Published on Jul 18, 2016
Аналіз кращих практик стратегічного планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні в країнах ЄС засвідчив, що сучасна політика розвитку МСП у країнах ЄС будується на принципах Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Для оцінювання відповідності українських документів політики розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні європейським стандартам було визначено низку критеріїв, які характеризують зміст та структуру документів, методологічні засади їх розробки, зв’язок з іншими документами політики. У цьому документі ми опишемо ці критерії, розповімо якою повинна бути бути система стратегічного планування розвитку МСП на регіональному рівні та дамо свої рекомендації.
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Тернопільської області...USAID LEV
На річній конференції Програми USAID ЛЕВ Ігор Бураковський, старший радник Програми та голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, розповів всі подробиці про те, як писалася Стратегія розвитку МСП Тернопільської області. Всі секрети і особливості процесу написання у презентації пана Ігоря
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Тернопільської області...USAID LEV
На річній конференції Програми USAID ЛЕВ Ігор Бураковський, старший радник Програми та голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, розповів всі подробиці про те, як писалася Стратегія розвитку МСП Тернопільської області. Всі секрети і особливості процесу написання у презентації пана Ігоря
Інструменти політики щодо малого та середнього підприємництваUSAID LEV
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Published on Sep 17, 2015
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Роль діалогу-бізнес влада при підготовці стратегічних документівUSAID LEV
Презентація Ігоря Бураковського на тематичній секції «Стратегічне планування розвитку МСП як елемент регіонального (місцевого) розвитку» в рамках Національної конференції «Аутсорсінг для місцевого економічного розвитку». 27.02.2017.
Published on Mar 1, 2017
Презентація Ігоря Бураковського на тематичній секції «Стратегічне планування розвитку МСП як елемент регіонального (місцевого) розвитку» в рамках Національної конференції «Аутсорсінг для місцевого економічного розвитку». 27.02.2017.
Презнтація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Короткий виклад дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив "Імплемантація Національної Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки".
Біла книга розвитку МСП- це свого роду путівник для розвитку малого та середнього підприємництва. У ній ми постаралися пояснити особливість МСП, показати які є стратегічні напрямки та принципи політики щодо його розвитку, проаналізувати як пов'язана така політика з іншими державними політиками, дати шкалу для вимірювання розвитку МСП та, звичайно, розповісти як розвивають МСП за кордоном.
Цей документи готувався в рамках Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" на замовлення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Стратегія розвитку МСП Херсонської області на період до 2020 рокуUSAID LEV
Розробка нової Стратегії розвитку МСП Херсонщини – на завершальному етапі. Херсонці ще мають можливість внести останні коментарі. У презентації вказано систему цілей, завдань та заходів Стратегії, а також посилання для останніх коментарів перед її передачою до Херсонської ОДА
Біла книга: Політика розвитку малого та середнього підприємництва в УкраїніUSAID LEV
Як реалізувати потенціал малого та середнього підприємництва в Україні. Документ підготовлено експертами Програми USAID ЛЕВ на замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Published on Oct 1, 2015
Як реалізувати потенціал малого та середнього підприємництва в Україні. Документ підготовлено експертами Програми USAID ЛЕВ на замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Similar to Стратегічне планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні: аналіз практичного досвіду та уроки на майбутнє (20)
“Amidst Tempered Optimism” Main economic trends in May 2024 based on the results of the New Monthly Enterprises Survey, #NRES
On 12 June 2024 the Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) held an online event “Economic Trends from a Business Perspective (May 2024)”.
During the event, the results of the 25-th monthly survey of business executives “Ukrainian Business during the war”, which was conducted in May 2024, were presented.
The field stage of the 25-th wave lasted from May 20 to May 31, 2024. In May, 532 companies were surveyed.
The enterprise managers compared the work results in May 2024 with April, assessed the indicators at the time of the survey (May 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
✅ More survey results in the presentation.
✅ Video presentation: https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE
Резюме
• 11-16 червня відбулось кілька важливих міжнародних подій, які сприятимуть стійкості та перемозі України: URC2024, засідання Групи Семи, Глобальний саміт миру.
• За оцінкою ІЕД в травні темпи приросту реального ВВП дещо сповільнились до 3,5% дпр порівняно з 4,2% дпр в квітні внаслідок суттєвого пошкодження російськими атаками генерації електроенергії.
• Тривають обмеження у постачанні електроенергії як для промисловості, так і населенню: ощадливе споживання та встановлення децентралізованих потужностей з виробництва електроенергії в пріоритеті.
• Український морський коридор дозволяє наростити експорт руд та продукції металургії.
• В травні зовнішня допомога була найнижчою, але вже в червні Україна має отримати близько 4 млрд дол. США позик.
• У травні, як і у попередні три місяці, споживча інфляція була дещо вищою 3% (3,3% дпр).
• НБУ у червні вчергове зменшив облікову ставку: з 13,5% до 13% річних.
• Обмінний курс гривні пройшов позначку у 40 грн за дол. США через зростання попиту на готівкову валюту.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Бізнес Київської області під час війни (грудень 2023) Щомісячне опитування п...
Стратегічне планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні: аналіз практичного досвіду та уроки на майбутнє
1. Стратегічне планування
розвитку МСП на
регіональному (місцевому)
рівні: аналіз практичного
досвіду та уроки
на майбутнє
Київ, 2016
Programa_MSP.indd 1 10.06.2016 14:57:06
2. Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана
через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному
врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Програма USAID ЛЕВ впроваджується:
Колектив авторів:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ;
Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ;
Ольга Красовська, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень
і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ;
Оксана Кузяків, Виконавчий директор ГО «Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій», координатор аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ.
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США
з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ)
вул. Саксаганського, 44, оф. 5, Київ 01033 Україна
Тел.: +380 44 289-5532
Факс: +380 44 200-3825
eef.org.ua
facebook.com/USAIDLEVProgram
CASE У а а
Ц а -
ФОНД СХIДНА ЄВРОПА
Міжнародною благодійною організацією
«Фонд Східна Європа»
у партнерстві з:
Громадською організацією
«Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»
Громадською організацією
«Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна»
Громадською організацією
«Київський економічний інститут»
ISBN 978-617-7393-23-7
Programa_MSP.indd 2 10.06.2016 14:57:07
3. 3
Резюме
Аналіз кращих практик стратегічного планування розвитку МСП1
на регіональному (місцевому) рівні
в країнах ЄС засвідчив, що сучасна політика розвитку МСП у країнах ЄС будується на принципах Акта
з питань малого бізнесу для Європи.
ДляоцінюваннявідповідностівітчизнянихдокументівполітикирозвиткуМСПнарегіональному(місцевому)
рівні європейським стандартам було визначено низку критеріїв, які характеризують зміст та структуру
документів, методологічні засади їх розробки, зв’язок з іншими документами політики тощо. Було з’ясовано,
що такі документи, насамперед обласні програми розвитку малого та середнього підприємництва,
не повною мірою відповідають європейським практикам стратегічного планування розвитку МСП на
регіональному (місцевому) рівні, оскільки:
• мають короткостроковий характер планування;
• значна частина програм не містить SWOT аналізу сектору МСП, який повинен бути основою
формування системи цілей, завдань та заходів документів політики з розвитку МСП;
• жодна з програм не базується на принципах Акта з питань малого бізнесу для Європи;
• система моніторингу програм зведена до періодичного звітування та не включає сучасних методів
моніторингу, які використовуються в країнах ЄС;
• чинні програми не повною мірою забезпечують спадковість та системність політики розвитку МСП.
