1. Департамент статистики та звітності, управління статистики зовнішнього сектору
Платіжний баланс у 2020 році
(за попередніми даними1
за методологією шостого видання
Керівництва з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції)
Профіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2020 році становив 6.6 млрд
дол. США (4.1% від ВВП2) порівняно з дефіцитом у 4.1 млрд дол. США (2.7% від ВВП)
у 2019 році. Пандемія COVID-19 суттєвіше вплинула на імпорт товарів та послуг, що
скоротився на 18.1% (у 2019 році зростання становило 7.8%). Натомість скорочення
експорту товарів та послуг становило всього 4.6% (у 2019 році зростання становило
7.4%).
У грудні 2020 року профіцит поточного рахунку становив 113 млн дол. США (у грудні
2019 року – 2.2 млрд дол. США). Експорт3 товарів зріс на 18.2% (у листопаді – на
9.4%), а імпорт товарів збільшився лише на 1.4% (у листопаді скоротився на 5.5%).
Експорт товарів за рік зменшився на 2.0% (у 2019 р. зріс на 6.3%) і становив
45.2 млрд дол. США. Основним чинником скорочення стало зменшення експорту
чорних та кольорових металів на 12.1% (у 2019 р. – 12.3%). Натомість збільшився
експорт мінеральних продуктів на 12.7% (у 2019 р. – 13.4%), зокрема руд – на 23.3%
(у 2019 р. – 18.5%). Також скоротився експорт:
продукції машинобудування – на 1.5% (у 2019 р. зріс на 14.1%);
деревини та виробів із неї – на 1.1% (у 2019 р. – на 9.4%).
Водночас збільшився експорт:
продукції хімічної промисловості – на 6.3% (у 2019 р. зменшився на 8.8%);
продовольчих товарів – на 0.3% (у 2019 р. – на 19.0%);
промислових виробів – на 3.5% (у 2019 році – на 7.4%).
Найбільше в географічному розрізі в номінальному вимірі зменшився експорт до
країн ЄС – на 1.9 млрд дол. США, або 10.9%. Частка країн ЄС у загальному експорті
зменшилася та становила 33.8% (у 2019 р. – 37.1%). Також скоротився експорт до
країн Африки та Росії – на 929 млн дол. США, або 18.7% та на 436 млн дол. США,
або 16.5% відповідно. Питома вага країн Африки зменшилася до 8.9% (з 10.8% у
2019 р.), а частка Росії скоротилась до 4.9% (з 5.7% у 2019 р.). Водночас збільшився
експорт до країн Азії – на 3.1 млрд дол. США, або 20.3%, а їх частка в загальному
експорті зросла до 40.5% (у 2019 р. – 33.0%).
Імпорт товарів за рік зменшився на 14.7% (у 2019 р. зріс на 7.7%), його обсяги
становили 51.5 млрд дол. США. Імпорт скоротився переважно за рахунок падіння
1 Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та
тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
2
У розрахунках використано попередні дані ВВП за власними оцінками Національного банку України.
3
Усі зміни показників у процентному відношенні наведено порівняно з показниками відповідного періоду
попереднього року, якщо не зазначено інше.
2. Платіжний баланс 2020 рік
Департамент статистики та звітності, управління статистики зовнішнього сектору
енергетичного імпорту в 1.7 раза (у 2019 р. – на 7.3%). Також знизився неенергетичний
імпорт – на 8.1% (у 2019 р. зріс на 12.3%), зокрема:
продукції машинобудування – на 10.1% (у 2019 р. зріс на 21.0%);
чорних та кольорових металів – на 14.1% (у 2019 р. зріс на 2.4%);
продукції хімічної промисловості – на 1.8% (у 2019 р. зріс на 4.1%);
промислових виробів – на 3.2% (у 2019 р. зріс на 20.5%).
Водночас зріс імпорт:
продовольчих товарів – на 13.4% (у 2019 р. – на 13.5%);
деревини та виробів із неї – на 7.5% (у 2019 р. зменшився на 5.1%).
