1. О .
В.
З а б о л о т н и й
В . В .
З а б о л о т н и й

2. О.В. ЗАБОЛОТНИЙ
В.В. ЗАБОЛОТНИЙ
УКРАИСЬКА
МОВА 9
клас
Підручник
для 9-го класу
загальноосвітніх
навчальних
закладів
з навчанням
російською мовою
Рекомендовано
Міністерством
і науки України
Київ
Генеза»
2009
освіти

3. ББК 81.2УКР-922
3-12
Рекомендовано Міністерством
освіти і науки
(наказ МОН України № 56 від 02.02.2000
України
р.)
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Незалежні експерти:
Яценко Н.О., кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу наукової термінології Інституту української мови Н А Н України;
Пономарьова
1С.І., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки А П Н України;
Глоба Л.Г., кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатської філії Київського
Славістичного університету;
Заяць Н.І., учитель Севастопольської гімназії № 24;
Ковтун Л.М., учитель Георгіївської СЗШ Лутугинського району Луганської
області.
В і д п о в і д а л ь н і за п і д г о т о в к у п і д р у ч н и к а д о в и д а н н я :
Коиікіна Ж.О., головний спеціаліст МОН України;
Безпала О.Ф., методист вищої категорії Інституту інноваційних технологій і
змісту освіти.
У художньому оформленні підручника використано репродукції картин:
с. 17. М. Приймаченко. Буслики; с. 39. М. Приймаченко. Куріпочки
пляшуть і хліб пашуть; с. 89. М. Приймаченко. Буслики прилетіли;
с. 113. М. Приймаченко. Весілля; с. 128. М. Приймаченко. Жар-птиця у квітах.
Умовні позначення:
І І І теоретичні відомості з мови;
^І)
завдання конкурсного характеру;
завдання підвищеної складності;
V
завдання для роботи зі словником;
завдання з розвитку зв'язного мовлення;
завдання з елементами
дослідження;
підмет;
присудок;
означення;
додаток;
обставина;
/
^
^
/ч
[ ]
( )
3-12
пауза;
підвищення голосу;
зниження голосу;
логічно наголошене слово;
головна частина складнопідрядного
речення, частина складносурядного чи безсполучникового речення;
підрядна частинаскладнопідрядного речення.
Заболотний, О.В.
Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навч. рос. мовою / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. - К . : Генеза, 2009. - 232 с.
ISBN 978-966-504-908-1
ББК 81.2УКР-922
ISBN 978-966-604-908-1
© Заболотний О.В.,
Заболотний В.В., 2009
© Видавництво «Генеза»,
оригінал-макет, 2009

4. Ш з и о & и і
( З е & ' я т и к л з с и и к и !
З а п р о ш у є м о вас п р о д о в ж и т и м а н д р і в к у с т е ж к а м и о д н о г о з н а й ц і к а віших і найбільших розділів мовознавства - «Синтаксису». Попереду —
нові в і д к р и т т я і з н а й о м с т в о з в и д а м и с к л а д н о г о речення та с к л а д н и м
с и н т а к с и ч н и м ц і л и м . Т а к о ж ви м а т и м е т е н а г о д у в д о с к о н а л и т и свої навичк и зв'язного мовлення, а н а п р и к і н ц і н а в ч а л ь н о г о р о к у ґ р у н т о в н о п о в т о р и т и матеріал, в и в ч е н и й у 5—9-х к л а с а х .
П і д ч а с « п і д к о р е н н я » к о ж н о г о параграфа р а д и м о д о т р и м у в а т и с я ч і т к о ї
послідовності етапів роботи. Спочатку ознайомтеся з ключовими питаннями т е м и , п р и г а д а й т е р а н і ш е з д о б у т і знання та в и к о н а й т е завдання д о с л і д н и ц ь к о г о характеру, щ о б з р о б и т и хоча й невелике, але власне в і д к р и т т я .
П о т і м у в а ж н о п р о ч и т а й т е т е о р е т и ч н і в і д о м о с т і , о с м и с л і т ь ї х та в и к о н а й т е
різноманітні т р е н у в а л ь н і вправи. К о ж е н п а р а г р а ф з а в е р ш у є т ь с я висновк а м и , де с т и с л о подані о с н о в н і п о л о ж е н н я т е м и .
Вправи з позначками «Попрацюйте в парах», «Два — чотири — всі разом»,
«Мозковий штурм», «Мікрофон»
в и к о н у ю т ь с я к о л е к т и в н о й за о к р е м и м и
правилами, ознайомитися з якими можна в додатках наприкінці підручн и к а . Т а к о ж в а р т о в з я т и у ч а с т ь у в и к о н а н н і г р у п о в и х п р о е к т і в , я к і допом о ж у т ь п о г л и б и т и знання з м о в и , р о з в и н у т ь в а ш і т в о р ч і здібності.
Д л я т и х , х т о б а ж а є в и й т и за м е ж і н а в ч а л ь н о ї п р о г р а м и , багато ц і к а вої та к о р и с н о ї і н ф о р м а ц і ї в м і щ е н о в р у б р и к а х «З глибин
мовознавства»,
«Для вас, допитливі»
та на с п е ц і а л ь н и х с т о р і н к а х «Культура
мовлення»
і «Моя
сторінка».
Н а п р и к і н ц і к о ж н о г о р о з д і л у в и о к р е м л е н о параграфи у з а г а л ь н е н н я вивченого, у я к и х є з а п и т а н н я і завдання для с а м о п е р е в і р к и й с а м о о ц і н к и , а
т а к о ж т е с т и для п і д г о т о в к и д о т е м а т и ч н о ї а т е с т а ц і ї .
Ц і н н и м и дороговказами мандрівки розділом « С и н т а к с и с » с т а н у т ь опорні схеми на ф о р з а ц а х п і д р у ч н и к а , у м і щ е н і в додатках с л о в н и ч к и , скорочені
відповіді до вправ, поради щ о д о в и к о н а н н я різних мисленнєвих дій.
І не з а б у в а й т е щ и р о ї поради м а й с т р а х у д о ж н ь о г о с л о в а М а к с и м а Р и л ь с ь к о г о : «Як парость виноградної лози, плекайте
мову»!
Нехай
вам
щастить!
Автори

5. Вступ
М& —
оа
сс і ь е я и е
у пл н & ш
і? океані рідного
народу
відкривай духовні
острови.
В.
Сижоненко
Прочитайте тексти і поміркуйте над поданими після них запитаннями.
О с т а н н і д о с л і д ж е н н я з а с в і д ч у ю т ь , щ о м о в а на н а ш і й планеті з ' я в и л а с я
б і л ь ш е д в о х м і л ь й о н і в р о к і в т о м у . І х о ч а її п о я в а б у л а з у м о в л е н а , о ч е в и д н о , в п е р ш у ч е р г у п о т р е б а м и с п і л к у в а н н я , п о с т у п о в о з р о с т а л а її ф у н к ц і я
н а к о п и ч е н н я л ю д с ь к и х знань і в и с л о в л е н н я щ о н а й с к л а д н і ш и х м о в л е н н є в и х і м и с л е н н є в и х п е р е т в о р е н ь і асоціацій... М о в а — ц е н а с а м п е р е д п л о т ь
д у х у н а р о д н о г о , через її г л и б и н и л ю д и н а п о т р а п л я є в т а ї н у н а б у т к і в у с і х
попередніх поколінь, поєднується з ними і усвідомлює своє місце у світов о м у п о с т у п і (А.
Загнітко).
• Чим зумовлена поява мови?
• Чи може суспільство існувати без мови? Поясніть свою думку.
• Деякі науковці вважають, що мова починалася не зі слів, а з . . . речень. Чи
підтримуєте ви таку гіпотезу?
• В одному чи різних місцях земної кулі, на вашу думку, виникла мова?
Щ о таке мова? Я к щ о підійти прагматично, т о все з р о з у м і л о : це засіб с п і л к у в а н н я
м і ж людьми. Так, наприклад, виробництво, політика, армія потребують чітких і
доступних команд з метою їхнього точного
в и к о н а н н я . А л е ч и л и ш е для ц ь о г о с л у г у є
м о в а л ю д я м ? К о л и ж н и ц я в е р т а є т ь с я надвечір з п о л я , в о н а с п і в а є з о в с і м не з п о т р е б и
с п і л к у в а н н я . В о н а р о б и т ь це для с е б е , д л я
в и р а ж е н н я с в о є ї д у ш і . О т ж е , м о в а - це щ е й
п р о д у к т д у ш і , ба навіть с а м а д у ш а . Л и б о н ь ,
варто з а м и с л и т и с я . . . (В.
Биков).
•
•
Плакат Орисі Фундакевич
(14 років)
Чим у вашому розумінні є мова?
Які функції виконує мова в житті суспільства?
• Чому мову називають «піснею душі, покладеною на слова»?

6. 1?cmyn
•к •к •к
М о в а к о ж н о г о н а р о д у — я в и щ е д а в н є , її к о р і н н я с я г а є д о і с т о р и ч н и х часів. Вона є найгеніальнішим результатом матеріальної і духовної діяльності б а г а т ь о х п о к о л і н ь , а к о ж н е с т в о р е н е с л о в о - ц е с и м в о л с ф о р м о в а н о ї
ідеї в н а р о д н і й с в і д о м о с т і .
У в е л и к о м у т в о р ч о м у процесі н а р о д ж у є т ь с я м о в а л ю д и н и , а з н е ю і найм і ц н і ш е п р и р о д н е єднання — с у с п і л ь с т в о , народ. В и н и к л а м о в а - в и н и к народ. Т о ж не д и в н о , щ о к о л и з н и к а є м о в а , з н и к а є і с у с п і л ь с т в о , я к о м у вона
н а л е ж и т ь . Нації без м о в и не і с н у є , я к не і с н у є і м о в и без нації (Г.
Нудьга).
•к * •к
Мова народу — кращий, щ о ніколи
не в ' я н е , цвіт у с ь о г о й о г о д у х о в н о г о
ж и т т я , я к е п о ч и н а є т ь с я далеко за меж а м и і с т о р і ї . У мові о д у х о т в о р е н а й о г о
ш
Б а т ь к і в щ и н а : у ній втілені т в о р ч о ю
W
с и л о ю н а р о д н о г о д у х у небо В і т ч и з н и ,
о
її п о в і т р я , її ф і з и ч н і я в и щ а , її к л і м а т ,
поля, її гори й д о л и н и , її ліси й р і к и , її
бурі й грози... П р о т е в с в і т л и х , п р о з о МОВА РОСТЕ ЕЛЕМЕНТАРНО:
Р А З О М Э ДУШЕЮ НАРОДУ
р и х г л и б и н а х народної мови відображ е н а не л и ш е природа рідної к р а ї н и ,
Плакат Соломії Старак
а й у с я і с т о р і я д у х о в н о г о ж и т т я наро(14 років)
ду. Покоління минають, змінюються,
але результати д і я л ь н о с т і к о ж н о г о з них з а л и ш а ю т ь с я в мові я к с п а д щ и н а
н а щ а д к а м . У с к а р б н и ц ю р і д н о г о с л о в а с к л а д а є одне п о к о л і н н я за і н ш и м
плоди г л и б о к и х с е р д е ч н и х р у х і в , плоди і с т о р и ч н и х п о д і й , вірування, пог л я д и , сліди п е р е ж и т о г о горя й п е р е ж и т о ї радості... (За К.
Ушинським).
• Які скарби зберігаються в глибинах народної мови?
• Чи може бути повноцінним народ, який втратив свою мову? Обґрунтуйте
думку.
• Чому мову вважають основним виразником культури нації?
Мова і
суспільство
М о в а н е р о з р и в н о п о в ' я з а н а із с у с п і л ь с т в о м , в о н а є й о г о
основною ознакою.
К о ж н а національна мова в и н и к а є разом з п о я в о ю п е в н о г о
н а р о д у , я к и й ф о р м у є її о с о б л и в о с т і й в и р а ж а є в ній с в о є
бачення світу. Я к н а й в а ж л и в і ш и й з а с і б с п і л к у в а н н я м о в а
обслуговує суспільство в усіх сферах людської діяльності.
Я к щ о певний народ перестає існувати, зникає й о г о мова, і
навпаки - занепад національної мови призводить д о занепаду суспільства в цілому. Так, наприклад, латинь є м е р т в о ю
м о в о ю , б о не о б с л у г о в у є нині ж о д н о г о суспільства, незважаю ч и на те, щ о вона є д е р ж а в н о ю в місті-державі Ватикані й
н е ю д о с к о н а л о в о л о д і ю т ь тисячі людей в у с ь о м у світі.
Л ю д с ь к е с у с п і л ь с т в о не м о ж е і с н у в а т и без с п і л к у в а н н я .
Саме за д о п о м о г о ю м о в и н а б у в а ю т ь с в о г о значення прод у к т и матеріальної й д у х о в н о ї діяльності народу, я к і перед а ю т ь с я від п о к о л і н н я до п о к о л і н н я і с п р и я ю т ь з а с в о є н н ю
людського досвіду.

7. Як суспільне явище мова зберігає в собі всі знання про навколишній світ, які було здобуто й вироблено людством.
П р и р о д н і у м о в и , г е о г р а ф і ч н е п о л о ж е н н я , рівень і с п е ц і алізація народного господарства, розвиток науки, мист е ц т в а з н а х о д я т ь в і д б и т т я в м о в і . У ній же відображені
всі зміни, які відбуваються в розвитку суспільної свідомості. І н к о л и м о в а р е є с т р у є їх не в і д р а з у , п р о д о в ж у ю ч и
зберігати ф о р м и , я к і с у п е р е ч а т ь н о в и м з н а н н я м л ю д с т в а .
Н а п р и к л а д , у к р а ї н ц і к а ж у т ь про с о н ц е , щ о в о н о сходить
і заходить,
рухається
небом т о щ о , р о з к р и в а ю ч и давні
у я в л е н н я п р е д к і в , х о ч а н и н і в і д о м о , щ о не С о н ц е о б е р т а ється навколо Землі, а Земля навколо Сонця.
У м о в л е н н і к о ж н о ї л ю д и н и ч и не щ о д н я з ' я в л я ю т ь с я нові
ф о р м и , с л о в а , к о н с т р у к ц і ї , п р о т е не всі в о н и з а к р і п л ю ю т ь с я в м о в і , н а в і т ь я к щ о б у л и с т в о р е н і з г і д н о з її п р а в и л а м и . Н а п р и к л а д , у р а н н і х п о е з і я х П а в л а Т и ч и н и є такі
о р и г і н а л ь н і с л о в а , я к озброя, акордитися,
яблуневоцвіт
ний, і за ф о р м о ю , і за з м і с т о м з р о з у м і л і ч и т а ч а м , б о у т в о рені за в і д п о в і д н и м и п р а в и л а м и с л о в о т в о р е н н я . П р о т е ці
с л о в а не з а р е є с т р о в а н і в ж о д н о м у с л о в н и к у у к р а ї н с ь к о ї
м о в и , вони т а к і л и ш и л и с я і н д и в і д у а л ь н и м и у т в о р е н н я м и п о е т а й не б у л и в з я т і д о з а г а л ь н о н а р о д н о г о в ж и т к у .
Це означає, що національну мову творить суспільство в
цілому; лише воно, а не окрема особа, визначає її склад і
формулює мовні правила.
Прочитайте виразно вірш. Які думки й почуття він у вас викликав?
МОЯ МОВА
Все в тобі з'єдналося, злилося —
Я к і поміститися в одній! Шепіт зачарований колосся,
П о к л и к із к а т а м и на д в о б і й .
Ти д а є ш п о е т у д у ж і к р и л а ,
Щ о підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі р о с т и й не в ' я н у т ь з р о д у ,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі - великого народу
Ніжна і замріяна душа.
(В.
Симоненко)
Мова - явище суспільне. Вона виникає, розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Між мовою і суспільством існує взаємний зв'язок:
не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й
загибель мови веде до зникнення суспільства, що не вберегло її. Мова не лише продукт історії суспільства, а й активний чинник цієї історії.

8. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ
1. Я к і с ф е р и л ю д с ь к о ї д і я л ь н о с т і о х о п л ю є м о в а ?
2. Я к і ф у н к ц і ї в и к о н у є м о в а в с у с п і л ь с т в і ?
3. Р о з к а ж і т ь п р о м о в у я к с к а р б н и ц ю л ю д с ь к и х з н а н ь і д о с в і д у .
4. Я к р о з в и т о к с у с п і л ь с т в а в п л и в а є на р о з в и т о к м о в и ?
5. Ч и м о ж е м о в а ф у н к ц і о н у в а т и поза с у с п і л ь с т в о м , а с у с п і л ь с т в о — без
мови?
6. Я к е з н а ч е н н я м а є п і д н е с е н н я м о в н о ї о с в і ч е н о с т і в с у с п і л ь с т в і ?
7. П о я с н і т ь , я к ви р о з у м і є т е с л о в а у к р а ї н с ь к о ї п о е т е с и Л і н и К о с т е н к о :
« Л и ш н а р о д и , я в л е н і у с л о в і , д о с т о й н о м о ж у т ь ж и т и на з е м л і » .
8. Я к п о т р і б н о с т а в и т и с я д о р і д н о ї м о в и ? д е р ж а в н о ї м о в и ? Ч о м у ?
9. Ч о м у мову називають суспільним я в и щ е м ?
10. П і д г о т у й т е невеликий у с н и й виступ на тему « С п і ш у у х р а м с в я т о г о
Слова».
Уявіть, що вас запросили взяти участь у
міжнародному
молодіжному форумі «Мова суспільне
явище».
Об'єднайтеся
в групи (по 3—7 учнів) і виконайте
один із запропонованих
нижче проектів, за допомогою якого можна було б
донести до міжнародної
спільноти інформацію про
виникнення,
розвиток чи функціонування
мови як суспільного
явища.
Підготуйтеся до захисту свого проекту перед
однокласниками.
Прое/СТ"
проектів. 1. Усний виступ, у якому беруть участь кілька осіб.
2. Теле- чи радіопередача. 3. Інсценізація. 4. Підготовка наочності
(мультимедійна презентація, альбом, буклет, плакат, карта-схема
тощо). 5. Прес-конференція.
В а ш проект буде успішнішим, якщо під час роботи над ним ви
скористаєтеся додатковими джерелами інформації (посібниками,
енциклопедіями, журналами, Інтернетом).
ВИДИ
7

9. П о в т о р е н и я вивченого
Т Т о & т о р е И И Я
тз у зз ь е и я
згл н и
& Ц & Ч Є И О Г О
I f e J F І. Прочитайте виразно вірш. Поясніть його основну думку. Укладіть словничок слів-асоціацій (8-10 слів) на тему «Україна».
Нас розкидує життя по всьому світу,
А л е всі ми - У к р а ї н и рідні д і т и .
І к о л и в ж е ностальгія д у ш у к р а є ,
Мені п а м ' я т ь У к р а ї н у п о в е р т а є .
У к р а ї н о , п р и х и л ю с я я д о тебе,
П о м о л ю с я за т в о є б е з к р а й н є небо.
Твоя мова к а л и н о в а , с о л о в ' ї н а ,
Зігріває м о є с е р ц е Україна.
Ти м о я У к р а ї н а , і д о тебе я л и н у ,
Б о м о є т у т коріння, б о м о є т у т і м ' я .
Ти м о я У к р а ї н а , я для тебе д и т и н а ,
Я для т е б е д и т и н а , я ч а с т и н к а т в о я .
Ти мене п о к л и ч — і я тебе п о ч у ю ,
Твої б о л і , т в о ї радощі в і д ч у ю .
П о в е р т а т и с я д о тебе б у д у з н о в у ,
Бо в ж и т т і м о є м у ти не в и п а д к о в а —
Україна.
(О. Ткач)
II. Випишіть із кожного речення по одному словосполученню (на вибір). Біля
словосполучень зазначте їхній вид за способом вираження головного слова
(іменне, прислівникове, дієслівне), накресліть схеми.
III. Складіть з виділеними словами словосполучення. Одне зі словосполучень
уведіть у речення.
МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Як розділ «Синтаксис» пов'язаний з іншими розділам
науки про мову, зокрема з «Лексикологією» та «Морфологією»?
І. Прочитайте. Доведіть, що це текст. Визначте його тему, тип і стиль
мовлення.
КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР
В е л и к и й к н я з ь В о л о д и м и р , с и н Святослава, б у в видатним д е р ж а в н и м
і п о л і т и ч н и м д і я ч е м . За й о г о правління Р у с ь д о с я г л а небувалого р о з к в і ту, утвердилася я к могутня, високорозвинена держава. Запровадив-
8

10. ТТо&тореИИЯ вивченого
ши християнство, Володимир завершив
об'єднання східнослов'янських земель у
складі є д и н о ї д е р ж а в и . Й о г о і м ' я с т а л о с и м волом м у д р о с т і , є д н о с т і , в и с о к и х д у х о в н и х
устремлінь.
Я к щ о С в я т о с л а в б і л ь ш е відзначився я к
воєнний стратег, то Володимир, його син,
п і ш о в значно далі, з а л и ш и в ш и в і с т о р і ї
Р у с і г л и б о к и й слід, п о в е р н у в ш и її розвит о к у нове р у с л о . Величезне значення мало
прийняття християнства. Воно підняло
роль к и ї в с ь к о ї влади, с т а л о т і є ю могутньою с и л о ю , я к а з м і ц н и л а д е р ж а в у та національну є д н і с т ь , а і м ' я « в е л и к о г о » к н я з я
о б е з с м е р т и л о в легендах, п е р е к а з а х , літописах, билинах, героїчних піснях. Володим и р , по с у т і , з д і й с н и в м р і ю , я к у плекала*
м у д р а й д а л е к о г л я д н а к н я г и н я Ольга.
1
1
в; *
U.
• л
~•-
ч
» ^
•MP
--"і 1
Эр і
• в
я! •
4 [Я
Я
*7
•
Пам'ятник князю Володимиру
на В о л о д и м и р с ь к і й гірці
в м. Києві
В о л о д и м и р з ' я в и в с я в т о й трагічний
час, к о л и м о л о д у Р у с ь на ш м а т к и розривали м і ж у с о б и ц і й ч в а р и к н я з і в , різкі п р о т и р і ч ч я м і ж т р у д о в и м л ю д о м і
в л а с н и к а м и . Благодатні землі с п у с т о ш у в а л и численні напади з о в н і ш н і х
ворогів, залишаючи руйновища і пожарища. Святослав відкрив Русі очі,
підняв її з к о л і н , за В о л о д и м и р а вона г о р д о підвела г о л о в у , р о з п р а в и в ш и
плечі.
Л ю б о в д о Р у с і - головна р у ш і й н а сила енергії В о л о д и м и р а , д ж е р е л о
й о г о д о б р о ч е с н о с т і , м у д р о с т і , в і д в е р т о с т і * * , г о р д о с т і за те, щ о « я є с м ь »
(Л.
Гуцало).
* Плекати — (рос.)
лелеять.
** Відвертість — (рос.)
откровенность.
II. Виконайте завдання до тексту.
1. З ' я с у й т е , з я к и х речень за м е т о ю в и с л о в л ю в а н н я та е м о ц і й н и м забарвленням с к л а д а є т ь с я т е к с т .
2. Знайдіть п о два п р о с т и х і с к л а д н и х речення. В и з н а ч т е в них граматичні основи.
3. С п и ш і т ь п е р ш и й абзац, п і д к р е с л і т ь члени речення.
4. Наведіть п р и к л а д и речень із н е п р я м и м п о р я д к о м слів ( і н в е р с і є ю ) .
З я к о ю м е т о ю а в т о р в и к о р и с т о в у є цей з а с і б ?
5. У к а ж і т ь о д н о р і д н і члени речення, п о я с н і т ь , я к вони з ' є д н а н і , та обґ р у н т у й т е в ж и в а н н я р о з д і л о в и х з н а к і в при н и х .
6. Знайдіть і п р о ч и т а й т е виразно два речення з о б с т а в и н а м и , в и р а ж е ними д і є п р и с л і в н и к о в и м и з в о р о т а м и .
7. П о я с н і т ь у ж и в а н н я т и р е в о с т а н н ь о м у реченні. У к а ж і т ь у ц ь о м у реченні л о г і ч н о н а г о л о ш е н і с л о в а .
8. Знайдіть у т е к с т і ф р а з е о л о г і з м и , п о я с н і т ь ї х н є значення.
З % 9. Д о б е р і т ь с и н о н і м и д о в и д і л е н и х с л і в . За п о т р е б и с к о р и с т а й т е с я с л о в ником синонімів.
9

11. ТТо&тореИИЯ вивченого
Якщо ви бажаєте досконало вивчити українську мову та без проблем послуговуватися нею в повсякденному житті, частіше зазирайте до словників.
У пригоді вам стануть тлумачний, орфографічний, фразеологічний словники,
словник синонімів та ін. Якщо ж ви маєте доступ до мережі Інтернет, то можете
скористатися віртуальним тлумачним словником (www.slovnyk. net), а на Українському лінгвістичному порталі (www.ulif.gov. иа) у розділі «Словники України»
перевірити написання слів, дібрати синоніми чи фразеологізми.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте однокласникові (однокласниці) слов
сполучення однієї з поданих груп і запропонуйте їх усно відредагувати. Словосполучення іншої групи нехай він (вона) прочитає вам, а ви відредагуйте. За
потреби скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 16).
Перша група. М у з и к а л ь н а ш к о л а , с л і д у ю ч и й день, б а н к і в с ь к и й с ч о т ,
в и к л ю ч и т и с в і т л о , м і ш а т и н а в ч а т и с я , Коврова д о р і ж к а , воєнна ф о р м а .
Друга група. П р и т о р м о з і т ь на з у п и н ц і , в л ю б о м у в и п а д к у , халатне
с т а в л е н н я , на протязі дня, х в о р и й г р и п о м , п о м и л и т и с я по н е у в а ж н о с т і ,
к о н т р о л ь н а по б і о л о г і ї .
Прочитайте текст. Обґрунтуйте поділ його на абзаци, укажіть тематичні речення.
КОСМІЧНА ПОШТА УКРАЇНИ
У п о ш у к а х к о н т а к т і в з неземними
цивілізаціями земляни залюбки к о р и с т у ю т ь с я послугами к о с м і ч н о ї п о ш ти. А п е р ш е в історії л ю д с т в а послання «братам по р о з у м у » б у л о надіслано
в 1962 р. з у к р а ї н с ь к о г о к о с м і ч н о г о
центру в Євпаторії. Ц е радіотелеграфне повідомлення складалося л и ш е з
к і л ь к о х слів а б е т к о ю Морзе.
З часом листи інопланетянам «пот о в с т і ш а л и » . Н а п р и к л а д , у 2 0 0 3 р.
з Є в п а т о р і ї в К о с м о с п о л и н у л о зверКосмічний центр у Євпаторії
нення, я к е м і с т и л о « Е н ц и к л о п е д і ю
земних знань», словник понять-образів і листи багатьох тисяч людей з
усіх континентів. Радіосигнали спрямували до зірок у сузір'ях Великої
В е д м е д и ц і , Р а к а , П е р с е я і Оріона. А в 2 0 0 6 р. у к р а ї н с ь к а к о с м і ч н а п о ш т а
відправила й м о в і р н и м м е ш к а н ц я м і н ш и х планет н а у к о в і дані про З е м л ю
та л и с т и п о л ь с ь к о ї м о л о д і , у к о ж н о м у з я к и х м і с т и л а с я фраза з п ' я т и слів.
А д р е с а д о с т а в к и ц ь о г о послання — безіменна планета в с у з і р ' ї Т і л ь ц я .
Передача зазначеної і н ф о р м а ц і ї т р и в а л а т р о х и б і л ь ш е г о д и н и . За розр а х у н к а м и н а у к о в ц і в , к о с м і ч н і в і с т о ч к и д о л е т я т ь д о с в о ї х адресатів через 5 0 - 6 0 с в і т л о в и х р о к і в , а к м і т л и в і і н о п л а н е т я н и з м о ж у т ь л е г к о їх
р о з ш и ф р у в а т и . О т ж е , нам з а л и ш а є т ь с я н а б р а т и с я терпіння й чекати відп о в і д і . . . (Із
журналу).
10

12. "Повторения &и&чеиоГ(
Випишіть з тексту граматичні основи речень. З а виписаними граматичними
основами усно стисло перекажіть прочитане.
III. Знайдіть прості речення, а також речення, ускладнені вставними словами
(словосполученнями). Визначте роль цих слів (словосполучень) у тексті,
МІКРОФОН. Уявіть, що вам випала нагода відправити послання (одна фраза
до 10 слів) імовірним мешканцям інших планет. Що б ви сказали (написали)?
І. Прочитайте речення. Доведіть, що з них лише одне двоскладне, а решта - односкладні. Визначте види односкладних речень та форму вираження
їхніх головних членів. З а потреби скористайтеся додатком 2.
1. С п і ш у д о вас на р о з м о в у , на р о з р а д у в ч а с в е ч і р н і й (В.
Колодій).
2 . П у с т і т ь мене у м о л о д і с т ь м о ю (В. Стус). 3. В о б і й м а х в і т р у , в м о р і с о н ця і тепла в саду л ю б о в і я р о м а ш к о ю цвіла (О. Довгоп'ят).
4. Н е н а г р і т е
залізо не з і г н е ш (Нар. творчість).
5 . Н е б и й на с п о л о х в невідлитий дзвін
(Л. Костенко).
6. Для д о б р о г о б д ж о л я р а н е м а є п о г а н о г о р о к у (Нар. творчість). 7. А над Д н і п р о м у ж е п о м і т н о с в і т а л о (О.
Гончар).
II. Складіть і запишіть по одному односкладному реченню кожного типу.
І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи. Визначте, чим ускладнене кожне речення. З а потреби скористайтеся поданою після вправи схемою.
1. Звичайна х м а р а сіра і о с і ( н , н н ) я п р о п и ш е р а п т о м барви з о л о т і
(Л. Костенко).
2. Д и в л я ч и с ь на л ю д е й у с м і х а в с я і мій б а т ь к о в ( е , и ) л и к и й
д о б р и й ч о л о в і к (О. Довженко).
3 . Ой Д н і п р е мій Дніпре ш ( е , и ) р о к и й та
д у ж и й ! Багато ти б а т ь к у у м о р е н о с и в к о з а ц ь к о ї к р о в і . . . (Т.
Шевченко).
4 . Старенька г р у ш а д и х а є на пальці їй певно с н я т ь с я повні ж м е н і г р у ш
(Л. Костенко).
5. Дві с т і н и б у л и с у с п і л ь завішані о б р а з а м и неначе і к о н о стас (І. Нечуй-Левицький).
6 . Щ а с ( т ) л и в и ц я я м а ю т р о х и неба і дві с о с н и
в т у м а ( н , н н ) о м у вікні (Л. Костенко).
7. Тебе з у с т р і н у т ь білі х а т и річка
замріяна і к р и н и ц я прадідівська (С.
Музиченко).
II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір двох речень (на вибір).
П р о с т е речення м о ж е б у т и ускладнене:
— о д н о р і д н и м и членами р е ч е н н я ;
—
порівняльним зворотом;
=
звертанням;
—
вставним с л о в о м ( с л о в о с п о л у ч е н н я м , реченням);
—
в і д о к р е м л е н и м ч л е н о м речення.
І. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Знайдіть прості речення, визначте, чим вони ускладнені.
Г р о з а надвигалась. Впереди о г р о м н а я л и л о в а я т у ч а м е д л е н н о п о д н и малась из-за леса надо м н о ю , и мне н а в с т р е ч у н е с л и с ь д л и н н ы е с е р ы е
облака. Р а к и т ы * т р е в о ж н о ш е в е л и л и с ь и лепетали. Д у ш н ы й ж а р внезапно с м е н и л с я в л а ж н ы м х о л о д о м , тени б ы с т р о г у с т е л и . Я ударил в о ж -
11

13. ТТо&тореИИЯ вивченого
ж о й п о л о ш а д и , с п у с т и л с я в овраг, перебрался через с у х о й р у ч е й , весь
з а р о с ш и й л о з н я к а м и , п о д н я л с я в г о р у и в ъ е х а л в л е с . Д о р о г а вилась
п е р е д о м н о ю м е ж д у г у с т ы м и к у с т а м и о р е ш н и к а , у ж е з а л и т ы м и мрак о м . Я п р о д в и г а л с я вперед с т р у д о м . Д р о ж к и * * п р ы г а л и по т в е р д ы м
к о р н я м с т о л е т н и х д у б о в и лип, по п р о д о л ь н ы м г л у б о к и м р ы т в и н а м с л е д а м т е л е ж н ы х к о л е с ( П о И.
Тургеневу).
* Ракйта (укр. рокйта) - народна назва деяких видів верби, вербових кущів.
**Дрбжіси (укр. дрожки) - невеликий легкий двомісний віз.
Лепетать - (укр.) белькотати; орешник - (укр.) ліщина, горішник; рытвина (укр.) вибоїна.
II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.
Перебудуйте подані речення так, щоб вийшли речення з відокремленими членами. Перебудовані речення запишіть, підкресліть у них відокремлені
члени та граматичні основи.
1. За я к у с ь х в и л и н у всі р о з і й ш л и с я , і л и ш е с п о в н е н і радості очі п р и к и піли д о в і к н а . 2. Н е ж а р к е весняне с о н ц е в и й ш л о з-за о б р і ю . 3 . Я в и ї х а в на
д о р о г у і п о б а ч и в старі-престарі д у б и . 4 . К р и с л а т і та о г р я д н і липи с т о я л и
н а т о м л е н о і в а ж к о . 5. Вітер змітав цілі к у ч у г у р и с н і г у і п і д і й м а в ї х д о г о р и . 6 . П і д п р и г о р к о м т у т невелика р і ч к а .
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Розгляньте репродукцію картини. Обговоріт
однокласником (однокласницею), що зображено на полотні, поділіться враженнями від побаченого (чи сподобалася вам картина, чим вона приваблює,
які почуття викликає тощо).
"^pll. Складіть усний твір-опис, намагаючись словесно змалювати зображене
художником на полотні та передати враження вашого однокласника (однокласниці) від картини. Використайте в тексті виражальні можливості речень з
відокремленими членами.
С. Васильківський.
12
Монастир. Пейзаж

14. "Повторения &и&чеиоП
Складіть і запишіть невеликий текст відповідно до запропонованої ситуації
спілкування (на вибір), використавши виражальні можливості вивчених у 8-му класі синтаксичних конструкцій. Підкресліть у тексті стилістично забарвлені слова.
1. До вашого класу п р и й ш о в новий учень, я к и й п р о ж и в а в в іншій країні.
Р о з к а ж і т ь й о м у с т и с л о про У к р а ї н у ; висловте с в о є зацікавлення о с о б л и в о с т я м и к р а ї н и , з я к о ї він п р и б у в .
2. Ви перебуваєте в кімнаті з т о в а р и ш е м . Він дивиться фільм по телевізору. Н а і н ш о м у каналі незабаром почнеться передача, я к у ви самі б а ж а є т е
п о д и в и т и с я . У м о в т е с в о г о приятеля надати вам м о ж л и в і с т ь переглянути
передачу: повідомте, щ о ви бажаєте дивитися саме т у передачу, та поясніть
ч о м у ; висловте незгоду щ о д о й о г о бажання дивитися фільм; запропонуйте
п р и й н я т н е р і ш е н н я , я к е в л а ш т у є вас о б о х .
ДО
Прочитайте вголос текст, дотримуючись правильної інтонації. Складіть і
запишіть простий план тексту, попередньо визначивши його тему та мікротеми.
«МОЄ КІНО М О Ж Е БУТИ НАВІТЬ БЕЗ СЛІВ»
Щ е ш к о л я р к о ю талановита вінничанка Лідія Оболенська знімалася
у фільмах, а в 2 0 0 7 р. стала с т у д е н т к о ю Р и м с ь к о ї академії кіно. З я к и м
трепетом Лідія мріє зняти свій фільм! Т о м у й в и к о р и с т о в у є п е р ш у - л і п ш у *
нагоду**, щ о б послухати л е к ц і ю з р е ж и с у р и . « Я в і д ч у в а ю , щ о в мені проростає р е ж и с е р » , - к а ж е с п і в р о з м о в н и ц я . Вона в ж е готується до створення
с в о г о фільму. К р і м начерків с ю ж е т у , р о б и т ь багато ф о т о з н і м к і в . ї х стільк и , щ о викладачі академії радять Оболенській влаштувати персональну
ф о т о в и с т а в к у . М о ж л и в о , к о л и с ь вона це зробить.
- У моєму першому фільмі не буде проблем. Глядач не побачить там негативу, якого й так достатньо в нашому житті, - розповідає Лідія. - Домінуватиме
любов. Багато любові. Може, це звучить банально, але саме на цьому почутті тримається світ. Картина сприйматиметься легко, буде чистою, як перший сніг.
Лідія н е о х о ч е р о з к р и в а є с в о ї з а д у м и . М о ж е , щ о б не з у р о ч и т и * * * . Л и ш е
з і з н а є т ь с я , щ о к а р т и н а м о ж е б у т и без слів. М о в ч к и т е ж м о ж н а р о з м о в л я т и . С ю ж е т буде з р о з у м і л и й глядачам н е з а л е ж н о від т о г о , я к о ю є ї х н я
м о в а . Те, щ о Л і д а х о ч е показати на екрані, буде д о с т у п н е л ю д я м у с ь о г о
с в і т у , п е р е к о н а н а дівчина. « Я х о ч у подарувати глядачеві щ о с ь д у ж е світле і ч а р і в н о - к а з к о в е . . . »
Д о с в о є ї гри в у ж е з н я т и х ф і л ь м а х Оболенська с т а в и т ь с я к р и т и ч н о . Ц е
при т о м у , щ о п р о її ролі в к і н о в ж е т о д і с х в а л ь н о в і д г у к у в а л и с я А д а Р о говцева і Б о г д а н С т у п к а . « К о ж н у р о б о т у треба в и к о н у в а т и п р о ф е с і й н о , наголошує Ліда й додає: — І з цікавістю».
На запитання, де мріє зніматися після навчання, дівчина відповіла так:
«Там, де буде цікаво, де будуть хороші режисери, цікаві ролі. Місце не має значення - Голівуд чи студія Довженка в Києві. Та й в Італії кіно зі світовими традиціями...». До речі, у ж е з третього курсу студентів Римської академії кіно залучають до зйомок у фільмах. З таким характером і наполегливістю, як у Лідії,
можна не сумніватися, щ о наша землячка неодмінно заявить про себе в кіно.
Щ а с т и тобі в у с ь о м у , Л і д і є ! . . (З газети «Урядовий
кур'єр»).
*Ліпший - (рос.) лучший. ** Нагода - (рос.) возможность.
(рос.) сглазить.
*** Зурочити
-
II. Знайдіть речення з прямою і непрямою мовою, визначте їхні виражальні
можливості. Укажіть у них слова автора, поясніть уживання розділових знаків.
Розкажіть, як характеризує дівчину її мовлення.
13

15. ТТо&тореИИЯ вивченого
МІКРОФОН. Про що ви зняли б свій перший фільм (поставили виставу),
якби були режисером?
Розгляньте комікс. Колективно прокоментуйте його (тема, сюжет,
художній задум, деталі, характери персонажів, відчуття персонажів у різні моменти тощо).
II. Складіть за коміксом діалог у розмовному стилі (8-10 реплік), який міг би
відбутися між братом і сестрою. Діалог прочитайте з а особами, застосовуючи
доречні міміку та жести.
III. Складіть і запишіть невелику розповідь на основі коміксу. Введіть у текст
частину складеного вами діалогу.
14

16. СТОРІНКА
si*
ПРО ВОВКА ПРОМОВКА
^Ої"? ґ П І К№ЛВС*
№
0
.<НЯ I VI!
ЗНАТИ*
По-українськи кажуть: «Про вовка промовка, а вовк у хату!», поросійськи: «Про серого речь, а серый навстречь», французи кажуть: «Хто
назве вовка, той побачить його хвіст...». Погана слава, як бачимо, далеко
біжить. Слово «вовк» - дуже давнє, вчені вважають, що воно утворене або від
улкос, де корінь улк мав значення «рвати», або від уелк- «тягти», «волочити».
Виходить, назва вовка первісно означала «той, що роздирає» або «той, що
грабує», «грабіжник». Одвічний вороглюдини, хижак, розбійник, - він і назви в
різних мовах діставав за своїм характером (А, Коваль).
УСЕ СВОЄ Н О Ш У З С О Б О Ю
Автором цього вислову є мудрець Давньої Греції на ім'я Біант.
Коли перси захопили багато грецьких міст на узбережжі Малої Азії, разом
з іншими греками Біант залишав рідне місто. Його запитали, чому він іде звідти, нічого не захопивши із собою з речей. На це Біант с а м е так і відповів: «Усе
своє ношу з собою», - маючи на увазі, що духовні цінності завжди важливіші
за матеріальні. З того часу й живе ця фраза (3 посібника).
Я К * Ц,£ Б У Л О
ХТО ЯК КАЖЕ
УКРАЇНСЬКИЙ ЗВУК [Ґ]
• Українці кажуть: «Ловити ґав (ворон)», а французи: «Ловити ластівок».
• Українці «купують кота в мішку», а
чехи - «зайця». А от поляки кажуть:
«Хто лиса в мішку купує, знаходить
пса або кота».
• Коли йде злива, ми кажемо: «Дощ
ллє як із відра (як із ринви)». Американці: «Дощ іде вилами». Англійці:
«Дощ падає котами й собаками».
• В українців - «бісики пускати», а в
росіян - «строить глазки».
• Сузір'я Велика Ведмедиця у східних народів називається Кінь на
припоні, у північних - Лось, в естонців - Великі колеса, У мешканців Нової Гвінеї - Морський орел.
Що за ґвалт зчинився
на подвір'ї зранку?
Загубила ґудзик
ґава біля ґанку.
З дерева за нею
Ґедзь спостерігав
І порадив ґаві
Не ловити ґав.
(І. Січовик)
ВИВЧІТЬ СКОРОМОВКУ
Бурі бобри брід перебрели, забули
бобри забрати торби.

17. АНТИСУРЖИК
ПРАВИЛЬНО
зазнати втрат
з в а ж а ю ч и на викладене
листуватися
набирати ч и н н о с т і
укладати угоду
п р о т я г о м дня
н а с т у п н о г о дня
оновлення складу
житловий масив
заважати працювати
п о р я д о к денний
трапляються недоліки
в з я т и д о уваги
рахунок у банку
вважати обов'язком
недбале ставлення
ледь-ледь, т р і ш к и
вимкнути світло
гальмувати
килимовий
НЕПРАВИЛЬНО
п о н е с т и втрати
в виду викладеного
вести п е р е п и с к у
вступати в силу
заключати угоду
на п р о т я з і дня
с л і д у ю ч о г о дня
обновлення складу
жилий масив
мішати працювати
п о в і с т к а дня
з у с т р і ч а ю т ь с я недоліки
п р и й н я т и до уваги
счот у банку
рахувати о б о в ' я з к о м
халатне ставлення
чуть-чуть
виключити світло
тормозити
ковровий
РОЗРІЗНЯЙТЕ1
Бережливий - ощадливий, економний, дбайливий (бережливий господар).
Бережний — я к и й у м і є берегти щ о - н е б у д ь , д б а й л и в о п о в о д и т и с я з ч и м небудь ( б е р е ж н е
ставлення).
Бережливо ( п р и с л і в н и к ) . У с п о л у ч е н н і : бережливо витрачати,
збира
ти, використовувати
щось.
Бережно {прислівник).
У с п о л у ч е н н і : бережно ставити, класти, брати,
ставитися.
НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬ
{
Ш
їв
абиде
абияк
везти, веземо, везете,
везла, в е з у ч и
вести, ведемо, ведете,
вела
взяти, в і з ь м у ,
в і з ь м е ш , взяла
вигадка
видання
вимова
вимога
ЧЧЯР
випадок
відібрати, відберу, в і д б е р е ш ,
в і д б е р е м о , відберете
відірвати, відірву, в і д і р в е ш ,
відірве, відірвемо
віднести
віч-на-віч
в п а с т и , впаду, впадеш, впадемо,
впадете
впоперек
гетьманський
дотемна
дочка
завдання
завдовжки
завжди
загадка
залюбки
запитання
затемна
згарячу
злегка
значущий
їстівний

18. Сиитаксис.Пуиктузція
Мова — то цілюще народне
і хто не припадає до нього
той сам всихає від спраги.
джерело,
вустами,
В. Сухомлинський
Складне речення.
Складаосурядне
речення
Ви ^наишмеме:
ознаки складного речення та його види;
особливості будови складносурядного речення, засоби зв'язку його частин.
Ви вмітимете:
визначати види складних речень, знаходити в тексті складносурядні речення;
визначати смислові зв'язки між частинами складносурядного речення;
правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення, обґрунтовувати їх уживання, виправляти пунктуаційні помилки;
аналізувати й оцінювати виражальні можливості складносурядних речень.

19. Складного) рядне речення
§ 1. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ І ЙОГО О З Н А К И
Про те, чим складне речення відрізняється, від
види складних речень та засоби зв'язку їхніх
простого,
частин
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Яке речення називається складним?
Прочитайте подані складні речення. Визначте, зі скількох частин, що
мають будову простих речень, складається кожне з них. Як пов'язані ці частини - за допомогою сполучників та інтонації чи лише інтонації? Зробіть висновок про особливості складних речень.
1. П о е т не б о ї т ь с я від ворога с м е р т і , б о вільная п і с н я не м о ж е у м е р ти (Леся Українка).
2. Земля м о я г о т у є т ь с я д о с н у , але я д о в г о щ е
не б у д у спати (В. Сосюра).
3. Д о р о г о ю з ш у м о м п р о м ч а л а а в т о м а ш и на, д е с ь м у к н у л а к о р о в а , к о л о к р и н и ц і б р я з н у л о відро (Б.
Харчук).
4 . Степи не д и ш у т ь с п е к о ю і п и л о м , і вітер с у ш и т ь роси на траві (В. Симоненко ).
Основні
ознаки
Складним (рос. сложным) називається речення, у якому є
дві або більше граматичних основ.
К о ж н а граматична основа разом з другорядними членами
або без н и х у т в о р ю є частину складного речення, я к а має
будову простого речення. Частини складного речення о б ' є д нуються в одне ціле за змістом та інтонацією. НАП РИ КЛАД:
1. Море лютувало, але сила хвиль ще відставала від сили
вітру (М. Трублаіні). 2. Олень єдиний врятувався зі ста
да, я,ке виниищла вовча зграя, (М.
Трублаїні).
Змістова
єдність
Зміст с к л а д н о г о речення є ц і л і с н и м с и н т а к с и ч н и м вираженням єдиної складної думки й зумовлений змістом
його складових частин.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ'.
Бувають випадки, коли частини складного речення можна повністю
роз'єднати, утворивши з одного складного два або більше простих речень.
Але окремо вжиті, вони не забезпечать змісту, закладеного в складному реченні. Наприклад, у реченні Тече вода з-під явора яром на долину,
пишається над водою червона калина (Т. Шевченко) обидві частини можуть існувати як прості речення. Але чудесна картина природи зблідне,
якщо розглядати її в кожному простому реченні окремо.
Інтонаційна
єдність
Складне р е ч е н н я х а р а к т е р и з у є т ь с я інтонаційною єдністю. У к і н ц і к о ж н о ї ч а с т и н и г о л о с п і д в и щ у є т ь с я , щ о свідч и т ь п р о н е з а к і н ч е н і с т ь р е ч е н н я , і л и ш е в кінці в с ь о г о
с к л а д н о г о речення г о л о с п о н и ж у є т ь с я . НАПРИКЛАД:
Сонце
заходить,
поле німіє (Т.
Розділові
знаки
18
/ гори чорніють,
/ пташечка
тихне,
/
Шевченко).
Н а п и с ь м і ч а с т и н и с к л а д н о г о речення, я к п р а в и л о , відд і л я ю т ь с я одна від о д н о ї р о з д і л о в и м и з н а к а м и (найчас-

20. Складного) рядне рече
Засоби
зв'язку
Стилістичні
особливості
т і ш е комою, а т а к о ж — тире, двокрапкою або крапкою з
комою).
Засобами зв'язку частин складного речення є сполучники
або сполучні слова (займенники, прислівники) та інтонація.
Складні речення ш и р о к о в и к о р и с т о в у ю т ь у науковому й
офіційно-діловому с т и л я х м о в л е н н я , о с к і л ь к и вони мають (порівняно з простими реченнями) більші можливості
для в и р а ж е н н я р і з н и х с и н т а к с и ч н и х в і д н о ш е н ь . Складні
речення п о в н і ш е п е р е д а ю т ь д у м к у , т о ч н і ш е в и р а ж а ю т ь
зв'язки між явищами.
А&А ~ ЧОТИРИ — ВС! РАЗОМ. І. Доведіть, що в кожній групі одне з трьох речень є складним. З а потреби скористайтеся пам'яткою «Як довести думку»,
уміщеною на форзаці підручника.
Група І. 1. Я к у травні д о щ надворі, т о восени х л і б у к о м о р і (Нар.
творчість).
2. Я на г о р у к р у т у к р е м ' я н у ю б у д у к а м і н ь в а ж к и й п і д і й м а т ь
і, несучи вагу т у с т р а ш н у ю , б у д у п і с н ю веселу с п і в а т ь (Леся
Українка).
3. Ж о в т о г а р я ч а осінь стоїть над Осокорами, розкинувши в и с о к о над землею
б л а к и т н і небеса (І.
Цюпа).
Група II. 1. Н е б о звисало о д н о ю с і р о ю , м р я ч н о ю м а с о ю над з е м л е ю
(О. Кобилянська).
2. Н а б о ц і , з в е р н е н о м у до п і в н о ч і , к о р а дерев т о в щ а ,
г р у б і ш а і т е м н і ш а (І. Занчковський).
3. У тебе р о з у м д о б р и й , т а я з и к
д у ж е д о в г и й (Нар.
творчість).
II. Випишіть складні речення, підкресліть у них граматичні основи. У двох
складних реченнях позначте місця пауз, підвищення та зниження голосу.
^ Q P І. Прочитайте текст, дотримуючись правильної інтонації. Визначте в ньому «відоме» й «нове». Доведіть, що виділені слова є сполучниками. З'ясуйте, що
з'єднує кожен з них - однорідні члени речення чи прості речення в складному.
Н а М і с я ц і і л ю д и , і з е м н і п р е д м е т и важ а т ь у ш і с т ь р а з і в м е н ш е , тому що М і с я ц ь
л е г ш и й за З е м л ю і м е н ш и й за неї. Я к щ о
х л о п е ц ь чи д і в ч и н а в а ж а т ь на З е м л і 48 к і л о г р а м і в , т о на М і с я ц і в о н и м а т и м у т ь в а г у
півторарічної дитини. Вага з м е н ш и т ь ся, а сила м'язів зостанеться « з е м н о ю » .
О т ж е , на М і с я ц і м о ж н а с т а т и ч у д о в и м
с п о р т с м е н о м . Я к щ о на З е м л і х т о с ь с т р и б а є у в и с о т у 1 м е т р 2 0 с а н т и м е т р і в , т о на
М і с я ц і він п л и г н у в би д о 10 м е т р і в у в и с о ту. А футбол? М о ж н а було б забити м ' я ч а
у ворота навіть з відстані 1 0 0 - 1 2 0 метрів
(За В.
Уткіним).
II. Випишіть граматичні основи складних речень. Поясніть різницю в будові, змістових відтінках та інтонації простих і складних речень. Чи
характеризується кожна окрема частина складного речення інтонаційною завершеністю?
Жоан. Миро.
Маленький всесвіт
19

21. Складного) рядне речення
Види
складних
речень
Залежно від особливостей поєднання частин складні речення п о д і л я ю т ь с я н а т р и види: складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові.
ВИДИ С К Л А Д Н И Х РЕЧЕНЬ
Вид та засоби
зв'язку
Приклади
Складносурядне
Сурядний
зв'язок:
сурядні сполучники;
інтонація
І діти сміються,
і вітер привітно в
каштанах
шумить
(В. Сосюра)
Складнопідрядне
Підрядний
зв'язок:
підрядні
сполучники або
сполучні слова;
інтонація
Не може кермувати
людьми той,
хто сам не бачить
шляху із пітьми
(Д. Павличко)
Безсполучниковий
зв'язок:
інтонація
Осипається
листя, жмуться
і горбляться берези
(М.
Стельмах)
Вид речення
Сполучникове
Безсполучникове
Види
зв'язку
Сурядний зв'язок (рос. сочинительная
связь) передбачає
с и н т а к с и ч н у р і в н о п р а в н і с т ь ч а с т и н (від о д н і є ї ч а с т и н и д о
і н ш о ї не м о ж н а п о с т а в и т и питання).
Підрядний зв'язок (рос. подчинительная
связь) передбачає
с и н т а к с и ч н у н е р і в н о п р а в н і с т ь ч а с т и н (від однієї ч а с т и н и
до іншої м о ж н а поставити питання).
f ky МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Як можна визначити вид складного речення?
^ ^
І. Прочитайте речення. Чи всі вони є складними? Відповідь обґрунтуйте.
1. Д о щ п о с т у п о в о з а т и х а в н а в к о л о с в і т л і ш а л о х м а р и п о с т у п о в о звил и с я в г о р у стали п р о з о р і ш и м и (Ю. Збанацький).
2. С к и д а є К и ї в ж и в о т в о р н и й сон з плечей с в о ї х т у м а н а м и у к р и т и х (М. Рильський).
3. Я к
не л ю б и т и п о р и к о л и н о ч а м и в щ а с т і т р е м т и т ь с о л о в е й (М.
Рильський).
4 . У ж е весна в і д с в я т к у в а л а с в о ї в и ш н е в і весілля у ж е до л і т н ь о г о причала
п л и в е запліднена земля (М. Рильський).
5. Ч а с т о мигтіла б л и с к а в к а і раз
за разом г у р к о т і в грім (М. Трублаїні). 6. Б л а г о с л о в е н н а праця р і л ь н и к а *
щ о оре ц і л и н у в ясній надії (М. Рильський).
7. П р о б і г л и дні у р о з о в о м у
димі з а с о х л и весни в і д ш у м і л и зливи (В.
Симоненко).
* Рільник — той, хто займається рільництвом; землероб.
II. Випишіть спочатку складні сполучникові речення, а потім - безсполучникові. Р о з с т а в т е пропущені розділові знаки. Сполучники обведіть кружечком.
III. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції.
20

22. Складного) рядне реченн
^ І ^ З У Розгляньте алгоритм визначення виду речення за будовою та особливостями зв'язку частин складного речення. Підготуйте за алгоритмом розповідь про те, як розрізнити просте і складне речення та види складних. Супроводжуйте розповідь власними прикладами.
Алгоритм визначення виду речення за будовою
та особливостями зв'язку частин
У реченні одна граматична
основа?
ТАК
речення просте
ТАК
речення складне
безсполучникове
НІ
Частини речення з'єднані без
сполучників чи сполучних слів?
Ф
НІ
І
Частини речення
рівноправні і з'єднані сурядним
сполучником?
ТАК
речення
складносурядне
Н
І
Ш
НІ
Частини речення
нерівноправні і з'єднані
підрядним сполучником чи
сполучним словом?
ТАК
речення
складнопідрядне
'ДВА - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. І. Визначте, яке з поданих речень є простим,
яке - складносурядним, яке - складнопідрядним, а яке - безсполучниковим.
Відповідь обґрунтуйте.
1. Заплакане в і к н о п о в і к и р о з т у л и л о , н а м о к л и у дерев п о ш а р п а н і *
вітрила (Г. Дудка).
2. М е н е ліси з д о р о в ' я м напували, к о л и б р о д и в у ї х ній г у щ и н і (В. Симоненко).
3 . Синій вечір т и х о б р о д и т ь , к в і т и к о л и х а є і
н а в ш п и н ь к и в х а т у в х о д и т ь , в і к н а з а т у л я є (Г. Дудка).
4 . У с е іде, але не
все минає над берегами вічної р і к и (Л.
Костенко).
* Пошарпані — (рос.)
истрёпанные.
І. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи.
І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Що нового ви
дізналися про Отто Шмідта? Що вас найбільше захоплює в цій людині?
ОТТО Ш М І Д Т
Ц е була л ю д и н а легендарної долі. Е н ц и к л о п е д и с т , п р о ф е с о р математик и , а с т р о н о м , альпініст і м а н д р і в н и к — п е р ш о в і д к р и в а ч н о в и х земель, дос л і д н и к А р к т и к и . Т а к и й зовсім не п о в н и й перелік граней н е п е р е с і ч н о г о *
таланту Отто Ш м і д т а .
21

23. •клаЗиосуряЗие речения
Становлення й о г о о с о б и с т о с т і відбувал о с я в К и є в і , де родина о с е л и л а с я після
переїзду з Одеси. Т у т Отто був о д н и м з найк р а щ и х у ч н і в Д р у г о ї к л а с и ч н о ї гімназії.
Великий потяг до природи, музики, спорт у , а потім і м а т е м а т и к и збагачував і в и х о вував й о г о х а р а к т е р . З а к і н ч и в ш и 1 9 0 9 р.
г і м н а з і ю із з о л о т о ю м е д а л л ю , він в с т у п и в
д о К и ї в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у Св. В о л о д и м и ра на ф і з и к о - м а т е м а т и ч н и й ф а к у л ь т е т .
Шмідт просто вражав усіх своєю висок о ю о р г а н і з о в а н і с т ю , н а п о л е г л и в і с т ю , надзвичайно широким світоглядом, постійним прагненням пізнавати н а в к о л и ш н ю
д і й с н і с т ь . Він навіть с к л а в о с о б и с т и й план
Отто Шмідт
с а м о о с в і т и , в і д в о д я ч и ч а с і на відвідування
к о н ц е р т і в , музеїв, в и с т а в о к , театрів т о щ о . П р о т е , у з а г а л ь н и в ш и всі п у н к ти, виявив, щ о для здійснення з а д у м у й о м у з н а д о б и т ь с я 1 0 0 0 р о к і в . Тоді
Отто з м е н ш и в с п и с о к літератури для ч и т а н н я і в к л а в й о г о в 2 5 0 р о к і в .
Так р о з п о ч а в с я й о г о о с о б и с т и й ш т у р м знань.
Н е в т о м н и й мандрівник, він 1929 р. о ч о л и в п е р ш у а р к т и ч н у е к с п е д и ц і ю
на криголамі « С е д о в » , а 1932 р. - на криголамі « С и б і р я к о в » , в и в ч а ю ч и північні землі й відкриваючи нові о с т р о в и .
У 1934 p., к о л и Отто о ч о л и в е к с п е д и ц і ю з в и в ч е н н я В е л и к о г о п і в н і ч н о го ш л я х у , пароплав « Ч е л ю с к і н » , на я к о м у він перебував, н е с п о д і в а н о пот р а п и в в а в а р і ю . К о р а б е л ь б у в ф а к т и ч н о розчавлений к р и г о ю , але члени
е к с п е д и ц і ї та е к і п а ж у в р я т у в а л и с я . Н е й м о в і р н о , але вони ж и л и п р о с т о на
к р и ж и н і , д о к и ї х не забрали л і т а к а м и . Серед у р я т о в а н и х б у в і сам О т т о
Ш м і д т (За С.
Карамашем).
* Непересічний — який чимось вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші,
не схожий на інших; особливий, винятковий.
II. Знайдіть складні речення. Частини яких із них співвідносяться з простими
односкладними реченнями? Поясніть роль складних речень у тексті.
^рг III. Випишіть із речень тексту дієприслівникові звороти. З а виписаними дієприслівниковими зворотами усно перекажіть прочитане.
Перекладіть і запишіть речення українською мовою, продовжуючи кожне з них так, щоб утворилися складні речення. З а потреби для зв'язку частин
складних речень використайте сполучники та сполучні слова з довідки.
1. Городок вплотную окружали сосновые леса. 2. Влажное утро с трудом
пробивалось сквозь осенний туман. 3. Вверху шумел ветер и срывал листья с
деревьев. 4. М ы с Павлом разожгли костер. 5. В Одессе любят и ценят ш у т к у .
Вплотную - (укр.) упритул,
щільно.
Д О В І Д К А : коли, як, і, який, а, яка, але, бо, де, та.
Випишіть із підручника біології чи фізики по два речення в такій послідовності: а) складносурядні; б) складнопідрядні; в) безсполучникові.
22

24. Складного) рядне реченн
§ 2. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
Про особливості будови складносурядного
речення
та засоби зв'язку між його
частинами
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які сполучники є сурядними? На які групи з а з н а ч е н н я м вони
поділяються?
fr'-fty Прочитайте подані складносурядні речення. Простежте, чи можна в кожному з них від однієї частини до іншої поставити питання. Зробіть висновок:
рівноправними чи нерівноправними в синтаксичному відношенні є частини
складносурядного речення.
1. Р е в е Д н і п р о , й лани ш и р о к о п о л і медами п а х н у т ь , к о л о с о м ш у м л я т ь
(А. Малишко).
2. Ось вітер ш а р п н у в х м а р у л і с у щ о с и л и , а б л и с к а в к а
я с т р у б о м к и н у л а с ь з висі (М. Петренко).
3 . П і с н я та й о м у п р о ш и л а с е р ц е
р а й д у ж н о - с о л о д к о ю с т р і л о ю , і п о н і с її х л о п ч и н а в л ю д и (М.
Рильський).
Основні
ознаки
Складносурядним (рос. сложносочиненным)
називається
складне речення, частини якого рівноправні за змістом і
пов'язані між собою сурядними сполучниками.
ПОРІВНЯЙТЕ:
Складносурядне речення
Складнопідрядне речення
Збиралося на дощ, і люди
Люди поспішали
згорнути
поспішали згорнути сіно.
сіно, бо збиралося на дощ.
Д е к о л и ч а с т и н и с к л а д н о с у р я д н о г о речення незалежні
л и ш е ф о р м а л ь н о . Н А П Р И К Л А Д , у реченні Ялинка
затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених
глиць
упало на сніг (М. Коцюбинський)
м і ж ч а с т и н а м и виразно
відчутні п р и ч и н н о - н а с л і д к о в і в і д н о ш е н н я : кілька
глиць
упало тому, що ялинка
затремтіла.
Засоби
зв'язку
Ч а с т и н и с к л а д н о с у р я д н о г о речення п о в ' я з у ю т ь с я інтонацією та сурядними сполучниками, з о к р е м а :
• є д н а л ь н и м и —і(й), та (в значенні і), і...і, ні...ні, ані...ані,
не тільки...але й;
• п р о т и с т а в н о - з і с т а в н и м и - а, але, та (в значенні але),
проте, зате, однак-,
• р о з д і л о в и м и — або, чи, то...то, чи то...чи то, не то...не
то, або...або, чи...чи,
хоч...хоч.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Сурядні сполучники служать також для поєднання однорідних членів речення. Тому потрібно розрізняти складносурядне речення і просте речення
з однорідними членами, з'єднаними сурядними сполучниками.
23

25. Складного) рядне речення
РОЗРІЗНЯЙТЕ:
1.1 красується
в полі жито, і лунає дитячий сміх (Є.
Летюк).
(сполучник і...і з'єднує частини складного речення)
2. Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Гудзь).
(сполучник і з'єднує однорідні члени речення)
Схеми
Б у д о в у с к л а д н о с у р я д н о г о речення м о ж н а зобразити за доп о м о г о ю с х е м и . У ній ч а с т и н и речення п о з н а ч а є м о квадр а т н и м и д у ж к а м и , м і ж я к и м и с т а в и м о в і д п о в і д н и й розд і л о в и й знак і с у р я д н и й с п о л у ч н и к . Н А П Р И К Л А Д : Гроза
минула, і пахучі квіти усі в краплинках
(М.
Рильський).
С х е м а ц ь о г о речення: [ ], і [ ].
Стилістичні
особливості
Складносурядні речення ш и р о к о представлені в науковому,
офіційно-діловому стилях, а також в усному мовленні.
Ё И 9 І- Доведіть, що частини поданого речення зв'язані сурядним зв'язком.
Назвіть усі ознаки, за якими це речення належить до складносурядних. Визначте, чим ускладнена кожна частина речення.
Ш у м л я т ь ж и т а в и с о к о ю с т і н о ю , у п е р ш и с ь в обрій на к р а ю землі, і ж а й в о р о н т р і п о ч е наді м н о ю , п і д н я в ш и в небо п і с н ю на к р и л і (Я. ПІ порт а).
II. Складіть і запишіть два складносурядні речення, у складі яких були б відокремлені другорядні члени речення.
І. Прочитайте деформований уривок із твору. Запишіть речення в такій
послідовності, щоб утворився текст. Розставте пропущені розділові знаки.
У с п е к о т н у п о г о д у о с и п р о в і т р ю ю т ь к о м і р к и - г н і з д а к р и л а м и наче
в е н т и л я т о р о м . Т а к - т а к , зі с п р а в ж н і с і н ь к о г о п а п е р у . І д у я п о г о р і й б а ч у :
з - п і д к а м е н я в и л і т а ю т ь о с и . Т і л ь к и для л ю д е й п а п і р в и г о т о в л я є м а ш и н а
а о с а - с а м а , в л а с н и м и щ е л е п а м и . П е р е к и н у в к а м і н ь а під н и м о с и н е
гніздо і споруджене воно з паперу. У тих комірках ж и в у т ь осині личинки, і дорослі оси їх доглядають, годують, чистять. Нагризе тирси змоч и т ь її к л е й к о ю с л и н о ю і л і п и т ь к о м і р к и - г н і з д а (За В .
Танайчуком).
II. Знайдіть складносурядні речення, поясніть їхню роль у тексті.
t k j Випишіть із поданих речень складносурядні. У виписаних реченнях підкресліть головні й другорядні члени, обґрунтуйте вживання розділових знаків.
1. Ш и п ш и н а вбралась у коралове намисто, і літо бабине вплелось м і ж намистин (Є. Гуцало). 2. Потягли ген осіннього воза вересневі натруджені дні,
ї х , бува, обпікає морозом, вони йдуть по колючій стерні (Г. Дудка).
3. Не
загримів ні грім у хмарах, ні зловісні блискавки не розкраяли неба врочист и м спалахом, ні бурі не повивертали з корінням могутніх столітніх дубів
(О. Довженко).
4. Б ' ю т ь с я груди об вітри тужаві, каравела* в мандри вируш а (В. Симоненко).
5. Сонце стоїть над головою, і його золоте проміння горить, відбивається на зеленій траві (Панас Мирний).
6. Стояло літо з висок и м сонцем, з в и с о к и м небом, з високими надіями (М.
Стельмах).
* Каравела — старовинний вітрильний корабель з трьома або чотирма щоглами;
поет. - взагалі про корабель.
24

26. Складного) рядне реченн
І- Спишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте межі частин складносурядних речень і поставте між ними коми. Підкресліть сполучники. Накресліть схеми речень.
1. Вітер напинає* вітрило а (в)далині височіють вітряки, повернувши крила вітрові (на)зустріч (Ю. Белічко). 2. Дерева мене ч(е,и)кають і падає листя
н а с т е ( ж , ш ) к у і падають зорі в долоні і падає сон у траву... (І. Драч ). 3. В'ється
смуга сірого бетону під крилом могутнім літака і Бориспіль в(е,и)чоровий тане
в пов(е,и)ні зеленій в и ш н я к а (М. Боровко). 4. Ні людей, ні хат не б у л о але
смужечка синього диму снувалася (по)між деревами (Б. Лепкий). 5. Не тільки т у ж н а пісня лилася із змученої душі матері а й протікали сльози гарячі на
її обли(ч,чч)і (Г. Тютюнник).
6. Свіча плакала і крізь ті сльози попливли перед очима картини пережитого (В. Сичевський).
7. Стихне м(е,и)лодія й (з,с)
хлипне поволі** срібна хмаринка перлистим*** дощем (3. Мороз). 8 . Минає
д о щ та від його краплин не стане на душі моїй т(е,и)пліше (Л. Гудзь).
* Напинати — (рос.) натягивать, надувать, распускать.
медленно, постепенно. ***Перлйстий — (рос.) жемчужный.
** Поволі — (рос.)
II. Розберіть за будовою виділені прислівники.
Об'єднайтеся в групи. Пригадайте або випишіть із довідникової літератури прислів'я, які за будовою є складносурядними реченнями. Виграє та команда, яка зможе за визначений час дібрати якнайбільше прислів'їв.
Складіть і запишіть складні речення з а поданими схемами.
1. [ ], і [ ]. 2. А б о [ ], а б о [ ]. 3 . [ ], і [ ], але [ ]. 4 . [ ], о д н а к [ ]. 5. Н е
т і л ь к и [ ], але й [ ].
І. Перекладіть усно речення українською мовою. З кожної пари простих
речень утворіть складносурядні, використовуючи відповідні сполучники. Утворені речення запишіть українською мовою.
1. С м о р я т я н у л о х о л о д о м . Глеб
ПОРІВНЯЙТЕ СПОЛУЧНИКИ1.
протянул ноги поближе к пламени ( В . J l e m o e ) . 2. Давно у ж е плеУкраїнською
Російською
м я н н и к Ю р а просил взять его в
мовою
мовою
с о с е д н ю ю деревню за м о л о к о м .
Я д о л г о не решалась (Л.
Терехоале
но,однако
ва). 3. Вера о с т о р о ж н а я , боязабо
или, либо
ливая. Влада б ы с т р а я , колени в
та (єднальний)
И, да
ссадинах, лоб в ш и ш к а х (В. Васита(протиставний)
но,однако
льев). 4. Е щ е м а л ь ч и ш к о й я поне тільки ... але й
не только ... но и
любил птиц. Они б ы л и м о и м и
чи то ... чи то
то ли ... то ли
друзьями в течение м н о г и х лет
(К. Благосклонов).
5. Н а с т у п и л поздний по в о е н н о м у времени час. Л ю д и
е щ е не спали (Л.
Леонов).
Решиться - (укр.) зважитися, наважитися; ссадина - (укр.)
саднб.
II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.
Ё ^ Э Продовжте кожне речення так, щоб утворилися: а) складносурядне речення; б) просте речення з однорідними членами.
25

27. Складного) рядне речення
1. Б а б у с я подарувала о н у к у в е л о с и п е д . . . . 2. Н е з н а й о м е ц ь р о з п о в і в мені
п р о с е б е . . . . 3 . М и з Ю р к о м л ю б и м о розглядати м а р к и . . . . 4 . С п о р т с м е н и повинні були п р и ї х а т и в а е р о п о р т д о дванадцятої години... . 5. К о м а р і х м а р о ю висіли над ставом... . 6. О д н о к л а с н и к и порадили М а к с и м о в і з м і н и т и
с в о є ставлення до навчання... .
§ 3. СМИСЛОВІ ЗВ'ЯЗКИ М І Ж Ч А С Т И Н А М И
СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
Про єднальні, протиставні,
зіставні, розділові смислові зв'язки між
частинами складносурядного
речення та засоби їх
вираження
Прочитайте речення. З'ясуйте, у якому з них: а) події, про які йдеться в
різних частинах, відбуваються одночасно; б) зміст першої частини протиставляється змістові другої частини; в) ідеться про дії, які повторюються, взаємно
чергуючись. Зробіть висновок про смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.
1. То вітерець д и х н е п о н и в і , т о к о н и к в ж и т і з а с ю р ч и т ь , т о б д ж і л к а
радісно з д о б у т к о м , злетівши з к в і т к и , з а д з и ж ч и т ь (Л. Глібов). 2. К о р і н н я
навчання г і р к е , зате плід й о г о с о л о д к и й (Нар. творчість).
3. І г о м о н і л а
травами долина, і р і ч к а б и с т р а п о м і ж трав текла (Г. Чубач ).
Типи
зв'язків
Типи
зв'язків між
частинами
М і ж ч а с т и н а м и с к л а д н о с у р я д н о г о речення в и р а ж а ю т ь с я
такі с м и с л о в і з в ' я з к и : єднальні, протиставні, зіставні,
розділові.
Засоби
вираження
зв'язків
Значення
Приклади
Єднальні
дії, події або
явища відбуваються одночасно
або послідовно
Згорнула тиша крила
на зорі, і ранок вже
перебирає струни
(Г. Дудка)
Протиставні
протиставні
сполучники;
інтонація
зміст однієї
частини протиставляється
змістові іншої
Ще стояли сонячні дні,
але роси довго не висихали ( Б. Харчу к )
Зіставні
26
єднальні
сполучники;
інтонація
сполучник а;
інтонація
зіставлювані
твердження розрізнюються, розмежовуються
Із гілочки зросла
в пісках верба, а з пісні,
в світі виросло безсмертя (Є. Летюк)

28. Складного) рядне реченн
Продовження
розділові
сполучники;
інтонація
Розділові
вказується на
чергування дій,
явищ або ж на їх
несумісність,
взаємне виключення
То сонце
усміхнеться
нам крізь хмари, то
дощик рясно землю
полива (Г. Чубач)
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Сполучника є багатозначним. У складносурядних реченнях зі сполучником а найчастіше виражаються зіставні відношення, рідше - протиставні (у другому випадку сполучник а можна замінити сполучником але).
ПОРІВНЯЙТЕ:
зіставні відношення
1. Співають
ідучи дівчата,
а матері вечерять
ждуть
(Т.
Шевченко).
протиставні відношення
2. Уночі була гроза, а ранок
Комбінація
зв'язків
видався
ясний на диво (С.
Васильченко).
У складносурядних реченнях, які складаються з трьох
і більше частин, з'єднаних різними сурядними сполучн и к а м и , м о ж у т ь комбінуватися різні смислові зв'язки.
Н А П Р И К Л А Д Люди були вкрай потомлені, але марш продовжувався,
і про відпочинок
ніхто не заїкався. (Г. Тютюнник ). У ц ь о м у реченні м і ж ч а с т и н а м и к о м б і н у ю т ь с я
протиставний і єднальний смислові зв'язки.
Схема речення: [ ], але [ ], і [ ].
І. Прочитайте текст. Чи відчули ви тихий
плин музики? Чи допомагає ця музика пізнати
внутрішній світ дівчини? Як ви думаєте, які почуття переповнюють героїню твору під час гри?
СОНЯЧНИЙ РАНОК
В і т а л ь н я була залита с о н ц е м , і в ній плавали срібні п о р о ш и н и . Ж о в т і п л я м и грали
на зеленій підлозі, і від н а д м і р у * світла все
повітря в к і м н а т і стало п р о з о р е й т р е п е т н е .
Дівчина п і д і й ш л а д о ф о р т е п і а н о й о б е р е ж но відчинила к р и ш к у . Загадкова у с м і ш к а
знову засвітилася на її о б л и ч ч і , а пальці
с п о к і й н о п і ш л и по к л а в і ш а х . Д і в ч и н а грала, з а п л ю щ и в ш и о ч і , і, здається, бачила
засипану к р у г л и м и п у х н а с т и м и голівками
кульбаб галявину. Від р і ч к и з д і й м а в с я теплий ранковий туманець, а верби закутались
у найпрозорішу тканину. Здається, побачила
вона, я к через галявину пробігло веселе біле
с о б а ч а . За с о б а ч а м ї х а в на в е л о с и п е д і , у я в -
П. Ренуар. Портрет дочок
біля фортепіано
27

29. Складного) рядне речення
ЛЯЛОСЯ дівчині, хлопчак. Голова його була покрита золотим волоссям, а
о ч і в о л о ш к о в о с я я л и . Х л о п ч а к на велосипеді - с ь о г о д н і ш н і й р а н о к .
Дівчина всміхнулася своєму видиву і заграла тихше. Від тієї музики пробудився вітерець і пішов струшувати кульбаб'ячі голівки, і хлопчак на велосипеді, проїхавши через той парашутикопад, набрав його повну голову. Дівчинка
перестала грати. Вона слухала, як умирають у глибині дому відлунки її музики, і мала від того на серці святкове й урочисте почуття (За В. Шевчуком).
* Надмір - (рос.) излишек,
избыток.
II. Знайдіть складносурядні речення, визначте смислові зв'язки в них. Простежте, як ці речення допомагають реалізувати авторський задум. Поясніть
роль складносурядних речень у мовленні.
І. Спишіть складносурядні речення в такій послідовності: а) з єднальними смисловими зв'язками; б) з протиставними смисловими зв'язками; в) з
розділовими смисловими зв'язками; г) із зіставними смисловими зв'язками.
Підкресліть сполучники, визначте їхню групу за значенням.
1. К і л ь к а ч о в н і в , п р и п н у т и х л а н ц ю ж к а м и , злегка п о г о й д у в а л и с ь
на воді, а п о м і ж н и м и ч у в с я п л е с к і т і безперервне к л е к о т а н н я х в и л ь
(А. Шиян). 2. Ніде ні т р а в и ч к и не к о л и х н е т ь с я , ні п т а ш к а не п р о л е т и т ь
(І. Нечуй-Левицький).
З. І д у т ь зі м н о ю чесні л ю д и , і х л і б р о с т е без г і р к о ти (А. Малишко).
4. Х у р т о в и н а гуде, замітає с т е ж и н у л ю д и н і , а л ю д и н а
торує* свій слід, не з в а ж а є на сніг (А. Малишко).
5. Ч и т о ж и т т я ш у м и т ь
п о т о й бік п р і р в и , ч и даленіє е л е к т р и ч к и ш у м ? (В. Базилевський).
6. Або
печи п и р і ж к и , або не п р и й д у т ь д р у ж к и (Нар. творчість).
7. Палахкотять, з г о р а ю т ь д н і , в заграві г а с н у т ь д о о с т а н к у , але щ о р а з у на с в і т а н к у
ж и т т я в с м і х а є т ь с я мені (Л. Петрова).
8. Х л і б і сіль для друга й брата, а
для ката - грім (В.
Коломієць).
* Торувати - (рос.) проторять,
прокладывать.
. Доберіть якнайбільше синонімів до виділених слів. З а потреби скористайтеся словником синонімів.
III. Обґрунтуйте вживання тире в останньому реченні.
Складіть чотири пари простих речень так, щоб кожну з них можна було
перебудувати на складносурядне речення. Перебудовані речення запишіть,
визначте в них смислові зв'язки між частинами та засоби їх вираження.
ЗРАЗОК. Заросла стежина до хати. Місячної ночі не блисне світло у
вікні. - Заросла стежина до хати, і місячної ночі не блисне світло у вікні.
Прочитайте подані прислів'я. Поясніть їхнє значення. Визначте, яке
смислове значення в них мають сполучники а, та.
1. Ц а р не в о г о н ь , та, х о д я ч и біля н ь о г о , о п е ч е ш с я . 2. Згода дім б у д у є , а
незгода р у й н у є . 3 . Л а с т і в к а день п о ч и н а є , а с о л о в е й й о г о к і н ч а є . 4. П о к а з у є д о р о г у , а сам у б о л о т о лізе. 5. За м о р е м т е п л і ш е , а д о м а м и л і ш е . 6. Без
г о с п о д а р я двір плаче, а без г о с п о д и н і — хата. 7. Б а ч и т ь під л і с о м , та не
б а ч и т ь під н о с о м . 8 . С о н ц е б л и щ и т ь , а м о р о з т р і щ и т ь (Нар.
творчість).
!• Прочитайте складносурядні речення з різними смисловими зв'язками.
Установіть, які зв'язки в них визначальні, а які - другорядні.
28

30. Складного) рядне речен
1. П о в і я в с в і ж и й лагідний вітерець але червневе опівденне с о н ц е
д о с и т ь - т а к и п р и п і к а л о й учні о х о ч е р о з т а ш у в а л и с ь у з а т і н к у к о л о к а м е н я
(Б. Антоненко-Давидович).
2.1 гадючаться землею тріщини-розколинки
і ж о в к н е трава а п о л и н с т а є к а л а м у т н о - с і р и й (3. Тулуб). 3 . М и н у л о т р о х и ч а с у і м о г о ч о в н а з н о в у в и н е с л о на в і д к р и т е м і с ц е та я не ч у в б і л ь ш е
нізвідки н і я к и х к р и к і в (Марк Твен). 4. Т у м а н почав р о з х о д и т и с ь і к р і з ь
його тонкий просинюватий серпанок виступили по горі бузкові вали, і я б л у н і
старі, похилені ще замолоду б у й н и м и вітрами з Дніпра, і вишневі чагарі з
молодого пагіння а над к р у ч е ю з червоної глини цвіли терни (Г.
Тютюнник).
II. Спишіть, розставте розділові знаки між частинами складних речень. Поділіть кожне речення на дві логічні частини за змістом, показавши межі такого
поділу двома вертикальними рисками. Накресліть схеми речень.
З Р А З О К . Веселий день давно вже одгорів, і даль доносить пісню журавлину,
І/ а я. іду у морі ліхтарів,
закоханий
в безсмертну
Україну
(В. Сосюра). [ ], і [ ], а [ ].
С 9 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.. Складіть і запишіть кожен окремо чотири складносурядних речення з різними смисловими зв'язками між частинами. Обміняйтеся зошитами і перевірте один в одного правильність виконання завдання.
Визначте смислові зв'язки між частинами речень, складених вашим однокласником (однокласницею).
. Прочитайте подані фразеологізми. Поясніть їхнє значення. З а потреби
скористайтеся фразеологічним словником.
А х і л л е с о в а п ' я т а , грати п е р ш у с к р и п к у , накивати п ' я т а м и , н и т к а А р і а д н и , альфа і о м е г а , б у т и на с ь о м о м у небі, р у к о ю п о д а т и , в и т р і ш к и продавати, с і м п ' я т н и ц ь на т и ж д е н ь , х о ч г р е б л ю гати, я к к о р о в а я з и к о м злизала, відкласти в д о в г и й я щ и к .
II. Складіть і запишіть із трьома фразеологізмами (на вибір) складносурядні
речення. Визначте смислові зв'язки у складених вами реченнях.
§ 4. РОЗДІЛОВІ З Н А К И М І Ж Ч А С Т И Н А М И
СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
Про те, за яких умов між частинами складносурядного
речення
мо кому, коли - крапку з комою, а коли — тире
стави-
ПРИГАДАЙТЕ! У яких випадках між однорідними членами речення ставимо коми?
М і ж ч а с т и н а м и с к л а д н о с у р я д н о г о речення с т а в и м о к о м у ,
крапку з к о м о ю , тире.
Кома
М і ж частинами с к л а д н о с у р я д н о г о речення здебільш о г о с т а в и м о к о м у . Н А П Р И К Л А Д Нове століття
вже
29

31. Складного) рядне речення
на видноколі,
і час новітню
створює
красу (Л. Костенко ).
Не ставимо кому м і ж д в о м а ч а с т и н а м и с к л а д н о с у р я д н о г о
речення, з ' є д н а н и м и о д и н и ч н и м с п о л у ч н и к о м і(й),
та
(в значенні і), або, чи, у т а к и х в и п а д к а х :
• я к щ о обидві ч а с т и н и м а ю т ь с п і л ь н е с л о в о ( с п о л у ч е н н я
слів). Н А П Р И К Л А Д : 1. На річці бухикнуло весло та злякано пискнув кулик (М. Стельмах).
2. В одну мить розсу
нувся простір і стали ближчими зорі (Ю.
Мушкетик);
• я к щ о речення питальне, с п о н у к а л ь н е ч и о к л и ч н е . НАП Р И К Л А Д ; Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М.
Стельмах).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Між однорідними членами речення, з'єднаними одиничними сполучниками чи, або, та (в значенні і), і(й), к о м у не с т а в и м о , а між частинами
складносурядного речення, з'єднаними цими ж сполучниками, кому
здебільшого с т а в и м о .
ПОРІВНЯЙТЕ:
1. Сонце прокинеться й усміхнеться небу.
2. Соние прокинеться,
й зійдуть росою
отави.
3. Завтра соние прокинеться
й зійдуть росою
отави.
Тире
М і ж частинами с к л а д н о с у р я д н о г о речення с т а в и м о тире,
я к щ о обидві ч а с т и н и в и р а ж а ю т ь причинно-наслідкові відношення, різке протиставлення або швидку зміну подій.
У т а к и х реченнях друга частина в и м о в л я є т ь с я з підсиленням тону, перед н е ю в и т р и м у є т ь с я пауза. Н А П Р И К Л А Д :
1. Чужих два слова в пісні буде — і пісня вся тоді чужа!
(Д. Павличко).
2. Ще мить - і сад загубить пишну
вроду
(Д.
Луценко).
Крапка
з комою
М і ж ускладненими а б о далекими за змістом ч а с т и н а ми с к л а д н о с у р я д н о г о речення с т а в и м о крапку з комою.
Н А П Р И К Л А Д : Усе зраділо, стрічаючи день; і день
зрадів,
розцвітаючи,
ясний, теплий, погожий (Панас
Мирний).
f Ц І. Прочитайте вголос речення, правильно їх інтонуючи. Визначте граматичні основи. Поясніть, чому в одних випадках перед сполучником і є кома, а
в інших - немає.
1. Б у в літній р а н о к , і все н а в к о л о зеленіло і п а х л о (Г.
Тютюнник).
2 . П о д н і п р о в с ь к и х з о л о т и х п р и к м е т а х х о д и т ь о с і н ь в з о л о т и х наметах і
збирає в запашні долоні від калини кетяги червоні (Л. Забашта). 3. А в ж и т і
с т е ж к а заповітна і перепілка не з м о в к а (Д. Луценко).
4. Буде ч и с т е небо
н і ж н е і т р и в о ж н е , і земля в б е р е т ь с я в з о л о т у к р а с у (С. Жадан).
5. Щ о р а з у
д о нас п р и л і т а ю т ь і в і д л і т а ю т ь ж у р а в л і , і щ о р о к у л ю д и з я к и м о с ь д и в н и м
п о ч у т т я м з у с т р і ч а ю т ь і п р о щ а ю т ь с я з н и м и (В. Земляк).
6. В с и х а є непок і р н е в е р х о в і т т я , і літнє л и с т я б р о н з о ю дзвенить (П.
Перебийніс).
II. Укажіть складносурядні речення, накресліть їхні схеми.
ЗО

32. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. У яких реченнях обидві частини мають спільне слово (сполучення
слів)? Підкресліть це слово (сполучення слів).
1. С я й л и в о б л и м а ( я с н о ) з о р и й сад і м і с я ц ь тане в ночі на долоні (Г. Дудка). 2. М і с я ц ь зблід і разом з цим зблідли скорботні солдатські обли(ч,чч)я
(Г. Тютюнник).
3. А за Д н і п р о м к у п а л и с я в мар(е,и)ві знайомі мені в ж е
села й к у р і л и д и м к и над с а д к а м и (Г. Тютюнник).
4. А б о р и б к у з ' ї с т и а б о
на дно с і с т и (Нар. творчість).
5. У ж е давно с т о я л а ніч над з ( е , и ) м л е ю і
зорі в и б л и с к у в а л и з т е м н о г о неба (Панас Мирний).
6. І в ж е к а ш т а н а м
( н і ) к о л и д р і м а т и і с о н ц е ( н е ) н а д и в и т ь с я ( з ) г о р и на ї х н о с и , р у м ' я н і і к и р паті, на в и т і в к и , на ігри д і т в о р и (В. Симоненко).
7. Десь п л ( е , и ) в у т ь д о щ і
по ш и ( б , п ) к а х і б р е д у т ь сніги в п о л я х (Є.
Сарапулова).
II. Підкресліть члени речення в першому реченні.
С ^ В Складіть і запишіть по одному складносурядному реченню з такими спільними для їхніх частин словами чи сполученнями слів: уранці, разу рік, на березі.
І. Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією. Поясніть уживання тире.
1. Н и з е н ь к и й ч о л о в і к м а х н у в р у к о ю — і м а ш и н а з у п и н и л а с я , в і д ' ї х а в ш и
т р о х и вперед (О. Копиленко).
2. С ь о г о д н і с в і т р у к а м и я о б н я в — і навзаєм
зі м н о ю світ о б н я в с я (Є. Гуцало).
3. Р в о н у в за поли вітер д и к у г р у ш у - і
ґ у д з и к а м и впали г о р о б ц і (Г.
Дудка).
II. Складіть і запишіть три складносурядні речення, між частинами яких ставилося б тире.
Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.
За узліссям розкішно підіймалися вікові дуби і шматочки неба врізалися в
н и х . . . Ч а с о м на цій вересневій с и н і ви литими дзвіночками колихалися грона
жолудів або виділявся обрис пташини.
Зовсім недалеко мов перекупки почали
сваритися сойки на я к у с ь хвилину вони
п о р у ш и л и ч и с т о т у л і с о в и х з в у к і в але
ясніше розкрили чутливу глибочінь лісу.
Під с к л е п і н н я м ч е р е м х и й д и к о ї
І. ПІииікін. Дубовий ліс
яблуні г л и б о к о д и х а л о лісове д ж е р е у сірий день
ло і й о г о д и х а н н я н а р о д ж у в а л о ч и с т и й м о в с л ь о з и н к а с т р у м о к . Обабіч* н ь о г о зеленим п у ш к о м к у ч е р я в и л а с ь
дрібненька і н а п р о ч у д т о н к а т р а в и ц я (За М.
Стельмахом).
* Обабіч
(рос.) по обеим сторонам, с обеих сторон.
II. Знайдіть складносурядні речення, підкресліть у них граматичні основи.
Сполучники сурядності обведіть кружечком, визначте їхній вид.
III. Укажіть слова, вжиті в переносному значенні. Чи допомагають вони досягти
образної виразності тексту? Для якого стилю мовлення характерне вживання
цих слів?

