Біобібліографічний нарис присвячено українському письменнику та громадському діячу, доктору права, адвокату у Галичині Андрію Чайковському.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека № 159
Біобібліографічний нарис
Київ, 2022

2. 2
УДК 016:821.161.2
П32
Письменник та громадський діяч Андрій
Чайковський : до 165-річчя від дня народження :
біобібліографічний нарис / уклад. І. В. Рудік,
бібліотекака № 159 ЦБС Дарницького району
м. Києва. – Київ, 2022. – 18 с.

3. 3
Біобібліографічний нарис присвячено
українському письменнику та громадському діячу,
доктору права, адвокату у Галичині Андрію
Чайковському.
Видання складається з таких розділів:
I. Співець козацької вольності
II. Основні дати життя та діяльності
А. Чайковського
III. Твори А. Чайковського
IV. Література про А. Чайковського
V. Джерела з Інтернету
Біобібліографічний нарис розрахований на
широке коло користувачів.
При його укладанні використана література з
фондів бібліотеки № 159 та ресурси Інтернету.
Упорядник та комп. набір – Рудік І.В.

4. 4
Без минулого немає майбутнього.
Олександр Довженко
I. Співець козацької
вольності
Андрію
Чайковському, за словами
професора Дмитра
Миколишина, «судилася
доля стояти на сторожі
цінностей, переказаних давніми поколіннями».
[14]
Козацьким батьком назвали автора творів,
популярних серед багатьох поколінь читачів: «За
сестрою», «Козацька помста», «Віддячився»,
«Побратими», «З татарської неволі», «До слави» та
ін.
Андрій Якович Чайковський народився 15
травня 1857 р. у м. Самборі (на Львівщині), яке
належало до королівства Галичини та Володимирії
– Австрійської імперії, в родині дрібного
шляхтича-службовця. Він рано втратив батьків.
Тому хлопчика забрала до себе бабуся в село. Про
цей період свого життя він напише у повістях
«Олюнька» та «В чужім гнізді».

5. 5
З дитячих літ Андрій Чайковський пізнав
життя й побут місцевої дрібної шляхти, яка
слугувала основою війська галицьких князів та
королів, й пізніше відтворив це у своїх
літературних творах.
Бабуся навчила його читати і писати.
Початкову освіту він одержав у місцевого дяка.
Хлопчик вчився читати польською, оскільки
українського букваря не було. До початкової
школи він не ходив, а вчився дома. Іспити за
початкову школу здавав приватно.
Після Андрій Чайковський вступив до
Самбірської гімназії, де прочитав шевченківського
«Кобзаря». І там він починає писати невеличкі
етюди, оповідання, драматичні сценки. Там же був
членом підпільного товариства «Студентська
громада».
1877 р. вступає до Львівського університету.
Та не маючи змоги платити за навчання, покидає
його і вступає до війська.
Андрій Чайковський рік відслужив воєнну
службу, отримав ранг офіцера австрійської армії.
Через рік, повернувшись до Львова, Андрій
Чайковський продовжує навчання в університеті,
але вже на іншому юридичному факультеті.
У січні 1882 р. його було мобілізовано як
резервового офіцера й він брав участь у
придушенні повстання в Боснії у складі 77-го
піхотного полку.

6. 6
Там він описав свої пригоди, пізніше
надрукував ці нариси.
Вони сподобалися читачам та отримали
високу оцінку Івана
Франка.
А. Чайковський з товаришем.
Боснія і герцеговина. 1862 р.
Відомий
український письменник
заохотив Чайковського до
подальшої
письменницької праці.
У Львівському
університеті Андрій
Чайковський очолював молодіжний гурток
«Дружний лихвар» й став одним із засновників
«Кружка правників».
Після закінчення у 1883 р. університету він
працює адвокатом у Бережанах на Тернопільщині;
у Самборі, Сколе на Львівщині; в Рогатині;
Коломиї; на Станіславщині. 21 вересня 1884 р.
Андрій Якович одружився з Наталією Гладилович,
рідною сестрою Дем’яна Гладиловича, відомого на
всю Галичину громадського діяча та вченого, яка
походила з роду священника Юрія Гладиловича.
Подружжя дожило разом до золотого весілля та
мало 6 дітей (3 сини й 3 дочки).
Сім’я Андрія Чайковського:

