Про відомого українського економіста, статистика, публіциста – Володимира Михайловича Навроцького, який у своїх працях зобразив колоніальний характер економіки Галичини у складі Австро-Угорщини.
1. 1
Управління культури
Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Бібліотека № 156
(До 170-річчя від дня народження Володимира
Михайловича Навроцького)
Літературно-економічний нарис
Київ, 2017
2. 2
Економіст, письменник, фольклорист : літературно-
економічний нарис до 170-річчя від дня народження Володимира
Михайловича Навроцького / уклад. І. О. Мініна ; бібліотека
№ 156 ЦБС Дарницького району. – Київ, 2017. – 7 с.
Володимир Михайлович Навроцький – відомий
український економіст, статистик, публіцист, який у своїх
працях зобразив колоніальний характер економіки
Галичини у складі Австро-Угорщини. Простежуючи
революцію селянських господарств у Галичині XIX ст.
Володимир Михайлович першим розкрив усі їх зміни в
перехідний період від натуральної до ринкової
економіки.
Його праці містять глибокий аналіз статистичних
даних, зокрема сімейного бюджету і заробітної плати
робітників. Виходячи з того, що господарські процеси
розвиваються за об’єктивними економічними законами,
вчений укладав статистичні таблиці, на підставі яких
зробив глибокі наукові висновки, дав рекомендації, які не
втратили актуальності й нині.
Літературно-економічний нарис, присвячений 170-
річчю від дня народження Володимира Михайловича
Навроцького, стане у нагоді всім, кого цікавить його
життя, наукова діяльність та творчість.
Укладач: Мініна І. О.
Комп’ютерний набір: Мініна І. О.
3. 3
Навроцький Володимир Михайлович (18.11.1847-
16.03.1882) – громадський діяч, економіст-статистик,
юрист, етнограф, публіцист, літературний критик.
Народився в селі Котузів на Тернопільщині у сім’ї
священника. Початкову освіту здобув у Коломиї. Під час
навчання в гімназії у Станіславі (нині м. Івано-
Франківськ) долучився до громадівського молодіжного
руху, підготував низку статей аналітичного характеру для
газети «Зірка». У 1866 році вступив на юридичний
факультет Львівського університету. В студентські роки
продовжував активну участь у роботі української
студентської «громади» у Львові, Львівського товариства
Просвіта», був активним дописувачем часопису
«Правда». Почав друкувати свої історико-етнографічні
праці («Руська родина», «Весілля в Котузові» та ін.).
В 1871 році після закінчення університету одержав
посаду державного службовця в м. Рящів (нині місто в
Польщі), де працював до кінця життя. Підтримував
зв’язки з М. Драгомановим, М. Бачинським, В.
Барвінським та ін. Статті з економічних питань друкував
у «Правді», «Ділі», «Киевском телеграфе», «Вестнике
Европы», «Одесском вестнике» та інших відомих
виданнях. Автор низки статей з економіки та фінансів
Галичини, в яких дослідив проблеми формування
промисловості в умовах численних залишків
кріпосництва, експлуатації краю іноземним капіталом,
4. 4
виступив із критикою податкового законодавства й
фінансової політики Австро-Угорщини. Захищаючи
економічні інтереси селянства, Навроцький піддав
критиці аграрну програму галицьких поміщиків і
податкове законодавство. Простежуючи еволюцію
селянських господарств у Галичині 19 ст., Навроцький
проаналізував перехідний період від натуральної до
ринкової економіки, висвітив механізми, що штовхали
сільське господарство в залежність від банківського
капіталу, дослідив вплив централізованої фінансової
системи на соціально-економічне становище краю.
Центральними в економічних розвідках Навроцького
були проблеми ліцитації сел. наділів (продаж з аукціону),
пропінації (монополія шляхти на виробництво та продаж
спиртних напоїв) та індемнізаційних викупів
(відшкодування поміщикам вартості скасованих
кріпосних повинностей селян).