33. Складного) рядне речення
у ^ у Напишіть невелику розповідь про свого молодшого брата (молодшу
сестру, брата чи сестру ваших друзів, про маленького сина чи доньку ваших
знайомих, родичів, сусідів і т.д.). Розкажіть про його (її) характер, у які ігри любить гратися, з ким грається, хто і як його (її) виховує, що вам подобається у
його (її) вихованні, а що здається не зовсім правильним. Як ви вважаєте, якою
людиною він (вона) виросте? Використовуйте в розповіді складносурядні речення: з їхньою допомогою вам буде легше висловити свої думки.
С ^ В І- Перекладіть і запишіть речення українською мовою, розставляючи
пропущені розділові знаки.
1. Дверь о т в о р и л а с ь и в ней п о к а з а л а с ь ф и г у р а мне с о в е р ш е н н о незнакомая (Л. Толстой). 2. Вдалеке грянул гром и молния полоснула небо (Г. Николаева ).3. Вокруг голая степь и на дороге никого не видно
(Ч.Айтматов).
II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.
Синтаксичний розбір складносурядного речення
Послідовність
розбору
1. У к а з а т и , щ о речення с к л а д н о с у р я д н е .
2. Визначити вид за м е т о ю висловлювання та е м о ц і й н и м забарвленням.
3. Визначити смислові зв'язки м і ж частинами.
4 . У к а з а т и к і л ь к і с т ь ч а с т и н та засоби з в ' я з к у м і ж н и м и .
5. П о я с н и т и в ж и в а н н я р о з д і л о в и х знаків.
6. Накреслити схему.
П о в н и й с и н т а к с и ч н и й р о з б і р с к л а д н о с у р я д н о г о речення т а к о ж в к л ю чає р о з б і р к о ж н о ї ч а с т и н и я к п р о с т о г о речення.
Зразок усного
Можна розділити
на сто частин
землю (Нар.
творчість).
розбору
яблуко,
але не можна
розділити
Р е ч е н н я с к л а д н о с у р я д н е , розповідне, неокличне, з п р о т и с т а в н и м и с м и с л о в и м и з в ' я з к а м и , має дві частини, які поєднані сурядним сполучником
але, м і ж ч а с т и н а м и с т а в и т ь с я к о м а .
Зразок письмового
Можна розділити
на_сто
землю (Нар.
творчість).
розбору
частин^ яблуко,
але не можна
розділити
Речення складносурядне, р о з п о в . , неокл., п р о т и с т . , дві частини, з'єднай,
с п о л . але. [ ], але [ ].
^ Т У І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Зробіть
письмовий синтаксичний розбір трьох складносурядних речень (на вибір).
1. В і д ч и н и л а в і к н о і д у х м я н а х в и л я р а н к о в о ї с в і ж о с т і п і д х о п и ла мене на к р и л а с п о г а д і в (О. Квітневий).
2 . У д а р и в грім і зразу ш к е р е б е р т ь * п і ш л о ж и т т я (В. Стус).
3. Н е в е л и к а пасіка б у л а о г о р о д ж е н а
н и з ь к и м т и н о м і обставлена од півночі о ч е р е т о м (І. Нечуй
Левицький).
4. Бігла с т е ж к а в далеч і г у б и л а с ь а мені у б е з т у р б о т н і дні н а з а в ж д и , навік и п о л ю б и л и с ь ніжні і замріяні пісні (В. Симоненко).
5. Тягуче з а к а ш л я в ся грім і об листя запорощали великі м о в б о р у б ' я х и краплі (В.
Симоненко).
32

34. Складного) рядне речення
6. Давно з а к і н ч и л и с ь о б ж и н к и і с т е п с о л я р к о ю п р о п а х і х о в р а ш о к с т о їть н а в ш п и н ь к и * * із с о л о м и н о ю в зубах (Л. Талалай).
7. Он к р а с у ю т ь с я
в траві р о м а ш к и а там с и н і ю т ь запізнілі дзвіночки а он г о р я т ь п е л ю с т к и
гвоздики (А. Шиян). 8. Т і л ь к и с у х о й д з в і н к о т р і щ а т ь у саду ц в і р к у н и та
ш а р у д я т ь с т р и в о ж е н і тополі (3.
Тулуб).
* Шкереберть — (рос.) кувырком. ** Навшпиньки
— (рос.) на цыпочках.
II. Перебудуйте усно речення, у яких між частинами не ставимо кому, так, щоб
кому можна було поставити.
Уявіть, що учням вашого класу
доручиП р о е к т "
ли організувати
й провести телегру
«Граматичний брейн-ринг»
на тему
«Складносурядне
речення».
Оберіть режисерську
групу, ведучих,
експертів-мовознавців,
кілька команд
гравців.
О б о в ' я з к и р е ж и с е р с ь к о ї групи: розробка правил гри, підготовка
оголошення про гру, облаштування студії, підготовка мовознавчих
пауз (хвилинок-цікавинок), виготовлення дипломів, вирішення організаційних питань тощо.
О б о в ' я з к и е к с п е р т і в - м о в о з н а в ц і в : підготовка пакета завдань
для учасників гри (10-20 запитань), визначення правильності відповідей у ході гри.
О б о в ' я з к и гравців: добре опрацювати граматичну тему «Складносурядне речення».
Проведіть гру у вільний від уроків час. Запросіть глядачів (учителів, класного керівника, директора школи, батьків, учнів паралельних класів).
§ 5. У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ
«СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ»
І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки та позначаючи місця пауз, підвищення чи зниження голосу. Визначте види речень та засоби зв'язку між частинами речень.
Липневе с о н ц е х и л и л о с я до заходу але денна спека щ е змагалася з вечірн ь о ю п р о х о л о д о ю . С о л о д к о с п л я т ь у норі під старезним д у б о м лисенята не
33

35. Складного) рядне речення
п р о к и н у л а с я щ е і ї х н я мати. Л и ш е в глибині л і с у подеколи г л у х о застогне
г о р л и ц я та зрідка в л о в л ю є т ь с я т о н к е д з и ж ч а н н я м у х и . Буває, ледь ч у т н о
продзвенить б д ж о л а о б л і т а ю ч и чергову лісову к в і т к у та б а с о в и т о прогуде
ч и м о с ь невдоволений волохатий д ж м і л ь (Г.
Сележинський).
II. Які художні засоби використовує автор для змалювання зображеного? Доповніть усно текст кількома складносурядними реченнями.
З а поданими схемами складіть і запишіть складносурядні речення.
Зверніть увагу на наявність чи відсутність коми між частинами.
Складіть і запишіть твір-розповідь з елементами опису за поданою
ілюстрацією. У структурі тексту використайте складносурядні речення
з різними смисловими зв'язками між
їхніми частинами.
І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Обґрунтуйте пунктограми й
орфограми.
1. П о р и в ч а с т и й вітер з р и в а в із
верб п о ж о в к л е л и с т я і й о г о н(е,и)сла на собі вода за т е ч і є ю (А. Шиян).
2. М и н у л о (не)багато ч а с у і х л о п ч и к
з с о б а к а м и з н и к у т е м р я в і (М. Трублаіні).
3. С в і т я т ь п р о т и м і с я ц я
г о л и м гі(л,лл)ям о с о к о р и а п о м і ж
н и м и т е м н и м и м е т е л и к а м и бе(з,с)
ш у м у спадають останні листочки
(С. Васильченко).
4. І м ч и т ь автобаГ. Шабатура. Осінь
™ Д К І * х м е р с е д е с а х Європа
и повзе б е ( з , с ) п р о с в і т т я м дорога в
( П , п ) о л і с ь к е село (Н. Горик). 5. А ж о с ь із п р и с в и с т о м г а р м а т н о г о с н а р я д а
ш а р п н у в вітер і з д а в а л о с я з а т р і щ а л и щ о г л и на пароплаві (М.
Трублаїні).
6 . Сад цвіте і к о ж н а п ( е , и ) л ю с т и н к а м а м у у п о д і б н ю є на м и т ь (М. Ткач).
7. Вітер п р и г н а в отари х м а р і в о н и (по)воленьки з а с т у п и л и с о н ц е о б л я г л и
небо (А. Шиян).
НОМ
В
Іі. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Визначте частини
складних речень та засоби зв'язку цих частин. У яких реченнях сурядні сполучники одного виду можна замінити сурядними сполучниками іншого виду? Чи змінюватимуться при цьому смислові зв'язки між частинами речень?
мікрофон, продовжте фрази.
1.
що...
2.
3.
34
В и в ч и в ш и т е м у « С к л а д н о с у р я д н е речення», я з р о з у м і в (зрозуміла),
.
Н а й с к л а д н і ш и м під час вивчення цієї теми для мене було... .
Свої знання з теми я б о ц і н и в (оцінила) на... .

36. Складного) рядне реченн
Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані
наприкінці підручника. З'ясуйте суть допущених помилок, якщо такі були.
ТЕСТ Д Л Я С А М О П Е Р Е В І Р К И
1. Правильним є твердження:
А У с к л а д н о с у р я д н о м у реченні м о ж е бути л и ш е дві граматичні основи.
Б Ч а с т и н и с к л а д н о с у р я д н о г о речення обов'язково п о є д н у ю т ь с я с у р я д н и ми с п о л у ч н и к а м и .
В М і ж ч а с т и н а м и с к л а д н о с у р я д н о г о речення з а в ж д и с т а в и т ь с я к о м а .
Г Ч а с т и н и с к л а д н о с у р я д н о г о речення з а л е ж н і одна від одної.
2. Складносурядним є речення:
А Над плесом озера я ю н і с т ь пригадав, вечірні небеса і посвист крил качиних... (М.
Рильський).
Б Згори гора дивилась у черлінь, і х и л и т а в с я човен до ч о в н и ц і (М. Вгнграновський).
В Н е с т о р ціпенів від страху, п р и т у л и в ш и с ь чолом до ш и б к и , та відірвати
погляду від вулиці не міг (Р. Іваничук).
Г А с о л о в е й к о - в а к а р у ш к а не в і д м о в л я є т ь с я ні від с у х о г о л и с т я ч к а , ні від
т о р і ш н ь о ї трави (Є. Гуцало).
3. У реченні Темніли стрілки
щавлю та смачно вабила
конюшина
(В. Дрозд) перед виділеним сполучником потрібно поставити:
А тире;
Б кому;
В крапку з комою;
Г розділовий знак с т а в и т и не потрібно.
4. Установіть відповідність:
Смислові зв'язки
Речення
1. єднальні
А Д р о з д и - ч и к о т н і з н и к л и п о м і ж дерев, а гілля горо2. розділові
б и н и , с т а в ш и вільним і в и п р о с т а в ш и с ь , я в и л о м о є м у
3. зіставні
поглядові я к у с ь д и в н у г о л и з н у (Є.
Гуцало).
4. п р о т и с т а в н і
Б У різну п о р у дня л ю т н е в и й сніг цвіте п о - р і з н о м у ,
проте зараз, о п о л у д н і , р о з ц в і в чи не н а й я с к р а в і ш е
(Є. Гуцало ).
В С к и н е т ь с я зрідка у воді рибина, або нічний
птах з а л о п о ч е у т е м р я в і к р и л а м и (Б.
АнтоненкоДавидович ).
Г Горобці зірвалися при м о є м у наближенні з копиці
сіна, та щ е неподалік застрекотала сорока (Є. Гуцало).
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А І вечір гріє сині р у к и над ж о в т и м в о г н и щ е м кульбаб (Л. Костенко).
Б А він т е ж у с і х обнімав, ц і л у в а в і, не в т р и м а в ш и с ь , на р а д о щ а х т а к и заплакав (В. Малик).
В Подвір'я а ж с я я л о ч и с т о т о ю і о с т р і в ц і квітів цвіли по н ь о м у там і там
(М.
Красуцький).
Г Човен в и с у в а є т ь с я з-під верболозу ч о р н и м к л и н ц е м , і на в о д у сповзає
дядькова т і н ь (Г.
Тютюнник).
6. Перед сполучником і кому ставити не потрібно в реченні:
А Земля щ е с п и т ь і с н и т ь с я їй весна, така к в і т у ч а , с о н я ч н а , р о ж е в а
(Г. Дудка).
Б Перед наметом д о г о р я л а ватра і к о з а к и сиділи на землі (Д. Павличко).
35

37. Складного) рядне речення
в хаті у ж е погасло і весь хутір поринув у густу темряву ночі
(Г. Тютюнник).
Г Корови зайшли вже далеко вперед і треба було їх наздоганяти (М. Стельмах).
В
СВІТЛО
З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Яке речення називається складним? Наведіть приклади.
2. На які види поділяються складні речення? Чим вони відрізняються?
3. Розкажіть про засоби зв'язку та особливості інтонації в складносурядному реченні.
4. Назвіть специфічні ознаки складносурядного речення, які різнять
його від інших видів складних речень.
5. Назвіть спочатку сурядні сполучники, за допомогою яких виражаються єднальні смислові зв'язки, а потім - сполучники, за допомогою яких
виражаються розділові смислові зв'язки. Наведіть приклади речень з названими смисловими зв'язками.
6. Які смислові зв'язки можуть виражатися за допомогою сполучника
а? Як розрізнити зіставні й протиставні смислові зв'язки м і ж частинами
складносурядного речення?
7. Розкажіть про вживання розділових знаків у складносурядних реченнях. Наведіть приклади.
8. Наведіть приклад складносурядного речення, м і ж частинами якого
ставиться тире.
9. Пригадайте 3 - 5 прислів'їв, які співвідносяться зі складносурядними
реченнями.
10. Яка роль складносурядних речень у мовленні? Розкажіть про їхні
стилістичні особливості.
36

38. CTOpjHKft
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ Р О Д И Ч І
С л о в о язик- прийшло до нас із
праслов'янської мови. У с в о ю чергу, на
думку вчених, праслов'янське *jezykb походить від індоєвропейського кореня *епд, що м а в значення «вузький». Очевидно, цим с л о в о м позначали с п е р ш у вузьку с м у ж е ч к у шкіри чи
тканини, а пізніше - орган у порожнині рота.
З індоєвропейського кореня походить і с л о в о вухо. У наших предків
воно означало «слухання», «сприйняття».
Цікава історія с л о в а мак. Так, праслов'янське *такъ походить від індоєвропейського кореня *т к - «шкіра», «плівка», «шкіряний гаманець». Тут
н е м а є нічого дивного, а д ж е маківка цієї рослини нагадує шкіряний гаманець, у якому іноді налічується більш я к тридцять т и с я ч насінин (3 посібника).
/І«у
і» г с у л л
РУ/
Т А Р А Б А Р С Ь К А МОВА
у д И Т Я Ч О М у т а молодіжному середовищі д л я розваги інколи к о р и с т у ю т ь с я так
з в а н о ю тарабарською
мовою. В о н а виникає ч е р е з спотворення м о в и з а
допомогою додавання до кожного с к л а д у (переважно повнозначних слів)
певного звукосполучення, однотипної зміни кінцевих складів а б о їх перес т а в л я н н я у суміжних словах, що робить мову незрозумілою д л я тих, хто
не з н а є с п о с о б у такого «словотворення». Наприклад: Лафая
лафацьолафаго лафане лафазнав
(Я цього не знав); - Мамеле, печереле! — Остобуреле та до шатареле (- Мамо, пече! - Остобурч та до шатра). Приклади
тарабарської м о в и т р а п л я ю т ь с я і в художній літературі: «Доміне
Павлуся!
Не могентус украдентус
сієус вишневентус
для вечерентус?»
(Г. КвіткаОснов'яненко); «Борщів як три не поденькуєш, на моторошні
засердчить»
(І. Котляревський)
(3 енциклопедії).
ЦІКАВО ЗНАТЦ?
• Справжнім м у з е є м української писемності н а з и в а ю т ь Кам'яну Могилу - кам'яний
І
< у З / 1 Т А К Ч : Б У В А Є( ? острів поблизу Мелітополя. Тут стародавнім п и с ь м о м обмережані стіни, с т е л я й підлога всіх 62 гротів і печер.
На Африканському континенті більше 1000 різних мов. А в мові берберів у Північній Африці навіть н е м а є писемної форми.
В американського письменника Е р н е с т а Вінсента Райта є роман «Гедсбі», який с к л а д а є т ь с я з більш ніж 50 000 слів. При цьому в творі н е м а є
жодної букви е.
В алфавіті кхмерів 72 букви, а в алфавіті т у з е м ц і в о с т р о в а Бугенвіль л и ш е 11.

39. УЖИВАННЯ ПРИИМ ВННИК1 в
Прийменник по НЕ М О Ж Н А вживати в таких сполученнях:
у службових справах
до квітня включно
за д о р у ч е н н я м
за п і д о з р о ю в ч о м у с ь
на п р о х а н н я
на замовлення
після закінчення
з деяких причин
з ініціативи
за о с в і т о ю л і к а р
за з р а з к о м
за о п и с о м
після о д е р ж а н н я
за д о р у ч е н н я м
керівника
за п р о п о з и ц і є ю
за наказом к о м а н д и р а
з примусу
за с в і д ч е н н я м о ч е в и д ц і в
за сімейними обставинами
через с і м е й н і о б с т а в и н и
у п р и в а т н і й справі
з о с о б и с т и х питань
передати у
спадщину
поради щ о д о
оздоровлення
називати на і м ' я
с т а р ш и й за званням
екзамен з і с т о р і ї
через х в о р о б у
надіслати п о ш т о ю
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Потоковий - я к и й з д і й с н ю є т ь с я безперервним п о т о к о м ; к о н в е є р н и й
(потокове виробництво,
збирання).
Поточний - я к и й є , існує, відбувається тепер; п о в с я к д е н н и й (поточний рік, момент,
ремонт).
*
-а-
*
Програмний - я к и й м і с т и т ь у собі програму, визначає основу д і я л ь н о с ті, програму, я к о ю к е р у ю т ь с я (програмний документ,
задум).
Програмовий - я к и й є в навчальній п р о г р а м і (програмовий матеріал з
математики,
твір).
Програмований
— я к и й з д і й с н ю є т ь с я за д о п о м о г о ю п р о г р а м у в а н н я к о д у в а н н я і к о м п ' ю т е р і в ( п р о г р а м о в а н е навчання, вивчення
мови).
•к -к -к
Розумний - наділений р о з у м о м , р о з с у д л и в и й , кмітливий; я к и й діє роз у м н о ( р о з у м н а дитина,
господиня).
Розумовий — я к и й с т о с у є т ь с я діяльності розуму, пов'язаний з н е ю ( р о зумова діяльність, праця,
зрілість).
Розумно - у сполученні: розумно жити, планувати, витрачати
сили.
Розумово — у сполученні: розумово розвинений,
відсталий.
НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО1.
зозла
зокрема
зопалу
з-поміж
з-посерёд
зрання
зсередини
йдучи
й д е м о , йдете
38
казна-де
казна-звідки
казна-хто, казна-кого
кидати
кілометр
кількаразовий
к л а с т и , к л а д е ш , кладе,
кладемо, кладуть
ковзатися
коли-небудь
комин
котрйй-нёбудь
легкий
л е ж а ч и , присл.
лежачи,
дієприсл.
либонь
листопад
листяний

40. Сиитакаїс.ТІуиктуація
Українська
мова для мене — це море, у
якого немає дна й берегів і яке
настільки
багатоманітне
й невичерпне,
що ніколи
не встановити
межі при пізнанні її феномену.
В. Ш е в ч у к
Складнопідрядне
речення
Ви ^натимете:
ознаки складнопідрядного речення та засоби зв'язку його частин;
види складнопідрядних речень;
особливості складнопідрядного речення з кількома підрядними.
Ви вмітимете:
знаходити складнопідрядне речення в тексті, у тому числі складнопідрядні
речення з кількома підрядними;
визначати головну і підрядну частини, види складнопідрядних речень;
розрізняти сполучники і сполучні слова;
правильно ставити розділові знаки між частинами складнопідрядного речення й обґрунтовувати їх уживання;
конструювати складнопідрядні речення різних видів, аналізувати й порівнювати їхні виражальні можливості.

41. Складного) рядне речення
§ 6. СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
Про особливості будови складнопідрядного
та засоби зв'язку його частин
реченняі
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які ви знаєте підрядні сполучники? Для чого вони використовуються?
Прочитайте складнопідрядні речення. З'ясуйте, чи можна в них від однієї частини до іншої поставити питання. Визначте основні ознаки складнопідрядних речень. Поміркуйте, чому ці речення так названі, що покладено в
основу їхньої назви.
1. Останній п р о м і н ь л о в и т ь листопад, щоб п і д с у ш и т и о б в а ж н і л і крила
(Г. Дудка). 2 . 1 всі з р о з у м і л и , що яскрава зірка над обрієм — ранкова зірка
(О.Довженко). 3. Від н і ж н о с т і н а р о д ж у є т ь с я н і ж н і с т ь , як виростає із зерна
с т е б л о (В. Буденний). 4. З м а л к у й о г о о б с т у п а л и білі с т і н и , на яких висіли
в и ш и т і м а м и н и м и р у к а м и р у ш н и к и (І. Цюпа).
Основні
ознаки
Складнопідрядним (рос. сложноподчиненным)
називається складне речення, частини якого нерівноправні за змістом і поєднані підрядними сполучниками чи сполучними
словами. НАПРИКЛАД: 1. Люблю, коли із неба місяць круторогий туманно дивиться в вікно (В. Сосюра). 2. Пахне
хлібом земля, що дала мені, сонце і крила (Д. Павличко).
Головна
підрядна
частини
У с к л а д н о п і д р я д н о м у реченні о б о в ' я з к о в о є одна головна
частина та одна або к і л ь к а п і д р я д н и х .
Ч а с т и н а с к л а д н о п і д р я д н о г о речення, від я к о ї с т а в и м о питання, називається головною (рос. главной), а частина,
я к а відповідає на поставлене питання, називається підрядною (рос.
придаточной).
Місце
підрядної
частини
П і д р я д н а частина м о ж е с т о я т и перед, після або в середині
головної. НАПРИКЛАД:
що?
їть нова (І. Чендей).
Засоби
зв'язку
40
підрядна частина
П і д р я д н а частина з а в ж д и має у с в о є м у с к л а д і підрядний
сполучник або сполучне слово, я к і разом з інтонацією є
засобами зв'язку ч а с т и н с к л а д н о п і д р я д н о г о речення.
Н а й ч а с т і ш е в ж и в а н и м и є такі підрядні сполучники: що,
щоб, бо, як, ніби, мов, хоч, якщо, якби, тому що, через те
що та і н ш і . У ролі сполучних слів у ж и в а ю т ь с я відносні
займенники (хто, що, чий, котрий, який) або п р и с л і в н и к и
(де, куди, як, звідки, коли, доки, поки та ін.).

42. Складного)рядне речення
РОЗДІЛОВІ
знаки,
інтонація
В усному мовленні підрядна частина відокремлюється від
головної паузою, а на письмі - комою. Я к щ о ж підрядна
стоїть у середині головної, т о коми ставляться з о б о х боків. Н А П Р И К Л А Д : 1. Поки жива мова народна в устах
народу, до того часу живий і народ (К. Уишнський). 2. Могутній той народ, який має синів, об'єднаних любов'ю
до Вітчизни (Л. Силенко). 3. Той, хто по-справжньому
любить свою Батьківщину, з усякого погляду
справжняі
людина (В.
Сухомлинський).
Стилістичні
особливості
С к л а д н о п і д р я д н і речення п о ш и р е н і в у с і х с т и л я х м о в лення, о с о б л и в о в художньому, публіцистичному і науковому.
Схеми
Будову складнопідрядного речення м о ж н а зобразити за
д о п о м о г о ю схеми. При ц ь о м у головну частину позначаємо
квадратними д у ж к а м и , а підрядну - круглими. Ставимо
т а к о ж відповідний розділовий знак, підрядний сполучник чи сполучне слово, надписуємо питання.
НАПРИКЛАД:
1. Пахнуть
хлібом слова, що мене їх навчила
мати
(Д. Павличко).
які?
[ ]> (що ).
2.1 скрізь, де тропа моя в'ється, лишав я частиночки
ри (Д. Луценко).
хма-
де?
[ .(Де), ].
І. Прочитайте текст. Чи потрібно, на вашу думку, зберігати таємниці?
Якщо так, то чи важко це робити? Чи потрапляли ви в ситуації, коли ваша
таємниця ставала відомою всім?
Я К ЗБЕРЕГТИ Т А Є М Н И Ц Ю
Чи знаєте ви історію про царя Мідаса, у
я к о г о виросли ослячі вуха? Він завжди ходив з п о к р и т о ю головою, щ о б ніхто не викрив його таємниці. Лише перукар знав про
це, але йому було наказано мовчати. Однак
одного разу перукар усе-таки не витримав і
прошепотів т а є м н и ц ю землі. Із землі виріс
очерет. Повіяв вітер, і очерет почав колихатися. Він тихесенько шепотів: «У царя Мідаса ослячі вуха...».
Пам'ятайте ц ю історію, я к щ о хочете
н а в ч и т и с я зберігати т а є м н и ц і . Не розкривайте «по секрету» таємниць нікому
зі с в о ї х з н а й о м и х . Х і б а м о ж е т е ви чекати
41

43. Складного) рядне речення
від них з б е р е ж е н н я т а є м н и ц і , я к щ о с а м і ви не змогли ї ї зберегти? Ч и
не означає це, щ о ви б і л ь ш е д о в і р я є т е і н ш и м л ю д я м , н і ж с а м о м у собі?
(За І. Томаном)
II. Знайдіть і зачитайте спочатку прості речення, потім - складносурядні, а потім - складнопідрядні.
^ У І. Спишіть речення, підкресліть у них граматичні основи. Проаналізуйте речення за такими критеріями: кількість частин; яка частина головна, а яка - підрядна; місце підрядної частини стосовно головної; на яке
питання відповідає підрядна частина; з а с о б и зв'язку. Накресліть схеми
речень.
1. Де б у в колись бір, стало велике село Бірки (Панас Мирний). 2. Я піду
туди, де нині зацвіли троянди г о ж і (Л. Забашта). 3. Ставала річечка рікою, коли несла полям весну (В. Юхимович). 4. Він п о с т у к а в у віконце,
щ о б мати відчинила й о м у двері, прислухався до її ходи (М.
Стельмах).
5. Х о ч е т ь с я в дитинство повернутись, щ о б з криниці неба зачерпнути
(Є. Гуцало). 6. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не м о ж е й сам
викликати поваги до себе (О. Гончар). 7. Слово, щ о йде від серця, завжди
проникає в серце (Нізамі).
II. МІКРОФОН. Поясніть, як ви розумієте зміст двох останніх речень. Чи згодні ви
з авторами?
Сполучники
і сполучні
слова
^г
Иа відміну від с п о л у ч н и к і в , сполучні слова є членами
речення, на них падає логічний наголос і до них м о ж н а
поставити питання. В у к р а ї н с ь к і й мові слова що, коли,
як, залежно від змісту речення, м о ж у т ь бути і с п о л у ч н и ками, і с п о л у ч н и м и словами.
Н А П Р И К Л А Д ; 1. Я бачив яблуньку, що зацвіла восени.
2. Я знаю, що прийде весна.
У першому реченні слово що є займенником, виконує синт а к с и ч н у роль підмета, на нього падає логічний наголос,
його м о ж н а замінити синонімічним займенником яка або
іменником яблунька. Отже, це сполучне слово.
РОЗРІЗНЯЙТЕ1.
Зникне роса, коли зійде сонце.
сполучник:
коли
сполучне
як
слово: Була пора, коли цвіли в и ш н і .
•у сполучник:
""ж сполучне
Зайдеш, як п о ч у є ш дзвінок.
слово: Р о з к а ж и , як с м і є т ь с я вітер.
ABA - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, у яких двох реченнях слово що
сполучником, а в яких - сполучним словом.
1. Не с у м у й , моя тополе, щ о дощі, не с у м у й посеред поля уночі (Т. Пепгровська). 2. Ми п р а ц ю любимо, щ о в творчість перейшла (М.
Рильський).
3. Могутні дуби, щ о г у с т о ю л а в о ю стояли понад озером, повилися густими
тінями (С. Васильченко). 4. Треба показати, пояснити, щ о світ наш не замерзає і не згасає
(О.Довженко).
42

44. Складного) рядне речення
І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою, розставляючи
пропущені розділові знаки.
1. В начале апреля когда ударили холода в четвертый класс пришла новенькая (С. Романовский). 2. Леса уходили вниз, в веселую даль где лежало среди
зарослей озеро (К. Паустовский). 3. Шестилетний ребенок если у него хорошо
развиты речь и воображение может придумать и рассказать занимательный
сюжет (В. Мухина). 4. Они разошлись - волчонок и олененок чтобы у ж е никогда не повторить своей игры (В. Карпенко). 5. Тому кто не постиг науки добра всякая другая наука приносит л и ш ь вред (А. Аникишин). 6. Не прошло и
часа как с неба вновь донесся резкий, пронзительный гул (А. Барков).
Воображение - (укр.) уява; пронзйтельный - (укр.)
пронйзливий.
II. Знайдіть у реченнях головні та підрядні частини, сполучники чи сполучні слова.
Підкресліть сполучники (сполучні слова).
С І У Доберіть до поданих речень підрядні частини з довідки та розмістіть їх
на місці крапок. Відновлені складнопідрядні речення запишіть, виділяючи підрядні частини комами.
1. Десь по залізниці, по шляхах... прокотилася війна (В.
Сичевський).
2. Там... ти ходиш над р і к о ю таємниче (В. Грінчак). 3. Добре т о м у ковалеві... (Нар. творчість). 4. На початку ж о в т н я ледве помітною стежкою...
ішла дівчина р о к і в тринадцяти (О. Донченко). 5. День був прозорий, чистий... (І. Вільде). 6. Рано-вранці... на л у ж о к із полотном на плечі приходить
господиня (М.
Стельмах).
Д О В І Д К А : що на обидві руки кує; яка звивалася між старезних
дубів;
що прорізали Полісся; де у росах стелиться трава; коли в селі позіхає ледащий туман; наче щойно вискочив з небесної ванни.
За поданими схемами складіть і запишіть складнопідрядні речення.
1 - [ І ^ т о ). 2. [ і Г ( ч и й ). 3. Г І Л щ о ). 4. ( х т б Т Г ] . 5. [ ^ к а ), ].
Напишіть невелику розповідь з елементами опису (6-8 речень) на одну
з тем: «Думають думу старі вітряки», «У дощі вдягаються тополі», «Замітає
день свої сліди». Використайте в структурі тексту складнопідрядні речення:
а) зі сполучним словом що; б) зі сполучником щоб.
f ^ P І. Перебудуйте кожну пару простих речень спочатку на складносурядне,
а потім - на складнопідрядне речення. Перебудовані речення запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки.
З Р А З О К . Продзвенів дзвінок. Учитель не чув дзвінка. - Продзвенів дзвінок, але вчитель не чув його. Продзвенів дзвінок, якого вчитель не чув.
1. За будинком білів березовий гай. За ним з ранку до вечора кричали
галки, носилися хмарами над голими вершинами. 2. Ось перед нами мал ю н к и . На них зображені події Другої світової війни. 3. Було в ж е за північ. П о с т у к а л и у вікно. 4. Уже стемніло. А в т о м о б і л і с т и ввімкнули фари.
5. У к о ж н о ї людини є улюблені письменники. ї х н і твори вона м о ж е перечитувати багато разів.
II. Визначте, сполучниками чи сполучними словами ви приєднували підрядні
частини до головних.
43

45. Складного) рядне речення
(g^J МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Що спільного й відмінного в будові складнопідрядних
речень і словосполучень?
І. Відновіть прислів'я, поєднавши частини речень правої та лівої колонок. Усно поясніть значення крилатих висловів. Які речення за будовою у вас
вийшли?
Я к л ю т и й не л ю т у й
Де багато п т а ш о к
Гарно т о г о вчити
Х т о в липні ж а р и боїться
К у д и серце летить
Вівсяна к а ш а хвалилась
Щ о б багато знати
той в з и м к у не має чим погріться
треба багато читати
туди й о к о глядить
там нема к о м а ш о к
а на весну брів не х м у р
ніби вона з маслом родилась
х т о х о ч е все знати
II. Запишіть відновлені прислів'я. Позначте місця пауз, підкресліть сполучники
й сполучні слова.
. Складіть невелику усну розповідь, висновком якої було б одне з відновлених вами прислів'їв.
1. Частини складнопідрядного речення нерівноправні між собою і з'єднуються підрядними сполучниками або сполучними словами. Одна з
частин такого речення є головною, а інша - підрядною.
2. Складнопідрядні речення поширені в усіх стилях мовлення.
§ 7. ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ
РЕЧЕНЬ
Про те, на які види поділяються складнопідрядні
значення, їхніх підрядних частин, та засоби
речення,
зв'язку
^ ф у Прочитайте подані речення. З'ясуйте, у якому з них підрядна частина
залежить від іменника в головній частині, у якому - від дієслова, а в якому підрядна частина пояснює головну в цілому. Зробіть висновок, за якими критеріями можна поділити складнопідрядні речення натри основні види.
1. Угорі озвалися журавлі, щ о взяли літо на крила і летіли з ним у далекий вирій (М. Стельмах). 2. Місце для ночівлі вибрали на у з в и ш ш і , щ о б
вітром здувало м о ш в у та комарів (В. Малик). 3. Незабудка безпорадно дивилася, я к очерет над водою косили (С. Кічун).
Види
44
За значенням і будовою складнопідрядні речення поділяються на три основні види:
• з підрядними означальними частинами (рос. определительными
частями);
• з підрядними з'ясувальними частинами (рос. изъяснительными
частями)-,
• з підрядними обставинними частинами (рос. обстоятел,ьственными
частями).
Підрядні обставинні поділяються на кілька підвидів.

46. Складного) рядне речення
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
щоб визначити вид складнопідрядного речення, потрібно врахувати: а) від чого залежить підрядна частина; б) засоби зв'язку між частинами; в) смислові відношення між частинами.
Д Л Я ТОГО
ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ
Вид
Значення
підрядної частини
Засоби зв'язку
Питання, на які
відповідає підрядна частина
П о я с н ю є іменник, займенник
або і н ш у частину
мови в значенні
і м е н н и к а в головній частині
Сполучні слова:
хто, що, який,
чий, котрий,
де, коли, куди,
звідки;
с п о л у ч н и к и : що,
ніби, мов,
наче і под.
я к и й ? чий?
котрий?
3 підрядними з'ясувальними
частинами
З ' я с о в у є , поясн ю є в головній
частині значення дієсловаприсудка
(найчастіше) або
і н ш о ї частини
мови
Сполучні слова:
хто, який, чий,
котрий, де, куди,
звідки, коли, як;
с п о л у ч н и к и : що,
щоб, мов, ніби,
наче, неначе
і под.
Питання непрям и х відмінків:
кого? чого?,
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
на к о м у ?
на ч о м у ?
Місця
У к а з у є на місце
або напрям дії головної частини
Сполучні слова:
де, куди, звідки
Де?
куди?
звідки?
Часу
У к а з у є на час
здійснення того,
про щ о говориться в головній
частині
Сполучники:
коли, як, після
того як, з того
часу як, як тільки, щойно, ледве,
тільки що;
сполучні слова:
відколи, поки,
доки, аж поки,
аж доки
коли?
відколи?
як довго?
з якого часу?
з я к и х пір?
Способу
дії і
ступеня
У к а з у є на ступінь вияву ознаки або спосіб дії
головної частини
Сполучники:
щоб, що, мов, як,
чим... тим, наче,
неначе, ніби;
сполучні слова:
як, скільки,
наскільки
як?
якою мірою?
наскільки?
яким способом?
3 підрядними обставинними частинами
3 підрядними означальними
частинами
45

47. Складного) рядне речення
Продовження
•
У к а з у є на у м о в у
здійснення т о г о ,
про щ о йдеться в
головній частині
С п о л у ч н и к и : як,
якщо, якби, коли,
коли б, аби
за я к о ї у м о в и ?
при якій у м о в і ?
Причини
Указує на
причину здійснення того,
про щ о йдеться в
головній частині
С п о л у ч н и к и : бо,
тому що, через
те що, тим. що,
у зв'язку з тим
що, оскільки
чому? з якої
причини?
через щ о ?
Мети
У к а з у є на мету
здійснення т о г о ,
про щ о йдеться в
головній частині
Сполучники:
щоб, для того
щоб, аби
для ч о г о ?
з якою метою?
Порівняльні
П о я с н ю є головну
частину через
порівняння
С п о л у ч н и к и : як,
мов, наче, неначе, немовби
як?
подібно до
чого?
Допустові
У к а з у є на факт,
усупереч я к о м у
відбувається те,
про щ о йдеться в
головній частині
С п о л у ч н и к и : хоч,
хоча, дарма що,
незважаючи на
те що, нехай,
нащо
незважаючи
на щ о ?
всупереч ч о м у ?
Наслідкові
3 підрядними обставинними частинами
Умови
Указує
на наслідок дії,
про я к у йдеться в
головній частині
Сполучник
так що
На питання
не відповідає
Підрядні означальні, з'ясувальні, а т а к о ж обставинні способу дії і ступеня залежать від певного слова (найчастіше
іменника чи дієслова) в головній частині. Усі і н ш і підрядні обставинні п о я с н ю ю т ь головну частину складнопідрядного речення в цілому.
Прочитайте текст. Знайдіть у ньому складнопідрядні речення. Визначте головні частини та поставте від них питання до підрядних, назвіть засоби
зв'язку.
СКРИПКА
Бувало, коли всі поснуть, він т и х о прокрадався з хати. Тоді шамотливі
стебла кукурудзи с у в о р о обступали його з усіх боків... Він один на городі —
десятилітній хлопчик Л у к а ш , і страшенно далекі від нього зорі тремтять
на темному небі. Він притаїться на городі, принишкне* і с л у х а є . А найбільше він с л у х а в коників-цвіркунів. Було їх на вгороді сила-силенна.
І так вони на с к р и п о ч к а х своїх вигравали, щ о , бувало, місяць зупиниться
на верхівці тополі, с л у х а є їхній марш. Потім ураз схаменеться і к о т и т ь ся далі. У такі хвилини Л у к а ш забував усе на світі, б о весь світ здавав-
46

48. Складного) рядне речення
ся йому ТОДІ величезним чарівним
оркестром. І згадував тоді хлопець
про с в о ю скрипку, на якій грав
у ш к і л ь н о м у м у з и ч н о м у гуртку.
А я к щ о попросити її у вчителя?
Він добрий, він дасть с к р и п к у додому пограти. Тоді Л у к а ш прийде
с ю д и , на зелений город, і заграє.
Він заграє ту пісню, щ о складається в серці. Заграє так, щ о застигне,
я к зачарована, липнева ніч... І там,
за городами, за верболозами, зупиниться і с л у х а т и м е Л у к а ш е в у гру
нічний Дніпро (За О. Донченком).
* Принишкнути - (рос.) притйхнутъ,
R. Магденко. Літній вечір
присмиреть.
. Накресліть схеми складнопідрядних речень, у дужках зазначте вид підрядної частини.
З-поміж поданих речень виберіть спочатку складнопідрядне з підрядним з'ясувальним, потім - з підрядним означальним, а потім - з підрядним
обставинним. Назвіть ознаки, за якими ви це зробили. За потреби скористайтеся таблицею «Види складнопідрядних речень».
1. Я ш в и д к о вивчив вірш, я к и й мені сподобався. 2. Я ш в и д к о вивчив
вірш, бо він мені сподобався. 3. Я знав, я к и й вірш мені потрібно вивчити.
Сполучники і сполучні слова можуть бути синонімічними. Н А П Р И К Л А Д ;
що - щоб - як; ЯКИЙ - що; ЯКИЙ - де тощо.
ПОРІВНЯЙТЕ1.
1. Ніхто ТОГО не бачив, що хлопчик сумував. 2. Ніхто того не бачив, щоб
хлопчик сумував. 3. Ніхто того не бачив, як хлопчик сумував.
У цих реченнях з'ясувальні підрядні частини пов'язані з головними частинами синонімічними сполучниками. Вони мають одне значення: доповнюють
головну частину. Проте кожна підрядна містить і певний відтінок значення (із
сполучником щоб - непевність; із сполучником як - спосіб дії).
Замініть виділений сполучник (сполучне слово) будь-яким іншим, який
підходить за змістом.
З Р А З О К . Артисти помітили, як деякі глядачі посміхнулися.
- Артисти помітили, що деякі глядачі посміхнулися.
(Смислові відношення
не
змінилися. В обох реченнях підрядні частини є
з'ясувальними).
1. Я пам'ятаю, як у р о ч и с т о проводжали в поле плугатарів із раннім плугом (М. Стельмах). 2. Земля прекрасна, тому що на ній ж и в у т ь
дзвінкоголосі м а л ю к и (Ю. Бедзик). 3. Я вхопив корзину і п о ч и м ч и к у в а в
у кінець городу, де сріблилась розлога, гілляста верба (В. Дрозд). 4. Над
ставком, над садками миготіло, грало, лилося х в и л я м и золоте марево, не-
47

49. Складного) рядне речення
наче на повітрі ворушились якісь пасма т о н к и х золотих ниточок (І. НечуйЛевицький). 5. Коли б і сталась перемога, то це було б л и ш е від Бога! (Олександр Олесь).
II. Поміркуйте, чи можна вважати сполучники і сполучні слова єдиним критерієм визначення виду складнопідрядних речень.
І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Накресліть схеми
речень, визначте вид підрядних частин.
1. Прийде час коли наука випередить фантазію (Жуль Берн). 2. С к а ж и
що-небудь щ о б я тебе побачив (Сократ). 3. Будь-яка праця стає т в о р ч і с т ю
я к щ о ти вкладаєш у неї д у ш у (В. Сухомлинський).
4. Поганий той ш к о л я р
який учителя не переважить (Леся Українка). 5. Людина я к а не вміє мовчати не вміє й говорити (І. Вільде). 6. Мова вмирає коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (В.
Голобородько).
II. Прочитайте виразно висловлювання. Як ви їх розумієте? Чи згодні ви з авторами?
III. Зробіть морфологічний розбір виділених слів.
Скориставшись таблицею «Види складнопідрядних речень», розкажіть
про підрядні сполучники. З'ясуйте, які з них мають одне граматичне значення,
бо приєднують до головної частини лише підрядне одного виду, а які - декілька граматичних значень, бо використовуються в складнопідрядних реченнях
різних видів. Які три слова можуть уживатися я к у ролі підрядних сполучників,
так і в ролі сполучних слів?
І
®
ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Утворіть від поданої пари простих речень якнайбільше
складносурядних та складнопідрядних різних видів, використавши як засоби
зв'язку між частинами слова з довідки. Утворені речення запишіть.
1. Ворота залишили відчиненими. 2. Виїхав автомобіль.
Д О В І Д К А : з яких, коли, після того як, для того щоб, хоч, але, і.
Спишіть складні речення, вставляючи замість крапок сполучники або
сполучні слова відповідно до виду підрядної частини, зазначеного у квадратних дужках. Підкресліть граматичні основи речень.
1. Улянка бачила, ... [з'ясувальна] на т и х і й галявині навзаводи пнулися
рослини до с о н ц я (О. Донченко). 2. ... [часу] опустилися сутінки, звір побіг
до канави і заходився рити нову нору (В. Раєвський). 3. У барвінку купали
немовлят,... [мети] росли здоровими та щасливими (Із журналу). 4. В пахучій хмарі дощової глиці стоїть туман, ... [порівняльна] небо на землі (Л. Костенко). 5. Останні промені сонця о с я в а ю т ь великий кам'яний хрест, ...
[означальна] височить на о к с а м и т о в о м у килимі різнотрав'я (П. Утевська).
6. На ж а л ь , я т е ж не все з н а ю про Василя Симоненка, ... [допустова] прой ш о в с т е ж к а м и його дитинства і юності (М. Сом).
. Прочитайте подані фразеологізми. Поясніть їхнє значення. З а потреби скористайтеся фразеологічним словником.
Танталові м у к и , піррова перемога, узяти гору, к и р п у гнути, я к корова
язиком злизала, хоч греблю гати, витрішки продавати, покласти в довгий
я щ и к , за сімома замками, я к рак свисне, сім п'ятниць на тиждень.
48

50. Складного) рядне речення
II. Складіть і запишіть із чотирма фразеологізмами (на вибір) складнопідрядні
речення. Визначте засоби зв'язку між частинами речень та синтаксичну роль
фразеологізмів.
1. Розрізняють складнопідрядні речення з підрядними означальними
з'ясувальними та обставинними. Підрядні обставинні поділяються на
кілька підвидів.
2. Визначаючи вид складнопідрядного речення, потрібно зважити на се
мантику підрядної частини та засоби зв'язку.
§ 8. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ
ОЗНАЧАЛЬНИМИ Т А ПІДРЯДНИМИ З'ЯСУВАЛЬНИМИ
Про особливості значення, засоби зв'язку та роль у
підрядних означальних
і
з'ясувальних
мовленні
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Чим різняться між собою підрядні сполучники й сполучні
слова?
Порівняйте складнопідрядні речення, записані в обох колонках. Установіть, від слів яких частин мови залежать підрядні частини. На які питання
ці частини відповідають? Зробіть висновок, чим різняться складнопідрядні з
підрядними означальними і з підрядними з'ясувальними.
Складнопідрядні
речення
з підрядними
означальними
1. Угорі озвалися ж у р а в л і , щ о взяли літо на крила... (М.
Стельмах).
2. Я к е дерево, такий і плід (Нар.
творчість ).
3. М о ж л и в о , кінь згубив підкову,
яка щ а с л и в о ю була (Б. Коханевич ).
Складнопідрядні
речення
з підрядними
з'ясувальними
1. Спасибі, нене, щ о т и навчила дзвінкої мови з дитинних літ (П. Ребро).
2. П о с л у х а є м , про щ о ш е п о ч у т ь
клени (Р.
Братунь).
3. Х о ч у , щ о б н і к о л и , ніколи не зачерствіло серце (М. Стельмах ).
Підрядні
означальні
Складнопідрядним реченням з підрядним означальним (рос.
придаточным определительным) називається таке складне
речення, у якому підрядна частина виконує функцію розгорнутого означення й пояснює в головній частині іменник, займенник або слово іншої частини мови в значенні іменника.
Особливості
речень
Підрядна означальна частина відповідає на питання який?
чий? котрий? і приєднується до головної підрядними сполучниками або сполучними словами. НАПРИКЛАД: 1. Я з тих
країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаі (М. Нагнибіда).
яких?
[ І (де )2. Спинився біля струмка, що біг Хрещатим
чук).
якого?
яром (В. Шев-
[ ], (що )•
49

51. Складного) рядне речення
В аналізованих реченнях підрядна частина стоїть після
означуваного слова. А л е , я к щ о підрядна частина п о я с н ю є
в головній займенник, т о вона м о ж е с т о я т и й перед головн о ю частиною. Н А П Р И К Л А Д :
Хто літом працює до потт той зимою поїсть в охоту
(Нар.
підрядна частина
творчість).
І. Знайдіть у реченнях підрядні означальні частини. Поставте до них питання.
1. Вітер щ о несподівано налетів дві години т о м у нарешті приніс хмари й почав заволікати обрій д и м о в о ю з а в і с о ю сірих п о л я р н и х т у м а н і в
(М. Трублаїні). 2. Ставши біля вікна проти я к о г о росла молоденька верба
М а к с и м с т е ж и в за Десною, за лозами (А. Шиян). 3. У чепурній хатині
щ о т е ж п р о п а х л а с о н я ш н и к о м я б л у к а м и і в о щ и н о ю ї х привітно зустріла
т і т к а Христя... (М. Стельмах). 4. П р и г н у в ш и с ь до самої землі, друзі ясніше побачили обриси д в о х доріг щ о збігали і переливалися п о п е л я с т и м и
с м у ж к а м и через п а г о р б о к (М. Стельмах). 5. Над т е м н и м б е з м е ж ж я м лісів я к і з у с ь о г о б о к у затуляли небокрай с х о д и в весняний ранок (Ю. Крашевський).
* Гряда - 1. Витягнута в довжину височина, гірське пасмо. 2. Смуга, ряд однорідних предметів.
II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть сполучні
слова як члени речення.
І. Прочитайте текст уголос, визначте стиль і тип мовлення. Що виражає
його заголовок - тему чи основну думку?
БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО
УКРАЇНЦІВ
Ч и не кожен народ світу має свою
бойову культуру, традицію, яка формувалася в часи воєнних випробувань. Із глибини тисячоліть дійшли
до нас і українські бойові мистецтва,
одним із видів я к и х є козацький
«Спас». Він дозволяв навіть одному
воїну виходити проти кількох ворогів, вести розвідницьку роботу, бути
непомітним у стані супротивника.
«Спас» виховував мужнього воїна
з чистою д у ш е ю та щирим серцем,
здатного в будь-яку мить стати на захист свого народу. «Спас» - це світогляд козака, звичай гордої непокори
Н. Саєнко. Козацька балада
та бойового духу. Тому справжніми
«майстрами» бою ставали лише ті, хто загартовувався і фізично, і духовно.
«Секрети» козацької бойової с п а д щ и н и не загинули. ї х зберегли для нас
Леонід Безклубий з Одеси та А н а т о л і й Бондаренко з Донеччини. Саме за-
50

52. Складного) рядне речення
вдяки ї х н і м зусиллям наприкінці минулого століття в Україні розпочався процес відродження національних бойових мистецтв. Кілька ж років
т о м у в Запоріжжі було відкрито першу д и т я ч о - ю н а ц ь к у к о з а ц ь к у ш к о л у
«Спас». Згодом це бойове мистецтво набуло розвитку в Києві, Дніпропетровську, Полтаві та і н ш и х містах України (Із журналу).
II. Випишіть із тексту складнопідрядні речення з підрядними означальними,
підкресліть у них граматичні основи. Поясніть роль цих речень у тексті.
Якщо ви маєте доступ до мережі Інтернет, знайдіть на сайті www.spas.net.ua
інформацію про історію бойового мистецтва «Спас». Підготуйте відповідне
повідомлення і виступіть з ним перед однокласниками.
Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядне з підрядним
означальним. З якої пари речень можна також утворити просте речення з дієприкметниковим зворотом? Утворені речення запишіть.
1. Н а вулиці міста Переяслава й досі росте а к а ц і я . А к а ц і ю посадив
Т. Ш е в ч е н к о зі своїм другом Козачковським. 2. К о ж н а квітка наповнена
сонцем. Вона бринить і співає над світом. 3. Вітерець заснув у дуплі старої
сосни. Сосна своїм верхів'ям піднялася до хмар. 4. Серед міста здіймається
однокупольна церква. У церкві стіни розписані фресками. 5. У відчинене
вікно вривався гомін гірських потоків. Гірські потоки бігли вниз, підхоплюючи все на с в о є м у ш л я х у . 6. Веселий вітер гнав по небу світлі хмари.
З хмар сипався білий сніг.
У мові простежується синонімія складнопідрядних речень з підрядними
означальними й простих реченьз дієприкметниковими зворотами. Такі речення
мають однаковий зміст, але різняться смисловими й стилістичними відтінками,
інтонацією і граматичною будовою.
ПОРІВНЯЙТЕ1.
1. Монастир розташований
на схилі гори, укритої
густим
лісом
(К. Ґудзик). 2. Монастир розташований на схилі гори, яка вкрита
густим
лісом.
В одних випадках краще вжити просте речення з дієприкметниковим зворотом (наприклад, у діловому, науковому стилях), в інших - складнопідрядне, особливо в розмовному мовленні. У підрядних означальних виразніше
підкреслюється дія, у дієприкметникових зворотах - ознака. Крім того, паралельне вживання синонімічних структур сприяє уникненню одноманітності
мовлення, урізноманітнює його.
^ Ї Д ^ Знайдіть у поданих реченнях відокремлені означення. Замініть ці означення
підрядними частинами. Запишіть перебудовані речення українською мовою.
51

53. Складного) рядне речення
З Р А З О К . В последний месяц произошли события, очень
расстроившие
Андрея. - В останній місяць сталися події, які дуже схвилювали
Андрія.
1. А в т о р благодарит практиков-воспитателей, о к а з а в ш и х п о м о щ ь в
проведении исследования (Р. Буре). 2. Они пошли к м о с т и к у через ручей,
впадавший в реку (К. Паустовский).
3. Окно моей комнаты выходило в
сад, заросший смородиной, малиной и крапивой вдоль* забора (ТО. Казаков). 4. Полосы солнечных отблесков от волн, поднятых веслами, мерно**
б е ж а л и по берегам (К. Паустовский).
5. Я з ы к есть самая ж и в а я , самая
обильная*** и прочная связь, с о е д и н я ю щ а я о т ж и в ш и е , ж и в у щ и е и будущ и е поколения (К. Ушинский).
* Вдоль - (укр.) уздовж; ** мерно - (укр.) розмірено; ***обильный пишний,розкішний, багатий.
Підрядні
з'ясувальні
(укр.)
Складнопідрядним реченням з підрядним з'ясувальним
(рос. придаточным изъяснительным)
н а з и в а є т ь с я складне речення, у я к о м у п і д р я д н а ч а с т и н а з'ясовує, п о я с н ю є в
головній ч а с т и н і значення дієслова-присудка або і н ш и х
ч а с т и н мови. НАПРИКЛАД Раптом виявилося,
що Павка великий винахідник-конструктор
(О. Копиленко).
що?
[ Мщо)
У ц ь о м у реченні підрядна з'ясувальна частина п о я с н ю є в
головній дієслово виявилося, яке вимагає конкретизації,
бо без цього його значення неповне.
Особливості
речень
Підрядні з'ясувальні відповідають на п и т а н н я непрямих
відмінків і п р и є д н у ю т ь с я до головної частини за допомог о ю с п о л у ч н и к і в і с п о л у ч н и х слів. Підрядна частина с т о совно головної м о ж е займати будь-яке місце.
f
І. Знайдіть у реченнях підрядні з'ясувальні частини. Поставте до них питання від присудка головної частини.
1. Н і к о л и не прагни вгадати я к и х слів від тебе хтось о ч і к у є (В. Сухомлинський). 2. Д у ж е в а ж л и в о щ о б к о ж н а дитина повірила в свої сили, раділа к о ж н о м у ш к і л ь н о м у д н ю (Ш.Амонашвілі).
3. Л ю б л ю як гнуться о с о кори на вітрах і п р у ж н о в и п р я м л я ю т ь свої ш и р о к і зелені плечі (І. Цюпа).
4. Орися пила молоко т р и м а ю ч и к у х о л ь за в у ш к о і раптом побачила щ о по
н ь о м у лізе ж у ч о к сонечко (Г. Тютюнник). 5. Ох, досі не м о ж у повірить щ о
ти в ж е не л ю б и ш мене! (Леся Українка). 6. Нехай ж е всі про те п о ч у ю т ь щ о
розповів Дніпро мені (П. Ребро).
II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Накресліть схеми двох
перших речень.
І. Прочитайте текст. Що виражає його заголовок - тему чи основну думку?
ПЕСИМІСТИ - ПОГАНІ СПІВРОЗМОВНИКИ
Відомо, щ о негарно повсякчас г о в о р и т и л и ш е про себе та свої справи. Так
само неприємно, коли хтось постійно на щ о с ь нарікає, завжди бачить світ
52

54. Складного) рядне речення
у чорному світлі, від майбутнього чекає лише найгіршого. Запам'ятайте,
щ о песимісти - погані співрозмовники. Спілкування з ними викликає поганий настрій і негативне ставлення до ж и т т я , т о м у люди їх оминають.
Б у в а ю т ь випадки, коли л ю д и н у переслідують нещастя одне за одним:
втрата члена сім'ї, хвороба, аварія... У т а к о м у випадку йдеться не про вроджений песимізм. А л е й ці люди повинні усвідомити, щ о ї х н і надто часті
нарікання на свої знегоди й біди не веселять товариство знайомих та приятелів. Це не означає, щ о не треба розповідати про свої нещастя. Навпаки,
зі с п р а в ж н і м и приятелями м о ж н а ділитися і радощами, і п р и к р о щ а м и та
незгодами. А л е не варто повертатися до с м у т н и х обставин та подій знову і
знову (І. Томан).
II. Напишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим.
У складнопідрядних реченнях з підрядними з'ясувальними підкресліть граматичні основи. Чи є в тексті складнопідрядні речення з підрядними означальними?
III. ПОЗМАГАЙТЕСЯ1. Доберіть якнайбільше синонімів до виділених слів.
Спілкування - велике мистецтво, якому потрібно наполегливо вчитися.
Багато корисних порад щодо того, як стати гарним співрозмовником, як
знайти спільну мову з друзями й діловими партнерами, як підтримувати доброзичливі стосунки з людьми, міститься в книгах Іржі Томана « М и с т е ц т в о
говорити» та Д е й л а Карнегі « Я к з н а х о д и т и друзів і в п л и в а т и на л ю д е й » .
Прочитайте ці книги й поділіться своїми «знахідками» з однокласниками,
рідними, знайомими.
Ё ^ Э Перебудуйте подані речення з прямою мовою на складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними. Перебудовані речення перекладіть і запишіть українською мовою.
1. А вот на э т о отвечу: «Взрослые доверяют тем, кто не подводит, на кого
м о ж н о п о л о ж и т ь с я » (В. Вяликов). 2. М и х а и л Иванович сказал о д н а ж д ы :
«Культура начинается с у м ы в а н и я лица» (Т. Кедрина). 3. «Ты ч т о т у т делаешь?» — спросил другой детский голос (Б. Полевой). 4. «Искать друзей в буд у щ е м - удел* одиночества**», - сказал Кульков (Е. Леонов). 5. «В ж и з н и
ни единого цветка не продал!» - торжественно ответил Николай Н и к и т и ч
(К.
Паустовский).
,_
* Удел - (укр.) доля; ** одиночество - (укр.)
самітність.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розкажіть один одному про те, як ви провели канікули або один з вихідних днів. Напишіть невелику розповідь про те, що ви
почули від свого товариша. Використовуйте складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними та дієслова бачити, чути, розповідати, пам'ятати, дізнаватися, думати, говорити (на вибір).
І. Розгляньте репродукцію картини Я. Мацієвської. Розкажіть, що на ній
зображено. Які думки й почуття вона у вас викликає?
53

55. Складного) рядне речення
Я. Мацієвська. Табір у горах
II. Складіть за картиною 3-5 складнопідрядних речень з підрядними з'ясувальними й означальними.
Виконайте завдання одного з поданих варіантів.
Варіант А. Складіть речення, у якому підрядна частина пояснювала або
з'ясовувала б у головній частині значення одного з поданих слів.
М о л о д и й , всесвіт, ранок, д р у ж б а , юність, думав, сказав, переконаний.
Варіант Б. Складіть і запишіть речення за однією з поданих схем.
1. [займ.], (сполучне слово чиї). 2. [ім.], (сполучне слово де ).
3. [дієсл.], (сполучник що ).
§ 9. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
З ПІДРЯДНИМИ МІСЦЯ І Ч А С У
Про особливості семантики, роль у мовленні
та засоби зв'язку підрядних місця і часу
П РИГАДАЙТЕ! На які види за значенням поділяються обставини? Яке значення виражають обставини місця і часу та на які питання вони відповідають?
^ ф у Прочитайте подані складнопідрядні речення з підрядними місця і назвіть їхні структурно-семантичні ознаки: а) на що вказує підрядна частина;
б) чи стосується підрядна частина всього змісту головної частини; в) чим приєднується підрядна частина до головної; г) яке місце стосовно головної займає підрядна частина.
54

56. Складного) рядне речення
1. Х И Л И Л И С Я густі лози, звідкіль вітер віє (В. Сосюра). 2. Україна моя
починається там, де доля моя усміхається (П. Осадчук). 3. Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори (А. Малишко). 4. Куди не гляну,
владно скрізь зима господарює (Д. Луценко).
Підрядні
місця
Складнопідрядним реченням з підрядним місця (рос. придаточным места) називається таке складне речення, у
якому підрядна частина вказує на місце або напрям дії,
про яку йдеться в головній частині. НАПРИКЛАД; Де громи гриміли смертю огняною, зливи прошуміли сивою сті
ною (А. Малишко).
де?
( д е И ]•
Особливості
речень
У складнопідрядних реченнях з підрядними місця підрядна частина п о я с н ю є головну частину в цілому, відповідає
на питання де? куди? звідки? і приєднується сполучними
словами де, куди, звідки. У головній частині цим словам
м о ж у т ь відповідати вказівні слова тут, там, туди, звідти, скрізь, всюди, кудись т о щ о . НАПРИКЛАД: Де воля родиться, тд,м загиба зневіра (Д. Павличко).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
У складнопідрядних реченнях з підрядними місця сполучні слова де,
куди, звідки є прислівниками і виконують синтаксичну роль обставини.
НАПРИКЛАД: Над озером, де плачуть верби, стоїть вродлива мавка
чорноброва (Л. Забашта).
' І. Знайдіть у реченнях підрядні місця. Поставте питання від головної частини до підрядної. Укажіть сполучні та вказівні слова. У яких реченнях підрядна частина вказує на місце дії, а в яких - на напрям?
1. Там де берег завертав на захід виднілась якась ж и в а істота (М. Трублаїні). 2. Де щастя упало там і приятелів мало (Нар. творчість). 3. М о ж е ,
там де зоря мрій зірву д о с х о ч у (Г. Овсієнко). 4. Де літо маки стеле килимами дитя в городі ходить коло мами (Л. Костенко). 5. Н а пагорбах поруділа трава і зеленіла тільки там де корінь сягав ґрунтової води (А. Шиян).
6. Там де ти колись ішла т и х а с т е ж к а зацвіла (Б. Олійник).
II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограму
«Кома в складнопідрядному реченні». Накресліть схеми трьох речень (на вибір).
Ц^ЕР Розмежуйте подані складнопідрядні речення з підрядними місця і підрядними означальними. Що лежить в основі такого розмежування?
1. М и п р о с к а к у є м о сусіднє село, де ж и в е дід Корній (М.
Стельмах).
2. Там, де річка перетинає давні кристалічні породи, над її с т і й к и м правим берегом височить велика кам'яна брила (Г. Скурлат). 3. Злітає ластівка угору, над о с о к о р а м и летить, де ч а ш у вечора прозору по вінця налива
блакить (Л. Дмитерко). 4. Щ е в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі*
трепетні ліси, де дуби мовчали величаво у краплинах ранньої роси (В. Симоненко). 5. Де ходить сон с т е ж к а м и лісовими, дрімає в місті темний ві-
55

57. Складного) рядне речення
тровій (М. Сингаївський). 6. Посадили ми сосновий бір на тому с а м о м у місці, де колись курілись піски (Ю.
Збанацький).
* Гомінл ивий - (рос.)
шумный.
II. Укажіть сполучні слова, визначте їхню синтаксичну роль.
І. Відновіть і запишіть прислів'я, поєднавши подані головні та підрядні
частини. З яким видом складнопідрядного речення співвідносні ці прислів'я?
Підрядні
частини
Куди голка
Куди ніч
Куди серце л е ж и т ь
Де відвага
Де свої б ' ю т ь с я
Де згода панує
Де м'яко стелять
Де рідний край
Головні
частини
туди й день
там і горе т а н ц ю є
хай ч у ж і не з а в а ж а ю т ь
там твердо спати
туди й нитка
там під вербою рай
там перемога
туди й о к о глядить
Поясніть, як ви розумієте значення відновлених прислів'їв.
' Складіть і запишіть складнопідрядні речення за поданими схемами. Визначте вид підрядних частин.
. 1. [
). 2. [звідти]7(зві^ки ). 3. ( к у д и ) ? ^ ] . 4. [тамДдЬ ), ].
ЧаД • _
Уявіть, що вам доручили спроектувати дендропарк чи парк відпочинку
у вашому місті (селі). Зробіть усний детальний опис парку, вживаючи складнопідрядні речення з підрядними місця.
Дендропарк у м. Умані
Складнопідрядним реченням з підрядним часу (рос. придаточным времени) називається таке складне речення, у
якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії,
про яку йдеться в головній частині. НАПРИКЛАД: 1. Як
на землю зійду з космічних висот, до струмка
припаду
між зелених осок (Л. Татаренко).
коли?
( я к ) , [ ].
56

58. Складного) рядне речення
2. Люди перестають
тати
(Д.Дідро).
мислити тоді, коли перестають
чи-
коли?
[ ], ( к о л и ) .
Особливості
речень
У складнопідрядних реченнях з підрядними часу підрядна
частина стосується всієї головної частини, відповідає на питання коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу? та приєднується до головної сполучниками коли, як, відтоді як, після того як, з того часу як, як тільки, тільки що, скоро, ледве,
щойно або сполучними словами відколи, поки, доки, аж поки,
аж доки. У головній частині цим словам можуть відповідати
вказівні слова тоді, доти, до тих пір, до того часу тощо. НАПРИКЛАД: Я люблю 'їхати на поле тоді, як ниви зеленіють
та хвилюються, зеленими хвилями (І. Нечуй-Левицький).
Підрядна часу, я к і підрядна місця, стосовно головної частини м о ж е займати будь-яке місце.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ'.
У складнопідрядних реченнях з підрядними часу, де зв'язок оформлюється сполучниками після ТОГО ЯК, З ТОГО часу ЯК, кому можна ставити як
передусім сполучником, так і після вказівної частини (перед як). Характер відношень від цього не міняється; міняється лише склад головної й
підрядної частин та інтонаційне оформлення.
ПОРІВНЯЙТЕ1.
підрядна частина
1. Після того, як луг покосять', знову трави ростуть
ченко).
в цвіту (В. Тка-
коли?
[після того, (як ), ].
підрядна частина
—
2ҐТіісля того як луг покосять, знову трави ростуть
коли?
в цвіту.
(після '^ОГО ЯК)ГГ ]•
І- Знайдіть у реченнях підрядні частини часу. Поставте питання від головної частини до підрядної. Назвіть засоби зв'язку. Яке речення має підрядну означальну частину?
1. Коли ворог вибивав із н а ш и х рук ш а б л ю тоді на зміну їй приходило
слово (М. Горинь). 2. Тільки-но човен мій з р у ш и в с ь я в т у ж мить к и н у в с я
навздогін за плотом, т р и м а ю ч и с ь у з д о в ж узбережної мілини (Марк Твен).
3. Коли я у К и ї в прибуду і вийду на кручі Дніпра поллється в запилені груди ц і л ю щ а ранкова пора (П. Воронько). 4. Поранилась, скривилася хмаринка коли із вітром ю н и м пустувала й на заході ш о в к о в о ю х у с т и н к о ю
кривавий пальчик т и х о витирала (Г. Дудка). 5. Щ о р а з у коли я д и в л ю с я
на зелені мережива* полезахисних л і с о с м у г на ланах мені п р и г а д у ю т ь с я
радісні години нашої праці (В. Сухомлинський).
6. Наближався час коли
57

59. Складного) рядне речення
М а р к о мав їхати в велике приморське місто складати іспити до морехідного т е х н і к у м у (М. Трублаіні).
* Мереживо - (рос.) кружево.
II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні
основи. Накресліть схеми речень.
І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
Т А Є М Н И Ц І ВОДИ
Ч и д о с т а т н ь о ми знаємо п р о
воду?
'ШНЯ/В^^Ї/ШЕЗ&ЇЯШЩя,
Ні, далеко не достатньо. Вода буМ^ЛшЙ^
ває парою, рідиною, твердим тілом,
""*
" коли замерзне. М а й ж е всі тіла, о х о л о д ж у ю ч и с ь , с т и с к у ю т ь с я . Киньте
шматочок с в и н ц ю в розплавлений
свинець, і він потоне. Ш м а т о ч о к
в о с к у т е ж потоне у восковій рідині.
А лід не тоне. Вода, замерзаючи, не
стискується, а розширюється.
П. Левченко. Водяний млин
Я к о ю холодною здається вода
рано-вранці, коли повітря в ж е нагрілося. А ввечері? Увечері, як потягне
холодком, купатися улітку особливо приємно. Ч о м у це так? Вода має д у ж е
велику теплоємність. Саме тому вранці вона нагрівається не так ш в и д к о ,
я к с у ш а , а ввечері повільніше о х о л о д ж у є т ь с я .
Велика теплоємність води дозволяє організмові людини порівняно легк о підтримувати постійну температуру тіла, щ о й необхідно для ягиття.
Я к б и наше тіло було з металу, перший ж е протяг призвів би д о катастрофічного падіння температури.
Ж о д н а рідина не потребує такої великої кількості тепла для свого випаровування, я к вода. Т о м у там, де багато води, навіть у найбільшу л і т н ю
спеку не буває д у ж е ж а р к о .
У чому ж річ? Ч о м у такі дивні властивості води, не с х о ж і на ті, щ о маю т ь і н ш і тіла? Вся справа в будові її молекул. Вона досить своєрідна й надає воді о с о б л и в и х властивостей (За К. Земляком).
II. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними часу й місця, поясніть їхню
роль у тексті. Підкресліть у цих реченнях сполучники (сполучні слова) та вказівні слова. Накресліть схеми речень.
. Складіть план прочитаного. За складеним планом та виписаними реченнями усно перекажіть прочитане.
Кожний різновид часового значення має тільки йому властиві сполучники або
сполучні слова: а) підрядна частина, яка вказує на час дії головної в широкому розумінні, приєднується сполучниками коли, як; б) підрядна частина, яка вказує на
момент дії головної, приєднується сполучниками відтоді як, з того часу як, сполуч-
58

60. Складного) рядне речення
ним словом відколи; в) підрядна частина, яка вказує на межу тривання ди головної,
приєднується сполучними словами доки, поки, аж поки, аж доки; г) якщо початок
дії головної частини збігається з кінцем дії підрядної, то використовуються сполучники тільки-но, скоро, щойно, ледве.
Ч щ , Прочитайте р е ч е н н , Установіть, які різновиди часових значень виражені в кожному випадку, якими сполучниками і сполучними словами оформлюються ці часові значення.
1. Щойно за Дніпром виткнулося сонце, в Січі раз, і вдруге, і втретє стрельнула гармата (ГІ. Панч). 2. Коли мати привела до неї знахаря, Маруся сиділа
під старими липами (П. Куліш). 3. Як потепліє, повесніє, у гаї знов зазеленіє
новеньке листячко дубове (Д. Павличко). 4. Я к прикотилася до нашого села
війна, мені ще тільки п'ятнадцятий минав... (В. Сичевський). 5. Ледве встигли
впасти з даху перші краплі, як під скісним вранішнім промінням швидко почали танути болота й річища джерел (Г. Данилевський).
'Доповніть речення підрядними частинами часу так, щоб вони відповідали на вказані в дужках питання. Правильно вживайте необхідні сполучники та
сполучні слова.
1. У залі стало т и х о (коли?)... 2. ... (з якого часу?) я не бачив свого товариша. 3. Сніг виблискував на деревах (доки?) ... 4. Після того (після чого?)
... почали поволі прокидатися. 5. ... (коли?) задзвонив телефон. 6. Я не міг
розв'язати задачу (як довго?)
....
Перебудуйте подані прості речення з дієприслівниковими зворотами на
складнопідрядні з підрядними часу. Чи будуть утворені вами речення синонімічними? Які з речень - прості чи складні - більш точно й виразно повідомляють про час реалізації факту?
З Р А З О К . Будь уважним, виконуючи контрольну
ним, коли виконуєш контрольну
роботу.
роботу. — Будь
уваж-
1. Осінь, награвшись листям досхочу, б у й н и м и вітрами зняла з дерев
р о з к і ш н е багряне убрання (Ю. Збанацький). 2. Спостерігаючи зовнішній
світ, Григорій намагався забутися, о с о б л и в о в години дозвілля (І. Багряний). 3. Перейшовши довгим дощаним мостом через Дніпро, подорожні
обернулись назад і поклали три земних поклони с в я т о м у місту (П. Куліш).
4. Стомившись од напливу вражень, білий кінь спинився, н а ш о р о ш и в
вуха і с т о р о ж к о с к о с и в очі (В. Дрозд).
Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.
Варіант А. Напишіть невелику розповідь про подорож під час вихідних до лісу,
парку, вживаючи складнопідрядні речення з підрядними місця.
Варіант Б. Напишіть невеликий твір-опис «Зимовий ранок», вживаючи складнопідрядні речення з підрядними часу.
м
1. Підрядні місця і часу пояснюють головну частину в цілому й виражають
відповідно місце або час дії, про яку йдеться в головній частині.
2. Зі сполучних засобів у складнопідрядних реченнях з підрядними місця
уживаються сполучні слова, а з підрядними часу - ще й сполучники, до
яких у головній частині можуть бути відповідники - вказівні слова.
59