7. 7
 Гладилович Наталія Юліанівна (1861 –
1938 рр.) – дружина письменника
 Чайковський Микола Андрійович (1887 –
1970 рр.) – син, професор математики
 Туна Наталія Григорівна (1890 – 1987 рр.) –
невістка, дружина сина Миколи, вчитель
німецької мови
 Чайковський Богдан Андрійович (1888 –
1941 рр.) – син, адвокат, етнограф
 Пасіка Юлія Якинтіївна (1891 – 1950 рр.) –
невістка, дружина сина Богдана
 Чайковська Галина Андріївна (1892 –
1979 рр. – донька)
 Бемко Володимир (1889 р. – невідомо) –
зять, чоловік доньки Галини, старшина УСС
 Чайковська Олена Андріївна (1893 – 1927
рр.) – донька, померла при пологах
 Станімір Осип (1890 – 1971 рр.) – зять,
чоловік Олени, сотник УГА
 Чайковський Андрій Андрійович (1895 –
1978 рр.) – син, бібліотекар, член КПЗУ
 Глібовицька Ярослава Теофілівна (1904 –
1994 рр.) – невістка, дружина сина Андрія,
учителька
 Чайковська Наталія Андріївна (1898 –
1938 рр.)
 Ткач Іван Іванович (невідомо – 1944 р.) –
зять, чоловік доньки Наталії, інженер-
механік

8. 8
У родині Чайковських у великій пошані була
музика. Батьки грали на гітарі і з малих років
долучали до музики своїх дітей. Двоє старших
синів разом з батьками залюбки співали під гітару
українські пісні «Ой пущу я кониченька в саду»,
«Закувала та сива зозуля», «Ой наступила та чорна
хмара» й інші.
У 1890 р. Андрій Чайковський відкрив
власну адвокатську
канцелярію в Бережанах.
Вілла в Бережанах, де
мешкав А. Чайковський
До речі, в
Бережанах за співучасті
Андрія Чайковського та
відомого українського
композитора і диригента
Остапа Нижанківського
було відкрито хорове
товариство «Бережанський Боян», яке стало
центром культурно-освітнього життя міста.
У 1914 р. після початку війни Андрій
Чайковський був заарештований за доносом.
Більше двох тижнів його протримали у
сумновідомій львівській в’язниці «Бригідки». Та
не знайшовши компромату, відпустили.
Друкуватися Андрій Чайковський почав з
1892 р. (вийшли його спогади «Спомини зперед
десяти літ»).

9. 9
Письменник був добре обізнаний із
сучасним йому селянським життям і написав на
цю тему низку творів, які з’являлися окремими
виданнями. Це «Образ гонору» (1895 р.),
«Бразілійський гаразд» (1896 р.), «Не піддайся
біді» (1908 р.), «Не було виходу» (1927 р.).
Велику популярність принесли
А. Чайковському твори з життя «ходачкової»
шляхти. Перші твори цього тематичного циклу
«Олюнька» (1895 р.) та «В чужім гнізді» (1896 р.)
викликали схвальні відгуки сучасників та серйозну
розмову про шляхи розвитку таланту
письменника.
Твори селянської тематики, повісті про
інтелігенцію, численні твори на історичну
тематику стали підготовчою роботою до
написання А. Чайковським історичного роману
«Сагайдачний».
Над історичним романом «Сагайдачний»
письменник працював багато років. Перші три
частини рукопису загинули за часів першої
світової війни. Письменник мужньо поновив свою
роботу над романом. 1918 р. вийшла перша
частина – «Побратими». За дев’ять років ця перша
частина вийшла другим виданням, а 1929 р. та
1932 р. побачили світ дві частини роману під
спільною назвою «До слави».
Епоха визвольної боротьби українського
народу проти турецько-татарської агресії, яка

