Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Українська національна державна символіка

2,617 views

Published on

інформаційно-бібліографічні матеріали

Published in: Education
  • Be the first to comment

Українська національна державна символіка

  1. 1. інформаційно-бібліографічні матеріали НБ СНУ ім. В.Даля
  2. 2. Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути. В.Липинський Патріотизм як мета й результат патріотичного виховання молоді – це прояв любові до Батьківщини, вітчизни. Володимир Даль Державу українську може здійснити наша любов до неї, а не зненависть до її ворогів. В’ячеслав Липинський Важко назвати іншу націю, яку б так часто знищували і так нещадно шматували, ділячи між жадібними сусідами, і яка знову поставала б до життя, як фенікс з попелу, народжувала нову еліту, знаходила сили для самоствердження. В’ячеслав Чорновіл
  3. 3. Державна символіка – це зовнішня атрибутика країни у формі знаків, символів, кольорів тощо, яка репрезентує національно-державницьку ідею. Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор. Українська символіка виконує історично-важливу функцію консолідації нації в єдину етнографічну, культурно-історичну спільноту, об’єднання споконвічних українських земель в єдину суверену державу. Національна символіка України – герб (тризуб), прапор (синьо-жовтого кольору), гімн «Ще не вмерла в Україні», в історичній пам’яті народу символізують державну, політичну, економічну і національну незалежність України. Завдання справжнього громадянина України – знати і поважати символи своєї держави, свідомо дотримуватися почестей та правил поведінки щодо державних символів в повсякденному житті, під час урочистих і офіційних заходів, не дозволяти глумитися над ними і гордитися незалежною українською державою. Мета видання – ознайомлення користувачів із державними символами України, поглиблення знань з історії України; формування почуття національної гордості й любові до своєї держави, історії, до свого народу; формування поняття загальнолюдських цінностей; виховання поваги до минулого і сьогодення рідної України; розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні.
  4. 4. Герб (від німецького Erbe – спадщина) – це художньо-графічний символ держави, міста, роду, окремої особи. Кожний елемент герба – об’єкт, символ, фігура – має бути чітко визначеним і сталим. В герботворенні використовувалась гама кольорів: червоний, синій, зелений та чорний; і два метали (золото та срібло). Кожна барва несе своє змістове навантаження. Золото (жовтий колір) символізує щедрість Божу, шану, багатство; срібло (білий колір) – мудрість, тиху радість; червоний – право, силу, мужність, хоробрість, любов; синій – славу, честь, вірність, щирість, мир, безпеку; зелений – свободу, надію, сподівання, милість Божу, здоров`я; чорний – постійність, скромність, спокій, смерть. У Західній Європі герби поширилися в ХІ – ХІІ ст. у період хрестових походів. Прапор – полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держака чи шнурка; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. Державні й національні прапори здебільшого поєднують два або декілька кольорів, які відображають органічну гармонію народу з його землею, природою, світоглядом, багатством тощо. Гімн (від грецького Гίμνοσ – похвальна пісня) – це урочистий, величний музично-пісенний твір, виконання якого пов’язане зі офіційними державними заходами, військовими парадами, політичними подіями, церковно-культурними ритуалами тощо. Нарівні з гербом і прапором гімн символізує державу і є одним з атрибутів державності країни.
  5. 5. Головне державне свято України — День Незалежності України, відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді. Уперше День Незалежності України було відзначено 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України і ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». Згодом, 18 червня 1991 року, було внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України». Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено: Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року,
  6. 6. Верховна Рада України постановляє: 1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність. Поряд зі становленням незалежної Української держави, відбувався процес становлення її державних символів. Проголошення 16 липня 1990 року суверенітету України створило потребу прийняття нової державної символіки, яка повинна була ґрунтуватися на державницьких традиціях українського народу, а головне, мати національно-історичне походження. Розбудова незалежної держави як вільного, демократичного суспільства, була не можливою з морально застарілими символами Української СРС, які на світовій арені та в свідомості українців асоціювалися з колишнім Радянським Союзом. Потреба в реставрації державницьких традицій українців диктувалася підйомом національної свідомості громадян, що отямилася від штучно насадженої ідеології, спрямованої на забуття та фальсифікацію історії України, цензури і заборону вільного слова. Тепер, коли відбулася історична справедливість ми отримали символи, що не просто є знаком відображення окремої держави, а є втіленням надії, праці, боротьби наших предків, у прагненні до волі, національної єдності, загального добробуту держави.