Це означає, що програми розвитку малого та середнього підприємництва в Україні не можуть повноцінно
виконувати роль документів політики, які визначають розвиток МСП у довгостроковій перспективі. Тому
основою діяльності регіональної (місцевої) влади у сфері розвитку МСП повинні стати якісні регіональні
стратегії розвитку МСП (далі – Стратегії). Аналіз практичного досвіду стратегічного планування розвитку
МСПнарегіональному(місцевому)рівнідозволивсформулюватиуроки,якієобов’язковимидляврахування
при розробці таких стратегій:
Урок 1. Безумовне дотримання принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи, який повинен
бути основою ідеології розробки регіональних стратегій розвитку МСП.
Урок 2. Побудова Стратегії повинна відбуватися за принципом державно-приватного партнерства,
який означає, що Стратегія є спільним документом бізнесу, влади та громадськості у сфері розвитку
МСП.
Урок 3. Стратегія повинна бути побудована на чіткому розподілі сфер відповідальності між місцевою
владою та бізнесом.
Урок 4. Наріжним принципом Стратегії повинен бути принцип фіскальної відповідальності.
Урок 5. SWOT аналіз сектору МСП повинен бути основою побудови системи цілей, завдань та заходів
Стратегії.
Урок 6. Стратегія повинна мати чітку систему моніторингу та оцінювання її реалізації.
Урок 7. Стратегія повинна розроблятися та реалізовуватися як складова системи документів політики
регіонального (місцевого) рівня.
Визначені уроки та практичний досвід, отриманий у ході роботи над Стратегією розвитку малого
та середнього підприємництва Тернопільської області на 2016-2020 роки, дозволив сформулювати
рекомендації щодо розробки регіональної стратегії розвитку МСП.
Рекомендація 1. Процес організації розробки Стратегії. Незалежно від обраного способу розробки
Стратегії (самостійне написання або замовлення у сторонніх консультантів) робоча група є дієвим
інструментом комунікації між владою та іншими зацікавленими сторонами, завдяки чому в кінцевому
підсумку розроблена спільними зусиллями Стратегія стає спільною власністю всіх зацікавлених сторін.
Процес підготовки Стратегії складається з декількох етапів: створення робочої групи; проведення аналізу
стейкхолдерів; аналіз стану та перспектив розвитку сектору МСП; SWOT аналіз сектору МСП як основа
1 Під МСП маємо на увазі всіх суб’єктів малого та середнього підприємництва.
Programa_MSP.indd 3 10.06.2016 14:56:37
4. 4
формулювання бачення, мети, операційних цілей, завдань та заходів Стратегії; підготовка та обговорення
проміжних варіантів тексту; підготовка тексту для публічного обговорення та власне саме обговорення;
внесення до Стратегії поправок та змін за результатами обговорення; затвердження Стратегії як документа
політики та подальший контроль за її реалізацією. Орієнтовна структура Стратегії є такою: аналіз стану
сектору МСП та його SWOT аналіз; мета Стратегії; передумови та ризики реалізації Стратегії; цілі, завдання
та заходи реалізації Стратегії; механізм реалізації Стратегії; моніторинг та оцінка її реалізації.
Рекомендація 2. Формулювання мети Стратегії. Мета Стратегії повинна вказувати на основний
результат, якого ми хочемо досягти в результаті її імплементації.
Рекомендація 3. Як визначаються передумови та ризики реалізації Стратегії. При визначенні
передумов/ризиків реалізації Стратегії слід чітко розрізняти передумови/ризики загальнонаціонального
рівня та передумови/ризики регіонального (місцевого) рівня. При цьому слід пам›ятати, що окремі
загальнонаціональні передумови/ризики можуть трансформуватись у конкретні передумови/ризики
регіонального (місцевого) рівня, сприяти або навпаки перешкоджати їх реалізації.
Рекомендація 4. Як аналізувати стан сектору МСП в області. Необхідно здійснити аналіз сектору
МСП у регіональному (місцевому) контексті, а не аналіз економіки регіону, одним з елементів якої є сектор
МСП. Цей аналіз повинен давати уявлення про кількісні характеристики сектору МСП у регіоні; його
особливості, які визначатимуть вектор розвитку сектору; основні проблеми сектору МСП, на подолання
яких у подальшому буде спрямовано заходи Стратегії.
Рекомендація 5. Як проводити SWOT аналіз сектору МСП. SWOT аналіз повинен використовуватися
як основа для вироблення рішень, тому до його проведення необхідно залучити всіх стейкхолдерів:
представників місцевої влади, бізнесу, громадянського суспільства, експертного середовища.
Рекомендація 6. Як побудувати систему цілей, завдань та заходів Стратегії. Система цілей, завдань
та заходів Стратегії, визначається на основі проведеного аналізу стейкхолдерів, аналізу стану сектору МСП
та його SWOT аналізу. Необхідним є поєднання цілей Стратегії з принципами Акта з питань малого бізнесу
для Європи.
Рекомендація 7. Яким повинен бути механізм розробки та реалізації Стратегії. Стратегія повинна
розроблятися на строк не менше п’яти років з обов’язковим проміжним переглядом із метою уточнення та
коригування її цілей та завдань у залежності від досягнутих результатів. Інструментом реалізації Стратегії є
План дій, який також розробляється на п’ять років. Реалізація Стратегії здійснюється шляхом розробки та
виконання відповідних цільових програм (проектів).
Рекомендація 8. Як будувати систему моніторингу та оцінки реалізації Стратегії. В основі
моніторингу та оцінки повинна знаходитися система кількісних та якісних індикаторів, які характеризують
ступінь досягнення цілей Стратегії. Інструментом моніторингу та оцінки реалізації Стратегії повинен
бути профіль МСП, який дозволяє оцінити прогрес в імплементації політики розвитку МСП, включно
з практичною реалізацією принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Побудова регіональних (місцевих) стратегій розвитку з урахуванням цих рекомендацій дозволить
перетворити їх на дієвий документ політики, та, у свою чергу, зробить політику сприяння розвитку суб’єктів
малого та середнього підприємництва на регіональному (місцевому) рівні постійною, послідовною та
комплексною.
Programa_MSP.indd 4 10.06.2016 14:56:37
5. 5
ЗМІСТ
Вступ.................................................................................................................................................................................................................6
Розділ 1. Досвід стратегічного планування розвитку МСП
на регіональному (місцевому) рівні в країнах ЄС........................................................................................................................7
Розділ 2. Стратегічне планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні в Україні..........................9
Розділ 3. Якою повинна бути система стратегічного планування розвитку МСП
на регіональному (місцевому) рівні?...............................................................................................................................................13
Розділ 4. Уроки на майбутнє: якою повинна бути регіональна стратегія розвитку МСП........................................15
Урок 1. Безумовне дотримання принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.......................................15
Урок 2. Побудова Стратегії за принципом державно-приватного партнерства.....................................................15
Урок 3. Чіткий розподіл сфер відповідальності між місцевою владою та бізнесом.............................................16
Урок 4. Фіскальна відповідальність як наріжний принцип Стратегії...........................................................................16
Урок 5. SWOT аналіз – основа побудови системи цілей, завдань та заходів Стратегії.........................................17
Урок 6. Наявність чіткої системи моніторингу та оцінювання реалізації Стратегії...............................................17
Урок 7. Зв’язок з іншими програмами........................................................................................................................................17
Висновки......................................................................................................................................................................................................18
Додаток 1. Огляд заходів у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу
для Європи та можливості їх імплементації на регіональному рівні...............................................................................19
Додаток 2. Відображення заходів підтримки МСП у регіональних стратегіях розвитку.........................................22
Додаток 3. Рекомендації щодо розробки регіональної стратегії розвитку МСП........................................................24
Programa_MSP.indd 5 10.06.2016 14:56:37
6. 6
Вступ
Малітасередніпідприємствавідіграютьключовурольвекономічномутасоціальномужиттікраїнізринкової
економікою, адже вони становлять переважну більшість підприємств (понад 95%), забезпечуючи при
цьому істотний внесок як у створення робочих місць, так і у виробництво товарів та послуг. Це, у свою чергу,
обумовлює необхідність розробки ефективної політики розвитку малого та середнього підприємництва на
національному й регіональному рівнях та ефективної координації різних рівнів цієї політики.