61. Складного) рядне речення
§ 10. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
З ПІДРЯДНИМИ СПОСОБУ ДІЇ І СТУПЕНЯ
ТА З ПІДРЯДНИМИ ПОРІВНЯЛЬНИМИ
Про особливості семантики, будови, роль у мовленні та засоби
підрядних способу дії і ступеня та
порівняльних
зв'язку
П РИГАДАЙТЕ! На які питання відповідає обставина способу дії? Яка її роль у
мовленні?
ПІ»У Прочитайте складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня. Назвіть їхні структурно-семантичні ознаки: а) на що вказує підрядна частина; б) чи стосується підрядна частина всього змісту головної частини; в) чим
приєднується підрядна частина до головної; г) яке місце стосовно головної
займає підрядна частина.
1. Вишні цвіли так рясно, наче вкрив ї х пухнастий сніг (Ю.
Яновський).
2. Вона почала придивлятися до нього, наскільки це було в її змозі (М. Коцюбинський). 3. Так мені чогось с у м н о й боязно, щ о а ж серце м о є мре (Марко Вовчок). 4. Я к дбаєш, так і м а є ш (Нар.
творчість).
Підрядні
способу дії і
ступеня
Складнопідрядним реченням з підрядним способу дії і
ступеня (рос. придаточным образа действия и степени)
називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, про яку
йдеться в головній частині. НАПРИКЛАД: 1. Мороз ударив
так нагло, що побив геть усі чорнобривці в саду (С. Павленко). 2. І скільки видно було, на цілі кілометри рухались і
рухались колони військ, здіймаючи куряву (О. Гончар).
Особливості
речень
В аналізованих реченнях підрядна частина відповідає
на питання як? яким способом? у якій мірі? наскільки? і
п о є д н у є т ь с я з головною частиною сполучними словами як,
скільки, наскільки та сполучниками як, мов (немов, мовби),
наче (неначе, начебто), ніби (нібито), чим...тим, що, щоб.
У головній частині м о ж у т ь бути вказівні слова так, такий, стільки, настільки. НАПРИКЛАД 1. Будівництво нових населених пунктів будемо проводити так, щоб кожне
село і кожне подвір'я були з садом (С. Скляренко).
як?
[ ІДщоб).
2. Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов (В. Сосюра).
наскільки?
[ ], (ЩО ).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Підрядну частину ступеня треба відрізняти від підрядної означальної.
Якщо вказівні слова такий, гак вжито відповідно з прикметником чи прислівником, то підрядна частина завжди має значення ступеня. У цих випадках вказівне слово можна замінити словом настільки.
60

62. Складного) рядне речення
ПОРІВНЯЙТЕ1.
наскільки?
1. Сонце таке яскраве,
(підрядна ступеня)
що дивитися боляче.
2. У січні бувають такі морози, що тріскаються дерева.
(підрядна означальна)
[ ], ( щ о ) .
які?
[ ], (що ).
И ^ Р І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть, що всі подані речення є складнопідрядними з підрядними способу дії і
ступеня. Накресліть схеми, назвіть засоби зв'язку. Підкресліть вказівні слова.
1. Поза хатами тяглися виноградники на всі боки скільки можна було
бачити о к о м (І. Нечуй-Левицький).
2. І чим розвиненіший внутрішній світ
тим д у х о в н о б а г а т ш о ю є й сама людина (Р. Арциигевський).
3. А на плесі
вода така темна ніби на чорному камені настояна (М. Стельмах). 4. Скільки х в и л ь у б у р х л и в о м у морі стільки співів у серці моїм (Леся
Українка).
5. Треба так звалити дерево щ о б к р я ж и с т а дубина, г у р к н у в ш и на землю,
не зламала і не п о ш к о д и л а і н ш и х дерев (В. Близнець). 6. Голос так дзвенить, плете шовки-узори щ о серце завмира (А. Малишко). 7. Тарас був такий схвильований щ о й о м у а ж перехоплювало подих (В. Ткаченко).
II. Зробіть письмовий синтаксичний розбір двох перших речень.
ОУ-ГАВА - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, у якому реченні підрядна частина має значення способу дії і ступеня. Обґрунтуйте свою думку.
1. Хмари повзли так низько, щ о перехожі несподівано виринали з них і
так с а м о несподівано тонули (В. Симоненко). 2. Другої ночі впав такий туман, щ о ми вирішили пристати до зарослого к у щ а м и берега (Марк Твен).
[ I j t y Доповніть подані речення підрядними способу дії і ступеня. Утворені
речення запишіть. Підкресліть сполучники, сполучні та вказівні слова.
1. Довкола було тихо... . 2. Цвіте липа так б у й н о й розкішно... . 3. Розвідники йшли настільки обережно... . 4. А р т и с т и виступали так... . 5. С л ю сар відремонтував верстак так добре... . 6. Ч и м більше снігу в полі... .
И Д У Складіть і запишіть складнопідрядні речення з поданими парами слів.
Визначте види підрядних частин.
1.
2.
3.
4.
5.
Стільки (вказівне слово) - скільки (сполучне слово).
Настільки (вказівне слово) - наскільки (сполучне слово).
Так (вказівне слово) - щоб (сполучник).
Так (вказівне слово) — ніби (сполучник).
Такий (вказівне слово) - що (сполучник).
ПРИГАДАЙТЕ! Що таке порівняльний зворот?
Підрядні
порівняльні
Складнопідрядним реченням з підрядним порівняльним
(рос. придаточным
сравнительным)
називається таке
складне речення, у якому сказане в головній частині розкривається через порівняння із змістом підрядної частини. НАПРИКЛАД: І.Атепер у серці щось тремтить і грає,
61

63. СклаЗиопйряЗие речения
як тремтить на сонці гілка золота (М. Рильський). 2. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась
дівчинадитина
(Т.Шевченко).
Особливості
речень
Підрядна порівняльна частина відповідає на питання як? подібно до чого? і приєднується до головної сполучниками як,
мов (немов, мовби, немовби), ніби, наче (неначе, начебто).
Підрядна частина залежить від головної в цілому і відносно неї м о ж е займати будь-яке місце. У головній частині
м о ж е бути прислівник так. Н А П Р И К Л А Д ; Немовби день
чекає ночі, я так побачення чекав (П. Сердюк).
як?
(немовби ), [ ].
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Підрядна порівняльна частина часто буває неповним реченням - з пропущеним присудком, який легко відновлюється з головної частини. НАПРИКЛАД:
Косарі тримали в руках коси, як воїни зброю (О. Довженко).
Стилістичні
особливості
Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня та підрядними порівняльними використовуються
здебільшого в художньому та розмовному мовленні з мет о ю образного змалювання дійсності.
І. Спишіть подані складнопідрядні речення з підрядними порівняльними, розставляючи пропущені розділові знаки. Простежте, я к з а допомогою цих
речень автори образно змальовують дійсність.
1. Місяць виплив з-за хмари наче човен з-за острова і залив своїм сяйвом
тундру (М. Трублаіні). 2. Людина прагне до щастя одвічно* як ріки в долини (М. Нагнибіда). 3. Кострубаті й присадкуваті верби міцно чіплялися оголеним корінням за землю немов х и ж и й птах загнав пазурі у здобич (М. Коцюбинський). 4. М і ж мозолями сині розколини наче м і ж горами сині ріки
(Д. Павличко). 5. Довгим ключем пливли по небу хмари як журавлі у вирій
(М. Стельмах). 6. Я к тиха вода в річці пропливали спогади (А. Шиян). 7. Олена
не стала перечити і як тінь зникла за дверима (О. Квітневий).
* Одвічно - (рос.) издавна.
II. Підкреслітьу реченнях граматичні основи. У яких прикладах підрядні частини співвідносяться з неповними реченнями? Усно відновіть пропущені члени речення.
ffi^W МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Що спільного й відмінного між складнопідрядними
реченнями з підрядними порівняльними та підрядними способу дії і ступеня?
^ Т Ї ^ І І. Прочитайте речення. Знайдіть серед них два простих речення з порівняльними зворотами. Обґрунтуйте свою думку. Які підрядні частини за
структурою співвідносяться з неповними реченнями?
1. Летітиме земля все так ж е м і ж світами в холодну вишину, як лине
вічний час (В. Сосюра). 2. Гострі іскорки с і ю т ь с я донизу так, як навесні
с і ю т ь с я пелюстки з розквітлої черешні та вишні (Є. Гуцало). 3. З'явилася
одна-єдина мить, вагома й чиста, мов краплина крові (В. Терен). 4. Дніпро
62

64. Складного) рядне речення
так само, як і раніше, грав водоспадами (Я. Ваш). 5. День дзвонив, як роса
на блакитній стеблині (Г. Коваль). 6. Над р і к о ю схилилась береза, немов
дівчина в білій сорочці (О. Донченко). 7. Людина в світ зерно нести повинна,
я к зерно носить л ю д я м колосок (Г. Коваль). 8. В ж е вростає в історію літо,
я к у рани вростає сіль... (О.
Пухонська).
II. Укажіть складні речення. Визначте види підрядних частин та засоби зв'язку.
Накресліть схеми двох складних речень (на вибір).
И ^ У І. Розгляньте репродукцію картини К. Трохименка. Що зображено на
передньому плані? Яким настроєм перейняте полотно?
К. Трохименко. Над Великим шляхом
II. Складіть невеликий опис за картиною. У тексті використайте складнопідрядні речення з підрядними порівняльними.
Залежно від того, який відтінокзначення має підрядна частина - якіснокількісний чи порівняльний, - розрізняємо відповідно складнопідрядні
речення з підрядними способу дії і ступеня та підрядними порівняльними. Проте часто зарахування речень до одного з цих типів є утрудненим через слабку розмежованість їхніх значень.
§ 11. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
З ПІДРЯДНИМИ ПРИЧИНИ, МЕТИ, УМОВИ
Про особливості
семантики,
підрядних
будову, роль у мовленні та засоби
причини, мети, умови
зв'язку
ПРИГАДАЙТЕ! На які питання відповідають обставини причини, мети й умови? Яка їхня роль у мовленні?
Порівняйте групи складнопідрядних речень. Визначте, у реченнях якої
групи є підрядні причини, у яких - мети, а в яких - умови. З'ясуйте, на що вка-
63

65. СкаОиопГОрядие речения
зує підрядна частина в кожному виді речень, на які питання відповідає, якими
сполучниками приєднується до головної частини.
Група 1.1. Ніяка в світі сила нас не зламає, бо нас коріння наше в землі
тримає (Г. Дудка). 2. На березі ставало темно, тому що з берега насувала
важка чорна хмара (О. Донченко).
Група II. 1. Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим (М. Стельмах). 2. Життя не кінчається смертю, якщо залишається сад (В. Терен).
Група III. 1. Лелека крилатий, лелека старий вернувся до білої хати,
аби лише вдома вмирати (М. Ткачук). 2. Щоб твоя щаслива літувала доля,
заступлю дорогу осені й журбі (С. Жадан).
Підрядні
причини
Складнопідрядним реченням з підрядним причини (рос. придаточным причины) називається таке складне речення,
у якому підрядна частина вказує на причину дії, про яку
йдеться в головній.
1. Земля прекрасна, тому
що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю. Бедзик).
[ ], (тому щ о ) .
2. Люблю людей землі своєї, бой я землі своєї син (В. Сосюра).
чому?
t ]ГїбЬ.
Особливості
речень
Підрядна частина причини відповідає на питання чому?
з якої причини? через що? і приєднується до головної частини сполучниками бо, тому що, оскільки, через те що, з
тієї причини що, тим що, у зв'язку з тим що та ін.
Підрядна причини пояснює головну частину в цілому,
тому питання до підрядної ставиться не від певного слова,
а від головної частини в цілому.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Складені сполучники тому що, через те що, тим що першою своєю
частиною (тому, через те, тим) можуть міститися в головній частині речення, а другою частиною (що) - у підрядній. Це буває тоді, коли перша частина є логічно наголошеною і вимовляється підвищеним тоном.
Кому в такому разі ставимо перед словом що.
ПОРІВНЯЙТЕ*
1. Я звернувся до брата тому, що він старший,
2. Я звернувся до брата, тому що він старший.
[тому], (що ).
[ ], (тому що ).
1. Прочитайте речення. Укажіть у них підрядні частини зі значенням причини та сполучники, якими вони приєднані. Поставте питання від головних частин.
Порівняйте речення з комою перед сполучником тому що і речення, у яких кома
розділяє цей сполучник. У яких випадках значення причини виражено сильніше?
1. Погане читання шкідливе тому, що воно позбавляє нас великої користі, яку дає гарне читання (С. Поварнин). 2. Після дощу вода в бухті скаламутніла, бо в неї з острова нанесло намулу (М. Трублаїні). 3. Дівчина міцно
64

66. СкладибпйряЭие реченні:
стискала ручку парасольки, бо вітер надимав її та рвав з рук (М. Трублаіні). 4. Становище його було кепське тим, що він не мав абсолютно ніяких
речей... (І. Багряний). 5. Тому що на степу стирчало скрізь бадилля від пересохлих бур'янів, військо посувалося повільно (П. Панч). 6. Час — найлютіший кат якраз тому, що він - найгуманніший лікар (В. Пахаренко).
7. Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш (Нар. творчість).
II. Накресліть схеми речень.
^ К Щ Ш Перекладіть усно подані речення українською мовою. Перебудуйте їх
на складнопідрядні з підрядними причини. Перебудовані речення запишіть і
прочитайте вголос, дотримуючись правильної інтонації.
З Р А З О К . Из-за болезни Андрей не ходил на занятия две недели. - Андрій не ходив на заняття два тижні, тому що хворів.
1. Наташе дали отпуск по болезни. 2. Котенок со страху залез на дерево.
3. Из-за опоздания я не мог понять объяснение учителя. 4. Из уважения
к матери я промолчал. 5. Благодаря помощи друга я сумел принять правильное решение.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Уявіть одну із запропонованих ситуацій: а) вас
запросили на день народження, але ви через об'єктивні причини не можете
прийти; б) ваш однокласник просить вас дати йому списати домашне завдання, але ви не хочете цього робити. Обґрунтуйте свою відмову, використавши
складнопідрядні речення з підрядними причини.
Підрядні
мети
Складнопідрядним реченням з підрядним мети (рос.
придаточным цели) називається таке складне речення,
у якому підрядна частина вказує на мету дії, про яку
йдеться в головній частині. НАПРИКЛА £ 1. Солдати не
шкодували ніг на битих шляхах, аби швидше зустріти
тепло рідної хати (О. Дмитерко).
навіщо?
[ Ма^и).
2. Христя, щоб як-небудь скоротити час, почала вишивати сорочку (Панас Мирний).
з якою метою?
[
Особливості
речень
,(щоб^].
Підрядна мети стосується головної частини в цілому, відповідає на питання з якою метою? для чого? навіщо? і поєднується з головною частиною сполучниками щоб, для
того щоб, аби.
Сполучник для того щоб уживається здебільшого в офіційно-діловому та науковому стилях, а сполучник аби —
у розмовному.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Сполучник для ТОГО щоб залежно від інтонації може повністю входити
до підрядної частини або ж його перша частина (для ТОГО) - до головної
частини, а друга (щоб) - до підрядної.
65

67. ПОРІВНЯЙТЕ1. 1. На березі зупиняться рибалки, для того щоб зварити
з риби юшки і заснути в холодочку. 2. На березі зупиняться рибалки для того, щоб зварити з риби юшки і заснути в холодочку.
У і р у І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Що нового про свято Івана Купала ви дізналися? Чи доводилося вам бувати учасниками або свідками такого дійства? Усно перекажіть прочитане, замінивши виділені слова
синонімами.
Іванів день, Івана Купала, Купала, К у п а й л и д я - це одне із найв а ж л и в і ш и х свят н а ш и х предків,
я к е було пов'язане з літнім сонцеворотом.
Напередодні свята за селом на
мальовничому березі ріки встановлювали прикрашене квітами і вінками ритуальне дерево, яке називали Мареною або Купалою. Особливо
привабливим для дорослих і дітей
було купальське вогнище, я к е розпалювали біля обрядового дерева.
Н. Юзькова. На Івана Купала
Щ о б підготувати вогонь, к о ж н и й
повинен був принести дерев'яний уламок.
Господарі проганяли крізь вогонь скотину, щ о б відігнати від неї нечисть. Матері спалювали с о р о ч к и х в о р и х дітей, щ о б у к у п а л ь с ь к о м у багатті з н и к л и їхні хвороби.
Коли вогнище трохи зменшувалося, молодь починала перестрибувати через нього. Наші предки робили це, щ о б був «високий» у р о ж а й . Дівчата кидали у воду вінки - куди вони попливли, там і знаходилася дівоча доля...
Існувало повір'я, що купальської ночі на к у щ і папороті розцвітає багряна, схожа на жарину, квітка. Кому пощастить її зірвати і сховати від нечистої
сили, тому відкриються таємниці всіх земних скарбів (За В. Супруненком).
II. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними мети. Накресліть їхні схеми. Підкресліть граматичні основи.
gg&ABA
- ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, яке з поданих речень є складно
підрядним з підрядним мети, яке - з підрядним з'ясувальним, а яке - з підрядним означальним. Обґрунтуйте думку.
1.1 де в світі тая сила, щоб в бігу мене спинила? (І. Франко). 2. Кожна мати
хоче, щ о б її діти росли розумними і щасливими (О. Квітневий). 3. Докласти
треба руки мозолясті, щоб красувався вбогий переліг нечувано багатим урожаєм (М. Рильський).
^ Г ^ У І. Знайдіть у реченнях підрядні частини мети. Поставте до підрядних
частин питання. Назвіть засоби зв'язку частин складних речень.
1. Підійшла черешня тихо до воріт простягнула пишні віти (біло)сніжні
щоб плодом прийдешнім чарувати світ (Г. Хорташко). 2. Уже кружляє листя
жовто-ржаве щоб на асфальті мокрому (з,с)почить (М. Рильський). 3. Десь об
груди землі ро(з,с)биваютьея лебеді щ о б училися вірності люди у них (Є. Летюк). 4. Краще я зб(е,и)ру джерела зроблю з них цимбали щ о б тобі дівчино
66

68. Складиоґйрядие речення
мила вони красно грали (В. Івасюк). 5. Оста(н,нн)ій промінь ловить листопад
щоб підсушити обважнілі крила (Г. Дудка). 6. Аби (не)витрачати зайвих снарядів мусив зробитися снайпером (О.Довженко). 7. Данило постукав у віконце щоб мати одчинила йому двері пр(е,и)слухався до її ходи (М. Стельмах).
II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки.
Обґрунтуйте орфограми у виділених словах та розберіть ці слова за будовою.
Складіть і запишіть складнопідрядні речення, використавши подані
частини як підрядні мети. Поставте потрібні розділові знаки. Визначте засоби
зв'язку частин речень.
1. Для того, щоб яблуня дала гарний урожай... . 2. ...щоб земля під деревами не пересихала. 3. ...щоб стати учасником обласного конкурсу. 4. ...щоб
провести загальношкільні збори... . 5. Щ о б мати вірних приятелів... .
Ч Г
_
Щ Ц / І . Прочитайте подані тези. Які аргументи можна навести на підтвердження кожної з них?
1. Сьогодні надзвичайно важливим є екологічне виховання (бережливе
ставлення до природи). 2. У дітях потрібно виховувати любов до спорту.
3. Дітей потрібно виховувати патріотами своєї країни.
II. Складіть невеликий усний роздум (4-6 речень), у якому аргументуйте правильність однієї з тез. Використайте складнопідрядні речення з підрядними мети.
Підрядні
умови
Складнопідрядним реченням з підрядним умови (рос.
придаточным условия) називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на умову, за якої
можливе те, про що йдеться в головній частині.
П
К Л А Д : 1. Коли б у людства не було фантазії, було б стократ на світі важче жить (Г. Коваль).
за якої умови?
(коли), [ ].
2. Людська душа втрачає дивоцвіт, коли любов Ті не зігріває (Г. Васильченко).
за якої умови?
[ ], (коли).
Особливості
речень
Підрядна частина умови відповідає на питання за якої
умови? і приєднується до головної сполучниками коли
(коли б), якби, аби, якщо, як. У головній частині цим сполучникам може відповідати слово-частка то.
Якщо пошукаєш у книгах мудрості, то знайдеш
велику користь д.т душі своєї (Нестор Літописець).
РОЗРІЗНЯЙТЕ1.
(підрядна часу)
І. Як почав Саверій партизанити в рідних місцях, то помалу зібрав до себе всіх колишніх друзів (М. Малиновська).
коли?
( я к ) , [ ].
67

69. Складного) рядне речення
(підрядна умови)
*
2. Як навесні земля добре ореться, буде добрий рік (О. Кобилянська).
за якоїдмови?
(як ), [ ].
ЛШІ'-W І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи. Накресліть схеми речень,
визначте вид підрядних частин.
1. Як хочеш випити дж(е,и)рельної води з живим сріблом досвітньої зірниці йди на світанку в степ і пр(е,и)пади гарячими вустами до криниці
(JI. Дмитерко). 2. Якщо людина прагне слави й насолоди це може збити
її у протиприродний стан (Г. Сковорода). 3. Якщо не зможу (ні)чим любій
Вітчизні прислужитись тоді з усієї сили намагатимусь (ні)коли ні(в)чому
їй не шкодити (Г. Сковорода). 4. Усе можуть зробити людські руки коли
захочуть (Г. Тютюнник). 5. Як будеш земле ти щас(т)ливою то буду в щасті
жить і я! (П. Сингаївський). 6. Як(би) Марко вийшов хвилин на п'ятнадцять
раніш дощ не догнав би його (М. Трублаїні): 7. Будь-яка праця стає творчістю якщо ти вкладаєш у неї душу (В. Сухомлинський).
II. Поясніть, як ви розумієте зміст другого й третього речень. Чи згодні ви з
автором цих висловлювань?
III. Визначте синтаксичну роль виділених слів.
Перебудуйте подані прості речення на складнопідрядні з підрядними
умови. Простежте, які речення - прості чи складні - повніше й точніше виражають значення умови. Перебудовані речення запишіть.
ЗРАЗОК. При добрій організації роботи можна досягти високих результатів. — Якщо добре організувати роботу, то можна досягти високих результатів.
1. Без пісні життя стає безбарвним і сумним. 2. Бажаючи розібратися
в людях, прагни спочатку пізнати себе. 3. Добре підготувавши домашні
завдання, можна отримати гарні оцінки. 4. Лише усвідомлення свого призначення дає нам змогу по-справжньому відчути задоволення від життя.
5. Наполегливою працею можна досягти успіху. 6. Після вдалого виступу
можна розраховувати на нагороду.
Прочитайте прислів'я. Як ви розумієте їхній зміст? Визначте вид підрядної частини в кожному реченні.
1. Щоб лиха не знати, треба своїм плугом орати. 2. На те щука в річці,
щоб карась не дрімав. 3. Не поможе й булава, коли дурна голова. 4. Не
клади пальця в рот, бо відкусять. 5. Де сила панує, там правда мовчить.
6. Чоловік jviae два вуха, щоб більше слухав, і один язик, щоб менше говорив. 7. Як немає сили, то й світ не милий. •
'II. Складіть невелику усну розповідь, основна думка якої була б співзвучною з
думкою одного з поданих прислів'їв.
Доберіть до поданих головних частин підрядні, вміщені в довідці. Відновлені речення запишіть, підкресліть у них члени речення, визначте вид підрядних.
68

70. Складнопідрядне: рече
1. Несли кобзарі славні народні пісні по всій землі нашій... . 2. .Летіли
сніжинки з високого неба... . 3. Я вигрію холод своєю душею... . 4. І лиш
тоді прокинеться весна.... 5. Ходімо в райдугу, кохана... . 6. Ненька серцем
спиняє вітер... . 7. ...не жити тут бджолі. 8. ...прийдуть з України верби і
тополі (В. Симоненко). 9. Навшпиньки тиша ходить у саду... .
Д О В І Д К А : щоб чули їхню кобзу, їхні думи, їхній голос (І. Шапоеал); щоб
впасти на вії, всміхнутись до тебе (Г. Дудка);, щоб повнилась чашею наша
весна (Н. Сосюк); як упаде бурулька кришталева (Г. Дудка); якщо зуміємо
пройти (М. Руденко); щоб не рвався в дитячі сни (Н. Сосюк); коли б не квітучі долини під горами (В. Кучер); і якщо впадеш ти на чужому полі; щоб
гілку не труснути ненароком (Г. Дудка).
™ 1. Підрядні причини, мети, умови вказують відповідно на причину, мету
чи умову того, про що йдеться в головній частині.
2. Якщо підрядна частина приєднується сполучниками для того щоб, тому
що, через те що, тим що, кому можна поставити перед усім сполучником
або ж перед його другою частиною. Це залежить від інтонації.
§ 12. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
З ПІДРЯДНИМИ НАСЛІДКОВИМИ І ДОПУСТОВИМИ
Про особливості значення, роль у мовленні та засоби зв'язку
в реченнях з підрядними наслідковими і допустовими
Підрядні
наслідкові
Складнопідрядним реченням з підрядним наслідковим
(рос. придаточным следствия) називається таке складне
речення, у якому підрядна частина вказує на наслідок дії,
про яку йдеться в головній частині.
Листя
горобини з зеленого стало жовтим, так що його важко
було відрізнити від ягід (В. Гжицький). [ ], (так що ).
Особливості
речень
Підрядна наслідкова частина майже завжди займає місце
після головної частини і приєднується сполучником так
що, який не розділяється комою. Від головної частини до
підрядної питання поставити неможливо.
РОЗРІЗНЯЙТЕ1.
(підрядна способу дії і ступеня)
1. Очерет шумів так, що заглушав навіть думки (М. Коцюбинський).
(підрядна наслідкова)
2. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Г. Тютюнник).
І. Спишіть речення, виділяючи підрядні частини комами. Підкресліть
підрядні сполучники. Укажіть підрядні наслідкові. Що вони означають? Чи
можна до них поставити питання? Накресліть схеми речень.
1. Попенко, запихаючись булкою на весь рот так що за обома щоками його
наче два кулаки стриміло усміхнувся очима (Панас Мирний). 2. Теплий ту-
69

71. слзднолйряЭие речения
ман слався по полю і налив балку по самі вінці так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). 3. Хлопці вийшли до села з заходу так що тепер їм не
було чого боятися (Г. Тютюнник). 4. Місяць, підводячись вгору, пірнає в загустілу хмару так що видніється лише срібний край (М. Стельмах). 5. Молоді, чорняві скрипалі позакидали голови назад так що на їх ледве держалися
шапки (І. Нечуй-Левицький). 6. Здоровенний дуб розлягся, розширився своїм
кострубатим* гіллям так що аж темно під ним (М. Коцюбинський).
* Кострубатий — (рос.) косматый, корявый.
II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.
^ Г Г Н Е Утворіть і запишіть із поданих пар простих речень складнопідрядні з
підрядними наслідковими. Визначте засоби зв'язку частин речень.
1. Агрегати працювали справно. Норми кожного дня працівники перевиконували.
2. Безперервно лив дощ. Ріка почала виходити з берегів.
3. Хлопці стояли під деревом у тіні. їх ніхто не міг побачити.
4. Учитель добре пояснив тему уроку. Усі учні засвоїли матеріал.
5. Літо було дощове. Трава виросла соковита.
д
Розгляньте картину. Поділіться враженнями від зображеного. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.
Варіант А. Складіть і запишіть невелику розповідь за картиною, використавши в структурі тексту два-чотири складнопідрядні речення з підрядними наслідковими.
Варіант Б. Складіть за картиною три складнопідрядні речення з підрядними
наслідковими.
Й. Бокшай. Зима на верховині
70

72. Складнопідрядне: рече
f V ^ z W Перекладіть усно речення українською мовою. Замініть підрядні частини способу дії підрядними наслідковими. Перебудовані речення запишіть.
З Р А З О К . Я спал так крепко, что не слышал будильника. - Я спав дуже
міцно, так що не чув будильника.
1. Максим говорил так тихо, что ничего нельзя было расслышать.
2. Огромный лайнер был так близко, что, казалось, можно дотянуться к
нему рукой. 3. Было так тихо, что слышался треск льда. 4. Марина спела
так красиво и искренне*, что зрители в зале встали и долго аплодировали.
* Искренне - (укр.) щйро.
Підрядні
допустові
Складнопідрядним реченням з підрядним допустовим
(рос. придаточным уступительным) називається таке
складне речення, у якому підрядна частина виражає
твердження, всупереч якому дія головної частини все ж
відбувається.
1. Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту (В. Сосюра).
незважаючи на що?
(хоч ), [ ].
2. Йшли в степи майстри ланів, дарма що дощ холодний
сіяв (Д. Луценко).
всупереч чому?
[ 'іГсдарма щ о ) .
Особливості
речень
••м
Підрядна допустова частина відповідає на питання незважаючи на що? всупереч чому? і приєднується до головної
сполучниками хоч (хоча); дарма що; незважаючи на те,
що; хай; нехай; нащо; сполучними словами куди не; де не;
скільки не; як не; які не.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Якщо підрядна допустова частина стоїть перед головною частиною, у реченні можуть бути протиставні сурядні сполучники а, та, зате, проте, однак,
але.
1. Хоч і тепло вже, а осінь вже підходить крадькома
(Н. Забіла). 2. Хоч козацька держава існувала недовго, однак вона мала
вирішальний вплив на розвиток національної свідомості (із журналу).
І. Прочитайте речення. Знайдіть підрядні допустові, поставте до них
питання. Яку думку виражає підрядна частина? Чи протилежна ця думка тому,
чого можна було б сподіватися, виходячи зі змісту головної частини?
1. Які б лихоліття не проносилися над містом, але окрасою, гордістю
були і залишатимуться його творці - люди (В. Мисан). 2. Хай слово мовлено інакше, та суть в нім наша зостається (П. Тичина). 3. Троянди паморозь
іскристо-сиза вкрила, хоч бідні пуп'янки ще прагнуть розцвісти (М. Рильський). 4. Де б не бував ти у світі, в серці наш Київ завжди (М. Сингаївський). 5. Нехай я отруєна злою журбою, та в пісні на всяку отруту є лік
(Леся Українка). 6. Молодієш, Києве, хоч старий літами, і гордишся знову
ти парками й садами (Д. Луценко).
II. Накресліть схеми речень. Визначте засоби зв'язку частин.
71

73. ;ла"ОнопЮряс)ие речення
ф У ї р І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Яких відомих
учених, ідо є гордістю України, ви знаєте?
S
ІВАН ПУЛЮЙ
Гордістю і славою України є відомий у
всьому світі фізик Іван Пулюй.
Народився майбутній учений у 1845 р. в
містечку Гримайлів на Тернопільщині в родині священика. За бажанням матері Іван
вступив на богословський* факультет Віденського університету, хоча його набагато
більше приваблювали природничі й точні
науки. Вирішивши присвятити своє життя
науці, юнак продовжив навчання на філософському факультеті цього ж університету, а в навчальному закладі Страсбурга здобув ступінь доктора філософії.
Іван Пулюй є винахідником багатьох фізичних і електротехнічних приладів. БагаТО 3 в и н а х °
Іван П люй
* Богословський - прикм. до богослов'я. Д і в українського фізика одержаБогослов'я - сукупність церковних
учень про Бога й догмати релігії; ли високі нагороди, зокрема на Всесвітній
теологія.
виставці в у тексті й Саме Пулюєві належить першість винаходу рентгеII. Знайдіть Парижі. випишіть три складнопідрядних речення з підрядними
нівських променів. Як структурунезаперечні факти, зв'язку їхніхпросто скодопустовими. Визначте свідчать цих речень, засоби К. Рентген частин, пористався результатами копіткої праці нашого земляка і поспішив першим
ясніть роль у тексті.
публічно оголосити їх.
Про МІКРОФОН. Кого, на вашу думку, можнане забував, хоч десятиліттясвою батьківщину Іван Пулюй ніколи вважати великим українцем?
ми був вимушений жити й працювати в чужоземному оточенні у Відні й
^ ^ ^ Справа в із кожної пари простих речень отримати посаду з підрядним
Празі. Утворіть тому, що намагання вченого складнопідрядне в Київськодопустовим. Використайте відповідні підрядні сполучникиурядовців. слова.
му університеті наразилися на шалений опір царських та сполучні
.Чи Померутворених учений у Празі підряднайчастина може стояти хоч перед,
в усіх великий Bajvin реченнях 1918 р.
там же похований, як мріяв
1
так і після головної частини?
упокоїтися на рідній українській землі (За С. Зворським).
1. Почалися проливиі дощі. Будівельні роботи не припинилися. 2. Літо
цього року посушливе. Селяни зібрали гарний урожай. 3. У вікно вривалося свіже повітря. Було душно. 4. Розвідники йшли дуже обережно. Від
переднього краю відділяв їх щонайменше кілометр. 5. Ставок був далеко
від нашого села. Ми часто ходили туди вудити рибу. 6. Ми дуже поспішали. Прийти вчасно нам не вдалося.

74. СклаЗноіяйрядие рецйи
J y І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою.
1. Хотя ложь еще живет, но соверРосійською
Українською
шенствуется только правда (М. Гомовою
мовою
рький). 2. Какие бы пути куда бы
ни вели, но в целом мире не найхотя
хоча, дарма що
ти милей родной земли (В. Инбер).
пускай
хай(нехай)
3. Предрассветный* ветер, как бы он
как ни
як не
ни был тепел, всегда несет с собой загде ни
де не
пах талого снега (К. Паустовский).
какие бы ни
які б не
4. Часто пытаются родители воплонесмотря на то
незважаючи на
тить** в детях свои несбывшиеся
что
те що
мечты и заставляют их заниматься
музыкой, рисованием, фигурным катанием, языками, хотя у детей нет к этому склонностей (О. Кунц).
* Предрассветный - (укр.) досвітній, передсвітанковий, удбсвітній; **воплощать - (укр.) втілювати.
II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.
Складіть і запишіть складнопідрядні речення з підрядними наслідковими і допустовими за трьома поданими схемами (на вибір)
1. [ ], (так що ) . 2. [ , (хоч ), ]. 3. [ ], (дарма що ). 4. (хай ), [але].
1. Підрядні наслідкові не відповідають на питання, приєднуються сполучником так що, виражають наслідок дії.
2. Підрядні допустові виражають твердження, всупереч якому відбувається дія головної частини.
§ 13. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ
Про види, особливості структури та розділові знаки
в складнопідрядних реченнях з кількома підрядними
'Прочитайте подані складні речення. Скільки частин має кожне з них?
Які частини є підрядними, як вони розміщені та від чого залежить кожна з них?
Зробіть висновок щодо особливостей будови складнопідрядного речення з
кількома підрядними.
1. Настане час, коли наші нащадки дивуватимуться, що ми не знали таких очевидних речей (Сенека Молодший). 2. Коли притомить нас дорога (дорога не у рік, а в вік), нап'ємось грому молодого, як п'ють з беріз холодний сік
(Є. Гуцало). 3. Милуюсь неповторною красою, яку природа на землі створила,
яку для нас навіки оживила незнаною щедротною рукою (В. Грінчак).
Особливості
речень
Складнопідрядне речення, у складі якого є одна головна
частина і дві або більше підрядних, називається складно-
73

75. слзднопйряЭие речеин
підрядним з кількома підрядними (рос. несколькими придаточными).
Види
Однорідна
підрядність
Залежно від особливостей структури складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяються на три види:
• з однорідною підрядністю;
• з неоднорідною підрядністю;
• з послідовною підрядністю.
у складнопідрядних реченнях з однорідною підряднісоднакові за значенням підрядні частини стосуються
одного й того самого слова в головній частині чи всієї
головної частини. У таких реченнях підрядні частини
завжди одного виду.
Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає
(Т. Шевченко).
ТІО
що?
[ ], (як ), (як ).
У цьому реченні дві підрядні з'ясувальні частини відносяться до дієслова-присудка розкажи в головній частині.
Структура
Умовно залежність частин складнопідрядного речення з
однорідною підрядністю можна зобразити так:
тшаишш
У складнопідрядних реченнях з однорідною підрядністю в другій і наступних
підрядних частинах підрядний сполучник може бути пропущений, а між підрядними однорідними частинами може вживатися сурядний сполучник.
ПОРІВНЯЙТЕ.
Сполучники повторюються
Сполучники пропускаються
Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, як грають оркестри (М. Коцюбинський ).
Тепер я бігаю в поле й годинами
слухаю, як в небі співають хори і
грають оркестри.
що?
[ UST^K
).
Нове свято радувало вже тим, що
було тепло, що зеленіли дерева,
що весело щебетали пташки.
чим?
[ ], (що ), (що ), (що ).
74
[
и ^ и Т ) .
Нове свято радувало вже тим, що
було тепло, зеленіли дерева, весело
щебетали пташки (В. Минко).
чим?
Ч " ~
[ ], (що ) , ( ) , ( )•

76. Складнопідрядне: речеі
Розділові
знаки
Між однорідними підрядними частинами, з'єднаними
одиничним сурядним сполучником чи, або, та (в значенні
ї), і(й), кому не ставимо.
Пройшло немало
років, як погас вогонь війни і вичахли гармати (Д. Луценко). Схема речення [ ], (як ) і ( ).
1 Прочитайте текст. Визначте його тип мовлення. Обґрунтуйте поділ тексту
.
на абзаци. Які почуття охоплюють вас, коли ви споглядаєте картину «Джоконда»?
ТАЄМНИЦЯ «ДЖОКОНДИ»
«Джоконда» — найзагадковіший твір
Леонардо да Вінчі. І досі не з'ясовано, кого
насправді зображено на картині, чому ця
жінка в жалобі й водночас усміхається, що
взагалі хотів сказати людству цією роботою майстер.
Про «Джоконду» напевне відомо лише
те, що її написано на початку X V I століття.
Спочатку вважали, що на картині зображено портрет Мони Лізи, дружини багатого
флорентійського купця. Згодом з'явилися
інші версії про те, що на картині не жінка, а
чоловік, що Леонардо створив автопортрет.
Версії й досі час від часу продовжують виникати...
Завдяки характерній особливості творчості художника, «Джоконда» сприймаєтьЛ. da Вінчі. Джоконда
ся як образ людини взагалі. Кожен бачить
у ній те, що йому близьке, що хвилює, болить. Тобто вона в одному образі
уособила все людство з його минулим і майбутнім, жіночим і чоловічим
началами, миттєвим і вічним, тривалою боротьбою між добром і злом.
«Джоконда» - це не портрет коханої жінки. Це сповідь художника у
фарбах, його розуміння людини, світу, самого себе (За Є. Богатом).
II. Випишіть із тексту три складнопідрядні речення з однорідною підрядністю.
Поясніть свій вибір.
fRIjWABA - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Визначте, скільки підрядних частин має подане речення. Поясніть, чому немає коми перед виділеним сполучником і.
Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли
є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко).
Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть підрядні сполучники (сполучні слова). Накресліть схеми речень, визначте
вид підрядності.
1. Я ладен стати й грудкою земною аби шуміла поруч десь ріка і небо
голубіло наді мною (Д. Луценко). 2. Люблю весну коли плюскочуть ріки
коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей (В. Сосюра). 3. А коли відлетять в далину журавлі і зів'яну десь
квіткою в житах волошковою та калина червона на могилі моїй буде вічно
співати українською мовою (Є. Лещук). 4. Як гарно коли йде надворі дощ
75

77. ладнопГдрядие решения
а в хаті теплий дух снує духмяний (Г. Дудка). 5. Казав він що земля наша
древня і люд тут з давен і давен проживає (У. Самчук).
Складіть і запишіть речення за поданими схемами.
1. [ ], (що ) і (що ). 2. [ ], (що ), (що ). 3. [ ], (що ), ( ).
Неоднорідна
підрядність
У складнопідрядному реченні з неоднорідною підрядністю
підрядні частини по-різному пояснюють головну частину:
• підрядні частини одного або різних видів стосуються різних слів у головній частині;
• одна підрядна частина стосується всього змісту головної
частини, а друга - якогось слова в головній частині;
• підрядні частини різного виду стосуються одного слова в
головній частині.
1. Коли в тебе віра у працю
згасає, поглянь на ту річку, що скелі зриває (Ю. Гойда).
коли? яку?
(коли ), [ ], (що ).
2. Ті, що знаходять підкову, ніколи не думають про того,
хто загубив Ті (В. Симоненко).
які? про кого?
[ Г(що ), <]Г(хто ).
Структура
Умовно залежність частин складнопідрядного речення з
неоднорідною підрядністю можна зобразити так:
Особливості
вживання
Уживаючи складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю, маємо можливість в одному складному реченні детально пояснити головну частину в цілому або різні слова в ній.
І. Прочитайте речення. Знайдіть у них підрядні частини, визначте їхній
вид та поставте до них питання. Як ви розумієте зміст першого речення?
1. Якщо ти не любиш свого народу і нехтуєш його мовою, то хто ж тобі
повірить, що ти любиш і поважаєш сусідні народи? (М. Шумило). 2. Як запінені звірі, хвилі мчали до берега й розбивалися там, де стояла шлюпка
(М. Трублаїні). 3. Супротивник, який розкриває ваші помилки, набагато
корисніший, ніж друг, що приховує їх (Л. да Вінчі). 4. Як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так
не можна забувати нашої землі, бо це - першооснова (В. Мисан). 5. Коли
місяць ховався за пошматовані хмари, здавалося, що тундра загорталась
у волохату темряву (М. Трублаїні). 6. Я сидів тихесенько в човні, прислухався, як б'ється моє серце, і, здається, навіть не дихав, поки воно не відкалатало сотню разів (Марк Твен).

78. Складного) рядне речення
II. Накресліть схеми речень. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.
Послідовна
підрядність
У складнопідрядному реченні з послідовною підрядністю перша підрядна частина залежить від головної частини, друга — від першої підрядної, третя - від другої і т.д.
Н А П Р И К Л АД: 1. Епохо, дай мені завзяття на кожен день,
на кожну мить, щоб міг нащадкам розказать я про те,
як ми навчились жить (М. Сингаівський).
[ МшобМяк).
2. Хоча ніхто не знав, чи доведеться тут ночувати, проте робота вже закипіла (О. Гончар).
(хоча ), (чи ), [проте].
Структура
Умовно залежність частин складнопідрядного речення з
послідовною підрядністю можна зобразити так:
' Прочитайте речення. Знайдіть у них підрядні частини, поставте до них
питання. Доберіть до кожного речення одну зі схем, поданих у довідці.
1. Хто не вміє мовчати, поки не настане час говорити й діяти, той не
справжня людина (Т. КарЛейль). 2. Перше слово, з якого хочеться почати, коли пишеш про Львів, - це любов (Р. Лубківський). 3. В барабани лунко вдарили дощі, аж проснувся сизий вітер у кущі і помчав собі
до осені в салон, бо пошарпаний давно на нім хітон (Г. Дудка). 4. Василько захвилювався, почав закидати вудочку майже раз по раз і міняти черв'яків, бо ті, що побували у воді, здавалися йому негодящими
(Гр.
Тютюнник).^—^
Д О В І Д К А . 1. ( ' м Ч г ]• 2. [ І Т М Л 4 ) . 3. [ С ? ! ? ) ,
]. 4. [ І Г ^ С ? ) , )•
Спишіть складнопідрядні речення з послідовною підрядністю. Розставте пропущені розділові знаки. У головних частинах підкресліть граматичні
основи. Накресліть схеми речень.
1. Навіть далекий вогник на хуторі біля містка теж здається мені зорею
що стала в чиємусь вікні щоб радісніше жилося добрим людям (М. Стельмах). 2. У садку панує урочиста, замислена тиша яка мимоволі примушує прислухатися до того що діється в твоїй душі (Є. Гуцало). 3. Школа
є доброю тільки тоді коли вона усвідомила ті основні закони якими живе
77

79. ІклаЗйопідрясіне речения
народ (Л. Толстой). 4. Розглядаючи перспективу о с в о є н н я к о с м о с у вчені
переконані щ о настане час коли з'являться орбітальні міста-космодроми
де будуть комплектуватися стартувати й «причалювати» кораблі далеких
к о с м і ч н и х експедицій (І. Міносян).
МОЗКОВИМ иЛУРМ. Що є спільного й відмінного між однорідною, неоднорідною та послідовною підрядностями?
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
С е р е д складнопідрядних речень з кількома підрядними є речення,
у яких по-різному поєднується однорідна, неоднорідна і послідовна
підрядність.
1. Якщо тебе мужність докине крилата,
байдужість
підступить, душа обміліє, знайди безіменну могилу солдата і вічний
вогонь, що над ним пломеніє (77. Забашта).
( Я к щ о ), ( ), ( ), [ ], (що ).
однорідна й неоднорідна підрядність
2. Треба було ще глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно
йагата й гарна, яка виплекана. рідним народом, яка живиться з народних джерел, що ніколи неї яамупюються (П. Панч).
[ і Г ^ о ^ Г ^ а Х ^ а И щ о ).
послідовна й однорідна підрядність
' І. Прочитайте текст. Доведіть, що виділені речення є складнопідрядними з кількома підрядними. Накресліть їхні схеми та визначте вид підрядності.
ТОПОЛЯ
При в'їзді в село росте тополя-трепета. Росте на горбку, і її, високу, стару, огрядну, видно здалеку. Здається,
щ о село починається не тільки за ц і є ю
тополею, а саме з неї, тополі. Наче вийшла вона за крайні хати, за городи й
садки, щоб привітати кожного, хто добивається з далекої чи близької дороМ. Пимоненко. Пейзаж з хатою
ги. Стоїть, очікує вдень і вночі, очікує
в негоду й хвищу, аби привітно прошелестіти зеленим листям.
І коли, повертаючись пішки в село, бачив на обрії тополю, то інколи
здавалось, що повертаєшся саме до неї, до тополі.
Я к а багата, яка загадкова д у ш а в неї! Особливо навесні, коли покривається міріадами* молодих листочків, коли кожен із них говорить на свій
лад. Разом вони виповідають б е з м е ж н у й нескінченну т а є м н и ц ю , я к о ю дерево не в т о м л ю є т ь с я д і л и т и с я з усім світом. Таємниця ж и л а в тополиній
д у ш і , і ніколи її не убувало, не меншало, хоч про неї т а к о ж на різні голоси
щебетали птахи у гіллі, щебетали у будь-яку пору р о к у (За Є. Гуцалом).
* Міріади - незліченна кількість; сила-силенна, безліч.
78

80. Складного) рядне речення
II. Порахуйте, скільки всього в тексті складнопідрядних речень.
. Чи ростуть на подвір'ї вашої домівки або школи старезні дерева? Про що
вони могли б розповісти?
' ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Визначте по черзі види речень за схемами. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) скластиречення за трьома схемами, які
ви вкажете. Перевірте виконання.
^^
—Ч
— — >
A
1. ( Х о ч а ), (хоча ), [ ], (коли ). 2. [ ], (коли ), (як ). 3. (щоб ), (щоб ), [ ].
4. [ М щ ^ б М б о ). 5. [ 7 ? ) , / И < ) . 6. ь 7 м
) , / И ).
'І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте види підрядних та засоби зв'язку частин речень. Накресліть схеми речень.
1 . 1 х о ч не в и д н о було в небі б л и с к а в и ц ь не л у н а л о г р о м о в е р о к о т а н н я
та в і д ч у в а л о с я щ о н а д х о д и т ь злива (А. Шиян). 2. З д в о х л ю д е й щ о п о с в а р и л и с я винен т о й х т о р о з у м н і ш и й (В. Гюго). 3. Н а п и т а й мені, брате,
х а т у щ о б к о р і н н я м р о с л а з Д н і п р а і щ о б в і к н а м и для добра слала п і с н ю
с в о ю багату (М. Боровко). 4 . Тепер ч е к а й к о л и н а с н и т ь с я л і т о і с п о г а д и у серці о ж и в у т ь (І. Турчин). 5. Н а т в о є м у л ю д с ь к о м у ш л я х у к а м і н ня я к е т и повинен п р и б р а т и щ о б т и м х т о за т о б о ю було л е г ш е (В. Сухомлинський). 6. І я к щ о м и н а р е ш т і з р о з у м і л и щ о т р е б а берегти п р и р о д у
т о д а в н о треба з р о з у м і т и щ о е к о л о г і я мови - це е к о л о г і я н а ш и х д у ш
(Г. Нудьга).
II. Використовуючи подані речення, поясніть, чим будова складнопідрядних
речень з однорідною і неоднорідною підрядністю відрізняється від будови
складнопідрядних речень з послідовною підрядністю.
Прочитайте речення. Поясніть, чому в ньому стоять поруч два підрядні
сполучники що і коли б. Для чого використовується кожен із них? Накресліть
схему речення.
П р о ш и т е яскравими зорями небо звисає так низько, щ о , к о л и б не скеля, я к а й о г о підпирає, воно с п у с т и л о с я б п р я м о на нас (А.Дімаров).
'Доповніть подані складнопідрядні речення ще однією підрядною частиною і запишіть. Чи завжди потрібно повторювати сполучник, якщо підрядні
частини однорідні? Визначте вид підрядності перебудованих речень.
1. Здавалося, щ о сніг ітиме весь день. 2. Мені п о д о б а є т ь с я , к о л и с о к о виті я б л у к а п а д а ю т ь у траву. 3. Я д о в г о ї х а в п о л ь о в о ю д о р о г о ю , в з д о в ж
я к о ї ц в і т у т ь с и н і с о к и р к и . 4. У ю н о с т і я регулярно в л а ш т о в у в а в собі с п о відь, щ о я з р о б и в з а м і с я ц ь д о б р о г о . 5. Земля в і д ч у в а є с в о ї м лоном, щ о
с к о р о в ж е настане весна. 6. К о л и н а д х о д и т ь темна ніч, ліси дзвенять німою тугою.
І Ц ^ 1 Складіть зв'язний текст із 5-7 речень на тему «Екскурсія рідним містом (селищем)». Три речення тексту повинні бути такими: а) складнопідрядне
з однорідною підрядністю; б) складнопідрядне з неоднорідною підрядністю;
в) складнопідрядне з послідовною підрядністю.
79

81. Склздиогф^Эйе речения .
і
1. У складнопідрядних реченнях з однорідною підрядністю підрядні частини завжди одного виду й усі вони стосуються однієї головної.
2. У складнопідрядному реченні з неоднорідною підрядністю підрядні
частини різних видів по-різному пояснюють головну частину або підрядні одного виду пояснюють у головній різні слова.
3. При послідовній підрядності лише перша підрядна залежить від головної частини, а наступні - від попередніх підрядних.
Об'єднайтеся в групи по 3—5 учнів. Розподі
літь запропоновані завдання для виконання групами. Представте результати своєї
роботи.
ЯрОЄ4СГ_
1. Підготуйте й виголосіть промову «Складнопідрядне речення».
Час виступу 3-4 хвилини.
2. Підготуйте диктант на тему «Розділові знаки в складнопідрядному реченні» (10-12 речень).
3. Складіть і розіграйте за особами гумористичний діалог на довільну тему, ввівши до нього 3-4 складнопідрядних речення.
4. Укладіть словничок прислів'їв, які співвідносяться зі складнопідрядними реченнями.
5. Намалюйте схему-опору «Види складнопідрядних речень».
6. Випишіть із газетних чи журнальних публікацій по три приклади
складнопідрядних речень з кількома підрядними кожного виду підрядності.
§ 14. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ
«СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ»
Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Усно перекажіть прочитане, правильно наголошуючи слова, подані в рамці.
Ш А Л Е Н И Й ПОЄДИНОК
Четверо д у ж и х вовків переслідували оленя. ШістнаднмьлоиттЕ
ц я т ь вовчих ніг здавалися т и с я ч е ю , коли б дивитися на
ПРАВИЛЬНО1.них збоку.
Розлютовані й розохочені л и х і звірі забули про все.
олень
Вони переганяли один одного. Запах оленя бив їм у ніс і
один одного
перехоплював д у х . Очі у вовків л ю т о горіли, впиваючись
вовків
в оленя. Роти у них були покривавлені, і гострі зуби блищ а л и в м і с я ч н о м у сяйві.
Відстань м і ж вовками й оленем, щ о спочатку була чимала, почала зменшуватись.
80

82. Складного) рядне речення
Вовки наздоганяли оленя.
Вовк, щ о біг попереду, у п и в а в с я п а х о щ а м и ж и в о г о м'яса. Він, мабуть,
у ж е відчував у своїй розгаряченій пащеці теплу оленячу кров. Д и к о вис к н у в цей вовк і с т р и б н у в т а к , щ о м і ж н и м і оленем залишалось не більше
як два метри. Т і л ь к и задні копита оленячі не дозволяли й о м у вчепитися в
с в о ю жертву. Вони щ о с е к у н д и злітали в и с о к о вгору. І вовк знав, що, коли
б він потрапив під них, вже не підвівся б ніколи. Щ о б с х о п и т и оленя, треба зрівнятися з н и м , плигнути й о м у на спину, вп'ястися зубами в ш и ю .
Ч о т и р и вовки наздоганяли оленя. А л е сталося те, ч о г о жоден вовк не
сподівався. Затримавшись т і л ь к и на десяту ч а с т к у с е к у н д и , о к с а м и т о в и й
олень з т а к о ю с и л о ю х в и ц н у в к о п и т а м и переднього вовка, щ о той без д у х у
одлетів геть. Олень удесятерив ш в и д к і с т ь свого бігу і с к о р о почав віддалятись од р е ш т и вовків (М. Трублаїні).
II. Виконайте завдання до тексту.
1. Виконайте письмовий с и н т а к с и ч н и й розбір виділеного речення. Усно
о б ґ р у н т у й т е в ж и в а н н я розділових знаків.
2. Знайдіть у тексті три с к л а д н о п і д р я д н и х речення з п і д р я д н и м и означальними. Поставте усно питання до п і д р я д н и х частин, назвіть засоби
зв'язку.
3. В и п и ш і т ь усі складнопідрядні речення з підрядними обставинними.
Накресліть ї х н і схеми, визначте підвид п і д р я д н и х .
4. О б ґ р у н т у й т е наявність або відсутність к о м и перед усіма сполучниками і (й) у реченнях тексту.
^ ^ У і . Спишіть речення, групуючи їх за видами підрядності. Розставте пропущені розділові знаки. Накресліть схеми речень. До кожної групи складіть і
запишіть ще по одному реченню.
1. Мовили щ о колись із ц ь о г о каменя боги деревлянської землі скинули
в чорториї я к о г о с ь к и ї в с ь к о г о заброду-священика щ о х о т і в був ї х н ю віру
замінити новою, р о м е й с ь к о ю (Р. Іванченко). 2. К о л и землероби обсіювались і наставало більше часу коли проміння с о н ц я п р и п і к а л о в і д ч у т н і ш е
і р о з в и т о к органічного ж и т т я й ш о в ш в и д ш е слов'яни справляли с в я т о на
честь Лада (Я. Головацький). 3. Там де річка перетинає давні кристалічні
породи над її с т і й к и м правим берегом височить велика кам'яна брила щ о
нагадує голову древнього рицаря який вдивляється в блакить річки (Г. Скурлат). 4. Отдкого вечора коли цвітуть с а д к и і з к о ж н о г о лунає знеможливе
пташине щебетання гостріше в і д ч у в а є ш самого себе і все те щ о тебе о т о ч у є
(Є. Гуцало). 5. ТИша стояла така містка щ о Д м и т р о почув я к б'ється його
серце (Є. Гуцало). 6. Я к б и не ж о в т е листя в с а д к а х то м о ж н а було б подумати щ о надворі не бабине літо, а с п р а в ж н є літо (І. Нечуй-Левицький).
II. Розберіть за будовою виділені слова. Визначте їхній спосіб творення.
^ р У Перекладіть усно речення українською мовою. Поширте їх однією або
кількома підрядними частинами. Перебудовані речення запишіть.
1. А к а ц и и наполняли в о з д у х н е ж н ы м ароматом. 2. М ы боялись опоздать на поезд. 3. Гроза застигла меня о к о л о дома. 4 . Перед нами расстилалась мрачная степь. 5. Я т о л ь к о и д у м а л о п р е д с т о я щ е м визите к врачу.
6. Г р о м к о залаяли с о б а к и .
81

83. СклайиопВряЭие речения
Складіть і запишіть речення за поданими схемами. Виконайте письмовий синтаксичний розбір одного складеного речення (на вибір).
"...
. . . . Г " .
.
і
1. [ ], (що), (що), (який). 2. [ ], (де), (де).. 3. [ ], (коли ) ,Ц Л)• 4. (хоч ), [ ] , ( б о ) .
'І. Прочитайте текст. Яке речення виражає основну думку прочитаного?
Чи доводилося вам бути свідком вияву нетактовності з боку інших людей?
БУДЬТЕ Т А К Т О В Н И М И
Намагайтеся з а в ж д и бути тактовними і с т е ж т е за т и м , щ о б словами
не образити і н ш и х людей. Н а п р и к л а д , у ш и р о к о м у товаристві, я к о г о ви
не знаєте, не варто засуджувати батьків, сини я к и х носять довге волосся.
М о ж л и в о , багато х т о з синів тих людей, щ о саме с л у х а ю т ь вас, має довге
волосся.
П р и г а д у ю , як картала себе одна моя знайома, п р и п у с т и в ш и с ь грубої
нетактовності. Вона підійшла саме тоді, коли я говорив з чоловіком, я к о г о
вона не знала. Я познайомив їх. Чоловік розповідав про те, як багато лиха
зазнав він останнім часом. Моя знайома сказала на те: «Не с у м у й т е . Головне - це здоров'я. Ви ж не каліка. Усе буде добре». Коли той чоловік попрощ а в с я і пішов, вона побачила, щ о він сильно ш к у т и л ь г а в , бо одна нога в
нього була к о р о т ш а .
Деякі люди спочатку говорять, а потім д у м а ю т ь . А треба навпаки. Перед т и м , я к щ о с ь говорити, зважте, чи нікого не образить те, ш о ви хочете
сказати (За І. Томаном).
II. Виконайте завдання до тексту.
1- За д о п о м о г о ю тлумачного словника з'ясуйте лексичні значення слів
тактовний, ввічливий. Доберіть до них синоніми.
2. В и п и ш і т ь із тексту складнопідрядні речення з кількома підрядними. Визначте вид підрядності.
3. Накресліть схеми виписаних речень з кількома підрядними.
4. Знайдіть складнопідрядне речення з одним підрядним. Виконайте
його письмовий с и н т а к с и ч н и й розбір.
5. Складіть і з а п и ш і т ь речення, я к е б за с т р у к т у р о ю співвідносилося з
останнім реченням тексту.
6. Поясніть роль складнопідрядних речень з кількома підрядними в тексті.
Спишіть прислів'я, вставляючи замість крапок пропущені сполучники
(сполучні слова). Визначте види речень.
1. Один засіває поле,... інший збирає плоди. 2. Рибак по кльову мусить знати,
... рибку звати. 3. Бджола летить, ... мед пахтить. 4. Не кажи гоп,... не перескочиш. 5.... має розум, той не їде зимою возом. 6. Такий мороз,... зорі скачуть.
Напишіть невеликий твір-розповідь, останнім реченням якого було б
одне із поданих у попередній вправі прислів'їв.
МІКРОФОН. Продовжте фрази.
1. Вивчивши тему «Складнопідрядні речення», я зрозумів (зрозуміла), що...
2. Н а й с к л а д н і ш и м під час вивчення цієї теми для мене було...
3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...
82

84. Складна ійрядие речения
^ И У Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані
наприкінці підручника. З'ясуйте суть допущених помилок, якщо такі були.
ТЕСТ Д Л Я С А М О П Е Р Е В І Р К И
1. У реченні Хоч козацька держава існувала не довго й посідала тільки частину української території, однак вона мала вирішальний
вплив на розвиток національної свідомості (Із журналу) підрядна
частина:
А часу;
Б з'ясувальна;
В допустова;
Г наслідку.
2. Схемі [ ] , ( ) , ( ) відповідає речення:
А У с а д к у т е ж панує у р о ч и с т а , замислена т и ш а , я к а мимоволі п р и м у ш у є
прислухатись до т о г о , щ о діється в твоїй д у ш і (Є. Гуцало).
Б Я к б и подув вітер, я к б и подужчала на озері х в и л я , то острівець міг би чи
за х в и л е ю поплисти, а ч и за вітром злетіти вгору (Є. Гуцало).
В Квітне с о н я х до с х о д у лицем, й о м у б д ж о л и г у д у т ь стоголосо, я усім говорила про це, та ніхто не х о т і в мене с л у х а т ь (Г. Чубач).
Г Коли ви не знаєте, я к н а ш і матері білили полотна, то ви багато ч о г о
втратили (За М. Стельмахом).
3. Установіть відповідність:
Вид підрядності
Речення
А Навіть коли п і д х о п и л и пісню всі ра- 1 однорідна підрядність;
зом, було ч у т и дзвінкий голос С а ш к а , 2 неоднорідна підрядність;
щ о ч а й к о ю злітав над х в и л е ю і н ш и х 3 послідовна підрядність;
голосів (В. Нестайко).
4 послідовна і неоднорідна підБ Приїхали до лісу, в я к о м у дід наобіцяв
рядність.
такі високі черешні, які більше ніде не
ростуть, і такі смачні ягоди, я к і більше ніде не родять (Є. Гуцало).
В Вночі А н д р і й довго не міг заснути, бо
в хаті було видно од в е л и к и х зірок на
небі і г у с т о п а х л о х о л о д н о ю м ' я т о ю
(Г. Тютюнник).
Г Над притомленим завороженим степом
стояла така тиша, щ о чути було, я к знизу дихає колос... (М. Стельмах).
4. Схема [
) відповідає реченню:
А з послідовною підрядністю;
Б з послідовною і однорідною підрядністю;
В з неоднорідною п і д р я д н і с т ю ;
Г з послідовною і неоднорідною підрядністю.
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А Орбіту літа д о п и с а в л и с т о к і ліг на с т е ж к у , щ о п р я м у є в о с і н ь (М. Боровко).
Б К о л и д о тебе прилечу засяє все навкруг, я к після теплого д о щ у в росі
в а ж к і й зелений луг (Д. Павличко).
83

85. Складного) рядне речення
В Завжди приємно було згадувати все, щ о "зробив доброго, бо т і л ь к и воно
вводить нас у коло і н ш и х людей,' робить їх братами, а не п р о с т о сусідами (В. Стус).
Г Д и к і гуси з ч и н я ю т ь таке верескливе ґелґотання, щ о , п о ч у в ш и його, надовго не м о ж е ш витіснити із серця с м у т к у (Із журналу).
6. С к л а д н о п і д р я д н и м з п і д р я д н о ю о з н а ч а л ь н о ю є речення:
А І в ж е т и х а - т и х а пісня с н у є т ь с я з висоти, де о б н я л и с я голубе небо й зелені голови с п і в у ч и х осокорів (І. Цюпа).
Б П о х и б к и друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони
несерйозні (Г. Сковорода).
В І я к щ о впадеш ти на ч у ж о м у полі, прийдуть з України верби і тополі
(В. Симоненко).
Г Повітря стало таким прозорим, щ о було далеко видно голі дерева понад
шляхом... (Г. Тютюнник).
З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ
1. Я к і речення є складнопідрядними? Я к е місце м о ж е займати підрядна частина стосовно головної?
2. Назвіть засоби зв'язку частин складнопідрядного речення. Ч и м м і ж
с о б о ю різняться с п о л у ч н и к и і сполучні слова? Наведіть приклади речень,
частини я к и х з'єднані с п о л у ч н и м словом.
3. На я к і види поділяються підрядні частини? Я к і критерії лежать в
основі ї х розпізнавання?
4. Р о з к а ж і т ь про складнопідрядні речення з п і д р я д н и м и означальними. Наведіть приклади.
5. Р о з к а ж і т ь про о с о б л и в о с т і складнопідрядних речень з підрядними
з'ясувальними. Наведіть приклади.
6. На які різновиди поділяються складнопідрядні речення з підрядними
обставинними? Наведіть приклади речень з підрядними мети і причини.
7. Назвіть найхарактерніші ознаки с к л а д н о п і д р я д н и х речень з неоднорідною і однорідною підрядністю. Наведіть приклади.
8. Я к а особливість складнопідрядних речень з послідовною підрядніст ю ? Ч и м ці речення різняться від і н ш и х видів складнопідрядних речень з
кількома підрядними?
9. Р о з к а ж і т ь про в ж и в а н н я розділових знаків та і н т о н а ц і ю в складноп і д р я д н и х реченнях.
10. Пригадайте 2—4 прислів'я, я к і співвідносяться зі складнопідрядними реченнями.
84

86. / А © /
•
е-
CTQfpjHKA_
.
ЦКАВО
ПОРАДИ З Д А В Н И Н И
3MATVW
Нещодавно у фондах одного зі львівських книгосховищ було
знайдено маленьку книжечку «Політика свіцкая», яка вийшла друком у Львові ще в 1770 році й містить корисні поради юнакам і дівчатам. У стислій анотації зазначено, що ця своєрідна порадниця «младим
прилічная, всім ж е обще благопріятная».
Тож яким пристойним манерам навчали понад 200 років т о м у ? Розділ
«О мові і розмовах» радить: «Пристало, а б и с ь с а м о собі рідко що мовив і
о том, з чого похвала тобі могла бути. А єслі прошений будеш, а б и с ь що о
собі сказав, учиниш то в кільку словах покорне і скромне, не понижаючи
інших і с е б е над них не вивишаючи» (Із посібника).
АРГУМЕНТИ МОВЧАННЯ
Уміння говорити м а є поєднуватися з умінням, коли треба, помовчати*
Німецький учений П. Вальфіш-Рулен с ф о р м у л ю в а в 26 аргументів мовчання. Наведемо деякі найважливіші з них:
• якщо в а ш співрозмовник роздратований, то краще помовчіть, щоб не
дратувати його більше. С п е р е ч а т и с я з роздратованою людиною - це те
саме, що підкласти дров до багаття;
• коли ви самі роздратовані, теж краще помовчати, щоб не сказати чогось такого, про що пізніше жалкуватимете;
• якщо ви д у ж е довго говорили, то після цього помовчіть. Д а й т е можливість висловитися іншим;
• якщо в а м надають слово, а те, про що ви хотіли сказати, вже с к а з а в
хтось інший, то від виступу краще відмовитися;
• якщо ви не достатньо глибоко обізнані з обговорюваними питаннями,
дайте можливість говорити тим, хто добре на них знається;
• мовчіть у ситуації, з а якої с в о є ю розмовою ви могли б зрадити довірену в а м таємницю;
• іноді краще промовчати, щоб просто не образити гідності іншого.
ТА*€
БУВАЄ f
Н А Й К Р А Щ А МОВА
ВИВЧІТЬ І ВИМОВТЕ СКОРОМОВКИ
Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати:
- Якій мові ми синочка
Будемо навчати Українській чи російській?
Обидві ж хороші.
- Х а й вивчає ту, якою
Печатають гроші.
(П. Глазовий)
• Р о с т е липа біля Пилипа, Пилип
біля липи очима кліпа.
• Б а б и н біб розцвів у дощ. Буде бабі
біб у борщ.
• Той, хто нічого не знає і знає, що він
нічого не знає, знає більше, ніж той, хто
нічого не знає, що він нічого не знає.
/

87. КОРИСНО ЗНАТИІ
Дієслово дякувати вимагає після себе давального відмінка (дякувати
кому? чому?). НАПРИКЛАД дякувати бабусі, дякувати матері, дякувати
приятелеві, дякувати йому.
РОЗРІЗНЯЙТЕ1.
Ароматизований - здобрений ароматичними речовинами (ароматизоване тісто, мило).
Ароматичний - я к и й надає п а х о щ і в , аромату (ароматична есенція,
рослина, речовина).
Ароматний — я к и й має приємний запах (ароматна страва, ягода).
Загальний - 1. Такий, щ о о х о п л ю є , с т о с у є т ь с я всіх (загальні збори, загальний страйк). 2. Основний, головний, без деталей (загальний виклад,
загальний висновок).
Спільний - властивий не одному (інколи навіть у с ь о м у загалові); нал е ж н и й к і л ь к о м або багатьом (спільні інтереси, спільна квартира).
Примірник — 1. Певна частина з т и р а ж у д р у к о в а н и х видань або репрод у к ц і й творів образотворчого мистецтва (п'ятдесят примірників «Кобзаря», два примірники п'єси Карпенка-Карого). 2. Оригінал або одна з копій
матеріалу, надрукованого або написаного від руки (перший примірник
статті).
Екземпляр - 1. Певна частина т и р а ж у (але надаємо перевагу слову
«примірник»); 2. Представник я к о г о с ь виду тваринного чи рослинного світу (багатоколоскові екземпляри).
Економічний — вигідний з господарського погляду (економічний літак,
метод, режим, економічна технологія).
Економний — я к и й о щ а д л и в о витрачає що-небудь, д о т р и м у є т ь с я економії; стриманий у виявленні чогось (економний господар, засіб, метод).
НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНОі
мабуть
медикамент
мести,
метемо,
метете
металургія
міліметр
мозковий
навезти
86
навіки
навколо
навпіл
навпомацки
навприсядки
навпрямки
навсидячки
надвоє
назирці
назовсім
нарівні
нарівно
насамкінець
насамперед
насміх
насухо
ненависть
низький

88. Синтаксис. 1 lyt іктуація
Коли тикає народна мова, народу більше нема!
Відберіть у народу все - він усе може повернути,
відберіть мову — він ніколи більше не створить
її: вмерла мова в устах народу •- вмер і народ.
К. У ш и н с в к и й
Безсполучникове
складне речення
Виуишшмяш:
основні ознаки безсполучникового складного речення.
Ви вмітимете:
знаходити безсполучникові складні речення, визначати смислові відношення між їхніми частинами;
ставити розділові знаки між частинами безсполучникових складних
речень;
інтонувати безсполучникові складні речення;
будувати безсполучникові складні речення, використовувати їхні виражальні можливості в мовленні.

89. безсполучникове речення
§ 15. СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ Т А ІНТОНАЦІЯ
В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
Про основні ознаки безсполучникового речення, смислові відношення
між його частинами, інтонацію та стилістичні особливості
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Що вам відомо про безсполучникове складне речення?
^ Т Ї ^ У Прочитайте безсполучникові складні речення. Визначте, у реченнях
якої групи частини граматично незалежні одна від одної, а якої - залежні.
Спробуйте з'єднати ці частини сполучниками. З якими сполучниковими реченнями співвідносні подані речення? Зробіть висновок про особливості речень кожної групи.
1. Плине білий ч о в н и к , вітер ледве
дише... (Леся Українка).
2. М р і ю т ь к р и л а м и з т у м а н у лебеді
р о ж е в і , сиплять ночі у лимани зорі
сургучеві (В. Симоненко).
1. З о б о в ' я з а в с я с л о в о м — закріпи ділом (Нар. творчість).
2. Раптом вовк н а с т о р о ж и в с я : й о м у
п о ч у л и с я постріли (М. Вінграновський ).
Основні
ознаки
Безсполучниковим (рос. бессоюзным) складним реченням
називається таке речення, частини я к о г о об'єднані в одне
змістове й синтаксичне ціле без сполучників чи с п о л у ч н и х
слів, за д о п о м о г о ю інтонації.
Визорилось
небо, поля потонули в імлі, у синіх смереках (О. Гончар).
Схема речення: [ ], [ ].
Смислові
відношення
За характером смислових відношень між частинами безсполучникові складні речення поділяються на дві основні групи:
• речення з о д н о р і д н и м и ч а с т и н а м и , я к і є с и н т а к с и ч н о
рівноправними. Ці речення співвідносні зі с к л а д н о с у р я д н и м и реченнями.
Піднімаються грози
на тлі вечорів, у тих грозах серця позливались громами
(М. Вінграновський);
• речення з неоднорідними частинами, одна з я к и х залежить
від іншої. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними реченнями.
Мабуть, у кожного так буває: [як?]
часто у місті село мені сниться (М. Сингаівський).
Речення кожної групи виражають певні смислові відношення.
СМИСЛОВІ В І Д Н О Ш Е Н Н Я М І Ж Ч А С Т И Н А М И
БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
Групи
речень
з однорідними
частинами
88
Смислові
відношення
Приклади
одночасність
подій, я в и щ
Місяць на небі, зіроньки
сяють, тихо по морю човен
пливе (Нар. творчість)
послідовність
подій, я в и щ
Пригріло сонечко, обсохла
земля, потягло орача в поле
(М. Коцюбинський)

90. безсполучникове речення
зіставно-протиставні
наслідкові
Защебетав соловейко - пішла
луна гаєм ( Т. Шевченко)
причинові
День обіцяє бути погожий: на небі
ні хмариночки (Панас Мирний )
умовні
Зрубав дерево — посади два
(Нар. творчість )
часові
Гаї шумлять - я слухаю
(П. Тичина)
доповнювальні
Вірю: розум темне зло поборе
(М. Руденко )
пояснювальні
з неоднорідними
частинами
Не русалонька блукає - то
дівчина ходить (Т. Шевченко)
Погода була чудесна: сонечко,
тихо (Остап Вишня )
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ'
Нерідко безсполучниковим зв'язком об'єднуються кілька простих речень, між якими можуть існувати різні відношення. Н А П Р И К Л А Д Учора
тут ще басувало літо, тепер дивися: молода зима! (М.
Вінграновський).
Схема речення: [ ] , [ ] : [ ] •
В у к р а ї н с ь к і й мові, я к і в р о с і й с ь к і й , ч а с т и н и безсполучн и к о в и х с к л а д н и х речень м о ж у т ь вимовлятися з інтонац і є ю переліку, п о я с н е н н я і зіставлення.
Переліку
[ ]/[
]
Пояснення
[']/[]
Зіставлення
^
ч
[ ]/[ ]
невелика пауза м і ж частинами; к о ж н а частина вимовляється однотипно, з поступовим підвищенням голосу;
зниження голосу в кінці речення
Настало літо, настали й жнива (І. НечуйЛевицький)
тривала пауза м і ж частинами; частини вимовляються
рівним тоном; пояснювальні
слова підкреслено наголошуються; зниження голосу
в кінці речення
Тільки скажу одне: хоче
ться, так хочеться мені
вчитись (М. Стельмах)
тривала пауза м і ж частинам и ; п е р ш е речення в и м о в ляється високим тоном, а
друге — н и з ь к и м
Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе
( Т. Шевченко)
89

91. ^езсполучшко&е речения
Синтаксичні
синоніми
Безсполучникові та с п о л у ч н и к о в і складні речення мож у т ь б у т и синонімічними. ПОРІВНЯЙТЕ:
Безсполучникові речення
1. Д и х а є вітер, л и н у т ь п а х о щ і .
2. Ідеш у д в о х - д о р о г а к о р о т ш а .
3. Знаю: весна буде рання.
4. Зрадів ліс: почався д о щ .
Сполучникові речення
1. Д и х а є вітер, і л и н у т ь п а х о щ і .
2. К о л и ідеш у д в о х , т о дорога к о р о т ш а .
3. Знаю, щ о весна буде рання.
4. Зрадів л і с , бо почався д о щ .
Стилістичні
особливості
Складні безсполучникові речення в и к о р и с т о в у ю т ь с я для
вираження я с к р а в и х контрастів, узагальнень, висновків,
логічної послідовності, надання висловлюванню динамічності. Ці речення е м о ц і й н і ш і , інтонаційно багатші, н і ж
складносурядні й складнопідрядні. Т о м у вони частіше
в ж и в а ю т ь с я в розмовному, х у д о ж н ь о м у та п у б л і ц и с т и ч ному с т и л я х , н і ж у н а у к о в о м у й діловому.
Ё ^ Ш
Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення, доберіть заголовок.
Весна завирувала
бурхливою
повінню, стрімка вода спінила зал и ш к и п о т е м н і л и х на сонці снігових заметів, потягла в безвість засохле бадилля т о р і ш н і х бур'янів...
Минуло к і л ь к а днів, водяна
круговерть у т и х о м и р и л а с я , на пос о х л о м у пагорбі зібралася вціліла ж и в н і с т ь . Під д у б о м сполохано
пряв в у х а м и білястий заєць. Він
не встиг повністю полиняти: весна
п р и й ш л а рано. І хоч в у х а н ь у ж е
в и с о х н у в після холодної купелі, однак п р о д о в ж у в а в тремтіти. Й було чого:
с к р а ю пагорба калачиком с к р у т и в с я лис. Той самий х и т р ю г а н , щ о розправ и в с я т у т з р о д и н о ю ї ж а к і в . Ц ь о г о разу він сам потрапив у біду: б у р х л и в і
п о т о к и в с ю д и с у щ о ї води застали й о г о посередині л у к під час полювання на
м и ш е й . М и с л и в е ц ь так захопився полюванням, щ о не встиг і о к о м змигнут и , я к перша хвиля повені потягла його по купинах*. М о к р о г о , знеможеного, викинуло невдаху на край пагорба, де він і л е ж и т ь у ж е д р у г и й день.
Л и с н ю х н у в повітря - зайцем пахне. Очам своїм не повірив, я к побачив
під деревом в у х а н я . Н а п р у ж и в м'язи - с л у х а ю т ь с я . П р у ж и н о ю с т р и б н у в
на зайця, та т і л ь к и лоба о б дуба набив. В у х а н ь т е ж не дрімав. Довго б вони
к р у ж л я л и навколо дуба, я к б и не помітив заєць вирване з к о р і н н я м дерево,
щ о пропливало повз пагорб. Зібрав останні сили й стрибнув. Щ о п р а в д а ,
вдарився об гілку, але т о нічого. Утік-таки від х и ж а к а (За А. Давидовим).
* Купина — горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом.
90

92. беухюлучиико&е речеш
II. Доведіть, що в тексті є сім безсполучникових складних речень. Простежте,
чи надають ці речення легкості й невимушеності висловлюванню та чи роблять його більш емоційним. Визначте смислові відношення між частинами цих
речень та з яким видом сполучникових речень співвідносне кожне з них.
РІП. Розгляньте ілюстрацію до тексту, складіть за нею усно невеликий опис ранньої весни, яким можна було б доповнити прочитаний текст. Використайте в
описі безсполучникові речення.
^С^ЯЕМОЗКОВИЙ ШТУРМ. Що є спільного й відмінного між безсполучниковими
і сполучниковими (складносурядними і складнопідрядними) складними реченнями?
Спишіть безсполучникові складні речення, підкресліть граматичні
основи. Визначте, у яких реченнях частини однорідні, а в яких - неоднорідні.
Накресліть за зразком схеми речень, зазначте смислові відношення між їхніми частинами.
З Р А З О К . Мені здається: твої очі в мою душу світять з вишини (В. Сосюра). [ ] : [ ] . Пояснювальні.
1. В и ш н я г у б и т ь листя на п р и ч і л к у хати, ж у р а в е л ь колодязний трубить у мерзлу синь (В. Боровко). 2. Там мати з а л и ш и л а с я самітня: синів
на фронт покликала війна (Д. Луценко). 3. Л ю д с т в о не усвідомить себе як
єдине ціле - не буде й о м у добра (О. Гончар). 4. Мені снилось: я мельник в
старому млині (М. Рильський). 5. Бринять б д ж о л и н і крила, г у д у т ь вулики
у виноградних лозах, з а д у ш л и в а спека повисла в саду (В. Кучер). 6. Розп о ч а л и с я ж н и в а - будь с к у п і ш и м на слова (Нар. творчість). 7. Забіліли
сніги навколо Києва, загуляли х у р т о в и н и (О. Довженко).
II. Виділені слова розберіть за будовою, поясніть їхнє написання.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ТІАРАХ. Прочитайте один одному речення. Визначте на
слух: а) просте речення чи складне; б) сполучникове чи безсполучникове.
Речення для першого учасника. 1. Пам'ятайте: людина з природною
у с м і ш к о ю і сама стає бадьорою та ж и т т є р а д і с н о ю (Із журналу). 2. Коли
Творець подарував Україні П і с н ю - пісенною стала Д у ш а у к р а ї н ц і в
(Н. Петрук). 3. Ш м а т о ч о к сині в неба п о з и ч а ю , в проміння с о н ц я - н и т к у
золоту (А. Клюско). 4. Обнімає ніч з о р ю за плечі, синьо п о с м і х а є т ь с я зоря.,.
(М. Вінграновський). 5. Грає листя на веснянім сонці, а в д у ш і — печаль, я к
небеса (Д. Павличко).
Речення для другого учасника. 1. Коло примерклого багаття точиться
некваплива бесіда - к о ж е н докидає д о ї ї повільного вогню по слову, по двоє
(Є. Гуцало). 2. А за вікном к о р о т к е літо і пахне кава полином (Г. Овсієнко).
3. Біля Тараса, на горі високій, співали в свято кобзарі пісні... (В. Грінчак).
4. Сидів і довго д у м а в над с о б о ю блакитний вечір вдома повесні... (М. Вінграновський). 5. Я к щ о к о м у с ь дано слово, т о обов'язково дається і його відч у т т я (Г. Овсієнко).
Прочитайте виразно речення вголос. Визначте, з якою інтонацією
вимовляються їхні частини. Якими є ці речення за метою висловлювання та
емоційним забарвленням?
1. При світлі волі всі краї х о р о ш і , всі води гідні відбивати небо, усі гаї
подібні до Едему! (Леся Українка). 2. Т р а п и т ь с я слово зрадливе — геть
91

93. 1?еуполучнико&е речення
й о г о , сину, гони! (Б. Олійник). 3. П і д к а ж и н а й л а г і д н і ш е слово, я й о г о
с л у х н я н о п о в т о р ю (Л. Костенко). 4. Голі ш о л о м и с о п о к , темні масиви
лісів... (О. Гончар). 5. Бери д о с е р ц я і затям: д у ш а т в о р ц я не переквітне
(Ш. Сингаївський). 6. Н а с у п о н и в с я вересень м і с я ц ь , п о з і х н у л о с я літу на
сон (І. Чумак). 7. Вниз я з к р у т о г о д и в л ю с я горба: к а з к о ю п р о с т і р напов н и в с я д и к и й (К.Дрок). 8 . Щ е с о н я ч н і промені с п л я т ь - досвітні огні в ж е
горять! (Леся Українка).
II. Випишіть безсполучникові складні речення, частини яких співвідносяться з
односкладними реченнями. Підкресліть у виписаних реченнях пунктограми й
орфограми.
^ В Д Випишіть послідовно спочатку безсполучникові складні речення з однорідними частинами, а потім - з неоднорідними. Поставте (якщо можливо)
усно питання від однієї частини до іншої. Якими сполучниками (сполучними
словами) можна з'єднати ці частини?
ЇГ К и н е ш я ч м і н ь у б о л о т о - у б е р е ш с я в золото (Нар. творчість). 2. Все
море зараз спузирило, водою мов в к л ю ч і забило, Еней т у т к р и к н у в як на
п у п (І. Котляревський). 3. Л і с р у б а ю т ь - тріски летять (Нар. творчість).
4. Озеро в лісі, в озері - ліс, я т и х у баладу звідти приніс (М. Сингаівський). 5. Р а н к у с к л а д а ю т ь симфонії п т и ц і , дятлів м у з и ч н и й луна перес т у к , поглядом синім зорять медуниці, м а н я т ь р о м а ш к и в м е р е ж и в о л у к
(К.Дрок). 6. А в лісі в и д з в о н ю ю т ь п т и ц і : сьогодні сонце розбудило ї х рано
(Д. Малицький). 7. Спадає сонце за лісисті гори, с п а л а х у є червоно небокрай (С. Жуковський).
К Л Ю Ч . У виписаних реченнях підкресліть першу букву першого слова.
Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитає
те назву річки, що протікає на Полтавщині.
ABA - ЧОТИРИ - ВО РАЗОМ. Поміркуйте, зі скількох частин складаютьс
подані безсполучникові складні речення.
1. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і
пахне чебрецем, і листя де-не-де, к р у ж л я ю ч и , лягає під деревами (Л. Тендюк).
2. Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша
д у ш а незрадлива, найскладніша людина проста (Б. Симоненко). 3. Заходило
сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука (Г. Тютюнник).
^ Г ^ У Доведіть, що між частинами поданого безсполучникового складного
речення можуть бути чотири різні смислові відношення. Перебудуйте послідовно це речення на чотири складнопідрядні речення різних видів. Свою відповідь зіставте з міркуванням, поданим нижче.
Вигляне з-за хмари промінь - заграє річка всіма барвами.
Друга частина поданого безсполучникового складного речення може вказувати на умову, за якої відбувається дія, про яку йдеться в першій частині:
Якщо вигляне з-за хмари промінь, то заграє річка всіма барвами. Також між
цими частинами можуть бути відношення часові (частини можна з'єднати
сполучником кили), наслідкові (так що), способу дії (гак, що).

