональнойдеятельности. 6
  7. 7. Димарчук З. Новий ракурс методичної діяльності центральноїбібліотеки ЦБС Баранівського району Житомирської області //Бібл. планета. – 2011. – №3. – С. 22-23. Місія бібліотеки сьогодні – гармонізувати сучасне суспільство,зробити життя громади більш змістовним, насиченим цікавимиподіями та зустрічами, щоб кожна з них була маленьким святом.Бібліотека – це заклад, що забезпечує людей інформацією, підтримуєїх у пошуку знань та мудрості, а професія бібліотекаря – необхіднавсім – від малої дитини до людини похилого віку, від студента додомогосподарки. Саме так розуміють зміст своєї роботи фахівці БаранівськоїЦРБ. Методист цієї бібліотеки Т. Ковальчук розповідає: «Завждинаголошую на значущості нашої професії і що називати її«скромною» чи «непомітною» – це дуже розповсюджена, але невірнадумка, бо ми – фундамент нашої культури, без нас не розвиватиметьсяжодна зі сфер людського життя. Успіхи бібліотечних працівників –це імідж і престиж бібліотеки, а розчарування – то її невдачі. А тому,на мою думку, основа основ – це сильний кадровий потенціал». Безумовно, насичена та багатопрофільна бібліотечна роботавимагає відповідної фахової підготовки кадрів, постійногопідвищення кваліфікації згідно з вимогами сьогодення. Томувсі провідні фахівці Баранівської ЦРБ на чолі з директоромГ. Карпишиною часто діють як позаштатні методисти. Професія бібліотекаря вимагає глибокої обізнаності з усімаскладовими бібліотечної діяльності, систематичного оновленнязнань, постійного ознайомлення з новинками фахової літературита періодичних видань. Головним завданням ЦРБ як методичногоцентру району є донесення до колег нової інформації, кращогодосвіду, дієвих форм і методів роботи з користувачами. Сьогодні в районі створено продуману систему підвищеннякваліфікації, існує широка палітра навчальних можливостей. Пріоритетною формою залишаються семінари-практикуми. Їхнятематика досить різноманітна, наприклад, «Сільська бібліотека вумовах економічних і соціальних перетворень» чи організований набазі Йосипівської сільської бібліотеки районний семінар-практикум 7
  8. 8. «Бібліотечне обслуговування молоді та дітей з питань морально-правового виховання», на якому, крім інших, порушувалисяпитання щодо застосування нетрадиційних форм обслуговуваннякористувачів, реклами бібліотеки та її послуг. Тут же було проведеноДень інформації та прес-огляд «Вік тривог та помилок». Заслуговує на увагу організований та проведений на базі ЦРБсемінар «Зв’язки з громадськістю як елемент бібліотечної політики»,де обговорювалися Закон про місцеве самоврядування, взаємодіябібліотек із громадськістю, зокрема як головних інформаційнихпартнерів. Робота бібліотек із сім’ями розглядалася на районному семінарі-практикумі «Бібліотека як центр сімейного читання». Наразі методисти ЦРБ працюють над розробленням циклутренінгів-семінарів під загальною назвою «Сільська бібліотека:формуємо власний бренд», до якого вже підготовлено міні-анкетування «Інтереси й захоплення провінційного бібліотекаря». Значна увага приділяється організації практикумів і стажуваньдля працівників сільських книгозбірень із різних питань бібліотечноїдіяльності. Проводяться вони диференційовано, залежно від потребнавчання. Програми цих заходів включають вивчення обліковихдокументів бібліотеки, процесів роботи з фондом, бібліографічнудіяльність, основні аспекти обслуговування користувачів тощо. Вході таких навчань відпрацьовуються відповідні практичні навички.З працівниками, які не мають спеціальної освіти, ведеться серйознаіндивідуальна робота. Усвідомлюючи, що інноваційний пошук – основа розвиткубібліотек, фахівці ЦРБ упроваджують такі форми, як «Дні завідувачівбібліотек», «Години взаємних порад», «Час відвертої розмови»,методичні години, методичні дайджести. Сільські бібліотекарі іззадоволенням беруть участь у практикумі «Вчимося у кращих»,під час яких вони відвідують книгозбірні своїх колег. Такі виїздистимулюють і бібліотекаря-господаря якнайповніше показатигостям свої досягнення. В районі є чимало бібліотекарів, яким є чимпишатися (книгозбірні смт. Довбиш, Першотравенськ, Полянка).А ще в системі навчання кадрів практикується використаннятаких активних форм, як ділові ігри, дискусії, розгляд проблемнихситуацій, тестування, тренінги, калейдоскопи нових ідей тощо. 8
  9. 9. Важливим і найбільш дієвим моментом роботи ЦРБ якметодичного центру є надання практичної допомоги на місцях.Незважаючи на складнощі, в районі збережено систему комплексноговивчення, аналізування роботи бібліотек ЦБС. Результати обстеженьрозглядаються на засіданні Ради при директорі ЦРБ та виносятьсяна розгляд Ради відділу культури райдержадміністрації. Суттєвою складовою роботи методистів є висвітленняінноваційних набутків бібліотекарів області, України. Ці матеріали– до послуг кожного бібліотечного фахівця і не лише публічнихбібліотек, а й книгозбірень інших видів і форм власності. Районнабібліотека традиційно координує свою діяльність із діяльністюбібліотек шкіл, училищ регіону. Така співпраця дає корисні,позитивні результати. Разом працювали над реалізацією районнихпрограм щодо профілактики злочинності на 2006-2011 рр. Спільнобуло проведено конкурс, присвячений Дню Незалежності. Тіснаспівпраця існує й у селах між публічними та шкільними бібліотеками,клубами, будинками культури. Активно співробітничають бібліотекиз районною газетою «Слово Полісся». Керівництво Баранівського району відстоює кожну бібліотеку,кожного її працівника. І як результат – мережа бібліотек протягомбагатьох років майже не змінилася, навіть