Останнім часом у країнах ЄС політика підтримки МСП усе більше фокусується саме на регіональному
рівні, що дозволяє врахувати сильні та слабкі сторони окремих регіонів, особливості їхнього соціально-
економічного розвитку, технологічних та демографічних процесів.2
У країнах ЄС програми підтримки МСП
у «чистому вигляді» можна зустріти не так часто. Заходи з підтримки підприємництва (які фактично і є
заходами з підтримки МСП) інтегровані до регіональних програм соціально-економічного розвитку або ж
орієнтовані на окремі аспекти діяльності МСП (наприклад, розвиток експортної діяльності або ж сприяння
впровадженню інновацій). Вибір оптимальної моделі політики підтримки підприємництва на регіональному
рівні повинен обиратися з урахуванням внутрішніх особливостей країни, а у випадку України – відповідати
обраному вектору децентралізації.
Аналіз кращих європейських практик стратегічного планування розвитку МСП на регіональному
(місцевому) рівні та наявного досвіду розробки відповідних програм та стратегій регіонами України
дозволив обґрунтувати необхідність розробки регіональних стратегій розвитку МСП та сформулювати
уроки, які є обов’язковими для врахування при розробці таких стратегій.
Цей документ також містить практичні рекомендації тим, хто займається питаннями стратегічного
планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні, у першу чергу, розробкою стратегій
розвитку МСП як документа політики. У методологічному плані ці рекомендації базуються на принципах
стратегічного планування, водночас цей документ не містить викладу теорії стратегічного планування.
При підготовці цих рекомендацій широко використовувався досвід роботи експертів Програми USAID
«Лідерствовекономічномуврядуванні»надтакимидокументамиполітики,як«Білакнига.Політикарозвитку
МСП в Україні»,3
«Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Тернопільської області на 2016-
2020 роки»4
тощо.
Документ складається з чотирьох розділів, у першому – розглянуто досвід стратегічного планування
розвиткуМСПнарегіональному(місцевому)рівнівкраїнахЄС,удругому–поточнийстантакогопланування
в Україні. У третьому та четвертому розділах обґрунтовано необхідність включення регіональних стратегій
розвитку МСП до системи стратегічного планування розвитку МСП на регіональному рівні та викладено
основні вимоги до таких документів. У додатку наведено практичні рекомендації з розробки стратегій
розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні в Україні.
2 Джерело: Regional implementation of the SBA. Режим доступу http://www.wallonia.be/sites/default/files/Regional_
implementation_of_the_SBA.pdf
3 Джерело: Біла книга. Політика розвитку МСП в Україні: як реалізувати потенціал малого та середнього підприємництва в
Україні. Режим доступу http://www.ier.com.ua/files//publications/Books/White_book_IER_2015.pdf
4 Джерело: http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/2917/proekt_mcp2016_2020.pdf
Programa_MSP.indd 6 10.06.2016 14:56:37
7. 7
Розділ 1. Досвід стратегічного планування розвитку
МСП на регіональному (місцевому) рівні в країнах ЄС
Сучасна політика розвитку МСП у країнах ЄС будується на принципах Акта з питань малого бізнесу для
Європи (Small Business Act for Europe).5
Значна частина заходів, спрямованих на практичну реалізацію
Акта, може і має бути імплементована на регіональному рівні (Додаток 1). Як свідчить міжнародний досвід,
ефективність сприяння розвитку МСП на регіональному рівні залежить від національного законодавства та
наявності у регіонів відповідних повноважень та ресурсів.
Багато в чому провідна роль регіонів у процесі розвитку МСП визначається тим фактом, що місцева
(регіональна) влада зазвичай є ближчою до бізнесу та володіє більш повною інформацією про економічну
ситуацію в регіоні, потреби МСП у підтримці тощо. Саме на рівні регіонів вирішуються питання підготовки
кадрів для бізнесу, надання малому бізнесу консультаційної та фінансової підтримки, формування дружньої
для МСП системи адміністрування. Тому імплементація Акта з питань малого бізнесу для Європи на
регіональному рівні є одним з основних векторів політики підтримки МСП у країнах ЄС.
Стратегічне планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні в країнах ЄС може здійснюватися
в таких формах:
1. Прийняття та імплементація документа політики виключно з питань розвитку МСП.
2. Включення окремих питань, що стосуються розвитку МСП, до загальних документів політики
розвитку регіону.
3. Прийняття та імплементація документів політики, спрямованих на підтримку окремих аспектів
діяльності МСП, наприклад експортної або інноваційної діяльності тощо.
Формально такі документи можуть мати різні назви. Це можуть бути стратегії (наприклад «Стратегія
розвитку малого підприємництва, Вармінсько-Мазурське воєводство, Польща»),6
програми (наприклад
«Програма розвитку МСП, Каталонія, Іспанія»), регіональні пріоритети підтримки підприємництва (регіон
Гельсінкі-Уусімаа, Фінляндія), інші документи політики (наприклад «Акт про сприяння розвитку малого
бізнесу, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина»).7
Аналіз кращих практик стратегічного планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні
в країнах ЄС, засвідчив, що незалежно від того, який саме формат документа політики обрала країна
для реалізації політики підтримки МСП, їхньою «методологічною» основою є практична імплементація
принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи. Одним із базових принципів цього Акта є створення
умов для розвитку підприємництва, за яких підприємці та особи, що мають невеликий сімейний бізнес,
процвітатимуть, а інтерес молоді до самозайнятості зростатиме (Entrepreneurial environment). Як свідчить
проведений аналіз, значна кількість регіональних стратегій підтримки МСП зосереджена безпосередньо
на реалізації цього принципу. Відповідно, сприяння розвитку підприємництва визначено метою (ключовим
елементом) стратегій. Технічно формулювання мети є достатньо загальним та не містить значної деталізації
з точки зору відображення регіональних особливостей. Прикладом кращої практики імплементації цього
принципу є Програма розвитку МСП, що реалізується з 2013 року в Каталонії, Іспанія (вставка 1).8
Регіональними документами політики розвитку МСП передбачено широкий набір інструментів для
практичної реалізації принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи, зокрема:
• адаптація інструментів публічної політики до потреб МСП, у тому числі шляхом створення зручних
для МСП механізмів державних закупівель;
• покращення доступу МСП до капіталу;
• стимулювання розвитку консалтингу щодо створення бізнесу та стартапів;
• розроблення інструкцій із питань врахування інтересів МСП регіональними адміністраціями;
• підтримка досліджень та розробок, орієнтованих на бізнес;
• підвищення рівня підприємницької освіти тощо.