  7. 7. ПРАПОР ГІМН ТРИЗУБ Українська національна державна символіка
  8. 8. Українська державна символіка відображає традиційну українську символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства. З найдавніших часів жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. З часів нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих. Герб, прапор і гімн – основні державні символи України, історія яких сягає глибокої давнини.
  9. 9. Наш герб – тризуб. Це воля, слава й сила. Наш герб – тризуб. Недоля нас косила. Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню несемо ми людям. Н. Поклад Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Вiйська Запорiзького законом, що приймається не менш як двома третинами вiд конституційного складу Верховної Ради України.Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Стаття 20 роздiлу І Конституцiї України ГЕРБ
  10. 10. Герб України – символ влади, знак держави. Найдавніший із знаків, котрий дійшов до наших днів і широко використовується сьогодні, є тризуб. З давніх часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першим століттям нашої ери. Перша літописна згадка про тризуб як про великокнязівський знак стосується ХХ ст. Його зображення відоме із печатки Святослава Ігоревича. Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря, а з іншого – тризуб. Знак Святослава Знак Володимира Знак Ярослава Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду й Життя). Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському, його зображення знайдено на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надробку св. Еріка у Швеції та ін.
  11. 11. У грудні 1917 Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості герба УНР. Фактично це було схвалено 18 січня 1918, а 1 березня проголошено закон про герб, на виконання якого 22 березня 1919 було викладено опис герба з тризубом як головним його елементом. З 22 січня 1919 згідно з законом про Злуку тризуб увійшов у крайовий герб Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської держави П.Скоропадського, а також Директорії. Уперше конституційне тризуб був оформлений як державний герб у травні 1920 Всеукраїнською Національною Радою, а потім спеціальною "Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави" 1 жовтня того ж року. У 1939 тризуб став державним гербом Карпатської України. У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху. Малий герб (В. Кричевський, 1918) Герб Української Держави. Герб ЗУНР Герб Карпатської України Подолавши довгий, тернистий шлях, лише у 1992 році після відновлення української державності, Верховна Рада України постановою парламенту 19 лютого 1992 року затвердила зображення золотого тризуба на синьому тлі малим Державним гербом України.
  12. 12. Коли ж в 1996 році ухвалювали Конституцію і в двадцятій 20-й статті розписували державні символи, то розділили державний герб на дві частини – великий та малий. Після 1996 року було створено кілька державних комісій, які розробляли проекти великого герба. Було досягнуто попередньої згоди, що елементами великого герба будуть тризуб, галицький лев та козак з рушницею. У 2009 році уряд затвердив ескіз Великого державного герба, однак парламент не схвалив його. Затвердження тризуба в якості Державного герба – велика подія в історії незалежної України. Незважаючи на суперечливі питання походження та значення тризуба, ні один європейський народ не має такого питомого й оригінального герба. Тризуб об’єднує всі регіони України та є не просто символом від Київської Русі. Його вперше використала Українська Народна Республіка, що символізує історичну спадковість української державності. Наш герб свідок нашої культурності й організаційно – державного замислу. "Великий державний герб не був затверджений винятково через особисті амбіції політиків. Кожному хочеться, щоб його ім'я було поруч з рішенням, а фахівців слухати не бажають", - сказав експерт з геральдики, автор одного з проектів великого герба Олексій Руденко. При цьому експерти визнають, що з точки зору геральдики, великий державний герб Україні не властивий. Сьогодні герб трактується як триєдність наших земель: заходу – центру – сходу і як символ триєдності влади: законодавчої – з одного боку, виконавчої – з другого і судової – посередині.