під час децентралізації,що пройшла в 2004 р. Як же з того часу живеться сільській бібліотеці? Як зазначаєдиректор ЦРБ Г. Карпишина, у тих селах, де сільські та селищні радирозуміють роль і значення бібліотеки в житті громади, їй живетьсябільш-менш затишно. А в цілому процес децентралізації бібліотекрозцінюється працівниками сільських книгозбірень району якруйнація їхньої системи. Вона потягла за собою зменшення й до тогонезначних фінансових ресурсів на їхнє утримання. Неможливістьподальшого централізованого комплектування, обробленнядокументів, ведення єдиного довідково-пошукового апарату – тежодин із вагомих недоліків децентралізації. Нелегко організувати вцих умовах і навчання персоналу. Мало яка сільська рада фінансуєвідрядження працівників бібліотек, і їм доводиться їздити за своїкошти, хоч явка на заняття майже завжди стовідсоткова. Проте навітьу цей складний період люди не зневірилися, люблять свою професію, 9
  10. 10. книгу, користувача, шукають цікавих нетрадиційних форм роботи,налагоджують співпрацю з органами місцевої влади. Саме в цьомуїм допомагає районна бібліотека, котра позиціонує себе як головнийметодичний та інформаційний центр для всіх книгозбірень регіону. Маркетинг в библиотеках Васильев И. Выставочная работа – важная составляющаямаркетинговой деятельности библиотек // Бібл. форумУкраїни. – 2011. – №3. – С. 12-15. В современных условиях ускоренного развития информационнойдеятельности во всем мире все большее значение приобретаетбиблиотечно-информационный маркетинг как эффективныйинструмент обеспечения конкурентоспособности и повышениякачества деятельности библиотеки в рыночной среде. Особенноэто касается научных библиотек как мозговых центров получения иобработки информации. Сегодня уже нельзя маркетинговые аспектыбиблиотечно-информационной деятельности сводить только к сборуи комплектованию литературных источников. В связи с этим специалистам современных научных библиотек,в первую очередь, дирекции, руководителям структурныхподразделений, целесообразно и необходимо знать и применять напрактике основные тенденции развития маркетинга как рыночнойконцепции в управлении библиотечно-информационным процессом. Среди составляющих маркетинга как руководящего звенав поиске новых форм хозяйствования современной научнойбиблиотеки важной и эффективной формой является выставочнаяработа, организуемая в библиотеке с соблюдением общеизвестныхтрадиционных принципов (это определение тематики, времени,места, участников выставки) и разработкой и внедрениемпринципиально новых видов по содержанию и форме проведениямероприятий, способствующих более эффективной популяризациивыставочной продукции как основного объекта внимания еепосетителей и их общения с экспонентами. Это достаточно 10
  11. 11. убедительно показала практика проведения с 2000 года в Одесскойнациональной научной библиотеке (ОННБ) имени М. Горькогоежегодных выставок-форумов «Українська книга на Одещині». Следует отметить, что выставочная работа как форма наглядногопредложения товара известна с древних времен, а точнее с 500-х годов до н. э., когда предприниматели Месопотамии и Египтасобирались в городе Тир, чтобы обменяться образцами своейпродукции. Выставочная деятельность активизировалась в Европе.Особенно значительное место в государственной деятельности онаполучила во Франции в период правления Наполеона Бонапарта.Именно оттуда она была заимствована в Россию выходцем изФранции генерал-губернатором Одессы графом Ланжероном,организовавшим в этом городе первую выставку в России в 1820году. В Санкт-Петербурге подобная выставка была организованав 1837 году. После этого следует отметить первую всемирнуювыставку в Лондоне 1851 года. В 1910 году в Одессе состояласьмеждународная художественно-промышленная выставка, 100-летиекоторой отмечено общественностью города в 2010 году. Выставки в современном мире – это наиболее мощное средствомногоцелевой коммуникации продвижения на рынок продукции иуслуг, изучения современного опыта, проведения маркетинговыхисследований. Расширяются цели участия и сокращается времяпосещения выставки, постоянно увеличивается ее ассортимент ипотребительские свойства товаров и услуг, на ней представляемых. Именно в соответствии с этими принципами развивалисьвыставки-форумы «Україська книга на Одещині!», на протяжении12 лет организуемые и проводимые ОННБ имени М. Горькогопри поддержке местных органов самоуправления и Министерствакультуры Украины. Они стали многофункциональным мероприятием,которое дает возможность устанавливать новые деловые связи иконтакты, расширять знания и приобретать опыт в проведениитаких интеллектуальных мероприятий, как семинары, презентации,симпозиумы, круглые столы, автограф-сессии, мастер-классы,открывать новые рынки, виды товаров и услуг, заявлять о своемприсутствии на рынке все большему числу экспонентов, изучатьновые технологии и научные достижения, создавать совместные 11
