Біобібліографічний нарис присвячено українському письменнику, поету, філософу, богослову, політику, науковцю, ректору Київської Академії – гуманісту Феофану Прокоповичу (1681 – 1736 рр.).

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека № 159
Біобібліографічний нарис
Київ, 2021

2. 2
УДК 016:929(477)
Л 65
Лицар духовної звитяги : до 340-річчя від
дня народження Феофана Прокоповича :
біобібліографічний нарис / уклад.
І. В. Рудік, б-ка № 159 ЦБС Дарницького району
м. Києва. – Київ, 2021. – 13 с.

3. 3
Біобібліографічний нарис присвячено
українському письменнику, поету, філософу,
богослову, політику, науковцю, ректору Київської
Академії – гуманісту Феофану Прокоповичу
(1681 – 1736 рр.).
Видання складається з таких розділів:
I. Феофан Прокопович – визначний діяч
епохи бароко
II. Основні дати життя та діяльності
Ф. Прокоповича
III. Твори Ф. Прокоповича
IV. Література про Ф. Прокоповича
V. Джерела з Інтернету
Краєзнавчий нарис розрахований на широке
коло користувачів.
При його укладанні використана література з
фондів бібліотеки № 159 та ресурси Інтернету.
Упорядник та комп. набір – Рудік І.В.

4. 4
Силами красномовства
допомагаємо друзям, відбиваємо
зазіхання ворогів, захищаємо
невинних, засуджуємо нечесних,
відкриваємо засідки, перешкоджаємо
розладам безпутників, відвертаємо
шкоди й небезпеки.
Феофан Прокопович
І. Феофан Прокопович – визначний діяч
епохи бароко
285 років тому, 19
вересня 1736 року, на 56-
му році життя у Санкт-
Петербурзі помер
український письменник,
філософ, богослов,
колишній ректор
Київської академії
архієпископ Феофан
(Єлеазар) Прокопович, автор теорії модернізації
Російської імперії у дусі освіченого абсолютизму і
реформування церкви, підпорядкованій
самодержавній владі.

5. 5
Майбутній реформатор церкви та Російської
імперії народився 340 років тому, 18 червня 1681
року, в родині купця, який, імовірно, мав прізвище
Церейський, назвали хлопчика Єлеазар. Він рано
зостався сиротою, після смерті батька й матері
зростав біля дядька по матері Феофана
Прокоповича, намісника Київського Братського
Богоявленського монастиря, професора і ректора
Київського колегіуму. Згодом він узяв ім’я свого
опікуна.
Дядько віддав малого Єлеазара до початкової
школи при монастирі. Після її закінчення, 1687
року, Єлеазар вступив до Києво-Могилянського
колегіуму. В роки навчання він був одним із
кращих учнів. Після смерті дядька Єлеазара
підтримував київський митрополит Варлаам
Ясинський.
1694-го або 1696-го року Єлеазар перервав
вивчення курсу теології у Києві, вирушивши в
освітню мандрівку. Він жив у василіянському
монастирі і навчався у Володимирському греко-
католицькому колегіумі (тепер місто Володимир-
Волинський) та у Львові.
Єлеазар приймає унію й постригається у ченці
під іменем Єлисея у 1698 році. По тому вивчає
католицьку теологію у Кракові та три роки
вчиться у папській грецькій колегії св. Афанасія в
Римі, в якій готували богословів для поширення
католицизму серед прихильників східного
православ’я.