  13. 13. Прапор – це державний символ, Він є в кожної держави. Це для всіх – ознака сили, Це для всіх – ознака слави. Синьо-жовтий прапор маєм: Синє – небо, жовте -жито. Прапор свій оберігаєм, Він святиня, знають діти. Прапор свій здіймаєм гордо, Ми з ним дужі і єдині. З ним навіки є народом. Українським в Україні. Н. Поклад ПРАПОР “Державний Прапор України - стяг iз двох рiвновеликих горизонтальних смуг синього i жовтого кольорiв.” Стаття 20 роздiлу І Конституцiї України
  14. 14. Традиційно історію вживання синьо-жовтого прапора на території українських земель історики починають з середньовіччя. Вважається, що синій та жовтий кольори використовувалися на гербі Руського королівства. Саме тоді відбувається поширення вжитку цих кольорів на гербах князів, шляхти, міст, а також окремих князівств. У такому сполучені: синій колір – честь, вірність, щирість, мир, безкрайність неба, безпека, злагода; жовтий – щедрість Божа, український лан пшениці, велич, шана. В часи козаччини ця традиція не була забутою. У ХУІІІ ст. ці кольори присутні на полкових прапорах Київського, Лубенського, Полтавського, Чернігівського козацьких полків. Блакитні жупани й жовті свити носили учасники гайдамацького руху. Синьо-жовті козацькі знамена зображені на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І.Рєпіна, консультантом якого був Д.Яворницький, та на знаменитому полотні М.Івасюка «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ в 1649 році». Наведені факти переконливо свідчать, що синьо-жовті поєднання кольорів великою мірою використовували у козацько-гетьманську добу. У 1848 р. у Львові синьо-жовті прапори прикрашали будинок, де відбувся з’їзд українських учених. Їх порядок не був одразу усталеним, однак на зламі ХІХ- ХХ ст. утвердився жовто-блакитний прапор. Особливого розмаху процеси використання жовто-блакитного прапора набули під час 50-х роковин від дня смерті Т.Шевченка. У період 1917 – початку 1919 рр. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні й більшовики.
  15. 15. З 22 березня 1918 р. з деякими змінами жовто-блакитний прапор використовувався в УНР та Української держави П. Скоропадського, в Західноукраїнській Народній Республіці, як державний прапор Карпатської України, а також українськими центрами на еміграції. У 1949 р. Українська Національна Рада за кордоном вирішила, що до остаточного встановлення державних емблем незалежною владою України національний прапор є блакитно-жовтим. Перший прапор УСРР (встановлений у березні 1918 року) був червоний з золотими ініціалами «УСРР» у горішньому червоному накутнику з золотою облямівкою. Такий прапор майорів над будинком уряду України в Харкові, першої столиці України до 1934 року. Після входження до складу СРСР для республіки створено новий прапор, червоний з золотими схрещеними серпом і молотом, супроводженими ініціалами «УСРР». В 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила прапор з горизонтально розташованих смуг: верхньої – червоного кольору і нижньої – лазурового кольору з зображенням у верхній частині золотих серпа і молота і над ними – червоної п'ятикутної зірки, облямованої золотою каймою. Що ж до синьо-жовтого чи жовто-блакитного прапора, то він був оголошений «націоналістичним».