94. Перебудуйте безсполучникові складні речення на сполучникові. Накресліть схеми перебудованих речень. Поміркуйте, чи вплинула така заміна і
як саме на характер смислових відношень між частинами складних речень.
1. В и л и с к у ю т ь гори, с п о к і й н о д р і м а ю т ь на с о н ц і ліси (О. Гончар).
2. Я знаю: слабкість — це одна з диверсій (JI. Костенко). 3. Л і н и в и й двічі
х о д и т ь , с к у п и й двічі платить (Нар. творчість). 4. Відбились зорі у воді,
летять д о х м а р тумани... (О. Гончар). 5. Зайде сонце - Катерина п о садочк у х о д и т ь (Т. Шевченко). 6. Згодом п о л я м и п і ш о в д о Б у г у : л ю б и в у вечірн ю пору п р о й т и с ь над берегами п р и т и х л о ї р і к и , п у с т и т и за т е ч і є ю легкий
човен... (М. Стельмах). 7. Р о з в и д н я є т ь с я , світять к а ш т а н и , у с м і х а є т ь с я
обрій з-під брів (Є. Гуцало).
Складіть усно безсполучникові складні речення, у яких були б виражені такі смислові відношення: а) одночасність подій; б) причинні; в) умовні.
Поміркуйте, якими сполучниками (сполучними словами) можна з'єднати частини цих речень.
—
Я
Р
У сполучникових складних реченнях завдяки сполучникам і сполучним
словам чіткіше, ніж у безсполучникових, виражаються смислові відношення,
логічні зв'язки між частинами. А в безсполучникових реченнях ці відношення
більше вгадуються на основі значення частин речення та інтонації. Відсутність
сполучників між частинами надає безсполучниковим складним реченням характерної легкості, безпосередності, невимушеності, що й обумовлює їх широке вживання в розмовному й художньому мовленні.
а
Прочитайте речення, визначте, зі скількох частин вони складаються,
як пов'язані ці частини та які смислові відношення виражають.
1. Я знаю: мова м а м и н а - свята, в ній вічний, незнищенний д у х свободи
(М.Адаменко). 2. Р о з к а ж у тобі д у м к у таємну, д и в н и й здогад мене обпік: я
з а л и ш у с я в серці т в о є м у на сьогодні, на завтра, навік (JI. Костенко). 3. Вих о д ж у в сад, він чорний і х у д и й , й о м у в ж е ані я б л у ч к о не с н и т ь с я (JI. Костенко). 4. Затінок, с у т і н о к , день з о л о т и й (JI. Костенко).
/ * ф " Ппочитяйти текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Продовжте
усно текст, використовуючи безсполучникові складні речення.
Зима, білі с н і г и , м е т у т ь х у р д е л и ц і , січе п о р о ш а , від м о р о з у л у н к о тріск а є т ь с я лід на річці. Де забарилась весна, ч о м у не к в а п и т ь с я в рідні к р а ї ?
Та ось повернулась із в и р і ю весна, а з нею повернулись д о д о м у й ж а й в о р о н к и (За Є. Гуцалом).
1. На відміну від сполучникових складних речень, основним засобом зв'язку
частин безсполучникових речень є інтонація. Серед безсполучникових
розрізняють речення з однорідними і неоднорідними частинами,
g 2. Між частинами безсполучникових складних речень установлюються
такі самі смислові відношення, що виражаються у сполучникових реченнях сурядними і підрядними сполучниками. Проте ці відношення в
безсполучникових реченнях виражаються менш чітко.

95. безсполучникове речення
§ 16. КОМА І К Р А П К А З КОМОЮ
В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
Про те, у яких випадках між частинами безсполучникового речення
ставимо кому і крапку з комою, та про співвіднесеність таких
речень із сполучниковими
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які СМИСЛОВІ відношення виражаються між частинами складносурядних речень?
Прочитайте безсполучникові складні речення, проаналізуйте смислові відношення між їхніми частинами. Зробіть висновок, за яких умов у безсполучниковому складному реченні ставиться кома і крапка з комою.
1. Ми й ш л и в поля д о р і ж к о ю вузькою, вечірній вітер бігав по вівсі
(І. Гнатюк). 2. У г р у ш і б у в тоненький голосочок, вона в дитинство кликала мене (JI. Костенко). 3. За все в и щ і були великі верби гіллясті; в о н и шир о к о розкидалися вгорі і над х а т к а м и , і над т и м и с а д о ч к а м и , зеленіючи
ясно на б л а к и т н о м у небі (Б. Грінченко). 4. З-за землі, на кривавій попрузі
неба, скочила невеличка іскорка; довга променяста смуга простяглася від
неї над землею (Панас Мирний).
Ставимо
кому
Ставимо
крапку
з комою
-
М і ж частинами безсполучникового складного речення
с т а в и м о кому, я к щ о ці частини в и р а ж а ю т ь о д н о ч а с н і с т ь
а б о часову п о с л і д о в н і с т ь подій чи я в и щ і в и м о в л я ю т ь с я
з і н т о н а ц і є ю переліку. Н А П Р И К Л А Д : Нас клике у мандри
дорога, нам гран чарівна струна (С. Фоменко). [ ], [ ].
М і ж частинами безсполучникового складного речення
ставимо к р а п к у з к о м о ю , я к щ о ці частини:
• д у ж е п о ш и р е н і і в ї х н і х м е ж а х у ж е є свої р о з д і л о в і
знаки;
• далекі за змістом. Н А П Р И К Л А Д : 1. Все раділо, стріваючи
день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий
(Панас Мирний).
2. Ми просто йшли; у нас нема зерна
неправди за собою (Т. Шевченко). [ ] ; [ ] .
в я в н н в н
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Кому або крапку з комою між частинами безсполучникового складного
речення ставимо тоді, коли ці частини можна з'єднати сполучником /', а
отже, з них можна утворити складносурядне речення.
І. Прочитайте текст уголос з правильною інтонацією. Визначте його
тип і стиль мовлення.
РАНОК
Ранок був безвітряний, т и х о пролітала негуста п о р о ш а , садок ніби відпочивав у р у х л и в и х її тенетах після нічної негоди... Із заходу м а й ж е над
с а м о ю землею тягло х м а р и , і сонце в прогалинах м і ж н и м и ледь прозирало
крізь холодну імлу - ж о в т е , п о х м у р е , сліпе.
Я в и й ш о в за садок і став д и в и т и с я на дорогу. Он т о й п о х и л е н и й с т о в п
із з а т е с а н о ю с т р і л к о ю - д о р о г о в к а з о м , с х о ж и й на п е р е х н я б л е н и й * х р е с т
94

96. безсполучникове | > Ч №
£ ЄЄ
посеред снігів; від нього далі вгору мріють** дві колії і сходяться
біля обрію клинцем; там щось чорніє, рухається, віддаляючись, все
меншає і меншає. Десь там Дніпро. Зараз він іще не скрес, тому
можна перейти на той берег по
льоду. А там уже Полтавщина - в
тім краю я не тільки всі шляхи, а
й путивці*** і стежки знаю... (За
Гр. Тютюнником).
Г. Югай. Весна
* Перехняблений - який перехилився. ** Мріти - (рос.) виднеться. *** Путйвець (путівець) - польова дорога.
II. Випишіть безсполучникові складні речення, з'ясуйте їхню роль у тексті. Поясніть смислові відношення та вживання розділових знаків між частинами цих
речень.
III. Чи є в тексті складносурядні і складнопідрядні речення? Укажіть їх, поясніть
уживання розділових знаків.
Інтонація є основним, а л е не Є Д И Н И М з а с о б о м поєднання частин безсполучникового складного речення. Поряд з нею можуть виступати і деякі інші засоби, як-от: однотипність ф о р м часу, виду і способу дієслівприсудків; спільні для частин другорядні члени речення; повторення елів,
однаковий порядок слів у кожній частині тощо. Наприклад, у реченні Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла... (П. Тичина) присудки в обох частинах виражені дієсловами минулого часу, доконаного виду,
дійсного способу.
ДВА " ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, чому в поданих реченнях уживаються різні розділові знаки, хоча за будовою речення подібні. З якою інтонацією слід читати ці речення?
1. Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить
(Я. Щоголів). 2. Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба (Л. Костенко).
Ё Б Е а Р І- Спишіть речення, ставлячи пропущені кому або крапку з комою між
їхніми частинами. Визначте, у яких реченнях частини виражають одночасність
подій, а в яких - послідовність. Доведіть, що всі речення - безсполучникові.
1. Червоніють-блищать умиті рясним дощем яблука синіють сливки
піднімають жадібно до сонця свої пишні голівки айстри (Н. РомановичТкаченко). 2. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною й плідною спить
лоно землі (Д. Гуменна). 3. Вівса, пшениці, ячмені - все се зіллялось в одну
могутню хвилю вона все топить все забирає в полон (М. Коцюбинський).
4. В сонні верби кинувся туман у прощанні айстри обнялися (Л. Гудзь).
5. Спека та польові гарячі вітри пообпалювали дівчат стали вони аж чорні
(О. Гончар). 6. Одцвітали яблуні на вітах з'являлись зелені пуп'янки на-
95

97. 1?€оСГЮЛуЧИиКО&е речения
ливались соком... (В. Дрозд). 7. Відшелестіли лебеді і трави остання гілка
глоду обліта (JI. Овдієнко). 8. С х и л и в с я день на золоті ж и т а упало сонце в
Дніпрові пороги (А. Гарасевич).
II. Підкресліть слова і словосполучення, вжиті в переносному значенні. Доберіть до них усно слова в прямому значенні.
І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки. Знайдіть складні речення, визначте їхній вид.
П е р ш и й весняний м і с я ц ь (не)рідко в в а ж а ю т ь господарем полів і лісів.
До(в)кола в ж е зникли снігові к у ч у г у р и * на пагорбах почала т у ж а в і т и земля .прокльовуючись ра(н,нн)ьою т р а в и ч к о ю . (По)під вікнами ощасливлені
пробудже(н,нн)ям природи радісно п о п и с к у ю т ь с и н и ч к и табунці горобців
зібравшись у ватаги з ' я с о в у ю т ь свої «парубоцькі с т о с у н к и » . . .
Березень найочікуваніший місяць селянина. Полагоджено** вози ч(е,и)
к а ю т ь свого застосува(н,нн)я підвіше(н,нн)і під стріхою плуги й борони приготовлена яровина. Із ц и м місяцем пов'язано ч и не найбільше обрядів весняного циклу. Не оста(н,нн)ю роль у цьому відігравала й та обставина щ о це
був у наших далеких предків початок нового року (За В. Скуратівським).
* Кучугура - (рос.) сугроб. ** Полагодити - (рос.) починить.
II. Підкресліть у тексті прислівники як члени речення, визначте їхню групу за
значенням.
'МОЗКОВИЙ ШТОРМ. Що спільного й відмінного в уживанні коми і крапки з
комою між частинами безсполучникового та складносурядного речення?
Ч. Перекладіть усно речення українською мовою. Визначте, які з них безсполучникові складні. Поясніть уживання розділових знаків.
1. На горе с т о и т лес, по-за лесом с о л н ц е всходит (Н. Пришвин). 2. На
ней б ы л о белое гладкое платье с к р а с н ы м и цветами за п о я с о м , с правого
б о к а ; те ж е ц в е т ы я р к о и тепло краснели в ее волосах (А. Куприн). 3. Прос н у в ш и с ь поутру довольно поздно, я увидел, ч т о буря у т и х л а (А. Пушкин).
4. То сердце не научится л ю б и т ь , к о т о р о е устало ненавидеть (Н. Некрасов).
5. Ветер, все ветер, он дует и дует о с е н ь ю (Н. Пришвин). 6. Там, где р а с т у т
р о з ы , растут и ш и п ы (Нар. творчество).
II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.
Складіть речення за поданими схемами. Визначте види цих речень.
!•[];[]•
2.[],і[].
з. [ ] , [ ] , [ ] .
4 - М , (що).
'Спишіть, замінюючи складносурядні речення безсполучниковими і навпаки. Поставте потрібні розділові знаки. Поясніть, як відсутність сполучника
між частинами складного речення впливає на характер висловлювання.
1. А серед ночі берег засинає і т і л ь к и х в и л я все к о г о с ь ш у к а є (М. Боровко). 2 . 1 с е р ц ю серце сповідалось й д у ш а всміхалася д у ш і і зорі на воді
гойдались і м л і в т у м а н у с п о р и ш і і злотом с о н я х и сіяли (Д. Іванов). 3. Плелася із берега м'ята і серце о х о п л ю в а в щ е м і м и т ь була забагата розмовам и , с м і х о м , дощем (Г. Овсієнко). 4. Вирує ліс за ним з(е,и)леним листом

98. бе^сполучиико&е речення
і м і с я ц ь родить привиди розкішні... (А. Гарасевич). 5. Срібний льон знов
зацвів за селом срібний явір ш у м и т ь при дорозі (JI. Євсеєнко). 6. Із с м у т к у
проліски з р о с т у т ь на весняній поляні, у с т р у н а х серця розцвітуть мелодії
незнані (М. Рильський). 7. Свіча плакала і крізь ті сльози попливли перед
очима картини п е р е ж и т о г о (В. Сичевський).
Складіть невеликий текст-опис весняного вечора (5-8 речень). Уведіть в опис одне безсполучникове складне речення, частини якого виражають
одночасність подій, і одне - частини якого виражають часову послідовність.
Прочитайте текст, дотримуючись правильної інтонації.
V
і
Кому або крапку з комою ставимо між відносно рівноправними частинами безсполучникового складного речення. Такі речення можуть
бути синонімічними до складносурядних і вимовляються з інтонацією
переліку.
§ 17. ДВОКРАПКА В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ
СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
Про те, у яких випадках між частинами безсполучникового речення
ставимо двокрапку, та про співвіднесеність таких речень
із сполучниковими
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які смислові відношення виражаються між частинами складнопідрядних речень?
'Прочитайте безсполучникові складні речення, проаналізуйте смислові відношення між їхніми частинами. Зробіть висновок, за яких умов у безсполучниковому складному реченні ставиться двокрапка.
1. Не забувай про м у д р и х вчителів: вони тебе із о т ч и х р у к приймали
(JI. Гудзь). 2. А л е нелегко було знайти вихід: довкола ї ж и л и с я обриви скель
(І. Франко). 3. А серце чуло: біда близько (В. Сичевський). 4 . П р о т я г о м усієї
минулої зими я відчував: щ о с ь має статися в ц ь о м у світі (Є. Гуцало).
Ставимо
двокрапку
Інтонація
М і ж частинами безсполучникового складного речення
ставимо д в о к р а п к у , я к щ о друга ч а с т и н а :
• виражає причину того, про щ о говориться в першій (частини
можна з'єднати сполучниками бо, тому що). Н А П Р И К Л А Д :
Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить (Нар.
творчість). [ ] : [причина];
• д о п о в н ю є зміст першої (частини м о ж н а з'єднати спол у ч н и к о м що). Н А П Р И К Л А Д Ти чуєш: плачуть за тобою
(М. Вінграновський). [ ]: [доповнення];
• п о я с н ю є зміст першої ( м і ж частинами м о ж н а вставити
а саме). Н А П Р И К Л А Д : Закон життя один: вірно служити своїй державі (М. Стельмах). [ ]: [пояснення].
Для наведених в и щ е речень характерна інтонація п о я с нення.
97

99. безсполучникове речення
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
ДЛЯ виявлення смислових відношень між частинами безсполучникового
складного речення можна застосовувати прийом підстановки сполучників. Цей прийом показує зв'язок безсполучникового речення з відповідним сполучниковим, підказує інтонування всієї структури, допомагає
вибрати розділовий знак.
і у І. Прочитайте вголос речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання в них двокрапки. Накресліть схеми речень, визначте смислові відношення між частинами речень.
1. Поглянь: вуалі б і л о с н і ж н і смагляві в и ш н і надягли (Д. Іванов).
2. А ось к о х а н н я вічна таїна: полин-троянда - квітка це одна (А. Таран).
3. К а ж у т ь : зірку щасливу має (JI. Костенко). 4. С у м у є К о р с у н ь староденний: нема ж у р б у з к и м поділить (Т. Шевченко). 5. Раптом м о є серце тенькнуло, о п у с т и л о с я т р о х и вниз і радісно завмерло: невдалік від о т р у й н о г о
стебла воронячого ока с т о я т ь два близнюки-червоноголовці (М. Стельмах). 6. Кузька зупинився вкрай здивований: біля казанка з к а ш е ю с т о я в
гайворон і діставав дзьобом пахуче ї с т и в о (Гр. Тютюнник).
II. Визначте, з якими видами складнопідрядних речень співвідносні подані безсполучникові та якими сполучниками (сполучними словами) можна з'єднати
їхні частини.
І. Прочитайте текст, виписуючи складні речення і розставляючи в них
пропущені розділові знаки. Які з цих речень безсполучникові? Простежте,
як безсполучникові речення допомагають розкрити тему та основну думку
тексту.
ПІСНЯ, Щ О З А В О Ю В А Л А ЄВРОПУ
На початку минулого століття вчені були неймовірно здивовані одна із
ш о т л а н д с ь к и х народних пісень помандрувала а ж до України й с т а л а тут
народною, ш и р о к о з н а н о ю під назвою « ї х а в к о з а к за Дунай». А л е згодом
д о с л і д н и к и виявили зовсім і н ш и й факт пісня народилася в Україні. А в ж е
з нашої землі полетіла а ж до Шотландії, с т а в ш и там народною. Вона звучала часто і французькою, і польською, і ч е с ь к о ю , і болгарською, і у г о р с ь к о ю та і н ш и м и європейськими мовами. А щ е з'ясувалося у цієї пісні є
автор. Його ім'я - Семен К л и м о в с ь к и й .
Відомо щ о к о л и ш н і й к о з а к заснував на Х а р к і в щ и н і село Припутні. Односельці з а в ж д и приходили д о нього на пораду б у в Климовський м у д р и м і
міг допомогти р о з у м н и м словом. Д о с л і д н и к и знайшли філософський трактат К л и м о в с ь к о г о я к и й він свого часу послав р о с і й с ь к о м у цареві Петру І.
У н ь о м у говорилося про ті несправедливості, я к і п а н у ю т ь у державі... Існує п р и п у щ е н н я щ о розгніваний цар наказав заслати з у х в а л о г о козака
подалі від л ю д с ь к о г о ока.
Невідомо, де похований Семен К л и м о в с ь к и й . Проте ми знаємо його нев м и р у щ а пісня д і й ш л а до людей, легко здолала кордони держав. Її перекладали найкращі поети т о г о часу, варіації на т е м у « ї х а в к о з а к за Дунай»
творили найвідоміші к о м п о з и т о р и , у т о м у числі і великий німецький композитор Людвіг ван Бетховен (За М. Слабоиіпицьким).
II. Перекажіть усно текст за виписаними реченнями.

100. резсполучиико&е реЧеИИ!
М. Пимоненко. У похід
Перебудуйте подані складнопідрядні речення на безсполучникові
складні і навпаки. Перебудовані речення запишіть, розставте потрібні розділові знаки.
1. Мій с е р п н ю , випрягай свого коня, бо вересень з а п р о ш у є ласкаво (М. Боровко). 2. Улянка повільно глянула навколо й наче вперше помітила, щ о ліс у ж е прибрався в нову чарівну о д е ж у (О. Донченко). 3. На
морі ставало темно, т о м у щ о з берега насувала в а ж к а хмара (О. Донченко).
4. Я знаю: труд - це бій! (В. Сосюра). 5. Я к заздрю я тій білій хмарці: вона
пливе у далечінь м і ж подруг (І. Муратов). 6. Десь ч у ю : с к р и п к а в т и ш и н і
своє згадала і мені розповіла про все казково (В. Грінчак). 7. Умовк к о б з а р
с у м у ю ч и : щ о с ь р у к и не г р а ю т ь (Т. Шевченко).
II. Простежте, у складних реченнях якого виду думку висловлено більш стисло. Чому в складнопідрядних реченнях чіткіше, ніж у безсполучникових, передано смислові відношення між частинами?
^ В ^ У Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть,
що лише в одному реченні між його частинами треба поставити кому. Підкресліть орфограми.
1. Іти йому з лісу не хочеться з в и к т у т за літо (Гр. Тютюнник). 2. А нам
м а л и м усе цікаве вдвічі х т о звідкіля прибув до Курманів (Д. Білоус). 3. Він
п р о к и н у в с я й н а щ у л и в в у х а у в о г к о м у струмені вітру долинав с у х и й різкуватий звук (Є. Гуцало). 4. Над р і к о ю лине вечір пил спадає край села
(В. Сосюра). 5. Коні шарпалися з р у к х р о п л и мабуть зачули Сіроманця
(М. Вінграновський). 6. Так виразно в в и ж а є т ь с я мені б о л ю ч и м и безсонними ночами я ж и в к о л и с ь в п р о с т о м у курені над озером з я с н и м и берегами
(Олег Ольжич). 7. Не п л ю й у к р и н и ц ю пригодиться води напиться (Нар.
творчість).
Доповніть безсполучникові речення пропущеними частинами. Прочитайте доповнені речення вголос із правильною інтонацією.
1. Я вірю: .... 2. Ранок видався т и х и й та я с н и й : ... . 3. Повертався дод о м у задоволений: ... . 4. ... : п р о й ш о в теплий д о щ . 5. ... : біла хмара криє
небо.
99

101. безсполучникове речення
^ТЇ^У ABA — ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, у яких випадках і замість яких
розділових знаків у поданих реченнях можна поставити двокрапку.
1. П і д с н і ж н и к и , напевно, в ж е проростали в землі — ї х н і й слабкий
трав'янистий запах п р о с о ч у в а в с я крізь сніг (К. Паустовський). 2. Висипались зорі золоті; зійшов ясний місяць (Марко Вовчок).
Складіть речення за поданими схемами. Підкресліть члени речення,
визначте, словами яких частин мови вираженитщмети і присудки.
1. [ ] : [причина]. 2. [ ]: [пояснення]. 3. [ ], (тому що...).
Перекладіть текст українською мовою і запишіть, роставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їхнє вживання.
Вдруг до нас донеслись к а к и е - т о с т р а н н ы е звуки. М ы встали т и х о н ь к о
п о ш л и вперед и увидели медведь возился около небольшой л и п ы .
С первого в з г л я д а я понял ьг'дведь добывал мед. Он с т о я л на задних лапах и куда-то тянулся. П р о с у н у т ь лапы в д у п л о ему мешали к а м н и дерево р о с л о почти в п л о т н у ю о к о л о с к а л ы . Он ворчал и тряс дерево изо всей
с и л ы . В о к р у г улья вились пчелы и ж а л и л и его в голову... Наконец медведь
у т о м и л с я сел на землю.
Так просидел он м и н у т ы две. Затем вдруг поднялся б ы с т р о подбежал
к липе и полез на ее вершину. Он протиснулся м е ж д у скалой и деревом и
начал с и л ь н о давить на него. Липа затрещала и рухнула на землю. Теперь
б ы л о легко д о б ы т ь из нее с о т ы (По В. Арсенъеву).
Вплотную — (укр.) упритул; соты - (укр.) стільники.
II. До виділених слів доберіть антоніми українською мовою.
Випишіть з творів зарубіжних письменників, які ви читали в 9-му класі,
три безсполучникові складні речення з двокрапкою між їхніми частинами. Поясніть уживання розділових знаків.
І. Розгляньте репродукцію картини І. Айвазовського. Розкажіть, що на
ній зображено, які кольори переважають, яким настроєм вона перейнята.
І. Айвазовський. Ранок на морі
100

102. Ьг^схюлучиико&е речеш
II. Складіть невеликий текст (5-7 речень) за картиною, використавши в ньому безсполучникові речення, зокрема ті з них, між частинами яких ставиться двокрапка.
§ 18. ТИРЕ В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
Про те, у яких випадках між частинами безсполучникового речення
ставимо тире, та про співвіднесеність таких речень зі сполучниковими
П Р И Г А Д А Й Т Е ! У яких випадках між частинами складносурядного речення
ставимо тире?
Прочитайте безсполучникові складні речення, проаналізуйте смислові відношення між їхніми частинами. Зробіть висновок, за яких умов у безсполучниковому складному реченні ставиться тире.
І . Раніше встанеш - більше діла з р о б и ш (Нар. творчість). 2. П т а х и з-за
моря вертають - п л у г и з полем р о з м о в л я ю т ь (Нар. творчість). 3. Не к о з а к
вклонявся королеві - король с х и л я в г о л о в у перед козаком! (П. Загребельний). 4. Із близького згустка п ш е н и ц і п у р х н у в ж а й в о р о н о к - Марія здригнулась (В. Бабляк).
Ставимо
тире
М і ж частинами б е з с п о л у ч н и к о в о г о складного речення
ставимо т и р е за т а к и х умов:
жшш
зміст ч а с т и н з і с т а в л я є т ь с я або п р о т и с т а в л я є т ь с я (їх м о ж н а з ' є д н а т и с п о л у ч н и к а м и а,
але)
Літо дбає — зима поїдає (Нар. творчість)
ч а с т и н и в и р а ж а ю т ь ш в и д к у зміну подій (їх
м о ж н а з ' є д н а т и с п о л у ч н и к о м і)
Оглянувся - в порту
вже кипить бій
(О. Гончар )
п е р ш а частина в и р а ж а є ч а с або у м о в у т о г о ,
про щ о йдеться в другій (їх м о ж н а з ' є д н а т и
с п о л у ч н и к а м и коли, якщо, хоч)
[час ] - [ - ] .
[ у м о в а ] - [ ].
1. Захочеш пити
підеш до струмка
(Нар. творчість ).
2. Посієш впору матимеш зерна гору
(Нар. творчість )
друга частина виражає наслідок, результат,
в и с н о в о к з того, про щ о йдеться в першій (їх
м о ж н а з'єднати с п о л у ч н и к о м так що)
[ ] - [наслідок].
На поле набігла
тінь - ділянка темніє
(В. Бабляк )
101

103. беухіоуциико&е речения
д р у г а частина м і с т и т ь п о р і в н я н н я з т и м , про
щ о йдеться в п е р ш і й ( ї х м о ж н а з ' є д н а т и с п о л у ч н и к а м и наче, як)
[ ] — [порівняння].
Гляне - холодною водою обіллє (Нар. творчість )
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Щоб правильно ставити розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення, треба правильно визначати смислові відношення між ними.
І. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання тире.
Накресліть схеми речень, зазначте смислові відношення між частинами речень.
1. Зійшов с н і ж о к - берись за п л у ж о к (Нар. творчість). 2. Нема нам
щастя — м у с и т ь бути ч у д о (Л. Костенко). 3. Билися о б мене гнівливі хвилі нетерплячки - я вистояв (П. Загребельний). 4. Нестерпно парить - висапані к у к у р у д з и прив'яли (В. Бабляк). 5. Пан гуляв у себе в з а м к у - у
ярмі стогнали л ю д и (Леся Українка). 6. У товаристві лад - у с я к т о м у радіє
(Л. Глібов). 7. Прийде година - достигне і калина (Нар. творчість).
II. Визначте, з якими видами сполучникових складних речень співвідносні подані безсполучникові та якими сполучниками (сполучними словами) можна
з'єднати їхні частини.
Ч. Прочитайте текст, знаходячи пунктуаційні помилки. Визначте засоби
зв'язку речень у ньому.
ПТАХИ-СИНОПТИКИ
Ч и м а л о п т а х і в — чудові синоптики. Придивіться у в а ж н о до снігурів, с о р о к , ворон, горобців у з и м к у ви т е ж з м о ж е т е передбачити* зміни в погоді.
Ось заспівав с н і г у р чекайте на хуртовину. Горобці х о в а ю т ь с я в к у п и х м и зу невдовзі посилиться мороз. Добрими в і щ у н а м и змін погоди є ворони.
Перед з а в і р ю х о ю вони г у ч н о к а р к а ю т ь , зграями в снігу к у п а ю т ь с я . А побачиш в и с о к о в небі т и х и й танок ворон г о т у й с я до снігопаду. Перед посиленням вітру вони т и х о с и д я т ь на н и ж н і х гілках дерев. Сіли ж д р у ж н о на
з е м л ю чекай відлиги** (За А. Волковою).
* Передбачити - (рос.) предусмотреть. ** Відлйга - (рос.) оттепель.
II. Випишіть безсполучникові складні речення, розставляючи в них пропущені
розділові знаки. Поясніть роль безсполучникових речень у тексті.
Перекажіть усно текст за виписаними реченнями. Які ще прикмети, пов'язані з птахами, ви знаєте?
Установіть відповідність між частинами прислів'їв.
прислів'я, розставляючи потрібні розділові знаки.
Перша частина
Г л и б ш е орати
Р о з у м без к н и г и
На г о д и н у с п і з н и ш с я
У м і є ш їздити
Замолоду п р а ц ю є ш
Брови нависли
102
Друга частина
птах без к р и л
на старість п а н у є ш
за рік не д о ж е н е ш
у м і й падати
злоба на м и с л і
більше хліба мати
Запишіть ці

104. ^еугполучиико&е речеии
щ В У У1Ш4М/Ж/7В»/Хтозадвіхвилинипригадаєізапишеякнайбільшеприслів'їв,які
за структурою співвідносяться з безсполучниковими реченнями?
І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть, що лише в одному реченні треба поставити двокрапку.
1. Це ще не сльози це квітуча вишенька (JI. Костенко). 2. А слово скаже
з пам'яті не викинеш (JI. Костенко). 3. Подивилась ясно заспівали скрипки (77. Тичина). 4. Туманець понад кущами лепехи моститься тепла ніч
буде (Гр. Тютюнник). 5. Сагайдачний на нього покладався він і видючий
був і по-татарському говорив краще за інших (3. Тулуб). 6. Землі кланяйся
низько до хліба будеш близько (Нар. творчість). 7. Хмарки біжать милуюся (П. Тичина). 8. Дуб ламається лозина нагинається (Нар. творчість).
II. Підкресліть виділені слова як члени речення, визначте їхню частину мови та
розберіть за будовою.
Випишіть із газет (журналів, усних повідомлень ведучих новин на радіо чи телебаченні) три безсполучникові складні речення, між частинами яких
ставиться тире. Поясніть уживання розділових знаків.
f E f P Замініть СПОЛУЧНИКОВІ складні речення безсполучниковими. Перебудовані
речення запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки. Простежте, як заміна речень одного виду іншим вплинула на смислові відтінки між їхніми частинами.
1. Коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг... (Д. Павличко).
2. А коли повітря ставало по-материнськи м'яким та лагідним, то барвінок зацвітав (Є. Гуцало). 3. Вдарив велетенський дзвін - і від його громового рокоту затремтіли люди, дерева, земля (У. Самчук). 4. Пригорнеться
до трави - і вона зашелестить, загомонить, помилує, обдарує пахощами (Б. Харчук). 5. Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь
(М. Рильський). 6. Якщо не візьмешся за роботу, то робота сама не зробиться (Нар. творчість). 7. Ллється Лета сльозами в своє підземелля врочисте,
а у небі синіють самотні мої журавлі (О. Пухонська).
Складіть речення за схемами. Утворені речення запишіть, підкресліть
у них граматичні основи, поясніть уживання розділових знаків.
1. [умова] - [ ].
2. [ ], (якщо ...).
3. [ ] - [наслідок].
4. [ ] - [результат].
^ Н ї У Складіть з кожної пари простих речень спочатку складне сполучникове, а потім - безсполучникове. Утворені речення запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки. Поміркуйте, у яких реченнях смислові відношення між
частинами передано чіткіше. Чому?
1. За ніч випало багато снігу. Іти було важко. 2. Хочеш багато знати. Дружи
з книжкою. 3. Під Новий рік сильний мороз. Буде врожай хліба. 4. Продзвенів
дзвінок. Гра обірвалася. 5. Літо добуває. Зима поїдає. 6. Говорить. Шовком шиє.
Доповніть подані безсполучникові складні речення пропущеними частинами. Доповнені речення запишіть.
1. Вітер подужчав - ... . 2. У хаті тепло - ... . 3. Прийде літо - ... . 4 . . . . буде гарний урожай. 5. ... - побрела з лугу череда.

105. ?езсшлучнико8>е речения
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки і розставляючи пропущені
розділові знаки. Накресліть схеми речень.
1. (Не)може людина с а м о т н ь о ж и т и забула б і пісню і поклик мети (М. Нагнибіда). 2. Вода в ж е не хлюпотіла не капотіла не л(е,и)лася ласкаво вона вдарила загрозливо й в а ж к о (П. Загребельний). 3. Править хтось малим човенцем
в(*)ється стеж(е,и)чка злотиста (Леся Українка). 4. Погляну на березограй а ж
серце завм(е,и)рає (Д. Луценко). 5. Бджоли раді цвіту люди радіють літу (Нар.
творчість). 6. Прийде осінь у засіках буде хліб золотий (Нар. творчість).
7. Пахнуть літом сушені гриби пахне сніг осі(н,нн)іми грибами (А. Гризун).
II. Доберіть синоніми до виділених слів.
Прочитайте речення, обґрунтуйте вживання тире. Які з поданих речень безсполучникові складні? Виконайте письмовий синтаксичний розбір
двох простих речень (на вибір).
1. Я в х о д ж у в ліс — трава стає н а в ш п и н ь к и , к о ш л а т и й морок лапу подає
(Л. Костенко). 2. А перед ним - п о х м у р а далечінь вгинається під к р о к к о з а ц ь к и х воїв... (А. Гарасевич). 3. Д о щ липневий, п р и м р у ж и в ш и вії, з лісу
виглянув - і пішов..." (М. Руденко). 4. З святом вас березового с о к у - днем
пробудження солодкої землі! (А. Таран). 5. Ти знаєш, щ о т и - Людина?-Ти
знаєш про це чи ні? У с м і ш к а твоя - єдина, м у к а т в о я - єдина, очі твої - одні
(В. Симоненко). 6. Розіллялись р і ч к о ю с т р у м к и , тре очиці сон-трава с п р о соння, цвіт-серпанок одягли с а д к и - гріє квітень літо у долонях (Л. Гудзь).
7. Де не повернешся - к р у г о м у світі ти (М. Вінграновський).
Складіть і запишіть текст відповідно до запропонованої ситуації спілкування, використавши виражальні можливості безсполучникових складних речень.
1. Уявіть, щ о ви берете участь у м і ж н а родній конференції з питань з а х и с т у навкол и ш н ь о г о середовища. П о і н ф о р м у й т е учасн и к і в про: проблеми, породжені забрудненн я м довкілля в Україні; те, я к ці проблеми
в и р і ш у ю т ь в і н ш и х країнах; висловлювання в і д о м и х о с о б и с т о с т е й , я к і є к у м и р а м и
молоді, щ о д о в а ж л и в о с т і з а х и с т у навкол и ш н ь о г о середовища.
2. Уявіть, щ о ви побували на конференції з питань здорового способу ж и т т я . Розк а ж і т ь своїм однокласникам про: м е т у
конференції, на я к і й ви побували; те, як.ви
розумієте поняття «здоровий спосіб ж и т т я » ;
в и с т у п и експертів щодо переваг здорового
П. Ренуар. Молода людина в лісі
способу ж и т т я .
Тире між частинами безсполучникового складного речення ставимо в
певних, досить чітко окреслених випадках (протиставлення, наслідок,
швидка зміна подій, умова, час, порівняння). Такі речення можуть бути
синонімічними до складнопідрядних і складносурядних, для них характерна інтонація зіставлення.

106. 1?е^сполучиико&е речеии
Об'єднайтеся в групи. Створіть рекламу безсполучникових складних речень.
flpoejcr
Мета реклами: спонукати носіїв мови правильно й доцільно вживати в мовленні безсполучникові складні речення.
Форми презентації реклами можуть бути такими: інсценізація; словесний опис реклами на телебаченні; реклама, яка звучить на радіо;
реклама в журналі; рекламний плакат тощо.
Поради щодо роботи над проектом
1. Не забудьте «покликати» на допомогу творчу уяву, оригінальність, увагу до найдрібнішої деталі мовознавчої теми, логічне мислення та асоціації.
2. Чітко визначте, на яку цільову аудиторію разрахована ваша реклама та якого результату ви очікуєте.
3. Не забувайте, що в рекламі кожне слово має велике значення.
За бажанням, демонстрацію рекламних проектів можна провести як конкурс. Обрати журі, яке присвоїть кожному проекту одне зі
звань: найоригінальніший, найаргументованіший, найкумедніший,
найяскравіший тощо.
§ 19. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
З ТЕМИ «БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ»
_
Підготуйте усну розповідь на тему «Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні» за відповідною опорною таблицею, уміщеною на
форзаці підручника. Розповідь ілюструйте прикладами.
р у у І. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Доберіть свій
заголовок, який виражав би тему тексту.
ГРОМОВИК
Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи
та поблискуючи, накочувалася гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли
дерева, заметалися птахи.
І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості
сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка, ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і
низька, пустила із себе першу стрілублискавицю. І раптом ліс охнув від
жаху: по ньому вдарило згори.
А ж тоді прокинувся у своєму дуплі сич-громовик. Прокинувся, заворушив крильми, видряпався з дупла
і пішов по гілці сухого береста вгору,
сонно поводячи сюди-туди головою...
„
jo*•."t-'W.'-PS»» 7
Сич повів очима в один бік, у другий ніде ані пташини, ані дрібної миші.
Ван Гог. Поле під грозовим небом
105

107. ?езсполучиико&е речения
Блискавиці пролітали й о м у над с а м і с і н ь к о ю головою, громи к о т и л и с я
по його спині й розбивались о б неї на громенята. А сич дивився у с п и н у
вітрові та синьо-чорній хмарі й р е г о т а в . Й о м у щ е й щ е х о т і л о с я г р о м і в і
б л и с к а в о к , щ о ж и л и у хмарі. А л е т у т визирнуло молоденьке сонечко - сич.
перестав реготати й, в і д ч у в ш и в о ч а х різь, з а п л ю щ и в с я .
Він т а к і д о д у п л а пішов по гілці - з а п л ю щ е н и й (За Гр. Тютюнником).
II. Виконайте подані завдання до тексту.
1. Знайдіть у тексті безсполучникові складні речення.
2. Знайдіть у тексті безсполучникові складні речення, я к і вимовляю т ь с я з і н т о н а ц і є ю переліку.
3. Визначте смислові відношення м і ж частинами безсполучникових
речень у п е р ш о м у абзаці.
4. Поясніть розділові знаки м і ж частинами б е з с п о л у ч н и к о в и х речень.
5. Визначте, у я к и х б е з с п о л у ч н и к о в и х реченнях ї х н і частини за будов о ю є о д н о с к л а д н и м и реченнями.
6. Перебудуйте два безсполучникові складні речення (на вибір) на сполучникові.
7. Схарактеризуйте роль б е з с п о л у ч н и к о в и х речень у тексті.
8. Доберіть синоніми до виділених слів.
9. Поясніть вивчені орфограми.
С и н т а к с и ч н и й р о з б і р б е з с п о л у ч н и к о в о г о с к л а д н о г о речення
Порядок
розбору
1. Указати, щ о речення безсполучникове.
2. Визначити вид речення за м е т о ю висловлювання та емоційним забарвленням.
3. Установити кількість частин, щ о входять д о складу речення.
4. Пояснити смислові відношення м і ж частинами.
5. Пояснити в ж и в а н н я розділових знаків м і ж частинами.
6. Н а к р е с л и т и схему.
7. Розібрати к о ж н у частину я к просте речення.
Зразок усного
розбору
Співала колосом нива, співали жайворонки над нею (М. Коцюбинський).
Речення безсполучникове складне, розповідне, неокличне, складаєтьс я з двох частин, повідомляється про одночасність подій, м і ж частинами
ставиться кома. Перша частина: речення просте, поширене, двоскладне,
повне. Друга частина: речення просте, поширене, двоскладне, повне.
Зразок письмового
розбору
Співала колосом нива, співали жайворонки над нею (М. Коцюбинський).
Безсполучн., розп., неокл., дві частини, одночасн. подій, на письмі кома. 1-ша частина: просте, п о ш и р . , двоскл., повн. 2-га частина: просте,
пошир., двоскл., повн. [ ] , [ ] .
^ Т * Ї Ї 9 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть, у яких реченнях можливі варіанти вживання розділових знаків.
106

108. 1. Відра подзвонюють над степовою криницею сонце спиняється в прошумілих кленах (М. Сингаівський). 2. Я з квітами прийшов тебе зустріти і д у ж е довго ждав зів'яли квіти (Д. Павличко). 3. Зайде сонце Катерина по садочку ходить
(Т. Шевченко). 4. Язик мій ворог він раніше розуму говорить (Нар. творчість).
5. Ген від моря до гаю налилися жита знову пісню співає сосна золота (А. Малишко). 6. Вийшов з хати на селі світиться... (М. Коцюбинський). 7. Про вирій
знав я із дитячих літ птахи летять у теплий дальній світ (О. Ющенко);
II. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох речень (на вибір).
Я У Прочитайте. Поясніть, як різняться подані в групах речення за змістом.
1. У полі потемніло: насувалася злива. У полі потемніло, насувалася
злива. Насувалася злива — в полі потемніло. 2. Буде холодно — поїдемо додому. Поїдемо додому: буде холодно. 3. Я к а ж у правду, мені немає ч о г о обманювати. Я к а ж у правду: мені немає чого обманювати. Мені немає чого
Виконайте завдання одного з поданих варіантів (на вибір).
Варіант А. Напишіть невеликий твір-опис на тему «Весняна злива», використавши безсполучникові складні речення з однорідними і неоднорідними частинами.
Варіант Б. Напишіть невеликий текст у публіцистичному стилі на тему «На
тернистих шляхах нації», використавши безсполучникові складні речення з
однорідними і неоднорідними частинами.
FIT^FМІКРОФОН.
Продовжте подані фрази.
1. О п р а ц ю в а в ш и тему «Безсполучникове складне речення», я, зокрема,
дізнався (дізналася) про... .
2. Свої знання з теми я оцінив би (оцінила б) на... .
f ^ ^ y Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані
наприкінці підручника. З а потреби повторіть відповідний параграф розділу.
ТЕСТ Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ
1. Б е з с п о л у ч н и к о в и м с к л а д н и м є речення:
А Вітерець д и х н у в - і жовта к о м и ш и н а , надломлена на самій середині,
т а к жалібно, так с у м н о заспівала (Дніпрова Чайка).
Б Виявляється, щ о дорослі ведмеді д у ж е пристрасні математики (Остап
Вишня).
В У ж е п а х л о морем: ось-ось воно мало з'явитися з-за о б р і ю (О. Гончар).
Г Далеко від степу люди ч у л и , я к ночами с т у г о н і л а земля (Н. Рибак).
2. Н е о д н о р і д н и м и є ч а с т и н и в б е з с п о л у ч н и к о в о м у с к л а д н о м у реченні:
А М і с я ц ь на небі, зіроньки с я ю т ь , т и х о по м о р ю човен пливе (Нар. творчість).
Б Малі озерця б л и с к а ю т ь незлісно, к о л и ш е хмара втомлені громи (Л. Костенко).
В У г а ю , г а ю вітру немає; м і с я ц ь високо, зіроньки с я ю т ь (Т. Шевченко).
Г Воду для пиття н а ш к у т о ч о к н о с и т ь а ж з лісу: там вона набагато смачніша, а н і ж колодязна (А. Дімаров).
3. Д в о к р а п к у т р е б а п о с т а в и т и в реченні (розділові знаки пропущено):
А Став у хоровод т а н ц ю й (Нар. творчість).

109. 0споунникс&е речения
Б А ще таку я вирізьблю картину зі всіх дворів збігається рідня (Л. Костенко).
В 3 в и с о к и х к р у ч луна орлиний клекіт л и ш т и х і води все с т о я т ь мовчазно
(Леся Українка).
Г Небо було синіше од моря море було синіше од неба (М. Коцюбинський).
4. П у н к т у а ц і й н і п о м и л к и д о п у щ е н о в р е ч е н н я х :
А Дерева р о з п р а в л я ю т ь сонні віти, над н и м и угорі - Пташиний спів (С. Жуковський).
Б Стеле м'якенько - л и ш твердо спати (Нар. творчість).
В Чудовий краєвид послався понад н и м - стави, л и с н і ю ч и у сяєві нічнім,
один д о одного горнулися пестливо (А. Міцкевич).
Г Не с п і ш и я з и к о м : квапся ділом (Нар. творчість).
Ґ Я т я г н у с ь догори і сам собі не вірю: від зарічки знову над н а ш о ю х а т о ю
пролітають лебеді! (М. Стельмах).
5. Речення Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють (Т. Шевченко)
треба вимовляти з інтонацією:
А переліку;
Б зіставлення;
В пояснення.
6. Установіть відповідність:
Смислові відношення
Речення:
між частинами:
1 одночасність п о д і й ;
А Т о не хмара - біла п т а ш к а х м а р о ю с п у с т и л а с ь
2 наслідкові;
(Т. Шевченко).
3 зіставно-протиставні; Б Латаття н і ж и л о с ь в о з е р а х , х и т а л и р я с к у ка4 доповнювальні.
расі (Л. Костенко ).
В П о с і є ш вчинок - виросте звичка (Нар. твор
чість ).
F Мати вірила: земля у с е знає (М.
Стельмах).
З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ
1. Я к і речення називаються б е з с п о л у ч н и к о в и м и ? Ч и м вони відрізняю т ь с я від с п о л у ч н и к о в и х ?
2. Ч и м безсполучникові складні речення з однорідними частинами відр і з н я ю т ь с я від речень з неоднорідними частинами? З я к и м и видами спол у ч н и к о в и х речень вони співвідносні? Наведіть приклади.
3. Я к і смислові відношення м о ж у т ь в и р а ж а т и с я частинами безсполучн и к о в и х с к л а д н и х речень?
4. Р о з к а ж і т ь про особливості інтонації б е з с п о л у ч н и к о в и х с к л а д н и х речень. Наведіть приклади.
5. Я к а роль б е з с п о л у ч н и к о в и х с к л а д н и х речень у мовленні?
6. Р о з к а ж і т ь про в ж и в а н н я к о м и і к р а п к и з к о м о ю в б е з с п о л у ч н и к о в о м у с к л а д н о м у реченні. Наведіть приклади.
7. Р о з к а ж і т ь про в ж и в а н н я д в о к р а п к и в б е з с п о л у ч н и к о в о м у с к л а д н о м у
реченні. Наведіть приклади.
8. Р о з к а ж і т ь про в ж и в а н н я тире в б е з с п о л у ч н и к о в о м у с к л а д н о м у реченні. Наведіть приклади.
9.. У я к и х с т и л я х мовлення переважно в ж и в а ю т ь с я безсполучникові
складні речення?
10. Пригадайте 3 - 5 крилатих висловів, я к і за будовою співвідносяться
з б е з с п о л у ч н и к о в и м и реченнями.
108

110. М
©
^
с т о р і н к а
/^SFC
СЛОВНИК ПАМВИ
БЕРИНДИ
У1627 р. в Києві було надруковано
один з перших словників в історії української лексикографії - «Лексіконь
славеноросскій и ймень тлькованіє» славнозвісного Памви Беринди.
У своїй основі це перекладний церковнослов'янсько-український словник,
хоча в ньому подекуди виразно проступають елементи тлумачного, енциклопедичного й етимологічного словників.
Реєстр «Лексікона...» включає близько 7000 слів і складається з двох окремих частин. Перша частина становить перекладний словник 4980 церковнослов'янських слів, перекладених синонімами тогочасної живої української
мови. Наприклад: иго - ярмо, питомєць - вихованець, стражду - терплю.
Деякі реєстрові слова ще й мають тлумачення. Друга частина нагадує своєрідний
словник іншомовних слів та власних імен з джерел того часу. У цій частині подано
й пояснено 2002 слова (3 довідника).
uWA8o
ЗНАТИ?
МАНДРІВКА АПЕЛЬСИНА
Батьківщина апельсинів - Південний Китай. Звідси
Я К Ц С БУЛО
jjr
рослина поступово просувалася на південь Азії. Пор———————
^
тугальці в XV ст. завезли її в Європу. У XVI ст. апельси ни вже були відомі і в Україні, куди їх привозили з Голландії. Звідси й прийшла їхня
назва: голландське appelsien розкладається на апель - «яблуко» і сіна - «Китай».
У голландців ця назва виникла під впливом французького pomme de Chine, що теж
означає «китайське яблуко». На Закавказзі апельсини відомі давно, років триста їх
там вирощували аматори-садівники. Сьогодні сади апельсинів тягнуться суцільною смугою на узбережжі від Батумі до Сочі. В українській мові апельсин має ще
назву - помаранча, яка прийшла до нас через німецьку мову (Pomeranze) з італійської, де рото - «яблуко», агапсіа - «апельсин» (За А. Коваль).
ЛУЦЬК
Загадкову назву має місто Луцьк (давнє - Лучеськ), яке згадується в літописах
1085 р. Населяли його тоді дуліби, або лучани. Звідси, вважають, і назва цього
населеного пункту. Проте деякі дослідники пов'язують назву міста з особливостями місцевості: річка Стир тут робить коліно, вигин, які ще в народі називають
«лука». Звідси - Луцьк (3 посібника).
РІДКИЙ ГІСТЬ
Один з відомих телеканалів у своїй пеБ У В А Є f редачі про африканських тварин заявив,
що «антилопа - рідкий гість у джунглях». З і
школи ми знаємо, що всі тіла можуть бути в трьох станах - рідкому, твердому та газоподібному. ГЬсті, певно, теж. Рідкого гостя м и з вами дочекалися, тепер на черзі - газоподібний. А може,, автори мали на увазі, що
антилопа, як і всі ссавці, на 80 % с к л а д а є т ь с я з води? Помилка досить
розповсюджена, а л е від того не м е н ш смішна. Я часто чую, як плутають
рідкий та рідкісний, і з а в ж д и сміюся. А в и ? (І. Булига).
I
TAt(€

111. НЕПРАВИЛЬНО
ПРАВИЛЬНО
навчатися в 9 класі
навчальний заклад
поїхав як м і н і с т р
п р о д а ж за з н и ж е н и м и цінами
будь-які в и с н о в к и
згідно з планом
відповідно до р і ш е н н я
завдати ш к о д и
призвести до б і й к и
вимикати світло
д и п л о м а т и ч н і відносини
п о р у ш и т и питання
ч и н н и й закон
займатися в 9 класі
у ч б о в и й заклад
поїхав у я к о с т і міністра
п р о д а ж по з н и ж е н и х цінах
любі в и с н о в к и
згідно плану (до плану)
відповідно р і ш е н н ю (з р і ш е н н я м )
нанести ш к о д у
привести до б і й к и
в и к л ю ч а т и світло
дипломатичні відношення
поставити питання
д і ю ч и й закон
РОЗРІЗНЯЙТЕ1.
X
S•
ї
Болісний — пов'язаний з т я ж к и м и переживаннями (болісне сприйняття, переживання).
Болючий — пов'язаний з фізичним в і д ч у т т я м б о л ю (болюча рана, травма, операція).
Виборний
саду або для
Виборчий
(виборчий(а)
— я к и й визначається, обирається голосуванням на я к у с ь повиконання певних обов'язків (виборна посада, особа).
— я к и й с т о с у є т ь с я виборів, ї х н ь о ї організації та проведення
округ, бюлетень, голос, кампанія, агітація).
* * *
Визначальний — я к и й визначає с у т ь чогось; основний, істотний (визначальна риса, умова, галузь).
Визначний — я к и й відзначається своїми позитивними рисами, важливий за своїм значенням; видатний (визначна особа, людина, заслуга).
НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО
І•
•
7
110
невтямки
ненавидіти
непізнаний
непізнанний
несказаний
несказанний
нести, несемо
несучи
ні за щ о ( немає за що )
н і з а щ о , присл. (ні в
якому разі)
ні за щ о (даремно)
обійстя
обіруч
обіцянка
обрати, о б е р е ш ,
оберемо,
оберете
одинадцять
окрім
олень
опівночі
печений, дієприкм.
печений, прикм.
плисти, пливемо,
пливете
ggijgpaBBseress^ESis

112. Синтаксис Л Іунктуація
Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку
українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужим.и чи далекими мови
інших народів.
П. Тичина
Складне речення
з різними видами
звязку
Ви ^нямимете:
основні ознаки складних речень з різними видами зв'язку;
виражальні можливості складних речень з різними видами зв'язку і синонімічних конструкцій.
Ви вмітимете:
знаходити в тексті складні речення з різними видами зв'язку;
будувати складні речення з різними видами зв'язку, доцільно використовувати їхні виражальні можливості;
правильно розставляти розділові знаки в складних реченнях з різними видами зв'язку й обґрунтовувати їх уживання.
т

113. Складні конструкції
§ 20. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ ІЗ СУРЯДНИМ
І ПІДРЯДНИМ ЗВ'ЯЗКОМ
Про особливості будови, роль у мовленні та різновиди
складних речень із сурядним і підрядним зв'язком
ПРИГАДАЙТЕ! Які види зв'язку можуть бути між частинами складного речення?
Прочитайте речення і проаналізуйте їх за такими критеріями: а) кількість частин; б) вид зв'язку між частинами. Які ознаки є спільними для всіх
речень? Що нового ви помітили? Поясніть.
1. В о б л и ч ч я віяв холодний західний вітер, розганяв густі х м а р и , і Марія подумала, щ о той вітер і хмари мчать на неї з рідної Одеси, де зосталися
батьки (В. Кучер). 2. П ш е н и ц я гнулася під вітром до землі, високе її стебло
голосно шаруділо, і Охрімові знову стало ж а л ь ц ь о г о багатого в р о ж а ю , щ о
г и н у в на його о ч а х , о с и п а ю ч и с ь дорогим зерном (В. Кучер). 3. Небо вночі
чисте, і видно, я к падають зірки (Є. Гуцало).
Складні
конструкції
Складне речення, у я к о м у п о є д н у ю т ь с я різні в и д и зв'язку,
н а з и в а є т ь с я с к л а д н и м з різними в и д а м и зв'язку. Серед
т а к и х речень розрізняють речення із с у р я д н и м і підрядним зв'язком та речення із с п о л у ч н и к о в и м і безсполучниковим зв'язком.
Сурядний
і підрядний
зв'язок
У с к л а д н о м у реченні із с у р я д н и м і п і д р я д н и м з в ' я з к о м
одні частини з ' є д н у ю т ь с я с у р я д н и м и с п о л у ч н и к а м и , а
інші - підрядними с п о л у ч н и к а м и чи с п о л у ч н и м и словами. Н А П Р И К Л А Д : Аж ось труснуло сніжком, і земля нагадала аркуш паперу, на якім дитина випробувала зелені,
руді й сірі фарби (М. Коцюбинський).
який?
[ ], і [ ], (якім ).
У ц ь о м у реченні перша і друга частини з'єднані с у р я д н и м
зв'язком, а друга і третя — підрядним.
Структурні
різновиди
Складні речення із сурядним і підрядним зв'язком м о ж у т ь
мати різну будову:
• дві або більше частини з'єднані с у р я д н и м зв'язком, від
однієї з них з а л е ж и т ь одна або кілька підрядних. НАПРИК Л А Д : Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося
мені, що стрічаю весну (В. Симоненко);
що?
ПНІ"
[ ] , і [ ], ( щ о ) .
П
• дві або більше частини з'єднані с у р я д н и м зв'язком, від
к о ж н о ї з них залежить одна або к і л ь к а підрядних.
П Р И К Л А Д Щаслива ти, дорого, якою ми ідем, і пісня та
щаслива, що в серці ми несем (Д. Павличко);
яка?
яка?
LZJH . І
[ ],• ( я к о ю ), і [ ], ( щ о ) .
112
] С

114. Склади? конструкції
• дві або більше частини з'єднані сурядним зв'язком і мають
спільну підрядну частину.
Коли в лісах іще ревли буй-тури, Даждьбогу сонце приміряло німб і люди чорнскиськоїкультури жили, співали, сіяли свій хліб (Л.Костенко).
коли?
I
}—Г"
- (коли), [']І П .
Розділові
знаки
^В
І
"
і
Г і " '
М і ж двома головними частинами, з'єднаними одиничним
с п о л у ч н и к о м чи, або, та (ъ значенні і), і(й), я к щ о в о н и
м а ю т ь с п і л ь н у п і д р я д н у ч а с т и н у , к о м у н е с т а в и м о . НАП Р И К Л А Д Ще той папір від часу не зотлів і пам'ятка
лишилась людям здавна, де за неграмотних французьких
королів підписувалась Ганна Ярославна (Д. Павличко).
який?
[ ] і гТГде).
І. Прочитайте речення. Установіть, зі скількох частин побудоване кожне з них та які .з цих частин є головними, а які - підрядними. Який зв'язок є
визначальним у поданих реченнях - сурядний чи підрядний?
1. М и — у к р а ї н ц і , н а ц і я , я к а с п о к о н в і к у прагне багато знати, а це у т в е р д ж у є н а ш у віру, щ о вічно б у д е м о на ц і й землі (Я. Гоян). 2. Із с н і г у с т и р ч а л и
заледенілі с к е л і , і л и ш е в о н и с в і д ч и л и , щ о т у т п о ч и н а в с я берег (М. Трублаїні). 3. Я к и м би не і ш о в я ш л я х о м , я к о ю б д у м к о ю не й ш о в , і м ' я т в о є
л ю б и с т к о м п а х н е , а д у ш у пеленає ш о в к (IT. Мовчан). 4 . Я с к р а в і ш е світил и с я в небі зорі, і все я с к р а в і ш е г о р і л и вогні п а с а ж и р с ь к о г о пароплава, щ о
н а б л и ж а в с я д о н е в е л и к о ї н а д д е с н я н с ь к о ї п р и с т а н і (А. Шиян). 5. Забравш и с ь на т и н , я т р у с о н у в г і л л я к у , і на с т е ж к у , в к а р т о п л ю , б а д и л л я я к о ї
в ж е т е м н і л о й ж у х л о , в а ж к о , с м а ч н о з а г у п а л и я б л у к а (В. Дрозд). 6. Д о с в і д ч е н і ш і в о я к и м е т н у л и с я д о б а г а т ш и х о с е л ь , а він повернув у н а п і в з а б у т у в у л и ч к у , де п і д к о п и т о м с п о л о х а н и м д з в о н о м р о з б и в а л и с ь і зітхал и к а л ю ж к и , де, в з я в ш и с ь за р у к и , с т о я л и в зелених с п і д н и ч к а х вербипідлітки... (М. Стельмах).
II. Спишіть речення. Підкресліть у них граматичні основи, накресліть схеми.
І. Прочитайте текст. Визначте його тип та стиль мовлення. Розкажіть
про острови, річки, озера, які є у вашій місцевості. Як вони називаються? Звідки походить їхня назва?
ОСТРІВ Л Е Б Е Д И Н И Й
На н а ш о м у п і в д е н н о м у м о р і д у ж е м а л о о с т р о в і в . ї х щ о н а й б і л ь ш е наб е р е т ь с я д е с я т к і в зо два в з д о в ж п і в н і ч н о - з а х і д н о г о у з б е р е ж ж я . До ц и х
островів, н а л е ж а в і Л е б е д и н и й . Він і ш о в п а р а л е л ь н о берегу к і л о м е т р і в на
т р и д ц я т ь , але в н а й ш и р ш о м у м і с ц і м а в не б і л ь ш е я к ч о т и р и к і л о м е т р и .
Східна сторона острова поросла густими очеретами. У них гніздилося
безліч чайок, мартинів і бакланів, а поблизу цих пташиних осель часто
т р а п л я л и с я л и с я ч і нори, щ о й ш л и г л и б о к о під з е м л е ю . Л и с и ц ь на о с т р о в і
б у л о багато, і п о ч у в а л и в о н и себе т а м д о с и т ь безпечно, б о в р и б а л ь с ь к і садиби навідувалися тільки зрідка зимою, а більшу частину року ж и л и ко-

115. Складні конструкції
ш т о м п т а ш и н о г о населення с х і д н о ї ч а с т и н и
о с т р о в а . Р и б а л к и м а й ж е не п о л ю в а л и , т о м у
і звірі, і п т а х и ж и л и на о с т р о в і привільно.
О с т р і в називали Л е б е д и н и м , б о восени й
весною його відвідували тисячами, а деякими р о к а м и д е с я т к а м и т и с я ч лебеді, с п и н я ю ч и с ь т у т під час с в о ї х м а н д р у в а н ь з півночі
у в и р і й , а з в и р і ю на північ. Були перекази,
н і б и т о к о л и с ь на ц ь о м у о с т р о в і ж и л о багато
лебедів, п о к и ї х не поперебивали та не розл я к а л и , але т и х часів у ж е н і х т о не п а м ' я т а в
(За М. Трублаіні).
Лебідь. Малюнок Тараса
Кутульського, 13 років
II. Випишіть складні речення із сурядним і
підрядним зв'язком. Підкресліть у них сполучники та сполучні слова. Простежте, як ці
речення допомагають точніше й компактніше
висловити думку, деталізувати її.
III. Доберіть синоніми до виділених слів. Спробуйте замінити ці слова дібраними синонімами. Чи змінюється при цьому зміст речень?
^ t p І. Розгляньте схеми, схарактеризуйте усно кожну з них (кількість частин, вид зв'язку, розділові знаки).
1 . [ ], а [ І Л 4 ) . М І Г Ш І Ї
].3.[іТ?Чі[1Г^.4.[Іі[іГ?
II. Складіть і запишіть речення за схемами.
Появі складних речень з різними видами зв'язку сприяли розвиток свідомості
людини, поступове пізнання та осягнення нею більш складних зв'язків між явищами дійсності, а також прагнення точніше, компактніше висловити думку.
Р е ч е н н я з різними видами з в ' я з к у д а ю т ь змогу деталізувати, уточнювати висловлені думки, висвітлювати додаткові відомості, не виходячи з а
межі одного речення. Такі конструкції компактні, економні у використанні
м о в л е н н є в о г о матеріалу.
Прочитайте речення. Визначте їхній вид. Чим вони подібні між собою?
Сформулюйте спільне пунктуаційне правило для обох речень.
1. Щ е тримались по садках пізні сливи і пізніми яблуками було обкидано гілля, я к раптово пішов сніг (Є. Гуцало). 2. Море так невинно голубіє під стінами
скель і сонце так світить ласкаво, щ о а ж каміння сміється (М. Коцюбинський).
ЩгЛ{іУ ABA - ЧОТИРИ - ВО РАЗОМ. Доведіть, що в поданому реченні потрібн
поставити лише одну кому. Де с а м е ? Накресліть схему речення.
К о л и з а д з в о н и т ь сон-трава в діброві і о б і з в у т ь с я в небі лебеді земля
с в я т к о в у о д я г н е обнову й в е с н я н к и з а к р у ж л я ю т ь по воді (М. Стельмах).
f V ^ P Доповніть подані речення ще однією або більше частинами так, щоб вийшли складні речення з різними видами зв'язку. Доповнені речення запишіть.
114

116. Складні конструкції
1. Не було у ж е в світі нічого, щ о могло б здивувати діда Вараву (В. Нестайко).
2. Не тільки т у ж н а пісня лилася зі змученої д у ш і матері, а й пропікали сльози
гарячі сліди на її обличчі (Г. Тютюнник). 3. Л ю д и повинні більше дивитися на
зорі (М. Стельмах). 4. Темінь упала на місто раптово, начебто х т о спустив завісу (В. Шевчук). 5 . 3 будинків jeie теплим спокоєм (А. Дністровий).
Розділові
знаки
При збігу сполучників перед д р у г и м з н и х к о м у не с т а в и м о тоді, к о л и в н а с т у п н і й ч а с т и н і н а я в н і с п і в в і д н о с н і с л о ва то, так. ПОРІВНЯЙТЕ:
1. Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, то лось наче аж полегшав
(Є. Гуцало).
2.3 того вечора я часто приходив до дядька Себастьяна, і,
коли він мав час, ми разом читали якусь книгу (М. Стельмах).
Я к щ о п е р ш и й з д в о х с п о л у ч н и к і в п р о т и с т а в н и й (а, але,
однак і т. ін.), т о к о м у , п і с л я н ь о г о в з а г а л і не с т а в и м о .
Н А П Р И К Л А Д : Туман пав бузковим цвітом, а коли почав
розходитись, крізь його тонкий просинюватий серпанок
виступили по горі бузкові вали (Гр. Тютюнник).
' Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть підрядні сполучники та сполучні слова. Визначте, які с а м е частини
складних речень вони з'єднують. Поясніть пунктограми.
1. Н и ж н є с е л и щ е м о в б и в и м е р л о і к о л и б не д и м т о м о ж н а було б м а т и ці
оселі за в т е ч и щ а б е з т і л е с н и х л і с о в и х д у х і в (П. Загребельний). 2 . І н а в і т ь
у с н а х він бачив і ч о т и р и б р о д и і солов'я і ж у р а в л я з ж у р а в к о ю щ о к о с и л и
сіно т і л ь к и д о в г о не м і г з б а г н у т и я к цей с о л о в е й в е с н у р о з в и в а є а к о л и
з б а г н у в з д и в у в а в с я і з р а д і в ніби р у к а м и д о т о р к н у в с я д о т а є м н и ч о ї к в і т к и
о б р а з у (М. Стельмах). 3 . Н а в і т ь з р и н а л а б у л о д у м к а щ о в ж е н і к о л и з н и м и
не з у с т р і н е т ь с я щ о він а б о з а г и н у в під час о б л о г и К и є в а або я к щ о в и ж и в
п і ш о в д а л і з Б а т и є м (В. Малик). 4 . Ц і л і сузір'я у я к и х к и п і л о т о р і к т у р б о тливе ж и т т я тепер начебто я в л я ю т ь з а к о д о в а н у ш и ф р о г р а м у я к у н і к о м у
не п р о ч и т а т и к р і м п т а х і в к о л и вони п о в е р н у т ь с я п о д о м і в к а х де ї х чекаю т ь (Є. Гуцало).
II. Накресліть схеми двох речень (на вибір).
Прочитайте виразно вірш. Поясніть інтонацію. Накресліть схеми речень.
ЛЕБЕДІ У ПОЛІ
Знову ледве м р і ю т ь лебеді у полі,
а навколо білий холод і зима,
• і, я к м а т и , стала за с е л о м т о п о л я ,
щ о ч е к а є с и н а , а й о г о нема.
Знову ледве м р і ю т ь лебеді у полі,
сіється донизу лебединий пух,
а т о п о л я , з м е р з ш и , в і т а м и поволі
б'є себе у г р у д и , щ о б зігріти д у х .
(Є. Гуцало)
115

117. Складні конструкції
£
§
J; 1. Складні речення із сурядним і підрядним з в ' я з к о м бувають трьох різновидів.
2. Між двома головними частинами складного речення, з'єднаними одиничним єднальним чи розділовим сполучником, кому не ставимо, якщо
І
вони мають спільну підрядну частину.
9
§ 21. С К Л А Д Н І РЕЧЕННЯ ЗІ С П О Л У Ч Н И К О В И М
І БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ ЗВ'ЯЗКОМ
Про те, які є різновиди речень зі сполучниковим і безсполучниковим
зв'язком, та про особливості їхньої будови
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Чим різниться сполучниковий і безсполучниковий з в ' я з о к ?
Прочитайте речення. Зверніть увагу на їхню структуру та зв'язок між
частинами. Зробіть висновок про особливості будови цих речень.
1. Н а с л і д к и в а ш о ї п р а ц і о ц і н я т ь і н ш і , д б а й т е л и ш е п р о т е , щ о б с е р ц е
в а ш е б у л о ч и с т е й с п р а в е д л и в е (Д. Рескін). 2. С т а р о д а в н я Ольвія д а в н о
їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щ о б дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її
(О. Гончар).
>
Особливості
речень
Структурні
різновиди
У с к л а д н о м у реченні із с п о л у ч н и к о в и м і б е з е п о л у ч н и к о в и м з в ' я з к о м одні ч а с т и н и п о є д н у ю т ь с я за д о п о м о г о ю спол у ч н и к і в чи с п о л у ч н и х слів та інтонації, а і н ш і - л и ш е інтонації.
Вже на річках дитячий галас вщух,
холонуть, дні, і все навкруг холоне (Г. Дудка). [ ], [ ], і [ ].
У цьому реченні м і ж п е р ш о ю і д р у г о ю частинами — безсполучниковий зв'язок, м і ж д р у г о ю і третьою - сполучниковий.
С к л а д н і речення зі с п о л у ч н и к о в и м і б е з с п о л у ч н и к о в и м
з в ' я з к о м д і л я т ь с я на т р и р і з н о в и д и :
• с к л а д н і речення із с у р я д н и м і б е з с п о л у ч н и к о в и м зв'язком.
Пишається калинонька, явір молодіє,
а кругом їх верболози й лози зеленіють (Т. Шевченко);
[].[], а [].
• складні речення з підрядним і б е з с п о л у ч н и к о в и м
зв'язком.
Споконвіку в народі побушує думка: хто першим побачить цвіт ліщини, тому весь вік посміхатиметься щастя (П. Стефанов);
|
5
[ ]: ( х т о ), [ ].
І
1
• с к л а д н і речення із с у р я д н и м , п і д р я д н и м і б е з с п о л у ч н и к о в и м зв'язком.
Жодна мова ніколи не
розвивається ізольовано; вона завжди зазнає більшого чи
меншого впливу інших мов, і сама впливає на мови, які
так чи інакше контактують з нею (М. Жовтобрюх).
116

118. Складні конструкції
[ ] ; [ ] .
Ї [ ІЛЯКЇ
).
ЛґМАШ І. Прочитайте речення. Визначте кількість частин у кожному з них. Схарактеризуйте засоби поєднання частин складних речень, поясніть уживання
розділових знаків.
1. Здорові кострубаті д у б и грізно с т о я л и в снігових наметах; їм було байд у ж е , щ о бурхав холодний вітер, й ш о в сніг... (М. Коцюбинський). 2. Ц в і т у т ь
сади, д у х м я н о пахне рута, і соловейко с п о к о ю не знає (Є. Гуцало). 3. Упав мороз на листя посіріле, я р и заслало сиве полотно, з б и р а ю т ь ночі зорі у рядно, і
сонце в х м а р а х н і ж и т ь с я без діла (В. Симоненко). 4. Я к хочеться, щ о б всі на
світі л ю д и не забували: т и усе ж людина (Г. Дудка). 5. Я пам'ятаю: сніг на земл ю падав і припадав д о мерзлої землі, а батько вносив я б л у к о із саду, останнє,
щ о сховалось у гіллі (Г. Дудка). 6. Зацвіли, забуяли в и ш н і , забіліло к р у г о м
вночі, і кантату* весни одвічну з а м у з и ч и л и знов д о щ і (В. Буденний).
* Кантата - великий урочистий музичний твір, щ о його виконують солісти і
хор у супроводі оркестру.
II. Спишіть спочатку речення з безсполучниковим і сурядним зв'язком, потім із безсполучниковим і підрядним, а потім - із безсполучниковим, сурядним і
підрядним. Накресліть схеми трьох речень (на вибір).
ABA - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, які пунктуаційні помилки допущено в поданому реченні. Накресліть його схему.
Мені с т а л о р а д і с н о , л е г к о і тепер я з н а ю : настала весна, і з и м і нема
б і л ь ш в о р о т т я (В. Земляк).
|
ЛЯЖШ ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці)
скласти речення за двома схемами, обраними вами з поданих. Перевірте виконання.
1. ( ) , [ ] « і [ ' ] , ( ) • 2. [ ] , • [ ] , і [ ] . (
[ ] - 5. [ ] : [ ] , ( ) , ( ).
)• 3 . [..., ( ), ...], і [ ], [ ]• 4 . [ ], та [ ],
І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи
дужки. Підкресліть та обґрунтуйте пунктограми й орфограми.
1. М о в ч а л и закурені поля н і м у в а л а насічена р у б ц я м и - п е р е м е т а м и д о рога т і л ь к и діброва д о я к о ї він саме д і й ш о в пересварювалася з х у р т о в и н о ю і вітром (М. Стельмах). 2. (Не)подалік грайливо дзюрчав п о т і к з гір де
см(е,и)реки і я л и н и зводили свої ш п и л я с т і в е р х і в к и д о с и н я в и ч и с т о г о бе(з,с)
х м а р н о г о неба п о в і я в с в і ж и й лагідний вітерець (Б. Антоненко-Давидович).
3. Я навік т о й день з а п а м ( ' ) я т а в з б у й н и х я б л у н ь б і л и й цвіт злітав т и х о т и х о
падав б і л и й цвіт наче м р і я (не)повторних літ (Г. Тютюнник). 4 . Я з н а ю т у т
п р о х о д и л и бої і в о р о г и л о м и л и с ь в ці ворота (В. Грінчак). 5. У в и л и с к а х *
д н і п р о в с ь к о ї води щ о в о я м к н я з я р а н и омивала я бачу з а х л и н а є т ь с я навала свавільної ф а ш и с т с ь к о ї орди (М. Боровко). 6. Я к о с ь р а п т о в о з ч а х і зів'яв
р у м ' я н и й красень-вечір шви(д,т)ко г у с т і ш а л и с у т і н к и щ о (не)вдовзі перер о с л и в т е м р я в у на небі в и с і я л и с я дрібненькі м и г о т л и в і зірки... (В. Малик).
* Вилиск - (рос.) отлйв.
II. Накресліть схеми. Визначте види речень.
117