6. 6
У жовтні 1701 року, не закінчивши повного
курсу католицької теології, Єлисей залишає Рим і
подорожуючи Європою, знайомиться з вченням
протестантів.
Наступного 1702 року в Почаївському
монастирі він повертається до православ’я.
Зрікається католицької віри і проходить епітимію.
1704 року у Києві Єлеазар постригається у
православні ченці з ім’ям Феофан (Теофан) у
пам’ять про дядька. І невдовзі, маючи найкращу як
на ті часи європейську освіту, стає професором
Київської академії.
Протягом 1705-1716 років Феофан
Прокопович викладав в Академії поетику,
риторику, фізику, математику, історію, філософію,
теологію. У 1705 році написав відому свою
трагикомедію «Володимир».
1711
року він
став
ректором
Київської
академії.
Києво-
Братський Богоявленський монастир
Життя та діяльність Феофана Прокоповича
чітко поділяється на два періоди: київський та

7. 7
петербурзький. Київський період припадає на 1705
– 1716 роки, у які він виступає як блискучий
учений, письменник, філософ, педагог. Він як один
із послідовників Петра Могили був прихильником
відходу від схоластичних методів викладання.
Феофан Прокопович обстоював думку багатьох
тогочасних європейських
вчених, що технічні
досягнення мають бути
надбанням усього
людства. Закликав
запозичувати в інших
народів усе найкраще, не
боятися нового.
У 1716 р. за
бажанням Петра І
Феофан Прокопович
переїжджає до
Петербургу, так
розпочинається другий
період його життя та діяльності.
У петербурзький період йому довелося бути
більше церковним та політичним діячем, ніж
вченим. Вже у нових російських умовах він
намагався створити таку богословську систему,
яка б не заперечувала розвитку науки і припускала
пріоритет світського начала над церквою в
суспільстві. Ці погляди лягли в основу
петровських реформ у Росії, в яких активну участь
брав Феофан Прокопович.

8. 8
Поза церковними справами Ф. Прокопович став
одним із засновників Російської Академії наук.
Ф. Прокопович також був організатором так
званої «вченої дружини» – спілки однодумців, що
складалася з А. Кантемира, В. Татіщева,
І. Черкаського та ін. Вони теоретично
обгрунтовували й захищали нововведення Петра І,
підтримували розвиток науки, ремесла, торгівлі,
мистецтва.
Ф. Прокопович писав вірші латинською,
польською, російською мовами. Був блискучим
церковним оратором.
У 1718 р. його призначено єпископом
псковським і нарвським, він стає наближеним до
царського двору
і на замовлення
царя пише
книги
«Апостольська
географія»,
«Коротка книга
для навчання
отроків»,
«Духовний
регламент».
1721 року Ф. Прокопович призначений віце-
президентом найсвятішого Синоду. У 1724 р. він
за наказом царя пише указ про устрій чернецтва.
Після смерті Петра І Феофан Прокопович
сприяє сходженню на трон Катерини І.

9. 9
1725 р. його призначено архієпископом
новгородським і першим членом Синоду, тобто
фактичним главою Російської православної
церкви.
В останнє десятиріччя життя Феофан
Прокопович майже залишив діяльність вченого,
зазнавав переслідувань з боку противників
петровських реформ, які намагалися позбавити
його високого становища в церковній ієрархії.
Помер Ф. Прокопович 19 вересня 1936 р. і був
похований у новгородському Софійському соборі.
ІІ. Основні дати життя та діяльності
Ф. Прокоповича
 18 червня 1681 р. – народився
 1687 р. – вступив до Києво-
Могилянського колегіуму
 1698 р. – підстригається у католицькі
ченці
 1702 р. – повертається до православ’я в
Почаївському монастирі
 1704 р. – постригається у православні
ченці з ім’ям Феофан (Теофан) у Києві
 1705-1716 рр. – викладає у Київській
Академії поетику, риторику, фізику,
математику, історію, філософію,
теологію

10. 10
 1705 р. – написав трагикомедію
«Володимир»
 1711 р. – стає ректором Київської
академії
 1716 р. – за бажанням Петра І
переїжджає до Петербургу
 1718 р. – отримує призначення
єпископом псковським і нарвським
 1721 р. – призначений віце-президентом
найсвятішого Синоду
 1724 р. – за наказом царя пише указ про
устрій чернецтва.
 1725 р. – призначений архієпископом
новгородським і першим членом
Синоду
 19 вересня 1736 р. – помер
IIІ. Твори Феофана Прокоповича
1. Прокопович, Ф. Володимир / Феофан
Прокопович. – Київ : ВД «Дакор», 2020. –
112 с. – (Рідний шлях).
2. Прокопович, Ф. Владимир / Феофан
Прокопович // Хрестоматія давньої
української літератури : (до кінця XVIII ст.) /
[упоряд. акад. О. І. Білецький; наук. ред.
Ф. Я. Шолом]. – Київ : Радянська школа,
1967. – С. 379-397.