  16. 16. А згодом маленькі синьо-жовті прапорці затріпотіли в руках учасників «живого ланцюга» 22 січня 1990 року. Взявшись за руки в містах і селах, вздовж великих трас, українці символічно об’єднали весь народ. Упродовж ХХ ст. синьо-жовтий прапор ототожнюється з незалежною українсь- кою державою та використовується як символ опору комуністичному ладу в Україні. У період перебудови активно використовується демократичними силами на мітингах, що широко популяризує прапор серед населення. Синьо-жовту стрічку, прикріплену до одягу, використали львів’яни під час мітингу 12 березня 1989року. Питання заміни національної символіки підіймалося 12 грудня 1989 року на ІІ з’їзді народних депутатів СРСР. Починаючи з 1988 р. прапор вже використовують поряд з офіційним прапором УРСР.
  17. 17. 23 серпня 1991 року після провалу путчу в Москві, у сесійну залу Верховної Ради група депутатів внесла синьо-жовтий прапор. 4 вересня 1991 р. над будинком Верховної Ради України з’явився національний синьо-жовтий прапор. Такий же стяг піднімався під час візиту Голови Верховної Ради України Л.М. Кравчука до США і Канади у вересні – жовтні 1991р. Нарешті 18 вересня 1991 року, Верховною Радою було прийнято постанову «Про прапор України», яка дозволила до прийняття Конституції використовувати в протокольних засіданнях синьо-жовтий прапор. Наступним кроком Верховної Ради 28 січня 1992 року стає затвердження нової постанови про Державний прапор України синьо-жовтого кольору із співвідношенням сторін прямокутника, ширини до довжин – 2:3. 23 серпня щорічно відзначається День Державного Прапора України. Свято встановлено в Україні «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента України, Л.Кучми, «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004. У 2009 році екс-президент Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
  18. 18. Вже скільки закривавлених століть Тебе, Вкраїно, імені лишали... Тож встаньмо, браття, в цю урочисту мить Внесіте прапор вільної Держави! Степів таврійських і карпатських гір З'єднався колір синій і жовтавий. Гей, недругам усім наперекір – Внесіте прапор вільної Держави! Ганьбив наш прапор зловорожий гнів, Його полотна в попелі лежали... Але він знов, як день новий розцвів, Внесіте прапор вільної Держави! Повірмо в те, що нас вже не збороть, І долучаймось до добра і слави. Хай будуть з нами Правда і Господь – Внесіте прапор вільної Держави! В.Крищенко. Прапор України.
  19. 19. Слова палкі, мелодія врочиста. Державний Гімн ми знаємо усі. Для кожного села, містечка, міста – Це клич один з мільйонів голосів. Це наша клятва, заповідь священна. Хай чують друзі й вороги, Що Україна вічна, незнищенна, Від неї ясне світло навкруги. Н. Поклад "Державний Гімн України - національний гімн на музику М.Вербицького iз словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами вiд конституцiйного складу Верховної Ради України". Стаття 20 розділу І Конституції України ГІМН
  20. 20. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна…» написав у 60-х роках XIX століття відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства, лауреат Золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі й Уваровської премії Петербурзької академії наук Петро Чубинський. Поезія, вперше надрукована в 1863 році, швидко розійшлася в народі, серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Деякий час її навіть приписували перуТ.Г. Шевченка. Музику до нього написав західноукраїнський композитор композитор і диригент Михайло Вербицький – спершу для солоспіву, а згодом для хору. Вірш надрукований у 1863 році, а з нотами – у 1865, вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році. У 1917-1920 р.р. "Ще не вмерла Україна" як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни. 16 січня 1992 р. Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М.Вербицький.
  21. 21. Гімн – це не тільки національний і державний символ Незалежної України, це наша духовна зброя. 4 березня 2003 р. Верховна Рада України затвердила Закон «Про Державний гімн України», за який визначено національний гімн на музику Вербицького з відредагованими словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського «Ще не вмерла України» Ще не вмерли України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Державний Гімн як офіційний символ держави виконують під час підняття Державного Прапора, відкриття урочистих засідань, на початку офіційних зустрічей на найвищому рівні, прийняття військової присяги, відкритті спортивних змагань тощо. За своїм змістом гімн є відображенням ідей боротьби за національну незалежність, гарячої любові до рідної землі, поваги до її героїчної історії. Після проголошення незалежності держави Україна Державний гімн відіграє роль заклику до затвердження самостійності та суверенітету України, надихає український народ на подальшу розбудову своєї держави.