5 Джерело: Small Business Act for Europe. Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52008
DC0394from=EN
6 Джерело: http://strategia2025.warmia.mazury.pl/site/showFile/194.html?id_menu=72
7 Джерело: Regional implementation of the SBA. Режим доступу http://www.wallonia.be/sites/default/files/Regional_
implementation_of_the_SBA.pdf
8 Джерело: Regional implementation of the SBA. Режим доступу http://www.wallonia.be/sites/default/files/Regional_
implementation_of_the_SBA.pdf
Programa_MSP.indd 7 10.06.2016 14:56:37
8. 8
Вставка 1. Приклад імплементації принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи, Програма
розвитку МСП Каталонії
Практична імплементація принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи в Програмі
здійснюється шляхом розробки конкретних заходів, спрямованих на:
· визначення бар›єрів і проблем, які обмежують конкурентоспроможність МСП, з одного
боку, та використання можливостей для зростання підприємств, з іншого;
· моніторинг фактичних наслідків покращення регуляторного середовища на діяльність МСП;
· підвищення обізнаності МСП щодо змін у правових та економічних умовах (спільно
з бізнес-асоціаціями);
· сприяння інтернаціоналізації регіональних МСП для підвищення їхньої
конкурентоспроможності;
· підтримка динамічних бізнес-проектів за рахунок субсидій, спеціально розроблених для
підтримки таких проектів;
· сприянняспівробітництвутавзаємномуобмінуінформацієюміжкомпаніямиза допомогою
створення бізнес-мереж;
· диверсифікація, інновації та інтернаціоналізація повинні стати гаслами каталонських МСП.
Значна частина регіональних документів політики розвитку МСП передбачає підтримку підприємництва
серед окремих верств населення, наприклад молодіжного, жіночого підприємництва, підтримка
підприємців з особливими потребами тощо.
Як свідчить аналіз, важливим елементом формування документів політики підтримки МСП є SWOT аналіз
умов розвитку малого підприємництва в регіоні, результати якого є основою визначення пріоритетних
цілей та конкретних інструментів досягнення обраної стратегічної мети.9
Ці документи також містять чітку
та зрозумілу систему моніторингу їх імплементації. Важливою характеристикою регіональних документів
розвитку МСП є довгостроковий характер: у середньому вони розробляються на 10 років.
Як правило, документи політики підтримки МСП є частиною загальної системи регіональних стратегічних
документів, що забезпечує цілісність та послідовність політики підтримки МСП.10
У першу чергу, мова йде
про тісний зв’язок політики підтримки МСП із політикою підтримки інновацій, які є основою розвитку та
конкурентоспроможності європейських підприємств.11
У цілому ж проведений огляд чинних підходів до практики підтримки МСП у країнах Європи дозволив
виділити декілька важливих складових стратегічного планування, а саме:
• орієнтація на практичну імплементацію Акта з питань малого бізнесу для Європи;
• довгостроковий характер;
• чіткий розподіл повноважень між різними рівнями влади у сфері підтримки МСП;
• визначення пріоритетних цілей та напрямків підтримки МСП на основі SWOT аналізу сектору МСП;
• наявність чітких механізмів моніторингу та оцінки реалізації.
Визначені елементи повинні бути враховані при аналізі політики сприяння розвитку МСП на регіональному
(місцевому) рівні в Україні.
9 Джерело: Development strategy for small and medium-sized enterprises in the Herzegovina/Neretva Canton 2012-2020. Режим
доступу: http://www.privredahnk.gov.ba/Web%20page/Zakoni/Dokumenti/DEVELOPMENT%20STRATEGY%20FOR%20SME%20IN%20THE%20
HNC%202012-2020.pdf
10 Джерело: The report on SMEs support policies and practices in West Midlands. Режим доступу: http://www.eteams.ae.katowice.
pl/files/west_midlandrep.pdf
11 Джерело: Peer-reviewing European Good Practices in Innovation Promotion for SME. Режим доступу: http://cordis.europa.eu/
docs/publications/1256/125670191-6_en.pdf
Programa_MSP.indd 8 10.06.2016 14:56:37
9. 9
Розділ 2. Стратегічне планування розвитку МСП
на регіональному (місцевому) рівні в Україні
Регіональні стратегічні документи, які в Україні регулюють процес стратегічного планування на
регіональному (місцевому) рівні взагалі, й малого та середнього підприємництва зокрема, можна умовно
поділити на дві групи:
• регіональні стратегічні документи повністю присвячені питанням розвитку малого та середнього
підприємництва–церегіональнітамісцевіпрограмирозвиткумалоготасередньогопідприємництва
(Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»
від 21.12.2000 № 2157-III);12
• регіональні стратегічні документи, у яких питання розвитку малого та середнього підприємництва
є складовою частиною: регіональні стратегії розвитку (Закон України «Про засади державної
регіональноїполітики»від 05.02.2015 № 156-VIII)13
тапрограмиекономічногойсоціальногорозвитку
на короткостроковий період (Закон України «Про державне прогнозування та розроблення
програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03.2000 № 1602-III)14
(Таблиця 1).
Таблиця 1. Відображення питань розвитку МСП у нормативних документах
Регіональні стратегії розвитку
Програми економічного й соціального розвитку
на короткостроковий період.
Документ Відображення Документ Відображення
Державна стратегія
регіонального
розвитку на період до
2020 року, затверджена
постановою Кабінету
Міністрів України
від 6 серпня 2014 р.
№ 38515
Розвиток
підприємницького
середовища
та конкуренції на
регіональних товарних
ринках віднесено до
цілі 1 «Підвищення рівня
конкурентоспроможності
регіонів».
Постанова КМУ
«Про розроблення
прогнозних і
програмних документів
економічного
і соціального розвитку
та складання проекту
державного бюджету»
від 26 квітня 2003 р.
№ 62116
Розвиток
підприємництва
віднесено до шляхів
розв’язання головних
проблем розвитку
економіки й соціальної
сфери та досягнення
поставлених цілей
Джерело: складено авторами
Огляд наявності чинних документів політики розвитку МСП в Україні показав, що станом на квітень
2016 року:
• у 16-ти областях України є чинні програми розвитку малого та середнього підприємництва: у 14-ти
областях України діють програми, розраховані на 2015-2016 роки, у Рівненській області діє
програма, розроблена на 3 роки (2015-2017), у м. Києві реалізується Комплексна Київська міська
цільова програма сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на
2015-2018 роки, підпрограмою якої є Київська міська цільова програма сприяння розвитку малого
та середнього підприємництва на 2015–2018 роки;
• у Кіровоградській області розроблено проект програми на 2016-2018 роки (попередня програма
в області була трирічною, розрахованою на 2013-2015 роки), тоді як проект програми Львівської
області, запланований до реалізації у 2015-2016 роках, так і не був затверджений;
12 Джерело: Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»
від 21.12.2000 № 2157-III (зі змінами). Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2157-14
13 Відповідно до статті 10 Закону України «Про засади державної регіональної політики» від 05.02.2015 № 156-VIII, регіональні
стратегії розвитку мають відповідати положенням чинної Державної стратегії регіонального розвитку в Україні. Режим доступу: http://
zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156-19
14 Відповідно до статті 5 Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального
розвитку України» від 23.03.2000 № 1602-III, Прогнозні й програмні документи економічного й соціального розвитку розробляються
у строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1602-14
15 Джерело: Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів
України від 6 серпня 2014 р. № 385. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF
16 Джерело: Постанова КМУ «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та
складання проекту державного бюджету» від 26 квітня 2003 р. №621. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/621-2003-
%D0%BF
Programa_MSP.indd 9 10.06.2016 14:56:38
10. 10
• у Полтавській області триває процес розробки програми на 2016-2017 роки;
• у 6-ти областях (Луганська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська) наразі немає
офіційно затверджених програм розвитку малого та середнього підприємництва та не оголошено
про їх розробку на офіційних веб-ресурсах;
• у Донецькій області окрім програми реалізується також регіональна стратегія розвитку малого та
середнього бізнесу до 2016 року;17
• в областях, у яких станом на квітень 2016 року немає чинних програм та стратегій розвитку малого
й середнього підприємництва, окремі аспекти підтримки МСП включені до стратегій регіонального
розвитку в більш широкому чи вузькому сенсі (Додаток 2).18
Ми проаналізували регіональні (обласні) програми розвитку МСП, які офіційно затверджені в Україні станом
на квітень 2016 року.19
Предметом цього аналізу є зміст та структура відповідних документів, методологія
їх розробки, зв’язок з іншими документами політики регіонального (місцевого) рівня. Аналіз регіональних
програм розвитку МСП проводився за такими критеріями, визначеними на основі аналізу досвіду
стратегічного планування в країнах ЄС та загальних принципів стратегічного планування регіонального
розвитку:
1. Чіткість формулювання мети документа, відображення в ній специфіки регіону.
