ІІ обласний краєзнавчий конкурс віртуальних виставок “Буковина – колиска моя”. Підготувала Людмила Молдован, завідувачка бібліотеки-філії с. Зелена публічної бібліотеки КЗ «Центр культурного простору» Лівинецької сільської ради

1. Бібліотека-філія с. Зелена публічної бібліотеки КЗ «Центр культурного
простору» Лівинецької сільської ради
Іван Парфенійович Балацький
«Хлопець з нашого кута»:
виставка-біографія
с. Зелена - 2025

2. 4
1
2
3
5
Доля Балацького Івана Парфенійовича
пов’язана з долею буковинського краю.
• 24 червня 1941 року в сім’ї Балацьких Віри та
Парфенія народився син, засвітилася на небі нова
зірочка-маленький Іванко. У сім’ї ріс один, єдиний,
довгоочікуваний син. В дитинстві переніс важку
хворобу-поліомієліт, був на волосині від смерті,
але життям йому судилося жити, і залишити
після себе вічну і світлу пам’ять. Нелегким було
його дитинство, але зігрітий материнською
ласкою, ріс жвавим і допитливим.
• А ще, мов невидима сила, з ранніх років вабила до
себе музика. Спершу на балалайці, а пізніше на
гармошці навчився самотужки грати і з радістю
вигравав односельчанам на вечорницях, весіллях,
хрестинах. Люди раділи тій музиці, що звеселяла
їх після нелегкої, повоєнної, селянської роботи.
Уже тоді підліток Іван награвав і свої мелодії, не
признаючись у цьому. З великим бажанням
вивчився грі на баяні. І повела його музика і пісня
нелегкою дорогою творчого життя.
«Хороше пишеться не
швидко…» -
перелицьовуєш ту фразу,
І так і сяк-кінця не видко,
зате почуєте пізніше:
«Як легко він і просто пише.»
Василь Кривий
Іван Балацький в роки юності 1958 р.

3. В 1958 році, після закінчення курсів керівників художньої самодіяльності при Чернівецькому музичному
училищі, повернувся в стіни рідної школи акомпаніатором у самодіяльного композитора та вчителя
співів Григорія Юрійовича Урсатія. Працюючи з цією людиною глибше поринав у різні музичні пасажі, а
влітку вони працювали разом у Зеленецькій школі, а також у школі та Будинку культури с. Медвежа
(Молдова).
Іван Балацький з місцевим народним аматорським фольклорним колективом «Дністрові
серпанки»

4. «Карі очі , чорні брови.
Не дають спокою.
Закохався в вас навіки
Ранньою весною»
Уривок з пісні «Карі очі»
Слова і музика Івана Балацького
В 1972 році закінчує хормейстерський відділ
Чернівецького культурно-освітнього училища.
Маючи освіту, талант і натхнення, він
прикладає багато зусиль щоб робота в Будинку
культури була на висоті. Готуючи репертуар
для агітбригади, виступів, відчував потребу в
місцевому матеріалі. Створив ансамбль при
будинку культури, та духовий оркестр, який
неодноразово грали на всіх важливих подіях
села. Ось тоді й стали з’являтися вірші та
пісні Івана Балацького «Край рідний»,
«Зеленчанки», «Хліборобська», « Виноградна
лоза», «Карі очі».
Іван Балацький з колегами по роботі Вдячність за виконання пісні «Край рідний»

5. Зеленецькі
парубки
Та всі грають
на трубки,
Та всі грають
на трубки.
Уривок з
обрядової пісні с.
Зелена
Іван Балацький серед учасників місцевого духового оркестру

6. • Нічого на землі немає вічного. Відійшла в забуття його матір, змахнула сивим
крилом і забриніла музикою мамина сльоза. Весь біль і туга за матір’ю вилилися
в пісню «Впали на трави роси». Цю пісню він завжди виконував з подружжям
Миколою та Віолеттою Пуюл. А в 1965 році пише пісню «Пам’ять матері». Вона
присвячена всім матерям, які не діждалися своїх синів з війни. Полонила серця
слухачів і заворожила своєю мелодійністю і пісня «Чарівні дзвіночки». Більше
чотирьох десятків пісень записав І. Балацький у збірку «Пам’ять серця», а пісня
«Сергій Нікула», присвячена пам’яті односельчанина, який загинув у
Афганістані, стала переломною подією у визнанні Івана Балацького. Вона
зайняла перше місце на першому конкурсі авторської пісні у Чернівцях. Ріка
життя повертає Івана Парфенійовича Балацького до школи. Три роки керує
музичним гуртком, вчить грати дітей на баяні.
Микола Пуюл, Віолета Пуюл та Іван Балацький виконують пісню «Впали на
трави роси»
Іван Балацький у районній газеті 1993 р.

7. 26 січня 1990 року в Зеленецькій середній школі відбулося відкриття Малої
академії народних мистецтв. Деканом одного із факультетів був Іван
Парфенійович Балацький.
Гімн Малої академії народних
мистецтв
Слова Марії Громик
Музика Івана Балацького
Журавлиний мій край, Україно моя,
Спільна доля об’єднує нас.
На землі цій живем, ми її збережем,
Бо вона, як і мати – одна,
Тих, хто впав у борні, хто в безсмертя
пішов,
Але в серці жагу до свободи зберіг,
Прославлятиму я через дні і роки,
Поки житимем ми, поки буде наш рід.
Будь міцною завжди вся родино моя,
Ми коріння твоє збережем,
Рідне слово й пісні – найдорожчі скарби
–
До нащадків своїх донесем.
На шпальтах газети «Рідне слово» про МАНМ, 1990 рік

