Dvuee esfh esf hbewfhvbehefbvhdbfvhehefbhvbehfbvebfhvbehfbvyebefhvbeyefbvhebfvhbefyvbeyfbvydfb ydbfy bddhvb hdbv hbdvy bdyvb hdvb ydbvy bdvy

1. Західноукраїнські землі
у складі Австрійської
імперії в ХІХ столітті
Розробник: Звонкова С.М.

2. ПЛАН
1 Політика Австрійської імперії щодо
українських земель у ХІХ ст.
2 Особливості економічного розвитку
західноукраїнських у ХІХ ст.
3 Національне відродження на
західноукраїнських землях.

3. Адміністративно – територіальний устрій та
регіональний поділ
Західноукраїнські землі
Східна Галичина
Північна
Буковина
Закарпаття
Королівство Галичини і Лодомерії
Угорське
королівство
Округи (жупи) Буковина Комітати

5. Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ
70 – 80-ті роки ХVІІІ століття

6. Мета реформ
 Поліпшення матеріального становища
населення.
 Стабілізація соціально-економічної ситуації
краю.
 Ліквідація старої системи управління.
 Заміна свавілля місцевої шляхти
дисциплінованим чиновництвом.
 Підвищення рівня освіченості населення.
 Зміцнення імперії.

7. Зміст реформ
Адміністративна реформа:
• Королівство Галичини та Лодомерії
поділили на округи на чолі із
старостами;
• в містах – магістрати;
• створено крайовий сейм;
• Львів – центр.
Аграрна реформа:
• селяни були звільнені від особистої
залежності (1780 – 1782);
• визначено розмір панщини – до 30 днів
на рік;
• заборонялись тілесні покарання4
• надання селянам громадських прав
Освітня реформа:
• відновлено Львівський університет;
• запроваджено початкові та середні
школи;
• навчання рідною мовою.
Релігійна реформа:
• зрівняння в правах усіх церквей;
• заборонено примушувати греко-
католиків змінювати віру;
• рівні права при прийнятті на державну
службу.

8. Політика національного гноблення
Австро-Угорська імперія
Російська імперія
Валуєвський циркуляр 1863 р.
заборонив друкування літератури та
викладання українською мовою. «Ніякої
окремої малоросійської мови не було,
немає і бути не може»
Емський указ Олександра ІІ 1876 р.
заборонив ввезення літератури українською
мовою, українські п’єси та пісні,
використання української мови в
початкових школах, державних закладах.
Обмежувалося викладання українською
мовою в школах
Однак українська мова і культура
формально не заборонялися.
Українською не викладали у жодному вузі
Австро-Угорщина, на відміну від Росії, була
конституційною монархією. Тут існували
певні політичні свободи, центральний
парламент і крайові сейми, вибори до яких
здійснювалися за участю всього населення. У
ХІХ ст. саме Західна Україна стала центром
національного відродження.
Назва «Україна» була заборонена.

9. Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ позитивно позначилися на
господарському житті Західної України, але вони були не
настільки глибокими, щоб суттєво змінити ситуацію.
Основною галуззю економіки залишалося
сільське господарство, з яким було
пов’язано життя майже всього населення.
Початок промислового перевороту в
німецьких і чеських провінціях Австрії
дуже негативно вплинув на галицьку
промисловість.
Загалом західноукраїнські землі
перетворилися на аграрний придаток
імперії. Українцями управляли іноземці: в
Галичині – польська шляхта, на Буковині –
румунські бояри, в Закарпатті – угорські
пани.

10. Провідні галузі промисловості:
 нафтодобувна,
 деревобробна,
 харчова
Порівняно з Наддніпрянщиною,
економіка Західної України була відсталою і носила
яскраво виражений колоніальний характер
 Промисловість залишалась
відсталою, темпи її розвитку
були надзвичайно низькими.
 Важкої промисловості майже
не існувало, машинобудування
було розвинене слабко.
 У промисловості домінував
іноземний капітал.
 Повільно йшов процес
зростання міст.

11. Соціальні протести населення
Лук’ян Кобилиця
(1812 – 1851)
Масові заворушення
спалахнули на
Буковині в 1843-
1844рр. під проводом
Л. Кобилиці та в
1846р. У Галичині.

12. Традиційна
форма відкритої
збройної
боротьби у
Прикарпатті.
Особливого
поширення набув
у 1810-1825рр.
Рух опришків
Великого розголосу набула діяльність
загону Мирона Штолюка.
Протягом десяти років він був
невловимим для властей. Лише в 1830
році загін був знищений, а Мирон
Штолюк разом з сімома опришками
страчений.