2. Використання SWOT аналізу сектору МСП для обґрунтування системи цілей.
3. Відповідність принципам Акта з питань малого бізнесу для Європи.
4. Наявність оцінки передумов та ризиків реалізації документа.
5. Зв’язок з іншими документами регіонального розвитку.
6. Якість системи моніторингу та оцінки.
Фактично на сьогоднішній день в Україні є лише одна чинна стратегія розвитку МСП, яка була прийнята
в Донецькійобласті.Позитивнооцінюючисамфактіснуваннятакогостратегічногодокументарегіонального
розвитку, слід зазначити, що він не відповідає багатьом із вищеперерахованих критеріїв: у документі
відсутній опис передумов та ризиків його реалізації, система моніторингу реалізації та оцінки, а також
немає зв`язку з Актом із питань малого бізнесу для Європи.
Аналіз стратегій та програм відповідно до названих критеріїв дав такі результати.
Формулювання мети
Аналіз формулювань мети програм проводився за двома основними критеріями:
• ступінь деталізації та конкретна прив’язка до особливостей регіону;
• визначення суб’єктів, які повинні забезпечувати досягнення мети.
За цими критеріями програми можна умовно поділити на 3 групи:
1. Програми, які містять доволі загальне формулювання мети, яке обмежується необхідністю
формування сприятливих умов для розвитку малого й середнього бізнесу та підвищення його внеску
до вирішення соціально-економічних проблем регіону (наприклад Дніпропетровська, Миколаївська,
Рівненська, Тернопільська області).
2. Програми, у яких загальне формулювання мети доповнюється переліком суб’єктів, які повинні
забезпечувати її досягнення. Наприклад, у програмах Вінницької, Донецької, Житомирської областей
17 Джерело: Регіональна стратегія розвитку малого та середнього бізнесу в Донецькій області на період до 2016 року. Режим
доступу: http://donoda.gov.ua/?lang=uasec=03.04iface=Publiccmd=viewargs=id:1094.
18 У разі наявності чинної регіональної програми розвитку малого та середнього підприємництва ми аналізували саме
програму, а не регіональну стратегію розвитку.
19 У 2015 році в рамках виконання проекту“Впевнений бізнес – заможна громада”було виконано аналіз регіональних програм
розвитку малого та середнього підприємництва, затверджених станом на початок грудня 2014 року (програм, які виконувались
у період 2013-2014 рр.), з точки зору їх відповідності Методичним рекомендаціям щодо формування й реалізації регіональних та
місцевих програм розвитку малого й середнього підприємництва. Звіт доступний за посиланням http://bit.ly/1SNXMff
Programa_MSP.indd 10 10.06.2016 14:56:38
11. 11
передбачається, що досягнення мети можливе за рахунок консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін:
місцевої влади, суб’єктів малого та середнього підприємництва, громадськості тощо.
3. Програми, які містять як широке формулювання мети (яке є фактично набором різнопланових
цілей), так і перелік суб’єктів, що забезпечують її досягнення. В окремих програмах визначення мети
містить згадку про необхідність адаптації малого й середнього бізнесу до роботи в умовах нових стандартів
та конкуренції відповідно до вимог Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (наприклад Хмельницька,
Чернігівська області).
SWOT аналіз сектору МСП
Значна кількість чинних програм не містить SWOT аналізу сектору МСП. Це стосується Вінницької,
Закарпатської, Івано-Франківської, Миколаївської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей та
м. Києва.
Відповідність Акту з питань малого бізнесу для Європи
Проведений аналіз засвідчив, що жодна з чинних програм не містить прямих посилань на Акт з питань
малого бізнесу для Європи. У значній кількості програм перелік напрямів та/або пріоритетних завдань
обмежується напрямами, визначеними Законом України «Про Національну програму сприяння розвитку
малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000 № 2157-III,20
а саме:
• упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності;
• фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка;
• ресурсне та інформаційне забезпечення;
• формування інфраструктури підтримки підприємництва.
Заходи, розроблені на виконання цих завдань, лише частково дозволяють забезпечити практичну
імплементацію Акта, що зумовлює фрагментарність політики підтримки МСП. Зважаючи на нові умови,
вимоги до регіональних програм розвитку МСП мають бути переглянуті.
Оцінка передумов та ризиків
Чинні програми не містять переліку передумов та ризиків реалізації програм.
Зв’язок з іншими регіональними програмами
Результат аналізу чинних програм показав, що майже половина з них немає зв’язку з іншими регіональними
стратегічними документами. Ці програми або містять посилання на загальнонаціональні документи, або ж
взагалі не мають посилань на інші документи політики. У програмах, у яких є посилання на інші регіональні
документи політики, цей зв’язок виглядає таким чином:
• програма пов’язана з усією системою стратегічних документів на регіональному рівні, тобто як
зі стратегією регіонального розвитку, так і з програмою економічного й соціального розвитку
(наприклад Житомирська, Київська, Миколаївська області); а у випадку Донецької області програма
пов’язана також із Регіональною стратегією розвитку малого та середнього бізнесу;
• програма пов’язана лише зі стратегіями регіонального розвитку (наприклад, Дніпропетровська,
Івано-Франківська, Рівненська, Чернівецька області).
Ми звертали окрему увагу на наявність згадки про підсумки виконання попередньої програми, критичного
аналізу досягнутих у ній результатів та коригування проблемних питань, які планується вирішити за рахунок
реалізації нової програми. Фактично такий аналіз є лише в програмах Івано-Франківської та Донецької
20 Джерело: Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000
№ 2157-III (зі змінами). Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2157-14
Programa_MSP.indd 11 10.06.2016 14:56:38
12. 12
областей, а також м. Києва. У решті ж програм є або лише згадування про те, що програма безпосередньо
пов’язана з програмою попереднього періоду без деталізації сутності такого зв’язку, або ж взагалі не
йдеться про попередню програму.