10. 10
висунула колоритну постать Петра Сагайдачного,
особливо приваблювала письменника.
Особа славного лицаря Запорожжя
Конашевича-Сагайдачного зацікавила митця ще й
тому, що той вийшов із самбірської ходачкової
шляхти, до якої належав і сам Андрій
Чайковський. Ходачковою шляхтою у Галичині
називали селян із наддніпрянських сіл, які за
участь у походах проти турків одержували від
польського короля шляхетські привілеї.
Ідея писати про Сагайдачного виникла так:
перед Першою світовою війною Чайковського
було поставлено «кандидатом на сеймового
посла». [11]
Андрій Чайковський знав, що в Самбірщині (на
його батьківщині) є багато малоземельної шляхти,
яка на виборах може вирішити його долю. І він
почав готувати для них популярний історичний
виклад, який мусив переконати виборців, що у
давнину малоземельна шляхта твердо стояла за
свою віру і свій народ.
Вивчаючи доступні йому історичні матеріали,
письменник натрапив на ім’я Петра Конашевича-
Сагайдачного. Так у нього виник задум
популяризувати життєпис славного земляка.
«Я упросив пана професора М. Грушевського
прочитати рукопис. Він справив мені історичні
помилки, порадив зробити із цього матеріалу
трилогію, в якій мав би поміститись цілий
життєвий шлях гетьмана. Чи мені довелось

11. 11
вив’язатись з того завдання, чи буде з моєї праці
хосен для української літератури, для українського
народу у цій великій переможній хвилі
українського відродження – хай судять ласкаві
читачі. Я зробив по моїм силам, як міг найліпше (з
передмови)», - читаємо в матеріалі з Інтернету
Івана Продана «Андрій Чайковський і його роман
«Сагайдачний» : до історії написання». [11]
Роботі над повним твором передував
історичний нарис під однойменною назвою
«Петро Сагайдачний», виданий у Відні 1917 р.
Андрію Яковичу непросто було працювати при
його щоденній юридичній практиці. А коли після
третьої переробки твір був готовий до друку,
розпочалася війна. І під час воєнного лихоліття
рукопис «До слави», в якому письменник довів
події до обрання Сагайдачного гетьманом,
загинув.
Заохочений професором Антоном
Крушельницьким, Андрій Якович знову розпочав
працю над твором, намагаючись втілити свою
ідею у життя. Та після видання першої частини
роману «Побратими» друкування зупинилося.
У 1920 р. у листі до Стефаника А. Чайковський
запитує, де можна було б видати історичну повість
«Сагайдачний» у п’яти томах – він шукав шляхи
видання свого роману У Радянській Україні, проте
безрезультатно.
У передмові до другого видання «Побратимів»,
яке вийшло 1927 р. у коломийському виданні

12. 12
«Ока», письменник згадував: «Не везло мені з
моїм «Сагайдачним», над котрим я працював
більше, як 13 років.» Видавництва, до яких
звертався, вважали твір то задовгим, то видання
задорогим. Рухливе видавництво «Ока» в Коломиї
взялося за видання трьох частин. На разі довів я до
тої хвилі, коли Сагайдачного вибрано гетьманом
України. Перша частина «Побратими» – від
хлоп’ячого віку до прибуття на Січ. Друга і третя
частини – «До слави» – аж до вибору по кримськім
поході на Кафу. Коли мені Господь допоможе, то
викінчу IV і V частини «Гетьман»». [11]
Та останні дві частини з назвою «Гетьман» до
читача так і не дійшли. Про причини цього
існують різні припущення. Наприклад, що рукопис
загубився з вини членів родини. Проте існує надія,
що рукопис буде знайдено.
Свої знання з історії козаччини письменник
виклав у декількох історичних нарисах, які можна
вважати своєрідними післямовами до роману
«Сагайдачний». Це нариси – «Петро Конашевич-
Сагайдачний» (1917 р.), «Запорожжя»,
«Московський цар Дмитро Самозванець»,
«Хотинська справа» (1928 р.).
У своїй трилогії письменник змальовує
життєвий шлях Петра Сагайдачного, починаючи з
його нелегкого дитинства й до вершини козацької
слави, здобутої надзвичайною відвагою та
розумом у боротьбі з ворогами Батьківщини.

