2. Ампір – стиль, який з’явився в мистецтві і архітектурі в
кінці XVIII – початку XIX століття, після Французької
революції і в період імперії Наполеона.
Сама назва стилю походить від французького слова
“empire” – імперія. Головною метою мистецтва в цю
епоху було вихваляння імперії та імператора, його велич
і військові успіхи, що і визначило характерні риси
стилю.
Наполеонівський Ампір – стиль строгий і холодний. Він
демонструє виродження форм доби класицизму,
викорінення її істинного історико-культурного сенсу,
духовного змісту
4. Для стилю ампір характерні:
- масивні монументальні форми, що поєднуються з предметами
військової атрибутики;
- парадна помпезність інтер’єрів палацових будівель.
Основні декоративні елементи стилю:
- фронтони з барельєфами;
- легіонерські знаки з орлами, леви;
- зв'язки списів, щитів і ликторських сокир;
- монумент;
- балкони і колони;
- ліпнина;
- ротонда і русти.
Для ампіру властиві: звернення до традицій Стародавнього
Риму, особливо - захоплення будівництвом різноманітних
тріумфальних арок, пам’ятних колон, обелісків. Важливими
елементами будівель є портики.
5.
6.
7. При всьому своєму військовому пафосі і нормативності
архітектури, ампір був романтичний. Цьому сприяли
давньоєгипетські мотиви в декоративних елементах, що
з’явилися у французькій архітектурі після походу Наполеона в
Єгипет, а також успадковані з римської архітектури, яка в
період давньоримської імперії зазнала сильного впливу
єгипетського мистецтва.
Римські військові мотиви і єгипетська екзотика гармонійно
перепліталися в ампірі, не порушуючи цілісності стилю.
Крім Франції, стиль ампір прижився і в Росії,
11. СТИЛЬ АМПІР В РОСІЙСЬКІЙ
ІМПЕРІЇ
Російський ампір, добровільно прийнятий царатом, мав власні особливості. Він
мав довший період існування і його розділяють на 1) петербурзький та 2)
провінційний. Однак, російський ампір не втрачав всіх недоліків французького
зразка — регламентованості, пафосу, орієнтації на звеличення військової еліти,
цього разу російської, яку очолював російський імператор. Як і в Європі, жорстко
зарегламентований стиль не дав в Російській імперії помітних регіональних шкіл чи
напрямків. Хоча ампір в Москві і в провінціях був більш декоративний і мав
поверхневий характер.
Поверхневість стилю відбилась в одноманітності декоративних елементів,
пишних і важких, арсенал яких запозичений з мистецтва Стародавнього Риму та,
значно менше, з мистецтва Стародавнього Єгипту (стилізовані сфінкси, стилізовані
голови фараонів тощо)
12. Петербурзький ампір. Військові трофеї, стилізовані під Стародавній
Рим. Скульптурний декор арки Генарального військового штаба.
16. СТИЛЬ АМПІР В МІЛАНІ
Міланський ампір суттєво відрізнявся від паризького апміру, позаяк мав італійські
архітектурні традиції і власний репертуар ( композиційний і декоративний ),
незважючи на теоретичну пов'язаність з офіційним ампіром паризького зразка. Зразків
міланського ампіру небагато, але вони відрізнялись величчю і містобудівним чи
ансамблевим значенням.
В Мілані в цей період архитектор Луїджи Каньола (Cagnola) вибудував монументальні
Тічинські ворота (1801–1814 рр.) Школою для архітекторів були проектні кресленики
Джованні Антоніо Антоліні (Antolini), котрий запроектував великий Форум Бонапарта
(1800 р. ) в монументальних і холодних формах. Форми і вишуканий декор міланського
Форуму Бонапарта перейшли у архітектурний арсенал Доменіко Жилярді, що
працюватиме в Москві.
18. ЗРАЗКИ НАПОЛЕОНІВСЬКОГО
АМПІРУ У ФРАНЦІЇ
Характерні архітектурні пам'ятники ампіру в Парижі:
- церква Мадлен (арх. П. Віньйон, 1807);
- тріумфальна арка на площі Зірки (арх. Ж.-Ф. Шальгрен, 1806–
1837)
- тріумфальна арка на площі Карузель (арх. Ш. Персьє та П.
Фонтен, 1806);
- Вандомська колона (арх. Ш. Лепер та Ж. Гондуен, 1810).
23. ЗРАЗКИ АМПІРУ НА ТЕРИТОРІЇ
УКРАЇНИ
Як стиль — ампір не мав підстав для виникнення та сталого
розвитку в Україні, котра тоді була однією з провінцій класичної
військової імперії.
Ампір був і залишився модою військової еліти Російської імперії,
привнесеної штучно з метрополії в колоніальну провінцію, і зник,
як мода.
24. До зразків архітектури ампіру в Києві можна віднести будівлю
Старого Арсеналу (архітектор Йоган Міллер, початок 19
століття), де практичність переважає над мистецькими якостями,
бо це склад для зброї.
25. Монумент на честь перемоги Царя Петра І над
шведами, Полтава (ахітектор Тома де Томон)