119. Складні конструкції
І. Прочитайте виразно вірш. Скільки граматичних основ має кожне речення тексту? Визначте розряди сполучників, використаних у реченнях. Усно
обґрунтуйте вживання розділових знаків.
Ромашки заплющили очі,
Д з в і н о ч к и п р и м о в к л и в зеленій т р а в і ,
Щ о б не с п о л о х а т и к о х а н н я ,
Щ о тільки-но народилося
І г л я н у л о на світ д о в і р л и в и м и о ч и м а .
В о н о таке н і ж н е ,
Щ о й о м у в а д и т ь і багато с о н ц я ,
І л ю д с ь к и й н а т о в п , і галас, і м е т у ш н я ,
А сонячні промені
Вітер зв'язав у п у ч о к
Та й п о к л а в дозрівати
Н а білій хмарині...
(Г. Дудка)
II. Розгляньте схеми. Яка з них відображає структуру першого речення вірша, а яка
- другого? Визначте вид кожного речення. Накресліть подані схеми, позначаючи в
них засоби зв'язку між частинами та ставлячи питання до підрядних частин.
І - И Л М М )- 2. [ ] , ( ) , [ ].
І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Чи є в тексті речення з різними видами з в ' я з к у ? Обґрунтуйте свою відповідь.
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
Сьогодні к о л и маємо густу сітку метеорологічних станцій та к о с м і ч н и х лабораторій
м о ж е м о отримати н а й п о в н і ш у і н ф о р м а ц і ю
про погоду а у віддалені часи наші предки
розраховували л и ш е на власний досвід. Своєрідними барометрами були свійські та д и к і
тварини п т а х и к о м а х и рослини т о щ о . Неабия к і знавці народної метеорології достеменно
знають погода невдовзі зіпсується я к щ о молод и к з к р у т и м и рогами. Я к щ о з п о л о ж и с т и м и
т о г о ж о ю д н и н о ю порадують найближчі дні.
П р и д и в і т ь с я д о ж о в т о ї а к а ц і ї я к щ о її квіти с и л ь н о п а х т я т ь і над н и м и в ' ю т ь с я к о м а рі б у т и негоді. Я к щ о у вас біля вікна р о с т е
ш и п ш и н а т о п р и д и в і т ь с я д о її ц в і т у вранці
п у п ' я н к и не р о з п у с т и л и с я невдовзі насуне
д о щ о в а х м а р а (За В. Скуратівським).
II. Які народні прикмети, пов'язані з передбаченням погоди, ви знаєте? Розпитайте про них у.
своїх рідних, знайомих. На основі цих розповідей
складіть два речення з різними видами зв'язку.
О. Горбенко. Стежка
в березовому лісі
118
Оіі^ЗЗ^ Поясніть значення поданих фразеологізмів. За потреби скористайтеся фразеологіч-

120. Складні конструкції
ним словником. Із двома фразеологізмами (на вибір) складіть і запишіть складні
речення із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком.
Ш у к а т и г о л к у в к о п и ц і сіна, вітер в голові г у л я є , сізіфова п р а ц я , грати
п е р ш у с к р и п к у , танталові м у к и , в и т р і ш к и продавати, з к о м а р і в н о с о к , ніде
голці впасти, р у к и ч е ш у т ь с я , переливати з п у с т о г о в п о р о ж н є .
Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть головні та другорядні члени речення.
1. В о в т о р о й п о л о в и н е н ы н е ш н е г о века л ю д и п о н я л и планета н а ш а вел и к а б о г а т с т в а ее в о т - в о т к о н ч а т с я а п о л у ч а е м о е о т Земли т р а т и т человек
н е р а з у м н о (П. Иоффе). 2. Он ч у в с т в о в а л с Верой у с к о л ь з н у л а о т него ч а с т ь
его м о л о д о с т и и м и н у т ы к о т о р ы е он т а к б е с п л о д н о * п е р е ж и л у ж е б о л ь ш е
не п о в т о р я т с я (А. Чехов). 3. В о всем ч т о н а п о л н я е т к о м н а т у ч у в с т в у е т с я
н е ч т о * * д а в н о о т ж и в ш е е к а к о е - т о с у х о е тление все в е щ и и с т о ч а ю т т о т
с т р а н н ы й з а п а х к о т о р ы й д а ю т ц в е т ы в ы с у ш е н н ы е временем до т о г о ч т о
когда к о с н е ш ь с я и х они р а с с ы п а ю т с я серой п ы л ь ю (М. Горький).
* Бесплодно — (укр.) марно, даремно; ** нечто — (укр.)
щось.
І. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській
мовах.
У складних реченнях зі сполучниковим і безсполучниковим з в ' я з к о м
обов'язково дві або більше частини поєднані б е з сполучників чи сполучних слів і дві або більше частини поєднані за допомогою сполучників чи сполучних слів. Такі речення поділяються на три різновиди.
§ 22. У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я ВИВЧЕНОГО З Т Е М И
« С К Л А Д Н Е РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ В И Д А М И З В ' Я З К У »
з ним?
І. Прочитайте текст. Яку основну думку висловлює автор? Чи згодні ви
ЛЬОДОХІД
Х т о не л ю б и т ь д и в и т и с я л ь о д о х і д ! К о м у він не п о д о б а є т ь с я ! . .
Усі п о с п і ш а є м о д о р і ч к и , к о л и
дізнаємося, щ о крига рушила, бо є
щ о с ь незвичайне в л ь о д о х о д і . К о ж на к р и ж и н к а в б е з п е р е р в н о м у р у с і ,
кожній знаходиться тут робота.
О д н а к , м и л у ю ч и с ь льодоходом*
чи не д у м а є м о м и б і л ь ш е п р о й о г о
ш к о д у , н і ж п р о й о г о к о р и с т ь ? Він,
м о в л я в , з н о с и т ь м о с т и , р у й н у є греблі, т р о щ и т ь м л и н и , н е р і д к о відбиЛьодохід
рає серед нас н а д т о н е о б е р е ж н и х . . .
А л е ось однієї весни, я к плин річки перепинила новозбудована гребля,
льодоходу на ній не було. Крига розтала. І р і ч к о ю запанував я к и й с ь с м у т о к ,
119

121. Складні конструкції
байдужість д о ж и т т я . Її береги осувалися, її дно покрилося баговинням і
смердючими водоростями, вода стала гнила, каламутна. Річці нікуди було
поспішати, вона мовби помирала, і ніхто не міг їй допомогти. І зрозуміли тоді
всі, щ о рікам необхідний плин, необхідні льодоходи так само, я к і л ю д я м .
Н е х а й л а м а ю т ь с я старезні м о с т и і м л и н и , н е х а й р у й н у ю т ь с я старі греблі, зате не буде б а й д у ж о с т і д о ж и т т я , бо о н о в л ю є т ь с я все, щ о п е р е ж и л о
л ь о д о х і д (За В. Земляком).
II. Виконайте подані завдання до тексту.
1. Випишіть з тексту складні речення, підкресліть у н и х члени речення.
2. Визначте в и д и в и п и с а н и х с к л а д н и х речень.
3. Н а к р е с л і т ь с х е м и в и п и с а н и х с к л а д н и х речень з р і з н и м и в и д а м и
зв'язку.
4. Укажіть художні засоби, використані автором. Поясніть їхню роль у тексті.
5. Знайдіть і п о я с н і т ь о р ф о г р а м и .
Синтаксичний розбір складного речення з різними видами зв'язку
Послідовність
розбору
1. Указати, щ о речення с к л а д н е з різними в и д а м и зв'язку: с п о л у ч н и к о в и м ( с у р я д н и м , підрядним), б е з с п о л у ч н и к о в и м .
2. В и з н а ч и т и вид речення за м е т о ю в и с л о в л ю в а н н я та е м о ц і й н и м забарвленням.
3. Установити к і л ь к і с т ь ч а с т и н у с к л а д н о м у реченні, п о я с н и т и , я к част и н и зв'язані м і ж с о б о ю .
4. П о я с н и т и розділові з н а к и м і ж ч а с т и н а м и .
5. Н а к р е с л и т и с х е м у .
П і д час п о в н о г о с и н т а к с и ч н о г о р о з б о р у к о ж н а ч а с т и н а с к л а д н о г о реч е н н я р о з б и р а є т ь с я я к п р о с т е речення.
Зразок усного
розбору
Каштани підносять свічі, тополі співають ввись, і шепоти таємничі
по кронах дерев пронеслись (М. Бажан).
Речення с к л а д н е з р і з н и м и в и д а м и зв'язку ( с у р я д н и м і б е з с п о л у ч н и ковим), розповідне, н е о к л и ч н е , має три ч а с т и н и , перша і д р у г а поєднані
л и ш е і н т о н а ц і є ю , д р у г а і т р е т я - і н т о н а ц і є ю та с у р я д н и м с п о л у ч н и к о м і,
м і ж частинами ставимо коми.
Зразок письмового
розбору
Каштани підносять сеічі, тополі співають в&цсіг, і шепоти ПШ^^ІШНІ
по кронах <2gggg пронеслись (М. Бажан).
Речення складне з різн. видами зв'язку (сурядн., безсполучн.), розп., неокл., три частини. [ ] , [ ] , і [ ].
^ р У І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть сполучники та сполучні слова. Усно визначте види речень.
1. Сонечко встає і в р о с і трава біля ш к о л и в нас з а ц в і т а ю т ь віти (А. Малишко). 2. З а в ж д и мене чекає мати для неї я мале д и т я щ о п е р ш и й к р о к
120

122. Складні конструкції
п р о й ш л о від х а т и і щ е не з н а ю ч и ж и т т я (Р. Братунь). 3. М о в а це д о л я нар о д у і вона з а л е ж и т ь від т о г о я к ревно всі м и п л е к а т и м е м о ї ї (О. Гончар).
4. К о л и б с п и т а в мене х т о - н е б у д ь я к у м у з и к у л ю б и в у р а н н ь о м у д и т и н с т в і
я к и й і н с т р у м е н т я к и х м у з и к я б с к а з а в щ о б і л ь ш е за в с е я л ю б и в с л у х а т и
к л е п а н н я к о с и (О.Довженко). 5. Ц в і т у т ь березневі с н і г и с п і в а ю т ь с т р у м о ч к а м и все д о в к о л а о з и в а є т ь с я м о т и в о м р а д о с т і і н а й д у ж ч е ї ї ч у т ь в світлі
с о н ц я я к е й т в о р и т ь с в я щ е н н у , нетлінну к р а с у в е с н и (Є. Гуцало). 6. Ц ь о г о
літа не ч у т и на Д е с н і с в и с т к і в п а р о п л а в і в не г р и м и т ь с е р д и т и й о к р и к п л о т о в о г о і не в ' є т ь с я с и н і й д и м о к р и б а л к и на к р у ч і (О. Десняк).
II. Виконайте письмово синтаксичний розбір трьох речень (на вибір).
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен по одному складному реченню з
різними видами зв'язку. Продиктуйте своє речення однокласнику (однокласниці) та запропонуйте скласти схему цього речення і пояснити вживання розділових знаків.
Спишітьречення, розставляючи пропущені розділові знаки. Схарактеризуйте усно зв'язки між частинами. Накресліть схеми речень.
1. З ц і є ї х в и л и н и все те щ о він б а ч и в н а в к о л о себе ч у в і в і д ч у в а в повнил о с я д л я н ь о г о н о в и м з м і с т о м й о м у ніби в с т а в и л и і н ш і о ч і і він н и м и б а ч и в
тепер т е ч о г о р а н і ш е не п о м і ч а в й о м у ніби п і д м і н и л и д у ш у і він в і д ч у в а в
те п р о щ о р а н і ш е не з д о г а д у в а в с я (Гр. Тютюнник). 2. Десь д а л е к о у Ч о р н о м у я р у ш у м і л и в е с н я н і в о д и і т о й ш у м б у в із я к и м о с ь о с о б л и в и м с е р д и т и м
с и ч а н н я м ніби т і води з а л и в а л и величезне к о с т р и щ е щ о н і я к не х о т і л о гасн у т и (Гр. Тютюнник). 3 . З ' ї в ш и вареника я п а д а ю в натоптані с н і г о м санк и д я д ь к о С е б а с т ь я н у м о щ у є т ь с я на п е р е д к у і о с ь у ж е к і н ь в и н о с и т ь нас у
ш и р о к и й з а с н і ж е н и й світ д е у п а м о р о з і срібно т у м а н і ю т ь верби де в і т р я к и
о с т у д ж у ю т ь с о н ц е а річка п о г о й д у є переспілі к и т и ц і о т о г о о ч е р е т у в я к о м у
к и в у т ь ч и ї с ь с у м н і г о л о с и (М. Стельмах).
Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.
Варіант А. Напишіть невеликий твір (5-7 речень) у публіцистичному стилі на
екологічну тему. Використайте в структурі тексту два речення з різними видами зв'язку.
Варіант Б. Складіть і запишіть три речення з різними видами зв'язку про необхідність охорони рослинного і тваринного світу.
WМІКРОФОН. Продовжте фрази.
/
1. В и в ч и в ш и т е м у « С к л а д н е речення з р і з н и м и в и д а м и з в ' я з к у » , я з р о з у м і в (зрозуміла), що...
2. Н а й с к л а д н і ш и м п і д ч а с в и в ч е н н я цієї т е м и д л я мене було...
3. Свої знання з т е м и я б о ц і н и в (оцінила) на...
Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані
наприкінці підручника. З а потреби повторіть відповідний матеріал розділу.
ТЕСТ Д Л Я С А М О П Е Р Е В І Р К И
1. С к л а д н и м з р і з н и м и в и д а м и з в ' я з к у є р е ч е н н я :
А Р у ш н и к и , я к і ч а с т о р о з в і ш у в а л и над в і к н а м и і дверима, мали оберігати
о с е л ю від у с ь о г о нечистого, щ о могло д о неї п о т р а п и т и (В. Супруненко).
121

123. Складні конструкції
Б Л и п н е в и й день д о г о р я є десь за с у т і н к а м и г у с т и х в и с о ч е н н и х д у б і в і
л и п , п а л а х к о т и т ь на з о л о т и х банях і с я й н о - б і л и х с т і н а х в е р х і в к и с о бору, щ о в и г н а в с я с т р і м к о в небо (І. Багряний).
В Тільки крота не видно було: він кидався глибоко в норі з поверха на поверх
свого житла і не тямив, щ о воно там коїться на горі (Гр. Тютюнник).
Г Перед й о г о о ч и м а в б у й н и х т р а в а х , у п е р е л і с к а х і м і ж м о г у т н і м и дерев а м и повільно б р о д и л и в е л и к і пречудові тварини (П. Загребельний).
2 . С к л а д н и м із с у р я д н и м і п і д р я д н и м з в ' я з к о м є р е ч е н н я :
А Зненацька за о д н у ніч у п а в сніг, і тепер к у щ і л е ж а л и під х о л о д н и м
б л і д а в о - г о л у б и м н е б о м я к і с ь м о в б и з а т и ш н і л і , в и р і з ь б л ю в а л о с я виразно на с н і г о в і й б л і д о с т і к о ж н е дерево, я с к р і л и під с о н ц е м ш и р о к і галяв и н и (П. Загребельний).
Б Саме т о д і в и к і н ч е н о С о ф і ю К и ї в с ь к у , і с о б о р с т о я в р о ж е в и м д и в о м п о с е ред б і л и х снігів, а н е в и д и м и й х р и с т и я н с ь к и й Бог ж д а в , щ о б й о г о намал ю в а л и на с т і н а х , упевнений в своїй н е з а м і н и м о с т і (II. Загребельний).
В Ц і ж і н к и в и х о д и л и с в о ї м и н о г а м и д о в к о л и ш н і я р и , ліси та л у г и , їм відомо, де щ е збереглися з о в с і м рідкісні р о с л и н и (Є. Гуцало).
Г На землі різні с п р а в и є , звісно, та слід твердо у с і м п а м ' я т а т и : не буває
н і ч и й н о г о крісла, л и ш буває нічийна лопата (Г. Дудка).
3 . Р е ч е н н я Там, де став явір понад плаями, знову я чую відлуння пісень:
одна верба співає ночами, друга верба співає удень (В. Марсюк) є с к л а д н и м з р і з н и м и в и д а м и зв'язку, а с а м е :
А із с у р я д н и м і п і д р я д н и м з в ' я з к о м ;
Б із с у р я д н и м і б е з с п о л у ч н и к о в и м з в ' я з к о м ;
В із п і д р я д н и м і б е з с п о л у ч н и к о в и м з в ' я з к о м ;
Г із с у р я д н и м , п і д р я д н и м і б е з с п о л у ч н и к о в и м зв'язком.
4 . Р е ч е н н ю Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій млі,
що насичувала повітря, не гасне у розстелених під ногами полотнах,
що зараз нагадують молочні дзеркала й відображаються у високості...
(Є. Гуцало) в і д п о в і д а є с х е м а :
А [ ] , [ ] , ( ) , [ ] , ( ).
Б [],[],(),().
В [],(),()•
Г [],[,(),],().
5. П у н к т у а ц і й н у п о м и л к у д о п у щ е н о в реченні:
А К о л и є і звичаї, і т р а д и ц і ї , і пісні, т о п р и й м а є ш ї х я к щ о с ь ц і л к о м природне, а, к о л и це з н и к а є , т о п о ч и н а є ш д о к о п у в а т и с я д о п р и ч и н зникнення т о г о , щ о р а н і ш е т о б і з д а в а л о с я н е з н и к н е н н и м (В. Голобородько).
Б Мати вірила: земля усе знає, щ о говорить чи думає чоловік; на самоті вона
тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щ о б
вона родила на д о л ю в с я к о г о і р о б о т я щ о г о і ледачого (М. Стельмах).
В Я чекав тебе з х м а р и р о ж е в о - н і ж н о ї , із р а н к о в и х т у м а н і в , з небесних
о к т а в , к о л и д у м и з б і г а л и с я з м л и б е з д о р і ж н ь о ї і незвіданий с м у т о к за
д у ш у с м о к т а в (В. Симоненко).
Г Д и в и с ь : де с о н ц е у м и в а л о с ь , т а м с т і л ь к и крапель з о л о т и х к у л ь б а б и н и х
в траві з о с т а л о с ь , щ о й небо м р у ж и т ь с я від н и х (Д. Іванов).
6 . Р е ч е н н я Я відриваю голову від землі, а біля мене аж перехитується од
сміху Люба, у її руці погойдується чимось напакована торбинка, і дівчина кладе Ті на те саме місце, до якого тиснулось моє вухо (М. Стельмах) с к л а д а є т ь с я з:
122

124. Складні конструкції
А
Б
В
Г
трьох частин;
чотирьох частин;
п'яти частин;
шести частин.
З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ
1 . Н а я к і г р у п и п о д і л я ю т ь с я с к л а д н і речення з різними в и д а м и
зв'язку?
2. Р о з к а ж і т ь про особливості с т р у к т у р и складних речень із сурядним і
підрядним зв'язком. Наведіть приклади.
3. Я к і є різновиди складних речень із с п о л у ч н и к о в и м і безсполучниковим зв'язком? Розкажіть про особливості с т р у к т у р и к о ж н о г о з них.
4. Р о з к а ж і т ь про роль складних речень з різними видами зв'язку в мовленні.
5. Складіть два речення, у к о ж н о м у з яких був би представлений сурядний, підрядний і безсполучниковий зв'язок. Накресліть схеми цих речень.
123

125. ЛОГІЧНІ помилки
ПРАВИЛЬНО
ушкодження
НЕПРАВИЛЬНО
імунітет
травматичне
ушкодження
захисний імунітет
особисто (сам)
особисто сам
повідомлення
закон
інформаційне
повідомлення
легальний закон
мій
реальний
вундеркінд
хвилина
у квітні
мій власний
реальна д і й с н і с т ь
юний вундеркінд
хвилина часу
у квітні місяці
лікар-педіатр
дитячий лікарпедіатр
ПОЯСНЕННЯ
травма і є ушкодженням.
у с л о в і імунітет м і с т и т ь с я знач е н н я захист
сам і особисто за з м і с т о м о д н а кові
б у д ь - я к е повідомлення м і с т и т ь
інформацію
закон не м о ж е б у т и нелегальним
мій і є власний
реальний і є дійсний
вундеркінд — здібна дитина
хвилина о з н а ч а є в і д р і з о к часу
у назві квітень м і с т и т ь с я п о н я т т я місяць
с л о в о педіатр м а є з н а ч е н н я дитячий лікар
РОЗРІЗНЯЙТЕ'
Сніговий — у к р и т и й с н і г о м , у т в о р е н и й із снігу, я к и й несе с н і г (снігова
буря, гірка, хмара, завірюха).
Сніжний — багатий на сніг; подібний д о с н і г у (сніжні полонини, сніжне
поле).
•к * *
Дисциплінарний - п о в ' я з а н и й з н о р м а м и д и с ц и п л і н и , п о к а р а н н я м и за
ї х п о р у ш е н н я (дисциплінарне покарання, стягнення).
Дисциплінований
- я к и й д о т р и м у є т ь с я в и м о г д и с ц и п л і н и ; організован и й (дисциплінований учень, клас, працівник).
НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО 1.
подекуди
подруга
позаочі
помилка
по-людськи
по-новому
поночі
поодинці
поперед
попідруки
посередині
потайки
п о - т в о є м у , присл.
п о т в о є м у , займ. з прийм.
по-українськи
п р о щ е н и й , дієприкм.
п р о щ е н н и й , прикм.
раз по раз
різкий
розв'язання
розігнутий

126. С иитаксис. Пунктуація
Мова - втілення думки. ІЦо багатша думка, то
багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо
її. Борімося за красу мови, за правильність мови,
за приступність мови, за багатство мови.
М . РИЛЬСЬКИЙ
Лінгвістка тексту
Би знатимете;
основні ознаки складного синтаксичного цілого (ССЦ);
засоби зв'язку компонентів тексту в мовленні.
Ви вмімилтие:
ділити текст на ССЦ;
аналізувати структуру, способи зв'язку С С Ц у тексті;
використовувати різні засоби зв'язку компонентів тексту в мовленні;
конструювати тексти, доцільно розподіляючи їх на С С Ц й абзаци;
використовувати виражальні можливості С С Ц у мовленні.

127. Лі'нтФістика тексту
16
§ 23. С Т Р У К Т У Р Н А О Р Г А Н І З А Ц І Я ТЕКСТУ.
П О Н Я Т Т Я ПРО С К Л А Д Н Е СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ
Про те, з яких одиниць складається текст,
та про основні ознаки і роль у мовленні ССЦ
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Щ о таке текст? Які його основні ознаки?
^ З с ^ г У Прочитайте текст, зверніть увагу на групи речень, відокремлені абзацом. Простежте, якими засобами пов'язані речення в групах і яка думка розвивається в кожній з них. Зробіть висновок про особливості групування речень у тексті та основні ознаки таких груп.
Скільки сягає око — усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пуст е л я н а г а д у є р о з б у р х а н е море, х в и л і я к о г о р а п т о м с к а м ' я н і л и , з а м е р з л и .
Ц е п о р і в н я н н я в и к л и к а ю т ь м і л ь й о н и т о р о с і в - к р и ж и н , щ о с т и р ч а т ь пол а м а н и м и с к е л я м и в к і л ь к а м е т р і в з а в в и ш к и . Іноді серед ц и х т о р о с и с т и х
п о л і в п о п а д а ю т ь с я ч и м а л і п р о г а л и н и а б с о л ю т н о рівної к р и г и . З д а є т ь с я ,
щ о це а е р о д р о м и , я к і в и г о т у в а л а с а м а п р и р о д а .
Н а о д н о м у з к р и ж а н и х а е р о д р о м і в , у с а м о м у серці цієї пустелі, п і д н о с и л а с ь н е в е л и ч к а х а т и н а , побудована л ю д с ь к о ю р у к о ю . С т і н и й п о к р і в л я
х а т и н и б л и с к о т і л и під м і с я ч н и м с я й в о м . Х а т и н а була збудована з к р и г и .
П і д о д н і є ю с т і н о ю вітер н а м і в к у ч у г у р у снігу. П о р у ч с т о я в намет, а б і л я
н ь о г о - я к а с ь к о р о б к а і т и ч к а з ф л ю г е р о м (За М. Трублаїні).
У т е к с т і о к р е м і речення не в и с т у п а ю т ь ізольовано, а п о є д н у ю т ь с я у с в о є р і д н і г р у п и (блоки), я к і н а з и в а ю т ь с я
складним синтаксичним цілим.
Основні
ознаки С С Ц
Складне синтаксичне ціле (ССЦ) (рос. сложное синтаксическое целое) — це група речень, поєднаних між собою в
одне ціле за змістом і граматично, що виражає розвиток
думки. Н А П Р И К Л А Д : Вітер налетів несподівано. З неймовірною швидкістю запінились хвилі. Збурений простір наближався до пароплава, що стояв за милю від берега. Раптовий шторм нагадував грім з ясного неба. З тоненької
трубки біля димаря з хрипом вирвалася пара. То був довгий
тривожний сигнал (М. Трублаїні).
У м е ж а х тексту ССЦ виступає його складовим компонентом.
Зв'язок
речень
Єдність С С Ц о р г а н і з о в у ю т ь міжфразні зв'язки, т о б т о
зв'язки м і ж р е ч е н н я м и т е к с т у .
Основою, на якій побудовано ССЦ я к окрему синтаксичну
одиницю, є змістовий зв'язок. Речення в ССЦ настільки тісно
пов'язані м і ж собою за змістом, щ о , взяті окремо, мають вигляд, я к правило, неповних, незакінчених. Крім того, речення
в ССЦ поєднуються і за допомогою мовних засобів (повторення
слів, уживання синонімів, сполучників, займенників тощо).
Композиція
ССЦ
Я к п р а в и л о , ССЦ с к л а д а є т ь с я з т р ь о х ч а с т и н : зачину, с е редньої ч а с т и н и і к і н ц і в к и .
(

128. Лі'нтФістика тексту
ОСОБЛИВОСТІ Ч А С Т И Н ССЦ
Зачин
' V
* *
•
ч
в и р а ж а є т ь с я о с н о в н а д у м к а в и с л о в л ю в а н н я . Це найбільш самостійне значуще речення в м е ж а х ССЦ, щ о
м о ж е н а в і т ь в и д і л я т и с я в о к р е м и й абзац
Основна
частина
розгортається, конкретизується думка, виражена в
зачині. Складається здебільшого з кількох речень
Кінцівка
м і с т и т ь с я в и с н о в о к , я к и й в и п л и в а є зі з м і с т у с е р е д ньої ч а с т и н и . К і н ц і в к а не о б о в ' я з к о в а
Н А П Р И К Л А Д : Прийшла осінь. У зелені коси беріз вплелися золоті стрічки. Різнобарвним полум'ям горять осики,
дикі груші. Червоніють китиці ягід на горобинах. На лісовій ліщині дозріли горіхи. Важкі коричневі жолуді падають з дубів. Лісовим мешканцям настав час заготовляти на зиму харчі (О. Пархоменко).
У наведеному С С Ц п е р ш е речення є зачином, а о с т а н н є —
кінцівкою.
Інтонація
В у с н о м у мовленні д л я п о є д н а н н я речень С С Ц ш и р о к о вик о р и с т о в у є т ь с я інтонація. П а у з и м і ж о к р е м и м и реченням и С С Ц к о р о т ш і від пауз, щ о в і д о к р е м л ю ю т ь С С Ц одне від
одного. У к і н ц і ССЦ г о л о с значно п о н и ж у є т ь с я , а на початку наступного — підвищується.
Мікротема
Частина загальної теми тексту називається мікротемою.
М і к р о т е м у р о з к р и в а ю т ь к і л ь к а речень т е к с т у , н а й б і л ь ш
з н а ч у щ е з - п о м і ж я к и х н а з и в а є т ь с я тематичним.
Прочитайте уривки з текстів. Доведіть, що це ССЦ. Визначте їхні
композиційні елементи (зачин, середню частину, кінцівку). Простежте, як розвивається думка в кожному з них.
1. Гепард - н а й ш в и д ш и й звір на Землі. Ні кінь, ні антилопа не о б ж е н у т ь
його. За о ф і ц і й н и м и д а н и м и , гепард м о ж е розвивати ш в и д к і с т ь 112 к м / г о д .
А д е я к і м и с л и в ц і запевняють, щ о ш в и д к і с т ь бігу гепарда 140 к м / г о д . У нього є д и н о г о з у с і х к о т і в к і г т і не в т я г у ю т ь с я . Ось т о м у він бігає, я к спринтер*
на « ш и п а х » (Із журналу).
* Спринтер — бігун, плавець і т. ін. на коротку дистанцію.
2. В Україні ремез найчастіше селиться на вербі. Дерева дають й о м у і притулок, і будівельний матеріал. Ремез прилітає до нас на початку квітня і починає
будувати гніздо в другій половині місяця. А закінчує л и ш е в травні. Півмісяця
споруджується чудова будівля, яка викликає подив і захоплення. Не віриться,
1
щ о пташка м о ж е виткати таку міцну білувату повсть* (Із журналу).
* Повсть - виготовлений з вовни цупкий матеріал, який використовується для
вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін.
127

129. / М і С К П ILllScl піскі піу
П /.
II. Спишіть перше висловлювання, визначте граматичні основи в його реченнях. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми й пунктограми.
f'lcUW МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Чи правильне твердження, що складне синтаксичн
ціле є синтаксичною одиницею більш високого рівня порівняно з реченням?
Чому?
^ ц ф у І. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Розкажіть,
чому полотна Катерини Білокур так вразили всесвітньо відомого художника
Пікассо.
КВІТИ К А Т Е Р И Н И БІЛОКУР
П а б л о П і к а с с о в і д т у л и в ш т о р у на с т і н і і на н ь о г о г л я н у л и к в і т и . . . Т а к и г л я н у л и ,
бо сонце, щ о вийшло, виборсалося з густої
піняви і стало навпроти вікна кабінету, ж а д і б н о н а т к н у л о с я на к о ж н у ї х н ю п е л ю с т к у ,
заходилось пестити їх, ніжити, напувати
своїм ц і л ю щ и м теплом. І мальви, півники,
чорнобривці, півонії, калачики, ж о р ж и н и ,
л ю б и с т о к , р у ж і , кручені паничі, невісточк и , н а г і д к и , к о р о л е в и й світ, в о л о ш к и , айстри, левкої раптом о ж и л и й потягнулися
д о світла.
Своїми невидимими корінцями квіти
дотягнулися а ж до рідної Богданівни, до її
ч о р н о з е м у , без я к о г о в ж е не могли, і с н у в а т и .
К. Білокур. Півонії
П о л о т н о , на я к о м у в о н и н а м а л ь о в а н і , з і т к а не з л ь о н у , щ о в и р і с н а у к р а ї н с ь к і й з е м л і , ф а р б и - з о л і ї з ц ь о г о л ь о н у , а
н а м а л ю в а л а ї х ж і н к а , я к а без ц і є ї з е м л і була б х і б а щ о п е р е к о т и п о л е м . За
т и с я ч і к і л о м е т р і в од р і д н о г о д о м у к в і т и п р о це не з а б у л и , б о К а т е р и н а наділила їх своєю пам'яттю.
Пабло П і к а с с о з а п л ю щ и в очі. А л е перед його з о р о м у с е одно стояли квіти, виплекані південним с о н ц е м і ч и с т о ю та б у й н о ю ф а н т а з і є ю
художниці. Такими бачилися йому квіти лише в дитинстві. На теплих
пагорбах рідної Іспанії. Тільки в дитинстві їх м о ж н а побачити т а к и м и
радісними і з д и в о в а н и м и о ч и м а , т і л ь к и не затуркана с у є т о ю д у ш а м о ж е
о т а к ї х в і д ч у т и . І тепер к в і т и д и в и л и с я на н ь о г о о ч и м а з а б у т и х к а з о к і
давно забутих ним радостей, таких чистих і благовісних радостей, які
в и п а д а ю т ь л ю д и н і л и ш е раз на все ж и т т я . ї х м о ж е подарувати л и ш е
б а т ь к і в щ и н а і д и т и н с т в о . А щ е т о ч н і ш е - б а т ь к і в щ и н а в д и т и н с т в і (За
В.
Яворівським).
II. Укажіть ССЦ, сформулюйте основну думку та оцініть виражальні можливості кожного з них.
^ P l l l . Визначте мікротеми тексту та запишіть тематичні речення у формі цитатного плану. З а планом усно перекажіть текст, виділяючи інтонацією С С Ц .
j и _
Укладіть словничок асоціацій на тему «Квіти» (8-10слів). С к л а д і т ь С С Ц
на тему «Квіти», використавши речення з відокремленими членами та користуючись укладеним словничком.
128

130. Лі'нтФістика т е к с т у
і. Переставте речення так, щоб вони становили ССЦ. Відновлений
текст запишіть, визначте в ньому композиційні елементи. Поясніть, за яких
умов сукупність речень можна вважати ССЦ.
1. За т и х о ю р і ч е ч к о ю , де він к о л и с ь л е ж а в в о к о п і , с т о я л о к і л ь к а т я ж к и х
т а н к і в . К о р о с т а і р ж і р о з ' ї д а л а ї х н і п о к о р ч е н і о с т а н к и . 2 . Н і , т о не к р о в ,
т о з а п і з н і л а ч е р в о н а к в і т к а г о р о х у ц в і л а на т о м у , щ о к о л и с ь в о н о несло
с м е р т ь . 3. Н а о д н о м у с к а л і ч е н о м у к о л е с і він р а п т о м п о б а ч и в ж и в у к р а п л и ну к р о в і . 4. Н а с т у п н о г о д н я М а р к о д о б р а в с я д о т і є ї м і с ц е в о с т і , де м а й ж е
г о л і р у ч з ч е п и в с я із с а м о ю с м е р т ю . 5. М а р к о з н е с п о д і в а н к и а ж з д р и г н у в с я
і б л и ж ч е п і д і й ш о в д о т а н к а (За М. Стельмахом).
II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір одного речення (на вибір), визначте в ньому частини мови.
І. Прочитайте текст уголос, дотримуючись правильної інтонації. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи поділяєте ви позицію автора, висловлену
в тексті?
ТВОЄ М А Й Б У Т Н Є
О д н и м з н а й в а ж л и в і ш и х к р о к і в у ж и т т і є вибір професії. А д ж е л и ш е
з а й м а ю ч и с ь т и м , що тебе ц і к а в и т ь , п р и н о с и т ь р а д і с т ь , т и в і д ч у в а т и м е ш
ж и т т є в у п о в н о ц і н н і с т ь . Т о м у не м о ж н а п о к л а д а т и с я на в и п а д к о в і с т ь , к в а питися*. Необхідне найсерйозніше ставлення до цієї проблеми я к батьків,
так і самих молодих людей.
Набагато частіше в п л и в а ю т ь на вибір м а й б у т н ь о г о фаху батьки, ї х н я р о бота, вподобання. Та не з а в ж д и це м о ж н а вважати н а й к р а щ и м . С в о ю майбутн ю спеціальність треба обирати самостійно, цілеспрямовано й не поспіхом.
Ч а с т о п і д л і т к і в в а б л я т ь м а й б у т н і титули, б л и с к с ц е н и а р т и с т і в або вел и к і з а р о б і т к и . П р о т е ч и м о ж у т ь подібні а р г у м е н т и б у т и о с т а т о ч н и м и у
виборі с в о г о м а й б у т н ь о г о ? Р о б л я ч и с т а в к у на « г р о ш о в и т і » п р о ф е с і ї , т р е б а
пам'ятати, щ о вище оплачувана праця буває с к л а д н і ш о ю й в а ж ч о ю фізично ч и р о з у м о в о , в и м а г а є б і л ь ш о ї в і д п о в і д а л ь н о с т і , затрати ч а с у т о щ о . Д о
т о г о ж г р о ш і с а м і п о с о б і не з а в ж д и г а р а н т у ю т ь з а д о в о л е н н я р о б о т о ю .
Т и м , х т о о б и р а є п р о ф е с і ї , в а р т о з а д у м а т и с я , ч и не о ц і н ю ю т ь в о н и ж и т т є в і п е р с п е к т и в и п о д і б н и м ч и н о м . І не з а й в е н а г а д а т и , щ о б і л ь ш і с т ь наш и х г р о м а д я н має не « п р е с т и ж н і » , а к о р и с н і , н е о б х і д н і й ц і к а в і п р о ф е с і ї
(За І. Томаном).
* Квапитися - (рос.) торопиться.
II. Знайдіть у тексті ССЦ, визначте мікротеми та тематичні речення. До кожного С С Ц доберіть заголовок, який би виражав основну думку. Обґрунтуйте
доцільність розподілу тексту на ССЦ, поясніть інтонацію.
І&ІІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів. З а потреби скористайтеся тлумачним словником.
МІКРОФОН. Щ о треба враховувати, обираючи майбутню професію? Чи
зробили ви вже свій вибір?
.. _
Ц W Складіть і запишіть твір на тему «Мій вибір професії» або «Вибір професії», доцільно поділяючи його на ССЦ. Роботу над твором виконайте в такій
129

131. Лі'нтФістика тексту
послідовності: осмисліть тему твору, продумайте основну думку, визначте мікротеми, окресліть С С Ц та як розвиватиметься думка в кожному з них, доберіть ключові слова і словосполучення, складіть план, напишіть твір, перевірте
написане.
J r e c k w r t a поданим планом складіть і запишіть текст, який складався би з
трьох ССЦ. Використайте пункти плану як тематичні речення.
ПЛАН
1. Як чарівно грає царством квітів сонце!
2. У степу лагодиться дощ.
3. Через усе небо палає всіма кольорами дугаста веселка.
Перекладіть подане С С Ц українською мовою і введіть його в невеликий текст (3 абзаци). Доберіть заголовок, визначте тему й мікротеми вашого
тексту, обґрунтуйте доцільність розподілу на ССЦ.
Далеко внизу, сквозь кусты ивы, березовую и рябиновую листву виднелась не очень широкая река. Там, у воды, белели песчаные косы, а дальше клубилась лиственная зелень. Левее была обширная, окаймленная
лиственным недвижимым лесом, пойма. Пойма была спокойно-светла, копила в своих низинах белый туманец, и он сперва стушевывал, потом тихо
гасил цветочную синь и желтизну еще не кошенного луга (По В. Белову).
Рябиновая - (укр.) горобинова; песчаный — (укр.) тщаний; лиственный —
Смкр.) листяний; окаймлённый - (укр.) облямований; пойма - (укр.) заплава.
І Підготуйтеся до написання тексту-опису (на одну сторінку) на тему
«Рідні простори»: сформулюйте основну думку; продумайте, зі скількох С С Ц
складатиметься текст та яка думка розвиватиметься в кожному з них; запишіть мікротеми; складіть план; доберіть і запишіть ключові слова й словосполучення відповідно до теми, основної думки і плану.
II. Напишіть текст-опис на тему «Рідні простори», користуючись дібраним матеріалом.
1. У С С Ц речення поєднані в одне ціле і виражають розвиток думки.
2. Виступаючи складовою частиною тексту, С С Ц має більшу самостійність,
Т ь,
стилістичну довершеність, ніж речення. У складі С С Ц речення пов'язан
ані
міжфразними зв'язками. Тому С С Ц порівняно з реченням - синтаксичодиниця вищого порядку.
§ 24. С К Л А Д Н Е С И Н Т А К С И Ч Н Е ЦІЛЕ І А Б З А Ц
Про те, як ССЦ співвідноситься з абзацом, та про особливості
розподілу тексту на ССЦ і абзаци відповідно до комунікативної мети
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Що таке а б з а ц ? Яка його роль у тексті?
Абзац
130
Абзац — це: 1) відступ управо на початку першого рядка
для відокремлення однієї частини тексту від іншої; 2) частина тексту між двома такими відступами. З його допомо-

132. Лі'нтФістика тексту
гою на письмі виділяються окремі думки, частини тексту,
щоб полегшити читачеві сприйняття висловлювання.
Абзац надає тексту певного забарвлення. Зокрема, текст,
поділений на невеликі абзаци, справляє враження швидкої, напруженої дії. Повільність, гнітючість створюється
великими абзацами.
Співвідношення С С Ц
з абзацом
ССЦ нерідко збігається з абзацом, проте ці одиниці не
можна ототожнювати. На відміну від ССЦ, абзац не є одиницею синтаксичного рівня.
Межі ССЦ і абзацу можуть і не збігатися. Так, в абзац
може бути винесене одне речення, а ССЦ - це, як правило, мінімум два речення; в одному абзаці можуть бути два
і більше ССЦ; одне ССЦ може бути винесене в два абзаци.
Проте певна залежність між розподілом тексту на абзаци
і складними синтаксичними цілими існує: чим точніше
обидві одиниці вкладаються одна в одну, тим гармонійніше звучить увесь текст.
1 Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Якщо ви займає.
теся вишивкою, розкажіть однокласникам про одну зі своїх останніх робіт.
В И Ш И В К А КОЗАЦЬКОЇ
СТАРШИНИ
У X V I I - X V I I I ст. в Україні великої популярності набула вишивка
рослинними орнаментами. Вона
виконувалася шовковими нитками, золотою і срібною сухозліткою*,
заполоччю** на вжиткових речах
Вишивка др. пол. XVIII ст.
козацької старшини. З-поміж цих
речей особливої уваги заслуговують простирадла, наволоки, скатертини,
рушники, одяг.
В орнаментальних схемах переважає ламана лінія, утворена довгим
зубчастим листям, з уміщеними в заглибленнях мотивами винограду,
ананаса, деревця, кетягів калини. Поширеними також були хвилясті гірлянди й композиції з букетів. Вишивки обрамляли прямими смужками,
повздовж яких розміщувалися трилисники, квітки, листочки, гранати,
дзвоники тощо.
Залежно від складності орнаменту, вишивки створювалися або в домашніх умовах, або в спеціальних майстернях, де працювали вишивальниці, ткалі, модистки. Якість виконання творів говорить про високий професіоналізм майстринь.
Велика збірка вишивки, створеної упродовж X V i r - X V I I I ст. для козацької старшини, зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї
ім. В.В. Тарновського (Із книги «Вишивка козацької старшини»),
* Сухозлітка - мідний позолочений або посріблений тоненький дріт, прядений
із шовковою ниткою.
** Заполоч - різноколірні бавовняні прядені нитки.
131

133. Лі'нтФістика тексту
II. Укажіть ССЦ, поясніть думку та оцініть виражальні можливості кожного з
них. Спробуйте встановити залежність між поділом тексту на абзаци та його
змістом.
III. Випишіть з тексту два складні речення. Підкресліть у них граматичні основи, накресліть схеми, поясніть уживання розділових знаків.
ВАС,
шшшшш
А ОПИТАМ ВІ
У мережі Інтернет є сайти, які можуть розповісти багато цікавого, пізнавального з історії та культури України. Наприклад, «Острів знань» (www.ostriv.
in.ua), «Сім чудес України» (www.7chudes.in.ua), «Музейний простір України»
(www.prostir.museum). Якщо у вас є доступ до мережі Інтернет, завітайте на
один із зазначених сайтів. Розкажіть однокласникам про те, що вас найбільше
зацікавило.
^ р У І. Прочитайте текст уголос із правильною інтонацією. Визначте його
тип і стиль мовлення.
ДОЩ
Тихо, й нудно, і спека пекельна...
Нікуди вже далі — ось-ось має щось
трапитись.
І десь далеко, за темною смугою лісу,
обізвався грім.
Легко й радісно зітхнув густий хутірський парк із столітніми дубами. Тихо
забриніли маленькі шибки в низенькій
хаті-землянці. Пішла хвиля, аж засвистіла по ланах засохлого жита.
Щось насувало грізне.
Потемніло, завітрило, закрутила курява.
Гримнуло ближче, немов звалив хтось
на поміст деревину, загуркотіло й покотилось у небо.
Вітер ущух. Між листом зашелестів
Д. Кустанович.
густий, рівний дощ. А на небі зчинилась
Міські дощі
гуркотнява: кидало колоддям, ламало,
трощило й луною розкочувавсь гук над хмарами по широких небесних
просторах. А з-під тієї тріскотні тихо сіявся на прив'яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса холодний, дощ (За С. Васильченком).
II. Простежте розподіл тексту на С С Ц й абзаци. Доведіть, що в кожному новому абзаці розкривається нова тема, але всі частини тексту взаємопов'язані.
У яких випадках межі С С Ц і абзаців співпадають, а в яких - ні? Чим це можна
пояснити? Поміркуйте, як розподіл тексту на абзаци впливає на його забарвлення.
III. Знайдіть і поясніть вивчені пунктограми.
132

134. Лі'нтФістика тексту
Незбігання м е ж а б з а ц у і С С Ц більш характерне д л я художнього стилю,
у я к о м у поділ на а б з а ц и б а з у є т ь с я на поєднанні логіки та емоцій і п е в н о ю
мірою з а л е ж и т ь від індивідуальності того, хто пише. Наприклад, а б з а ц
м о ж е розірвати С С Ц , щ о б підкреслити емоційно-експресивні якості вис л о в л ю в а н н я . -У наукових ж е текстах збігів між а б з а ц о м і С С Ц значно більше, оскільки такі тексти зорієнтовані на логічну організацію м о в л е н н я .
J J 7 1 . Прочитайте текст, який не розподілено на абзаци. Чи відчули ви труднощі в його сприйнятті? Визначте ССЦ, оцініть їхні виражальні можливості. Поділіть усно текст на абзаци. Поясніть, чи зумовлений ваш поділ змістом тексту.
СТАРА-СТАРА В И Ш Н Я
і
Це запам'яталося мені як найкращий спомин дитинства. Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара-стара, вже половина гілок зовсім засохла, а на
половині ще родили — ой які ж смачні — ягоди! Запам'яталося: весною зацвіла
тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона... та мати
сказала: «Не треба рубати. Ц ю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять
вишні на оцій гілці...». Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки та й
посадила в землю. Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять. Отак я к та вишня не вмерла, а продовжила свій рід, так і народ ніколи не вмирає. Доки живе народ, доти живе й
Батьківщина. Бережімо все старе й предковічне. Бережімо те, чим дорожили
наші діди й прадіди. Це пам'ять народу. Бо як втратить народ пам'ять, втратить і любов до своєї рідної Батьківщини (В. Сухомлинський).
II. Випишіть тематичні речення кожної мікротеми. З а виписаними тематичними
реченнями стисло перекажіть текст, доповнивши його ССЦ, яке б містило опис
вишневого саду. Переказ запишіть,'доцільно розподіляючи його на абзаци.
*
Установіть відповідність між абзацами і С С Ц у творах Г. КвіткиОснов'яненка «Маруся» і П. Куліша «Чорна рада». На основі цих творів доведіть, що розподіл тексту на абзаци є однією з ознак стилю письменника. Оцііть виражальні можливості С С Ц у текстах зазначених письменників.
Складіть і запишіть невеликий текст (3-5 абзаців), увівши до нього подане ССЦ. Доберіть заголовок, визначте тему й мікротеми вашого тексту. Обґрунтуйте доцільність розподілу тексту на С С Ц і абзаци.
На сивій од роси траві по долу пасуться коні. Двоє. Один білої, другий
карої масті. То лісникові. Он і хату його видно під байрачком під кручею, і
дворище просторе. А посеред дворища вогнище горить і над ним казанок —
вечеря вариться (За Гр. Тютюнником).
133

135. Лі'нтФістика тексту
§ 25. ЗАСОБИ М І Ж Ф Р А З Н О Г О З В ' Я З К У .
А К Т У А Л Ь Н Е Ч Л Е Н У В А Н Н Я РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ
Про те, за допомогою яких засобів поєднуються речення в ССЦ,
та про членування речень на «відоме» і «нове»
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які ви знаєте засоби зв'язку речень у тексті?
^ Е Д Прочитайте висловлювання, поясніть думку, яка розгортається в ньому. Поміркуйте, з якою метою автор повторює слова. Визначте «відоме» і
«нове» в реченнях тексту.
І все ж воно наймиліше у світі, це непоказне село на великій рівнині...
Тут пройшло твоє голодране дитинство. Тут учився ти в школі. Тут привчали тебе до роботи. Тут навчився любити світ, і людей, і музику, і літературу. Небо, і зорі, і місяць, і перші радощі, і перші печалі - все для тебе почалося тут, все увійшло і лишилося в тобі навіки. Все, з чого складається
людське життя і сама людина (О. Сизоненко).
Як вам уже відомо, окремі речення поєднуються в складне
синтаксичне ціле за допомогою різних засобів міжфразного зв'язку. Хоча в основі ССЦ лежить змістовий зв'язок
його компонентів, проте важливими є й різноманітні лексичні, морфологічні, синтаксичні засоби.
Лексичні
засоби
w-
У ролі лексичних засобів поєднання окремих речень у
ССЦ можуть використовуватися повтор слів, сцільнокореневі слова, синоніми, сполучники, займенники, прислівники тощо. Н А П Р И К Л А Д : Як чарівно грає по царству
квітів сонце! Не встигаєш очима за ним, не схопиш усі
кольори. А квіти на вітрі/ Червоні, сині, білі під хвилею
південного вітерця!.. (В. Бабляк).
У наведеному ССЦ друге речення приєднане до першого
за допомогою займенника ним, ужитого замість іменника
сонце, а третє також поєднане з першим шляхом повторення іменника квіти.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Часто без повтору слів, їхніх форм і спільнокореневих слів не можна заn безпечити логічність, стрункість передачі думки. Проте не слід змішувати повтор як засіб зв'язку з повторенням слів у межах одного речення чи
неширокого контексту, що є результатом бідного словникового запасу
мовця.
Морфологічні засоби
134
Для поєднання речень у ССЦ можуть використовуватися
і морфологічні засоби, зокрема єдність видових і часових
форм дієслів-присудків. НАПРИКЛАД: Після довгих мандрів у диких горах знайшов юнак брилу білого благородного мармуру. Поглянув на неї і побачив свою кохану. Постала вона перед ним мов жива, втілена в холодному камені.
Вогнем натхнення спалахнуло серце юнака, загорівся він
жадобою діяльності (3 легенди).

136. Лі'нтФістика тексту
У наведеному п р и к л а д і п р и с у д к и в с і х речень в и р а ж е н і
д і є с л о в а м и м и н у л о г о ч а с у д о к о н а н о г о виду.
Синтаксичні
засоби
ЗВЕРНІТЬ
У р о л і с и н т а к с и ч н и х з а с о б і в п о є д н а н н я о к р е м и х речень
у ССЦ м о ж е в и к о р и с т о в у в а т и с я п о р я д о к с л і в і речень, паралелізм п о б у д о в и речень т о щ о . НАПРИКЛАД Мене втомили люди. Мені надокучило бути заїздом, де одвічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і сміються.
Повідчиняти вікна! Провітрити оселю! Нехай увійдуть
у хату чистота і спокій (М. Коцюбинський).
У н а в е д е н о м у п р и к л а д і в и к о р и с т о в у є т ь с я паралелізм побудови речень: з о д н о г о б о к у — р о з п о в і д н і р е ч е н н я (перше і
друге), а з і н ш о г о — с п о н у к а л ь н і (третє—п'яте).
УВАГУ!
Граматичні засоби міжфразного зв'язку не обов'язково повинні бути в
кожному конкретному С С Ц в повному обсязі. Можуть використовуватис я то одні, то інші. Проте в кожному конкретному випадку обов'язковим
є смислове об'єднання окремих речень ССЦ.
Актуальне
членування
речень
Д л я забезпечення о п т и м а л ь н о ї зв'язності в и с л о в л ю в а н н я
в и к о р и с т о в у є т ь с я ч л е н у в а н н я речень на д в і ч а с т и н и : «від о м е » і «нове».
« В і д о м и м » (В) називаємо т у ч а с т и н у речення, я к а вбир а є в с е б е ( п о в т о р ю є ) щ о с ь із в и с л о в л е н о г о в п о п е р е д н і х
реченнях. «Новим» (Н) називаємо ту частину речення,
яка містить повідомлення, щ о додається до «відомого».
НАПРИКЛАД:
у
В
н
Село розляглось на узвишшях, довкола річки, озер та лугів.
В
Н
Навесні тут розливається вода, зеленіють, розвиваючись,
В
Н
дерева, прилітає птаство. У річці та в озерах повно риби,
в'юнів, раків (Є. Гуцало).
У р е ч е н н я х т е к с т у - р о з п о в і д і « в і д о м и м » є назва о с і б (предметів), я к і в и к о н у ю т ь д і ю , а « н о в и м » - назва дії. У реченн я х т е к с т у - о п и с у « в і д о м и м » є назви о с і б (предметів), вказівка на місце, а « н о в и м » - ї х н і о з н а к и .
І. Прочитайте ССЦ, поясніть основну думку кожного з них. Доведіть,
що виділені слова служать мовними засобами, за допомогою яких речення
тексту пов'язані між собою. Свою відповідь зіставте з міркуванням, поданим
нижче.
1. У п е р ш і дні після в і д ' ї з д у дітей Ч а й ч и х а не зводила п о г л я д у з невел и ч к о г о , на ч о т и р и к р и х і т н і ш и б к и в і к о н ц я , м о в б и в о н о п р и в о р о ж и л о її.
Д о в і к о н е ч к а , п р и с і д а ю ч и на полінце, т у л и л а с я молода в и ш н я . Стара не
раз бачила, я к в о н и з а т і к а л и , з а п і к а л и с ь л ь о д к о м або в о л о х а т и л и с ь п а м о р о з з ю , а в полудень т р и м а л и к е т я ш и н и с л і з , в я к и х г о л у б і л о небо і ч е р в о н і в одсвіт т у ж а в о ї , багатої на цвіт б р о с т і (М. Стельмах).
135

137. Лі'нтФістика тексту
2. П і з н о я повертався д о д о м у . Приходив о б в і я н и й д у х о м п о л і в , с в і ж и й ,
я к д и к а к в і т к а . В с к л а д к а х м о є ї о д е ж і приносив з а п а х п о л і в , м о в с т а р о з а в і т н и й Ісав. С п о к і й н и й , с а м о т н і й , сідав д е с ь на ґ а н к у п о р о ж н ь о г о д о м у
й дивився, я к б у д у в а л а с я ніч (М. Коцюбинський).
II. Укажіть «відоме» і «нове» в реченнях першого ССЦ. Поясніть роль такого
членування для забезпечення зв'язності висловлювання.
У першому С С Ц друге речення приєднується до першого шляхом повторення іменника віконце, а третє поєднується з першим за допомогою займенника вони, вжитого замість іменника шибки.
І. Прочитайте подані ССЦ, визначте їхній тип і стиль мовлення. Зверніть увагу на багатство й виразність мовлення.
1. З а В и ш г о р о д о м с т о ї т ь на Д н і п р і сиза, але з ж о в т и м с у т і н к о м і м л а .
А за н е ю , за Д н і п р о м , над б о р а м и і д а л е к о за Д е с н о ю с т о я т ь х м а р и внизу,
над с а м и м и б о р а м и , неначе в и с о к і й в а ж к і ч о р н і гребені А л ь п . Р і в н и н а
т а м одразу, неначе ч у д о м , с т а л а г о р я н а , неначе у Ш в е й ц а р і ї к о л о Л ю ц е р на. А на г о р а х в е р ш к и наче к у р я т ь с я д и м о м та п а р о ю , р о з б и л и с ь нарізно*
й п о н а х и л я л и в е р ш е ч к и на о д и н б і к у п е р е д , неначе г о л о в и , на с х і д с о н ц я
(І. Нечуй-Левицький).
2 . 1 р а п т о м д о щ , р я с н и й , к р а п л и с т и й д о щ з а с к а к а в , с и п о н у в по степу! Х а ха-ха! - сипле злива к р и ш т а л е в и м с м і х о м по б о ч ц і , п о А н д р і є в і м к а п е л ю с і ,
по п о л я х . Ха-ха-ха!.. - р е г о ч у т ь під д о щ е м і вітром розгойдані п ш е н и ц і , дриж и т ь під б о є м крапель бриль, б а с о в и т и м барабаном б у б о н и т ь б о ч к а . Сиппідсипай небесного срібла, п о л и в а й нас д о с х о ч у ! Ха-ха-ха!.. (В. Бабляк)
3 . Сіра м а л е н ь к а п т а ш к а , я к г р у д к а з е м л і , н и з ь к о висіла над полем. Тріпала к р и л ь м и на м і с ц і н а п р у ж е н о , ч а с т о і в а ж к о т я г н у л а в г о р у н е в и д и м у
с т р у н у від землі а ж до неба. С т р у н а т р е м т і л а й г у ч а л а . Тоді, с к і н ч и в ш и ,
падала т и х о у н и з , натягала д р у г у з неба на з е м л ю . Єднала н е б о з з е м л е ю в
г о л о с н у а р ф у і г р а л а на с т р у н а х с и м ф о н і ю п о л я .
Ц е б у л о п р е к р а с н о (М. Коцюбинський).
4 . Т и ш а н а в к о л о . К о л о с не ш е л е с н е в у с о м , с т е б л о м вітер не к о л и х н е , не
п р о с п і в а є п т и ц я . Не ш у м и т ь г і л л я м в и с о к а л и п а , щ о с т о ї т ь о б і ч * * д о р і ж к и . П е в н о , т у т , б і л я л и п и , п р о х о д и л а м е ж а . Х т о п о с а д и в ц ю л и п у на рад і с т ь в і т р а м - п а р у б к а м ? Я к и й л е г і н и к с т о я в у її тіні зі с в о є ю л ю б к о ю ? Ч и ї
п ч і л к и в п о р у ц в і т і н н я з б и р а л и з неї м е д ? Я к и й п л у г а т а р з н а х о д и в п і д н е ю
в і д п о ч и н о к ? (І. Чендей).
* Нарізно - (рос.) врозь. ** Обіч - (рос.) обок.
II. Укажіть засоби зв'язку речень у поданих ССЦ, обґрунтуйте доцільність використання та виражальні можливості цих засобів.
III. Спишіть одне С С Ц (на вибір), позначте «відоме» і «нове» в його реченнях.
Підкресліть та поясніть вивчені орфограми й пунктограми.
^ Е ^ У І. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Доберіть
свій заголовок, який би передавав основну думку прочитаного. Розкажіть, чи
доводилося вам доглядати за тваринами. Як ви знаходили з ними «спільну
мову»?
136

138. Лі'нтФістика тексту
Н Е З В И Ч А Й Н І РОЗМОВИ
Я к о с ь у травневому лісі к о л о Дніпра я
здибався з оленем. Ми з а к л я к л и на місці
і невідривно д и в и л и с я одне одному в очі.
І р а п т о м я в і д ч у в , щ о м і ж нами в ж е я к и й с ь
час т о ч и т ь с я с п р а в ж н і с і н ь к а розмова. Щ о правда, без є д и н о г о слова. Не знаю, ч и м о ж на це п о я с н и т и , але м и ч у д о в о р о з у м і л и
одне одного. А п о т і м о т е дивне в і д ч у т т я немов увірвалося. Враз. І він знову став тільк и оленем, а я — т і л ь к и людиною...
А мій кіт? З и м о в и м и вечорами він л ю б и в
у г р і т и с я в мене на к о л і н а х . І при ц ь о м у гол о с н о воркотів од задоволення. М и к у н я л и ,
і в напівсні переді м н о ю несамохіть пропливали й о г о к о т я ч і пригоди, наче він ї х мені
х т о з н а - я к и м ч и н о м переповідав.
То таки не вигадка, щ о люди й звірі розМори Суссин Тессан.
мовляють одне з одним. Дарма, щ о без слів.
Олені і клен
М о ж н а вивчити мови всіх народів, усіх тварин і птахів, і нікого не розуміти при цьому.
А м о ж н а й навпаки... Виходить, просто обмінюватися словами мало. У слова,
крім смислу, треба вкладати щ е щось. А л е що? Цього я не м о ж у сказати одним словом, бо ніяке слово того не вбере (За Т. Кіньком).
II. Знайдіть С С Ц та визначте засоби міжфразного зв'язку в них. Оцініть виражальні можливості С С Ц у тексті.
. Випишіть ключові слова і словосполучення з
Ч>ристуючись записами, перекажіть письмово цюостаннього абзацу тексту. Кочастину тексту, використовуючи членування на «відоме» і «нове» для оптимальної зв'язності тексту.
І. Уявіть, що вам доручили створити Інтернет-сайт для дев'ятикласників.
Подумайте, як би ви його назвали, яку інформацію розмістили б на його тематичних сторінках, яким було б його художнє оформлення тощо. А кого б ви
залучили до співпраці?
Складіть усну
ч> дев'ятикласників. розповідь про
Для побудови
створений вами в уяві Інтернет-сайт для
розповіді скористайтеся такими засобами
міжфразного зв'язку: спільнокореневі слова, сполучники, видо-часові форми
яієслів-присудків.
Склаліть і запишіть висловлювання на тему «Чарівний дивосвіт мистецтва» (8-12 речень), використавши такі засоби міжфразного зв'язку: займенники, синоніми, паралелізм побудови речень.
' ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) скласти
невелике ССЦ, у якому треба використати два визначені вами засоби міжфразного зв'язку. Перевіривши виконання, запропонуйте йому (їй) перебудувати складене ССЦ так, щоб визначені вами раніше засоби зв'язку не вживалися.
Користуючись хрестоматією з української літератури для 9-го класу,
випишіть по одному С С Ц із творів Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся», Марка
137

139. Лі'нтФістика тексту
Вовчка «Інститутка», П. Куліша «Чорна рада». У виписаних синтаксичних одиницях схарактеризуйте засоби міжфразного зв'язку.
І. Поміркуйте над запитаннями.
1. Х т о такий друг? 2. К о г о б ви могли назвати своїм д р у г о м ? 3. Я к і
я к о с т і м а ю т ь б у т и п р и т а м а н н і цій л ю д и н і ? 4. Ч и м в і д р і з н я ю т ь с я , на в а ш у
д у м к у , поняття «друг» і « с п р а в ж н і й д р у г » ?
II. Складіть і запишіть твір-роздум на тему «Яким має бути справжній друг»,
який складався би з 3 - 5 ССЦ. З а потреби скористайтеся поданою довідкою.
III. Укажіть засоби міжфразного зв'язку, якими ви скористалися при написанні
роздуму, та обґрунтуйте їх доцільність.
Д О В І Д К А : людина, що відповідає моєму ідеалу; вірний, незрадливий;
готовий допомогти в біді; правдивий, принциповий; може й готовий захистити; безкорисливий; зацікавлений у добробуті й злагоді; вдячний
товариш.
Щ 1. Міжфразні зв'язки, тобто зв'язки між реченнями тексту, організовують
змістову й структурну єдність тексту. З-поміж цих засобів виділяємо,
зокрема, лексичні, морфологічні та синтаксичні. Уміле їх використання
робить повідомлення змістовним, доказовим, переконливим.
2. Зв'язність тексту забезпечується актуальним членуванням речень на
«відоме» і «нове».
§ 26. СТРУКТУРНІ ТИПИ С К Л А Д Н И Х
СИНТАКСИЧНИХ ЦІЛИХ
Про особливості будови ССЦ з ланцюжковим і паралельним зв'язком
речень та про те, з якою метою вони вживаються в мовленні
' І Д Ї Т У Прочитайте подані ССЦ. Простежте, у якому з них кожне наступне речення ніби випливає з попереднього, а в якому - речення відносно самостійні.
У якому ССЦ широко вживаються лексичні засоби міжфразного зв'язку, а в
якому - в основному змістові? Зробіть висновок про особливості двох основних типів ССЦ за способом зв'язку між реченнями.
1. Раз або й два на рік — в е с н о ю і восени — поле орали. І н а ш а с т е ж к а
зникала під ріллею, присипана г р у д к а м и , розрівняна й заволочена. Здавалось, вона пропадала зовсім. А п р о т е н а с т у п н о г о дня с т е ж к а н а р о д ж у в а лась — я к о с ь несміливо, напівтаємно, у вигляді т о н е н ь к о г о , ледь п о м і т н о г о
л ю д с ь к о г о с л і д у (В. Близнець).
2. У травневому лісі х в и л і квітів х л ю п а ю т ь під ноги. Повітря, настояне на ароматах с м о л и н и і м о к р о г о л и с т я , п р и є м н о д у р м а н и т ь голову. Теплінь. Н а й д р і б н і ш е створіння і те не п о с п і ш а є розплескати по в с ь о м у лісі
с в о ю в е с н я н у радість (Є. Шморгун).
Типи С С Ц
138
З а л е ж н о від с п о с о б у зв'язку м і ж реченнями р о з р і з н я ю т ь
два основні т и п и с к л а д н и х с и н т а к с и ч н и х ц і л и х :
• з л а н ц ю ж к о в и м зв'язком речень;
• з паралельним зв'язком речень.

140. Лі'нтФістика тексту
Ланцюжковий зв'язок
У ССЦ з л а н ц ю ж к о в и м з в ' я з к о м р е ч е н ь к о ж н е н а с т у п н е
речення доповнює попереднє, розкриваючи, у т о ч н ю ю ч и й о г о зміст. У т а к и й спосіб з д і й с н ю є т ь с я розгортання
д у м к и , в і д б у в а є т ь с я її р у х .
Ялинку ми запозичили пізніше зі скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. Це останній снопик або пучечок
колосків з поля, зібраних наприкінці жнив, так званий
«обжинок». Його освячували в церкві на Спаса чи Маковія,
зберігали в коморі, на горищі, а перед Різдвом уносили в
хату (Л. Орел).
Умовно л а н ц ю ж к о в и й зв'язок м о ж н а показати за д о п о м о г о ю такої ф о р м у л и : А
Б
** В.
Паралельний зв'язок
У С С Ц з п а р а л е л ь н и м з в ' я з к о м речень к о ж н е з речень хар а к т е р и з у є т ь с я в і д н о с н о ю с а м о с т і й н і с т ю . Т а к і С С Ц вик о р и с т о в у ю т ь с я п е р е в а ж н о для о п и с у послідовно з м і н ю в а н и х , н е з а л е ж н и х одна від одної подій чи т а к и х я в и щ ,
щ о в і д б у в а ю т ь с я одночасно.
Співала земля.
Дзюрчали по балках струмки. Гули джмелі струною віолончелі, стрекотали цвіркуни. Дзвеніли комарі кришталевим дзвонрм, і лилися з неба блакитним сяйвом співи
весняних радісних жайворонків (3. Тулуб).
У наведеній к о н с т р у к ц і ї к о ж н е речення в и с т у п а є я к самостійне, а спільно вони с т в о р ю ю т ь є д и н у картину.
Засоби
зв'язку
У ССЦ з л а н ц ю ж к о в и м з в ' я з к о м ш и р о к о в ж и в а ю т ь с я різні з а с о б и м і ж ф р а з н о г о зв'язку (повтори слів, с и н о н і м и ,
єдність в и д о - ч а с о в и х ф о р м дієслів, з а й м е н н и к и , прислівн и к и , с п о л у ч н и к и тощо).
Речення ССЦ з п а р а л е л ь н и м з в ' я з к о м п о в ' я з у ю т ь с я м і ж
с о б о ю п е р е в а ж н о л и ш е за з м і с т о м , хоча й у ц и х к о н с т р у к ц і я х я к засіб м і ж ф р а з н о г о зв'язку в ж и в а є т ь с я т а к о ж єдність в и д о - ч а с о в и х ф о р м д і є с л і в .
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Ланцюжковий і паралельний зв'язок речень може поєднуватися в межах
одного ССЦ.
Прочитайте ССЦ, визначте їхні типи за способом зв'язку речень. Відповідь обґрунтуйте. Порівняйте засоби міжфразного зв'язку речень у них.
1. Сонце н и з ь к о стоїть на заході м і ж білими й с и з и м и х м а р к а м и , червоне, я к ж а р . Небо внизу над лісами делікатно блакитне, а подекуди ніби зелене, л и с н ю ч е й прозоре, неначе помальоване с к л о . Над О б о л о н н ю в и с я т ь
н и з ь к о білі, т о н к і , а ж прозорі, х м а р к и . За Д н і п р о м , над б о р а м и і далеко
за Д е с н о ю с т о я т ь х м а р и внизу, над с а м и м и б о р а м и , неначе в и с о к і й в а ж к і
чорні гребені А л ь п (І. Нечуй-Левицький).
2. В а ж к о ю , д о в г о ю й к о п і т к о ю р о б о т о ю було виготовлення чорнила.
Зате зберігалося все написане д у ж е довго. Л і т о п и с и , к н и г и т и с я ч о л і т н ь о ї
д а в н о с т і , й сьогодні ч и т а ю т ь с я . Для ц ь о г о брали д у б о в у кору, довго настою в а л и її, к в а с и л и , потім варили, д о л и в а л и с о к и я г і д і р о с л и н , щ е й ви139

141. Лі'нтФістика тексту
ш н е в у смолу, на додачу к и д а л и в р о з ч и н з а л і з я ч к и . Ч е р е з м і с я ц ь - д р у г и й
ч о р н и л о г о т о в е (М. Слабошпицький).
І. Переставте речення так, щоб вони становили ССЦ. Відновлений
текст запишіть. Визначте в ньому тип ССЦ, схарактеризуйте особливості розгортання думки.
1. О с я я н е , воно, здавалось, с м і є т ь с я с в о є ю — ч и с т о ю і в е л и к о ю — радіст ю . 2. Т а м , о б л и т е п о т о к а м и гарячого світла, с т о я л о м о є дерево. 3. Погляд
м і й у п а в н и ж ч е на обрій. 4. Через к і л ь к а днів п р и й ш л и до нас г о с т і , і м а м а
сказала н а т р у с и т и я б л у к . 5. Було воно таке, я к і з а в ж д и : в и с о к е , м а л о верх і в к о ю не с я г а л о х м а р , р о з л а п и с т е г і л л я й о г о погордо плавало в повітрі.
6. Я в з я в м и с к у і поліз на дерево (За Є. Гуцалом).
II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір одного з речень (на вибір).
І. Прочитайте текст, охарактеризуйте особливості розгортання думки
в ньому. Доведіть, що в цій конструкції речення поєднані ланцюжковим і паралельним зв'язком, утворюючи одне ССЦ.
П р я м о над н а ш о ю х а т о ю п р о л і т а ю т ь лебеді. В о н и летять н и ж ч е розпатланих, о б в и с л и х х м а р і с т р у ш у ю т ь на з е м л ю б е н т е ж н і з в у к и д а л е к и х
дзвонів. Д і д г о в о р и т ь , щ о т а к с п і в а ю т ь лебедині крила. Я п р и д и в л я ю с ь
д о ї х н ь о г о м а я н н я , п р и с л у х а ю с ь д о ї х н ь о г о співу, і мені т е ж х о ч е т ь с я
полетіти за л е б е д я м и , т о м у й п і д і й м а ю р у к и , наче крила. І радість, і с м у т о к , і срібний передзвін о г о р т а ю т ь та й о г о р т а ю т ь мене с в о ї м с н у в а н н я м
(М. Стельмах).
II. Визначте «відоме» і «нове» в реченнях тексту та засоби міжфразного зв'язку.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Уміння правильно відтворити думку не менш важливе, ніж уміння правильно добирати слова. Неправильне поєднання речень у тексті робить
повідомлення заплутаним, невиразним, призводить до спотворення
думки.
' ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основ
думку. Сформулюйте кожен окремо 2-4 запитання за змістом прочитаного.
Поставте ці запитання однокласнику (однокласниці). Вислухайте відповіді.
ПЕРШИЙ
ПОВІТРОПЛАВЕЦЬ
8 серпня 1709 р. Б а р т о л о м е у де Г у с м а н п р и б у в у П о р т у г а л і ю і п о п р о х а в
аудієнції в к о р о л я . Він з а п р о п о н у в а в монархові п р о е к т кулі для п о л ь о т і в
над з е м л е ю і т у т ж е п р о д е м о н с т р у в а в з м е н ш е н у модель т а к о г о літального
апарата. О б о л о н к у було зроблено з бавовняної т к а н и н и , к о ш и к а сплетено з
лози. Г у с м а н р о з к л а в в о г о н ь під с о п л о м , к у л я н а п о в н и л а с я н а г р і т и м повіт р я м і на о ч а х у захопленого к о р о л я і й о г о п о ч т у з д і й н я л а с я в небо.
Д е м о н с т р а ц і я була більш н і ж п е р е к о н л и в о ю . К о р о л ь не заперечував
п р о т и побудови в е л и к о ї повітряної кулі. Він наказав видати м о л о д о м у
б р а з и л ь ц ю г р о ш і для с т в о р е н н я т а к о г о л і т а ю ч о г о к о р а б л я , у к о ш и к у я к о го могла б у м і с т и т и с я д о р о с л а л ю д и н а , і власноруч п і д п и с а в д о к у м е н т , за
я к и м Бартоломеу де Г у с м а н у н а д а в а л о с я в и к л ю ч н е п р а в о на побудову так о г о апарата.
140

142. Лі'нтФістика т е к с т у
Через два місяці повітряна куля
була готова до польоту. Її охрестили «Пассароля», щ о в перекладі з
португальської означає «Горобчик».
Розповідають, щ о вона кілька разів
пролітала над Лісабоном на кілометровій висоті. Єдиним пасажиром був сам Бартоломеу де Гусман,
я к о г о лісабонці почали називати
«О'Воадор» — «Літаюча людина».
А л е невдовзі заздрість та інтриги з г у б и л и т а л а н о в и т о г о винахідПовітряні кулі
ника. За свої « г р і ш н і » ідеї й о м у
довелося відповідати перед с у д о м і н к в і з и ц і ї , а згодом, р я т у ю ч и ж и т т я ,
втекти в Іспанію. С к о р о про в и г н а н ц я і. й о г о в и н а х і д забули. П а м ' я т а л и
про Г у с м а н а л и ш е м е ш к а н ц і й о г о рідного міста Сантуса. На одній з п л о щ
ц ь о г о міста в и н а х і д н и к у повітряної кулі поставлено п а м ' я т н и к (За Г. Бурганським, Р. Фурдуєм).
II. Укажіть ССЦ, визначте їхній тип за способом зв'язку речень. Поясніть, з
якою метою С С Ц цього типу вжиті в тексті.
III. Випишіть з тексту тематичні речення. З а виписаними реченнями усно перекажіть прочитане, не змінюючи типи ССЦ, з яких складається текст.
І. Складіть і запишіть такі ССЦ: а) з ланцюжковим зв'язком речень у
науковому стилі; б) з паралельним зв'язком речень у художньому стилі. Схарактеризуйте засоби міжфразного зв'язку, якими ви скористалися.
II. Одне зі складених вами С С Ц уведіть у невеликий текст, доцільно розподіляючи текст на абзаци.
А
С С Ц бувають двох типів: з ланцюжковим і паралельним зв'язком речень.
Перший ґрунтується на послідовному зв'язку між реченнями і є найбільш поширеним у мовленні. Речення в С С Ц з паралельним зв'язком
звичайно однорідного складу, однакової чи подібної будови.
§ 27. У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ
«ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ»
' ПОПРАЦЮЙТЕ 8 ПАРАХ. І. Доберіть кожен окремо два запитання з теми
«Лінгвістика тексту». Поставте ці запитання однокласнику (однокласниці).
Оцініть його (її) відповіді.
II. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) скласти невелике ССЦ, у якому
треба використати визначені вами зачин та засіб міжфразного зв'язку. Перевірте виконання.
І. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Чи згодні ви
з твердженням, висловленим в останньому реченні?
II. Укажіть ССЦ. Доведіть, що це ССЦ. Чи співвідносяться вони з абзацами?
Визначте тематичні речення та засоби міжфразного зв'язку.
141

143. Лі'нтФістика тексту
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
За щ о відповідає л ю д и н а ? М о ж е ,
за все, щ о в і д б у в а є т ь с я на Землі?
Ч и за щ о с ь д у ж е невеличке?
У гарній к н и ж ц і Ж о з е ф а Роні
« Б о р о т ь б а за вогонь» є така р о з п о відь п р о д о і с т о р и ч н и х л ю д е й . Я к о с ь
в одній родині м а л о м у х л о п ч и к о в і
д о р у ч и л и о х о р о н я т и вогонь. Річ у
тім, щ о тоді л ю д и не вміли видобувати в о г о н ь с а м о с т і й н о , вони л и ш е
п і д т р и м у в а л и й о г о , не д а ю ч и згасн у т и . Однак х л о п ч и к не надав дор у ч е н н ю о с о б л и в о ї уваги й з а с н у в ,
Є. Гордіець.
а вогонь, звісно, згас. Це означало,
Рідні простори
щ о все плем'я с т а л о приречене на
х о л о д , голод і, м о ж л и в о , навіть на загибель! О т ж е , д о в і р и в ш и х л о п ч и к о ві о х о р о н я т и вогонь, плем'я довірило й о м у себе, с в о є ж и т т я . А він п р и р і к
у с і х на смерть.
Відповідати за і н ш и х - це означає відповідати за с а м о г о себе!
Земля н а ш а - це в е л и к и й к о с м і ч н и й корабель. Разом усі м и - й о г о к о манда. Ц і л к о м з р о з у м і л о , я к багато з а л е ж и т ь від з л а г о д ж е н о ї р о б о т и к о м а н д и корабля.
Сьогодні л ю д и н а , т і л ь к и л ю д и н а відповідає за все на Землі!
Тепер л ю д с т в о не б о р е т ь с я з п р и р о д о ю , я к з в о р о г о м , а в і д п о в і д а є
за неї, за п о в і т р я , за о к е а н и , за л і с и і р і к и . Ц ю в і д п о в і д а л ь н і с т ь л ю д и на не м о ж е п е р е д а т и н і к о м у , б о л и ш е вона м а є н а й в и щ у с и л у - с и л у
розуму.
Х т о ж ця л ю д и н а ? Це всі м и разом і к о ж е н з нас.
М а й б у т н і д е р ж а в н і д і я ч і , великі вчені, п и с ь м е н н и к и , ф і л о с о ф и — усі
вони с ь о г о д н і с и д я т ь щ е за ш к і л ь н и м и партами. Не д у м а й т е , щ о відповідальність прийде д о н и х п і з н і ш е , разом з д о р у ч е н о ю с п р а в о ю . Х т о не виховав у собі п о ч у т т я відповідальності в ю н о с т і , т о й не н а в ч и т ь с я ц ь о г о і в
зрілі р о к и (За Г. Баклановым).
інших?
МІКРОФОН. Щ о т а к е відповідальність? Щ о значить відповідати з а
Складіть і запишіть висловлювання (на одну сторінку) на тему «Для
того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі». Працюючи над
текстом, зверніть увагу на: а) доцільність розподілу його на ССЦ і абзаци
відповідно до вашого задуму; б) виражальні можливості різних засобів міжфразного зв'язку; в) членування речень на «відоме» і «нове» для забезпечення
оптимальної зв'язності тексту.
МІКРОФОН. Продовжте фрази.
1. Вивчення т е м и « Л і н г в і с т и к а т е к с т у » для мене було к о р и с н и м т и м ,
що...
2. Свої знання з т е м и я о ц і н и в би (оцінила б) на...
142

144. Лі'нтФістика тексту
Виконайте тестові завдання. Звірте свої відповіді з тими, що подані
наприкінці підручника.
ТЕСТ Д Л Я С А М О П Е Р Е В І Р К И
Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання.
(І)Олесь, ковзаючись, побрів до ш к о л и . (2)Щд ногами лагідно, мов
х м и з о к у лісі, потріскував лід. (З)Хлопець ліг долілиць, притиснув
с к р о н ю д о л ь о д у і п о ч а в р о з г л я д а т и д н о . (4)Воно т ь м а р и л о с я м у л и с т и м
п и л к о м , пускало б у л ь б а ш к и , я к і прилипали до криги. (5)Течія розчісувала зелений к у ш и р , пряли тоненькими н і ж к а м и якісь ж у ч к и , бок о м д о л а ю ч и п р у ж н и й с т р у м і н ь . (6)1 в в и ж а є т ь с я Олесеві м а л е н ь к а хата
під к у щ е м водяної папороті, а в тій хатині — він, біля віконця сидить.
(7)Олесь с о л о д к о з о й к а є , щ і л ь н і ш е п р и л и п а є л о б о м д о к р и г и (Гр. Тютюнник).
1. Прочитані речення утворюють ССЦ, тому що:
А в о н и виділені в один абзац;
Б вони поєднані за змістом і г р а м а т и ч н о ;
В у н и х в ж и в а ю т ь с я повтори с л і в , з а й м е н н и к и , с п о л у ч н и к и ;
Г в о н и об'єднані інтонаційно.
2. Із з а с о б і в м і ж ф р а з н о г о зв'язку в ССЦ в ж и т о :
А п о в т о р слів;
Б спільнокореневі слова;
В синоніми;
Г сполучники;
Ґ займенники;
Д прислівники;
Е є д н і с т ь ч а с о в и х ф о р м дієслів;
Є паралелізм побудови речень.
3. Займенник є засобом зв'язку між реченнями:
А першим і другим;
Б другим і третім;
В третім і четвертим;
Г шостим і сьомим.
4. З а ч и н о м у ССЦ є р е ч е н н я :
А перше;
Б друге;
В третє;
Г четверте;
Ґ п'яте;
Д шосте;
Е сьоме.
5. У ССЦ речення поєднані:
А л а н ц ю ж к о в и м зв'язком;
Б паралельним зв'язком;
В л а н ц ю ж к о в и м і паралельним зв'язком.
143

145. Лі'нтФістика тексту
З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ
1. Щ о таке складне синтаксичне ціле? Яка його роль у мовленні?
2. З яких композиційних частин, як правило, складається ССЦ? Я к і
особливості цих частин?
3. Щ о таке мікротема? Я к е речення в мікротемі є тематичним?
4. Розкажіть про співвідношення ССЦ з абзацом.
5. Які є засоби міжфразного зв'язку ССЦ? Який зв'язок м і ж реченнями
ССЦ є основним?
6. Наведіть приклад ССЦ, у якому як засіб міжфразного зв'язку вживався би повтор слів. Чи завжди цей засіб є доречним?
7. Щ о таке «відоме» і «нове» в реченнях висловлювання? Наведіть приклад.
8. Порівняйте ССЦ з ланцюжковим і паралельним зв'язком речень.
9. Складіть усно ССЦ з ланцюжковим зв'язком речень.
10. Розкажіть про особливості інтонації ССЦ.
144

146. АНТИСУРЖИК
ПРАВИЛЬНО
пошитися в дурні
не н а д и в у є ш с я
г о в о р и т и не д о ладу
с п а л о на д у м к у
і н ш и м разом
річ у т і м
мені п о щ а с т и л о
правильна в і д п о в і д ь
склянка чаю
з а м о в и т и папір
з в а ж а т и на д у м к у
далі буде
перекласти текст
кінець кінцем
і т а к далі
щоразу
через два т и ж н і
вимкнув світло
однак,проте
НЕПРАВИЛЬНО
опинитися в дурнях
диву даєшся
г о в о р и т и невпопад
п р и й ш л о на д у м к у
д р у г и м разом
справа в т о м у
мені повезло
вірна відповідь
стакан ч а ю
заказати папір
рахуватися з д у м к о ю
д а л ь ш е буде
перевести т е к с т
в кінці кінців
і так д а л ь ш е
к о ж н и й раз
через дві неділі
виключив світло
т и м не м е н ш е
РОЗРІЗНЯЙТЕ!.
Винятково - д у ж е , надзвичайно, о с о б л и в о , не т а к , я к усі (Ця обставина має винятково важливе значення).
Виключно — тільки, л и ш е (Я думав присвятити себе виключно театру).
AAA
Книжковий - я к и й с т о с у є т ь с я к н и ж к и , я к и й в и г о т о в л я є , т о р г у є книгами (книжкова фабрика, книжковий магазин).
Книжний — невластивий ж и в і й р о з м о в н і й мові (книжне слово, книжний стиль).
АА А
Особистий - я к и й н а л е ж и т ь певній о с о б і (особиста власність, особистий архів).
Особовий - я к и й с т о с у є т ь с я окремої л ю д и н и (особовий рахунок у банку,
особова справа).
НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО1.
саночки
сантиметр
скільки-небудь
солодощі
старанність
течія
тонкий
Україна
український
уповні
х р е щ е н и й , дієприкм.
х р е щ е н и й , прикм.
цемент
центнер
черствии
чий-нёбудь
читання
чотирнадцять
шкіряний
ялинковий
ялиновий
145

147. Узагальнення [
систематизація
вивченого 2?
класах
§ 28. ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ
П Р И Г А Д А Й Т Е ! 1. Що означають мовознавчі терміни фонетика,
графіка, орфографія? 2. Чим звук відрізняється від букви?
орфоепія,
І. Прочитайте твори Дмитра Павяичка. Поясніть основну думку кожного з них. Зверніть увагу на силу й красу слова поета та художні засоби, за
допомогою яких висловлюється думка.
Ненависть і любов - неначе крила.
К о л и одне к р и л о в л ь о т у пробила
В о р о ж а куля - не с к л а д и його,
Бо на однім летіти в ж е несила.
*
*
*
Б у в а ю т ь дивні на землі діла:
Серед з и м и черешня зацвіла.
Я м і ж дерев довідався докладно,
Щ о поетеса їхня т о була.
AAA
Д о б р о і л и х о — світло й темнота;
Та не з п і т ь м и буває с л і п о т а Надмірне світло л ю д я м очі с л і п и т ь ,
У т е м р я в у ї х д у ш і загорта.
II. Запишіть виділені слова у фонетичній транскрипції, назвіть у них звуки і букви. З а потреби скористайтеся відповідними таблицями в додатках.
III. Випишіть по два слова, у яких: а) кількість звуків більша, ніж кількість букв;
б) є м'які приголосні; в) є шиплячі звуки; г) при зміні слова спостерігається
чергування звуків.
І. Прочитайте слова. Визначте, який звук є спільним для кожної групи.
1. Л я к а т и , м и л ь н и й , л ю б и т и , перелік.
2. Батько, р у к а , я б л у к о , к і с т к а .
3. Ч а ш к а , п и щ а т и , ш і с т ь , щ і л и н а .
4. Л і с о в и к , у ї д л и в и й , ї х а т и , пісня.
II. Запишіть слова першої групи у фонетичній транскрипції, назвіть у них звуки
і букви.
^ Ц Ї У Запишіть текст у фонетичній транскрипції. Підкресліть губні звуки однією рискою, а шиплячі - двома.