13. 13
Письменник згідно історичних джерел
розповідає (на широкому тлі побутового,
культурного, політичного життя України останніх
десятиліть XVI ст. – поч. XVII ст.) про навчання
героя в Острозькій школі. Акцентує увагу на
людяності, далекоглядній мудрості Василя-
Костянтина Костянтиновича Острозького, який
був на той час київським воєводою. Змужніння
Петра Конашевича відбувалося саме в Острозі.
Хлопці, зокрема, опанували там улюблені
різновиди козацької зброї, без якої житття
запорожців не можна уявити було, – шаблю і лук.
Шлях на Запоріжжя Конашевича-
Сагайдачного, що його подає в авантюрно-
пригодницькому творі письменник, зовсім не
розбігається із конкретною історичною дійсністю.
А. Чайковський подає широкий історичний
матеріал, точно відтворює побутово-етнографічні
сцени.
Петро Сагайдачний – центральна фігура
трилогії Андрія Чайковського. Навколо неї
концентруються усі сюжетні лінії роману.
На відміну від вітчизняних попередників
Д. Мордовця та О. Маковея, які намагалися
зобразити Сагайдачного передусім як військового
лідера Запорожжя і не вникали достатньою мірою
у психологію свого героя, в мотивацію його
вчинків певними історичними обставинами,
Андрій Якович Чайковський зумів створити образ

14. 14
ідеального патріота, борця за соціальне і
національне визволення свого народу.
Андрій Чайковський пропрацював у
літературі понад чотири десятиліття. Відгуки про
його творчість давали Іван Франко, Осип Маковей,
Михайло Коцюбинський. Його книги виходили у
Коломиї, Станіславі,(тепер Івано-Франківськ),
Львові, Тернополі, Києві, Харкові, Катеринославі,
Кракові, Берліні, Відні, Празі а ще у США та
Канаді.
Складна, інтенсивна праця, втрата дочки
Ольги, можливо, що й інші причини призвели до
захворювання Андрія Яковича на рак шлунку.
19 січня 1934 р. він переніс операцію у Львові.
Після цього почалося різке погіршення його стану:
зору, слуху, мови, ходи.
О дев’ятій ранку 2 червня наступного 1935 року в
Коломиї, чарівному містечку
над Прутом, де його родина
прожила останні 16 років,
письменник помирає, на кілька
днів переживши своє 78-ліття.
Похорон відбувся 4-го червня і
перетворився на велику
маніфестацію. Поховано
Андрія Яковича
Пам’ятник А. Чайковському в
Самборі

15. 15
Чайковського у Коломиї.
24 серпня 1994 р. в м. Самборі було відкрито
пам’ятник Андрію Чайковському.
У 1996 р. у Бережанах біля будинку, в якому
жив А. Чайковський, також встановлено пам’ятник
письменнику.
Іменем Андрія Чайковського названо вулиці
у тих містах, де йому довелося жити й працювати.
II. Основні дати життя та діяльності
А. Чайковського
 15 травня 1857 р. – народився
 1869 – 1877 рр. – навчався в Самбірській
гімназії
 1877 р. – вступив до Львівського
університету (на філософський, потім –
юридичний факультети)
 1881 р. – став співзасновником «Кружка
правників», почав працювати за невелику
зарплату в товаристві «Просвіта»
 1882 р. – служив в австро-угорській армії
 21 вересня 1884 р. – одружився з Наталією
Гладилович
 1884 р. – склав суддівський іспит
 1884 – 1886 рр. – практикував у Самборі,
після чого переїхав до Бережан