  22. 22. Формування української державної символіки має глибокі історичні корені. Історію не можна повернути назад. А тому ніяка ідеологія не зможе викинути з минулого народу жодної сторінки, особливо тих, що пов'язані з боротьбою за свободу і незалежність. Відроджуються національні традиції України і національні відзнаки, наша українська державна символіка. Обов’язок кожного громадянина України – знати та поважати символи своєї держави, свідомо дотримуватися почестей і правил поведінки щодо них. Шанобливе ставлення до державних символів, виховання патріотичних почуттів і гордості за власну країну є дуже важливою сходинкою у закладанні духовних основ державності. Тільки так можна стати справжніми українцями - патріотами своєї держави!
  23. 23. Література для зацікавлених 1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р.: Із змінами, внес. Законом України від 8 груд. 2004 р. №2222-ІУ: Станом на 1 січ. 2006 р.: Офіц. вид. / М-во юстиції України. – К., 2006. – Розд.1, ст. 20. – С. 12. 2. Про Державний герб України [Текст]: постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992р // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 40. – С.592. 3. Про Державний Гімн України [Текст]: закон України // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 602. 4. Про Державний Гімн України [Текст]: указ Пезидії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2042. 5. Про Державний прапор України [Текст]: постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992р // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 19. – С. 257. 6. Про державні символи України [Текст]: постанова Верховної Ради України від 3 вересня 1996 р // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 45. – С. 241. 7. Андріяшевська Н. Г. Прапор України // Державні символи України / Н. Г. Андріяшевська, К. Д. Маркова. – Х., 2007. – С. 7-8. 8. Герасименко, В. Державна символіка : усвідомте значення / В. Герасименко // Освіта. – 2015. - № 28-29. - С. 5. 9. Герб // Довідник з історії України (А-Я) / За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К., 2002. – С. 157 – 158. 10. Герб // Ілюстрована енциклопедія історії України: В 3 т. / Авт. тексту О. Кучерук. – К., 2004. – Т.1: Від найдавнішого часу до кінця 18 ст. – С. 50. 11. Герб державний // Юридичний словник / За ред. Б.М.Бабія, Ф.Г.Бурчака, В.М.Корецького та ін. – К., 1983. – С. 137. 12. Гречило А. Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор / А. Гречило // Історична правда. - 2014. - 14 січ. 13. Ерстенюк М. Прапор / М. Ерстенюк // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 620–621. 14. Кампо В.М. Герб / В.М.Кампо // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко та ін. – К., 1998. – Т. 1. – С. 577 – 578. 15. Кампо В.М. Герб державний / В.М.Кампо // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко та ін. – К., 1998. – Т. 1. – С. 578. 16. Котляр А. Синій – чисте небо, жовтий – колір полів / А. Котляр // Дзеркало тижня. – 2003. – № 43 (8—14 лист.).