148. "Повторения
Ось р а н о к , я с н и й та п о г о ж и й ранок після к о р о т к о ї ночі. Зірочки кудись
з н и к л и - пірнули у с и н ю б е з о д н ю б л а к и т н о г о неба; к р а й й о г о горить-палає
р о ж е в и м огнем... (Панас Мирний).
" ь ф Х Ц р І. Прочитайте подані слова, правильно наголошуючи їх. З а потреби
скористайтеся словником наголосів.
В и г а д к а , в и д а н н я , в и п а д о к , відвезти, д и х а н н я , діалог, дітьми, ж и в о п и с , загадка, навчання, п о - л ю д с ь к и , поняття, о д и н а д ц я т ь , ч о т и р н а д ц я т ь ,
олень, п р и й н я т и , р о з п о в і с т и , у к р а ї н с ь к и й , г е т ь м а н с ь к и й , ч и т а н н я , швидк и й , новий, т о н к и й , беремо, ідемо.
II. Виконайте фонетичний розбір виділених слів.
'Спишіть, вставляючи пропущені букви е або и та групуючи слова залежно
від способу перевірки їхнього написання: а) перевіряється наголосом; б) перевіряється за словником; в) з випадним [е]; г) з буквосполученням -ере-, -еле-.
Б е з з е м е л ь н и й , с-.лянин, т и ж д . . н ь , з у п и н и т и с я , х в . . л я с т и й , пор..нати,
В..СЛО, ч..решенька, х . . л и т и с я , х л о п . . ц ь , ш е л . . с т и т ь , Л..ПНЄВИЙ, н..бесний,
в..чірній, т..плиці, ст..бло, л..вада, п р и м е р з н у т и , кр..чати, в..ртлявий,
В..ШНЄВИЙ, січ..нь.
Спишіть слова, розкриваючи дужки. Підкресліть орфограми, схарактеризуйте звуки, які уподібнюються.
Ло(ж,ш)ка, поле(г,х)кість, бері(з,с)ка, ву(з,с)ько, кни(ж,ш)ці, дові(д,т)ка,
хо(д,т)ьба, при(з,с)ба, кі(г,х)тистий, во(г,х)кість, ко(з,с)ьба, моло(д,т)ьба,
бри(з,с)ків, ле(г,х)ко.
Ь і M r H U W І. Спишіть слова, вставляючи пропущені букви. Проаналізуйте вимову
й написання. З а потреби скористайтеся орфоепічним словником.
Безжаліс..ний, облас..ний, учас..ник, свис..нути, хвас..ливий, шелес..нути,
ч е с - . н и й , ш і с т н а д ц я т ь , к о н т р а с . . н и й , о ч и с . . н и й , т и ж . . н е в и й , щас..ливий, к і с . . л я в и й , проїз..ний, в і с - н и к , зап'яс..ний, улес..ливий, з а х и с . . н и к ,
корис..ливий.
JI. Уведіть виділені слова у складнопідрядні речення.
у ч ї у Р Я к і два фонетичні явища простежуються у вимові поданих слів?
З'ясуйте причини цих явищ. Наведіть аналогічні приклади.
Ч а с т ц і [час / ц / і]; артистці [ а р т и с т і ] ; невістці [не И в'£с / ц / і].
^ Г У І. Змініть слова чи доберіть споріднені так, щоб відбулося чергування
голосних або приголосних звуків. Запишіть звуки, що чергуються
З Р А З О К . Осінь - осені, [і] // [е].
1. Ю н а к , друг, беріг, х о д и т и , к о л и х а т и , к н и г а , г о р о х , з н а к , ворог, тітка,
Кременчук, колиска.
2. Воля, переходити, слово, травень, с т р о й о в и й , загін, ш е с т е р о , паперовий, сльоза, о с і н ь , овес, небозвід.
II. Виконайте фонетичний розбір одного з поданих слів (на вибір).
"І. Спишіть сполучення, добираючи з дужок потрібні букви. Обґрунтуйте
свій вибір.
148

149. "Повторения
( В / У ) теплу воду, сховав (в/у) воду, вона (і/й) ї ї мати, зайшла (в/у) фойє,
гори (і/й) яри, займався (в/у)літку, займавсь (в/у)літку, п р а ц ю ю т ь (в/у)трьох,
працювати (в/у)трьох, час (і/й)шов, години ( і / й ) ш л и , мова (і/й) література,
зник (в/у) лісі, Ю р к о (і/й) Сашко, С а ш к о (і/й) Ю р к о , знає (в/у)се, знав (в/у)се,
фільм (і/й)де, фільми (і/й)дуть.
II. Із двома сполученнями (на вибір) складіть речення.
ABA - ЧСГИРИ - ВСІ РАЗОМ. Доведіть, що в слові колодязні є три м'як
приголосні звуки, хоча немае жодного м'якого знака.
f J : i 7 І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, м'який знак. Поясніть написання. Скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
Сяд..мо, прос..ба, ковал..ський, дзюр..чить, сл..озинка, вишен..ка, скрин..ка, Гетьман..чук, низ..кий, вол..ер, різ..блення, на сторін..ці, нян..чити,
малесен..кий, слиз..ко, шіст..сот, Єл..чин, дяд..ко, повіст..ю, донецький, зозул..чин, дощ.., чотирьох, батал..йон, смієш..ся, змен..шення.
II. Назвіть м'які звуки у виділених словах.
^ Г Т Ї У І. Випишіть спочатку слова з апострофом, а потім - без нього. Скористайся відповідною таблицею в додатках.
Зв..язатися, м е д в . . я н и й , св..ято, черв..як, ц в . . я х , рівноправ..я, д у х м . . я ний, матір..ю, роз..ятрений, пів..юрби, тьм..яніє, торф..яник, любов..ю,
м і ж г і р . . я , Л у к . . я н е н к о , пів..ємності, лл..ється, моркв..ЯНИЙ, СВ..ЯЩЄНИК,
під..їзд, переджнив..я, б..ється, бюлетень, об..єктивний, р о з м . . я к , дзв..якати, без..ядерний.
II. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції.
І. Прочитайте текст. Визначте його тему й мікротеми, обґрунтуйте поділ на абзаци.
АСКАНІЯ-НОВА
Є на півдні України заповідник А с к а н і я - Н о в а . Це п р и р о д о о х о р о н н а
науково-дослідна установа д е р ж а в н о г о і м і ж н а р о д н о г о значення. На території з а п о в і д н и к а р о з т а ш о в а н і
ц і л и н н и й степ і перелоги, дендрологічний парк, з о о п а р к , землі сільськогосподарського
призначення,
населені п у н к т и .
Щорічно А с к а н і ю - Н о в у відвідують десятки тисяч школярів,
студентів, у ч е н и х , в і д п о ч и в а ю ч и х .
Хтось приїздить, щоб ознайомитис я із с и с т е м о ю з б е р е ж е н н я довкілля*, в и в ч и т и п р и р о д н і п р о ц е с и .
А х т о с ь п р о с т о н а с о л о д ж у є т ь с я под о р о ж ж ю , п р я м у ю ч и до м і с ц ь відп о ч и н к у на у з б е р е ж ж я х Ч о р н о г о і
А з о в с ь к о г о морів...
Під час е к с к у р с і й м о ж н а зустріт и
Асканія-Нова
л и с и ц ю звичайну, захоплену
148

150. Т Іо&тореиия
п о л ю в а н н я м на п о л і в о к , с п о л о х а т и з а й ц я , п о б а ч и т и оленя, б а й б а к і в , я к і
в и г р і в а ю т ь с я на з е м л я н и х г о р б о ч к а х біля нір. У траві м е т у ш а т ь с я безхребетні (понад 2 0 0 0 видів), п о в з а ю т ь м і д я н к и , степові г а д ю к и , в у ж і . У відк р и т о м у с т е п у г н і з д я т ь с я п т а х и . У з а п о в і д н и к у флористи в и я в и л и м а й ж е
500 видів к в і т к о в и х р о с л и н , серед я к и х д о с и т ь в е л и к у ч а с т к у с т а н о в и т ь
група р і д к і с н и х та з н и к а ю ч и х .
Неповторні к р а є в и д и с т е п у з р о з с и п а н и м и на й о г о полотні с т а д а м и
е к з о т и ч н и х і аборигенних к о п и т н и х тварин, чудова природа, оази з р о с линності с т в о р ю ю т ь д и в о в и ж н і в і д ч у т т я б е з м е ж ж я і д о п о м а г а ю т ь л ю д и н і
з р о з у м і т и с в о є місце в біосфері планети Земля (Із журналу).
* Довкілля - (рос.) окружающая среда.
II. Випишіть слова з подвоєними буквами. Поясніть, у яких із цих слів подвоєння маємо внаслідок подовження, а в яких - унаслідок збігу приголосних.
III. Розкажіть, з якою метою створюються заповідники та що в них можна побачити. У свою розповідь уведіть невеликий опис тварини, зображеної на фото.
Спишіть слова, вставляючи пропущені букви. Позначте і поясніть
орфограми. Скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
1. Об.Лгти, л . . є т ь с я , п о р о с . . я , з..овні, п р о н і с . . я , пам'ят..ю, зран..я,
л ю б о в . . ' ю , к о л о с . . я , з б і ж . . я , здорове..ий, Поліс..Я, ВИСОЧЄН..ИЙ, безсмерт..я,
МОЛОД..Ю, МОЛОДІСТ..Ю.
2. Суд..я, несказанний, н е с к а з а н н и й , невблаганний, о б л и ч . . я , стат..я,
стат..ей, Іл..я, м і д . . ю , г і л . . я ч к а , сіл..ю, р о д и н . . и й , г а л у з . . я , гус..я, лист..я.
^ Щ Ї У Перекладіть і запишіть слова українською мовою. Порівняйте вимову
і написання цих слів в обох мовах. Які фонетичні явища сприяють милозвучності української мови?
Ч е с т н ы й , проездной, областной, сердце, л е г к о , березка, п о д ъ е х а т ь ,
о б ъ е д и н и т ь , л ю б о в ь ю , м я т а , л ь е т с я , с о л ь ю , м е д ь ю , статья, тонна, к р и в о р о ж с к и й , о д е с с к и й , к и е в с к и й , на ноге, на к а р т о ч к е .
Прочитайте виразно слова іншомовного походження, поясніть у них орфограми. Значення невідомих вам слів з'ясуйте за словником іншомовних слів.
П а р и ж , Ч и к а г о , Бразилія, А р г е н т и н а , С к а н д и н а в і я , В а ш и н г т о н , Мадрид, д и с к у с і я , д и с ц и п л і н а , цистерна, а н т и б і о т и к , ангіна, аудієнція, ж и рандоль, баритон, бар'єр, б ю д ж е т , і н ' є к ц і я , П ' є м о н т , к о л ь є , ательє, лібрето,
бароко, група, інтермецо, нетто, ірраціональний, М а р о к к о , г о л л а н д с ь к и й ,
ванна, т о н н а , вілла.
§ 29. ЛЕКСИКОЛОГІЯ
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Щ о таке лексичне значення слова? Які слова називаються багатозначними?
f ^ j W І. Спишіть речення, розкриваючи дужки і розставляючи пропущені
розділові знаки. Підкресліть і поясніть орфограми й пунктограми.
1. В ж е листопад підкрався з(за) дубів і гай знімає золоту перуку (Л. Костенко). 2. Над водами хиляться лози л(е,и)лека пл(е,и)ве в висоті (М. Рильський).
3. Як(би) не промінь теплий і ласкавий не зел(е,и)ніли б у долині трави (В. Грін149

151. Тіо&тореиня
как). 4. Військові клейноди запорожців складалися з булави бунчука корогви
печаті й котлів або литаврів (А. Кащенко). 5. На вулики в садах обл(е,и)тів і
поприл(е,и)пав в(е,и)пшевий цвіт розцвіли на городах маки і літо стало обома ногами на свій поріг (М. Вінграновеький). 6. А Вкраїни ж мова мов те сонце дзвінкотюче мов те золоте котюче вся і давність і обнова українська мова (П. Тичина).
И. Виконайте подані нижче завдання до речень вправи.
1. Поясніть л е к с и ч н е значення в и д і л е н и х слів. За п о т р е б и с к о р и с т а й т е ся тлумачним словником.
2. П і д к р е с л і т ь слова, в ж и т і в переносному значенні. Р о з к а ж і т ь , я к ви
р о з у м і є т е п р я м е й переносне значення с л і в . Ч и є зв'язок м і ж стилем мовлення і в ж и в а н н я м слів у переносному значенні?
3. Складіть два речення з о д н и м багатозначним словом вправи (на вибір), у я к и х би воно в ж и в а л о с я в різних значеннях.
4. У к а ж і т ь а в т о р с ь к і неологізми. П о я с н і т ь , я к ви р о з у м і є т е ї х н є значення. З я к о ю м е т о ю автори в в о д я т ь ї х у свої твори?
5. У к а ж і т ь застарілі слова. З я к о ю м е т о ю ї х у ж и в а ю т ь у мовленні?
^ f c ^ y Прочитайте речення. Знайдіть неточності у виборі слів. Відредагуйте
речення і запишіть. З а потреби скористайтеся словником паронімів.
1. До свята було проведено ц і к а в і м і р о п р и є м с т в а . 2. Ц ь о г о р о к у дівчата
з а к і н ч у ю т ь м у з и к а л ь н у ш к о л у . 3. Б і л я б у д и н к у с т о я в ч о л о в і к у в о є н н і й
ф о р м і . 4 . П р о д у к ц і я м і с ц е в о г о м о л о к о з а в о д у д у ж е к о р и с л и в а . 5. Вулиці
н а ш о г о міста гарно освічені. 6. Д л я бібліотеки в и п и с а л и нові ж у р н а л и .
7. Х л о п ц і ж и л и на с у с і д с ь к и х в у л и ц я х .
' Складіть і запишіть три речення з багатозначним словом зелений у таких значеннях:
а) один із семи к о л ь о р і в веселки; б) н е д о с т и г л и й , недозрілий; в) перен.,
розм. недосвідчений через с в о ю м о л о д і с т ь .
'Доберіть прислів'я, приказки, що є синонімічними до поданих крилатих виразів. З а потреби скористайтеся довідкою.
Багато галасу даремно; п р о с м а к и не с п е р е ч а ю т ь с я ; л і к а р ю , в и л і к у й
с а м о г о себе; доля допомагає с м і л и в и м ; не к о ж н о м у в х і д у К о р и н ф ; у м и т и
р у к и ; р а х у в а т и хвилі.
Д О В І Д К А . З великої хмари малий дощ; у всякої Пашки свої замашки;
одвага або мед п'є, або сльози ллє; пильнуй свого носа, а не чужого проса;
моя хата скраю; коли не тямиш, то й не берися; байдики бити.
' Знайдіть пари слів, які є антонімічними. Зі словами однієї пари (на вибір)
складіть речення. З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
День - ніч, дати перцю - лити воду на млин, весна - літо, далеко - близько,
під - над, черствий - с в і ж и й , с в і ж и й - кислий, горизонт - обрій, від - до,
с у х и й - мокрий, багато - мало, кров з молоком - я к з хреста знятий, там тут, світлий - темний, здоровий - хворий, перемога - поразка, ч и с т о - авгієві
стайні, усі - кожен.
' І. Визначте, які з поданих парами слів є омонімами, а які - багатозначними (у дужках зазначено лексичне значення слова).
150

152. Тіо&тореиня
1. Кормовий (який с л у ж и т ь кормом) - кормовий (який знаходиться на
кормі). 2. Свіжий (яскравий, виразний, я к и й не забувся) - с в і ж и й (який не
втратив своїх природних властивостей, своєї якості). 3. Т у р (етап розвитку
події) - т у р (вимерлий д и к и й бик). 4. Виглядати (дивитися кудись) — виглядати (мати певний зовнішній вигляд). 5. Полум'я (вогонь, щ о піднімається над
предметом, я к и й горить) - полум'я (бурхливий перебіг я к и х о с ь подій, я в и щ ) .
6. Відкривати (робити вільним вхід, д о с т у п куди-небудь, у що-небудь) - відкривати (давати можливість робити що-небудь, користуватися чимсь).
II. Із кожним словом однієї пари (на вибір) складіть по одному реченню.
ЛґЯРйШ Складіть по два словосполучення зі словами ніс, край, крило, топити
так, щоб ці слова були омонімами.
b j ^ J y З'ясуйте лексичне значення поданих фразеологізмів. З а потреби скористайтеся фразеологічним словником. Щ о є спільного й відмінного між словом і фразеологізмом?
Ні риба ні м'ясо, в п у х і п р а х , к р о в з м о л о к о м , танталові м у к и , ахіллесова
п'ята, сізіфова п р а ц я , альфа і омега, я к сніг на голову, народитися в с о р о ч ц і ,
брати ноги на плечі, з комарів н о с о к , п р а в и т и теревені, р о б и т и з м у х и слона,
нагріти р у к и , ні пари з уст, і в п'яти не коле, стерти в п о р о ш о к .
i f t j i g y i . Подані парами слова запишіть так, щоб спочатку було власне українське слово, а потім - запозичене. Чи всі пари слів є абсолютними синонімами?
Біографія - ж и т т є п и с , а ф і ш а - о г о л о ш е н н я , в і д т і н о к - н ю а н с , ш о с е д о рога, к р а й н е б о — горизонт, т е р м о м е т р - г р а д у с н и к , а п л о д и с м е н т и - о п л е с к и , п р а в о п и с - о р ф о г р а ф і я , л і т а к - л а й н е р , спогади - м е м у а р и , д е ф е к т недолік, апатія - б а й д у ж і с т ь , п о д о р о ж - т у р н е , поразка - ф і а с к о .
II. З а словником іншомовних слів з'ясуйте значення виділених слів, мову,
з якої їх запозичено, та сферу використання.
Розгляньте схему. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.
Варіант А. Підготуйте за схемою усну розповідь у науковому стилі про лексику за ступенем уживаності. Розповідь супроводьте власними прикладами.
Варіант Б. Складіть усно мовознавчу казку про активну й пасивну лексику.
151

153. По&тореуня
^ Я Т Р I. Прочитайте текст, визначте його основну думку. Розкажіть, як випікала хліб Оленчина бабуся та чому бабусина хата здавалася дівчинці музеєм.
Бабусина хата для Оленки —
наче м у з е й . Ч о г о т у т т і л ь к и немає!
Л е ж а т ь у м и с н и к у давні с а м о р о б н і
л о ж к и , с т о я т ь м а л ь о в а н і глечики
та полив'яні м а к і т е р к и . У х и ж ц і
Оленка побачила с т а р е н ь к у п р я д к у
з гребенем та веретеном...
Увечері до хати внесла бабуся
п о ч о р н і л у від ч а с у д і ж у . Старанно
в и м и л а і на опарі у ч и н и л а в ній тісто. П о т і м н а к р и л а д і ж у , щ о б т і с т о
п і д х о д и л о . А вранці щ е раз в и м і с и ла т і с т о й з а х о д и л а с я р о з п а л ю в а т и
в печі вогонь. К о л и д р о в а згоріли,
б а б у с я вигребла к о ц ю б о ю на приФрагмент інтер'єру хати поч. X I X ст.
п і ч о к ж а р і н а г о т у в а л а дерев'яну
Полтавщина
лопату. Т и м ч а с о м т і с т о т а к підій ш л о , щ о почало навіть виповзати з д і ж і . Бабуся брала й о г о к а в а л к а м и ,
с п р и т н о л і п и л а б у х а н е ц ь за б у х а н ц е м і на лопаті с а д ж а л а в піч. П о т і м зат у л и л а ч е л ю с т і печі з а с л і н к о ю і с к а з а л а :
— Ну, Оленочко, я к піде х л і б п о хаті, то, в в а ж а й , на стіл п р о с и т ь с я .
Оленка п р и м о с т и л а с я на о с л і н ч и к у і стала чекати, щ о невдовзі б у х а н ц і
з печі с а м і в и к о т я т ь с я . А б а б у с я подалася на г о р о д сапати.
М и н а в час, а заслінка і не в о р у х н е т ь с я , т и х о - т и х о за н е ю .
— Б а б у н ю ! - г у к н у л а в прочинені двері Оленка. - А ч о г о ж б у х а н ц і п р о
себе знати не д а ю т ь ?
— Я к т о не д а ю т ь ? — с т у п и л а на поріг бабуся. - Он я к и й с м а ч н и й д у х к о т и т ь с я від н и х і по хаті, і подвір'ям, і городом. П і ш о в н а ш х л і б е ц ь , пішов...
(За М. Романікою).
II. Визначте стиль мовлення тексту, обгрунтуйте свою думку, знайдіть стилістично забарвлені слова.
III. Випишіть слова, які є назвами предметів хатнього вжитку. Поясніть роль
цих слів у розкритті авторського задуму.
ftWW
ABA - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Доведіть, що слова князь, рекрут - історизми, а вої, перст - архаїзми.
fry Уявіть, що вам вдалося винайти новий лікарський препарат або створити новий транспортний засіб. Які назви ви дібрали б для своїх винаходів?
Поясніть причину появи неологізмів.
І- Прочитайте вірш. Розкажіть про особливості діалектизмів. У чому
їхня краса?
ЧУДЕСНІ БАРВИ
...А є щ е р и с и м о в и , щ о з в у т ь с я д і а л е к т и :
це говори місцеві на д е щ о і н ш и й лад.
152

154. Тіобтореиня
На Київщині (в Літках) взуття зовуть «обувка»,
а о г і р о к з в и ч а й н и й в Чернігові - « г у р о к » ,
а к о ш и к на Поліссі (в Іванкові) - « к о ш у в к а » ,
і назви, і в и м о в а р і з н я т ь с я щ о не к р о к .
Раз я к о с ь на базарі п р о ф е с о р із с т о л и ц і
заговорив із д і д о м , щ о я г о д и привіз:
- То, значить, на П о л і с с і вродили п о л у н и ц і ?
Я бачу, ви з-над Снові, із х у т о р а Рогіз.
Д і д в и т р і щ а є о ч і — і я к це м о ж е б у т и ?
- То ви з Р о г о з у р о д о м ? М о , інженер? П о е т ?
- Та ні, я п р о с т о з н а ю , я к де г о в о р я т ь л ю д и :
п р и с л у х а ю с ь д о м о в и - і в ц ь о м у весь секрет.
А. Шпека. На ярмарок
(Д. Білоус)
II. Назвіть діалектні слова, використані автором у вірші, та усно поясніть їх значення. Чи вживаються ці слова у вашій місцевості?
III. Пригадайте і запишіть 3-8 діалектизмів, характерних для вашої місцевості.
Доберіть до них літературні відповідники.
На українських городах ростуть і буряки, і морква, і цибуля, і гарбузи... Усе
це строкате й велике багатство «гуляє» у назвах міст і сіл. Тільки погляньте:
Гарбузівка, Капустинці, Цибульки, Горохівка, Редькове, Хмільник, Горохів, Качанівка та багато інших. У чому ж особливість утворення назв цих та інших поселень і чому серед назв великих давніх поселень немає Кукурудзянок чи Соняшників? Щ о б задовольнити свою цікавість, зверніться до книжки А. Коваль
«Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України».
§ ЗО. Б У Д О В А СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які є значущі частини с л о в а ? Якими способами утворюються
слова?
І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Усно перекажіть
прочитане.
Українська мова витворила багато-багато пестливих слів, я к и м и опоетизовано світ. Напевне, найбільше т а к и х слів утворено від слова мати... М а т и
народила нас, навчила г о в о р и т и й запалила в серці вічне світло пісні. Зав ж д и серце лине д о матері, д о р і д н о г о дому, я б л у н ь і вишень у цвіту, ж у р ливої річечки, з а п а ш н о г о лугу, першої с т е ж и н и , я к а к л и ч е на батьківські
пороги. Т о м у опоетизовано матір у н а й н і ж н і ш и х словах мама, матінка,
матіночка, матуся, мамусечка, матусенька, мамонька, мамочка, мамуня,
мамуся... Ц і слова оповиті н і ж н и м с у м о м , с в я т о щ а м и , в е л и ч ч ю матері.
З глибини н а й в і р н і ш о г о м а т е р и н с ь к о г о серця, від материнської н і ж н о с ті й д о б р о т и н а р о д и л и с я з м е н ш у в а л ь н о - п е с т л и в і слова, наповнені л ю б о в ' ю
д о дітей. Ц е слова дитинка, дитинонька, дитиночка, дитинятко, дитинчатко, дитятко, дитяточко, дітки, дітоньки, діточки, доня, доненька,
153

155. "Повторения
донечка, дочечка, синок, синочок, синочечок, синуньо, синуньцьо, синонько,
синеня, синятко.
Ніжні слова збагачують наше мовлення. Якщо їх, звичайно, вжити доречно. Ці слова витворив народ, виколихав у своєму серці, зігрів теплом
душі своєї й віддав у спадок нам. Користуймося цим скарбом уміло і творчо (За І. Вихованцем).
II. Випишіть спільнокореневі слова, позначте в них корені та основи. Розкажіть
про роль спільнокореневих слів як засобу зв'язку речень у тексті.
III. Розберіть за будовою виділені слова. Доберіть до них, де можливо, по дві
форми та по два спільнокореневих слова. З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
H f F У кожній групі слів знайдіть одне, яке не є спільнокореневим до виділеного слова.
1. Навкруги, круг, кругом, кружити, довкола. 2. Татарський, татари,
татарського, по-татарськи, татарчук. 3. Багнюка, багно, багнище, у багнюці. 4. Палять, палимо, палити, попалять, паливо, палючий. 5. Рік, щороку, річний, роковини, роком.
_ УґйШ ARA - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, чому слова далеко, близько,
вгорі, влітку не мають закінчень, а далекий, близький, гора, літо - мають.
И]:У ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Хто зможе дібрати до поданих слів якнайбільше спільнокореневих?
Ліс, дерево, писати, весело.
Я р У Доберіть слова, які б співвідносилися з поданими схемами. Укажіть спосіб
творення цих слів. З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
| І — прикметник
|
| І
|
І
І
-прикметник
— іменник
т и [
- неозначена форма дієслова
А І
Н?
і _
/ ф Ы р Т Складіть і запишіть невеликий роздум (6-8 речень) на тему «Що посієш - те й пожнеш», використовуючи спільнокореневі слова як засіб забезпечення зв'язності тексту.
І. Поєднайте твірні основи з відповідними суфіксами так, щоб утворились іменники.
Твірні основи: люд-, зброй-, мудр-, хліб-, робітн-, бандур-, машин-, стар-,
патріот-.
Твірні суфікси: -ист-, -ик-, -іст-, -ість-, -ств-, -ар-, -изм-, -ин-.
II. Поясніть, у чому полягає різниця між поняттями «основа слова» і «твірна основа».
' Порівняйте подані парами слова. Визначте відмінності в їхній будові та
поясніть, які з них є похідними, а які - непохідними (твірними).
Сніг - сніговик; зима - зимовий; двір - придворний; воля - довільний;
рука - ручний.
154

156. Повторения
З'ясуйте, які слова є непохідними. Відповідь обґрунтуйте.
Р и б и н а , м а л и н а , о ж и н а , година, в е р ш и н а , к а л и н а , г о р о б и н а , будка, д о р і ж к а , білка, г о л к а , лавка, д о ш к а .
^ Д ^ У І. З'ясуйте, яким способом утворилися слова кожної групи. Обґрунтуйте свою думку.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Вишневий, світанок, учнівський.
Підказувати, надписувати, безкарний.
Х і д , бій, плач.
Трубопровід, краєзнавство, сінокіс.
О О Н , В Н З , СОТ.
Праліс, відстояти, зробив.
II. Виконайте словотвірний розбір виділених слів.
І. Утворіть від поданих іменників прикметники за допомогою суфікса
-ськ-. Чергування яких звуків простежуються при цьому? З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
Ч е х , т о в а р и ш , л а т и ш , б о я г у з , студент, к а з а х , гігант, т к а ч , п а р у б о к ,
у з б е к , завод, К р и в и й Ріг, З а п о р і ж ж я , Л е й п ц и г , Ц ю р і х , Д р о г о б и ч .
II. Прикметники, утворені від виділених слів, запишіть у фонетичній транскрипції.
Від поданих прикметників утворіть за зразком іменники за допомогою
суфікса -ин(а).
З Р А З О К . Донецький — Донеччина.
Вінницький, Хмельницький, дніпропетровський, івано-франківський,
к и ї в с ь к и й , т у р е ц ь к и й , х е р с о н с ь к и й , п е р е я с л а в с ь к и й , н і м е ц ь к и й , полтавський, харківський, черкаський.
-
Випишіть послідовно лише ті слова, у префіксах яких пишемо букву з.
..хвалити, б е з а п е л я ц і й н и й , ..фотографувати, ..добути, бе..славний, ро..с т а в и т и , . . с а д и т и , ..початку, р о . . х в а л е н и й , р о з ф а р б у в а т и , „ т о п т а т и .
К Л Ю Ч . Підкресліть у виписаних словах другу букву кореня. Якщо ви
правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву
одного з міст України.
Утворіть від поданих слів нові за допомогою префікса при- або пре-.
Якого значення надали префікси словам?
С о л и т и , т и с к , г н у т и , к о п а т и , м і с ь к и й , летіти, м а л и й , с о х н у т и , к р і п и т и ,
сунути.
II. Складіть словосполучення з утвореними словами.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен окремо словниковий диктант ( 1 0 12 слів) на правопис префіксів пре-, при-, роз-, без-, з- (зі-, с-). Продиктуйте
диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання.
Складіть і запишіть речення зі словами учительська (іменник) і учительська (прикметник), стіною (іменник) і стіною (прислівник).
155

157. "Повторения
^сY-iW ПОЗМАГАЙТЕСЯ'. Запишіть за одну хвилину якнайбільше складних сл
першими частинами яких є фото-, мікро-, вело-, авіа-, радіо-.
^ « Я р У Спишіть слова, знявши риску. Визначте спосіб їхнього творення. Підкресліть слова, частини яких з'єднані за допомогою сполучних голосних о, е.
Чорно/ліс, авто/сервіс, х л і б / с і л ь , віце/прем'єр, е к с / ч е м п і о н , ж у к / р о г а ч ,
носо/ріг, Івасик/Телесик,, водо/спад, с е м и / с т р у н н и й , ф о т о / к о р е с п о н д е н т ,
народно/пісенний, генерал/майор, радіо/центр, аеро/план, сніго/затримання, одно/денний, о в о ч е / с х о в и щ е .
^ с Я І У І. Спишіть слова, знявши риску. Обґрунтуйте написання.
Пів/ями, пів/оркестру, пів/дороги, пів/столиці, пів/біди, пів/України,
н а п і в / с о н , п і в / г р и в н і , п і в / ю р т и , п і в / А н г л і ї , пів/Єгипту, п і в / х а т и , п і в / з о ш и та, п і в / М и к о л а є в а , п і в / п о л я , п і в / А з і ї , п і в / ї д а л ь н і , п і в / в і д р а , п і в / я б л у к а ,
пів/города, пів/життя, пів/Луганська.
II. Розберіть за будовою виділені слова.
§ 31. МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
(ІМЕННИК, ПРИКМЕТНИК, ЧИСЛІВНИК, З А Й М Е Н Н И К )
f t f ^ y І. Розгляньте таблицю «Частини мови», подану в додатку. Розкажіть,
які частини мови належать до самостійних, а які - до службових. Чим вони
відрізняються? Чому вигук не можна зарахувати ні до службових, ні до самостійних частин мови?
II. Наведіть по три приклади слів кожної частини мови.
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які основні ознаки іменника, прикметника, числівника, займенника?
^ ^ У І. Спишіть вірш. Підкресліть іменники, прикметники і займенники як
члени речення. Розкажіть про їхню роль у мовленні.
Ми й ш л и в поля д о р і ж к о ю вузькою.
В е ч і р н і й вітер бігав п о вівсі.
Краса б л а г о с л о в е н н о г о с п о к о ю
З і й ш л а на нас в у с і й своїй красі.
За к р о к о м к р о к - н а в п о т е м к и у полі.
Стелилися і тиша, і спориш.
Я ч у в , я к т и від щ а с т я м и м о в о л і ,
Н е м о в с т р у н а від д о т и к у , т р е м т и ш .
В ж е ніч на небі в и ш и л а узори,
Здавалось, ч а с , я к п а в о д о к , тече,
А т и і ш л а й, ш у к а ю ч и опори,
Д о в і р л и в о с п и р а л а с ь на плече.
Щ о с ь незбагненне д у ш і о г о р т а л о ,
Ми чули тільки музику вівса,
М и й ш л и - немов здавались на поталу.
С і я л и зорі. П а д а л а р о с а .
(І. Гнатюк)
156

158. "Повторения
II. Виконайте письмовий морфологічний розбір одного іменника, прикметника і займенника з тексту (на вибір).
III. Виділені слова провідміняйте за відмінками.
І. До поданих іменників доберіть прикметники. У дужках зазначте рід
іменників. З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
З Р А З О К . Філія - міська філія (ж. p.).
Бідолаха, н е р о б а , насип, Сибір, с т е п , професор, дріб, біль, путь, плакса, Саша, пілот, козак, Сочі, Капрі, Тбілісі, Конго, поні, мадам, Міссісіпі,
колібрі, Дюма, метро, журі, танго.
II. Із виділеними іменниками складіть і запишіть речення, ускладнені звертаннями або вставними словами.
'Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються і в однині й у множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
Совість, доброта, ножиці, книжка, долина, штани, молоко, ковзани,
фінанси, руки, вітер, кисень, оплески, Кіровоград, олово, збори, вибори,
учительство, Карпати, Світязь.
Запишіть іменники першої групи у формі родового відмінка однини;
другої - орудного відмінка однини; третьої - кличного відмінка однини. Підкресліть та обґрунтуйте орфограми.
1. Млин, дощ, будинок, завод, батько, тиждень, альбом, міліметр, трамвай, роман, Роман, Тернопіль, народ, сад, інститут, завод, Дунай, Іртиш,
папір, мед, гай.
2. Подорож, вість, честь, провесінь, ніч, кров, могуть, млість, лань, блідість, віддаль, річ, стаття, любов.
3. Козак, чумак, маляр, Київ, друг, парубок, сокіл, Дністер, директор
Ігор Сергійович, Ганна Василівна, пан Дмитро, колега Ярослав, панна Галина, друг Сергій, добродій Бондарчук.
'Від поданих імен утворіть і запишіть чоловічі та жіночі імена по батькові.
Позначте суфікси. З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
Петро, Іван, Сергій, Ілля, Хома, Юрій.
Й Г І. Утворіть від поданих слів, де це можливо, просту і складену форми
вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
З Р А З О К - Жовтий
більш жовтий.
— жовтіший, більш жовтий, найжовтіший,
най-
Дужий, великий, привітний, синенький, близький, добрий, старезний,
босий, учителів, тонкий, щасливий, гарний, вчорашній.
II. Із двома утвореними прикметниками складіть і запишіть речення з відокремленими членами.
'Прочитайте речення. Доведіть, що в кожному з них допущено помилку, поясніть суть цих помилок. Відредагуйте і запишіть речення правильно.
157

159. Тіо&тореиня
1. Він с а м и й н а й к р а щ и й у г р у п і . 2. Р а н к о в и й рейс б і л ь ш з р у ч н і ш и й .
3. Ц е с л о в о в ж и в а є т ь с я в б і л ь ш в у ж ч о м у значенні. 4. Н а й б і л ь ш ц і к а в і ш о ю
була р о з п о в і д ь Н а т а л і . 5. Гепард - с а м а ш в и д к а т в а р и н а у світі.
Запишіть послідовно словосполучення у дві колонки: а) з пропущеною
буквою о; б) з пропущеною буквою е ( є ) .
К а л и н . . в и й напій, г р о ш . . в і а к т и в и , сутт..ве завдання, бой..ва частина,
в і й с ь к о в и й о р к е с т р , а л ю м і н і є в и й е к с п о н а т , о в о ч . . в и й м а г а з и н , степ..ва
р о с л и н а , батьк..ві надії, к в а р ц . . в а л а м п а , папер..ва і г р а ш к а , п л ю ш . . в а
іграшка, малин..вий йогурт.
ІШЮЧч Підкресліть першу букву в кожному іменнику. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте першу
частину прислів'я: «... білий хліб родить».
Спишіть, уставляючи, де потрібно, пропущену букву н і позначаючи
орфограму. Поясніть написання.
Д е н . . и й , с к л я н . . и й , р і ч н . . и й , о с і н . л й , т і н . . ю , х о д і н . . я , г а р б у з и н . . я , страш е н - . и й , с в я щ е н . . и й , с в я щ е н . . и к , о з б р о є н а я , т о н . . а , ван..а, о т о ч е н . . я , безіменний, нездоланний, б д ж о л и н . . и й , незрівнянний, навчан..я, п т а ш и н . . и й ,
напоєн..ий, засипан..ий.
Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Обґрунтуйте
поділ на абзаци. Яку роль у тексті виконують числівники?
ВИНАХОДИ
ПРОКОПОВИЧА
У світовій історії немає людини, яка
б зробила вагоміший внесок у розвиток
бджільництва, н і ж Петро Іванович Прокоп о в и ч , я к и й н а р о д и в с я 2 9 ч е р в н я 1775 р. на
Чернігівщині.
К о л и П е т р о в і було 24 р о к и , в і н к у п и в
З десятини землі і поставив там кілька
перших дуплянок*. Я к працелюбна бджола, він н е в т о м н о з б и р а в д р і б к и * * д о с в і д у в
с е л я н - п а с і ч н и к і в . У 1808 р. він р о з ш и р и в
своє господарство майже до 600 вуликів, що
с т а л и давати н е а б и я к и й п р и б у т о к .
14 р о к і в П р о к о п о в и ч р о з в о д и в б д ж і л у к о л о д а х , д у п л я н к а х , б о р т я х * * * , щ о д н я вивчаю ч и ж и т т я к р и л а т и х т р у д і в н и ц ь . Й о г о спос т е р е ж е н н я д о з в о л и л и з р о б и т и в и с н о в о к про
Дупляні вулики, XIX ст.
те, щ о борті та д у п л я н к и не з а б е з п е ч у ю т ь
у с п і ш н о г о б д ж і л ь н и ц т в а . О к р і м т о г о , в ж е с а м процес в и к у р ю в а н н я б д ж і л
с і р ч а н и м д и м о м під час в і д б о р у м е д у і в и л а м у в а н н я с т і л ь н и к і в видавався
П р о к о п о в и ч у варварством. П о с т а л а нагальна потреба з а м і н и т и б о р т і та дуплянки чимось досконалішим.
П і с л я т р и в а л о ї н а п о л е г л и в о ї п р а ц і 1814 р. П е т р о П р о к о п о в и ч с т в о р и в
п е р ш и й у світі р а м к о в и й в у л и к , ч и м к а р д и н а л ь н о з м і н и в п р и н ц и п и догляд у за б д ж о л а м и : з ' я в и л а с я м о ж л и в і с т ь в і л ь н о с п о с т е р і г а т и за б д ж о л и н и м и
с і м ' я м и й а к т и в н о в п л и в а т и на ї х н і й р о з в и т о к ; мед н а р е ш т і м о ж н а було
в и й м а т и без з н и щ е н н я б д ж і л .
158

160. ТІо&торения
П р о к о п о в и ч с т в о р и в н а й б і л ь ш у на т о й ч а с у світі п а с і к у : вона н а р а х о в у вала 10 ООО с і м е й ! У 1828 p. б д ж о л я р - в и н а х і д н и к с т в о р и в п е р ш у б д ж і л ь ницьку школу, яка проіснувала 53 роки. У ній щ о р о к у навчалися 6 0 - 8 0
у ч н і в з У к р а ї н и , Р о с і ї , Г р у з і ї , У г о р щ и н и , Італії, Н і м е ч ч и н и , П о л ь щ і .
Шкільна пасіка нараховувала 2 542 бджолині сім'ї.
В и н а х о д и П е т р а П р о к о п о в и ч а а к т у а л ь н і й д о с і , а д ж е с а м е він р о з п о ч а в
е п о х у р а ц і о н а л ь н о г о б д ж і л ь н и ц т в а . Й о г о і м е н е м н а з в а н о У к р а ї н с ь к и й інс т и т у т б д ж і л ь н и ц т в а (За С. Кушнір).
* Дуплянка — колодка з видовбаною діркою, що використовується як житло для
бджіл, птахів.
**Дрібки - (рос.) крупинки.
*** Борть - найпростіший вулик - видовбана колода, яку навішують на дерево,
або дупло в дереві, де живуть бджоли.
II. Випишіть із тексту словосполучення «числівник + іменник», замінюючи цифри
словами.
^111. Розкажіть про роль П. Прокоповича в розвитку бджільництва, використавши всі виписані словосполучення. Правильно вимовляйте та наголошуйте
числівники.
Спишіть речення, замінюючи цифри словами і записуючи правильно
слова, що в дужках. З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
1. Ж а й в о р о н к а не в и д н о , к о л и він злітає на в и с о т у 3 0 0 м е т р і в , а й о г о
п і с н ю ч у т и н а в і т ь з в и с о т и 6 0 0 (метр). 2 . Д о в ж и н а к и т і в с я г а є 3 3 м е т р і в ,
а вага - 120 т о н н . 3. П т а ш к а к о р о л ь о к , в а г о ю 5 - 6 г р а м і в , п р о т я г о м р о к у
з н и щ у є в і д 8 д о 10 м і л ь й о н і в к о м а х . 4 . Ж у к - н о с о р і г в а ж и т ь у с ь о г о 14 грам і в , а м о ж е т я г т и в а н т а ж 1580 г р а м і в . 5. В а г а д о р о с л о ї ж и р а ф и б л и з ь к о
750 ( к і л о г р а м ) . 6. Д о р о с л и й б е г е м о т в а ж и т ь б і л ь ш е н і ж 3 (тонна) п р и д о в ж и н і т і л а б л и з ь к о 4 (метр). 7. Вага с л о н а м о ж е д о с я г а т и 7 - 8 (тонна). 8. Серед в о с ь м и н о г і в є г і г а н т и з в е л е т е н с ь к и м и щ у п а л ь ц я м и від 3 д о 8 (метр).
9. Б а г а т о н і ж к а , щ о м е ш к а є в К а л і ф о р н і ї , має а ж 750 ніг.
і. Спишіть, замінюючи цифри словами та розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання.
V , (аудиторія), 3 (відро), 162 (процент), х / 4 ( ш л я х ) , 1 V 2 (раз), 4 (сани),
З ( я б л у к о ) , 4 (автомобіль), 5 (новенька к н и ж к а ) , п і в т о р а (літр м о л о к а ) ,
78 (гектар), 3 (словник), 2 (велосипед), 2 0 0 (грам), 5 0 (процент), п і в т о р а (міс я ц ь ) , 2 (тістечко), 8 3 (метр), 4 (глядач), 3 (метр), 8 0 (тонна), 2 ( с а н т и м е т р ) ,
5,4 (метр), 2 3 (мільйон).
II. З одним словосполученням (на вибір) складіть і запишіть речення із вставним словом.
Числівники дуже часто входять до складу фразеологізмів. Цікаво, а які
числівники найчастіше повторюються і чим це можна пояснити? Знайдіть від159

161. ТІо&торсния
повідь на це запитання в книжці В. Ужченка «Народження і життя ф р а з е о логізму». Випишіть також 7-10 фразеологізмів із числівниками, зачитайте їх1
своїм рідним або друзям і поцікавтеся, чи знають вони значення цих стійких
висловів.
І ^ Р
Відредагуйте речення.
1. С к і л ь к и зараз г о д и н ? 2. Зараз г о д и н а н о ч і . 3. Я в с т а в у с і м г о д и н
р а н к у . 4 . Зараз без п ' я т н а д ц я т и с і м . 5. Він п р и й ш о в у п о л о в и н і т р е т ь о г о .
6. П р и в і д с у т н о с т і с т а р о с т и г р у п и й о г о з а м і н ю є х т о с ь д р у г и й . 7. Б а т ь к и
п і ш л и , а д і т и з а л и ш и л и с я одні.
ABA - ЧОТИРИ - ВС! РАЗОМ. 1. Поміркуйте, як правильно сказати: бігає
по калюжам чи бігає по калюжах.
2. Поміркуйте, як правильно сказати: на чиєму, на чийому чи на чиїм.
^ с { ф У Спишіть займенники, розкриваючи дужки. Виділені слова розберіть за
будовою.
1. Який(сь), хто(небудь), будь(до)чого, (аби)хто, ( д е ) щ о , к а з н а ( н а ) ч о м у ,
чим(небудь), аби(в)кого, що(небудь), казна(з)ким, скільки(небудь), (казн а ) щ о , ( х т о з н а ) к о г о , (аби)чого, (будь)хто.
2. (Де)хто, будь(у)кого, (казна)чий, (будь)якої, будь(з)ким, (будь)що, (казна)який, де(з)ким, (аби)куди, хтозна(в)кого, (аби)ким, ні(до)чого, на(будь)чий,
^ / н і ) щ о , (будь)що, якому(небудь), (ні)кому, ні(до)кого.
ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Запишіть за дві хвилини якнайбільше прислів'їв чи приусазок, до складу яких входили б займенники.
Зусс^рПОЗМАГАЙТЕСЯ! Дайте відповіді на «веселі» запитання, використовуючи
займенники.
1. Я к о г о м а л е н ь к о г о к о н я треба п о с т а в и т и м і ж д в о м а о д н а к о в и м и о с о б о в и м и з а й м е н н и к а м и , щ о б у т в о р и т и назву к р а ї н и ?
2. Я к и й з а й м е н н и к с к л а д а є т ь с я з о д н і є ї л і т е р и ?
3. Д о я к о г о о с о б о в о г о з а й м е н н и к а т р е б а д о д а т и о д н у б у к в у , щ о б він пер е т в о р и в с я на п р о в а л л я ?
4. Я к и й з а п е р е ч н и й з а й м е н н и к ж і н о ч о г о р о д у м о ж е в и к о р и с т о в у в а т и с я під ч а с о г о л о ш е н н я результатів з м а г а н н я ?
§ 32. МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
(ДІЄСЛОВО, ПРИСЛІВНИК)
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які є форми дієслова?
І. Прочитайте текст. Розкажіть, як починається дощ. Чи спокійно буває на
душі, коли йде тихий дощ? А коли сильна злива? Якою стає природа після дощу?
ДОЩ
Ви ч у л и , я к н а б л и ж а є т ь с я р і в н и й і т и х и й д о щ ?
Отак с и д и ш у хаті, мати одчинила вікно, і знадвору повіває с в і ж і с т ю , а
т и с л у х а є ш . . . Д е с ь д а л е к о , в н е в і д о м о м у світі, з а ч и н а є т ь с я ш у м . . . І т о щ е
не ш у м , а ш е п о т і н н я з е м л і , ш е р х і т с у х о ї т р а в и , ш е л е с т п о ж о в к л о г о л и с т я .
160

162. Тіо&тореиня
Ти п р и с л у х а є ш с я : н е в ж е багато с п а в і тобі ш у м и т ь у голові? Н і , ц е в ж е с а д о м іде н е к в а п л и в и й
ш у м , іде д о в і к н а і ш у м и т ь у с т і н у — рівно, г у с то, з а с п о к і й л и в о , і п а х н е т и х и м д о щ е м і т и х и м и
снами. Злипаються очі, і тебе огортає теплий
спокій.
Ти с и д и ш заколисаний, а с л у х гострий — ч у є ш ,
як с к р и п и т ь мокре дерево.
С т и х л о м у р к о т і н н я під в і к н о м . Ш у м о д і й ш о в
за хату...
С т р і п н у в с я , г л я н у в у в і к н о : немає в ж е
д о щ у . І с о н ц я немає, десь за х м а р а м и . А л е небо,
димчасто-сіре, просвічується, воно підрожевлене
захмарним вогнем, воно розсіває кремове світло.
Від того світла блищать краплини д о щ у на мокрих
стеблах (В. Близнець).
В. Воронін. Одеса
II. Випишіть особові дієслова. Біля кожного з них зазначте час, число, особу,
рід (якщо є). З а потреби скористайтеся відповідною таблицею в додатках.
S^ III. Усно перекажіть прочитане, використовуючи виписані дієслова. Спробуйте
інтонацією передати спокій, таємничість, захоплення тощо.
Напишіть твір-мініатюру (6-8 речень) на одну із запропонованих тем:
«Музика літнього дощу», «Аза вікнами плаче осінь», «Весь світ у крапельці дощу».
Використайте дієслова-синоніми у формі минулого часу, що означають випадання дощу. З а потреби скористайтеся довідкою.
Д О В І Д К А . Шуміти, дзвеніти, іти, капати, періщити, сіятися, мрячити, мжичити, накрапати, крапотіти, лити, стукати, ринути, шурхотіти.
Перебудуйте подані речення так, щоб дієслова в них набули безособового значення. У ролі якого члена речення виступатимуть при цьому слова,
що були підметами? Речення запишіть, підкресліть граматичні основи.
З Р А З О К . Усадку пахли свіжі яблука. - Усадку пахла свіжими яблуками.
1. Звечора всі в у л и ц і з а с и п а л о л и с т я . 2. Вітер розніс н а с і н н я . 3. З м о р я
п о в і я в х о л о д о к . 4 . У с а д к у з а п а х л а с в і ж о с к о ш е н а т р а в а . 5. Тепло в і й н у л о
в р о з ч и н е н е в і к н о . 6. У ж е т р е т і й д е н ь іде д о щ . 7. П і с о к п о з а н о с и в м о л о д і
посадки. 8. Грім струсонув землю.
І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення.
1. Г о р о б ц і г а н я ю ч и с ь о д и н за о д н и м ш у г а л и в г і л л і й о б б и в а л и к р и л ь ц я м и л и с т я (Г. Тютюнник). 2. Д і д у с ь ш и р о к о в і д ч и н я є двері а я в и п р о с т о в у ю ч и плечі в и ї ж д ж а ю на в у л и ц ю (М. Стельмах). 3. Ф а р б а на в і к о н н и х р а м а х від д а в н о с т і о б л у щ и л а с я і о б с и п а л а с я о г о л и в ш и чорне дерево
(Г. Шкуру пій). 4. Старий с п и р а ю ч и с ь на ц і п о к х о д и в п о м і ж дерев і подекуди т о р к а в с я д о н и х д о л о н е ю , наче х о т і в в і д ч у т и ї х н є тепло... (Є. Гуцало).
5. Н е б о з а т у м а н і л о з а к у т а в ш и в х м а р и б л а к и т ь (П. Осадчук). 6. З в и в а ю ч и
к у р я в у с м е р ч е м п р о м ч а в в и х о р (3. Тулуб).
II. Розберіть за будовою виділені слова.
161

163. L62
ТЪ&тореиня
І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприкметникові звороти та означувані ними слова як члени речення. Знайдіть
дієприкметники, визначте їхні прикметникові ознаки (рід, число, відмінок).
Поясніть, від чого залежить рід, число, відмінок дієприкметників.
1. Н а березі х в и л я с т о ї Д е с н и с т о я л о м і с т о о п о в и т е в с н и (М. Рильський).
2. Б і л я в х о д у в п а р к п о р о с л о м у в и с о к о ю т р а в о ю ц а р ю в а л а т и ш а (І. НечуйЛевицький). 3. В и с о х л и й за л і т о п о т і ч о к б е з ш у м н о з в и в с я ч о р н и м в у ж и к о м
серед п о ж о в к л и х т р а в (М. Стельмах). 4. Іноді г л и б о к у т и ш у п о р у ш у є с т у кіт дятла ч и ш е р е х з б и т о ї б і л к о ю ш и ш к и (О. Донченко). 5. С т р о к а т и й сад
к о л и с а н и й вітерцем о б і з в а в с я л е г к и м ш е л е с т о м г і л л я (Є. Гуцало). 6 . Десь
д а л е к о в м о р і о п о в и т о м у т е м р я в о ю с в і т и в в о г н и к а м и п а р о п л а в (М. Трублаіні). 7. Д о л и н к а в и ш и т а с о н ц е м п у с к а є ї м в о ч і веселі с л і п у ч і з а й ч и к и
(М. Стельмах).
II. Перебудуйте останнє речення так, щоб дієприкметниковий зворот стояв
перед означуваним словом.
ill. Виконайте письмовий морфологічний розбір виділених слів.
П Р И Г А Д А Й Т Е ! На які групи з а значенням поділяються прислівники?
i t f P і. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. З'ясуйте, за допомогою яких прислівників автор зумів описати погоду взимку. Які з них означають пору
року, які - час доби, а які - напрям дії? А якими прислівниками скористалися б ви,
щоб описати, як утворюються льодові візерунки та як вони виграють на сонці?
Р а з н о й б ы в а е т п о г о д а з и м о й . В е ч е р о м н е п р е с т а н н о мела в ь ю г а . Н о ч ь ю
в д р у г п о х о л о д а л о . Когда у т р о м в з о ш л о с о л н ц е , в с е в о к р у г и з м е н и л о с ь , зас в е т и л о с ь под е г о о р а н ж е в ы м и л у ч а м и . Снег с к р и п е л под н о г а м и , вроде
к а к распевал в е с е л у ю п е с е н к у .
М о р о з с в е р х у д о н и з у разрисовывал о к о н н ы е с т е к л а у д и в и т е л ь н ы м и у з о р а м и . У т р о м на о к о н н о м стекле п о я в и л и с ь л и с т о ч к и , о р н а м е н т ы , с к а з о ч н ы е
п а п о р о т н и к и , п р е к р а с н ы е п а л ь м о в ы е ветви и и з ы с к а н н ы е б у к е т ы цветов.
К а к и чем р и с у е т м о р о з ? Водой. Т е п л ы й в о д я н о й пар незаметно д л я н а ш е г о глаза оседает на стекле, п о т о м н а г р о м о ж д а е т с я с к р а ю . А с о временем с л е ва н а п р а в о разрастается ф а н т а с т и ч е с к и й л е д о в ы й у з о р (По А. Волковой).
Непрестанно - (укр.) безперестанку;распевать - (укр.) виспівувати; удивительный - (укр.) дивовйжний; изысканный - (укр.) вишуканий.
II. Підкресліть прислівники як члени речення. Усно визначте їхнє загальне лексичне значення й граматичні ознаки.
III. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.
fcWfiW МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Чим прислівники відрізняються від іменників і прикметників? А що спільного між прислівниками й службовими словами?
Прочитайте прислівники вголос, правильно їх наголошуючи. Поясніть
лексичне значення прислівників, визначте розряд за значенням.
А б и я к , н а ч и с т о , затепла, п о с е р е д и н і , п о ч а с т и , попереду, с и д ь м а , пон о в о м у , в е р х и , н а т р о є , з о в с і м , здалеку, здавна, д о в і к у , зопалу, з о з л а ,
з о с л і п у , н а в м и с н е , на зло, наперекір, п о - т в о є м у , б і г о м , д о п і з н а .

164. "Повторения
І. СПИШІТЬ, знімаючи риску. Поясніть написання. З а потреби скористайтеся таблицею, поданою нижче.
Підняти на/сміх, бачити на/скрізь, прийти за/видна, по/перше число,
п о / н о в о м у м о с т у , з р о б и л и п о / н о в о м у , знати г е т ь / ч и с т о , з р о б и т и п о / с в о є му, радіє по/дитячому, по/дитячому обличчі, с к л а л и у / ч е т в е р о , у / ч е т в е р о
вікон, зробили на/совість, на/багато краще, вийти з/дому, встати р а н о / в /
ранці, ішли в/ногу, вдарили в/ногу.
II. З виділеними словосполученнями складіть і запишіть прості речення. Підкресліть члени речення.
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Прислівники
Інші частини мови
надворі
Надворі швидко стемніло
на дворі (прийм. + ім.)
Учні зібралися на дворі школи
по-новому
Тепер живемо по-новому
по новому (прийм. + прикм.)
Туристи пішли по новому мосту
згори
Спостерігали
згори
,
вдень
Закінчили роботу
вдень
з гори (прийм. + ім.)
Туристи спускалися з гори Говерла
в день (прийм. 4- ім.)
Побачилися в день зустрічі
забагато
Ти забагато спиш
за багато (прийм. + числ.)
Приїхав уперше за багато років
напам'ять
Вивчив вірш напам'ять
на пам'ять (прийм. + ім.)
Бабуся скаржиться на пам'ять
найкраще
Олесь написав найкраще
найкраще (прикм.)
Олесь написав найкраще оповідання
поблизу
Поблизу розкинулися
хатки
поблизу (прийм.)
Діти зібралися поблизу лісу
СПМІІІІТК П И ПИ И И Я Я ММ ПМПУУ ПППТЯИТР R Н У нягппппм ПпяП П І Н К
НИ І
М
вильність виконання перевірте з а словником.
До/речі, ліво/руч, де/то, аби/куди, с/покон/віку, до/вподоби, один/в/
один, до/дому, н а / г л у х о , к о л и / н е / к о л и , з/низу, по/слов'янськи, на/в/коло,
н і / т р о х и , н е / в п и н н о , во/єдино, щ о / в е ч о р а , я к / н а й / д о в ш е , з / р о д у / в і к у , т а к /
т а к и , з / м а л к у , к а з н а / к о л и , в / ц і л о м у , р і к / у / р і к , в/ночі, н а / п а м ' я т ь , л ю б о / д о рого, часто/густо.
II. Виділені слова розберіть з а будовою.
^Ш^СТИНМЙИС
8 ЯЙР>DC. і. Прочитайте слова. Одну частину слів продиктуйте однокласнику (однокласниці), а іншу нехай він (вона) продиктує вам.
Перевірте написання.
1. П і д с и л у , п і д ч а с , р і к у р і к , в о с н о в н о м у , на бігу, без у п и н у , д о з а в т р а ,
в н а с л і д о к , надміру, над с и л у , назавтра.
163

165. "Повторения
2. Н а з о в с і м , н а н і в е ц ь , н а н о в о , д о в п о д о б и , без с м а к у , п о с у т і , на с а м о т і ,
у с т о крат, на д и в о , д о в о л і , п о п р а в д і .
^ f t l l . З ' я с у й т е з а тлумачним словником лексичне значення незрозумілих вам
прислівників.
Випишіть послідовно слова, які пишуться через дефіс. Поясніть їхнє
написання.
Що/дня, аби/куди, зроду/віку, рік/у/рік, з усіх/усюд, на/жаль, повік/
віків, на/вздогін, в/голос, кінець/кінцем, всього/на/всього, по/черзі, ані/
трохи, казна/коли.
К Л Ю Ч . У виписаних словах підкресліть другу від початку букву. З підкреслених букв прочитаєте назву природного явища.
^ Я Ї ^ У Спишіть текст, розкриваючи дужки і розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і поясніть орфограми й пунктограми.
Благослове(н,нн)а т и ш а на(в)круги. Л и ш е з а ш е р х о ч е десь с у х а зелена
я щ і р к а п р о б і г а ю ч и у т р а в і б р и з н у т ь в(різно)біч (з)під н і г к о н и к и ( к о в а л і ) .
Ж а й в о р о н к и д з ю р к о ч у т ь у т и ш і п р о й м а ю ч и її (в)верх і (в)низ, (не)видимі в
п о в і т р і , я к с т р у м к и , щ о т е ч у т ь і т е ч у т ь , р о з м а ї т і , ( д ж е р е л ь н о ) д з в і н к і . Здає т ь с я с п і в а є на(в)коло с а м е п о в і т р я , с п і в а є мар(е,и)во, щ о в ж е ( з а х о п л ю є т ь с я , тече, с т р у м у є де(не)де н а д к о в и л о ю (О. Гончар).
Пподовжте й запишіть розповідь з а поданим початком, добираючи з
дужок необхідні з а змістом прислівники. Використайте в розповіді прислівники для підсилення виразності мовлення і для зв'язку речень у тексті.
Ц е було ( з и м о ю , л і т о м , в о с е н и , навесні). Я к о с ь (увечері, вдень, в р а н ц і ,
вночі) з в у л и ц і д о л и н у в ( д у ж е , н а д з в и ч а й н о , н е з в и ч а й н о , т р о х и ) д и в н и й
з в у к . Я ( т и х о , п о в і л ь н о , ш в и д к о , б о я з к о ) п і д і й ш о в ( л а ) д о в і к н а й побачив(ла)
т а м ч о л о в і к а у в е л и к о м у к а п е л ю с і . Н е з н а й о м е ц ь ( р а д і с н о , в о р о ж е , весело,
с у м н о ) п о д и в и в с я на мене і п о м а х а в р у к о ю . . .
§ 33. МОРФОЛОГІЯ. О Р Ф О Г Р А Ф І Я
( С Л У Ж Б О В І Ч А С Т И Н И МОВИ. В И Г У К )
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Яку роль виконують у мові службові частини мови?
у Ц г У Розгляньте схему. Розкажіть за схемою про службові частини мови. Що між
ними спільного, а що відмінного? Розповідь ілюструйте власними прикладами.
Службові частини мови
(не мають лексичного значення, не змінюються,
не бувають членами речення)
Прийменник
Виражає
залежність між
словами
Сполучник
Зв'язує слова
і речення
Сурядні
164
Підрядні
Частка
Надає відтінків значення,
утворює словоформи
і слова
Формотворчі
Словотворчі
Модальні

166. Тіо&тореиня
І. Прочитайте текст. Д о якого жанру він належить? Розкажіть, що ви
знаєте про історію назви вашого населеного пункту (мікрорайону, річки, озера тощо).
О т о ж и т т я п і ш л о в нас!
Удень м и т і л ь к и й сиділи над к н и ж к а м и , сперечались, р о б и л и різноманітні п р и п у щ е н н я і бігали д о бібліотеки, а надвечір р у ш а л и д о н а ш о г о озера.
Палеозойська, мезозойська ери, карбонський, пермський, ю р с ь к и й , тріасовий періоди дивилися на нас зі сторінок томів викопними потворами. А м и намагалися вичитати, вгадати, хто з них б у в предком нашого озерного жителя...
Я к о с ь , коли ми прогулювались берегом, М и т ь к о сказав:
- Т и з н а є ш , щ о мені с п а л о на д у м к у ?
-Що?
- Село н а ш е з в е т ь с я Ю р к і в к о ю через те... Ну, б о в і д ю р с ь к о г о періоду.
- Ти, М и т ю , мабуть, у ж е зовсім здурів. Завчився.
- Точно-точно, я к и й с ь зв'язок т у т є.
- І х т о ж , п о - т в о є м у , т а к й о г о назвав?
- Люди, які раніше тут жили.
- К о л и р а н і ш е , в ю р с ь к о м у періоді? Т у т с а м і я щ е р и т о д і ж и л и . М а б у т ь ,
я щ е р и й о г о т а к і н а з в а л и , п р а в д а ? Х а й , д у м а ю т ь , раз м и ж и в е м о в ю р с ь к о м у періоді, т о й с е л о , щ о т у т буде, з в а т и м е т ь с я Ю р к і в к о ю . П р и ї д е к о л и с ь
с ю д и М и т ь к о , нас д о б р и м с л о в о м згадає. Т а к ? (Я. Стельмах).
II. Виконайте подані нижче завдання до тексту.
1. В и з н а ч т е з а с о б и з в ' я з к у речень у т е к с т і . Ч и в и к о р и с т а в а в т о р с п о л у ч н и к и я к засіб з в ' я з к у ?
2 . В и з н а ч т е ч а с т и н и м о в и в и д і л е н и х с л і в . Я к щ о це с л у ж б о в і с л о в а , р о з беріть ї х у с н о я к ч а с т и н у м о в и .
3. Знайдіть у тексті п р и к л а д и речень, у я к и х с п о л у ч н и к и з ' є д н у ю т ь однорідні члени речення і частини с к л а д н о г о речення. Поясніть розділові знаки.
4. Випишіть три словосполучення з прийменниками, накресліть схеми
ц и х с л о в о с п о л у ч е н ь . П о я с н і т ь р о л ь п р и й м е н н и к і в та п р и я к и х ч а с т и н а х
мови їх у ж и т о .
5. П р о ч и т а й т е в г о л о с два р е ч е н н я з ч а с т к а м и . С х а р а к т е р и з у й т е р о л ь
часток.
»
6 . З н а й д і т ь і п о я с н і т ь вивчені о р ф о г р а м и й п у н к т о г р а м и .
^ с Щ У І. Прочитайте прислів'я. Поясніть, як ви розумієте їхній зміст.
1. К р а щ е г і р к а правда, н і ж с о л о д к а б р е х н я . 2. Ч и . х л і б , ни п и р і г , аби
п о в н и й ж и в і т . 3. Я к у с е с в я т к у в а т и , т о не буде ч о г о к о в т а т и . 4. Я к М и к и та в о л и м а в , т о М и к и т а й к у м у в а в . 5. Д е р ж і м о с я з е м л і , б о з е м л я д е р ж и т ь
нас. 6. Х о ч не к р а с н е , але власне. 7. А б и х о т і т и , т о м о ж н а . 8. Д о б р а с в и т а ,
та не на мене ш и т а .
II. Випишіть сполучники. Пригадайте й запишіть ще 2-4 прислів'я, у яких є
сполучники.
АВЛ - ЧОТИРИ - Ва РАЗОМ. ЧИ правильне твердження, що в реченні
Я знаю, що буду завтра майструвати слово що може бути і сполучником, і займенником? Обґрунтуйте свою думку.
165

167. "Повторения
Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок у вживанні
сполучників. У яких реченнях сполучники доцільно замінити синонімічними?
Відредаговані речення запишіть.
1. У ч и т е л ь с к а з а в , щ о Д м и т р о п р о п у с т и в багато у р о к і в , щ о м о ж е п о г а н о
в п л и н у т и на у с п і ш н і с т ь , щ о є н е п р и п у с т и м и м . 2 . Богдане, о д я г н и т е п л і ш у
к у р т к у , з в а ж а ю ч и на те, щ о с ь о г о д н і п р о х о л о д н о . 3. П р о т о к о л з б о р і в підп и с а л и всі ч л е н и к о м і с і ї , одначе з о к р е м и м и з а у в а ж е н н я м и . 4 . Щ о б і л ь ш е
п р а ц ю в а т и м е ш , т и м б і л ь ш е м а т и м е ш . 5. З 2 5 п о 27 ч е р в н я і с т о р и ч н и й м у зей не п р а ц ю в а т и м е , п о з а я к з а ч и н я є т ь с я на ремонт. 6. Я к не с т а р а в с я , але
о д н а к не з м і г в с ь о г о з р о б и т и . 7. К у п а т и с я м о ж н а т і л ь к и в м і с ц я х , я к щ о
це не з а б о р о н е н о . 8. Всі з н а л и , аби к у п и т и білет, т о п р и й т и вчасно. 9. Н а
з у с т р і ч п р и й ш л и не т і л ь к и у ч н і , с к і л ь к и в и п у с к н и к и м и н у л и х р о к і в .
Прочитайте виразно гумореску. Випишіть із тексту шість різних прийменників разом з іменниками (займенниками), з якими вони вживаються. Визначте відмінок іменника (займенника). Доберіть і запишіть словосполучення,
у яких ці самі прийменники вживалися б з іменником в іншому відмінку.
З А Г А Д К А З ГЕОГРАФІЇ
Щ о б Федя в географії кохався,
п і з н а в у ній б е з м е ж ж я ч а р і д и в
і щ о б у ш к о л і з л і н ь к а м и не з н а в с я ,
Олесь й о м у з а г а д к у с п о р у д и в :
- Ч и ти к р а ї н у в А ф р и ц і у з н а є ш ,
в я к і й р і к а О р а н ж е в а тече?
Назад к р а ї н и назву п р о ч и т а є ш —
т е б е за л і н ь к и с о р о м обпече...
Ф е д ь к о п о к а р т і йде, м о в к р і з ь б о л о т о ,
одразу видно: в д ж у н г л я х новосел.
Олесь й о м у : - Т а ж он в о н а — Л е с о т о !
Ф е д ь к о назад ч и т а є : - От - осел!
(Д. Білоус)
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен окремо словниковий диктант (
12 слів) на правила написання прийменників. Продиктуйте свій диктант однокласнику (однокласниці), перевірте написання.
Відредагуйте словосполучення і запишіть. Одне словосполучення (на
вибір) уведіть у складне речення.
По вині водія, пішов по справах, план по проведенню, зошит по географії, автобус по замовленню, п р а ц ю є по в и х і д н и х , згодився при умові,
д і я л и з г і д н о н а к а з у , не д и в л я ч и с ь на з а у в а ж е н н я , з р о б и в п р и ж и т т і , с п і л к у ю т ь с я на д в о х м о в а х , с м і я т и с я н а д ледарем, з н а т и с я в ф у т б о л і , п о технічним причинам, при будь-яких обставинах.
ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Дайте відповіді на «веселі» запитання, використовуючи
прийменники або сполучники.
166

168. "Повторения
1. Я к и й п р и й м е н н и к Є НОТОЮ?
2. Я к и й прийменник складається з трьох прийменників?
3. У н а з в а х я к и х о в о ч і в п е р ш и й с к л а д с п і в з в у ч н и й і з п р и й м е н н и к о м ?
4 . У н а з в а х я к и х м і с т п е р ш и й с к л а д с п і в з в у ч н и й із п р и й м е н н и к о м ?
5. Х т о з ч л е н і в р о д и н и с к л а д а є т ь с я зі с п о л у ч н и к а й з а й м е н н и к а ?
6. У назві я к и х р о с л и н є с п о л у ч н и к ?
7. Д о я к о г о с п о л у ч н и к а п о т р і б н о д о д а т и л і т е р у м, щ о б у т в о р и т и н о т у ?
8 . Я к і чоловічі імена п о ч и н а ю т ь с я з б у к в и , щ о м о ж е б у т и с п о л у ч н и к о м ?
9. М і ж я к и м и с у р я д н и м и с п о л у ч н и к а м и п о т р і б н о п о с т а в и т и д в і однакові букви, щоб утворити жіноче ім'я?
І. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які вони за метою висловлювання та емоційним забарвленням? Знайдіть частки, охарактеризуйте
їх за роллю в спонукальних, питальних і окличних реченнях.
1. Я к п а х н у т ь в л і т к у к в і т а м и п р о с т о р и ! (Д. Луценко). 2. Щ о за с т р а ш н и й б у в т о й д я д ь к о ! Щ о за л и х и й ! (І. Нечуй-Левицький). 3 . Н е х а й ні ж а р ,
н і х о л о д не с п и н и т ь вас (І. Франко). 4. Х а й весна п р и н о с и т ь щ а с т я в к о ж н у
х а т у (В. Сосюра). 5. Я к т е б е не л ю б и т и , К и є в е м і й ! (Д. Луценко). 6 . Х і б а ви
т і л ь к и с ю д и , д о д ж е р е л а , д о р о г у б у д у є т е ? (О. Гончар). 7. Ч и м о ж н а з а б у т ь ,
я к ш у м і л и гаї у м о ї й с т о р о н і ? (В. Сосюра). 8 . А х о д и - н о , мед б у д е м о брати
(Ю. Збанацький).
II. Знайдіть речення, у якому за допомогою частки виражається: а) пом'якшення наказу; б) радість (захоплення).
^ с Щ Я У Доповніть речення означальними або обмежувально-видільними
частками. Доповнені речення запишіть. Підкресліть у них головні та другорядні члени речення.
1. Щ о д н я я с к р а в о с в і т и л о с о н ц е , г н а л о п о з е м л і т е п л у х в и л ю . 2 . Н е далеко від свого д о м у А н а т о л і й з у п и н и в с я від несподіванки і подиву.
3. Х л о п е ц ь ш е п н у в брату, щ о йде додому, і х у т к о вибіг надвір. 4. М а ш и на п о м ч а л а п о р о ж н і м и в у л и ц я м и . 5. П о г л я н ь н а в к о л о , п о г л я н ь п и л ь н о .
6 . Н а ф а с а д і б у д и н к у д і т л а х и у г л е д і л и б і л и й а р к у ш п а п е р у . 7. Б о р и с п о в е р н у в с я , п о п л е н т а в с я із с а д к а .
4 Щ Р і. Прочитайте, а потім запишіть під диктовку. Написане уважно звірте
з надрукованим.
Н е в ж е ж , ч и т о т а к , он к у д и , о с ь я к , х і б а ж , щ о т о за, к а з н а в ч о м у , х т о
б т о , к о м у б т о , я к б и ж т о , бозна-де, я к - о т , в с е - т а к и , х т о з н а й х т о , б у д ь для
ч о г о , с т і й - б о , т а к - о т , щ о - н е б у д ь , б у д ь - я к , н і б и т о , о с ь д е , о с ь де, хтозна-де,
іди ж бо, отакий-то, комусь, якнайвище, щомиті, годі-бо, схаменіться ж
бо, таки вирішив.
II. Із двома словами (на вибір) складіть складносурядні речення.
Спишіть речення, розкриваючи дужки. З'ясуйте, з якими частинами
мови пов'язані за змістом частки. Обґрунтуйте орфограми й пунктограми.
1. М а т ( е , и ) р и н с ь к и й п о г л я д б у в начеб(то) (з,с)повнений якої(сь) ц і л ю щ о с ті (Є. Гуцало). 2. Щ о ( й ) к а з а т и , я л и н к а ц ь о г о р о к у була п р о с т о р о ( з , с ) к і ш н а
(О. Іваненко). 3. С л у х а й ( б о ) ! Я к и й ( ж е ) к о в а л ь (не)ставить себе н а д і н ш и м и
к о в а л я м и у світі? (Марко Вовчок). 4. Т і ш с я , д и т и н о , п о к и щ е м а л е н ь к а ,
167

