кен

1. Словом можна убити і
оживити…
Проект підготували
учні 11 класу

2. Мета проекту:
•з’ясувати стилістичну роль діалектизмів (за повістю
М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”);
•провести опитування студентів коледжу і виявити
стилістичну роль молодіжного сленгу;
•підготувати репортаж про використання іншомовної лексики
в мові зовнішньої реклами м. Рівного.

3. Гіпотеза:
за допомогою стилістичних засобів
лексикології можна удосконалювати усне
й писемне мовлення.

4. Ми поділилися на 3 групи:
• “Літературознавці”
• “Лінгвісти”
• “Журналісти”

5. “Літературознавці” досліджували стилістичні
функції діалектизмів у повісті
М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”.
З цією метою студенти опрацювали теоретичний матеріал,
проаналізували діалектизми в повісті, розподілили їх на
кілька груп, дослідили стилістичну роль.

6. Діалектизм – позанормативний елемент
літературної мови, що має виражену
діалектну віднесеність.
Українська мова: Енциклопедія.-К.: Вид-во
“Укр.енцикл.”-2004.-С.237.

7. Кадр з фільму С. Параджанова
“Тіні забутих предків”

8. фонетичні : Говерля, йграв , єден, єк ,хтів;
морфологічні : ті, тота,нічьо, меш, озьмив, над полонинков;
лексичні : вориння, ватра, плай, файно, дроб’єта, габи,
царинка, лудіння;
етнографічні : кептар, гачі, крисаня ,черес.
Групи діалектизмів у повісті М. Коцюбинського
“Тіні забутих предків”:

9. Групи діалектизмів
31%
20%
36%
13%
Фонетичні
Морфологічні
Лексичні
Етнографічні

10. Стилістичні функції діалектизмів
Відтворення місцевого колориту:
“ Не знати, чи то вічний шум Черемошу і
скарги гірських потоків, що сповняли
самотню хату на високій кичері, чи сум
чорних смерекових лісів лякав дитину… ”

11. Тоді дівчинка, зігнулася вся, подивилася на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних
матових очей і спокійно сказала:
- Нічьо… В мене є другі… май ліпші.
Вона наче його потішала.
Здивований лагідним тоном, хлопець мовчав.
- Мені неня купила нову запаску… і постоли… і мережані капчурі… і …
Він все ще не знав, що сказати.
- Я си обую файно та й буду дівка.
Тоді йому заздрісно стало.
- А я вже вмію грати в денцівку.
- А наш Федір зробив си таку файну флояру… та й як заграє…
Характеристика зображуваних осіб:

12. Надання експресивності, емоційності:
Чи пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему лісі: ти мені йграв, а
я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі?

13. “Лінгвісти” досліджували стилістичні
функції молодіжного сленгу студентів
коледжу.
З цією метою члени групи здійснили опитування
студентів коледжу, дослідили стилістичну роль
молодіжного сленгу.

14. Сленг (анг. Sleng, первісно — мова бродяг і злодіїв) — це
відносно стійкий для визначеного періоду, досить поширений і
загальнозрозумілий шар лексики та фразеології в середовищі
живого розмовного мовлення, неоднорідний за своїм
генетичним складом і ступенем наближення до літературної
мови, що має яскраво виражений експресивно-емоційний
характер.
Українська мова:Енциклопедія,-К.: Вид-во “Укр.енцикл.”-2004.-С.437.

15. Історія виникнення молодіжного
сленгу
•I хвиля - 20-і роки ХХ століття.
•II хвиля - 50-і роки ХХ століття.
•III хвиля - 70-80-і роки ХХ століття.
•IV хвиля - початок ХХІ століття.
Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна
диференціація української мови. – К.:
Критика, 2005.

16. Семантичні групи молодіжного
сленгу
•«Житло»: хата, падік, абщага, домара, пент-хаус, свинарник,
бункер.
•«Людина»: айкнутий, атмарозок, баклан, гирла, гуня, дятел, жлоб,
заліпок.
•«Дозвілля»: туса,діскач,ловити кайф, бухло, бухнуть, закусь, кіпіш,
стрєла, кльово, фішка, хавка, базар.
•«Одяг»:бутси, шмотки, лахи, прикид, педалі, узкачі, кєпка,
упакований, наворочений.
•«Навчання»: врубаться, спакуха, засікти, завалить, тріпати,
зочьот, кура, монстр.

17. Сленгові новотвори демонструють
мовну свободу, розкутість:
“Іди геть”: відвали, відсохни, зроби так,
щоб тебе шукали, котись звідси, гризи
бордюр,засунься, змийся, відкоти,
курьохкай звідси,неси ноги звідси, іди
броди, іди тусуйся,змийся

18. Одна з функцій молодіжного
сленгу - емоційність:
в натурі, жижа, фігня, фуфло, лажа,
фігово, галімо, кумарний тощо.

