Урок 03.17 Інженерне забезпечення дій відділення в обороні

1. РОЗДІЛ ІІІ. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА
Урок 3.17. ТП
Тема 3.3-4. Інженерне забезпечення дій відділення в обороні
Мета
Дати основні поняття про фортифікаційне обладнання та маскування позиції
відділення в обороні. Окопи (одиночні, на відділення, для БМП (БТР)) і щілина.
План уроку
1. Порядок і завдання інженерного забезпечення.
2. Інженерне обладнання позиції відділення.
1. Порядок і завдання інженерного забезпечення
Інженерне забезпечення організується й здійснюється з метою створення
необхідних умов для успішного виконання бойового завдання, підвищення захисту
особового складу, озброєння й техніки від всіх засобів поразки.
Завданнями інженерного забезпечення взводу є:
• розвідка супротивника, місцевості й об’єктів в інженерному відношенні;
• фортифікаційне облаштування й інженерні заходи маскування опорного пункту
взводу (позиції відділення), місцеположення; пристрій мінно-вибухових і невибухових
загороджень на займаній позиції; пророблення проходів у загородженнях і руйнуваннях.
З метою захисту від високоточної зброї супротивника при фортифікаційному
облаштуванні опорного пункту (позиції) над бойовими машинами (бронетранспортерами)
встановлюються маски, екрани, козирки, поруч із ними створюються хибні теплові цілі
(пастки).
Інженерне забезпечення організується командиром взводу (відділення) на основі
отриманого завдання й вказівок командира роти (взводу).
Командир взводу, організовуючи інженерне забезпечення, вказує в обороні:
• місця позицій відділень, основну та запасні вогневі позиції бойових машин піхоти
(бронетранспортерів), черговість і строки їхнього фортифікаційного облаштування, де
мають бути перекриті щілини (бліндажі), хто й на який строк їх обладнує;
• місце розташування командно-спостережливого пункту командира, хто
виділяється для його облаштування, й час готовності; які табельні засоби й місцеві
матеріали використовувати при фортифікаційному облаштуванні й маскуванні;

2. • місце установки мінного поля (групи хв.) і невибухових загороджень, за
допомогою яких матеріалів, де і як їх встановлювати, порядок вогневого прикриття; обсяг
роботи з дооблаштування траншей і сполучних ходів після їхнього вириття землерийною
машиною; пункти (місця) забору (водопостачання) питної води;
Особовий склад повинен добре знати порядок виробництва інженерних робіт у
різних умовах бойової обстановки й суворо дотримувати вимог маскування. Інженерні
роботи й маскування створюються в такій послідовності, що забезпечує постійну бойову
готовність взводу.
Інженерне обладнання вогневої позиції відділення проводиться почергово.
У першу чергу:
• розчищається місцевість для поліпшення спостереження та ведення вогню;
• риються одиночні (парні) окопи та окоп для БМП (БТР);
• одиночні окопи з’єднуються між собою в окоп на відділення, а також з’єднуються
суцільною траншеєю з окопами сусідніх відділень;
• обладнується перекрита щілина для особового складу відділення.
У другу чергу:
• обладнуються запасні (тимчасові) вогневі позиції на особовий склад відділення;
• відривається окоп для БМП (БТР) на запасній вогневій позиції і сполучний хід з
нею;
• обладнується бліндаж для особового складу відділення;
• обладнуються ніші для боєприпасів і проводяться інші роботи щодо обладнання
позиції з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в обороні.
Паралельно з інженерним обладнанням вогневої позиції відділення проводиться
підготовка системи вогню відділення. Під час організації системи вогню механізованому
відділенню указується смуга вогню, додатковий сектор обстрілу та ділянки місцевості для
зосередженого вогню відділення в ділянці зосередженого вогню взводу.
Система вогню відділення включає:
• ділянки зосередженого вогню, підготовленні перед переднім краєм оборони;
• зони протитанкового вогню БМП (танків) і суцільного багатошарового вогню
решти вогневих засобів відділення перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в
глибині оборони;
• підготовлений маневр вогнем БМП та інших вогневих засобів на напрямки, яким
загрожують.
Основу системи вогню взводу (відділення) складає вогонь БМП, РПГ і кулеметів.
Система вогню будується з урахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї

3. відділення і приданих йому вогневих засобів, у тісній їхній взаємодії та в поєднанні з
інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати
ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах
до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми позиціями відділень і в глибині оборони,
можливість ведення фронтального, флангового, перехресного вогню, а також кругову
оборону взводного опорного пункту. Враховуючи вищевказане, командир відділення
складає карту вогню відділення.
2. Інженерне обладнання позиції відділення
Інженерне забезпечення включає інженерні обладнання й маскування стартових
позицій відділень, місць розташування БМП (БТР), пристрій загороджень, організацію
водопостачання.
Під час риття окопів ґрунт викидають уперед і в сторони, утворюючи бруствер, що
захищає стрілка від фронтального й флангового автоматичного та кулеметного вогню й
від осколків.
Для захисту особового складу в окопах обладнаються ніші з перекриттями з
місцевих матеріалів. Щоб ґрунт не осипався всередину ніші, на елементи покриття
укладають мохи, траву, папір або дерен травою долілиць, потім його засипають шаром
ґрунту товщиною не менше 60 см.
Найпростішим типом колективного укриття особового складу є щілини. Вони
влаштовуються звичайно місткістю на відділення, розрахунок, екіпаж, тобто на 4–10 осіб.
Такі укриття використовуються як простий і доступний для всіх засіб захисту (див. рис.
66). Укриття для особового складу
Перекриті щілини, маючи ґрунтове обсипання 60–40 см і найпростіший захист
входу у вигляді щита з дощок або гілок, забезпечують повніший захист від куль, осколків
і запальних речовин. У слабких і середніх ґрунтах крутості щілин зміцнюються місцевими
матеріалами: гілками, хмизом тощо. Захисні властивості щілини можна підвищити другим
і третім шаром перекриття, а також шляхом збільшення ґрунтової захисної товщі.
Одиночні окопи з’єднують між собою сполучним ходом в окоп на відділення. В
окопі обладнають осередок, бійниці та майданчики для стрілецької зброї, перекриту
щілину (бліндаж) і ніші для комплексів, здійснюють санітарне обладнання окопу, риють
окопи для БМП (БТР) на основній і запасній позиціях.
Окоп для БМП. Сполучні ходи
Окоп для БМП (БТР) складається із прямокутного котловану, апарелі та бруствера.
Дно окопу має загальний схил убік апарелі, де риють водозбірний колодязь. При

4. обладнанні окопів у слабких ґрунтах на дно апарелі й котловану укладають колії з колод,
жердин або хмизу. На відстані 50 м від траншеї обладнається не менше одного основного
й одного запасного окопу для БМП. Окопи для БМП розташовуються так, щоб вона своїм
вогнем могла підтримувати своє відділення й прикривати один з його флангів або тил.
При цьому окопи для БМП варто розташовувати так, щоб вона могла переміщатися від
окопу до окопу потай від супротивника. За наявності часу варто вирити сполучні ходи до
окопів БМП. Кожний окоп для БМП може мати самостійну щілину для укриття екіпажа
машини.
За необхідності можуть проводитися роботи з розчищення відповідного сектора від
предметів, що заважають спостереженню й пуску ракет.
Окоп для БМП із круговим обстрілом
На облаштування окопу піхотною лопатою потрібно 32 людино-годин. За
необхідності ведення вогню зі стрілецьких бійниць машин, бруствер у секторі обстрілу
повинен бути 40 см.
У скелястому ґрунті й у болотистих місцях окоп для стрілка-зенітника риється на
невелику глибину, а бруствер облаштовують у першому випадку з каміння, яке обсипають
землею, у другому — споруджують із принесеного ґрунту.
Сполучні ходи — вузькі глибокі канави, що служать для прихованого й безпечного
пересування фронтом і в глибину позиції, а також для оборони внутрішніх позиції.
Сполучні ходи стали необхідним елементом будь-якої укріпленої позиції. Залежно від
умов зведення сполучні ходи робляться для переповзання, для ходьби зігнувшись і на весь
зріст. Для захисту від поздовжнього вогню вони робляться короткими коліньми, під
деяким кутом один до одного, тобто зиґзаґоподібної форми.
Інженерне обладнання встановлюється, як правило, вночі або в умовах обмеженої
видимості з обов’язковим дотриманням маскування. Маскування позиції застосовується
для забезпечення скритності її розташування від супротивника. Маскування є природним і
технічним. До природного маскування належить використання маскувальних
властивостей місцевості й підручних засобів (дерну, трави, чагарнику, снігу тощо), а
також пересування й робота вночі та в умовах обмеженої видимості. Технічне маскування
передбачає застосування табельних маскувальних засобів, фарбування озброєння й
бойової техніки залежно від пори року в маскувальний колір, облаштування масок,
хибних споруджень. У всіх випадках маскування не повинно ускладнювати бойову роботу
на комплексах.
Для захисту від зброї супротивника позиції обираються за природними
перешкодами, використовуються маскувальні властивості лісу, а також яри, зворотні