169. "Повторения
т и ( ж ) б о ж и в е ш (на)весні (Леся Українка). 5. М и с т е ц т в о вічне, вічне(бо)
ж и т т я (Д. Павличко). 6. Я к б и ( т о ) ці г о р и п л у г а м и зорати - р о д и в ( б и ) р я с н и й в и н о г р а д (Д. Луценко). 7. Т а к і ( ж ) б л и з ь к і з в у ч а н н я м «рада» й «зрада»!
Я к і ( ж ) п р о в а л л я п о м і ж н и х с т р а ш н і (Б. Олійник). 8 . А л е в е е ( ж ) т а к и т р е б а
п р и з н а т и с я , ( Д , д ) у н а й с ь к і г и р л а с п р а в и л и на м а н д р і в н и к а д у ж е п р и є м н е
в р а ж е н н я (О. Ыаненко).
,
^ Я ф У 1. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть слова, які пишутьс я з не разом, як члени речення. Визначте, до яких частин мови належать ці
слова, та розберіть їх за будовою.
1. ( Н е ) з н а ю ч и б р о д у (не)лізь у в о д у (Нар. творчість). 2. Свій д і м (не)
ч у ж и й , і з н ь о г о ( н е ) в и ж е н у т ь (Нар. творчість). 3. Мені п о л я з а д у м л и в о
ш е п т а л и свої (ні)ким (не)співані пісці (В. Симоненко). 4 . (Не)має г і р ш е ,
я к в (не)волі п р о в о л ю з г а д у в а т ь (Т. Шевченко). 5. Р і д н а м а т и м о я , т и н о чей (не)доспала (А. Малишко). 6. Н е б о с т а л о (не)сіре, (не)попелисте, а с и в е
(А. М'ястківський).
7. ( Н е ) п о р у ш н о с т о я т ь дерева, з а г о р н е н і в сутінь...
(М. Коцюбинський). 8. ( Н е ) п о д а л і к р а д і с н о й в е л и ч н о л і т а л и ж у р а в л і над
м о л о д и м и травами... (К. Мотрич). 9. Ш у к а й т е п о с м і ш к у Д ж о к о н д и , вона
(ні)коли (не)мине (Л. Костенко).
II. Пригадайте й запишіть 2-4 прислів'я чи приказки, у яких є частки не, ні.
Визначте частини мови виділених слів. Відповідь обґрунтуйте.
1. Я в и т к н у в с я з-за к у щ і в і п р о с т о п е р е д с о б о ю п о б а ч и в ч е т в е р о г у с е н я т і д в о х с т а р и х г у с е й (І. Багмут). 2. У в і д ч и н е н и х д в е р я х д о с в і т н і м павутинням вигойдувався дим, а назустріч йому пробивався такий сонячн и й п и л о к , н а ч е він т в о р и в с я в п о р у я б л у н е в и х в і д ц в і т а н ь (М. Стельмах).
3. С у в е н і р з р о б л е н о п р о с т о , б е з о с о б л и в и х п р и к р а с . 4. У с а м і й х а т і п р о с т о
д в е р е й с т о я в д у б о в и й с т і л (О. Костенко). 5. П о п е р е д у б і л о ю с т і н о ю підвів с я бір (Гр. Тютюнник).
^ с ^ Р і. Прочитайте кожне речення тричі так, щоб за допомогою інтонації передати різні почуття та емоції (радість, здивування, осуд, обурення, жаль, захоплення, погрозу, задоволення, переляк тощо). Розкажіть про роль вигуків у мовленні.
1. О й , с н і г п і ш о в . 2. О, в ж е й вечір не за г о р а м и . 3. У-у-у, я к а ю ш к а .
II. Складіть усно речення, у яких вигук о виражав би: а) захоплення, б) переляк, в) здивування, г) обурення, ґ) насмішку.
Випишіть послідовно л и ш е вигуки, усно визначте їх розряд, обґрунтуйте написання.
П р - р - р , к р и к , о г о , г р ю к і т , л я с ь - л я с ь , ей, але, у - у х , г а й д а , о х к а т и , на
д о б р а н і ч , с т і й , о в в а , ї й - б о , п и с к , шу-у-у, крича-а-а-ти, у х , ри-и-ип, о й - о й ,
ж - ж - ж , о й к а т и , а х , ї й - б о г у , і д и , х о - о - о - р о м , п л ю с ь , гавкіт, овва, о в а ц і ї , я к н е - я к , тпру, р - р - р , дзвін, о х - х о - х о , ї й - п р а в о , т у д и - с ю д и , ш у х * н я в к а т и .
К Л Ю Ч . У виписаних словах підкресліть першу букву. Якщо ви правильно
виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте прислів'я.
Напишіть невеликий твір (8-10 речень) за темою одного з поданих варіантів, використавши щонайменше по одному слову кожної службової частини
мови та вигук. З а потреби скористайтеся лексичним матеріалом з довідки.
168

170. "Повторения
Варіант А. Твір-опис «Хліб на столі».
Варіант Б. Твір-розповідь «Від зернини до хліба».
Варіанте.
Твір-роздум «Чому потрібно берегти хліб».
Д О В І Д К А . Створений, працьовитими руками, духмяний, свіжий, золотава скоринка, золотий коровай, зігрітий теплом людських рук, дає людям життя, шануйте, свята паляниця.
§ 34. СИНТАКСИС. П У Н К Т У А Ц І Я
І. Прочитайте текст. Визначте його тему, мікротеми, обґрунтуйте поділ
на абзаци. Сформулюйте кілька запитань за текстом, які націлювали б на розкриття основного змісту прочитаного.
Ц І Л Ю Щ А ВОДА
Після роботи хлопці побрели до
н а м е т і в . А В о л о д ь к а - ні. Він знає
своє: до Дніпра. Присів навпочіпки, зачерпнув долонями прозорої
в о д и , х л ю п н у в с о б і на л и ц е , п о т і м
напився з пригорщі... Змалку звик
д о Д н і п р о в о ї води: вона б а д ь о р и т ь і
тамує спрагу. Вип'єш пригорщу - і
с и л а п р и б у в а є . А н а п и в ш и с ь , згад у є дідову розповідь...
М. Мурашко. Вид на Дніпро
Д а в н о це було. П е р е м і г ш и печенігів, князь Святослав ї х а в з д р у ж и н о ю угору понад С л а в у т о ю . Д н і п р я н и виходили зустрічати його, к о ж е н вваж а в за честь щ о с ь подарувати князеві: один - глечик меду, д р у г и й - сувій
полотна, третій - меча власного виробу. А один чоловік з Воїнської Греблі був
д у ж е бідний і не мав щ о подарувати. Тоді він побіг до Славути, зачерпнув у
п р и г о р щ у води і підніс Святославові: « П р и й м и , великий к н я з ю , і від мене це Дніпрова вода».
Г у к н у в С в я т о с л а в с в о ї м д ж у р а м * , щ о б ті п р и н е с л и з о л о т у вазу й прий н я л и від ц ь о г о м у ж а б е з ц і н н и й дар, б о вода Д н і п р о в а — с в я т а . С в я т а ,
т о м у щ о за неї багато х т о п о к л а в г о л о в о ю в січі...
К н я з ь щ е д р о о б д а р у в а в д н і п р я н и н а , а в К и є в і на б е н к е т і з о л о т а ваза з
ц і л ю щ о ю в о д о ю с т о я л а на н а й п о ч е с н і ш о м у м і с ц і (За С. Плачиндою).
* Джура — тут: слуга, простий воїн.
II. Виконайте подані завдання до тексту.
1. Визначте, я к и м и є речення т е к с т у з а м е т о ю в и с л о в л ю в а н н я та емоц і й н и м забарвленням.
2. У к а ж і т ь ч а с т и н и м о в и та с и н т а к с и ч н у р о л ь слів у р е ч е н н я х п е р ш о г о
абзацу.
3. З н а й д і т ь о д н о с к л а д н і та неповні речення. В и з н а ч т е в н и х г р а м а т и ч н і
основи.
4. Знайдіть ускладнені речення. Я к и м и саме синтаксичними конструкц і я м и вони ускладнені?
5. Р о з м е ж у й т е п р о с т і й с к л а д н і речення. .
169

171. "Повторения
6. Знайдіть і поясніть пунктограми.
7. Виконайте письмовий синтаксичний розбір виділеного речення.
Ж О І ^ У І. Розгляньте репродукцію картини М. Мурашка «Вид на Дніпро» (с. 169).
Який настрій вона створює? Розкажіть, яку пору року зобразив митець і як зумів
передати це в кольорах листя, неба. У яких тонах відобразив художник воду?
Чим зображене на полотні співзвучне з текстом попередньо? вправи?
II. Уявіть, що ви стоїте на березі річки у вашому селі або місті. Якою вона відкривається перед в а м и ? З м а л ю й т е словами вид на річку. До якого типу мовлення належатиме ваш текст?
МІКРОФОН. Доведіть істинність твердження: «Пунктуація є з а с о б о м взаєморозуміння між людьми».
^ c ^ j y Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова як члени речення.
1. Я так люблю ці вересневі дні за спокій у природі у розмові за паморозь
на сливах за любов за павутину бабиного літа (В. Підпалий). 2. Пагорбки
трави мохи к у щ и к и і дерева все оповите туманом (О. Тамбієв). 3. Досі кожному сниться домівка колишня і лелече гніздо на дуплистій вербі (В. Скомаровський). 4. Сміють в сонці золотому річки і села і поля (Олександр
Олесь). 5. Це річка в гості поспішає до нашого села і несе в подарунок свої
жовті квіти та пташині голоси (JI. Вишневецький). 6. І все навколо витанцьовує і білі лілії і зелений очерет і кучеряві верби і човен (JI. Вишневецький). 7. Мамина пісня батькова хата дідусева казка бабусина вишиванка
все це наша родовідна пам'ять (За В. Скуратівським).
^ У Г У І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та виділяючи комами звертання і вставні слова (словосполучення). Чи можуть звертання і вставні слова
бути членами речення?
1. Рідна мово без тебе (ні)хто я, мов підрізаний вітром листок (ТІ. Перебийніс). 2. Літо (до)побачення! І за все спасибі: за поля квітучії, ліс з(е,и)ленокрилий (В. Бичко). 3. (Не)сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла ос(е,и)ні пора (В. Сосюра). 4. Пробач мені с(е,и)рпневий мій
світанок бо завинив здається знов, і на побачення до тебе я (не)зібрався,
(не)прийшов (В. Крищенко). 5. Того можливо (не)знайду я слова, що(б) наш
пр(е,и)красний оспівати світ (М. Рильський). 6. За словами Сергійка вчора
над містом ішов справжній тропічний дощ (С. Музиченко).
II. Складіть усно по одному складному реченню із звертанням і вставним словом.
Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.
Варіант А. Випишіть із творів Т. Шевченка три цитати на тему «Природа України». Складіть невелике висловлювання на зазначену тему, використовуючи
виписані цитати.
Варіант Б. Випишіть із поеми Т. Шевченка «І мертвим, і живим...» три цитати
на тему «Заповіт Кобзаря». Складіть невелике висловлювання на зазначену
тему, використовуючи виписані цитати.
Прочитайте за особами гумористичний твір, застосовуючи доречні міміку та жести. Доведіть, що текст має діалогічну форму. Укажіть слова автора
і репліки. Поясніть розділові знаки при діалозі.
170

172. Ш
>еиия
Н А КОЖНОМУ УРОЦІ
У р а н ц і т а т о йде на р о б о т у р а н і ш е , н і ж
В а с и л ь к о д о ш к о л и . О т о ж він і н а к а з у є синові:
- Дивись там, піднось руку. Будь активним.
А ввечері він о б о в ' я з к о в о ц і к а в и т ь с я
справами Василька в школі.
— Ну як? Підносив руку?
— А г а , — в і д п о в і д а є с и н , — на к о ж н о м у
у р о ц і , тату.
- Молодець! Р о з к а ж и .
- На уроці історії я підніс р у к у й сказав,
щ о П е т р и к мені з а в а ж а є . . .
— Правильно, треба бути відвертим і сміл и в и м , — м о в и в тато.
'
— Н а у р о ц і г е о г р а ф і ї я п і д н і с р у к у й с к а з а в , щ о з а б у в у д о м а атлас...
— Гаразд. Ч е с н і с т ь - т е ж д у ж е гарна р и с а х а р а к т е р у .
- Н а у р о ц і л і т е р а т у р и в ч и т е л ь к а з а п и т а л а , х т о не в и в ч и в в і р ш а , і я підніс р у к у . . .
Т а т о с е р д и т о звів б р о в и .
— А на у р о ц і б о т а н і к и . . .
- Ну, ну, - о б і з в а в с я б а т ь к о .
- Н а у р о ц і б о т а н і к и не б у л о ж о д н о ї п р и ч и н и . Тоді я п р и д у м а в . П і д н і с
р у к у й с к а з а в , щ о надворі йде д о щ ! . . (А. Коцюбинський).
Складіть і розіграйте за особами діалог (12-14 реплік), можливий в
описаній нижче ситуації. Доберіть аргументи на захист своєї позиції.
Ситуація перша. В а ш і д р у з і з б и р а ю т ь с я п р о в е с т и с п о р т и в н и й т у р н і р .
Треба в и р і ш и т и , я к і в и д и с п о р т у б у д у т ь представлені на ц ь о м у т у р н і р і та
ч о м у с а м е , а т а к о ж к о г о з а п р о с и т и на з м а г а н н я .
Ситуація друга. Ви з у с т р і л и с в о г о с у с і д а , я к и й в с т у п и в д о у н і в е р с и тету. Р о з п и т а й т е в н ь о г о п р о й о г о м а й б у т н ю с п е ц і а л ь н і с т ь , п о в і д о м т е п р о
с в і й вибір п р о ф е с і ї . О б ґ р у н т у й т е й о г о .
Перебудуйте (де можливо) подані складні речення на прості з відокремленими означеннями і навпаки. Перебудовані речення запишіть, розставте потрібні розділові знаки, підкресліть граматичні основи та відокремлені означення.
З Р А З О К . Плід червоний, соку повен, цвить маленькі рщси (В. Сосюра). —
Плід червоний, який повен соку, рвуть маленькі рики.
1. Р о з ш у м і л а с я в і т р а м и п і д в і к н о м м о я с о с н а , щ о п о с а д ж е н а д і д а м и . . .
(М. Нагнибіда). 2 . Б у д ь мені, я к к о р о л е в а з к а з к и , щ о заснула серед срібн и х р о ж (Б. Лепкий). 3. У печі, р о з м а л ь о в а н і й п о к о м и н і г у с т о ю с и н ь к о ю ,
т о п и л о с я (Гр. Тютюнник). 4. Н а д і ю , н і ж н і с т ю зігріту, в п у ч е ч к и з в ' я з у ю
малі... (М. Боровко). 5. В с е , щ о в і д б у в а є т ь с я в світі п р и р о д и , м а є свій с м и с л
(Є. Гуцало).
Установіть відповідність. Обґрунтуйте свою думку.
171

173. Тіо&тореиня
Розділовий
знак
Приклади
1 Т и р е п р и о д н о р і д н и х ч л е н а х речення.
2 Тире м і ж підметом і присудком.
3 Тире при відокремленій прикладці.
4 Тире м і ж частинами складного
речення.
5 Т и р е на м і с ц і п р о п у щ е н о г о члена р е ч е н н я .
А Орач т о р к н е т ь с я д о к е р м а р у к а ми — і нива дзвонить темним сріб л о м с к и б ( М. Стельмах ).
В І при пекучому сонячнім німбі —
ані к р а п л и н и д о щ у ( І . Чумак).
В Моя погибель — мій ж е оберіг
(JI. Костенко).
Г Летить земля - обпечена пелюстк а (Л.
Костенко).
Ґ І з е м л я , і в о д а , і п о в і т р я - все п о с н у л о ( М . Коцюбинський).
I. Прочитайте текст. Розкажіть, які почуття оволоділи хлопцем, коли
він зрозумів, що закохався. Чому він вирішив стати непомітним?
ЮЛІАНА
Я не х о т і в д у м а т и п р о ту д і в ч и н у , але є р е ч і , н е п і д в л а д н і н а ш і й в о л і .
О т о ж н е п і д в л а д н и м в л а с н і й волі с т а в і с а м . Н і , я в ж е не в и с т а в л я в с я ї й на
о ч і . Я н и ш к о м д и в и в с я на неї на п е р е р в а х т а к , щ о б вона т о г о не п о м і ч а л а .
У цей день д о в і д а в с я , щ о і м ' я в неї к р а с и в е й р і д к і с н е - Ю л і а н а . . . Ц е і м ' я
ч о м у с ь у мене п о в ' я з у в а л о с я із Ш е к с п і р о в о ю Д ж у л ь е т т о ю , і вона в ж и т е й с ь к і й н а ш і й в и с т а в і ц і л к о м * на т у р о л ь п і д х о д и л а . Зате я на р о л ь Р о м е о не
підходив ніяк.
Б у в с ь о г о д н і н е у в а ж н и й . М о ж е , т р о х и й с у м н и й . Д и в и в с я я на Ю л і а н у ,
і щ о с ь т а к е н е з б а г н е н н е * * зі м н о ю т в о р и л о с я ! Т и х а р а д і с т ь мене о х о п л ю в а л а , щ о с ь мене з а ч а р о в у в а л о . Д и в и в с я у в і к н о , за я к и м і д о с і й ш о в сніг,
і в і д ч у в а в у т о м у с н і г у с х о в а н у с о л о д к у т а є м н и ц ю . Сам з а п и н а в с я т і є ю
с о л о д к о ю т а є м н и ц е ю , т а к щ о н а в і т ь н а ш і дівчата п о ч а л и на мене п о з и р а т и * * * . І я в и р і ш и в стати с і р и м та н е п о м і т н и м , п о с і р і в у с в о є м у с і р о м у к у т к у і навіть с к р и в и в с я , ніби в мене й с п р а в д і б о л і л а голова...
Друге, що мене турбувало і про що хотів посильно дбати, — це те, аби
мого незвичайного до неї інтересу не помітила сама Юліана. П о - п е р ш е , не
н а д і я в с я , щ о м о є п о ч у т т я буде р о з д і л е н е і щ о не п і д д а м с я я і з ї ї б о к у глуму. П о - д р у г е , щ е не вірив с а м с о б і , а д ж е с ь о г о д н і в мені ц в і т е біла в и ш н я , а
з а в т р а м о ж у п р о к и н у т и с я з х о л о д н и м серцем. Х і б а м а л о х и м е р нас у ц ь о м у
світі п о б и в а є ? А це т а к и була х и м е р а , м а л е н ь к е б е з у м с т в о , с у п р о т и я к о г о
не з н а ю і н ш и х л і к і в , я к п е р е ж и т и й о г о і з а б у т и (За В. Шевчуком).
* Цілком - (рос.) вполне. ** Незбагненний — (рос.) непостижимый. *** Позирати - (рос.) поглядывать.
II. Виконайте подані нижче завдання до тексту.
1. Випишіть усі підрядні сполучники, використані для зв'язку частин складнопідрядних речень у тексті. Для приєднання підрядних я к и х видів їх у ж и т о ?
Із чотирма виписаними сполучниками усно складіть по одному реченню.
2. В и п и ш і т ь с к л а д н о п і д р я д н і р е ч е н н я з п і д р я д н и м и з ' я с у в а л ь н и м и .
3. Визначте, я к і р і з н о в и д и с к л а д н о п і д р я д н и х речень з п і д р я д н и м и о б ставинними є в тексті.
172

174. ТІо&тореИИЯ
4 . О б ґ р у н т у й т е н а я в н і с т ь а б о в і д с у т н і с т ь к о м и перед у с і м а с п о л у ч н и к а ми і в реченнях тексту. *
5. В и к о н а й т е п и с ь м о в и й с и н т а к с и ч н и й р о з б і р в и д і л е н о г о р е ч е н н я . Усно
обґрунтуйте вживання розділових знаків.
^ctefcy МІКРОФОН. Чим прекрасне почуття закоханості?
Ичч-ш
у Ц і У У невеликому творі-роздумі напишіть, як ви розумієте зміст одного з
поданих висловлювань. Використайте в тексті цитату та складні речення різних видів.
1. Н е в в а ж а й с е б е в е л и к о ю л ю д и н о ю за р о з м і р о м с в о є ї т і н і п і д ч а с зах о д у с о н ц я (Піфагор).
2. Н а т в о є м у л ю д с ь к о м у ш л я х у к а м і н н я , я к е т и п о в и н е н п р и б р а т и , щ о б
т и м , х т о йде за т о б о ю , б у л о л е г ш е (В. Сухомлинський).
3 . В і д о м о , щ о п о г а н и й т о й ш к о л я р , я к и й у ч и т е л я не п е р е в а ж и т ь (Леся
ка).
І. ПОЗМАГАЙТЕСЯ'. Відгадайте, з якого твору Т. Шевченка подані цитати.
1. Г о м о н і л а У к р а ї н а , д о в г о г о м о н і л а , д о в г о , д о в г о к р о в с т е п а м и т е к л а червоніла.
2 . 1 д е н ь , і ніч ґ в а л т , г а р м а т и ; з е м л я с т о г н е , г н е т ь с я ; с у м н о , с т р а ш н о , а
з г а д а є ш - серце у с м і х н е т ь с я .
3 . Реве та с т о г н е Д н і п р ш и р о к и й , с е р д и т и й вітер з а в и в а , д о д о л у в е р б и
гне в и с о к і , г о р а м и х в и л ю п і д і й м а .
4 . Н е т а к с е р ц е л ю б и т ь , щ о б з к и м п о д і л и т ь с я , не т а к в о н о х о ч е , я к Б о г
н а м дає: в о н о ж и т ь не х о ч е , не х о ч е ж у р и т ь с я .
5. А без д о л і біле л и ч к о — я к к в і т к а на полі: пече с о н ц е , г о й д а вітер, рве
в с я к и й по волі.
6 . Н е м а на світі У к р а ї н и , немає д р у г о г о Д н і п р а , а ви п р е т е с я на ч у ж и ну ш у к а т и доброго добра, добра святого.
7. Я к б и ви в ч и л и с ь т а к , я к т р е б а , т о й м у д р і с т ь б и була с в о я .
8. У всякого своя доля і свій ш л я х ш и р о к и й : той мурує, той руйнує,
т о й н е с и т и м о к о м за к р а й світа зазирає...
II. Схарактеризуйте усно речення (просте чи складне, вид складного, із скількох частин складається, як зв'язані частини).
^ Я Ї Т ї У І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи, Розкажіть, якими частинами мови може виражатися
підмет і присудок. Наведіть приклади з вправи.
1. Т а м д е у р о с а х с т е л е т ь с я т р а в а т и х о д и ш над р і к о ю т а є м н и ч е (В. Грінчак). 2. Т е п л и й п о д и х з и м и з у п и н и в с я н а й п е р ш е на с н і г а х і о с і л и с н і г и
(М. Вінграновський). 3. Перед д о с в і т к о м в о в к н а с т о р о ж и в с я з д а л е к у п о ч у в с я с к р и п к о л і с п о нерівній д о р о з і і з а п а х л о к і н ь м и (М. Вінграновський).
4 . Я к б и не промінь, т е п л и й і л а с к а в и й не з е л е н і л и б у д о л и н і т р а в и не р о з в и в а л и с я б і не ц в і л и с а д и (В. Грінчак). 5. Не з н а ю я щ о б у д е п і с л я нас в
я к і п р и р о д а у б е р е т ь с я ш а т и (Л. Костенко). 6. Г о в о р и т и в с е щ о н а б і ж и т ь
на я з и к б е з г л у з д о (Я. Коменський). 7. Д и х а є о с і н ь д и х а є світ г у с т и й м а ш и ни д и х а ю т ь п о к і с т о ч к и у л и с т і (І. Драч). 8. Д е с ь п о з а л і з н и ц і п о ш л я х а х
щ о п р о р і з а л и П о л і с с я п р о к о т и л а с я в і й н а (В. Сичевський). 9. Н а й к р а щ а п о м и л к а та я к о ї п р и п у с к а ю т ь с я в н а в ч а н н і (Г. Сковорода).

175. "Повторения
II. ПОЯСНІТЬ, ЯК ВИ
дженням?
розумієте зміст останнього речення. Чи згодні ви з цим твер*
^ c f ф У ABA - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, скільки підрядних частин є в
поданому реченні. Обґрунтуйте думку.
Гарно т а к в е с н о ю в р о д и т ь с я
П о м і ж р о с я н и х отав,
Т а м , де в небі зорі с х о д я т ь с я
Й сяє місяць-златоглав,
Де, п о в і р т е , з д в о р у к о ж н о г о
До світанку співи чуть,
Д е х м а р и н к и в небі г о ж о м у ,
Я к закохані, пливуть,
Де туман над степом стелеться
І біліє за в е р с т у
Чи метелиця-хурделиця,
А ч и я б л у н я в цвіту.
(Г.
Могильницька)
І. Прочитайте текст. Пригадайте, що вам відомо про історію української мови. Чому, на вашу думку, впродовж багатьох років в Україні не згадувалося про дослідження І. Огієнка?
І В А Н ОГІЄНКО
Серед д е с я т к і в ф у н д а м е н т а л ь н и х д о с л і д ж е н ь Івана О г і є н к а , п р и с в я чених тим ч и і н ш и м аспектам функціонування, унормування чи поход ж е н н я у к р а ї н с ь к о ї м о в и , о с о б л и в е м і с ц е п о с і д а є « І с т о р і я у к р а ї н с ь к о ї літературної мови». До написання цієї книги автор ішов десятиліттями, з
болем у серці переживаючи несправедливу д о л ю свого народу і його мови,
я к і й і с т о р і я с т о л і т т я м и не давала н о р м а л ь н и х м о ж л и в о с т е й р о з в и в а т и с я і
стверджуватися в усіх сферах суспільного життя.
Написавши цілу низку різноманітних
п і д р у ч н и к і в , п о с і б н и к і в , за я к и м и різні категорії населення м о г л и б о в о л о д і т и с в о є ю
мовою, вчений довго виношував намір створ и т и т а к у к н и г у , де в і с т о р и ч н о м у розрізі
м о ж н а було п о к а з а т и в с ь о м у світові т о й воі с т и н у т е р н и с т и й ш л я х , я к и м п р о й ш л а ця
м о в а , д о к и набула с у ч а с н о ї ф о р м и . А щ е на о с н о в і г л и б о к о а р г у м е н т о в а н и х н а у к о вих досліджень ствердити її окремішність,
с а м о б у т н і с т ь , в"ідкинути п с е в д о н а у к о в і с т ь
п о г л я д і в д е я к и х у ч е н и х на у к р а ї н с ь к у м о в у
я к на я к е с ь « н а р і ч ч я » .
О г і є н к о в а « І с т о р і я у к р а ї н с ь к о ї літерат у р н о ї м о в и » в и й ш л а д р у к о м у Вінніпезі
1949 р о к у . І в е с ь цей ч а с п р о неї в у к р а ї н ському радянському мовознавстві практично з о в с і м не з г а д у в а л и . Н е м о г л и п о з н а й о м и т и с я з ц і є ю п р а ц е ю навіть у ч е н і - ф а х і в ц і ,
Іван Огієнко
174

176. "Повторения
б о в ж о д н і й з н а ш и х н а у к о в и х б і б л і о т е к усі ц і р о к и ї ї г о д і б у л о ш у к а т и .
Зате серед у к р а ї н с ь к о ї с п і л ь н о т и за к о р д о н о м вона в і д р а з у с т а л а д у ж е п о пулярною. Передусім завдяки величезному пізнавальному й виховному
заряду, в к л а д е н о м у а в т о р о м ч и не в к о ж н у с т о р і н к у (М. Тимошик).
II. Знайдіть у тексті прості речення ускладненого типу і складні. Поясніть уживання розділових знаків. Накресліть схеми складних речень.
III. Обґрунтуйте стильову приналежність тексту. Випишіть слова і словосполучення, які характерні для наукового стилю, поясніть їх значення.
І- Прочитайте складні речення. Накресліть їхні схеми, визначте засоби
зв'язку між частинами речень.
1. Д и в и с ь : де с о н ц е у м и в а л о с ь , т а м с т і л ь к и к р а п е л ь з о л о т и х кульбаби них в траві з о с т а л о с ь , щ о й небо м р у ж и т ь с я від н и х (Д. Іванов). 2. Тече вода
в с и н є море, та не в и т і к а є ; ш у к а к о з а к с в о ю д о л ю , а долі немає (Т. Шевченко). 3. У ц ь о м у с а д у я в и р о с л а , і він мене впізнав, хоч довго п р и д и в л я в с я
(Л. Костенко). 4. Л і т у є л і т о у л и п н е в і м цвіті, г р е ч к и м е д а м и п а х н у т ь звіддаля, в ж е з а ж о в т і л и н и в и і п о л я , десь перепілка пітькає у ж и т і (В. Грінчак). 5. Матвій п р и ї х а в щ е с а н ь м и , але тепер к в а п и т ь с я вертати, б о б о ї т ь с я ,
щ о з н и к н е о с т а н н і й с н і г і не буде м о ж н а їхати (У. Самчук). 6. Пахне хлібом
трава, щ о к у п а л а мене з д и т я т и , п а х н у т ь х л і б о м слова, щ о мене ї х навчила
мати (Д. Павличко). 7. Я к б и не ж о в т е л и с т я в с а д к а х , т о м о ж н а було б подумать, щ о надворі не бабине, а с п р а в ж н є л і т о (І. Нечуй-Левицький). 8. Я Вас
вітаю з т и м , щ о є тепло, к о л и з д о щ у д о в о д и т ь с я вертатись (О. Делеменчук).
9. Вертається т о й д о в г и й л и с т о п а д , к о л и с е к у н д и в а ж ч а л и д у м к а м и , к о л и
перезиралися в о в к а м и т і , щ о у ч о р а д и х а л и у лад (А. Дністровий).
II. Визначте синтаксичну роль, частину мови та граматичні ознаки виділених слів.
^ Я г р У Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Накресліть схеми речень. Укажіть частини складних речень, які співвідносяться з односкладними.
1. В н и з у б у в а є щ о літати с к л а д н о вгорі ж не з н а ю т ь де п о д і т и к р и л а
(О. Box). 2 . Р о з п о в і д а ю т ь л е г е н д и щ о к о л и с ь у д а в н и н у т у т де т е п е р р о з к и н у л о с ь ї ї р і д н е с е л о К р у к о в е була п о л і с ь к а р і в н и н а на я к і й г у л я л и вітри
(В. Качкан). 3. О с ь т у т я в ж е п и л ь н у ю ц е ж т а к е м і с ц е де не т і л ь к и з е м л я
але й дерево п а х н е г р и б а м и (М. Стельмах). 4. В і д в е р т і с т ь з а в ж д и ч и с т а я к
с л ь о з а та т р е б а знати з к и м в і д в е р т и м б у т и б о п і д л і с т ь п і д і л л є т о б і о т р у т и
і т и з і в ' я н е ш я к т о н к а л о з а (В. Грінчак). 5. В и ш н і в ж е п о ч а л и ч е р в о н і т и і
В а д и м о г л я н у в ш и в и ш н я к з а л и ш и в с я з а д о в о л е н и й ц ь о г о літа він п о ї с т ь
в и ш е н ь д о с х о ч у б о д я д ь к о в а с а д и б а була обнесена м о л о д и м р о д ю ч и м виш н я к о м (Ю. Збанацький). 6. А м о ж е к р у т и т ь с я г о л о в а ч е р е з те щ о т у т у
полі т а к з а в з я т о с ю р ч а т ь к о н и к и ш и р я є вгорі ш у л і к а і в й о г о п л а в н о м у
л ь о т і в і д ч у в а є т ь с я п р и ч а є н а х и ж і с т ь та щ е й наче н е б о не с т о ї т ь на м і с ц і а
о б е р т а є т ь с я н а в к о л о землі (Є. Гуцало). 7. Х м а р и я к і з ' я в л я л и с я п о т і м б у л о
п о с л а н о з д а в а л о с я д л я т о г о щ о б п і д к р е с л и т и й о г о н е з в и ч а й н у т р о х и вис и н я в у і щ о б п о с и л а т и на з е м л ю срібне с я й в о (В. Шевчук).
Складіть зв'язний текст відповідно до запропонованої ситуації спілкування (на вибір), використавши виражальні можливості вивчених у 9-му класі
синтаксичних конструкцій.
175

177. "Повторения
1. Ви п о в е р н у л и с я з п о д о р о ж і . Біля б у д и н к у з у с т р і л и с в о г о п р и я т е л я .
Р о з к а ж і т ь й о м у : к у д и ви ї з д и л и , я к и м т р а н с п о р т о м д о б и р а л и с я ; я к о ю
була мета в а ш о ї п о д о р о ж і ; в а ш і в р а ж е н н я від п о д о р о ж і .
2. Ви б а ж а є т е п о ї х а т и на к а н і к у л и д о і н ш о ї к р а ї н и . Т е л е ф о н у є т е д о
т у р и с т и ч н о г о а г е н т с т в а та ц і к а в и т е с я : в а р т і с т ю т у р у , в к л ю ч а ю ч и т р а н спортні витрати; м о ж л и в и м и термінами поїздки; можливістю оглянути
визначні п а м ' я т к и к р а ї н и .
І. Прочитайте виразно вголос вірш. Поясніть, як ви розумієте зміст
останнього речення.
ТОПОЛЯ
К о л и засне, н е м о в д и т я ш а л е н е ,
Глибоке місто неспокійним сном,
В о н а п р и х о д и т ь з д а л е к у д о мене
І ш е л е с т и т ь д о мене під в і к н о м ,
Щ о б п о в е р т а в с я я на У к р а ї н у
П л у г а м и ч о р н о к р и л и м и орать,
І т о п о л я т а в полі п о л и в а т ь ,
І поливати з е м л ю тополину...
Україна. Малюнок Ольги
Лисенко, 14 років
Б о й д у т ь літа б у р е м н о ю х о д о ю ,
Р і з н и т и в а ж к о п у с т о ц в і т од цвіту...
І т о й л ю б о в ' ю п о в н и т ь с я д о світу,
Х т о р і д н у з е м л ю має під с о б о ю . . .
(М.
Вінграновський)
II. Схарактеризуйте виділені слова з точки зору фонетики, лексикології, морфології, синтаксису.
III. Складіть і запишіть складне речення, увівши до нього всі виділені слова.
МІКРОФОН. Чим вам найбільше з а п а м ' я т а в с я навчальний рік? З яким
настроєм ви йдете на літні канікули?
176

178. У р о к и
р о з & и т к у
3& яз^ого мо&леиия
Урок 1. Ч И Т А Н Н Я МОВЧКИ Т Е К С Т У
^ Щ р Р З а відповідною схемою, уміщеною на форзаці підручника, розкажіть
про види мовленнєвої діяльності та особливості кожного з них.
назви.
І. Прогляньте текст, швидко знаходячи в ньому: а) цитату; б) власні
ІІ. Прочитайте. Доберіть свій заголовок, який би виражав основну думку тексту.
ПІДПРИЄМЦІ-ПАТРІОТИ
З а в д я к и д і я л ь н о с т і в і д о м и х у к р а ї н с ь к и х п і д п р и є м ц і в Я х н е н к і в і Сим и р е н к і в в У к р а ї н і у с е р е д и н і X I X ст. п о ч а л о а к т и в н о р о з в и в а т и с я б у р я к о с і я н н я та ц у к р о в е в и р о б н и ц т в о . Ц у к р о в і з а в о д и с т а л и г о д у в а л ь н и к а м и с о тень т и с я ч р о б і т н и к і в , т а м у ч о р а ш н і б е з з е м е л ь н і с е л я н и з р і з н и х к у т о ч к і в
Російської імперії знаходили заробіток.
Х а р а к т е р н о , щ о у м о в и п р а ц і р о б і т н и к і в і с л у ж б о в ц і в на з а в о д а х ф і р м и
«Брати Яхненки—Симиренко» порівняно з і н ш и м и підприємствами суттєво в і д р і з н я л и с я . Р о б о т а т а м о п л а ч у в а л а с я в и щ е , не була т а к о ю в и с н а ж л и в о ю , а к о ж н и й п р а ц і в н и к м а в п е в н и й с о ц і а л ь н и й з а х и с т . Усі к о р и с т у валися безплатною лікарнею, мали право навчати дітей у ш к о л і й технічному у ч и л и щ і , відвідувати бібліотеку, харчуватися в заводській їдальні й
к у п у в а т и т о в а р и в м і с ц е в и х м а г а з и н а х за з н и ж е н и м и ц і н а м и . Р о б і т н и к и ,
я к і п р а ц ю в а л и т р и в а л и й ч а с , о т р и м у в а л и від ф і р м и п е н с і ю , ц и м п р а в о м
к о р и с т у в а л и с я й ті, х т о з а х в о р і в п і д ч а с р о б о т и на п і д п р и є м с т в і . М і ж к е рівництвом заводів і робітниками панувала атмосфера доброзичливості,
довіри і в з а є м о р о з у м і н н я . Н а ч а л ь н и к и , я к і с а м і в и й ш л и з к р і п а к і в , зав ж д и ш а н о б л и в о с т а в и л и с я д о с в о ї х п і д л е г л и х ; і в п о б у т і , і на в и р о б н и ц т в і
с п і л к у в а л и с я з у с і м а р і д н о ю у к р а ї н с ь к о ю м о в о ю . У к р а ї н с ь к о ю м о в о ю навіть п и с а л и д о к у м е н т и .
Улітку 1859 р. г о р о д и щ е н с ь к і ц у к р о в і заводи та с а д и б у Платона С и м и ренка і Кіндрата Я х н е н к а відвідав Тарас Ш е в ч е н к о . П о е т д о г л и б и н и д у ш і
був з в о р у ш е н и й т а к о ю д і я л ь н і с т ю у к р а ї н с ь к и х патріотів. П і с л я побаченого
й п о ч у т о г о В е л и к и й К о б з а р н а п и с а в на д в е р я х с и м и р е н к і в с ь к о ї о р а н ж е р е ї :
О люди! Люди небораки!
Н а щ о з д а л и с я в а м царі?
Н а щ о з д а л и с я в а м псарі?
Ви ж т а к и л ю д и , не с о б а к и !
П л а т о н С и м и р е н к о , д і з н а в ш и с ь п р о м а т е р і а л ь н у с к р у т у поета й п р о
труднощі з виданням «Кобзаря», запропонував свою фінансову допомогу.
177

179. шЕякШШЕШШЯЯЛ
Т а к , о с т а н н є п р и ж и т т є в е в и д а н н я « К о б з а р я » Т. Ш е в ч е н к а ( 1 8 6 0 p.) було
здійснене на к о ш т и ц ь о г о б л а г о д і й н и к а , я к и й в и д і л и в п о е т у к р е д и т у р о з мірі 1 0 0 0 к а р б о в а н ц і в на д у ж е в и г і д н и х у м о в а х . К р і м т о г о , С и м и р е н к о на
ц ю с у м у викупив левову частку видання і безкоштовно поширив к н и ж к у
серед п р а ц і в н и к і в с в о ї х з а в о д і в і с е л я н .
М о л о д ш и й брат П л а т о н а , В а с и л ь С и м и р е н к о , у п р о д о в ж п ' я т д е с я т и р о к і в п і д т р и м у в а в у к р а ї н с ь к у к у л ь т у р у , л і т е р а т у р у та н а у к о в і д о с л і д ж е н н я ,
в и д і л я ю ч и щ о р і ч н о 10 в і д с о т к і в п р и б у т к і в зі с в о г о ц у к р о в о г о заводу. Вас и л ь С и м и р е н к о не ш к о д у в а в о с о б и с т и х к о ш т і в на п і д т р и м к у п р а к т и ч н о
в с і х у к р а ї н с ь к и х д р у к о в а н и х в и д а н ь , п р о в е д е н н я в е л и к о м а с ш т а б н и х національних актів і щедру благодійність для української студентської молоді. П і д п р и є м е ц ь п е р ш и м у Р о с і й с ь к і й і м п е р і ї з а с н у в а в ф о н д п і д т р и м к и
у к р а ї н с ь к о ї л і т е р а т у р и , к у л ь т у р и і н а у к и . Ц я о р г а н і з а ц і я надавала мат е р і а л ь н у д о п о м о г у б а г а т ь о м п и с ь м е н н и к а м . Перед с м е р т ю з а п о в і в у в е с ь
с в і й к а п і т а л і н е р у х о м е м а й н о на с у м у п о н а д 10 м і л ь й о н і в к а р б о в а н ц і в
українському національному руху.
У н і к а л ь н а в і с т о р і ї У к р а ї н и с п і в п р а ц я д і я ч і в к у л ь т у р и , н а у к и , літератури з п і д п р и є м ц я м и , з а п о ч а т к о в а н а ф і р м о ю « Б р а т и Я х н е н к и — С и м и р е н к о » ,
дала б значно б і л ь ш і результати і т р и в а л а б д о в ш е , я к б и не була р о з т о п тана й з н и щ е н а ц а р с ь к и м с а м о д е р ж а в с т в о м . Н а ц і о н а л ь н о - п а т р і о т и ч н а дія л ь н і с т ь в л а с н и к і в ф і р м и з а в ж д и п е р е б у в а л а під п и л ь н о ю у в а г о ю в л а д и і
к в а л і ф і к у в а л а с я я к в е л ь м и небезпечна д л я Р о с і й с ь к о ї і м п е р і ї та с а м о д е р жавства. Для знищення промисловців-патріотів і їхніх дітищ - величезн и х г о р о д и щ е н с ь к и х ц у к р о в и х з а в о д і в — влада з а с т о с у в а л а всі п о с и л ь н і
методи: ш а н т а ж , крадіжки, позбавлення кредитів, поліцейські репресивні
з а х о д и . П і с л я а р е ш т у й п о д а л ь ш о г о в і д п р а в л е н н я д о Сибіру с и н а П л а т о н а
С и м и р е н к а Л е в к а та с т р а т и А н д р і я Ж е л я б о в а (зятя Семена Я х н е н к а ) д о л я
з а в о д і в була в и р і ш е н а . ї х п р о д а л и на з л а м , п і д і р в а в ш и е к о н о м і ч н і і н т е р е с и У к р а ї н и й з а л и ш и в ш и без р о б о т и т и с я ч і п р а ц і в н и к і в . О т а к ц а р с ь к а
влада р о з п р а в и л а с я з п е р ш и м и у к р а ї н с ь к и м и п р о м и с л о в ц я м и - п а т р і о т а м и
й знищила центр національного відродження України.
Одначе в і т ч и з н я н а к у л ь т у р а й н а ц і о н а л ь н і ідеї п р о д о в ж у в а л и ж и т и ,
о т р и м у ю ч и м а т е р і а л ь н у п і д т р и м к у від В а с и л я С и м и р е н к а й с т в о р е н о г о
н и м ф о н д у . В У к р а ї н і й далі р о з в и в а л о с я і б у р я к о с і я н н я та ц у к р о в е виробництво — галузі, які започаткували й розвинули великі підприємціп а т р і о т и С и м и р е н к и і Я х н е н к и (За П. Вольвачем).
ill. Виконайте тестові завдання.
Тестові завдання для оцінювання читацьких умінь і навичок
1. П р о щ о й д е т ь с я у в с т у п н і й ч а с т и н і т е к с т у ?
А Про підтримку української культури, літератури, науки братами Яхненками і Симиренками.
Б П р о в і д в і д у в а н н я в л і т к у 1859 р. г о р о д и щ е н с ь к и х ц у к р о в и х з а в о д і в
Т. Ш е в ч е н к о м .
В П р о а к т и в н и й р о з в и т о к в У к р а ї н і б у р я к о с і я н н я та ц у к р о в и р о б н и ц т в а
завдяки діяльності Яхненків і Симиренків.
Г П р о у м о в и п р а ц і р о б і т н и к і в на з а в о д а х ф і р м и «Брати Я х н е н к и Симиренко».
2. У р о з в и т о к я к о ї г а л у з і п р о м и с л о в о с т і в н е с л и в а г о м и й в н е с о к у к р а ї н ські підприємці Яхненки і Симиренки?
178

180. ЗЪяуЛе мо&леиия
А
Б
В
Г
3.
Будівельної.
М'ясо-молочної.
Книговидавничої.
Цукрової.
Ч о м у р о с і й с ь к е с а м о д е р ж а в с т в о пильно наглядало за д і я л ь н і с т ю Я х ненків і Симиренків?
А В о н и в и с т у п а л и за повалення с а м о д е р ж а в с т в а .
Б В о н и п і д т р и м у в а л и у к р а ї н с ь к и й національний р у х .
В В о н и о т р и м у в а л и надзвичайно в е л и к і п р и б у т к и від своєї дільності.
Г В о н и с т в о р ю в а л и к р а щ і у м о в и п р а ц і для робітників, н і ж і н ш і підприємці.
4 . Х т о допоміг-Т. Ш е в ч е н к у в и д р у к у в а т и останнє п р и ж и т т є в е видання
«Кобзаря»?
А Василь Симиренко.
В Брати Я х н е н к и .
Б Платон Симиренко.
Г Карл Брюллов.
5. Н а я к і цілі Василь С и м и р е н к о заповів весь свій капітал і нерухоме майно?
А Н а видання «Кобзаря» Т. Ш е в ч е н к а .
Б Н а п і д т р и м к у у к р а ї н с ь к о г о національного руху.
В На будівництво нових ц у к р о в и х заводів.
Г Н а р о з в и т о к науки.
6 . Я к и м и були умови праці на заводах фірми «Брати Я х н е н к и Симиренко»?
А П р а ц і в н и к и о т р и м у в а л и б і л ь ш у зарплату, н і ж на і н ш и х підприємс т в а х ; мали безплатне л і к у в а н н я , о т р и м у в а л и пенсію.
Б П р а ц і в н и к и мали безплатне л і к у в а н н я і х а р ч у в а н н я , але оплата праці
була н и ж ч о ю , н і ж на і н ш и х п і д п р и є м с т в а х .
В Праця була в и с н а ж л и в о ю і м а л о о п л а ч у в а н о ю .
Г Умови праці були т а к и м и ж , я к і на і н ш и х п і д п р и є м с т в а х країни.
7. Ч и м з а й м а в с я фонд, заснований Василем С и м и р е н к о м ?
А Створенням нових р о б о ч и х м і с ц ь для безземельних селян.
Б Р о з в и т к о м ц у к р о в о г о виробництва в Україні.
В Р о з в и т к о м нових галузей п р о м и с л о в о с т і в Україні.
Г П і д т р и м к о ю у к р а ї н с ь к о ї літератури, к у л ь т у р и , науки.
8. Я к и м ч и н о м влада з н и щ и л а г о р о д и щ е н с ь к і ц у к р о в і заводи?
А Ш а н т а ж е м , позбавленням к р е д и т і в , репресивними заходами.
Б Позбавленням Симиренків і Яхненків права власності на майно і землю.
В Л і к в і д а ц і є ю спеціального фонду, заснованого Василем С и м и р е н к о м .
Г Забороною приймати на роботу працівників із сільської місцевості.
9. Я к і слова Т. Шевченко написав на дверях симиренківської оранжереї?
А «О л ю д и ! Л ю д и небораки! Н а щ о здалися вам царі?..»
Б «Учітеся, ч и т а й т е , і ч у ж о м у научайтесь, і свого не цурайтесь!»
В «Борітеся - поборете, вам Бог помагає!»
Г «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».
10. З а в д я к и я к і й діяльності у с л а в и л и с я брати С и м и р е н к и ?
А М и с т е ц ь к і й , літературній.
Б Торговельній.
В Благодійницькій, підприємницькій.
Г Національно-визвольній.
11. Я к а тема п р о ч и т а н о г о т е к с т у ?
179

181. З&'яуі С М & Є Н
О ЛН Я
180
"
А Благодійність - почесна діяльність.
Б Діяльність підприємців-патріотів Яхненків і Симиренків.
В Розвиток цукрового виробництва в Україні.
Г Підтримка Яхненками і Симиренками українських письменників.
12. Я к и й т и п м о в л е н н я п р о ч и т а н о г о т е к с т у ?
А Роздум.
В Розповідь.
Б Опис.
Г Розповідь з елементами опису.
Урок 2. С Т И С Л И Й П Е Р Е К А З Т Е К С Т У
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які основні ознаки публіцистичного стилю?
З а відповідною схемою, вміщеною на форзаці підручника, розкажіть,
які є стилі мовлення та в яких сферах життя вживається кожен з них.
^ с Е ^ У І. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль
мовлення. Доберіть свій заголовок, який виражав би основну думку. У якій ситуації можливе таке висловлювання (назвіть адресата, мету і місце висловлювання)?
МУЗИКА
ДЗВОНУ
М у з и к а дзвоНу... В о н а і з а с п о к о ю є , і н а в і ю є с п о г а д и , і з м у ш у є з а м и с литися, і проймає д у ш у . Коли я с л у х а ю мелодію дзвонів (які з часів мого
д и т и н с т в а с к и д а л и з дзвіниць церков та соборів, а с а м і храми п е р е т в о р ю в а л и на к л у б и , с к л а д и , ц е х и ч и к о н ю ш н і ) , т о в ч у в а є т ь с я м е н і в н і й м у з и к а
Відродження. А отже, і пам'ять про н а ш и х предків, традиції, культуру.
Х т о с ь м о ж е з а к и н у т и : ч и м о я т о с п р а в а п и с а т и п р о д з в о н и . А д ж е я не
с л у ж и т е л ь ц е р к в и , не дзвонар, не в и к о н а в е ц ь духовної м у з и к и . А річ у
тім, щ о пригадався мені випадок, щ о стався з одним знайомим. Ж и в він
у Д а р н и ц і (це р а й о н К и є в а ) п о р у ч із л і с о м . П о в і т р я с в і ж е , та в е с ь ч а с й о м у
д о к у ч а л и к а ш е л ь , н е ж и т ь , г о л о в н и й біль.
І о с ь переїхав у нове місце - поблизу Волод и м и р с ь к о г о собору. І почалось у нього нове
ж и т т я — без н е д у г і б о л і в . З а п и т у є в мене:
« М о ж е , в п л и н у л о , н а мене с в я т е м і с ц е ? » .
Х о ч у відповісти й о м у цілком серйозно:
неодмінно вплинуло і святе місце. А д ж е
з г а д а й м о , щ о в У к р а ї н і х р а м и з в о д и л и на
місцях, які ретельно вибирали, перевіряли
р а м к а м и з л о з и , ч и н е м а є т а м , я к тепер к а ж у т ь , п а т о г е н н и х * з о н . Та, на м о ю Думку,
в п л и н у л о на з д о р о в ' я т о г о ч о л о в і к а те, щ о
він щ о д н я в р а н ц і й у в е ч е р і ч у в д з в о н и , б о
м е ш к а в біля собору.
Було я к о с ь у пресі повідомлення: учені дослідили, щ о низькі тембри дзвонів з м е н ш у ю т ь вміст х в о р о б о т в о р н и х вірусів у повітрі.
Щ о п р а в д а , вчені п о я с н ю ю т ь ц е і н ш и м .
Троїцько-Іллінський монастир Н а п р и к л а д , д о к т о р м е д и ч н и х н а у к , а к а д е (Чернігів)
м і к Віталій Гирін вважає: д і ю т ь на л ю д и н у

182. З&я^не мо&лєння
віра, н а с т р і й , п е в н і с т ь у т о м у , щ о н е д у г у м о ж н а п о д о л а т и . З а в д я к и ц ь о м у
посилюється імунна система, хворобу відступає.
З ц и м м о ж н а ц і л к о м погодитися. К о ж е н , х т о с л у х а є церковні дзвони, відчуває, я к з а с п о к о ю є т ь с я й о г о нервова система, я к здоровішає у в е с ь організм.
Дзвони з а в ж д и відігравали в е л и к у р о л ь у ж и т т і міст і сіл. Вони с к л и к а л и
людей на віче, попереджали, о п о в і щ а л и , б и л и на сполох. Збирали г р о м а д у на
о б о р о н у землі рідної, для розв'язання в с і х в а ж л и в и х і нагальних проблем.
В е л и к у р о л ь о р г а н і з а т о р а л ю д е й в и к о н у в а в д з в і н — цей і н с т р у м е н т од
Б о г а . А д ж е к о л и с ь В с е в и ш н і й с к а з а в п р о р о к у М о й с е ю : з р о б и с о б і срібні
с у р м и у вигляді кута, і вони с у р м и т и м у т ь на скликання громади.
Однак щ е д о в г о на з е м л і не було т а к о г о і н с т р у м е н т а . Л и ш е на п о ч а т к у
V ст. с в я т и й П а в л и н з р о б и в ті срібні с у р м и , і в к а з а в й о м у на це т а к о ж Бог.
Я к о с ь уві сні почув єпископ д и в о в и ж н у мелодію, щ о притягувала його,
к л и к а л а , т р и в о ж и л а д у ш у . Він п і ш о в на з в у к , і м е л о д і я в и в е л а й о г о д о
п о л я , де р о с л и п р е к р а с н і к в і т и н е б е с н о г о к о л ь о р у — д з в і н о ч к и . Ц е в о н и
д з в е н і л и , це ї х н я п і с н я б е н т е ж и л а д у ш у , з м у ш у в а л а с е р ц е ч а с т і ш е б и т и с я .
Р а п т о м є п и с к о п п о м і т и в , щ о не й о г о о д н о г о п о к л и к а л а н е з е м н а м е л о д і я :
звідусюди до поля наближалися л ю д и , зачаровані д и в н и м и звуками. І тоді
Б о г с к а з а в с в я т о м у П а в л и н о в і , щ о т а к о ї ф о р м и м а ю т ь б у т и срібні с у р м и .
С в я т и й П а в л и н з р о б и в д з в о н и . К в і т к а в і д д а л а витворові не т і л ь к и с в о ю
ф о р м у , а й назву. Та щ е м а й ж е два с т о л і т т я в и н а х і д є п и с к о п а п р о л е ж а в без
д і ї . Л и ш е на п о ч а т к у V I I с т . П а п а Р и м с ь к и й Савеніан з н а й ш о в й о г о д у х о вне п р и з н а ч е н н я в х р и с т и я н с т в і .
Настрій дзвону завжди передається слухачам. Приміром, коли померла
л ю д и н а , т о д з в і н с п о ч а т к у с у м н о с п о в і щ а є п р о ц е , але п о т і м з в у ч а т ь світлі
н о т и : т а к , л ю д и н и н е м а є , але ї ї д у ш а в і ч н а , в о н а з а в ж д и ж и т и м е в п а м ' я т і
рідних, близьких, нащадків.
М у з и к у д з в о н і в ч а с т о н а з и в а ю т ь м у з и к о ю н е б е с , м у з и к о ю , щ о л и н е від
с а м о г о Б о г а . Є в т и х д з в о н а х , п е в н о , я к а с ь т а є м н и ц я , р о з г а д а т и я к у , маб у т ь , н е м о ж л и в о (За Н. Земною).
* Патогенний - який є причиною хвороби; хвороботворний.
II. Розкажіть, які враження у вас лишилися від слухання церковних дзвонів.
Чому музику дзвонів називають «музикою небес»?
III. Перегляньте текст, швидко знаходячи в ньому уривок, у якому розповідає т ь с я про: а) роль дзвонів ужитті міст і сіл; б) квітку, яка віддала дзвонам свою
форму.
S J l V . Поясніть лексичне значення виділених слів. З а потреби скористайтеся тлумачним словником.
^ V . Прочитайте ще раз текст. Запишіть його складний план. З а планом стисло
перекажіть текст (усно). Скористайтеся пам'яткою «Як працювати над стислим переказом», поданою нижче.
Я к працювати над стислим переказом
1. П р о ч и т а й т е т е к с т , визначте й о г о т е м у й о с н о в н у д у м к у .
2. В и д і л і т ь у т е к с т і й о г о ч а с т и н и ( о с н о в н і й д р у г о р я д н і ) .
3. В и з н а ч т е , я к і ч а с т и н и м о ж н а з н я т и , я к і - о б ' є д н а т и , а я к і - у з а г а л ь нити.
4. Прочитайте текст удруге.
181

183. 5. С к л а д і т ь п л а н переказу.
6. За п л а н о м п е р е к а ж і т ь т е к с т ( у с н о ч и п и с ь м о в о ) .
Способи ущільнення тексту
• Відкидання другорядного.
• Узагальнення матеріалу виділенням одиничних фактів.
Урок 3. ТВІР У П У Б Л І Ц И С Т И Ч Н О М У СТИЛІ
Н А МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ Т Е М У
f I ' 1 ' F З а відповідною схемою, уміщеною на форзаці підручника, розкажіть
про основні вимоги до мовлення.
^ Т і р Р і. Прочитайте тексти. Визначте тему та основну думку кожного з них.
Чи пов'язані теми текстів з морально-етичними проблемами (питання поведінки, особливостей характеру, поглядів, переконань)? З чого, на вашу думку,
починається байдужість та егоїзм?
Ш А Н У Й Т Е М А Т Е Р І В СВОЇХ
Н е в р о ж а й н и й 1947-й. Н е з н а ю , ч и в и ж и л и б м и , т о д і ш н і х л о п ч и к и й дів ч а т к а , д и т и н с т в о я к и х п р и п а л о на в а ж к і в о є н н і й п і с л я в о є н н і р о к и , я к б и
не р я т і в н а з а т і р к а , щ о ї ї щ о д е н н о в а р и л а н а м т і т к а М а р и н а .
Щ е й р о с а не в и п а р у є т ь с я зі с п о р и ш у , а м и м і р я є м о т о й о к р о п л е н и й
ш л я х б о с и м и п о р е п а н и м и н о г а м и . М і ц н о п р и т и с к а є м о д о грудей г л и н я н і
г о р щ и к и . . . За к і л ь к а х в и л и н в о н и н а п о в н я т ь с я р і д и н о ю , на дні я к о ї п р и чаїлися борошняні грудочки.
- В і з ь м і т ь щ е й п о ш м а т о ч к у х л і б ц я . Н і ч не с п а л а - п е к л а . Ось - свіженький.
Беремо той дарунок і приказуємо, як удома мама вчила:
- Дай Б о ж е Вам здоров'я, тітонько!..
Доброта цієї ж і н к и врятувала тоді ж и т т я багатьом моїм одноліткам.
Однак п о д а л ь ш а д о л я н а ш о ї д о б р о д і й н и ц і с к л а л а с я з о в с і м не т а к , я к ц ь о г о х о т і л о с я б...
С и н , п о в е р н у в ш и с ь з а р м і ї , одруж и в с я , а з г о д о м в и ї х а в на б а т ь к і в щ и н у д р у ж и н и - десь під Ростов.
Т і т к а М а р и н а ж и л а с а м а в нев е л и к і й х а т и н і . Одного д н я о т р и м а л а д о в ж е л е з н о г о л и с т а від с и н а .
Сусідка читала й заздрила: клич у т ь ї х а т и д о н и х . Т о ж і не с а м о т н я , я к п л е с к а л и злі я з и к и . . . Усе
буде гаразд. Д у м а л а - д у м а л а м а т и й
в и р і ш и л а : заслабну, з о в с і м з л я ж у
раптом — щ о робитиму сама в чотир ь о х с т і н а х ? В і д п о в і л а , щ о згодна
на переїзд. П р о д а л а н е г а й н о х а т у
і весь нехитрий скарб. Добралася з
г о р е м п о п о л а м д о с и н а , г р о ш і відразу й о м у віддала.
А. Гайдамака. Сад моєї матері

184. ЗЬяуле мо&леиия
Та недовго судилося пожити в мирі та злагоді. Порозкошувала з місяць - і край, онуки - усі вочевидь - стали зневажати та кривдити стареньку. А потім запропонували:
- А чи не повернутися вам, мамо, назад до свого села?..
- Охоче б, - сказала вона. - А л е до кого? Х т о прийме мене тепер стару й
хвору, я к щ о і своїм не потрібна?
Вихід знайшовся. Зв'язали в тугий вузлик одяг, посадили в найману
автомашину й «підкинули» до будинку престарілих. Там і померла, кажуть, наша люба тітонька Марина.
Не зросила її чоло скупа синова сльоза, не пронизав тишу плач когось із рідних. Самітні, такі, як і вона, старенькі втирали зволожені очі... (В. Гайдук).
ДРУГ
Друг - не двійник і не дзеркало, а співрозмовник. Я к щ о ти хочеш, щоб
розуміли тебе, спробуй спочатку зрозуміти іншого. Замість того щоб скаржитися на байдужість оточуючих, придивися до себе - я к ти сам реагуєш
на душевний стан товаришів, чи помічаєш, коли їм погано.
М и всі більше любимо говорити, ніж слухати. Уміння уважно слухати - не тільки ознака вихованості, а й справжній людський талант,
який завжди привертає симпатії. Спробуй же не замикатися в собі й не
нав'язувати іншому своїх переживань, а прислухатися до того, що почуває
він. Цілком імовірно, щ о ти відразу ж зустрінеш взаємний інтерес і щиросердний відгук.
Друг - не просто людина, якій можна вилити душу. Для цього може підійти й випадковий попутник, якого ти ніколи більше не побачиш. Дружба — найвища форма взаємної відповідальності, коли два «Я» зливаються
в таке саме неповторне, особливе «Ми» (І. Кон).
^ II. Складіть усний твір у публіцистичному стилі за складним планом на одну з
тем: «Родинна злагода», «Світ потребує милосердя», « З чого починається милосердя?», «Шануйте матерів своїх», «Друг - не двійник і не дзеркало», «Дружба - найвища форма взаємної відповідальності».
III. Послухайте твори однокласників, укажіть на позитивні сторони робіт.
Складіть і запишіть твір у публіцистичному стилі за складним планом
на одну з тем: «Щоб повірити в добро, треба почати творити його», «Бути толерантним - це ж так просто», «Не копай іншому яму, бо с а м у неї впадеш»,
«Яке воно, справжнє кохання?».
Урок 4. У С Н И Й П Е Р Е К Л А Д ОЗВУЧЕНОГО Т Е К С Т У
ф І ^ с Т І. Прослухайте з голосу вчителя чи однокласника текст. Прокоментуйте ознаки роздуму, опису і розповіді. Як вони співвідносяться? Проаналізуйте
вжиті в тексті мовні засоби.
Л Е Г Е Н Д А ОБ И К А Р Е
Еще в глубокой древности люди мечтали о том, чтобы овладеть небом.
В легенде, которую создали древние греки, отразилась эта мечта.
Величайшим художником, скульптором и архитектором Афин был Дедал. Он высекал из белоснежного мрамора такие дивные статуи, что они
казались живыми.
183

185. Ж и л Д е д а л у ц а р я М и н о с а , к о т о р ы й не
х о т е л , ч т о б ы е г о м а с т е р р а б о т а л д л я других. Долго д у м а л Дедал, как ему бежать с
Крита, и наконец придумал.
Он набрал перьев, с к р е п и л и х л ь н я н ы м и
н и т к а м и и в о с к о м , ч т о б ы и з г о т о в и т ь из н и х
к р ы л ь я . Дедал работал, а его с ы н И к а р и г р а л
возле о т ц а . Н а к о н е ц Дедал з а к о н ч и л р а б о т у
и сказал сыну: «Слушай, Икар, сейчас м ы
у л е т и м с К р и т а . Б у д ь о с т о р о ж е н в о время полета. Н е с п у с к а й с я с л и ш к о м б л и з к о к м о р ю ,
ч т о б ы с о л е н ы е б р ы з г и не могли с м о ч и т ь т в о и
крылья. Не поднимайся и слишком высоко,
б л и з к о к солнцу, ч т о б ы ж а р а не растопила
в о с к , - тогда р а з л е т я т с я все перья. За м н о й
лети, не о т с т а в а й о т меня».
Отец с с ы н о м н а д е л и к р ы л ь я и л е г к о п о д н я л и с ь в в о з д у х . Ч а с т о оборач и в а л с я Д е д а л , ч т о б ы п о с м о т р е т ь , к а к л е т и т е г о с ы н . Б ы с т р ы й полет заб а в л я л И к а р а , все с м е л е е в з м а х и в а л он к р ы л ь я м и . И к а р з а б ы л наставлен и я о т ц а . С и л ь н о в з м а х н у в к р ы л ь я м и , о н взлетел в ы с о к о , под с а м о е небо,
чтобы приблизиться к солнцу. Палящие лучи солнца растопили воск,
к о т о р ы й скреплял перья крыльев, перья выпали и разлетелись далеко по
в о з д у х у , г о н и м ы е в е т р о м . В з м а х н у л И к а р р у к а м и , но нет на н и х к р ы л ь е в .
Упал о н с о с т р а ш н о й в ы с о т ы в м о р е и п о г и б в е г о в о л н а х .
Дедал о б е р н у л с я , с м о т р и т п о с т о р о н а м . Н е т И к а р а . Г р о м к о стал он
звать с ы н а : « И к а р , И к а р ! Где т ы ? О т к л и к н и с ь ! » . Н е т о т в е т а . У в и д е л Дедал
в м о р с к и х в о д а х перья - и п о н я л , ч т о с л у ч и л о с ь . К а к в о з н е н а в и д е л о н с в о е
и с к у с с т в о и т о т д е н ь , к о г д а з а д у м а л у л е т е т ь с Крита!
А тело Икара долго носилось по волнам моря, которое с тех пор стало
называться Икарийским.
Дедал ж е п р о д о л ж а л с в о й п о л е т и п р и л е т е л в С и ц и л и ю ( П о Н. Куну).
II. Складіть план тексту. З а планом усно перекажіть прослухане українською
мовою. Виділіть тематичні речення.
Урок 5. В И Б І Р К О В И Й П Е Р Е К А З Т Е К С Т У Х У Д О Ж Н Ь О Г О С Т И Л Ю
П Р И Г А Д А Й Т Е * Які основні ознаки художнього стилю?
^ t ' ^ P І. Чи доводилося вам бути в Почаївській лаврі, або дивитися телевізійну
передачу, чи слухати розповідь про цю пам'ятку історії та культури? Розкажіть
про це однокласникам та опишіть свої враження від побаченого (почутого).
II. Розкажіть, що ви відчували, коли з відстані споглядали пам'ятку релігійного
призначення (лавру, церкву, костел тощо). Про що думали, наближаючись до
цієї споруди і зайшовши в неї?
Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль
мовлення.
П О Д О Р О Ж ДО С В Я Т И Х М І С Ц Ь
Перед с а м и м и ж н и в а м и с т а л а с я п о д і я , щ о л и ш и л а В о л о д ь к о в і г л и б о к и й слід. Одного дня з Дерманя прибуло кілька молодих ж і н о к . ї д у т ь до

186. З&я^иемо&лення
Почаєва. Це вперше, відколи затихла війна. К л и ч у т ь т а к о ж Катерину і
Володька.
Володько на такі справи перший. І мати не проти цього.
Щ е звечора палах котить у челюстях печі вогонь. Печуть к о р ж і і смажать
м'ясо. На другий день раненько - ще сонце не винеслося з-за жолобецького
лісу - відхід. Володько накульбачив на себе торбу. Чоботи позв'язував на
палиці, а йде босоніж...
Щ е далеко, д у ж е далеко, двадцять два кілометри той Почаїв, але з гори
Хрест у ж е виразно видно золоту баню його дзвіниці, щ о палахкотить у соняшній зливі. Вона стоїть на чорній смузі лісу, мов маяк на скелі океану.
Ліси, яри. Сходять мандрівники вниз. Баня Почаєва ховається. Під ногами
міняється ґрунт. М і ж гаями крейдяні поля, вбогі розбиті села, виснажені
люди.
Слід війни помітно надто виразно. Чагарники к о л ю ч о г о дроту вростаю т ь бур'яном. Де-не-де на місці к о л и ш н і х сіл зводяться хатки; через непокриті стріхи курить дим, голі діти вибігають на дорогу.
— Дайте, тіточко, кусник хліба! — протягають худі, мов патики, рученята. Подорожні скидають торби, в и й м а ю т ь хліб, дають. Урадувані діти
біжать до своїх недокінчених хат.
Володько сидить на камені в гурті мандрівників і думає. У ногах сіпає
біль. Засмажене сонцем обличчя горить. У голову тиснуться д у м и над минулим, теперішнім і будучим. Уявляється йому війна, щ о бушувала тут
ще недавно. Уявляються ті люди, щ о робили з цієї землі руїну, билися,
клалися трупом, щоби все так нагло урвати і безславно зникнути.
Поїли, попили, відпочили, обділили жебрацьку дітвору та калік і далі.
Дівчата веселі, с м і ю т ь с я , ж а р т у ю т ь . Володькові радісно, але йому ніколи сміятися. Його приневолює до поважності надзвичайна хвилина. Зворушливе, дивовижне, надзвичайне дивовисько, яке п р о й ш л о перед його
Т. Шевченко. П о ч а ї в с ь к а лавра з півдня
185

187. 3&ЯЗИЄ мо&леИИЯ
о ч и м а , - це війна. І от тепер він с т у п а є п о т и х м і с ц я х , де к о ж н и й к а м і н е ц ь
к р и ч и т ь в і й н о ю . П о д о р о з і в а л я ю т ь с я р о з б и т і в і й с ь к о в і в о з и , різні р е ч і ,
набої. П о п о л я х р о з с и п а н і я м и в і д с т р і л е н , щ о р в а л и с ь .
П о ч а ї в с ь к и й л і с . Старі т о в с т ю ч і дерева. І т у т п о м і т н о в і й н у . Р о з т о р о щ е ні стовбури, укриття. Порозкидані речі.
У лісі д е щ о прохолодніше. Йдеться легше. Ж а р т и і с м і х с т и х а ю т ь , б о щ е
півгодинки, щ е пара кілометрів, і перед о ч и м а Почаїв. В и х о д я т ь на взлісся.
Усі з у п и н я ю т ь с я , с т а ю т ь н а в к о л і ш к и , х р е с т я т ь с я . В о л о д ь к о в п о л о н і
в р а ж е н н я . Він х р е с т и т ь с я т а к о ж . П е р е д о ч и м а в е л е т е н с ь к а , м а є с т а т н а пос т а т ь лаври зі в с і м а її б у д о в а м и . В о л о д ь к о безліч р а з і в б а ч и в ї ї на м а л ю н к а х і о т а ж тепер н а р е ш т і б а ч и т ь ї ї в л а с н и м и о ч и м а . Ц е вона, та г о р а , де
п а с т и р і п о б а ч и л и на с к е л і Б о ж у Матір. Ц е т у т з м а г а л и с я з д о б у т и с в я т и н ю
т у р к и , щ о в п а л и ж е р т в о ю к а р и Матері Бога.
С и л а в р а ж е н н я , віри о х о п и л а й у з б р о ї л а й о г о . Він б а ч и т ь л и ш е в е л и к а н с ь к у білу, з а л и т у п е р е д в е ч і р н і м с о н ц е м с в я т и н ю , д о я к о ї в п р о д о в ж в і к і в зі
в с і х к у т о ч к і в й о г о рідної з е м л і с п л и в а л и л ю д и , щ о б и б о д а й т у т , р а з о м із
в о д о ю зі « с т о п и » Матері Б о г а , з а ч е р п н у т и п і д с и л е н н я віри - є д и н о ї о п о р и
жорстокого селянського існування.
Ударив в е л е т е н с ь к и й дзвін; і від й о г о г р о м о в о г о р о к о т у з а т р е м т і л и
л ю д и , дерева, з е м л я .
- Ну, л ю д и ! В ж е час! В с т а в а й м о !
. Серед г л и б о к о ї т и ш і , п і д з в у к и в е л е т е н с ь к о г о д з в о н у с л о в а ті в и д а ю т ь с я
закликом.
Усі в с т а ю т ь , н а з у в а ю т ь на н о г и в з у т т я і й д у т ь . Усе б л и ж ч е і б л и ж ч е л а в ра. Все б л и ж ч е і ближче мета. Все п о т у ж н і ш е гуде великий дзвін, розтягаю ч и с в о є б а м к а н н я г е т ь н а в к о л о , я к д а л е к о с я г н е о к о (За У. Самчуком).
II. Знайдіть у тексті мовні засоби, вжиті для художнього опису місцевості та
пам'ятки історії й культури. Які слова та словосполучення допомагають автору висловити с в о є ставлення до описуваного?
III. Прогляньте текст, швидко знаходячи в ньому речення з прямою мовою.
IV. Дайте відповіді на запитання.
1.
2.
3.
4.
Я к и м побачили подорожні Почаїв здалеку?
Через щ о пролягала дорога до Почаєва? К о г о зустрічали подорожні?
Про щ о д у м а в хлопець під час подорожі?
Я к і враження охопили Володька, коли він п р и й ш о в до святині?
J j l ' l T Прочитайте текст попередньої вправи ще раз, вибираючи ту частину,
в якій розповідається про дорогу Володька до Почаєва та його враження від
лаври. Складіть і запишіть план цієї частини. З а планом перекажіть прочитане. Скористайтеся поданою нижче пам'яткою «Як працювати над вибірковим
переказом».
Я к працювати над вибірковим переказом
1. Виберіть із т е к с т у л и ш е т о й м а т е р і а л , я к и й н е о б х і д н и й д л я р о з к р и т тя теми.
2. О б д у м а й т е к о м п о з и ц і ю переказу.
3. С к л а д і т ь п л а н .
4. Перекажіть текст.
5. З н а й д і т ь і в и п р а в т е н е д о л і к и в з м і с т і й м о в н о м у о ф о р м л е н н і .
186
,

188. т&'я^не мо&ления
Урок 6. В И Б І Р К О В И Й П Е Р Е К А З Т Е К С Т У Н А У К О В О Г О С Т И Л Ю
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які основні ознаки наукового стилю?
VSM0 Ч и доводилося вам читати літературу або дивитися телевізійні передачі, фільми про історію Олімпійських ігор та одне з чудес світу - статую З е в с а
Олімпійського? Розкажіть, що вас найбільше вразило.
II. Пригадайте і розкажіть, що вам відомо з уроків історії про давнє місто Олімпію. Які ви знаєте пам'ятки історії та культури Стародавньої Г р е ц і ї ? ^
1'|;У І. Прочитайте текст. Доведіть, що він належить до наукового стилю.
У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання? Щ о виражає заголовок тексту: тему чи основну думку?
ЗЕВС О Л І М П І Й С Ь К И Й
Н а з а х і д н о м у у з б е р е ж ж і с у ч а с н о ї Г р е ц і ї , б л и з ь к о 150 к і л о м е т р і в на
з а х і д від А ф і н , р о з т а ш о в у в а л о с я д р е в н є м і с т о О л і м п і я , с л а в а п р о я к е п о ш и р ю в а л а с я д а л е к о за й о г о м е ж і . За п е р е к а з а м и , с а м е т у т З е в с в с т у п и в
у б о р о т ь б у зі с в о ї м б а т ь к о м , к р о в о ж е р л и в и м і в і р о л о м н и м К р о н о м , я к и й
п о ж и р а в с в о ї х д і т е й , о с к і л ь к и о р а к у л п е р е д б а ч и в й о м у з а г и б е л ь від р у к и
с и н а . В р я т о в а н и й м а т і р ' ю , з м у ж н і л и й Зевс п е р е м і г К р о н а .
На честь цієї перемоги було започатковано Олімпійські ігри, щ о вперше
в і д б у л и с я у 776 р. д о н.е. М и н у л о б і л ь ш е д в о х с т о л і т ь , і в 4 5 6 р. д о н.е. в
О л і м п і ї а р х і т е к т о р Л і б о н з б у д у в а в х р а м , п р и с в я ч е н и й Зевсу, щ о с т а в г о л о в н о ю с в я т и н е ю м і с т а . О с к і л ь к и на т о й час м і ц ь Д а в н ь о ї Г р е ц і ї п о с т і й н о
зростала, стиль х р а м у здавався надто простим. Було вирішено поставити в н ь о м у в е л и ч н у с т а т у ю Зевса О л і м п і й с ь к о г о . Г о л о в н и м а р х і т е к т о р о м
здійснення цього завдання призначили афінського скульптора Фідія.
М а й с т е р п о ч а в з а к л а д а т и с т а т у ю б л и з ь к о 4 4 0 р. д о н.е. Р о к о м р а н і ш е
він р о з р о б и в т е х н і к у , щ о б п і д г о т у в а т и безліч з о л о т а й с л о н о в о ї к і с т к и д л я
будівництва. Фідій вирізав і ліпив частини статуї, перш н і ж вони могли
б у т и зібрані в є д и н е ц і л е в с а м о м у х р а м і .
К о л и будівництво 12-метрової статуї було завершене, ї й ледве вистачило
місця в х р а м і . А н т и ч н и й географ Страбон писав: « Х о ч сам х р а м д у ж е велик и й , скульптор р о з к р и т и к о в а н и й за те, щ о не врахував реального співвідношення пропорцій статуї д о храму. Він показав Зевса п о с а д ж е н и м на трон, але
з головою, я к а м а й ж е упирається в с т е л ю , щ о б у нас складалося в р а ж е н н я ,
щ о я к щ о Зевс встане, т о г о л о в о ю дістане д а х у х р а м у » .
В е л и ч і к р а с а с т а т у ї Зевса Олімпійського настільки вразили сучасf '
г/ж. * і
н и к і в , щ о с к у л ь п т у р а була визнана
о д н и м із с е м и ч у д е с світу.
Твори давніх істориків, археологічні з н а х і д к и (невеликі копії, зображення на монетах) донесли д о нас
с к у л ь п т у р н и й образ давньогрецького б о ж е с т в а . Ф і д і й зобразив Зевса,
я к и й с и д и т ь на троні. Оливковий вінок п р и к р а ш а в голову бога, борода
х в и л я с т и м и п а с м а м и обрамовувала
й о г о о б л и ч ч я , з л і в о г о плеча спадав
Зевс Олімпійський
187

189. п л а щ , щ о прикривав ч а с т и н у ніг. Ф і г у р а Зевса була виконана з дерева, і на
ц ю основу за д о п о м о г о ю бронзових і залізних ц в я х і в , спеціальних гачків кріп и л и с я деталі зі слонової к і с т к и і золота.
О б л и ч ч я й р у к и б у л и зі с л о н о в о ї к і с т к и , в о л о с с я , б о р о д а , в і н о к , п л а щ і
в а н д а л і — із з о л о т а , о ч і — з к о ш т о в н и х к а м е н і в . М а н д р і в н и к и , я к і б а ч и л и
Зевса в О л і м п і ї , н а з и в а л и д и в н и м и п о є д н а н н я в й о г о л и к у в л а д н о с т і і милосердя, мудрості і доброти.
Перед п'єдесталом був влаштований невеликий басейн, викладений
б л а к и т н и м е л е в к с і н с ь к и м к а м е н е м і б і л и м м а р м у р о м . Зі с л і в д а в н ь о г р е ц ь к о г о п и с ь м е н н и к а П а в с а н і я , басейн с л у ж и в д л я с т о к у з а л и ш к і в о л и в к о в о г о м а с л а , я к и м р е г у л я р н о з м а щ у в а л и с т а т у ю (масло з б е р і г а л о с л о н о в у
к і с т к у в і д р о з с и х а н н я ) . Світло, щ о п р о н и к а л о к р і з ь двері т е м н о г о х р а м у ,
в і д б и в а ю ч и с ь в і д п о в е р х н і р і д и н и в б а с е й н і , п а д а л о на з о л о т о о д я г у Зевса і
о с в і т л ю в а л о й о г о г о л о в у ; л ю д я м , я к і в х о д и л и , з д а в а л о с я , щ о с я й в о йде від
самого лику божества.
Нащадки високо цінили витвір Фідія. Знаменитий оратор і політичний
діяч Р и м у Цицерон назвав Зевса Олімпійського втіленням краси. Римс ь к и й п и с ь м е н н и к і в ч е н и й Гай П л і н і й С т а р ш и й в в а ж а в с к у л ь п т у р у незрівнянним шедевром.
Протягом багатьох років храм в Олімпії приваблював відвідувачів і
п о к л о н н и к і в зі в с ь о г о с в і т у . У п е р ш о м у с т о л і т т і р и м с ь к и й і м п е р а т о р Калігула спробував перемістити с т а т у ю в Рим. Проте його спроба зазнала
невдачі.
П і с л я т о г о я к у 391 р. і м п е р а т о р Ф е о д о с і й з а б о р о н и в О л і м п і й с ь к і і г р и ,
х р а м б у л о з а к р и т о . А з ч а с о м с п о р у д у п о ш к о д и л и з е м л е т р у с и , о б в а л и , пож е ж і й повені. Багаті греки перемістили с т а т у ю Зевса до палацу Констант и н о п о л я . Т а м в о н а з б е р і г а л а с я , п о к и не була з н и щ е н а в е л и к о ю п о ж е ж е ю
в 4 6 2 р. (Із посібника).
Перегляньте текст, швидко знаходячи в ньому дати та висловлювання відомих людей про пам'ятку.
Уявіть, що в а м т р е б а н а п и с а т и с т а т т ю в науково-популярний журнал
д л я ваших однолітків про історію с т в о р е н н я в Олімпії храму й статуї З е в с а та долю цих пам'яток. П р о ч и т а й т е текст « З е в с Олімпійський» удруге,
в и б р а в ш и з нього матеріал д л я р о з к р и т т я т е м и . Пригадайте відповідну
інформацію, в з я т у з інших д ж е р е л . Складіть план статті. З а планом запишіть текст.
Урок 7. С Т И С Л И Й П Е Р Е К А З Т Е К С Т У Н А У К О В О Г О С Т И Л Ю
^ S S F
Прослухайте текст з голосу вчителя. Визначте теми й мікротеми. Доведіть, що текст належить до наукового стилю. У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання (назвіть адресата, мету і місце висловлювання).
ТРИПІЛЬСЬКА
КУЛЬТУРА
Щ о ж таке трипільська культура?
О с т а н н і м ч а с о м дедалі б і л ь ш е л ю д е й ц і к а в л я т ь с я ц і є ю ц и в і л і з а ц і є ю , щ о
існувала понад 6 т и с я ч р о к і в д о н.е. Б л и з ь к о с т о л і т т я т о м у в і д о м и й археолог
В і к е н т і й Х в о й к а біля с е л и щ а Т р и п і л л я , щ о на К и ї в щ и н і , вперше в і д к р и в
з а л и ш к и давньої ц и в і л і з а ц і ї , щ о й о д е р ж а л а назву « т р и п і л ь с ь к а » .
188

190. ЗФя^ие мовлення
Ц е була х л і б о р о б с ь к а д е р ж а в а .
Більшість
сільськогосподарських
к у л ь т у р т о г о ч а с у в и р о щ у ю т ь на
нашій землі й до сьогодні. Пізніше
свідчення цієї багатої і блискучої
хліборобської культури, яка має
б е с п о с е р е д н є в і д н о ш е н н я д о праукраїнської історії, були знайдені
на в е л и ч е з н и х о б ш и р а х від Слобідс ь к о ї У к р а ї н и д о С л о в а ч ч и н и , від
Ч е р н і г і в щ и н и д о Ч о р н о г о м о р я та
Трипільська культура
Балканського півострова. Ц я могутня прадавня цивілізація, щ о називається «Золотим віком людства»,
мала надзвичайно багату, блискуче розвинену культуру хліборобів, досконалі з н а р я д д я п р а ц і , в и с о к о р о з в и н е н е та п р о д у к т и в н е с к о т а р с т в о .
З р а н н ь о г о періоду т р и п і л ь с ь к і п л е м е н а п р о ж и в а л и н е в е л и к и м и о б щ и н а м и , к о ж н а с і м ' я мала о к р е м у с а д и б у . В о н и в е л и власне г о с п о д а р с т в о ,
о б р о б л я л и з е м л ю , д о г л я д а л и за х у д о б о ю , з а й м а л и с я п о л ю в а н н я м , забезп е ч у в а л и себе п о б у т о в и м и р е ч а м и , г о т у в а л и г о н ч а р н и й п о с у д . К р і м т о г о ,
з б е р е г л и с я з р а з к и у н і к а л ь н о г о м і с т о - та ж и т л о б у д у в а н н я . Іноді п р о т о м і с та м а л и населення б л и з ь к о 50 т и с я ч ч о л о в і к . Н а й б і л ь ш и м и т р и п і л ь с ь к и м и п о с е л е н н я м и б у л и п р о т о м і с т а в м е ж и р і ч ч і Д н і п р а та П і в д е н н о г о Б у г у .
Я к показали розкопки, властивою особливістю селища трипільських часів
б у л о те, щ о ж и т л а в ц ь о м у с е л и щ і б у л и р о з т а ш о в а н і по к о л у . О т ж е , середина с е л и щ а с т а н о в и л а вільну, н е з а б у д о в а н у п л о щ у — це б у в м а й д а н .
Ч и не н а й б і л ь ш и й інтерес становить гончарство, щ о є г о л о в н о ю п р и к м е т о ю трипільської культури. Це різні ф о р м и розписного посуду: глечики, миск и , макітри, ж е р т о в н і п о с у д и н и у вигляді тварин (бика, вепра).
Модельки т р и п і л ь с ь к и х хат, щ о знайдені під час р о з к о п о к , в к а з у ю т ь , щ о
хати розмальовувалися я к ззовні, т а к і зсередини. Ц е й звичай, я к відомо, зберігся і д о н а ш и х часів. А л е слід визнати, щ о 5 т и с я ч р о к і в т о м у трипільці
м а л ю в а л и свої х а т и естетично д о с к о н а л і ш е й значно барвистіше. Т а к о ж знайдені зразки сільськогосподарського с о н я ч н о г о календаря, різних видів писемності та т к а ц ь к и х ремесел.
У д р у г і й п о л о в и н і V т и с . д о н.е. г о н ч а р н е в и р о б н и ц т в о з о с е р е д и л о с я в
руках ремісників. І саме з цього часу виник посуд, розмальований складними орнаментальними схемами, в я к і інколи вплетено зображення фігур
л ю д е й , т в а р и н і п т а х і в , а с т р а л ь н и м и з н а к а м и , щ о в і д б и в а ю т ь багаті у я в лення т р и п і л ь ц і в п р о п о х о д ж е н н я та б у д о в у світу.
Д о м і н у є о б р а з ж і н к и М а т е р і - Б о г и н і в с и д я ч о м у або с т о я ч о м у п о л о ж е н ні. Т а к і ф і г у р к и з н а п р о ч у д т е п л о ю е н е р г е т и к о ю щ е д о т е п е р з н а х о д я т ь
в ч е н і - а р х е о л о г и , і це с в і д ч и т ь п р о б е з п е р е р в н і с т ь н а ш о ї і с т о р і ї т а к у л ь т у ри, п р о т е , щ о н а ш і п р е д к и з а л и ш и л и н е о ц і н е н н і с к а р б и , я к и м и м и м о ж е м о п и ш а т и с я перед у с і м с в і т о м . Н а д у м к у д о с л і д н и к і в , б а г а т о в ч о м у д а в н я
к у л ь т у р а набагато с к л а д н і ш а , н і ж с у ч а с н а .
У к р а ї н а , м а ю ч и в е л и ч е з н у к і л ь к і с т ь б е з ц і н н и х п р е д м е т і в е п о х и трипільської культури, має шанс стати світовим центром для всіх, х т о цікав и т ь с я і с т о р і є ю л ю д с т в а (В. Коротя-Ковальська).
З " . Випишіть із тексту ключові слова. Поясніть їхнє лексичне значення, користуючись тлумачним словником.
189

191. Зв'язне мовлення
III. Прочитайте текст удруге. Запишіть його складний план. Доберіть слова та
речення для зв'язку частин тексту. З а планом стисло перекажіть прочитане
(усно). Проаналізуйте перекази однокласників з а поданим нижче планом.
План аналізу переказу
1.
2.
3.
4.
Чи
Чи
Чи
Чи
р о з к р и т о в переказі т е м у т е к с т у ? Ч и передано о с н о в н у д у м к у ?
у правильній послідовності переказано текст?
правильно побудовані речення розповіді, опису?
збережено стиль прочитаного тексту?
Урок 8. Т Е З И С Т А Т Т І .
ТЕМАТИЧНІ ВИПИСКИ
Слово теза вживається й з іншим значенням: положення, яке доводитьс я в роздумі.
Види
тезування
Складання
тез
Р о з р і з н я ю т ь два в и д и т е з у в а н н я :
• відбір а в т о р с ь к и х т е з із т е к с т у ;
• формулювання основних положень статті чи
к н и ж к и власними словами.
розділу
Я к складати тези
1. П р о ч и т а й т е т е к с т п о в н і с т ю (або й о г о р о з д і л , я к щ о т е к с т
в е л и к и й за о б с я г о м ) . В и з н а ч т е т е м у та о с н о в н у д у м к у .
2. О б м і р к у й т е о с н о в н і ідеї т е к с т у , в и к л а д і т ь ї х у в и г л я д і
послідовних пунктів.
3. В и п и ш і т ь основні положення, в и с у н у т і автором, або викладіть і з а п и ш і т ь своїми словами основні авторські д у м к и .
^ J i f І. Прочитайте текст. Які думки й почуття він у вас викликав? Визначте
його тему й основну думку, назвіть засоби зв'язку речень. Виділіть смислові
частини, у кожній з них назвіть ключові фрази і слова, виокремте головну й
додаткову інформацію.