У географічному розрізі в номінальному вимірі найбільше зменшився імпорт із Росії –
на 2.4 млрд дол. США, або в 1.6 раза. Питома вага Росії в загальному імпорті
знизилася до 8.4% (з 11.3% у 2019 р.). Імпорт з країн ЄС скоротився на 1.6 млрд дол.
США, або 7.0%, з країн Азії – на 859 млн дол. США, або 5.6%. Водночас частка країн
ЄС у загальному імпорті збільшилася до 41.2% ( з 37.8% у 2019 р.), а питома вага
країн Азії – до 27.9% (з 25.2% у 2019 р.).
Профіцит торгівлі послугами зріс до 4.6 млрд дол. США (у 2019 році – 1.8 млрд
дол. США) за рахунок вищих темпів скорочення імпорту послуг (у 1.5 раза – до
10.8 млрд дол. США), ніж їх експорту (на 11.6% – до 15.4 млрд дол. США). Основним
чинником зниження імпорту послуг стало скорочення витрат осіб, які подорожують за
кордон, і короткострокових мігрантів (у 1.8 раза). Зменшилися також імпорт
транспортних послуг (у 1.4 раза) та плата за використання інтелектуальної власності
(на 18.3%). Експорт послуг знизився за рахунок витрат осіб, які подорожують Україною
(зменшилися в 4.6 раза) та транспортних послуг (на 20.2%). Водночас зростав експорт
комп’ютерних послуг – на 20.4%.
Профіцит балансу первинних доходів збільшився до 4.7 млрд дол. США порівняно
з 1.9 млрд дол. США у 2019 році за рахунок скорочення виплат за доходами від
інвестицій (у 1.4 раза). Від’ємне сальдо за доходами від прямих інвестицій скоротилося
з 10.8 млрд дол. США до 7.4 млрд дол. США. Виплати дивідендів зросли на 22.7% та
перевищили обсяг чистого прибутку підприємств з прямими інвестиціями, що
зумовило формування від’ємних реінвестованих доходів на рівні 1.2 млрд дол. США
(у 2019 році реінвестовані доходи становили 3.3 млрд дол. США). Надходження за
статтею “оплата праці” зменшилися на 5.3%.
Профіцит балансу вторинних доходів становив 3.6 млрд дол. США (у 2019 році –
6.5 млрд дол. США).
Чисте кредитування зовнішнього світу в 2020 році (сумарне сальдо поточного
рахунку та рахунку операцій із капіталом) становило 6.6 млрд дол. США (за 2019 рік
чисте запозичення становило 4.1 млрд дол. США).
У грудні 2020 року чисте кредитування зовнішнього світу становило
3. Платіжний баланс 2020 рік
Департамент статистики та звітності, управління статистики зовнішнього сектору
98 млн дол. США (у грудні 2019 року – 2.2 млрд дол. США).
Відплив капіталу за фінансовим рахунком (чисте кредитування) у 2020 році
становив 4.6 млрд дол. США (у 2019 році чистий приплив становив 10.1 млрд дол.
США) та зумовлювався переважно операціями приватного сектору.
У грудні чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив 2.7 млрд
дол. США (у грудні 2019 року ‒ 1.1 млрд дол. США).
Чистий приплив за операціями державного сектору становив 691 млн дол. США
(у 2019 році – 5.2 млрд дол. США) і зумовлювався різноспрямованими чинниками:
чистими залученнями кредитів від міжнародних партнерів (1.3 млрд дол. США);
чистими надходженнями за ОЗДП (876 млн дол. США);
викупом на відкритому ринку державних деривативів (329 млн дол. США);
чистими виплатами нерезидентам за ОВДП (1.2 млрд дол. США).
У грудні чистий приплив коштів за операціями державного сектору становив
2.4 млрд дол. США (у грудні 2019 року ‒ 700 млн дол. США) за рахунок:
залучень кредитів від ЄС та Світового банку на суму 1.4 млрд дол. США;
чистих надходжень за ОЗДП на суму 670 млн дол. США;
чистої купівлі нерезидентами ОВДП на суму 373 млн дол. США.