Характеризуючи податкове законодавство й
фінансову систему Австро-Угорщини, учений довів, що
фіскальна політика уряду нищить економіку. Виступив з
гострою критикою проекту урядової реформи домового
податку 1875, яка передбачала заміну так званого
чиншово-класового податку новим, узагальненим. Одним
із перших у Європі дослідив бюджет селянської родини,
на цій підставі аргументовано довів руйнівну дію
фіскалізму щодо селянського господарства.
5. 5
В економічних працях Навроцького було
встановлено вплив податків на різні види господарської
діяльності, соціально-економічний розвиток окремих
регіонів, структуру економіки. Він уперше поставив
проблему регіонального розподілу податкового
навантаження, започаткувавши дослідження фінансового
колоніалізму та податкової експлуатації.
В історико-географічних нарисах Навроцький
наголошував на впливі географічного розташування й
природи краю на спосіб життя його мешканців, їхні
господарські традиції та культуру, характер і схильності.
Відтак можна стверджувати, що вчений започаткував
етнографічні дослідження, застосувавши
міждисциплінарний підхід до вивчення й характеристики
українських земель.
Навроцький значну увагу приділяв проблемам
українського культурного та літаретатурного розвитку,
виступав проти зверхнього ставлення до народних
витоків і літературної мови в праці «Посмертне слово
літературі «галичско-общеруской» (1870), «Історичні
пісні українського народу з поясненнями В. Антоновича і
М. Драгоманова» (1874) та ін. Відомі також лірико-
поетичні твори Навроцького: «Добраніч родині», «До
ластівки», «Споминки» (1878) та ін.
Публікації Навроцького, що виходили друком у
Львові, Києві, Одесі й Женеві (Швейцарія), дістали дуже
високу оцінку сучасників – М. Драгоманова, С.
6. 6
Подолинського, справили помітний вплив на творчість І.
Франка, який назвав економічні роботи Навроцького
капітальними, цінив їх передусім за теоретичну глибину
й суспільну спрямованість.
У1884 році за редакцією І. Франка вийшов друком 1
том із запланованого повного зібрання творів
Навроцького, до якого увійшли економіко-публіцистичні
та літературно-критичні статті, окремі нариси й поетичні
спроби.
Географічно-статистичні та статистико-економічні
праці Навроцького зібрані, підготовлені до друку й
видані за науковою редакцією С. Злупка у 2004 році.
Значна частина наукової та літературної спадщини
Навроцького досі не опублікована і зберігається в архіві
І. Франка.
Володимир Михайлович Навроцький є автором
праць:
з економіки: «Реформи домового порядку»
(1874 р.), «Чого нас коштує пропінація», «Руська
народність в школах галицьких» (обидві 1876 р.),
«Класові інтереси і інтереси народу» (1877 р.) та ін.
з фолкльору, етнографії, історії: «Руська родина»
(1867), «Народні приказки», «Весілля в Котузові» (обидві
1869 р.); «До світогляду українського народу», «Дешо
про козаків-запоріжців і про їх ради військові» (обидві
1870 р.) та ін.;
7. 7
рецензії на 1-й том збірника «Исторические песни
малорусского народа» В. Антоновича та М. Драгоманова;
ліричних поезій, художньо-публіцистичних нарисів.
Бібліографія
1. Навроцький Володимир Михайлович : матеріал з
Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний
ресурс]. – Електронні текстові дані. Режим
доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0
%B2%D1%80%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA
%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%
D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1
%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B
9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.
Загол. з титул. екрану. Мова : укр. Перевірено :
28.11.2017.
2. Небрат, В. В. Навроцький Володимир Михайлович
[про нього] / В. В. Небрат // Енциклопедія історії
України. Т. 7 / гол. ред. В. М. Литвин. – Київ :
Наукова думка, 2010. – С. 145.
3. Навроцький Володимир [про нього] // Економічний
енциклопедичний словник : у 2 т. Т. 1. / за ред.
С. В. Мочерного. Львів : Світ, 2011. 616 с.