11. 11
3. Прокопович, Ф. Епиникион : лірична поезія /
Феофан Прокопович // Хрестоматія давньої
української літератури : (до кінця XVIII ст.) /
[упоряд. акад. О. І. Білецький; наук. ред.
Ф. Я. Шолом]. – Київ : Радянська школа,
1967. – С.521-523.
IV. Література про Феофана
Прокоповича
4. Грицай, М. С. Давня українська література /
М. С. Грицай, В. А. Микитась,
Ф. Я. Шолом ; [за ред. М. С. Грицая]. –
Київ : Вища школа, 1978. – 414 с. – Із
змісту : [про Феофана Прокоповича]. –
С. 197-203.
5. Єфремов, С. О. Історія українського
письменства / С. О. Єфремов. – Київ :
Феміна, 1995. – Із змісту : [про
Феофана Прокоповича]. – С. 174-176.
6. Прокопович Феофан / В. М. Скляренко,
Т. М. Харченко, О. Ю. Очкурова,
І. А. Рудичева // 100 знаменитих людей
України / В. М. Скляренко, Т. М. Харченко,
О. Ю. Очкурова, І. А. Рудичева. – Харків :
Фоліо, 2005. – С. 363-367.
7. Хижняк, З. Історія Києво-Могилянської
академії / З. І. Хижняк,
В. К. Маньківський. – Київ : Вид. дім «КМ

12. 12
Академія», 2003. – 184 с. – Із змісту : [про
Феофана Прокоповича]. – С. 79-80, 97-98.
8. Хінкулов, Л. Ф. Феофан Прокопович /
Л. Ф. Хінкулов // Літературні зустрічі :
розповіді про письменників у Києві /
Л. Ф. Хінкулов. – Київ : Радянський
письменник, 1980. – С. 15-16.
9. Чижевський, Д. Українське літературне
бароко : вибрані праці з давньої літератури /
Дмитро Чижевський. – Київ : Обереги,
2003. – 576 с. – Із змісту : [про Феофана
Прокоповича]. – С. 469-478.
V. Джерела з Інтернету
10.18 червня 1681 – народився Феофан
Прокопович. – Режим доступу :
http://c4u.org.ua/18-chervnia-1681-narodyvsia-
feofan-prokopovych/. – Мова : укр.
11.Євсєєва, Т. Помер Феофан Прокопович : цей
день в історії / Тетяна Євсєєва. – Режим
доступу :
https://www.jnsm.com.ua/h/0919N/. – Мова :
укр.
12.Феофан Прокопович – визначний діяч епохи
бароко. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/node/794. – Мова :
укр.

13. 13
13.Феофан Прокопович : київський вчений і
просвітник : до 335-річчя від дня
народження : біобібліографічний покажчик /
уклад. Т. Мілашенко, Н. Фоміна, МСМБ
«Молода гвардія». – Режим доступу :
http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/o
sobistosti/feofan-prokopovich-kiivsykiy-
vcheniy-i-prosvitnik/. – Мова : укр.
14.Феофан Прокопович : матеріал з Вікіпедії –
вільної енциклопедії. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki. – Мова : укр.
15.Феофан Прокопович : матеріал з Вікіцитат. –
Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki. – Мова : укр.
16.Прокопович Феофан як один з
найвидатніших українських церковних
діячів : реферат. – Режим доступу :
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/relig/21311/. –
Мова : укр.