  12. 12. проекты, совершенствовать издательскую базу и информационнуюкультуру читателей. Каждая выставка-форум «Українська книга на Одещині» небыла повторением, копией предыдущей, а имела свой, отличный отдругих, оттенок новизны, позволяющий повысить ее эффективность. Дело в том, что сама по себе такая выставка-форум – единственнаяв своем роде в Украине, т. к. не проводится больше ни в однойбиблиотеке. Она не ставит коммерческих целей по реализацииэкспонируемой продукции, т. е. книг, а нацелена на популяризациюкниг как источника знаний с точки зрения их тематики, доступностиприобретения и читаемости для читателя как потребителя. Одним из главных вопросов, который должен был косвеннорассматриваться на каждой выставке-форуме, было состояниеиздательской базы в Украине на данный период и возможности ееукрепления и расширения на всей территории государства. Именнопоэтому, начиная с первой выставки 2000 года, ее соорганизаторамии соисполнителями по праву являются Всеукраинская ассоциациякнигоиздателей и книго-распространителей (президент АфонинАлександр Васильевич) и Книжная палата Украины им. И. Федорова(директор профессор Сенченко Николай Васильевич), которыепомимо организационных мероприятий как члены оргкомитетаучаствовали в проведении на выставке-форуме дискуссионныхклубов, автограф-сессий, целевых симпозиумов, «круглых столов»,презентаций новых собственных изданий литературы в качествеавторов. Выставка-форум «Українська книга на Одещині» не сразу сталаименоваться Всеукраинской. По определению уровня выставкиона может быть таковой, т. е. национальной, если в ней принимаютучастие представители не менее чем 16 областей Украины или накоторой представлено не менее половины ведущих издательств(для специальных выставок, каковой является «Українська книга наОдещині»). Кроме того, она стала традиционной, т. к. проводиласьболее 2 раз (в данном случае конкретно 12) определенныморганизатором (в данном случае ОННБ имени М. Горького) вустановленный заранее срок с определенной периодичностью(через год). Из года в год совершенствовались формы и методы 12
  13. 13. проведения выставки-форума, планировались новые мероприятияпо пропаганде книги, в связи с чем приглашались к участию вней новые издательства, видные деятели литературы и искусства,поэты, писатели, библиотеки региона и Украины. Включались впрограмму выставок и актуальные вопросы книгоиздания, которыерассматривались в виде обсуждений, дискуссий за «круглымстолом». Нужно сказать, что для подготовки и проведения ежегоднойвыставки выработался вполне определенный принцип разделениятруда в ОННБ имени М. Горького, когда за конкретные аспекты ееподготовки и проведения отвечают вполне определенные структурныеподразделения независимо от их функциональных обязанностей. Изачастую они наряду с прямыми функциональными обязанностямивыполняют работы, не свойственные их профессиональному статусу.Так, отдел научной библиографии ранее вел учет приглашенных навыставку-форум лиц и организаций, осуществлял их оповещениеи приглашение. Затем эти функции передали отделу связей собщественностью и рекламы. Научно-методический отдел помиморазработки сводного плана мероприятий выставки-форума приподготовке проводит маркетинговую работу в части фандрейзинга,т. е. поиска средств для ее проведения, а также изготовлениярекламной продукции. Отдел обслуживания читателей готовит базу для приема иразмещения участников выставки. Отдел научного комплектованияосуществляет подбор и приглашение участников выставки,определяет им рабочие места, разрабатывает пресс-релиз. Ежегодно на выставке с целью популяризации литературы,изданной в течение прошедшего года, проводится конкурс средииздательств на лучшее издание в определенной номинации.Подготовительную работу конкурса поручено выполнять отделуискусств. И еще следует отметить одно важное отличие выставки-форума «Українська книга на Одещині» от традиционных выставоклитературы. Ежегодно на каждой выставке проводится ее выездная модельв один из городов или районных центров Одещины, в ходе которой 13
  14. 14. районные или сельские библиотеки, библиотеки школ, интернатов,детских домов получают от участников выставки дары – книги.Такая гуманная благотворительная акция вызывает у получателейискреннюю благодарность и получает широкий отклик и оценкуразличных общественных организаций и средств массовойинформации. И сама организация – организатор выставки ОННБимени М. Горького – ежегодно получает дары-книги от участниковвыставки и тем самым пополняет свои фонды новинками литературы.За прошедшие 12 лет проведения выставки библиотека приобреласвыше 10 тысяч единиц таких новинок. Все перечисленные мероприятия выставки и их подготовкапроводятся в строгом соответствии с разработанныморганизационным планом под руководством оргкомитета выставки,который возглавляет генеральный директор ОННБ имени М.Горького. В состав оргкомитета входят, кроме сотрудников библиотеки,представители органов самоуправления города и области,общественных организаций, деятели культуры, искусства, писатели,представители бизнеса, библиотек и вузов. Для непосредственногопроведения выставки разрабатывается программа на все три дняее проведения. Отдельно разрабатывается план выездной моделивыставки в одном из городов или районов области на один день. Какправило, это второй день ее работы. На третий, заключительныйдень выставки подводятся итоги работы с участием представителейиздательств, членов оргкомитета с вручением наиболее активнымучастникам призов, сувениров с соответствующими дипломами,грамотами, благодарностями. Все участники получаютсвидетельства участия в выставке. Отмечаются и активные,деловые участники целевых мероприятий, среди которых зачастуюизвестные, авторитетные личности в Украине: писатели, литераторы,обозреватели, ведущие телепередач, радио, представители газет ижурналов. Начиная с юбилейной X выставки проводится новое мероприятиес целью привлечения читателей к ее проведению в номинации«Читатель года», в ходе которой предлагается дать рецензию-отзывна экспонируемую на выставке литературу по своему усмотрению из 14