5. схили висот тощо. Якщо немає природних перешкод на танконебезпечних напрямках, то
за планом старшого начальника можуть встановлюватися загородження (лісові завали,
рови, сніжні вали тощо), окремі ділянки місцевості мінують або готують до мінування.
Прокладання, найпростіший ремонт і посилення слабких ділянок під’їзних колій
відбувається з використанням найпростіших матеріалів.
При постановці завдання щодо інженерного обладнання та маскування
командир взводу вказує:
• яке інженерне обладнання має бути на позиції;
• послідовність і строки виконання інженерних робіт;
• порядок одержання готових комплектів для пошуку й заготівлі матеріалів;
• заходи щодо маскування.
Командир взводу здійснює постійний контроль за станом інженерних споруджень і
за дотриманням маскувальної дисципліни.
Удосконалювання окопу на відділення ведеться безупинно весь час, поки
відділення займає цю позицію. У другу чергу й надалі траншея й осередки
перекриваються зверху накатником і дерном повністю, щілина робиться в бліндаж, на дно
рову траншеї укладається ґратчастий настил, риються водостічні канавки, скоси
зміцнюють жердинами або накатником, встановлюються водозбірні колодязі й
водовідвідна канава; у тиловому сполуному ході влаштовується пункт водопостачання.
Контрольні питання
1. Яке інженерне обладнання позиції відділення?
2. Який порядок і завдання інженерного забезпечення?
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний
конструктор уроку»

6. схили висот тощо. Якщо немає природних перешкод на танконебезпечних напрямках, то
за планом старшого начальника можуть встановлюватися загородження (лісові завали,
рови, сніжні вали тощо), окремі ділянки місцевості мінують або готують до мінування.
Прокладання, найпростіший ремонт і посилення слабких ділянок під’їзних колій
відбувається з використанням найпростіших матеріалів.
При постановці завдання щодо інженерного обладнання та маскування
командир взводу вказує:
• яке інженерне обладнання має бути на позиції;
• послідовність і строки виконання інженерних робіт;
• порядок одержання готових комплектів для пошуку й заготівлі матеріалів;
• заходи щодо маскування.
Командир взводу здійснює постійний контроль за станом інженерних споруджень і
за дотриманням маскувальної дисципліни.
Удосконалювання окопу на відділення ведеться безупинно весь час, поки
відділення займає цю позицію. У другу чергу й надалі траншея й осередки
перекриваються зверху накатником і дерном повністю, щілина робиться в бліндаж, на дно
рову траншеї укладається ґратчастий настил, риються водостічні канавки, скоси
зміцнюють жердинами або накатником, встановлюються водозбірні колодязі й
водовідвідна канава; у тиловому сполуному ході влаштовується пункт водопостачання.
Контрольні питання
1. Яке інженерне обладнання позиції відділення?
2. Який порядок і завдання інженерного забезпечення?
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний
конструктор уроку»