  24. 24. 17. Манько М. Символ віри та надії: [ Духов. та іст. зміст укр. тризуба ] / М.Манько // Голос України. – 2007. – 20 лют. – С. 1 – 2. 18. Мулевич О. Державний прапор України / О. Мулевич // Дзеркало тижня. — 2006. — № 46 (2— 8 груд.). 19. Платниш В. Тризуб / В.Платниш // Довідник з історії України (А-Я) / За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К., 2002. – С. 875 – 876. 20. Рябов С.Г. Символіка державна / С.Г.Рябов // Політологічний енциклопедичний словник / Упоряд. В.П.Горбатенко. – К., 2004. – С. 151. 21. Савчук Ю.К. Герб / Ю.К.Савчук // Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В.А.Смолій та ін. – К., 2003. – Т. 2. – С. 88 – 89. 22. Савчук Ю.К. Герб Малоросійської Нації / Ю.К.Савчук // Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В.А.Смолій та ін. – К., 2003. – Т. 2. – С. 89. 23. Сергійчук В.І. Національна символіка України / В.І. Сергійчук. – К. : Веселка, 1992. – 58 с. – Режим доступу: vk.com/doc-41991331_153702837?dl=28aabb49a7217e1962 24. Сироїд, К. Тризуб, або таїни давніх міфів [Текст] / К. Сироїд // Освіта України. – 2003. – 27 травня. – С. 12 25. Ситник А.А. Тризуб / А.А.Ситник // Політологічний енциклопедичний словник / Упоряд. В.П.Горбатенко. – К., 2004. – С. 667 – 668. 26. Стецюк П.Б. Державні символи / П.Б.Стецюк // Політологічний енциклопедичний словник / Упоряд. В.П.Горбатенко. – К., 2004. – С. 150 – 151. 27. Стецюк П. Державні символи України: конституц.-правова характеристика / П.Стецюк // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. - № 6. – С. 103 – 115. 28. Тризуб // Ілюстрована енциклопедія історії України: В 3 т. / Авт. тексту О.Кучерук. – К., 2004. – Т.1: Від найдавнішого часу до кінця 18 ст. – С. 189. 29. Тризуб // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко, М.П.Зяблюк, В.Я.Тацій. – К., 2003. – Т.6. – С. 136 – 137. 30. Хорошевский А. 100 знаменитых символов Украины / А. Хорошевский. – Харьков : Фолио, 2008. - 790 с. – Режим доступа: http://iknigi.net/avtor-andrey-horoshevskiy/83904-100-znamenityh-simvolov-ukrainy-andrey- horoshevskiy/read/page-1.html 31. Шаповаленко М. В. Символіка політична / М. В. Шаповаленко // Політологічний енциклопедичний словник / Упоряд. В. П. Горбатенко. – К., 2004. – С. 605 – 606.
  25. 25. Електронні ресурси 1. Про Державний Гімн України [Електронний ресурс]: Закон України / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=602-15, вільний. – Загол. з екрану. 2. Про Державний герб України [Електронний ресурс]: Постанова Верховної Ради України / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg?=2137-12, вільний. – Загол. з екрану. 3. Про державний прапор України [Електронний ресурс]: Постанова Верховної Ради України / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2067-12, вільний. – Загол. з екрану. Гречило А. Державний Прапор України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://miykray.at.ua/index/derzhavhij_prapor_ukrajihi/0-29, вільний. – Загол. з екрану. 4. Державні символи України. – Режим доступу:http://www.mil.gov.ua/ministry/simvolika-ta-nagorodi/derzhavni-simvoli- ukraini.html 5. Символіка України. – Режим доступу: http://ukraina308.blox.ua/html 6. Національна, державна та військова символіка України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://narodna.pravda.com.ua/history/4a40112b01ef0, вільний. – Зaгол. з екрану. 7. Символіка України [Електронний ресурс]: Матеріали блогу Україна – в серці назавжди. – Режим доступу: http://ukraina308.blox.ua/2009/03/SIMVOLIKA-UKRAiNI.html, вільний. – Загол. з екрану. 8. Наші символи [Електронний ресурс]: Текст.-Режим доступу: http://www.ridnaukraina.com/view.aspx?type=nevs&lang=1&nid=262&id=130, вільний. – Загол. з екрану. 9. Гімн України Ukrainian National Anthem. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=nG38sf4oesg 10.Україна. Становлення нації. Фільм 1. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Bn5IoVvXBD4 11.Україна чи Малоросія. Фільм 2. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=r49UIl1jIqg 12.Навіки разом. Фільм 3. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=M662lnHmLQA 13.Україна. Становлення нації. 4. Незалежність. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mrs0UuKPNb4 14.Україна.Молитва...Ukraine.Prayer. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mckIgApAzCE

×