  15. 15. числа произведений-победителей различных конкурсов, прошедшихв Украине. Это мероприятие повысило интерес читателей квыставочной литературе и позволило определить тенденциюзапросов читателей на новинки. Постоянными участниками выставки, которые из года в годпредставляют свою продукцию и занимают ведущие позициив проводимых конкурсах, семинарах, «круглых столах» сталииздательства «Наукова думка» НАН Украины, «Мистецтво»,«Картографія», ТОВ «Видавничій дім», «Києво-Могилянськаакадемія» (все из Киева), «Університетська книга» (Сумы), редакциягазеты «Підручники і посібники» (Тернополь), «Астропринт»(Одесса) и другие. Следует отметить, что проведение мероприятий в рамкахвыставки-форума «Українська книга на Одещині» не ограничиваетсялишь территорией библиотеки. Они проводятся также в вузах,библиотеках, музеях города, в Одесской областной писательскойорганизации, в школах в соответствии с планом мероприятийвыставки. Таким образом, Всеукраинская выставка-форум «Українськакнига на Одещині» получила статус культурного, социального ипросветительско-информационного мероприятия популяризациикниги как источника знаний и ее постоянных «родителей» –издательств в масштабе всей Украины. Практика проведения ежегодной Всеукраинской выставки-форума «Українська книга на Одещині» в ОННБ имени М. Горькогоможет стать наглядным примером и пособием для всех библиотекУкраины, как можно и нужно пропагандировать книгу в интересахдальнейшего развития духовности и культурного уровня народа,удовлетворения его запросов. Выставочная работа может бытьактивным инструментом коллектива библиотеки в совершенствованиии развитии маркетинга как рычага экономического укрепленияматериальной и финансовой базы, помощником в расширении кругазнаний и приобретения необходимой информации многочисленнымичитателями и друзьями книги. 15
  16. 16. Информационные технологии в библиотеках Редькина Н.С. «Библиотеки в облаках», или Возможностииспользования перспективных информационных технологий //Научн. и техн. б-ки. – 2011. – №8. – С. 44-54. Среди наиболее важных составляющих ИТ, которые оказываютсущественное влияние на библиотечную деятельность, выделяют: – совершенную компьютерную технику, главным образомориентированную на персонального пользователя; – развитую сеть мобильных коммуникаций с использованиемвысокоинтеллектуальных телефонов, смартфонов, iPODов и другихсовременных устройств; – высокопроизводительную фото- и видеоцифровую технику,включая устройства микрофотокопирования и сканирования; – ридеры для чтения электронных книг с высокоразрешающимии высокоскоростными свойствами; – высокоемкостные средства накопления и храненияинформации, включая электронные архивы; – единую коммуникационную среду взаимодействия,технологической совместимости и функциональных приложений(Интернет). Среди технологических новинок, применяемых в библиотекахв последние годы, выделяют следующие группы (в зависимостиот целей и характера использования): 1) средства для общенияв сети: мгновенные сообщения (сетевые сообщества, блоги,комментарии и их функциональные возможности, обзоры ипользовательские рейтинги); 2) средства объединения (социальныезакладки; фолксономии, теггинг и облака тегов; пиринговыеленты новостей; Wiki); 3) средства для хранения файлов и обменаими (хранение и публикация фотографий, видео и музыки;файлохранилища; пиринговые сети); 4) средства для работы в сети(текстовые веб-редакторы, онлайн-планировщики и календари,персонифицированные стартовые страницы); 5) техническиесредства (виртуальная справка, включая совместный просмотр (co-brousing); аудио- и видеоформаты потоковых медиа; персональные 16
  17. 17. медиа, например подкастинг и МРЗ файлы; К88 потоки; мэшапы;открытый доступ, открытый источник, открытый контент; новые иобновленные программные методы (АJAX, АРI). Это те средства,которые являются информационно-технологической основойразвития библиотечно-информационных технологий на ближайшуюи отдаленную перспективу. Среди прорывных технологий 2011 г. называют такие, какоблака, мобильные устройства и приложения, социальные сети ианалитика нового поколения. Социальные сети Современные ИТ изменяют характер работы человека, егосоциальные связи, организационные формы осуществлениясоциальных взаимодействий и сами социальные отношения. Длятого чтобы получить аудиторию в 50 млн. пользователей, радиопонадобилось 38 лет, телевидению – 13, Интернету – 4 года, в товремя как в одной из популярных социальных сетей Facebook задевять месяцев было зарегистрировано 100 млн. участников. Впоследнее время за рубежом и в России социальные сети значительноопережают классические медиа в темпах распространения. Библиотека имеет возможность развивать и оптимизироватьсвою деятельность, обращаясь к широкой аудитории, котораяуже представлена в социальных сетях. Тенденция проникновениясоциальных сетей в библиотечную практику нарастает. Библиотекиактивно применяют публичные социальные сети для организациипрофессионального общения и взаимодействия с читателями,выбирая наиболее необходимое программное обеспечение,развивая формы мгновенных ответов, используя другие средстваинтерактивной коммуникации, что приближает их к пользователям,делает более релевантными в современном информационномобществе, формирует новый имидж библиотеки, повышаетсоциальную активность пользователей за счет привлечения ксозданию библиотечного контента (опосредованное участие вформировании ресурса с помощью коллаборативной фильтрации)и др. 17
