2. На початку ХХ століття в Україні запанував
стиль МОДЕРН (фр. новітній, сучасний).
На думку представників цього стилю,
мистецтво має бути красивим. Джерело
краси вони знаходили у природі. Скульптори,
живописці, архітектори відтворювали вільні,
невимушені форми природи.
Вони також вважали, що людина і все,
що її оточує – частинки єдиного цілого, і
намагалися передати це у своїх творах.
На початку ХХ століття в Україні запанував
стиль МОДЕРН (фр. новітній, сучасний).
На думку представників цього стилю,
мистецтво має бути красивим. Джерело
краси вони знаходили у природі. Скульптори,
живописці, архітектори відтворювали вільні,
невимушені форми природи.
Вони також вважали, що людина і все,
що її оточує – частинки єдиного цілого, і
намагалися передати це у своїх творах.
3. Особливо поширився стиль МОДЕРН в
архітектурі.
Особливо поширився стиль МОДЕРН в
архітектурі.
Ознаки МОДЕРНУ в архітектурі:
•Геометрично чіткі лінії споруд
•Використання нових технологій
(метал, скло)
•Відсутність тенденції прикрашати
Ознаки МОДЕРНУ в архітектурі:
•Геометрично чіткі лінії споруд
•Використання нових технологій
(метал, скло)
•Відсутність тенденції прикрашати
4. Залізничний вокзал. Київ
Київська залізнична станція була побудована в 1868—1870 роках
Будівництво було завершене в 1870 році. Будівля станції була цегляною,
двоповерховою, споруджена в давньо-англійському готичному стилі
архітектором І.Вишневським.
5. Залізничний вокзал. Київ
На початку ХХ століття було
розроблено проект будівництва
нового вокзалу. Стару будівлю 1913
року було розібрано, натомість було
зведено тимчасовий, як тоді
вважалося, дерев'яний барак.
Напередодні початку Першої
світової війни було проведено
конкурс на найкращий проект
вокзалу, внаслідок чого переміг
Головна станційна споруда (Центральний вокзал) проектувалася
Олександром Вербицьким і архитектором П. Ф. Альошиним. Вона
будувалася у 1927—1932 роках у стилі українське бароко з деякими
рисами конструктивізму.
проект архітектора В. О. Щуко. Однак встигли лише закласти
фундамент, оскільки вже йшла Перша світова війна. Врешті-решт до ідеї
спорудження капітальної будівлі вокзалу повернулися в середині 1920-х
років.
6. Львівський залізничний вокзал -
перший вокзал на
території сучасної України
Перша споруда
вокзалу (1890-1895)
Архітектор Владислав Садлов
Стиль віденська сецесія
Відкрито 1861
Перебудовано 1904,
1923, 1946—1951, 2001
7. Пошуки та експерименти архітекторів -
модерністів мали на меті забезпечити
максимальну функціональність будівлі,
зберігши чіткість у лінії фасаду.
Пошуки та експерименти архітекторів -
модерністів мали на меті забезпечити
максимальну функціональність будівлі,
зберігши чіткість у лінії фасаду.
У 1910 – 1920 роках поширився стиль
НЕОБАРОКО = бароко + модернізм
Із 1920-х років починається в архітектурі радянський
період, що є досить складним, насиченим тотальними
знищеннями багатьох споруд.
8. З*явився новий напрям -
конструктивізм
Конструктиві́зм (від лат. constructio — побудова) —
авангардистський метод (стиль, напрямок) в образотворчому
мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі,
що отримав розвиток в 1920 — початку 1930 років.
Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю
форм і монолітністю зовнішнього вигляду.
В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність,
економність, лаконізм у засобах вираження.
Конструктиві́зм відкидає декоративність, схематизує мову
мистецтва.
10. Де́ржпро́м або Буди́нок Держа́вної промисло́вості —
перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка
архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох
харківських висоток, збудована впродовж 1926 — 1928
років.
• Висота будівлі Держпрому 63 м.
• Матеріал споруди — монолітний залізобетон. Витрачено 1
315 вагонів цементу, 9 000 тонн металу, 3 700 вагонів
граніту і 40 000 м² скла.
• У будівлі 4 500 віконних отворів, площа зовнішнього
скління — 17 гектарів.
• В хмарочосі працюють 12 ліфтів
• За голосами інтернет-користувачів Держпром посів 17 місце
серед «Чудес України», за оцінками експертів — 21 місце
ЦІКАВО:
Архітектори Сергій Серафимов,
Самуїл Кравець,
Марк Фельгер.
11. У 1932 році, коли була організована єдина
Спілка архітекторів, було проголошено
єдиний офіційно дозволений метод –
соціалістичний реалізм.
У 1932 році, коли була організована єдина
Спілка архітекторів, було проголошено
єдиний офіційно дозволений метод –
соціалістичний реалізм.
У 1936 – 1939 роках споруджено:
-Будинок, у якому зараз Міністерство
закордонних справ України
-Будинок Кабінету Міністрів України
-Будинок Верховної Ради України
13. Будівля Кабінету Міністрів України
Архітектори
1935 рік
Іван Олександрович Фомін
Павло Васильович Абросімов
14. Будівля Кабінету Міністрів України
Центральний корпус налічує
десять поверхів, бічні крила —
семи-, восьмиповерхові.
Будівля є яскравим прикладом
використання принципів
класичної архітектури. В
оформленні головного фасаду
застосовано модернізовані
ордерні композиції — іонічні
колони та пілястри, а також високі напівколони, поділені на численні
кам'яні брили й увінчані модернізованими корінфськими капітелями.
Бази колон і капітелі (висота — 2,5 м) відлиті з чавуну. Нижні поверхи
будинку облицьовано великими необробленими блоками тульчинського
лабрадориту, цоколь, пояски і портали — полірованим головинським
гранітом.
У 1997 році верхні поверхи пофарбовано світлим кольором.
15. Будинок Верховної Ради
Споруда в Україні побудована 1939 року за проектом
архітектора В. Г. Заболотного. Будинок українського
парламенту використовується для проведення засідань
Верховної Ради України.
16. Після Другої світової війни розпочалася
відбудова міст і сіл.
Після Другої світової війни розпочалася
відбудова міст і сіл.
У 1960 – 1970 роках з*являються:
-Палац спорту (Київ)
17. Палац спорту (Київ)
найбільша крита спортивно-видовищна
споруда України
КПС споруджений за проектом
архітекторів Михайла Гречини
, О. Заварова та Ю. Євреїнова
,
18. Палац спорту (1958-60)
Роботи з моменту закладення першого блоку
до здачі в експлуатацію були завершені за
рекордно короткий термін — всього за 975
днів (2 роки і 8 місяців).
Роботи з моменту закладення першого блоку
до здачі в експлуатацію були завершені за
рекордно короткий термін — всього за 975
днів (2 роки і 8 місяців).
Палац спорту — чотириповерхова конструкція із скла,
алюмінію та бетону.
Габарити складають: довжина — 138 метрів,
ширина — 78 метрів, висота над спортивною
ареною — 18,5 метрів.
Палац спорту — чотириповерхова конструкція із скла,
алюмінію та бетону.
Габарити складають: довжина — 138 метрів,
ширина — 78 метрів, висота над спортивною
ареною — 18,5 метрів.
20. Палац споруджений у 1965 —1970 роках
Архітектори
Є. О. Маринченко
, П. Н. Жилицький (лауреати Державної
Шевченківської премії 1971 року), І. Г. Вайнер
Палац має
форму трапеції
та вміщує понад
300 приміщень,
різних за
величиною та
функціональним
призначенням.