13. Початок українського національного відродження
на західноукраїнських землях
Передумови
Покращення
становища греко-
католицького
духівництва
внаслідок реформ
Марії-Терезії та
Йосифа ІІ
Набуття Віднем ролі
інтелектуального центру
національного
відродження
бездержавних народів
Центрально-Східної
Європи
Греко-католицька
церква відіграє
роль лідера у
національному русі

14.  На Закарпатті
українське національно-
культурне відродження
розпочалося наприкінці
ХVІІІ ст. за сприяння
єпископа А. Бачинського
(1772 – 1809).
 У цей час Мукачівська
греко-католицька
єпархія стала опорою
русинства, провідником
оновлення релігійного і
народного життя.

15. Іван Могильницький у Перемишлі в 1816 р.
створив освітнє товариство галицьких
греко-католицьких священиків.
 Це місто стало осередком
першої хвилі
відродження під
покровительством
єпископа М. Левицького.
 У 30-х роках центр
національного
відродження в Галичині
перемістився до Львова.
І. Могильницький М. Левицький

16. Іван Вагилевич Маркіян Шашкевич
Яків Головацький
«Руська трійця»
(1833 – 1837)

17. У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка
Дністровая», весь тираж якої був
конфіскований.
Начальник поліції зазначив: «…ці божевільні
тут хочуть відродити давно мертвий і
похований русинський народ…»
Засновники культурно-освітнього гуртка
«Руська трійка» боролися :
 проти національного гноблення;
 виступали за поширення знань про українську
історію, традиції;
 сприяли перетворенню української мови на
літературну.

18. Центром революційних подій у
західноукраїнських землях
стає Львів.
У травні 1848 р. українська
інтелігенція та уніатське
духовенство створили першу в
Західній Україні політичну
організацію – Головну Руську
Раду на чолі з єпископом
Якимовичем. Вимагали автономії
Значним поштовхом до розгортання визвольного руху стала
революція 1848 – 1849 рр., яка охопила всю
Австрійську імперію.

19. Для сприяння розвитку
української культури Головна
Руська Рада утворила
культурно-освітню організацію
– «Галицько-Руську матицю»,
видавала дешеві книги та підручники для
народу українською мовою
ГРР стала ініціатором видання
першої україномовної газети –
«Зоря Галицька» (1848р.)

20. 1 – 2 листопада 1848 р. відбулося збройне повстання у
Львові з вимогою утворення автономії для
Східної Галичини.
Повстання було
придушено, у місті
запровадили стан
облоги.

21. Основні підсумки революції 1848 – 1849 років
Ліквідація в Австрійській імперії кріпосного права
Прийняття Конституції, проголошення громадянських прав
Уперше українці сформулювали власні політичні програми й
усвідомили себе єдиним народом
Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної
України за своє національне і соціальне визволення

23. Національна політика австрійського уряду щодо українських
земель після революції
Після революції 1848 р. у центрі суспільно-політичного життя
Західної України стояло національне питання
Австрійська влада в Галичині використовувала українсько-польське
протистояння
Польська мова стала мовою освіти і управління (1869р.)
Австрійська влада не переслідувала українські просвітницькі
організації та видавництва
Офіційно проголошено міжнаціональну рівноправність в освіті, управлінні та
судах
Українці отримали право обирати й бути обраними до Австрійського парламенту,
Галицького сейму

25. А. Вахнянин
 У 1868 році народовці
заснували у Львові
культурно – освітнє
товариство «Просвіта», яке
очолив відомий педагог,
журналіст, композитор
А. Вахнянин.
 «Просвіта мала філії в усіх
містах України.
 Крім культурно-
просвітницької роботи, вона
займалася й економічною
діяльністю – засновувала
кооперативи, крамниці,
позичкові каси.

26. Організація
висунула вимогу
надати
українським
землям
автономію
в межах Австро-
Угорщини. Ю. Романчук
У 1885 році народовці заснували свій політичний
орган – Народну Раду, яку очолив Юліан Романчук

27. У 1894 році із Києва до
Львова переїхав
М. С. Грушевський, який
зайняв посаду професора
Львівського університету та
очолив створене «Просвітою»
Наукове товариство
ім. Т.Г. Шевченка.
Товариство об’єднало навколо себе майже всіх провідних
східно- і західноукраїнських вчених.

28. У кінці ХІХ століття починають формуватися
українські політичні партії
Першою партією стала
Русько-українська
радикальна партія,
утворена в 1890 році у
Львові радикалами на
чолі з І. Франком та
М. Павликом
М. Павлик І. Франко

29. Політичні партії Західної України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Українська
соціал-
демократична
партія (1899 р.)
– марксистські
позиції
Русько-українська радикальна партія (1890 р.) –
радикальні позиції
Українська
національно-
демократична
партія (1896 р.) –
ліберальні
позиції

30. ХІХ століття стало періодом справжнього
національного відродження.
Національно-визвольний рух як в Наддніпрянській,
так і в Західній Україні пройшов шлях від культурно-
просвітницького до політичного етапу,
висунувши гасло політичної самостійності України.