Незважаючи на те, що звіти про виконання програм офіційно заслуховуються обласними радами при
розгляді проектів нових програм, інформацію про результати їх виконання до нових програм не включено.
Звичайно, у тексті нової програми не варто дублювати звіт про виконання попередньої, але необхідно
вказати її основні досягнення та окреслити коло проблем, які залишилися невирішеними. Це дозволить
забезпечити послідовність та спадковість політики у сфері сприяння розвитку малого та середнього
підприємництва.
Інструменти моніторингу та оцінки
Усі програми містять розділ, присвячений показникам реалізації програми, тоді як кількість таких
показників є різною. Система моніторингу та контролю за виконанням програм у більшості з них описана
в досить узагальненому вигляді, вона передбачає передовсім призначення структурного підрозділу,
відповідального за координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
з виконання програми. Крім того, у розділі описано порядок та періодичність звітування та інформування
про хід виконання програми перед керівництвом обласної державної адміністрації (далі – ОДА), обласної
ради, Міністерства економічного розвитку й торгівлі України тощо, водночас, не визначено механізми та
інструменти вирішення проблеми невиконання планових показників.
Резюме
Чинні регіональні документи політики розвитку МСП, передусім програми розвитку малого та середнього
підприємництва, не відповідають європейським практикам стратегічного планування розвитку МСП на
регіональному (місцевому) рівні. Цей висновок ґрунтується на таких характеристиках програм, як:
• короткостроковий характер планування (більшість програм розраховано на 2 роки), тоді як
стратегічне планування передбачає більш тривалий період (мінімум 5 років);
• значна частина програм не містить SWOT аналізу сектору МСП, який повинен бути основою
формування системи цілей, завдань та заходів документів політики з розвитку МСП;
• жодна з програм не базується на принципах Акта з питань малого бізнесу для Європи;
• система моніторингу програм зведена до періодичного звітування та не включає сучасних методів
моніторингу, які використовуються в країнах ЄС;
• чинні програми не забезпечують спадковості та системності політики розвитку МСП.
Це означає, що програми розвитку малого та середнього підприємництва в Україні поки що не можуть
повноцінно виконувати роль документів політики, які визначають розвиток МСП у довгостроковій
перспективі.
Programa_MSP.indd 12 10.06.2016 14:56:38
13. 13
Розділ 3. Якою повинна бути система стратегічного
планування розвитку МСП на регіональному
(місцевому) рівні?
Зрозуміло, що основою діяльності регіональної (місцевої) влади у сфері розвитку МСП має стати якісна
регіональна стратегія розвитку МСП. Така стратегія розвитку повинна визначати засади створення
відповідних умов та, відповідно, стати з’єднувальною ланкою між регіональною стратегією розвитку та
програмою розвитку малого й середнього підприємництва на рівні регіону (Рисунок 1).
Рисунок 1. Система стратегічного планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні
Джерело: складено авторами
Розробка на регіональному (місцевому) рівні стратегій розвитку МСП дозволить отримати основним
зацікавленим сторонам (стейкхолдерам) низку переваг, що, у свою чергу, підвищить ефективність загальної
політики розвитку МСП на рівні регіону (Таблиця 2). Крім того, це дозволить забезпечити спадковість та
послідовність політики розвитку МСП у середньо- та довгостроковому плані.
Таблиця 2. Переваги від спільної розробки регіональних стратегій розвитку МСП
Стейкхолдери Переваги
Представники регіональної
(місцевої) влади
• дозволить підвищити ступінь консолідації та координації зусиль
та сконцентрувати обмежені ресурси (фінансові, людські, часові
тощо) на вирішенні пріоритетних завдань підтримки МСП на
регіональному (місцевому) рівні;
• допоможе збалансувати потреби різних зацікавлених сторін
у коротко- та довгостроковій перспективі та розробити
комплексні стратегічні рішення, які є фіскально відповідальними
Представники бізнесу,
бізнес-асоціації, у тому числі
торгово-промислові палати,
інші бізнес об’єднання
• допоможе врахувати реальні потреби та інтереси бізнесу;
• сприятиме посиленню спроможності бізнес-асоціацій та інших
бізнес-об’єднань;
• спонукатиме підприємців до вступу до бізнес-об’єднань, що,
у свою чергу, сприятиме цивілізованому просуванню їхніх
інтересів
Населення регіону
• загальне підвищення добробуту, передусім шляхом створення
робочих місць, збільшення доходів та розширення спектру
товарів та послуг
Інвестори та донорська
спільнота
• дозволить визначити напрямки підтримки та фінансування для
вирішення конкретних проблем сектору МСП і регіону в цілому
та ефективної реалізації власних інтересів
Громадські організації
та експертна спільнота,
у тому числі міжнародна
• дозволить практично застосувати наявний досвід та кращі
практики стратегічного планування розвитку МСП на
регіональному (місцевому) рівні
Джерело: складено авторами
Стратегія
регіонального
розвитку
Регіональна
стратегія
розвитку МСП
Регіональна
програма
розвитку МСП
Programa_MSP.indd 13 10.06.2016 14:56:38
14. 14
Ось чому ми визначаємо регіональну (місцеву) стратегію розвитку МСП як документ політики, який повинен
стати інструментом реалізації таких завдань:
1.Зробитисприяннярозвиткусуб’єктівмалоготасередньогопідприємництвапостійною,послідовною
та комплексною політикою на регіональному (місцевому) рівні: мова йде про перехід від окремих дій до
розробки та «запуску» повноцінної політики сприяння розвитку та функціонуванню МСП як неперервного
процесу в середньо- та довгостроковому періоді.
2. Визначити «регуляторні орієнтири» для бізнесу. Іншими словами, мова йде про конструктивний
вплив на очікування бізнесу щодо змін політики сприяння розвитку МСП шляхом забезпечення її
передбачуваності та прозорості.
3. Забезпечити узгодження та координацію дій органів влади на регіональному (місцевому) рівні та
ефективне використання наявних фінансових ресурсів.
4. Сприяти конструктивному діалогу влади та бізнесу з питань розвитку та функціонування МСП.
5. Визначити систему принципів, на яких повинні будуватись відповідні рішення органів місцевої
влади в частині, що стосується розвитку та функціонування МСП із тим, щоб залучати кошти міжнародної
технічної допомоги та інвесторів для розвитку МСП та ефективно їх використовувати.
Розділ 4. Уроки на майбутнє: якою повинна бути
регіональна стратегія розвитку МСП
Аналіз кращих європейських практик стратегічного планування розвитку МСП на регіональному (місцевому)
рівнітанаявногодосвідурозробкивідповіднихпрограмтастратегійрегіонамиУкраїнидозволивсформулювати
уроки, які є обов’язковими для врахування при розробці регіональних стратегій розвитку МСП.