8. Іван Балацький постійний гість на всіх концертах в селах району та
області. Без його влучного дотепного жарту, веселого анекдоту не
обходиться жодне свято, вітання ювілярів чи якась інша важлива подія. Це
людина, яка чарує своїм голосом, тактовністю, вмінням говорити і
смішити годинами. Слухачі від нього в захопленні і зустрічі з ним повік
закарбовуються в пам’яті тих, кому пощастило з ним спілкуватися.
Вітання ювіляру Миколі Пуюлу на 50-річчя від Івана
Балацького
Микола Пуюл, Василь Кривий, Василь Докієн, Іван
Балацький
Не летіть роки шаленим летом,
І не поспішайте в чужий край –
Покружляйте над моїм наметом,
Подаруйте серцю ще розмай.
Уривок з пісні «Не летіть роки» Сл. Галини Ясюк, муз. Івана Балацького

9. Пісні Івана Балацького друкуються на
шпальтах районної газети «Рідне слово». Іван
Парфенійович пише музику до віршів відомого
поета Вадима Крищенка із Львівщини. Також на
вірші поетів Кельменеччини - Богдана Гури,
Алли Климчук, Юрія Качана, Ірини Фадєєвої,
Віктора Семенюка. Пише музику на вірші В.
Косовського з Київщини та Г. Ясюк з
Полтавщини. Багато віршів Мар’яни Бояриної
покладено на музику Івана Балацького. Разом
вони видали збірку «Зустрінь свою весну».
«Рідне слово» 1990 рік Збірка поезій і пісень Мар’яни Бояриної та Івана Балацького 1998 рік

10. В 1991 році на конкурсі «Козацька слава», до 370-річчя з
часу звитяжної Перемоги доблесного українського
козацтва в Хотинській війні, в місті Хотин, пісні І.
Балацького «Козацька колискова», та «Козацька
похідна» зайняли перше місце.
В 1992 році зайняв друге місце на фестивалі «Доля», в
Чернівцях, за виконання авторської пісні.
В 1993 році став лауреатом районної премії імені М.
Ткача.
Пісні Івана Балацького звучать і на фестивалі «Лесині
джерела», в Новоград-Волинському.
Полем, полем доріженьки
Та й поміж хлібами.
Перемогли козаченьки
В битві з ворогами.
Україно, наша мати,
Ми надія твоя,
Виходь, батьку, зустрічати
Козака-героя.
Уривок з «Козацька пісня»
Слова і музика Івана Балацького
Іван Балацький на фестивалі «Лесині джерела» у Новоград-Волинську
Диплом лауреата за ІІ місце в Першому міжнародному фестивалі
«Доля»

11. Місцевий народний колектив
«Дністрові серпанки», з піснями
самодіяльного композитора
побували не тільки в Україні, а і
далеко за кордоном: в Угорщині,
Румунії, Польщі.
На гастролях у Польщі.
Василь Тимчук, Микола Пуюл, Василь Докієн, Іван Балацький
Іван Балацький на гастролях у Польщі
На гастролях в Угорщині Іван Балацький грав на баяні з оркестром

12. Іван Балацький у складі фольклорного ансамблю «Дністрові серпанки» в Румунії
Де народились,
Цвітом сповились,
Там батьківщина
єдина-одна, лине
над полем
З маминим болем
Після знайома,
журлива й сумна.
Уривок «Знайома пісня»
Слова і музика Івана
Балацького

13. Великим досягненням є те, що його твори виконувалися художніми
колективами шкіл району, жіночим ансамблем Кельменецького
Будинку народної творчості та дозвілля «Журавка», народним
чоловічим ансамблем «Кам’янецькі козаки» села Кам’яна
Сторожинецького району, фолькльорним народним ансамблем
«Зоряна калина» села Лужани Кіцманського району, хором «Вінок
Поділля» з Вінничини, хором «Либідь» з міста Київ. Пісні співали на
Ковельщині, на Коломийщині, в Молдові.
«Рідне слово», 1991 рік
Говорила мати:
- Не забудься, сину,
Як збудуєш хату, -
Посади калину,
Білий цвіт калини, -
Радість України,
А вогнисті грона –
Наша кров червона.
Уривок з пісні «Зоряна калина»
Слова В. Косовського, музика Івана
Балацького

14. ЗАПИСНА КНИЖКА ІВАНА БАЛАЦЬКОГО З ПЕРШИМИ
ПРОБНИМИ ПІСНЯМИ
ПРИВІТАННЯ ЮВІЛЯРУ ВІД НАЧАЛЬНИКА РАЙОННОГО
ВІДДІЛУ КУЛЬТУРИ

15. Відійшов у вічність Іван Балацький 07.12.2007 року.
Бог нам послав такого Івана, спорядивши
піснями, і Бог його до себе забрав. У невідворотній
вирій білим лебедем відлебедів…
Чоловік, якому даровано Богом писати пісні, і по
смерті стоятиме над нами всіма. У піснях та
добрій пам’яті довічно житиме самобутній
талант з народного джерела «Хлопець з нашого
кута».

16. Список використаної літератури
1. Кривий Василь. Серцем прив’язаний до пісні : [про творчість Івана
Балацького] / Василь Кривий // Рідне слово. – 1990.
2. Берегиня : [обрії творчості, методичні рекомендації]. – Кельменці, 1991.
– 18 с.
3. Творчість аматора : [про Івана Балацького] // Рідне слово. - 1991.
4. Боярина М., Балацький І. Зустрінь свою весну : поезії і пісні / М.
Боярина, І. Балацький. - Кельменці, 1998. – 90 с.

17. Підготувала: ЛЮДМИЛА МОЛДОВАН,
завідувачка бібліотеки-філії с. Зелена
публічної бібліотеки
КЗ «Центр культурного простору»
Лівинецької сільської ради
Дякую за увагу!