  18. 18. Мобильность В IDC предсказывают закат «эры персональных компьютеров» –в ближайшие полтора года объемы продаж интеллектуальныхмобильных устройств с возможностями выхода в Интернети выполнения различных приложений превысит реализациюперсональных компьютеров. Ожидается, что в 2011 г. в мире будетпродано 330 млн. смартфонов и свыше 42 млн. планшетов. Изболее чем 2 млрд. пользователей Интернета свыше половины будутрегулярно выходить в сеть с помощью мобильных устройств, а неПК. Удобство использования и богатая функциональностьмобильных устройств нового поколения способствуют тому, что онистановятся основным инструментом связи и ключевым средствомработы. Что это означает для библиотек? Прежде всего, следуетучитывать, что пользователям удобнее работать на специальныхсайтах, где информация представлена в формате, адаптированном квозможностям мобильных телефонов (например, адрес мобильногоЯндекса для телефонов и смартфонов – m.ya.ru). Подобные сайтыносят название мобильные сайты или WAP-сайты. Википедия предлагает следующую трактовку мобильногосайта – «это источник информации, расположенный в сети либо налокальном носителе по определённому адресу (домену), созданныйдля просмотра на компактных устройствах, чаще всего для просмотрас помощью мобильного браузера» (http://ru.wikipedia.org). При этомWАР-сайт в энциклопедии – «это определенный отдельным адресом(доменом) источник информации в сети Интернет, специальносозданный для отображения на мобильном (сотовом) телефонеили ином мобильном устройстве или компьютере при наличииустановленных браузеров, поддерживающих эту технологию». Как показывает анализ результатов поиск, более употребимсегодня термин мобильный сайт, в том числе и в библиотечнойпрактике. В него вкладывают то, что пользователь увидит на экранемобильного устройства. Мобильный сайт – это ресурс, обладающийпрактически таким же функционалом и теми же возможностями,что и обычный веб-сайт. Для многих из них созданы «мобильныеблизнецы», которые предоставляют «мобильным» пользователямтот же набор продуктов и услуг, но в более упрощенном варианте. 18
  19. 19. Популярность мобильных сайтов уверенно растёт, и поэтомунельзя обходить стороной создание библиотечных сайтов именно подформат мобильных телефонов. Один из первых проектов созданиябиблиотечного веб-сайта был запущен в 2004 г. КировоградскойОУНБ им. Д. И. Чижевского, где были предложены собственныеразработки по обеспечению доступа к информационным ибиблиографическим базам данных и онлайновое программноерешение для публикации контента. Перспективы развития мобильных сайтов очевидны. Оченьважно, что к этому процессу подключается самая молодая ипродвинутая часть аудитории и что ресурс доступен постоянно слюбого компактного устройства (мобильный телефон, смартфон,коммуникатор, портативная игровая консоль, карманный компьютер,планшетный компьютер, ноутбук и др.), имеющего доступ кИнтернету. Поэтому это направление в деятельности библиотекможно считать перспективным. «Облачные вычисления» (С1оиd Computing) «В мире всего пять компьютеров – Сооgle, Yahoo, Мicrosoft.,IВМ и Аmazon. Есть еще несколько тех, которые могут превращатьэлектричество в вычисления с сопоставимой эффективностью».Сегодня это одни из лучших поставщиков облачных платформ. Термин «облако» используется как метафора, основанная наизображении Интернета на диаграмме компьютерной сети, иликак образ сложной инфраструктуры, за которой скрываются всетехнические детали. Графический прообраз термина обязан своимпоявлением диаграммам и другим иллюстрациям в виде облачков,с помощью которых принято изображать сеть Интернет. Другимисловами, облачные вычисления – это программно-аппаратноеобеспечение, доступное пользователю через Интернет в видесервиса, позволяющего использовать удобный веб-интерфейс дляудаленного доступа к выделенным ресурсам (вычислительнымресурсам, программам и данным). Компьютер пользователявыступает при этом рядовым терминалом, подключенным к Сети. Иначе С1оиd Computing принято называть словом «ааS» («аs аService», т.е. «как сервис», или «в виде сервиса»). Облачная обработка 19
  20. 20. данных как концепция включает в себя следующие понятия: «Всёкак услуга», «Инфраструктура как услуга», «Платформа как услуга»,«Программное обеспечение как услуга», «Рабочее место какуслуга», «Данные как услуга», «Безопасность как сервис» и другиетехнологические сервисы, предназначенные для удовлетворенияпотребностей пользователей в обработке данных. Преимущества использования облаков. Среди основныхдостоинств облачных технологий можно выделить возможностьэкономии на приобретении, поддержке, модернизации ПО иоборудования, а также: – снижение требований к вычислительной мощности ПК(непременное условие – только наличие доступа в Интернет); – отказоустойчивость; – безопасность (для данных в облаке провайдеры услуг, напримерСооglе, гарантирует избыточность информации, что защищаетданные лучше, чем большинство систем резервного хранения); – высокая скорость обработки данных; – снижение затрат на электроэнергию; – экономия дискового пространства (и данные, и программыхранятся в Интернете); – доступность – облака доступны всем из любой точки, где естьИнтернет, с любого компьютера, где есть браузер. Проблемы. Недостатками облачных технологий являются:необходимость постоянного соединения с Интернетом; ограниченияв ПО и его настройках под собственные задачи; конфиденциальностьданных, хранимых на публичных облаках; безопасность – облакосамо по себе является достаточно надежной системой, однако поканет 100% гарантии от проникновения на него злоумышленников ивирусов. Библиотеки активно размещают информацию в социальныхсетях, построенных на облачных платформах, что позволяет ужесегодня снижать стоимость обслуживания хранилищ информациии значительно увеличивать объемы хранимых данных. Размышляяо будущем облачных сервисов, можно сделать предположениео перспективах их применения в библиотечной практике по мереразвития доступности для пользователей и организаций, повышения 20