Урок 1. Безумовне дотримання принципів Акта з питань малого
бізнесу для Європи
Основою ідеології розробки регіональних стратегій розвитку МСП повинні бути принципи Акта з питань
малого бізнесу для Європи. Ця необхідність зумовлена трьома основними факторами:
• Акт із питань малого бізнесу для Європи є сукупністю правил вироблення політики, які, за великим
рахунком, відображають багаторічний досвід та кращі практики політики в цій сфері;
• універсальність положень Акта, які можуть бути використані як на національному, так і на
регіональному (місцевому) рівні, що забезпечує цілісність політики розвитку МСП;
• офіційнимизобов’язаннямиУкраїнипередЄСімплементуватицейдокументупрактичнудіяльність,
визначеними передусім Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.21
Урок 2. Побудова Стратегії за принципом державно-приватного
партнерства
Використання принципу державно-приватного партнерства22
в процесі розробки та реалізації регіональної
стратегії розвитку МСП означає, що Стратегія є спільним документом бізнесу, влади та громадськості у сфері
розвитку МСП. Вони повинні співпрацювати на всіх етапах розробки та імплементації Стратегії:
21 Джерело: Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством
з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011
22 Згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство» від 01.07.2010 № 2404-VI, державно-приватне партнерство –
співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних
органів та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних
підприємств, або фізичними особами – підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку,
встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
Programa_MSP.indd 14 10.06.2016 14:56:38
15. 15
• Стратегія розробляється спільними зусиллями представників влади, бізнесу та громадськості;
• Стратегіяєінструментоммоніторингудіяльностівладизрозбудовисприятливихумовдлярозвитку
МСП із боку громади;
• окремі заходи Стратегії можуть бути спільно профінансовані бізнесом та відповідними органами
влади.
Урок 3. Чіткий розподіл сфер відповідальності між місцевою владою
та бізнесом
Ефективна реалізація Стратегії можлива лише за умови чіткого розподілу сфер відповідальності між
місцевою владою та бізнесом. Мається на увазі, що необхідно чітко розділяти дії, спрямовані на розвиток
підприємництва в цілому та сектору МСП зокрема, які належать виключно до компетенції місцевої влади,
які – до компетенції бізнесу, а які є спільними. Зокрема, до сфери виключної компетенції відповідальності
місцевої влади належить:
• налагодженнядіалогузцентральнимиорганамивиконавчоївладизпитаньефективноїкоординації
політики підтримки МСП;
• підвищення рівня навичок та знань державних службовців із питань використання кращих практик
сприяння розвитку підприємництва в цілому та МСП зокрема тощо.
До сфери виключної компетенції відповідальності бізнесу належить:
• розбудова власної конкурентоздатності задля збільшення шансів на успішне функціонування
у висококонкурентному середовищі на внутрішньому та зовнішньому ринках;
• остаточнийвибірбізнес-рішеннятавідповідальністьзакінцевийрезультатвиробничо-комерційної
діяльності в цілому;
• постійне підвищення свого рівня знань та навичок, активний пошук нових ринкових можливостей
та партнерів тощо.
До сфери спільної відповідальності влади та бізнесу можна віднести:
• налагодження конструктивного діалогу з питань формування сприятливого бізнес-середовища
в регіоні в цілому та розвитку МСП зокрема;
• формування в регіоні позитивного іміджу підприємництва та створення інших умов для більш
активного залучення до підприємництва жінок, молоді, внутрішньо переміщених осіб та інших
верств населення;
• покращення доступу до альтернативних джерел фінансування МСП;
• розбудова функціональної інфраструктури підтримки МСП відповідно до поточних потреб бізнесу,
зокрема налагодження системи інформаційно-консультаційних послуг;
• покращення кадрового забезпечення бізнесу шляхом зміцнення зв’язків між наукою, освітою та
бізнесом задля спільної вигоди.
Урок 4. Фіскальна відповідальність як наріжний принцип Стратегії
Принцип фіскальної відповідальності передбачає ефективність використання бюджетних коштів усіх рівнів
та врахування довгострокових наслідків поточної політики. Використання цього принципу стосовно Стратегії
означає, що її заходи повинні забезпечувати ефективність використання бюджетних коштів на регіональному
(місцевому) рівні та враховувати наслідки політики підтримки МСП у довгостроковій перспективі.
Programa_MSP.indd 15 10.06.2016 14:56:38
16. 16
Урок 5. SWOT аналіз – основа побудови системи цілей, завдань
та заходів Стратегії
Визначення цілей, завдань та пріоритетних напрямків розвитку МСП у Стратегії має бути логічно побудованим
та послідовним процесом (Рисунок 2), важливим компонентом якого має стати SWOT аналіз сектору МСП.
Рисунок 2. Методика визначення цілей, завдань та заходів регіональної (місцевої) стратегії розвитку МСП
Аналіз стану
сектору МСП
в області
SWOT аналіз
сектору МСП
Формування
системи цілей,
завдань, заходів
Джерело: складено авторами
При підготовці SWOT аналізу необхідно:
• уникати ототожнення SWOT аналізу сектору МСП зі SWOT аналізом регіону. Мається на увазі, що
SWOT аналіз повинен стосуватися саме сектору МСП, а не загальноекономічного розвитку регіону,
який, за великим рахунком, повинен бути виконаний при розробці регіональної стратегії розвитку;
• чітко розуміти різницю між внутрішніми характеристиками МСП як такими та загальними
особливостями сектору МСП. Наприклад, здатність швидко адаптуватися до змін економічного
середовища є внутрішньою характеристикою підприємств, тоді як можливість використовувати
спрощену систему обліку та звітності є загальною характеристикою сектору МСП в Україні.
Проведений SWOT аналіз повинен стати основою для визначення системи цілей та завдань стратегії
розвитку МСП, але при цьому елементи SWOT аналізу та визначені цілі повинні чітко корелювати між собою.
Досягнення мети Стратегії можливе у випадку досягнення її операційних цілей, реалізація яких, вимагає
імплементації цілком конкретних заходів.
Урок 6. Наявність чіткої системи моніторингу та оцінювання реалізації
Стратегії
Система моніторингу та оцінки результатів реалізації Стратегії не повинна обмежуватися лише набором
стандартних кількісних та якісних індикаторів. Вона повинна давати відповідь на питання, яким чином
реалізація завдань Стратегії вплинула на умови розвитку МСП у регіоні. Для цього необхідно запровадити
новий інструмент – профіль МСП, за допомогою якого відстежуються зміни, що відбулись у секторі
під впливом зовнішніх (незалежних від регіональної влади) чинників та в результаті реалізації заходів,
передбачених Стратегією.
Урок 7. Зв’язок з іншими програмами
Стратегіяповиннарозроблятисятареалізовуватисяякскладовасистемидокументівполітикирегіонального
(місцевого) рівня. У першу чергу, мова йде про регіональні стратегії розвитку та програми соціально-
економічного розвитку регіону.
Programa_MSP.indd 16 10.06.2016 14:56:38
17. 17
Висновки
Останнім часом у країнах ЄС фокус політики підтримки МСП усе більше переноситься саме на регіональний
рівень, що дозволяє будувати виважену політику на основі аналізу та врахування сильних і слабких сторін
окремих регіонів, особливостей їхнього соціально-економічного розвитку, технологічних та демографічних
процесів.
Чинні стратегічні документи у сфері підтримки МСП на регіональному (місцевому) рівні (передусім, мова йде
про програми розвитку малого та середнього підприємництва) не можуть виступати єдиним документом
політики в цій сфері.
Включення регіональних стратегій розвитку МСП до системи стратегічного планування розвитку МСП
дозволить здійснити перехід від окремих дій до розробки та «запуску» повноцінної політики сприяння
розвитку та функціонування МСП як неперервного процесу в середньо- та довгостроковому періоді.
Це також дозволить підвищити ступінь консолідації та координації зусиль і сконцентрувати обмежені
ресурси (фінансові, людські, часові тощо) в напрямку підтримки МСП на регіональному (місцевому) рівні;
збалансувати потреби різних зацікавлених сторін у коротко- та довгостроковій перспективі й розробити
комплексні стратегічні рішення, які є фіскально відповідальними. У подальшому це збільшить шанси регіону
на залучення міжнародної технічної допомоги та інвесторів для розвитку МСП і підвищить ефективність їх
використання.