19. Сленгізми свідчать про
невимушеність у спілкуванні:
“Чудово”: прикольно, кльово, суперово,
кайфово, класно, круто, убійно, ніштяк,
ульот, чума,офігєть, кучеряво,
зачупато,кайф.

20. “Журналісти” здійснили екскурсію вулицями
Рівного, проаналізували використання іншомовних
слів у мові зовнішньої реклами і підготували
репортаж
“Поки що не терра Юкрейн, але…”

21. Добрий день! З вами я – студентка І курсу Рівненського коледжу
економіки та бізнесу Валентина Фещук.
Сьогодні громадськість міста стурбована засиллям запозичень,
які з’явилися на вивісках підприємств з продажу товарів і послуг.
Ні для кого не секрет, що образ сучасного міста великою мірою
залежить від співвідношення українських та іншомовних назв у мові
зовнішньої реклами. Ми встановили, що 82,7% вивісок Рівного подано
українською мовою, 3,2% - іноземними мовами, 14,1% поєднують українські
та іноземні мовні одиниці, тобто в місті на сучасному етапі 17,3% вивісок
подано іноземними або українською та іноземними мовами.
83%
3%
14%
Українською Іноземними
Укр. та іноз.

22. У центрі міста чимало англомовних вивісок, наприклад, магазин спортивного
одягу з українсько-англійською назвою “Євро sport” магазин цифрової техніки
“FS”, салон краси “Golden ledi” чи новозбудована багатоповерхівка із назвою
“Manhattan”, яка не лише назвою, а й висотою нагадує не українську, а
заокеанську споруду.

23. Трапляються й вивіски іншими мовами, наприклад, італійською (“Avanti”) чи
російською (“Золотой век”). Чимало й таких, які написані українською, але
назви аж ніяк не українські. Є тут і словацька назва “Злата Плаза”, й італійська
“Мода Італіана””, й іспанська “Аміго”.

25. Більшість іноземних слів на вивісках міста – англійські. Значно менше –
одиниці італійської, іспанської, латинської, німецької мов.
Інколи не можна виявити мову – джерело запозичення. Наприклад, у парку
культури та відпочинку імені Т.Г.Шевченка знаходиться ресторан “Ліон”.
Назву цього ресторану можна читати як англійську, проте табличка на
дверях подає український варіант Ліон (українська назва міста у Франції,
хоча французькою вона пишеться дещо інакше, тобто мову – джерело назви
цього закладу визначити не вдається).
На проспекті Миру, 19 знаходиться піцерія “Riposo”. Як бачимо, іноземною
мовою подано не загальну, а власну назву, яка не містить важливої
інформації для іноземних гостей. І таких прикладів є дуже багато.

26. Вулиця С.Бандери, перукарня “Disney”. На нашу думку, називати
перукарню “Disney” не дуже коректно, адже Walt Disney Company - одна
з найбільших корпорацій індустрії розваг у світі.

27. Українські вивіски, хоча й становлять більшість індивідуальних імен
торговельних підприємств міста Рівного, містять запозичення з іноземних
мов.
.

28. Можна подумати, що в Рівному є навіть реклама наркотиків.

29. Крім того, у мові зовнішньої реклами спостерігаються помилки.

30. Природно, що такі явища не можуть нас не турбувати, адже мода на
іншомовну лексику спричинює втрату мовного імунітету. Надмірне
захоплення запозиченнями нічим не вмотивоване. Тому ми хочемо
запропонувати вам рекомендації щодо використання іншомовної
лексики в мові зовнішньої реклами.

31. Закон “Про мови в Україні”
Стаття 35. Мова оголошень і
повідомлень
Тексти офіційних
оголошень, повідомлень,
плакатів, афіш, реклами і
т.ін. виконуються
українською мовою. Поряд з
текстом, викладеним
українською мовою, може
бути вміщено його переклад
іншою мовою.
Індивідуальні імена підприємств
потрібно добирати, дотримуючись
норм сучасної української
літературної мов
Вивіска не повинна порушувати
етичні норми , ображати релігійні
та інші почуття людей.
Бажано , щоб вивіска була
вмотивованою, тобто назва має
асоціюватися з тим, що пропонує.
Рекомендації щодо використання іншомовної лексики в
мові зовнішньої реклами

32. Упродовж підготовки проекту ми з’ясували стилістичну
роль діалектизмів (за повістю М.Коцюбинського “Тіні
забутих предків”); провели опитування студентів коледжу і
виявити стилістичну роль молодіжного сленгу; підготували
репортаж про використання іншомовної лексики в мові
зовнішньої реклами м. Рівного.
Ми підтвердили гіпотезу: за допомогою стилістичних
засобів лексикології можна удосконалювати усне й писемне
мовлення.
Висновки

33. Дякуємо за увагу!