  21. 21. производительности облачных вычислений и пропускнойспособности сетевого оборудования. Дальнейшее развитиеинструментария систем создания, хранения, обработки данных,средств резервирования в облаках позволят не только использоватьэти сервисы, но и создавать свои, находить оптимальные вариантыразвития информационных технологий в конкретной библиотеке. Библиотека в правовом поле Розколупа Н. Правові аспекти реорганізації публічнихбібліотек // Бібл. планета. – 2011. -№2. – С. 7 -8. Мережа публічних бібліотек України сформувалася в 70-80-х роках минулого століття і відтоді зазнала не надто значних змін.Дещо зменшилася кількість цих закладів, відбулася децентралізаціячастини ЦБС. Але традиційно в системі публічних бібліотекще з радянських часів функціонують сільські, селищні, міськікнигозбірні, районні і міські централізовані бібліотечні системи,обласні універсальні наукові бібліотеки, а також спеціалізованібібліотеки для дітей та для юнацтва різних рівнів. Однак останнім часом намітилися процеси, що можутькардинально змінити мережу українських публічних бібліотек.Пов’язані вони з намаганням органів державної влади та місцевогосамоврядування зменшити видатки на утримання бюджетних установшляхом оптимізації останніх. А поняття оптимізації у свідомостібагатьох управлінців асоціюється виключно зі скороченням. Характерною особливістю цих процесів є те, що Міністерствокультури України не було їхнім ініціатором. Головна риса сучасних змін – спроби об’єднати на рівні районучи міста існуючі бібліотеки для дітей та для юнацтва з бібліотекамидля дорослих. У кількох регіонах розглядається питання об’єднанняв одну всіх обласних бібліотек. Майже всі відомі випадки такої «оптимізації» відбуваються зпорушенням законодавства. 21
  22. 22. Загальні правові норми щодо припинення юридичної особирозповсюджуються і на бібліотеки. У разі якщо бібліотека не маєстатусу юридичної особи, процедура припинення її діяльності менштривала у часі. Відповідно до Цивільного та Господарського кодексів,припинення юридичної особи можливе шляхом ліквідації абореорганізації. Ліквідація передбачає повне, остаточне припинення юридичноїособи. При цьому ліквідована організація не залишає після себеправонаступників. А в результаті реорганізації юридична особа передає своє майно,права та обов’язки іншим юридичним особам-правонаступникам.Виділяють такі форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ,виділення, перетворення. У разі злиття кількох організацій усі майнові права та обов’язкикожної з них переходять до організації, що утворилася внаслідокзлиття. Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особиоб’єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування. Приєднання – це форма реорганізації, за якої одна юридичнаособа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжуєіснувати далі, але вже в більшому масштабі. При цьому приєднанаорганізація припиняє свою діяльність. У відомих випадках реорганізації публічних бібліотеквідбуваються процеси, які, відповідно до законодавства, можутьбути визначені як злиття або приєднання, хоча в рішеннях органівдержавної влади та місцевого самоврядування щодо реорганізаціїбібліотек часто відсутні слова «реорганізація», «злиття»,«приєднання». Натомість читаємо: «перетворення», «передача»тощо. Реорганізація бібліотеки має здійснюватися з дотриманнямтаких принципів, як: • пріоритетність інтересів бібліотеки, її користувачів та працівників; • забезпечення безперервної роботи бібліотеки під час її реорганізації; • забезпечення належного рівня управління бібліотекою. Керуючись чинним законодавством, можна виділити такі етапиреорганізації бібліотеки: 22
  23. 23. 1. Підготовчий етап, під час якого потрібно проаналізуватидіяльність публічних бібліотек відповідної території, обґрунтуватинеобхідність реорганізації, довести, що в її результаті буде досягнутопозитивний ефект (зміцниться матеріально-технічна база бібліотеки,покращиться рівень обслуговування населення тощо). 2. Прийняття рішення про реорганізацію та створення Комісії зреорганізації (злиття, приєднання). Варто знати, що рішення про реорганізацію бібліотеки можеприйняти лише орган, який має на це повноваження. Оскількипрактично всі публічні бібліотеки є об’єктами комунальноївласності, згідно з Законом «Про місцеве самоврядування в Україні»,рішення про їхню реорганізацію можуть приймати відповідніоргани місцевого самоврядування. Так, прийняти рішення прореорганізацію міської чи районної ЦБС має, відповідно, міськаабо районна рада, обласної бібліотеки для дітей – обласна рада іт. ін. Місцева державна адміністрація (районна, обласна) зможевирішити долю бібліотеки лише в разі делегування їй повноваженьщодо реорганізації або ліквідації об’єктів комунальної власностівідповідним органом місцевого самоврядування. 3. Погодження реорганізації бібліотеки з Міністерством культуриУкраїни. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечнусправу», доцільність реорганізації та ліквідації бібліотек, що є удержавній та комунальній власності, визначається відповіднимиорганами виконавчої влади та органами місцевого самоврядуванняза погодженням із спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади у сфері культури, яким на сьогодні є Міністерствокультури України (3]. А відповідно до ст. 22 Закону України «Прокультуру», який набрав чинності 12 січня цього року, існуючі закладикультури автоматично включаються до базової мережі. Виключеннязакладів культури з базової мережі можливе лише за погодженням зМіністерством культури України. 4. Безпосереднє проведення реорганізації. Цей етапрозпочинається лише після погодження з Міністерством культуриУкраїни. В іншому разі реорганізація бібліотеки є незаконною таможе бути оскаржена як органами прокуратури, так і в судовомупорядку. 23