16. 16
 1890 р. – у Бережанах Тернопільської
області відкрив власну адвокатську
канцелярію
 1914 р. – повернувся до Самбора
 1918 – 1919 рр. – став повітовим комісаром
Самбірського повіту
 2 червня 1935 р. – помер
III. Твори А. Чайковського
1. Чайковський, А. Я. За сестрою ; Богданко ;
Козацька помста / А. Я. Чайковський. –
Київ : Знання, [2018]. – 224 с.
2. Чайковський, А. За сестрою; Козацька
помста : повісті / А. Я. Чайковський. –
Львів : ЛА «Піраміда», 2006. – 232 с.
3. Чайковський, А. Я. За сестрою; Козацька
помста ; Малолітній : збірка оповідань /
А. Я. Чайковський. – Київ : Видавничий дім
«Кондор», 2020. – 332 с.
4. Чайковський, А. Олексій Корнієнко :
історична повість / А. Я. Чайковський. –
Київ : Веселка, 1992. – 413 с.
5. Чайковський, А. Я. Повісті та оповідання /
А. Я. Чайковський. – Київ : Центр учбової
літератури, 2019. – 399 с.
6. Чайковський, А. Я. Сагайдачний :
історичний роман. У 3 кн. /
А. Я. Чайковський. – Київ : Дніпро, 1990. –
584 с. – (Бібліотека історичної прози).

17. 17
IV. Література про А. Чайковського
7. Грабович, Г. До історії української
літератури : дослідження, есеї, полеміка /
Григорій Грабович. – Київ : Критика,
2003. – 631 с. – Із змісту : [про
А. Я. Чайковського]. – С. 143, 145, 171.
8. Історія української літератури. У 2 т. Т. 1 :
Дожовтнева література / [редкол. :
І. О. Дзеверін (відп. ред.) та ін.]. – Київ :
Наукова думка, 1987. – 629 с. – Із змісту :
[про А. Я. Чайковського]. – С. 505-506.
V. Джерела з Інтернету
9. Андрій Чайковський : цікаві факти з
життя. – Режим доступу :
https://dovidka.biz.ua/andriy-chaykovskiy-
tsikavi-fakti/. – Мова : укр.
10.Біографія Андрія Чайковського : Only Art. –
Режим доступу :
https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-
writers/chajkovskyj-andrij-biografiya/. – Мова :
укр.
11.Продан, І. Андрій Чайковський і його роман
«Сагайдачний» : до історії написання / Іван
Продан. – Режим доступу : https://md-
eksperiment.org/post/20211001-andrij-

18. 18
chajkovskij-i-jogo-roman-sagajdachnij-do-
istoriyi-napisannya. – Мова : укр.
12.15 травня 1857 року народився Андрій
Чайковський – відомий український
письменник і громадський діяч. – Режим
доступу : https://ridna.ua/2020/05/15-travnia-
1857-roku-narodyvsia-andriy-chaykovs-kyy-
vidomyy-ukrains-kyy-pys-mennyk-i-hromads-
kyy-diiach/. – Мова : укр.
13.«Співець козацької вольниці…» :
А. Я. Чайковський : 160 років від дня
народження. – Режим доступу :
http://www.svichado.kyivlibs.org.ua/a-ya-
chajkovskyj.html. – Мова : укр.
14.Тимочко, М. Улюблений письменник
молоді / Марія Тимочко, Олександр Дзьобан.
– Режим доступу :
https://portal.lviv.ua/uncategorized/2007/05/24/
102910. – Мова : укр.
15.Чайковський Андрій Якович : матеріал з
Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим
доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/. –
Мова : укр.