Чистий відплив прямих іноземних інвестицій у 2020 році оцінено в 420 млн
дол. США (у тому числі від’ємні реінвестовані доходи оцінено в 1.2 млрд дол. США).
У 2019 році чистий приплив становив 5.2 млрд дол. США (із них 3.3 млрд дол. США –
реінвестування доходів). Інвестиції в акціонерний капітал (крім реінвестування
доходів) зменшилися до 833 млн дол. США порівняно з 1.0 млрд дол. США за 2019 рік,
чисті залучення за кредитами прямого інвестора – до 226 млн дол. США порівняно з
924 млн дол. США за 2019 рік.
У грудні чистий відплив за прямими іноземними інвестиціями оцінено у 83 млн
дол. США, з яких від’ємні реінвестовані доходи – 244 млн дол. США. За грудень
минулого року чистий приплив становив 113 млн дол. США, у тому числі
реінвестування доходів – 177 млн дол. США. Приплив акціонерного капіталу (крім
реінвестування доходів) зменшився до 127 млн дол. США порівняно з 343 млн дол.
США в грудні 2019 року. Чисті залучення за кредитами прямого інвестора
становили 39 млн дол. США (у грудні 2019 року – 200 млн дол. США).
Чисте збільшення зовнішньої позиції банківської системи за операціями з
портфельними та іншими інвестиціями становило 2.0 млрд дол. США (у 2019 році
– 5.3 млрд дол. США) і зумовлювалося такими різноспрямованими чинниками:
збільшенням чистої зовнішньої позиції за статтею “валюта і депозити” на суму
978 млн дол. США;
чистим погашенням євробондів на суму 917 млн дол. США;
4. Платіжний баланс 2020 рік
Департамент статистики та звітності, управління статистики зовнішнього сектору
чистим зменшенням зовнішньої заборгованості за кредитами та позиками на суму
81 млн дол. США;
чистою купівлею банками цінних паперів нерезидентів на суму 70 млн дол. США.
У грудні 2020 року чисте зменшення зовнішньої позиції банківської системи за
операціями з портфельними та іншими інвестиціями становило 648 млн дол. США
(у грудні 2019 року чисте збільшення становило 701 млн дол. США).
Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих
іноземних інвестицій) становило 3.7 млрд дол. США (у 2019 році чисте зменшення
становило 3.7 млрд дол. США). Це стало результатом дії таких різноспрямованих
чинників:
зростання обсягів готівкової валюти поза банками на 5.5 млрд дол. США
(у 2019 році – на 2.6 млрд дол. США).
зменшення заборгованості за кредитами та позиками на 221 млн дол. США (у 2019 році
збільшення на 1.3 млрд дол. США);
збільшення чистої зовнішньої заборгованості за торговими кредитами на 1.9 млрд дол.
США (у 2019 році – на 3.1 млрд дол. США);
чистого надходження коштів від розміщення єврооблігацій (365 млн дол. США).
У грудні 2020 року чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору
становило 376 млн дол. США (у грудні 2019 року чисте зменшення становило
829 млн дол. США).
У цілому чистий відплив за операціями приватного сектору (разом із помилками
та упущеннями) становив 5.3 млрд дол. США (у 2019 році чистий приплив становив
4.8 млрд дол. США).
У цілому за 2020 рік зведений платіжний баланс сформувався з профіцитом
2.0 млрд дол. США (у 2019 році – 6.0 млрд дол. США).
У грудні 2020 року профіцит зведеного платіжного балансу становив 2.8 млрд
дол. США (у грудні 2019 року – 3.3 млрд дол. США).
Формування профіциту зведеного балансу разом із чистими залученнями від МВФ
(975 млн дол. США) обумовили зростання міжнародних резервів до 29.1 млрд
дол. США, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом
4.8 місяця.