  24. 24. Процедура реорганізації регламентована Цивільним таГосподарським кодексами, а також Законом України «Про державнуреєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Безпосередньо реорганізацію бібліотеки здійснює Комісія зреорганізації. З моменту призначення Комісії до неї переходятьповноваження щодо управління бібліотекою. Комісія: забезпечує подання державному реєстратору всіх необхіднихдокументів для проведення державної реєстрації реорганізаціїбібліотеки (в разі якщо бібліотека має статус юридичної особи); вживає всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, атакож письмово сповіщає їх про реорганізацію; після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторівскладає проміжний баланс, який містить відомості про оцінкунаявного майна бібліотеки, перелік пред’явлених кредиторамивимог, а також про результати їхнього розгляду (в тому числі щодовиплати заробітної плати, сплати податків, зборів тощо); після завершення розрахунків із кредиторами складаєпередавальний акт в обсязі, визначеному для річної фінансовоїзвітності, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; не пізніше ніж за два місяці до завершення реорганізаціїписьмово попереджає всіх працівників бібліотеки про можливевивільнення та одночасно пропонує їм іншу роботу (в разі наявності)за відповідною професією чи спеціальністю; здійснює заходи щодо зняття бібліотеки з обліку в Пенсійномуфонді, фондах соціального страхування, закриття рахунків в органахДержавного казначейства України тощо; визначає місце подальшого зберігання архівних документівбібліотеки; здійснює інші заходи, передбачені законодавством. У разі якщо бібліотека, яка реорганізується, має статусюридичної особи, процес реорганізації не може бути закінченораніше двох місяців віддати публікації відповідного повідомленняв спеціалізованому друкованому засобі масової інформації –«Бюлетені державної реєстрації». 24
  25. 25. Цуріна І. До питання децентралізації публічних бібліотек:стан та проблеми // Бібл. планета. – 2011. – №2. – С. 9-12. Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»передбачається існування як централізованих бібліотечних систем, (ЦБС), так і самостійних бібліотек. Зокрема, в редакції закону1995 року прописано, що «бібліотечна система організовуєтьсяі функціонує на основі створення територіальних, відомчих(галузевих), міжвідомчих (міжгалузевих та інших) бібліотечнихсистем і об’єднань, підпорядкованих відповідним центральним(або головним) бібліотекам та існування окремих бібліотек різнихтипів і видів (поза межами своєї системи)». В останній редакціїнашого головного галузевого закону (із змінами та доповненнямистаном на 21.05.2009 р.) визначено, що «публічні, спеціальні і таспеціалізовані бібліотеки можуть об’єднуватися у централізованібібліотечні системи». Дійсно, централізація є найбільш раціональним, економічноі технологічно вигідним об’єднанням бібліотек, яке найчастішезастосовується у світовій практиці. Централізація 1976-1980рр. відбувалася відповідно до «Положення о централизациигосударственньїх массовьіх библиотек» (1975), затвердженогоМіністерством культури СРСР. Об’єднання передбачало створеннямережі бібліотек, до якої б входили центральна (районна або міська)та решта книгозбірень району або міста, що починали функціонуватина правах її філій. Широко використовувалися бібліобуси, котріздійснювали обмін літератури на спеціальних стоянках у віддаленихсільських населених пунктах або мікрорайонах міст за рахунокновостворених відділів організації та використання єдиногокнижкового фонду. Так, у централізованому порядку здійснювалося проведенняєдиної політики формування, розміщення та використаннябібліотечних ресурсів; діяли централізовані комплектування,обробка і перерозподіл документів; відбувалася централізаціяміжбібліотечного абонемента; вирішувалося питання зберіганнялітератури, що рідко використовувалася; розвивалася технізація;дотримувалась єдина політика в роботі з кадрами, зокремаз підвищення їхньої кваліфікації та ін. Великим здобутком 25
  26. 26. централізації стали сформовані бібліотечні колективи в районах,містах України. Особливо відчутну допомогу отримували сільськібібліотекарі. Проте, позитивні сторони централізації мали місце й негативніявища. Спостерігалися надцентралізація, надмірна директивністьуправління, недооцінювання (а правильніше – ігнорування,заперечення) самої ідеї самостійності книгозбірень, повсюдненасадження методичного керівництва бібліотеками, хоча реальноцентралізоване управління не може передбачити всього розмаїттябібліотечних процесів та проблем регіону і запропонувати однаковерішення для всіх бібліотек ЦБС. Оцінюючи з позицій сьогоднішнього дня початок децентралізації,можна сказати що саме несприйняття надцентралізації, протидія збоку окремих бібліотек і стали каталізаторами змін. Передумовоюдецентралізації мережі державних масових бібліотек сталоприйняття 1991 року Закону «Про місцеві Ради народних депутатівта місцеве і регіональне