Спільна розробка та подальша реалізація заходів Стратегії сприятиме конструктивному діалогу влади та
бізнесу з питань розвитку та функціонування МСП; від розробки та реалізації Стратегії виграють усі основні
групи стейкхолдерів.
Регіональні (місцеві) стратегії розвитку МСП повинні будуватись на принципах Акта з питань малого
бізнесу для Європи – документа, який визначає ідеологію підтримки МСП у країнах ЄС. Необхідність
цього зумовлена, з одного боку, тим, що цей документ політики є сукупністю кращих практик, а з іншого –
офіційними зобов’язаннями України перед ЄС імплементувати цей документ у практичну діяльність, що
визначено передусім Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Рекомендована структура Стратегії повинна включати такі складові: аналіз та SWOT аналіз сектору МСП
в області; мета Стратегії; передумови та ризики реалізації Стратегії; система цілей, завдань та заходів
реалізації Стратегії; механізм реалізації Стратегії; система моніторингу та оцінки реалізації Стратегії.
Визначення цілей, завдань та пріоритетних напрямків розвитку МСП у Стратегії є логічно побудованим та
послідовним процесом, який повинен здійснюватися на основі проведеного аналізу сектору МСП та SWOT
аналізу.
Це дозволить перетворити регіональні (місцеві) стратегії розвитку на дієвий документ політики та зробить
політику сприяння розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва постійною, послідовною та
комплексною політикою на регіональному (місцевому) рівні.
Programa_MSP.indd 17 10.06.2016 14:56:38
18. 18
Додаток 1. Огляд заходів у відповідності до принципів
Акта з питань малого бізнесу для Європи та можливості їх
імплементації на регіональному рівні
Заходи
Пряма відповідальність
Централь-
ний рівень
Регіональ-
ний рівень
1
Створити середовище, у якому підприємці та сімейні підприємства
зможуть процвітати, а підприємницька діяльність заохочується та
винагороджується
1
стимулювати розвиток інноваційного та підприємницького типу
мислення серед молоді як ключової компетенції в шкільній програмі,
зокрема у загальній середній освіті, та переконатися в тому, що цей
принцип коректним чином відображений у навчальних матеріалах
+ +
2
забезпечити коректність відображення в навчальних матеріалах
питання важливості підприємницької діяльності
(+)23
(+)
3
активізувати співпрацю з бізнес-спільнотою з метою розвитку
систематичних стратегій для навчання підприємництва на всіх рівнях
+ +
4
перевірити питання того, чи не надмірним чином система
оподаткування (зокрема податок на дарування, оподаткування
дивідендів та податок на персональний статок) ускладнює процес
передачі контролю над підприємствами
- -
5
ввести в дію схеми підбору компаній, що передаються потенційно
новим власникам
+ +
6
забезпечити персональне наставництво та підтримку в питаннях
передачі контролю над бізнесом
+ +
7
забезпечити персональне наставництво та підтримку для жінок-
підприємців
+ +
8
забезпечити персональне наставництво та підтримку для іммігрантів
(внутрішньо переміщених осіб), які бажають стати підприємцями
+ +
2
Забезпечити можливість чесним підприємцям, які збанкрутіли,
швидко отримати другий шанс
1
сприяти зростанню позитивного ставлення суспільства до надання
підприємцям можливості нового старту, наприклад за допомогою
громадських інформаційних кампаній
+ +
2
прагнути досягти мети щодо завершення всіх юридичних процедур,
необхідних для закриття юридичної особи у випадку ненавмисного
банкрутства, протягом одного року
- -
3
гарантувати підприємцям, що починають заново, таке саме ставлення,
як і до нових стартапів, у тому числі в схемах підтримки
(+) +
3
Розробити правила відповідно до принципу «Спочатку думай про
мале»
1
розглянути питання доцільності введення спільних дат початку дії та
щорічних звітів стосовно законодавства, яке вступає в силу
+ +
2
використовувати гнучкі положення, спрямовані на МСП, під час
імплементації європейського законодавства
- -
3
здійснювати заходи, спрямовані на скорочення адміністративного
навантаження на МСП
+ +
4
забезпечити якнайшвидше ухвалення пропозицій, які відносяться до
зменшення адміністративного навантаження в законодавстві країни
(+) (+)
23 Можливе за певних умов
Programa_MSP.indd 18 10.06.2016 14:56:38
19. 19
Заходи
Пряма відповідальність
Централь-
ний рівень
Регіональ-
ний рівень
4
Забезпечити реагування державних адміністративних органів
на потреби МСП
1
зменшувати рівень зборів за реєстрацію підприємства, які
вимагаються адміністративними органами
- +
2
продовжувати роботу над зменшенням часу, який потрібен для
створення бізнесу, до такого, що не триватиме більше одного тижня
+ +
3
прискорити початок господарчої діяльності МСП шляхом зменшення
кількості ліцензій і дозволів на ведення бізнесу та спрощення
процедури їх отримання
(+) +
4
утримуватися від звернень до МСП із вимогою надати інформацію,
яка вже є у наявності в адміністративних органів, окрім випадків, коли
вона вимагає оновлення
(+) (+)
5
переконатися в тому, що мікропідприємства не залучаються
до участі в статистичному обстеженні, що проводиться під наглядом
державного, регіонального або місцевого органу статистики,
частіше ніж раз на три роки, за умови, що іншого не вимагає потреба
в статистичній інформації або в даних іншого типу
+ +
6
встановити пункти єдиного електронного вікна, до яких зацікавлені
сторони можуть звертатися з приводу правил або процедур, які
вони вважають невідповідними та/або які невиправданим чином
перешкоджають діяльності МСП
+ +
5
Адаптувати інструменти державної політики до потреб МСП: сприяти
участі МСП у державних закупівлях та кращому використанню
можливостей, що надає державна підтримка МСП
1
створити електронні портали для розширення доступу до інформації
щодо можливостей у державних закупівлях
+ +
2
заохочувати державні організації-замовники в разі доречності
розподіляти підряди на лоти й робити більш чіткими та видимими
можливості виконання субпідрядних робіт
+ +
3
нагадувати державним організаціям-замовникам про їхні
зобов’язання щодо уникнення непропорційності у вимогах стосовно
кваліфікації підрядників та фінансових показників
+ +
4
заохочувати ведення конструктивного діалогу та досягнення
взаємного порозуміння між МСП та великими покупцями за
допомогою такої діяльності, як інформування, навчання, моніторинг
та обмін передовими практиками
+ +
5
переорієнтувати політику державної допомоги з метою посилення
її фокусу на потреби МСП, у тому числі розробку кращих адресних
заходів
- -
6 Полегшити доступ МСП до фінансування
1
розробити програми фінансування, які спрямовані на подолання
проблем із нестачею коштів для фінансування проектів, зокрема
з інструментами, які поєднують у собі властивості боргу та власного
акційного капіталу, при цьому одночасно дотримуючись правил, що
діють при наданні державної допомоги
+ +
2
прибрати нормативно-правові та податкові перешкоди, які не
дозволяють іноземним фондам венчурного капіталу інвестувати на
тих самих умовах, що й національні фонди
- -
3
гарантувати створення такої системи оподаткування корпоративних
прибутків, яка стимулює інвестування
- -
Programa_MSP.indd 19 10.06.2016 14:56:38