самоврядування». Проте найважливішими чинниками масової децентралізаціїмережі державних масових бібліотек стали відбувалася територіальнасамоорганізація громадян для вирішення безпосередньо або черезоргани, котрі вони утворюють, питань місцевого життя в межахКонституції України та Законів України на принципах оптимальноїдецентралізації (Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»(1997) та Бюджетний кодекс (2001). Другою важливою причиною децентралізації мережі бібліотекслід вважати загальну економічну кризу, яка в той час охопила всі галузікультури, зокрема бібліотечну. Спостерігалися недофінансуваннябібліотек усіх типів, у першу чергу сільських; скорочення мережісільських книгозбірень і переведення їхніх працівників на нижчуоплату праці: 0,25; 0,5; 0,75 ставки; різке погіршення матеріально-технічної бази і, чи не найголовніше, умов праці. Зростала кількістьбібліотек, приміщення яких не опалювалися, де не було телефонногозв’язку і навіть освітлення. Мали місце і внутрішні причинидецентралізації, до яких слід віднести правовий нігілізм працівниківрайдержадміністрацій та районних рад, небажання керівників ЦБСреалізувати право централізованої бібліотечної системи мати статус 26
  27. 27. юридичної особи, незнання законодавчої бази, людський фактор.Достатньо сказати, що директори деяких ЦБС самі ініціювалипроцеси децентралізації, не бажаючи опікуватися бібліотеками-філіями в сільській місцевості. У свою чергу, були й керівникифілій, які прагнули уникнути надмірної опіки з боку ЦРБ, відчуваливпевненість у своїй професійній спроможності самостійно керуватибібліотекою або мали підтримку місцевої влади. Поступово почали складатися різні моделі індивідуалізаціїдіяльності окремих бібліотек. У 1997 р. Постановою Кабінету Міністрів України булозатверджено «Мінімальні соціальні нормативи забезпеченнянаселення публічними бібліотеками в Україні», які визначили,що в населених пунктах з кількістю жителів від 500 чоловік до3 тис. чоловік повинна діяти як мінімум одна загальнодоступнабібліотека на території сільської (селищної) ради; у населенихпунктах з числом жителів понад 3 тис. чоловік – одна бібліотекана 3-5 тис. чоловік [6]. У 2009 р. у цей документ було внесенодоповнення, що в населених пунктах з кількістю жителів до 500людей за рішенням відповідного органу місцевого самоврядуванняздійснюється бібліотечне обслуговування населення різнимиформами. Розроблене Міністерством культури і мистецтв (МКіМ)«Положення про централізовану бібліотечну систему» (2001) чітковказувало, що ЦБС – це єдине цілісне утворення бібліотек, котрескладається з головної регіональної книгозбірні та філій, що можутьбути розміщені в сільській місцевості. Насправді, законодавство зовсім не перекреслює існуванняЦБС і в ряді регіонів вдалося зберегти централізовані бібліотечнісистеми. Практично повністю їх збережено у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Рівненській,Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Чернівецькійобластях, у містах Києві та Севастополі. У Рівненській області зцією метою було розпочато експеримент з об’єднання публічних ташкільних бібліотек і створення у зв’язку з цим нового типу бібліотек– публічно-шкільних. Менший резонанс викликала поява таких нових моделейобслуговування, як бібліотека-клуб, клуб-бібліотека. Підставою 27
  28. 28. для їхнього створення були рекомендації щодо об’єднання (лист-роз’яснення МКіМ України № 18-225/17 від 21.01. 1998 року), протесьогодні без серйозного аналізу важко зрозуміти, чи це дійсно новамодель, чи просто одна людина працює на 0,5 ставки у бібліотеціі 0,5 ставки у клубі. Традиційно ця проблема загострюється підчас збирання статистичних даних, коли виникає питання, чи вартовраховувати до бібліотечної мережі клуб-бібліотеку та дані про їїдіяльність. Дійсно, відповідно до постанови КМ України від 12листопада 1998 р. № 1775 «Про нормативи забезпечення населенняклубними закладами», до закладів культури клубного типу належатьі клуби-бібліотеки. Проте ні в Положенні про клубний заклад,затвердженому наказом Міністерства культури і туризму України за№ 35 від 23.05.2007 р., ні в річній формі державної статистичноїзвітності № 7-нк «Звіт закладу культури клубного типу»,затвердженій наказом Міністерства статистики України 31.08.1993№ 195, не згадується про бібліотеку та не вимагаються дані про їїдіяльність. Таким чином, юридично ці заклади не можуть входитидо ЦБС. Це підтверджує й той факт, що працівники клубів-бібліотек(на відміну від бібліотечних працівників) не отримують доплати завислугу років та за особливі умови праці. Такі утворення діють уВолинській, Вінницькій, Хмельницькій областях. Особливо децентралізація зачепила Житомирську область,розпочавшись 10 років тому та прискорившись в останні 3-4роки. Тут із 921 публічної книгозбірні 749 (81,4%) не входять доскладу ЦБС. На Кіровоградщині децентралізовано 52% бібліотек,Вінниччині – 46%, у Запорізькій області -24%, Київській – 23%,Хмельницькій – 22%, в Автономній Республіці Крим – 20%. Слідзауважити, що почалась і набирає обертів децентралізація міськихЦБС (у Житомирській області – вже більше 70 закладів, у Донецькій– 33), причому в данному випадку взагалі неможливо пояснити цеекономічними причинами. Таким чином на 01.01.2011 р., згідно з офіційними статистичнимиданими, кількість бібліотек, що вийшли зі складу ЦБС, становила2 920 од., тобто 16% від загальної кількості. У той же час, числобібліотек поза групою оплати праці складає лише 1 400 од. Щорічносередня вартість утримання однієї сільської бібліотеки становить: 28

×