192. Зв'язне мовлення
ПРИПИСИ ЕТИКЕТУ
П р и п и с и етикету з ' я в и л и с я В г л и б о к у д а в н и н у я к р о з у м н і ф о р м и спілкування людей. Та й досі істинним є твердження: я к щ о люди перестануть
ч и н и т и за п р а в и л а м и , в о н и в т р а т я т ь л ю д с ь к у подобу. Ц и х п р а в и л , в и р о б л е н и х б а г а т ь м а п о к о л і н н я м и , н а д з в и ч а й н о багато.
У к о ж н о г о народу є свої традиції, зумовлені національною історією,
п с и х о л о г і є ю , п о л і т и ч н и м у с т р о є м к р а ї н и . В о н и п о з н а ч а ю т ь с я і на о с о б и с т і й манері п о в е д і н к и к о ж н о ї л ю д и н и . П о п р и це з а к о н о д а в ц і н о р м е т и к е т у - а н г л і й ц і з а п е в н я ю т ь : с п р а в ж н я ввічливість у с ю д и о д н а к о в а , а гарні
манери п о р о д ж у ю т ь с я д о б р о с е р д н і с т ю .
Д о д е р ж а н н я н о р м е т и к е т у п о в ' я з а н е із з а г а л ь н о ю к у л ь т у р о ю л ю д и н и ,
ї ї с а м о у с в і д о м л е н н я м , с а м о п о в а г о ю та с т а в л е н н я м д о і н ш и х . Т о м у л ю д и
з а в ж д и н а м а г а л и с я п і з н а т и н а в к о л и ш н і й с в і т і себе в н ь о м у . І х о ч б и щ о
к а з а л и , а це не п р о с т а с п р а в а . Н е к о ж е н з нас з д а т н и й п о г л я н у т и на с е б е
збоку, об'єктивно оцінити свої здібності й можливості, бажання й наміри.
Укотре доводиться переконуватися в слушності й мудрості зауваження
А н д р е Моруа: «Розкриваючи співрозмовникові душу, м и раптом виявляєм о , щ о з о в с і м н і ч о г о п р о с е б е не з н а є м о » . І о с ь т у т р а п т о м п о ч и н а є м о р о б и т и в і д к р и т т я за в і д к р и т т я м : з ' я с о в у є м о с в о ї п о г л я д и , у п о д о б а н н я , з в и ч к и ,
з р е ш т о ю , свої п о ч у т т я д о т и х , х т о п о р я д , - р і д н и х , д р у з і в , о д н о к л а с н и к і в .
С а м а п о с о б і л ю д и н а м а л о п р и в е р т а є у в а г у , я к щ о не в о л о д і є в м і н н я м
г і д н о п о в о д и т и с я в т о в а р и с т в і . Б о в і д о м о , щ о к о ш т о в н и й к а м і н ь — т о й сам и й д і а м а н т — це л и ш е к а м і н ь і не м о ж е с л у ж и т и п р и к р а с о ю , д о к и не м а є
відповідної оправи. Людина т а к о ж стає окрасою товариства тільки тоді,
к о л и у з г о д ж у є с в о ї н а м і р и та в ч и н к и з п е в н и м и п р а в и л а м и , с у с п і л ь н и м и
н о р м а м и . У с в о ю чергу, н а в к о л и ш н і ч е р е з в з а є м и н и з н а м и о ц і н ю ю т ь відп о в і д н і с т ь н а ш и х в ч и н к і в ц и м н о р м а м . О т ж е , к у л ь т у р а п о в е д і н к и — це
в м і н н я т р и м а т и с е б е в т о в а р и с т в і , н а в и ч к и п р а в и л ь н о г о п о в о д ж е н н я за
с т о л о м , ф о р м и з в е р т а н н я д о с т а р ш и х , о д н о к л а с н и к і в , д р у з і в - одне с л о в о ,
порядність у взаєминах з людьми.
Б е з п е р е ч н о , м и х о ч е м о б а ч и т и с е б е б е з д о г а н н и м и , п р и є м н и м и , товариськими, користуватися повагою і довірою людей. У досягненні бажаного
н е а б и я к е значення м а ю т ь н а ш і м а н е р и , а і н ш и м и с л о в а м и — з н а н н я н а м и
е т и к е т у (За О. Корніякою).
II. Поясніть лексичне значення виділених слів.
III. Складіть письмово тези прочитаного.
Доберіть і прочитайте із журналу чи газети статтю на моральноетичну чи суспільну тему (на вибір). Складіть т е з и прочитаного (письмово).
ш. Перекажіть усно прочитане, користуючись тезами.
Особливості
виписок
Робота над
виписками
О д н и м із в и д і в з а п и с у п р о ч и т а н о г о т е к с т у є тематичні
виписки. З р о б и т и в и п и с к и о з н а ч а є з н а й т и в т е к с т і п о т р і б ну д у м к у і списати її.
Під час виписування необхідно:
• осмислювати основний зміст тексту;
• виділяти смислові частини (інформацію, щ о стосується
однієї мікротеми);
191

193. Зв'язне мо&лєния
192
• у к о ж н і й смисловій частині виділяти ключові слова і
фрази;
• виокремлювати головну й додаткову інформацію в кожній частині;
• коротко виписувати основні д у м к и .
1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку, укажіть зас о б и з в ' я з к у речень.
ХЛІБ
Х л і б . Таке тепле, пахуче, м'яке
слово, знайоме з раннього дит и н с т в а к о ж н о м у з нас, а водночас - таке таємниче! Є воно л и ш е
в слов'янських мовах і було колись
у г о т с ь к і й (гляйф) і д а в н ь о н і м е ц ь к і й (хлейб). Ц і н а р о д и , я к в і д о м о ,
колись були н а ш и м и сусідами у
Н а д д н і п р я н щ и н і та н а П о в і с л і .
Проте, як свідчать дослідники,
с л о в ' я н с ь к и й з в у к [х] н і к о л и не в і д п о в і д а в г е р м а н с ь к о м у [х]; в о б о х
мовах для цього слова немає відповідного кореня. Тому вважається
найвірогіднішим, щ о і слов'яни, і
О. Іваненко. Благослови, земле
г о т и , і г е р м а н ц і з а п о з и ч и л и це с л о во з якоїсь ще давнішої і щ е таємничішої мови, сліди якої, м о ж е , й вичерпуються цим словом.
У парі з х л і б о м з а в ж д и х о д и л а с і л ь . Н е т і л ь к и в т о м у з н а ч е н н і , я к е
ви зараз пригадали: «зустрічали х л і б о м - с і л л ю » , «подякувати за хліб, за
с і л ь » — б о це в ж е т р а д и ц і й н е ї х у ж и в а н н я , д о т о г о ж о б р а з н е , у з а г а л ь н е н е ,
але й у с в о є м у прямому, предметному значенні вони т е ж і ш л и поряд. Ось
свідчення істориків. На н а ш і й , переважно степовій за рельєфом місцевост і , л ю д и ж и л и в о с н о в н о м у за р а х у н о к с к о т а р с т в а . Т о м у х а р ч у в а л и с я в о н и
т о д і п е р е в а ж н о м ' я с о м і м о л о к о м , с і л ь щ е не б у л а ї м в к р а й п о т р і б н а . Н е
було щ е й слова, я к е б позначало це поняття. Потреба в солі з'являється
тільки тоді, коли л ю д и почали переходити на рослинну їжу.
Саме слово «сіль» д у ж е давнє, воно трапляється в багатьох індоєвропейських мовах.
У ті давні часи, п р о я к і м и говоримо, існувало одне цікаве слово, я к е
р е к о н с т р у ю є т ь с я я к * s o l d ( к о р і н ь *sol і с у ф і к с *d), я к е с п о ч а т к у о з н а ч а ло «з сіллю», «солоний», п о т і м - «приправлений», пізніше — «смачний», а
далі почало з в у ж у в а т и своє значення. Ц е значення м о ж н а було б передати
сьогодні так: «той, щ о має смак цукру, містить у собі цукор», тобто «солодк и й » . Ц е дає н а м п і д с т а в и т в е р д и т и , щ о т а к і д а л е к і , ч а с т о н а в і т ь п р о т и с т а в л ю в а н і за з н а ч е н н я м с л о в а , я к « с о л о н и й » і « с о л о д к и й » , р о з в и н у л и с я з
о д н о г о к о р е н я (А. Коваль).
II. Зробіть тематичні виписки.
'ill. Перекажіть усно текст (із використанням виписок).

194. 3& ЯЗИЄ мо&леиия
Урок 9. ДОПОВІДЬ Н А М О Р А Л Ь Н О - Е Т И Ч Н У
Т А СУСПІЛЬНУ Т Е М И В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ
Особливості
доповіді
О д н и м із в и д і в у с н о г о м о в л е н н я є д о п о в і д ь .
Доповідь — це публічне повідомлення на певну тему (наукова лекція, звіт про роботу тощо).
В основі доповіді л е ж и т ь стислий переказ змісту статті,
к н и ж к и , підсумків проведеної роботи тощо.
Підготовка
доповіді
Я к підготувати доповідь
1. О б д у м а й т е т е м у , в и з н а ч т е о с н о в н у д у м к у м а й б у т н ь о ї
доповіді.
2 . (Опрацюйте д о в і д к о в у л і т е р а т у р у з т е м и .
3. Доберіть матеріал з к і л ь к о х джерел.
4 . С к л а д і т ь п л а н і в і д п о в і д н о д о н ь о г о с и с т е м а т и з у й т е матеріал.
5. Узагальніть основні п о л о ж е н н я з к і л ь к о х джерел, порівняйте погляди різних авторів.
6 . О п р а ц ю й т е т е к с т д о п о в і д і , н а м а г а ю ч и с ь в и с л о в и т и та
аргументувати і власну думку.
7. З а п и ш і т ь т е к с т д о п о в і д і п о в н і с т ю а б о ч а с т к о в о .
8. Перекажіть усно текст доповіді вдома.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
1. Під час виголошення доповіді треба стежити за правильністю інтонації.
2. У доповіді слід уживати звертання до слухачів та вислови для встановлення контакту ( зверніть увагу, як ви вже знаєте тощо).
І. Прочитайте міркування відомої черниці Матері Терези, яка присвятила с в о є життя служінню людям, що страждають від хвороб, потерпають від
лиха. Ч и поділяєте ви ці думки? Які з них в а м найближчі?
Ж И Т Т Я ПРЕКРАСНЕ
Життя
Життя
Життя
Життя
Життя
- це багатство. Не змарнуй його.
- це можливість. Скористайся нею.
— це краса. З а х о п л ю й с я нею.
- це мрія. Здійсни її.
- це в и к л и к . П р и й м и його.
193

195. 5&Я"3)ИЄ МО&ЛЄНИЯ
Ж и т т я - це твій щоденний обов'язок.
Виконай його.
Ж и т т я — це гра. Будь гравцем.
Ж и т т я - це надбання. Оберігай його.
Ж и т т я - це кохання. Насолодися н и м сповна.
Ж и т т я — це таємниця. Пізнай її.
Ж и т т я - це долина сліз. Здолай усе!
Ж и т т я - це пісня. Доспівай її до кінця.
Ж и т т я — це боротьба. Стань борцем.
Ж и т т я - це б е з о д н я н е в і д о м о г о . Б е з с т р а х у
с т у п и в неї.
Ж и т т я - це удача. Ш у к а й ц ю мить.
Ж И Т Т Я Т А К Е П Р Е К Р А С Н Е - не з м а р н у й
його!
Ц Е ТВОЄ Ж И Т Т Я . Виборюй його!
(Мати Тереза)
. • . *' .V V > І
•
• • .і
'
ь 1 /. г
/
Ш
к
Ж
ГЩШ '
"ВШ
• ;
Життя у кожній краплі.
Малюнок Вадима Артеменка,
16 років
II. Дібравши і с и с т е м а т и з у в а в ш и матеріал із різних джерел, підготуйте усну
доповідь у публіцистичному стилі на одну із запропонованих тем: «Життя найвища цінність», «Життя таке прекрасне», « Н е змарнуй життя». Виголосіть
доповідь перед однокласниками.
І. Прочитайте текст. Щ о нового ви дізналися з нього? Які висновки
зробили для с е б е ?
УМІННЯ
СПІВПЕРЕЖИВАТИ
П р и й ш л а з р о б о т и м а м а . І з в і т а л ь н і - п р я м о на к у х н ю , ш в и д ш е п о с т а вити в а ж к і с у м к и . Т и в ж е здогадуєшся, щ о в сумці — овочі, це нецікаво.
О ч і с т е ж а т ь , щ о т а м в и й м а є м а м а . Ч и не д а в н о о б і ц я н и й ш а р ф у ц ь о м у
пакетику?
А т р е б а б у л о б п е р е д у с і м п о д и в и т и с я у в а ж н о на м а м и н е о б л и ч ч я . У т о м лена, видно, або ч и м о с ь засмучена...
М і с т о к в і д Однієї л ю д и н и д о і н ш о ї п р о к л а д а є п а м ' я т ь . Її т а к о ж м о ж н а
тренувати, я к т р е н у ю т ь пам'ять на вірші, формули, правила, номери телефонів. А пам'ять серця тренують увагою до близьких людей. Це означає,
щ о треба прагнути пам'ятати про їхні прохання, справи, клопоти, про те,
щ о вони люблять, щ о ї х т і ш и т ь і щ о засмучує, щ о для них важливе, які
дати для н и х особливо дорогі.
Уміння співчувати, розуміти стан іншої л ю д и н и — н а й в а ж л и в і ш а , мабуть, магістраль комунікабельності. До того, хто щ и р о співчуває, тягнуться інші люди, до нього хочеться йти і з радістю, і з сумом, з ним діляться
думками, йому виливають душу, з ним прагнуть дружби.
Психологи в в а ж а ю т ь , щ о здатність до співпереживання, співчування
потребує добре розвинутої уваги. Не легкості фантазії, такої властивої
дитинству, а уяви, щ о напружує душевні сили, спроможності перемістити своє « Я » в і н ш у людину, відчувати те саме, щ о відчуває вона. Уміння
с п р и й м а т и ч у ж і р а д і с т ь , с у м , б і л ь я к с в о ї в л а с н і , з в и ч а й н о , н е л е г к о нав ч и т и с я . А л е с а м е в ц і м о м е н т и м и с т а є м о ч у й н і ш і , д о б р і ш і (Д. Орлова).
II. На основі прочитаного висловте свої міркування з поданих нижче питань.
1. Ч и м т р е н у ю т ь п а м ' я т ь с е р ц я ?
2. Щ о з н а ч и т ь б у т и у в а ж н и м д о б л и з ь к и х л ю д е й ?
194

196. 3. Ч о м у ш л я х від о д н і є ї л ю д и н и д о і н ш о ї п р о л я г а є ч е р е з у м і н н я с п і в п е реживати?
Jr III. Дібравши й систематизувавши матеріал із різних джерел, підготуйте усну
доповідь у публіцистичному стилі на одну із запропонованих тем: «Чи легко
бути уважним до людей?», «Наші рідні потребують нашої уваги», «Співчуття
та взаєморозуміння - місток між людьми», «Хто робить добро іншому, робить
передусім добро самому собі». Виголосіть доповідь перед однокласниками.
І. Прочитайте текст. Поясніть, як ви розумієте його заголовок. Як би ви
відповіли на вміщені в тексті запитання журналіста?
КУРИТИ? Н А ЦЕ НЕМАЄ ЧАСУ!
У т р и м у ю ч и с ь від к у р і н н я т і л ь к и о д и н д е н ь , м о ж н а с п р о б у в а т и назав ж д и в і д м о в и т и с я від ц і є ї ш к і д л и в о ї з в и ч к и — г о л о в н е з р о б и т и п е р ш и й
к р о к . З а з в и ч а й на р і ш е н н я в п е р ш е з а к у р и т и в п л и в а ю т ь д р у з і , а щ е — сімейний мікроклімат.
Я к щ о в д о м а к у р я т ь і це н о р м а , т о д и т и н а п р о с т о не у я в л я є , щ о м о ж е
бути інакше. Часто підлітки нарікають, щ о в школах неправильно розповідають про ш к о д у к у р і н н я - це л и ш е формальні бесіди, від я к и х жодної
користі. Буває, учитель розкаже про шкоду цигарки, а після цього вийде
на ш к і л ь н е подвір'я і з а к у р и т ь . То я к и й сенс у й о г о р о з п о в і д і ?
— Чому підлітки курять? — запитали ми школярів.
Володимир, 14 років: Н а м о ю д у м к у , ї м п р о с т о н і ч и м з а й н я т и с я !
Марина, 15 років: У н и х різні п р о б л е м и ! К а ж у т ь , я к щ о з а к у р и ш - знім е ш с т р е с . Ц е неправда!
— А х т о м а є р о з в ' я з у в а т и ц ю п р о б л е м у — с а м і п і д л і т к и ч и потрібне втручання дорослих? — ставимо наступне запитання.
Володимир: Д о р о с л і б і л ь ш е з н а ю т ь , т о м у п о в и н н і і н ф о р м у в а т и п і д л і т к і в п р о в п л и в ш к і д л и в и х з в и ч о к . А л е д о р о с л і с а м і не з а в ж д и п о к а з у ю т ь
добрий приклад!
Віктор, 16 років: Я р а н і ш е к у р и в , а тепер п о к и н у в . . . Д о п о м о г л о те, щ о
з а х о п и в с я ф о т о г р а ф і є ю , з н і м а ю ф і л ь м и — ч а с у н е м а є на д у р н и ц і . . .
Марина: У м о є ї п о д р у г и к у р и в х л о п е ц ь , а тепер - ні. В о н а не набридала
наріканнями, а просто приносила йому брошури з яскравими ілюстрація м и п р о ш к о д у к у р і н н я , і він п е р е с в і д ч и в с я - с п р а в д і небезпечно! Т а к д о с я г н у т о результату. Л ю д и з а д у м у ю т ь с я над с т а н о м с в о г о з д о р о в ' я , але ї х
д о ц ь о г о т р е б а п і д ш т о в х н у т и ! (З газети).
Уявіть, що вам треба виступити в теле- чи радіопередачі для старшокласників напередодні Всесвітнього дня здоров'я. Дібравши і систематизувавши
матеріал із різних джерел, підготуйте усну доповідь у публіцистичному стилі
на одну з тем: «Кому і чим шкодить куріння?», «Як побороти свої шкідливі звички?», «Куріння - одна з основних проблем людства», «Курити - це модно?»,
«Куріння - забавка для слабких духом».
-ft..
Уявіть, що вам треба виступити в теле- чи радіопередачі для старшокласників напередодні Д н я Незалежності України. Дібравши і систематизувавши матеріал із різних джерел, підготуйте усну доповідь у публіцистичному
стилі на одну із запропонованих суспільних тем (на вибір): « Я вірю в майбутнє
твоє, Україно», «Українська мова єднає українців у просторі й часі», «Українська мова від часів Київської Русі до сучасності», «У нас єдина мета - Україна
свята», «Гордість держави».

197. УЬ язие мо&лення
Урок 10. Д И С К У С І Я
Особливості
дискусії
Ведення
дискусії
Д и с к у с і я (від лат. discussio - « р о з г л я д » , « д о с л і д ж е н н я » ) це п у б л і ч н е о б г о в о р е н н я п е в н о г о с у п е р е ч л и в о г о п и т а н н я
ч и п р о б л е м и на з б о р а х , у п р е с і , п і д ч а с п о б у т о в о ї б е с і д и
тощо.
П о н я т т я дискусія б л и з ь к е п о н я т т ю суперечка. Д в о м а н а й в а ж л и в і ш и м и характеристиками дискусії, щ о відрізняю т ь її від с у п е р е ч к и , є п у б л і ч н і с т ь ( н а я в н і с т ь а у д и т о р і ї )
і аргументованість. Обговорюючи дискусійну проблему,
к о ж н а с т о р о н а , о п о н у ю ч и д у м ц і с п і в р о з м о в н и к а , аргументує свою позицію.
Правила дискусійного обговорення
• Бути ввічливим й коректним у своїх висловленнях, з
повагою ставитися до опонента.
• Аргументувати свою думку фактами, прикладами.
• О б г о в о р ю в а т и т о ч к и з о р у й п о г л я д и , а не л ю д е й .
• Утримуватися від обговорення провокаційних і безглуздих питань.
• В и с л о в л ю в а т и свої п р и п у щ е н н я л и ш е п о т е м і .
• Подавати лише правдиву інформацію щодо обговорюваного питання.
• П р и ц и т у в а н н і і н ш о г о п о в і д о м л е н н я н а в о д и т и й о г о не
повністю, а виділяти л и ш е найважливіше в ньому.
• Прагнути до того, щ о б змістовна сторона повідомлень
була г л и б о к а , а с а м і п о в і д о м л е н н я - н е б а г а т о с л і в н і .
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Під час ведення дискусії потрібно бути стриманим, спокійним; не слід
виявляти зверхності до співрозмовника.
^ Т У У і. Прочитайте текст, визначте його тип мовлення. Над якими питаннями розмірковує автор? Чи поділяєте ви його погляди?
Один в і д о м и й к о м п о з и т о р с к а з а в к о л и с ь : «Для мене л ю д с т в о п о д і л я є т ь с я
на т и х , х т о л ю б и т ь м у з и к у і р о з у м і є т ь с я на ній, і т и х , х т о д о неї г л у х и й » .
Я , п р о т е , п е р е к о н а н и й , щ о в и с о к о г о м у р у м і ж ч а с т и н о ю л ю д с т в а , зак о х а н о ю в м у з и к у , і д р у г о ю й о г о ч а с т и н о ю , б а й д у ж о ю д о м у з и к и , не існ у є . Н е м а є л ю д е й « б е з н а д і й н и х » , н е з д а т н и х взагалі с п р и й м а т и й р о з у м і т и
м у з и ч н е м и с т е ц т в о , а є л ю д и , щ о не м а л и н а г о д и у в і й т и в цей п р е к р а с н и й ,
але н е в і д о м и й ї м світ.
М о ж е , в о н и , о т і л ю д и , д у м а ю т ь , щ о , я к т о к а ж у т ь , м о ж н а п р о ж и т и і без
м у з и к и . Щ и р о с п і в ч у в а ю їм: в о н и о ш у к а н і й с а м і т о г о не в і д а ю т ь . В о н и
п о т р е б у ю т ь н а ш о ї у в а г и й д о п о м о г и , м и в б о р г у перед н и м и .
Сучасна естрада т е ж м а є с в о ю « к л а с и к у » , с в о ї х п р и х и л ь н и к і в і ц і н и т е л і в .
Н е т и х , х т о в и с о к о п і д н о с и т ь ч е р г о в о г о к у м и р а , аби невдовзі з о в с і м забути
й о г о , а т и х , ч и ї у п о д о б а н н я і с и м п а т і ї непідвладні с к о р о м и н у щ і й моді, п р о д и к т о в а н і г л и б о к и м р о з у м і н н я м естрадної м у з и к и в у с і й ї ї с в о є р і д н о с т і .
Я п е р е к о н а н и й : р о з у м і т и , в і д ч у в а т и е с т р а д н е м и с т е ц т в о , брати щ о с ь від
нього собі в д у ш у м о ж е л и ш е той, х т о володіє ш и р о к о ю м у з и ч н о ю культур о ю (За А. Кос Анатолъсъким).
196

198. мо&леиия
Pll. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і прочитайте з а особами діалог дискусійного
характеру (12-14 реплік), у якому висловте різні точки зору щодо запитання:
а) чи кожна людина здатна сприймати й розуміти музику?; б) яку, музику можна назвати гарною?
Pill . Сформулюйте за текстом кілька запитань, які б мали дискусійний характер.
Вислухайте точки зору однокласників на ці запитання. Чи з усіма думками ви
погоджуєтеся? Чому? Висловте с в о ю думку.
Прочитайте подані висловлювання. Чи ви такої самої думки? А ваші
однокласники? Якщо ваші погляди з якогось питання не співпадають, проведіть у класі дискусію і спробуйте дійти спільної думки.
1.
2.
3.
4.
Ніколи не говори людині, що вона не права.
Людям треба казати тільки те добре, що ви про них знаєте.
Із двох людей, що посварилися, винен той, хто розумніший.
Не можна дарувати те, що вже було подароване тобі.
Проведіть у класі дискусію відповідно до запропонованих ситуацій.
Ситуація 1. Андрій часто виявляє неповагу до своїх товаришів. Я к їм
поводитися:
а) прагнути уникати спілкування з Андрієм;
б) відповісти грубістю на грубість;
в) провести роз'яснювальну роботу?
Ситуація 2. Ярослав часто втікає з уроків, прогулює. Чи потрібно бути
толерантним до його вчинків? Я к поводитися однокласникам:
а) засуджувати учня;
б) вважати, що поведінка - особиста справа кожного, не втручатися;
в) з розумінням поставитися до проблем Ярослава, поступово й постійно заохочувати його до навчання?
Проведіть у класі дискусію і спробуйте дійти спільної думки щодо такого запитання: чи варто прямо запитувати людину про те, що вона хотіла б
отримати в подарунок?
Урок 11. О П О В І Д А Н Н Я Н А САМОСТІЙНО
ОБРАНУ Т Е М У
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Які особливості оповідання? Як воно будується?
І. Пригадайте оповідання, яке ви читали останнім часом. Визначте його
тему, основну думку, пригадайте основних персонажів, особливості композиції. Чи сподобалося вам це оповідання і ч и м с а м е ?
II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поділіться з однокласником (однокласницею) своїми
міркуваннями щодо того, на які теми ви хотіли б написати оповідання.
Напишіть оповідання на самостійно обрану тему. Скористайтеся
пам'яткою «Як працювати над оповіданням на самостійно обрану тему», поданою нижче.
II. Проаналізуйте в класі написані оповідання. Визначте кращі з них. Хто з
учнів, на вашу думку, обрав найцікавішу тему для своєї роботи?
1
197

199. З&'язие мо&леиия
Я к п р а ц ю в а т и над оповіданням на самостійно обрану тему
1. Оберіть тему, з я к о ю н а й б і л ь ш е о б і з н а н і .
2. С ф о р м у л ю й т е о с н о в н у д у м к у .
3. В и з н а ч т е , я к і ж и т т є в і е п і з о д и , ф а к т и д і й с н о с т і м о ж у т ь л я г т и в о с н о ву оповідання.
4. Продумайте с ю ж е т . Ч и матиме оповідання обрамлення?
5. П р о д у м а й т е о п и с и , я к і в и в к л ю ч и т е в о п о в і д а н н я ( я к щ о це в і д п о в і дає т е м і та о с н о в н і й д у м ц і ) .
6. Н а п и ш і т ь о п о в і д а н н я .
7. П е р е в і р т е н а п и с а н е .
ЗВЕРНІТЬ
УВАГУ'
1. В оповіданні поєднуються різні типи мовлення (розповідь, опис, роздум), часто є діалог.
2. Працюючи над оповіданням, використовуйте слова та вислови, за допомогою яких пов'язуються композиційні частини тексту, передається послідовність дій (одного разу, раптом, у той же час, ось такий випадок тощо).
Урок 12. Д І Л О В І П А П Е Р И . З А Я В А
П Р И Г А Д А Й Т Е ! Яку сферу життя обслуговує офіційно-діловий стиль мовлення? Які загальні вимоги до тексту цього стилю? Які види ділових паперів ви
знаєте?
Особливості
заяви
Види з а я в
Види заяв
• о с о б и с т і (від ф і з и ч н о ї о с о б и ; у н и х м о ж е з а з н а ч а т и с я д о м а ш н я адреса);
• с л у ж б о в і (від о р г а н і з а ц і й і у с т а н о в ; о ф о р м л я ю т ь с я , я к
п р а в и л о , на г о т о в и х б л а н к а х ) .
Реквізити
198
Заява - це документ, у я к о м у в письмовій формі зафіксоване повідомлення г р о м а д я н и н а ч и організації з приводу здійснення своїх прав або захисту інтересів.
Заяву о ф о р м л я ю т ь за певним зразком. У ній м о ж е висловлюватися прохання зарахувати до навчального закладу,
д о п у с т и т и д о в с т у п н и х і с п и т і в , з а р а х у в а т и на п о с а д у , надати в і д п у с т к у т о щ о .
Заява м о ж е вміщувати й додаток - перелік документів,
щ о д о д а ю т ь с я д о неї.
Реквізити заяви
• а д р е с а т (назва у с т а н о в и , п о с а д а та п р і з в и щ е к е р і в н и к а ,
до я к о г о звертаються, - у давальному відмінку);
• а д р е с а н т (назва п о с а д и , п р і з в и щ е о с о б и , я к а з в е р т а є т ь с я
із з а я в о ю , - у р о д о в о м у в і д м і н к у ) ;
• назва виду документа;
• текст;
• додаток;
• дата;
• підпис.

200. З&'язие мо&леиия
Прочитайте зразки заяв. Зверніть увагу на місце розташування кожного реквізиту та розділові знаки. Назвіть реквізити.
Зразок 1
Директорові вищого
п р о ф е с і й н о г о у ч и л и щ а № 3 м. К и є в а
Коваленку В.М.
К о в а л ь ч у к а Сергія О л е г о в и ч а ,
я к и й п р о ж и в а є за а д р е с о ю :
м. К и ї в , вул. Л у к ' я н і в с ь к а , 9 4 , к в . 8
ЗАЯВА
П р о ш у з а р а х у в а т и мене с т у д е н т о м І к у р с у у ч и л и щ а . У 2 0 0 9 р о ц і я зак і н ч и в 9 к л а с і в З О Ш № 139 м. К и є в а .
Додаток:
1. С в і д о ц т в о п р о освіту.
2. А в т о б і о г р а ф і я .
3. М е д и ч н а д о в і д к а .
4. Три фотокартки.
10 л и п н я 2 0 0 9 р.
/Підпис/
Зразок 2
Директорові В А Т «Обрій»
Ш в е ц ю О.Д.
начальника відділу кадрів
М а й б о р о д и Г.В.
ЗАЯВА
П р о ш у надати мені щ о р і ч н у в і д п у с т к у за 2 0 0 9 р і к т е р м і н о м ЗО к а л е н д а р н и х д н і в з 1 в е р е с н я 2 0 0 9 р. з в и п л а т о ю м а т е р і а л ь н о ї д о п о м о г и на
оздоровлення.
25 с е р п н я 2010 р.
/Підпис/
II. Дайте відповіді на запитання.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
У я к і й сфері с п і л к у в а н н я м о ж л и в е т а к е в и с л о в л ю в а н н я ?
К о м у адресована заява?
Х т о подає з а я в у ?
Яке прохання міститься в документі?
Д е р о з м і щ у ю т ь с я р е к в і з и т и « п і д п и с » і «дата»?
Д е з а з н а ч а є т ь с я м і с ц е п р о ж и в а н н я о с о б и , я к а подає з а я в у ?
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Після назви виду документа (слова заява) крапку не ставимо.
199

201. 5&ЯЗИЄ мо&леиия
Прочитайте заяву. Знайдіть помилки в її оформленні. Запишіть правильно»
Генеральному директорові
Т О В « Х л і б о к о м б і н а т X» З»
Юхименку А.Д.
в і д Т а р н а в с ь к о г о Олега І в а н о в и ч а ,
щ о проживає за адресою:
м . С і м ф е р о п о л ь , вул. Л е с і У к р а ї н к и , 106
ЗАЯВА.
Д у ж е п р о ш у Вас з а р а х у в а т и мене на п о с а д у і н ж е н е р а к о н д и т е р с ь к о г о
цеху. Буду д у ж е вдячний.
Додаток:
1. Д и п л о м п р о о с в і т у ,
2. А в т о б і о г р а ф і я ,
3. М е д и ч н а д о в і д к а ,
4. Три фотокартки.
Щ и р о вдячний
/Підпис/
10 л и п н я 2 0 1 0 р.
^ й ї ? Складіть заяву на одну з поданих т е м (на вибір), самостійно визначивши адресата. З а потреби скористайтеся поданими вище зразками.
1. П р о д о п у щ е н н я д о с к л а д а н н я в с т у п н и х і с п и т і в д о л і ц е ю .
2. П р о п р и й н я т т я на р о б о т у на період л і т н і х к а н і к у л .
3. П р о р е є с т р а ц і ю д л я у ч а с т і в з о в н і ш н ь о м у н е з а л е ж н о м у о ц і н ю в а н н і .
Урок 13. ДІЛОВІ П А П Е Р И . АВТОБІОГРАФІЯ. А Н К Е Т А
Особливості
автобіографії
Реквізити
200
Автобіографія (з г р е ц . autos - « с а м » , bios - « ж и т т я » ,
grapho - « п и ш у » ) - це документ, у якому особа у хронологічному порядку викладає стислий опис свого життя та
професійної діяльності.
Д л я автобіографії х а р а к т е р н и й незначний рівень стандартизації. Основні в и м о г и - в и ч е р п н і с т ь п о т р і б н и х в і д о м о с т е й
і лаконізм викладу. Документ складають у довільній формі,
однак окремі реквізити в ньому м а ю т ь бути обов'язково.
В автобіографії всі відомості про себе слід викладати в розп о в і д н і й ф о р м і від 1-ї о с о б и .
Реквізити автобіографії:
• назва д о к у м е н т а ;
• т е к с т , щ о м і с т и т ь : п р і з в и щ е , і м ' я , п о б а т ь к о в і , д а т у нар о д ж е н н я , н а ц і о н а л ь н і с т ь , дані п р о м і с ц е н а р о д ж е н н я і
проживання, короткі відомості про склад сім'ї, навчання,
трудову діяльність тощо;
• дата у к л а д а н н я ;
• підпис укладача.

202. З&'язие мо&леиия
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
1. В автобіографії не слід зловживати займенником «я». Граматичне значення 1 -ї особи передається за допомогою особових закінчень дієслів.
2. В автобіографії недоречні художні засоби (метафори, епітети і т. ін.)
та емоцінійсть.
Ч. Прочитайте зразок автобіографії. Розкажіть, що ви дізналися з цього документа про особу, яка його склала. Яке значення в автобіографії мають дати?
АВТОБІОГРАФІЯ
Я , В а с и л е н к о Б о г д а н В і к т о р о в и ч , н а р о д и в с я 2 8 г р у д н я 1994 р. в м і с т і
Луганську. Українець.
Мій батько, Василенко Віктор Сергійович, працює редактором газети,
мати, Василенко Юлія Максимівна, - учителем місцевої ш к о л и .
У 2 0 0 0 р. в с т у п и в д о п е р ш о г о к л а с у з а г а л ь н о о с в і т н ь о ї с е р е д н ь о ї ш к о л и
№ 5 м і с т а Ж и т о м и р а . Зараз н а в ч а ю с я в 9 - м у к л а с і ц і є ї ш к о л и . Б е р у у ч а с т ь
у художній самодіяльності, у роботі шкільного гуртка «Юний інспектор
руху». Захоплююся тенісом.
У 2 0 0 8 р. с т а в п е р е м о ж ц е м д р у г о г о е т а п у М і ж н а р о д н о г о к о н к у р с у з
української мови імені П. Я ц и к а .
Д о м а ш н я а д р е с а : м . Л у г а н с ь к , вул. Зарічна, 76.
2 5 л и с т о п а д а 2 0 0 9 р.
/Підпис/
II. Укажіть реквізити поданої автобіографії.
'ABA
- ЧОТИРИ — ВСІ РАЗОМ. Пригадайте біографію одного з письменників, яку ви читали в підручнику з української чи зарубіжної літератури. Поміркуйте, чим відрізняються автобіографія і біографія.
Уявіть, що вам для вступу до спеціалізованого навчального закладу
потрібна автобіографія. Напишіть її, користуючись поданим вище зразком.
Особливості
анкети
Реквізити
Узагальненням автобіографічних даних, зафіксованих у
таблицях, є анкета. Її заповнює громадянин під час вступ у на р о б о т у ч и н а в ч а н н я , п р и о ф о р м л е н н і д о к у м е н т і в на
в и ї з д за к о р д о н а б о д л я у ч а с т і в п е в н о м у к о н к у р с і , у д е я ких інших випадках.
Анкета (фр. enquete - «розслідування») - це документ
усталеної форми д л я запису в ньому певних біографічних
та інших відомостей.
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Анкета має такі реквізити:
назва в и д у д о к у м е н т а ;
п р і з в и щ е , і м ' я , п о б а т ь к о в і , дата і м і с ц е н а р о д ж е н н я ;
в і д о м о с т і п р о о с в і т у та т р у д о в у д і я л ь н і с т ь ;
мови, я к и м и володіє особа;
відомості про нагороди, відзнаки;
відомості про родину;
паспортні дані;
домашня адреса;
особистий підпис;
дата з а п о в н е н н я д о к у м е н т а .
201

203. 5& ЯЗНЄ мо&леиия
^ ^ ^ І. Пригадайте і розкажіть однокласникам, чи доводилося вам заповнювати анкету. З а якої ситуації це відбувалося? Які відомості про себе ви зазначали?
II. Накресліть у зошиті бланк анкети за зразком і заповніть його. Поміркуйте, з
якою метою було розроблено цю анкету. Якою інформацією, на вашу думку, її
можна було б доповнити, а яка є з а й в о ю ?
АНКЕТА
учасника конкурсу декламаторів
Прізвище, ім'я, по батькові
Дата і місце народження
Навчальний заклад
Адреса навчального закладу
Клас
Мови, якими володієте:
а) в і л ь н о
б ) зі с л о в н и к о м
Відзнаки за участь у попередніх
к о н к у р с а х декламаторів ( я к щ о є )
і
А в т о р та назва твору, я к и й ч и татимете
Самооцінка рівня ваших деклам а т о р с ь к и х з д і б н о с т е й (потрібне підкреслити)
н и з ь к и й , достатній, середній, в и с о к и й
Д о м а ш н я адреса
Контактний телефон
або e-mail
/Дата/
/Підпис/
фКрУ ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розробіть самостійно анкету, запропонуйте одн
класнику (однокласниці) заповнити її. Оцініть роботу однокласника (однокласниці).
Урок 14. П И С Ь М О В И Й П Е Р Е К Л А Д Т Е К С Т У
лення.
Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мов«ЯЗЫК» Ж И В О Т Н Ы Х
Обратите внимание на одно в а ж н о е о б с т о я т е л ь с т в о . Когда человек говорит, т о о н планирует с в о ю речь т а к ж е , к а к планирует свои действия. Приступ а я к п р о и з н о ш е н и ю нового п р е д л о ж е н и я , м ы с с а м о г о начала в о б щ и х черт а х у ж е представляем себе, о чем с о б и р а е м с я сказать. Т о л ь к о когда человек
п р о и з н о с и т текст, в ы у ч е н н ы й наизусть, о н не планирует своей речи. К а к и м 202

204. бы с л о ж н ы м н и б ы л о звукосочетание, издаваемое т е м и л и и н ы м ж и в о т н ы м (например,
пение с о л о в ь я и л и «человеческая» речь попугая)", о н о всегда с о о т в е т с т в у е т по своей орг а н и з а ц и и речи, в ы у ч е н н о й наизусть. П о п у гай п р о и з н о с и т человеческие слова и фразы,
к а к м а г н и т о ф о н , а не к а к человек.
Ч т о ж е т а к о е « я з ы к » ж и в о т н ы х ? Предс т а в ь т е с е б е с т а ю ж у р а в л е й . В ней о б ы ч н о
е с т ь с п е ц и а л ь н ы й с т о р о ж — ж у р а в л ь , наб л ю д а ю щ и й за всем о к р у ж а ю щ и м и сигнал и з и р у ю щ и й об опасности. К стае подбирается лиса. Ж у р а в л ь - с т о р о ж издает к р и к , и
вся стая тут ж е срывается с места. М о ж е м
ли м ы с к а з а т ь , ч т о ж у р а в л ь с о о б щ и л с в о и м
собратьям об опасности, ч т о его к р и к имеет
значение « О п а с н о с т ь ! » и л и «Улетайте!»? К о Т. Шевченко. Портрет
нечно, нет. Н и к а к о г о с о о б щ е н и я ж у р а в л ь не
дівчинки з собакою
п е р е д а в а л . М е х а н и з м , п о к о т о р о м у о н действовал, — обычный механизм рефлекса. В ж и з н и журавля определенный
крик и определенный стереотип поведения связаны жесткой двусторонней
связью; с одной стороны, услышав соответствующий крик, журавль автом а т и ч е с к и дает т я г у . И н а о б о р о т , п о п а в в о п а с н у ю с и т у а ц и ю , о н и з д а е т
этот к р и к . Заяц в аналогичном положении начинает барабанить лапами
по п н ю и л и бревну.
П о ч е м у к р и к ж у р а в л я и л и б а р а б а н н ы й б о й з а й ц а не и м е ю т с о д е р ж а н и я ,
не и м е ю т з н а ч е н и я ? П о т о м у ч т о о н и н и ч е г о не с о о б щ а ю т о в н е ш н е м м и р е ,
они л и ш ь дают инструкцию, какой из в о з м о ж н ы х вариантов поведения
н а д о и з б р а т ь в д а н н ы й м о м е н т , ч т о б ы в ы ж и т ь . В п р о ч е м , ж и в о т н ы е и не
н у ж д а ю т с я в с о о б щ е н и и о мире. Они не способны произвольно изменять
с в о е поведение, свое о т н о ш е н и е к м и р у и л и к с е б е п о д о б н ы м в з а в и с и м о с т и
о т п о л у ч е н н о й и н ф о р м а ц и и . В н и х р а з и навсегда в л о ж е н а п р о г р а м м а п о в е д е н и я ( П о А . Леонтьеву).
II. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Прочитайте виразно записаний переклад.
Урок 15. Т В І Р У П У Б Л І Ц И С Т И Ч Н О М У С Т И Л І Н А С У С П І Л Ь Н У Т Е М У
Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку, тип і стиль
мовлення. У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання?
ГРОМАДСЬКА
ДІЯЛЬНІСТЬ
Уявімо собі, щ о з якогось моменту весь свій час, вільний від виконання
п р я м и х обов'язків, ми починаємо віддавати особистому ж и т т ю . Гуляємо,
ходимо в гості, самі приймаємо гостей, відвідуємо кінотеатри, слухаємо
м у з и к у . К о ж е н в и к о р и с т о в у є с в і й ч а с т і л ь к и на власні п о т р е б и .
Щ о зміниться в н а ш о м у ж и т т і ? Зміниться д у ж е багато. Припиниться
г р о м а д с ь к а д і я л ь н і с т ь , я к і й б а г а т о з н а с віддає с в і й в і л ь н и й ч а с .
Щ о ж т а к е « г р о м а д с ь к а д і я л ь н і с т ь » ? Я к щ о з а м і н и т и к н и ж н е с л о в о «діяльність» більш звичним «робота», т о вийде відоме нам словосполучення.

205. 70 9W& iwbC('iHfi
У ш к о л і н а й п о ш и р е н і ш и й вид громадської діяльності - участь учнів у самоуправлінні, у роботі учнівських організацій.
Я к щ о в школі складається цікавий, заповзятий колектив, я к щ о кожен
м о ж е знайти собі діло до д у ш і , громадська робота справді стає діяльністю,
к о ж е н прагне внести і с в о ю частку в цікаве ж и т т я , щ о вирує довкола.
Та я к щ о в с я р о б о т а п р о в о д и т ь с я т і л ь к и з а д л я « г а л о ч к и » , я к щ о в о н а
н і к о г о не ц і к а в и т ь п о - с п р а в ж н ь о м у , т о з ' я в л я є т ь с я о т а в і д о м а ф о р м у л а :
« Щ о , м е н і б і л ь ш е за в с і х т р е б а ? » - ч и не н а й г о л о в н і ш и й в о р о г у с я к о ї г р о мадської діяльності. Людина, щ о зробила ц ю формулу принципом ж и т т я ,
обкрадає і себе, і і н ш и х людей.
Звісно, т р а п л я ю т ь с я л ю д и , д л я я к и х г р о м а д с ь к а д і я л ь н і с т ь - с п р о б а с т у п и т и на в и щ и й щ а б е л ь у с в о ї й кар'єрі. Є і т а к і , я к і з а п о в з я т л и в о к и д а ю т ь с я
в г р о м а д с ь к у р о б о т у не з а д л я т о г о , щ о б р о б и т и л ю д я м благо, а щ о б д а т и вихід своєму невгамовному б а ж а н н ю командувати, втручатися в ч у ж е життя,
з п р и в о д у і без п р и в о д у в и я в л я т и с в о ю е н е р г і ю і « п р и н ц и п о в і с т ь » .
Такі «громадські діячі» завдають чимало шкоди. А л е їх одиниці, а
справжніх громадських діячів - тисячі.
ї х н є служіння спільній справі безкорисливе й часом дивовижне. Літній
чоловік домігся, щ о б у місті біля гирла річки викопали котлован і запов н и л и й о г о в о д о ю . У т в о р и в с я с п о ч а т к у о д и н с т а в о к , а п о т і м і д р у г и й . Завдяки наполегливості дідуся в ц и х ставках ось у ж е кілька років розводять
рибу. С к і л ь к и с и л і б е з с о н н и х н о ч е й в і д д а н о , щ о б з а х и с т и т и с т а в к и в і д
б р а к о н ь є р і в , з б е р е г т и ї х п і д ч а с повені! І в с е ц е р о б и т ь л ю д и н а , я к і й в ж е
понад сімдесят років, робить для міста, для суспільства.
Х т о з м о л о д і , з ю н а ц т в а п р о д о в ж у в а т и м е й о г о с п р а в у ? Ч и н е занедбаю т ь с т а в к и ? Т а к і л ю д и не ч е к а ю т ь в д я ч н о с т і ч и п л а т и за с в о ю п р а ц ю , в о н и
в і д м о в л я ю т ь с я від ч а с т к и с в о ї х о с о б и с т и х п р а г н е н ь , щ о б с п р и я т и з д і й с н е н н ю п р а г н е н ь і н ш и х л ю д е й (За О. Юриковим).
II. Поміркуйте над запитаннями.
1. Я к і ф о р м и г р о м а д с ь к о ї а к т и в н о с т і м о ж у т ь б у т и в ш к і л ь н о м у ж и т т і ?
2. Я к у д о п о м о г у у ч н і в а ш о г о к л а с у м о г л и б н а д а т и : а) о д и н о к и м в е т е ранам війни; б) однокласнику, я к и й почав курити, у ж и в а т и алкоголь чи
н а р к о т и к и ; в) к е р і в н и ц т в у ш к о л и в п и т а н н і д о т р и м а н н я в н а в ч а л ь н о м у
з а к л а д і ч и с т о т и й п о р я д к у ; г) м і с ц е в і й в л а д і в п и т а н н і о з е л е н е н н я в а ш о г о
населеного п у н к т у ; ґ ) громадським організаціям в питанні охорони навколишнього середовища?
3. Я к о ю б у л а б в а ш а г р о м а д я н с ь к а п о з и ц і я , я к б и н и щ и л и с к в е р б і л я
вашого навчального закладу?
4 . Ч и з н а є т е ви у ч н і в ( у ч и т е л і в ) в а ш о г о н а в ч а л ь н о г о з а к л а д у ч и ж и т е л і в
в а ш о г о м і с т а (села), я к і з а й м а ю т ь с я г р о м а д с ь к о ю р о б о т о ю ? Я к о ю с а м е ?
5. Х т о з в і д о м и х у к р а ї н с ь к и х а р т и с т і в ч и с п о р т с м е н і в з а й м а є т ь с я (займався) активною громадською діяльністю, пов'язаною з охороною довкілл я , д о п о м о г о ю х в о р и м на С Н І Д , п р о п а г а н д о ю з д о р о в о г о с п о с о б у ж и т т я ,
збереженням миру тощо? Я к саме?
6. Ч и м о ж е в а ш а г р о м а д с ь к а а к т и в н і с т ь в п л и н у т и на ж и т т я в а ш о г о
класу, навчального закладу, населеного пункту, держави? Я к саме?
Дібравши й систематизувавши матеріал з різних джерел, напишіть
твір у публіцистичному стилі на одну з тем: «На кого я хотів би (хотіла б) бути
схожим (схожою)», «Майбутнє мого міста (держави) залежить і від мене»,
«Громадська діяльність - це поклик душі», «Наші справи говорять за нас».
204

206. Додатки
Додаток 1
П О Я С Н Е Н Н Я ЩОДО В И К О Н А Н Н Я Д Е Я К И Х ВИДІВ З А В Д А Н Ь
А
«ПОПРАЦЮЙТЕ
В
ПАР)»»
Порядок виконання:
1. У в а ж н о прочитайте завдання.
2. Визначте, х т о г о в о р и т и м е ( в и к о н у в а т и м е завдання) п е р ш и м .
3. П о черзі висловте свої д у м к и (виконайте завдання).
4 . Дійдіть спільного в и с н о в к у .
z.
«ДВА
-
ЧОТИРИ
-
ВА
РАЗОМ»
,
Ц я вправа дає м о ж л и в і с т ь с п о ч а т к у о б м і н я т и с я ідеями з партнерами і
л и ш е п о т і м озвучити свої д у м к и перед к л а с о м .
Порядок виконання:
1. У в а ж н о ознайомтеся із завданням.
2. Обговоріть свої ідеї з с у с і д о м п о парті. П о м о ж л и в о с т і дійдіть спільної
думки.
3. Об'єднайтеся в четвірку (наприклад, з учнями, щ о сидять за найближчою
д о вас партою). Обговоріть попередньо досягнуті рішення. По можливості дійдіть
спільної думки, хоча в деяких випадках у групі м о ж е бути особлива думка, яка
т е ж має право на існування. Визначте, х т о з вас висловлюватиме д у м к у групи.
4 . Висловте с в о ю ідею (рішення, п о г л я д , д у м к у ) .
3. «МОЗКОВИЙ ШТУРМ»
« М о з к о в и й ш т у р м » допомагає з н а х о д и т и р і ш е н н я з к о н к р е т н о ї проблеми
ш л я х о м вільного висловлювання своїх д у м о к усіма учасниками колективного
обговорення.
Порядок проведення:
1. У в а ж н о ознайомтеся з п р о б л е м о ю .
2. У с і у ч а с н и к и ш т у р м у за б а ж а н н я м в и с у в а ю т ь свої ідеї щ о д о р о з в ' я з а н н я
проблеми. Ч и м більше ідей — т и м краще!
3. Обговоріть запропоновані ідеї, оберіть ті, щ о допомагають дійти істини.
У в а г а ! Забороняється обговорювати й оцінювати ідеї на етапі ї х висловлювання. Дозволяється повторювати або р о з ш и р ю в а т и ідеї, запропоновані будьк и м . Пам'ятайте, щ о об'єднання к і л ь к о х ідей часто веде д о висунення н о в и х .
«МІКРОФОН»
« М і к р о ф о н » надає м о ж л и в і с т ь к о ж н о м у за б а ж а н н я м в и с л о в и т и д у м к у
ш в и д к о й лаконічно.
Порядок проведення:
1. Визначте, х т о за к и м буде в и с л о в л ю в а т и с я .
2. П о черзі висловіть д у м к у л а к о н і ч н о й ш в и д к о .
Увага! У «Мікрофоні» висловлюються лише за бажанням, а відповіді не коментуються і не оцінюються. Т а к о ж забороняється перебивати того, хто висловлюється, викрикувати з місця. Учитель м о ж е обмежити час для висловлювання.

207. Додаток
2
УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ТАБЛИЦІ
ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ЗВУКИ
Приголосні
.
г
Голосні
-
Тверді
[а], [о], [у], [е], [и], [і]
М'які
[Й],
[б], [п], [в], [м]ЦФ].
[ ж ] , [ч], [ ш ] , [ д ж ] , [дз]
W , М , [К], [X],
[д]. М . [3], [с], [Ц],
[л], [н], [ р ]
[дч, [ т а [ з а [ с а [ ц / ] ,
[л/], [н/], [р/], [£§']
[ б ' ] , [ п ' ] , [ В ' ] , [ м ' ] , [ ф ' ] , [ ж ' ] , [ ч ' ] , [ ш ' ] , [ д ж ' ] , [ г ' ] , [ґ>], [ * ' ] , [ X ' ]
Приголосні
й-;:;-/ ЙЩЙЭД
Дзвінкі
[б]
[д]
Ед ]
[3]
[за
[да]
[дз 7 ]
[ж]
Глухі
[п]
[т]
[Т ; ]
[С]
[С]
[Д]
[дЧ
[ш]
М
М
[г]
[К]
[ДОК]
[X]
-
[ф]
Вимова голосних
З в у к и [е] та [ и ] в ненаголошеній п о з и ц і ї в и м о в л я ю т ь с я
н е ч і т к о : [е н ] [и е ];
[ о ] перед складом з н а г о л о ш е н и м [ у ] н а б л и ж а є т ь с я до
[У]: [о у ]
весна [ве и сна]
зима [зи е ма]
зозуля [зо у зул / а]
Вимова приголосних
г л у х и й перед д з в і н к и м и в и м о в л я є м о
я к парний й о м у дзвінкий
боротьба [бород х ба]
д з в і н к и й у кінці слова не о г л у ш у є т ь с я
хліб [ х л ' і б ]
д з в і н к и й перед г л у х и м не о г л у ш у є т ь с я
казка[казка]
А л е : нігті [ н ' і х т ' і ] ; кігті [ к ' і х т ' і ] ; вогко в о х к о ] ; легко [ л е х к о ]
пишемо
-шся
-ться
тч
зж
206
вимовляємо
[с 7 :а] (у д і є с л о в а х )
[ д ^ а ] (у д і є с л о в а х )
[ч:]
[жі ]
дивишся [дйви'с^а]
смієшся [ с / м ' і й е с / : а ]
тітчин [т / іч:и°н]
розжарено [ р о ж : а р е и н о ]

208. Лосізтки
ЗВУКОВЕЗНАЧЕННЯ
Б У К В И, Ю, С
Позначають один звук
і м'якість попереднього
приголосного
Позначають два звуки:
• на п о ч а т к у слова (яма [йама])
• після г о л о с н о г о (моя [мойа])
• після апострофа (м'яч [мйач])
• після м ' я к о г о знака (мільярд
[м'іл / йард])
• у д е я к и х словах після [ й ] (фойє
[фоййе])
безпосередньо після п р и г о л о с н о г о
(няня — [н / ан / а])
У Ж И В А Н Н Я М'ЯКОГО ЗНАКА
ь пишемо
після букв, що позначають м'які приголосні
їда [та [за [сі, И П [ л а [на вэа
у таких випадках:
у кінці слова та складу (вісь,
дядько)
ь НЕ пишемо:
після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ,
г, к, х, ґ (дощ, дріб)
у середині складу перед о (трьох, сьомий)
після р у к і н ц і складу і слова
(Харків, чотирма).
В и н я т о к : Горький
у словах на -зький ( ський, -цький),
•зькість (-ськість, -цькість), -зько (-сько,
-цько), -зькому (-ському, -цькому), -зьки
( ськи, -цьки): близький, близько.
В и н я т о к : баский, боязкий, в'язкий,
дерзкий, різкий, жаский, ковзкий,
плаский, порский
після н перед ж, ч, ш, щ та
перед с у ф і к с а м и -ств(о),
-ськ(ий): тонший.
В и н я т о к : доньчин, няньчин,
бриньчати
у словах на -енько, -енька, -онько, -онька,
енький, -есенький, ісінький, -юсінький
( солоденько)
після букв на позначення
приголосних, крім л , я к щ о
за ними йдуть м ' я к і або
п о м ' я к ш е н і приголосні
(користю, але різьбяр,
тьмяний)
у буквосполученнях -льк-, -льч-, •ньц
якщо вони походять від буквосполучень
-льк-, -ньк- (скриньці, бо скринька)
після д, т, н перед с у ф і к с о м
-ченк(о), -чук, -чишин
(Радчук, безбатченко)
після м'якого л перед наступним
приголосним (читальня, стільчик)
У С П О Л у Ч е Н Н Я Х -ЛЧ-, -ЛЦ,
-H4-,
-нц-, -СЦ-, -СЧ-, я к і у т в о р и л и с я
від -лк-, -НК-, -СК- (рибалці, бо
рибалка)
207

209. 208
А
^.
Апостроф пишемо:
Апостроф НЕ пишемо:
п і с л я б у к в б, п, в, м, ф, я к щ о перед НИМИ
в к о р е н і не с т о я т ь б у к в и на п о з н а ч е н н я
п р и г о л о с н о г о , к р і м р (п'ять, рум'яний)
п і с л я б у к в б, п, в, м,ф,
я к щ о перед н и м и в к о р е н і
стоїть буква, щ о позначає
п р и г о л о с н и й ( к р і м р ) (свято,
цвях, але торф'яний)
п і с л я б у к в и р, щ о п о з н а ч а є т в е р д и й з в у к
( у в и м о в і ч у є т ь с я й: бур'ян, пір'я)
п і с л я б у к в и р, щ о р а з о м із я,
ю, є п о з н а ч а є м ' я к и й з в у к [ р / ]
(у в и м о в і не ч у є т ь с я й: буряк,
крюк)
після префіксів, щ о закінчуються
т в е р д и м п р и г о л о с н и м (без'язикий, від'їзд)
після першої частини складних слів,
щ о закінчується твердим приголосним
(дит'ясла, пан'європейський,
пів'яблука,
але пів-Європи, б о д е власна назва)
у слові Лук'ян та п о х і д н и х від н ь о г о
(Лук'яненко, Лук'янівка, Лук'янець т о щ о )
ЗБІГ П Р И Г О Л О С Н И Х
•
y » o
M
;
•
Приклади
я к щ о к о р і н ь п о ч и н а є т ь с я т и м с а м и м з в у к о м , на
я к и й закінчується префікс
я к щ о к о р і н ь ч и о с н о в а слова з а к і н ч у є т ь с я т и м самим звуком, яким починається суфікс
щоденний, розрісся
я к щ о п е р ш а ч а с т и н а с к л а д н о с к о р о ч е н о г о с л о в а закінчується тим самим звуком, яким починається
друга
військкомат
у наголошених прикметникових суфіксах
-енн(ий), -анн(ий), щ о в к а з у ю т ь на в и щ и й с т у п і н ь
в и я в у о з н а к и а б о м о ж л и в і с т ь ч и н е м о ж л и в і с т ь дії
здоровенний,
нездійсненний
у п р и к м е т н и к а х на -ен-н(ий) с т а р о с л о в ' я н с ь к о г о
походження
1
відділити
огнённий,
священний
ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
І Д ]• [ т ], [З ], [С ], [Ц J, [Л ]. [Н ], [ Ж ' ] , [ Ч - ] , [III'] М І Ж Г О Л О С Н И М И
•
Тмови
Приклади
в і м е н н и к а х с е р е д н ь о г о р о д у на -я
( к р і м т и х , щ о о з н а ч а ю т ь назви м а л и х за в і к о м твар и н : гусеня, каченя)
знання, зілля

210. Додатки
у д е я к и х іменниках чоловічого і ж і н о ч о г о роду на -я
суддя, Ілля, стаття
В и н я т о к : статей
перед я,ю в д е я к и х п р и с л і в н и к а х
зрання, спросоння,
навмання, попідвіконню, попідтинню
в і м е н н и к а х ж і н о ч о г о р о д у III відміни о р у д н о г о
в і д м і н к а о д н и н и перед к і н ц е в и м -ю
річчю, сіллю
у ф о р м а х д і є с л о в а лити
ллю, зілляти
Н Е п о д о в ж у ю т ь с я п р и г о л о с н і в с л о в а х кутя,
третє
попадя,
свиня,
третя,
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Група слів
Приклади
А н т о н і м и — п р о т и л е ж н і за значенням слова
веселий - сумний
Синоніми - б л и з ь к і за з н а ч е н н я м с л о в а
сміливий — мужній —
хоробрий
О м о н і м и — слова, о д н а к о в і у в и м о в і та
н а п и с а н н і , але різні за з н а ч е н н я м
коса (зачіска) — коса
(мілина в м о р і )
ЛЕКСИКА ЗА СТУПЕНЕМ УЖИВАНОСТІ
•
Пасивна
|
Застарілі слова
Активна
Архаїзми
Неологізми
Історизми
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ
РОЛЬ З Н А Ч У Щ И Х Ч А С Т И Н У СЛОВІ
-
Корінь
Визначає л е к с и ч н е
значення с л о в а ,
пояснює його
Суфікс, префікс
Закінчення
С л у ж а т ь для
словотвору
весна —>- весняний
С л у ж а т ь для с л о в о з м і н и :
дерево(жін. рід, однина)
дерев[а ( множина )
СПОСОБИ С Л О В О Т В О Р У
Префіксальний
пре + мудрцй —>• премудрий
Суфіксальний
рсінЬі+ н
Префіксально-суфіксальний
за + піч,+ ок
—осінній
—запічок
209

211. Додатки
Безсуфіксальний
•зливати*—>• злив
Складання ( о с н о в с л і в , слів,
с к о р о ч е н и х слів)
праця + здатний —*• працездатний
батько + мати —*• батько-мати
обласний +
комітет—*-облком,
У т в о р е н н я н о в и х слів я к
наслідок переходу твірного
слова д о і н ш о ї ч а с т и н и м о в и
черговий ( п р и к м е т н и к ) учень —*• черговий
(іменник)
ЗМІНИ П Р И Г О Л О С Н И Х П Е Р Е Д С У Ф І К С А М И
- С Ь К ( И Й ) , -СТВ(О)
-зьк-, -зтв-
Рига -ризький, Париж - паризький,
боягуз - боягузтво
к , ч , ц + - с ь к - , - с т в - — - ц ь к - , -цтв-
ткач — ткацький, козак — козацький, козацтво
х , ш , с + - с ь к - , - с т в — - с ь к - , -ств-
товариш — товариський,
ство, птах - птаство
г, ж , з + -ськ-, -ств
В и н я т о к : казахський, баскський, меккський,
товари-
нью-йоркський
У Ж И В А Н Н Я П Р Е Ф І К С І В З-(С-), РОЗ-, ВЕЗУмови
Приклади
П е р е д б у к в а м и к, п, т., ф, х п р е ф і к с зв і д п о в і д н о д о в и м о в и п о з н а ч а є т ь с я б у к в о ю с.
Перед усіма іншими приголосними вживає т ь с я п р е ф і к с 3-
сказати, сфотографувати, зсадити, зшити
П р е ф і к с и роз-, без- з а в ж д и п и ш е м о з б у к в о ю з
розказати,
безпечний
Увага! В у к р а ї н с ь к і й м о в і п р е ф і к с і в рос- і бес- немає
У Ж И В А Н Н Я П Р Е Ф І К С І В ПРЕ . ПРИ , ІІРГ
Пишемо пре-:
v прикметниках і
раження н а й в и щ о г о
ступеня ознаки (премудрий, препогано)
у с л о в а х презирство,
презирливий, пре
подобный, престол,
преосвященний
210
Пишемо при-:
п е р е в а ж н о в д і є с л о в а х , ш о означають наближення, приєднання
до чогось, неповноту дії чи ознаки
(приїхати, присісти). А т а к о ж
у п о х і д н и х від н и х (прибуття,
приклеєний)
v п р и к м е т н и к а х та і м е н н и к а х , ш о
о з н а ч а ю т ь з н а х о д ж е н н я біля ч о г о с ь (прикордонний, пригірок)
Пишемо прі-:
у словах
прізвище,
прізвисько,
прірва

212. Додатки
МОРФОЛОГІЯ
ЧАСТИНИ МОВИ
Назва
частини
мови
Лексичне
значення
Морфологічні
ознаки
Синтаксична роль
Питання
Іменник
означає
предмет
має рід, змінюється
за числами, відмінками
будь-який
член
речення
хто?
що?
Прикметник
означає
ознаку
предмета
змінюється за
родами, числами,
відмінками
означення,
присудок
який?
чий?
Числівник
означає
кількість
та порядок
предметів
при лічбі
змінюється за
відмінками, деякі
за числами та
родами
будь-який
член
речення
скільки?
котрий?
Займенник
вказує на
предмет,
ознаку, кількість, але не
називає їх
змінюється за
відмінками, деякі
за особами, числами, родами
підмет,
додаток,
означення
хто? що?
який?
чий?
скільки?
Дієслово
означає дію
предмета
змінюється за
часами, числами,
особами або родами
будь-який
член
речення
що
робить?
що
зробить?
Прислівник
означає
ознаку дії,
ознаку предмета, ознаку
ознаки
не змінюється
обставина, . я к ? де?
означення, коли?
ін.
присудок
не має
не змінюється
<
X
=
к
1
0
1
о
•Н
р
я
*о
1
о
Прийменник
Сполучник
Частка
Вигук
не є
членом
речення
не ВІД- '
повідає
-
виражає
почуття,
емоції, волевиявлення, але не
називає їх
не змінюється
може бути
членом
речення,
я к щ о вживається у
значенні
самостійного слова
не відповідає
211

213. Додатки
РІД Н Е З М І Н Ю В А Н И Х І М Е Н Н И К І В
,
Приклади
Назва
РІД
• о с і б ч о л о в і ч о ї статі;
• тварин
мосьє,
какаду, поні
ЖІНОЧИЙ
о с і б ж і н о ч о ї статі
мадам
Середній
предметів
рагу, метро
ЧОЛОВІЧИЙ
Рід власної географічної назви збігається з р о д о м назви загальної: Капрі
( о с т р і в ) — ч о л о в і ч и й рід; Калахарі ( п у с т е л я ) - ж і н о ч и й рід; Банда ( м о р е ) —
середній рід
Т В О Р Е Н Н Я ІМЕН І Ю Б А Т Ь К О В І
Чоловічі імена по батькові
Жіночі імена по батькові
За д о п о м о г о ю с у ф і к с а -ович: Олегович, Анатолійович.
З а п а м ' я т а й т е : Ілліч, Якович, Лукич, Кузьмич (і Кузьмович ), Савич (і Савович ), Хомич (і Хомович)
За д о п о м о г о ю с у ф і к с а -ієна
(-ївна):
Олегівна, Анатоліївна
ТВОРЕННЯ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ
ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Вищий ступінь
Найвищий ступінь
Проста форма
Складена форма
Проста форма
Складена форма
За д о п о м о г о ю
суфіксів
-ІШ-, -ш( добріший )
За д о п о м о г о ю
слів більш,
менш, я к і додаю т ь с я д о звичайної ф о р м и прикметника
(більш добрий)
За д о п о м о г о ю
п р е ф і к с а най-,
який додається
до простої форми
прикметника
вищого ступеня
( найдобріший )
За д о п о м о г о ю
слів найбільш,
найменш, я к і
додаються до
звичайної ф о р м и
прикметника
С найбільш
добрий )
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Відмінок
Н.
Р.
д.
3.
Ор.
м.
212
Відмінкові форми
один
одного
одному
я к Н . або Р .
одним
(на)одному,
(на)однім
два
двох
двом
я к Н . або Р .
двома
(на)двох
п'ять
п'яти, п'ятьох
п'яти, п'ятьом
п'ять, п'ятьох
п'ятьма, п'ятьома
(на) п ' я т и ,
(на) п ' я т ь о х
сорок
сорока
сорока
сорок
сорока
сорока

214. щ
Додатки
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Відмінок
Н.
Р.
Д3.
Ор.
м.
Відмінкові форми
шістдесят
шістдесяти, шістдесятьох
шістдесяти, шістдесятьом
шістдесят, шістдесятьох
шістдесятьма, шістдесятьома
(на) ш і с т д е с я т и , ш і с т д е с я т ь о х
шістсот
шестисот, шістьохсот
шестистам, шістьомстам
шістсот
шістьмастами, шістьомастами
(на) ш е с т и с т а х , ш і с т ь о х с т а х
ЗАЙМЕННИКИ
Розряд
Ш
^
Ш
Ш
Т
А
Т
Ш
Т
^
Ш
Приклади
Ш
Особові
в к а з у ю т ь на і с т о т и , п р е д м е т и , я в и щ а і
поняття
я, ти, він, вона,
ми, ви
Зворотний
вказує на в і д н о ш е н н я д о д і ю ч о ї о с о б и
себе
Питальні
м і с т я т ь запитання п р о о с о б у , предмет,
ознаку, кількість
хто? який? чий?
скільки?
Відносні
в ж и в а ю т ь с я для з в ' я з к у частин складн о г о речення
хто, що, який, чий,
котрий, скільки
Неозначені
в к а з у ю т ь на н е в і д о м і , неозначені о с о би, предмети, о з н а к и , к і л ь к і с т ь
щось, будь-який,
абищо, деякий,
хтозна-який
Заперечні
в к а з у ю т ь на в і д с у т н і с т ь о с о б и , предмета, о з н а к , к і л ь к о с т і
ніхто, ніщо,
ніякий, нічий,
ніскільки
Присвійні
в к а з у ю т ь на п р и н а л е ж н і с т ь я к о г о с ь
предмета певній о с о б і
мій, твій, свій,
наш, його
Вказівні
в к а з у ю т ь на виділення я к о г о с ь о д н о г о
предмета з ряду і н ш и х
цей, той, такий,
стільки
Означальні
в к а з у ю т ь на узагальнену о з н а к у предмета
весь, всякий,
кожний, самий,
жодний, інший
—і.
Д і є в і д м і н ю в а н і (змінюються за особами
(родами), числами)
• о с о б о в і ф о р м и дієслова
ДІЄСЛІВНІ Ф О Р М И
ються за відмінками,
родами і числами)
ся ні за особами, ні за відмінками (родами, числами))
• дієприкметник
•
•
•
•
б е з о с о б о в і дієслова
інфінітив
дієприслівник
дієслівні ф о р м и на -но, -то
213

215. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
ЧЛЕНИ Р Е Ч Е Н Н Я
Другорядні
Головні
Підмет
простий;
складений
Присудок
простий;
складений
іменний;
складений
дієслівний
Означення
Обставина
узгоджене;
неузгоджене
с п о с о б у дії;
міри і ступеня;
місця; часу;
причини; мети;
умови; допусту
Додаток
прямий;
непрямий
ТИРЕ М І Ж ПІДМЕТОМ Т ПРИСУДКОМ
Умови вживання тире
Приклади
.
Я к щ о підмет і п р и с у д о к в и р а ж е н і і м е н н и к а м и у
називному відмінку
Бджола - відома трудівниця... (А. Пашківський)
Я к щ о підмет і п р и с у д о к в и р а ж е н і інфінітивами
Правдою
дружити
щастя заслужити (Нар.
творчість )
Я к щ о один із г о л о в н и х членів в и р а ж е н и й інфінітивом, а інший — іменником у називному
відмінку
Наше завдання вати знання
Я к щ о підмет і п р и с у д о к виражені числівниками
П'ять плюс два - сім
Я к щ о перед п р и с у д к о м є слова це, то, ось, значить
Поезія — це діло совісне...
(А. Малишко)
здобу-
Тире т а к о ж м о ж е с т а в и т и с я і в д е я к и х і н ш и х випадках за у м о в и , щ о підмет
є л о г і ч н о н а г о л о ш е н и м і м і ж н и м та п р и с у д к о м наявна пауза: Ми - сірі гуси
в хмарі (А. Малишко)
:
ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
:
: — :
ї
~
3 головним членом речення
3 головним членом реу формі присудка
чення у формі підмета
Означено особові
( г о л о в н и й член означає д і ю , я к у в и к о н у є к о н кретна о с о б а )
Неозначено-особові
( г о л о в н и й член означає д і ю , я к у в и к о н у є невизначёна о с о б а )
Узагальнено-особові
( г о л о в н и й член означає д і ю , я к а с т о с у є т ь с я будьякої особи)
Безособові
(головний член означає д і ю , яка не має виконавця)
Називні
( г о л о в н и й член стверд ж у є наявність предметів чи я в и щ )

216. Додатки
РОЗДІЛОВІ З Н А К И ІІРИ О Д Н О Р І Д Н И Х Ч Л Е Н А Х Р Е Ч Е Н Н Я
О, О, О
О, О г О
О, але О
ОіО,
ОіО
ОіО
іО,іО,іО
як О, так і О
А : О, О, О
О, О, О - А
А : О , О, О - ...
А, як-от: О, О, О
(А — узагальнювальне
слово)
ВСТАВНІ СЛОВА І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Групи за значеним
Приклади
В и р а ж а ю т ь упевненість, невпевненість, сумнів
безумовно, певна річ, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути,
либонь, а може, правду кажучи
В и р а ж а ю т ь задоволення, незадоволення, радість, ж а л ь ,
здивування
на щастя, на диво, слава Богу, на жаль, як
на зло, чого доброго, дивна річ
У к а з у ю т ь на д ж е р е л о повідомлення
по-моєму, кажуть, мовляв, на мою думку,
бачу, як відомо, за словами...
У к а з у ю т ь на з в ' я з о к д у м о к ,
послідовність викладу
по-перше, нарешті, до речі, між іншим,
крім того, навпаки, отже, наприклад,
інакше кажучи, таким чином
Привертають
мовника
чуєте, уяви собі, зверніть увагу, між нами
кажучи, зрозумійте
увагу
співроз-
ВІДОКРЕМ ЛЕН І ОЗН А Ч Е Н Н Я
Умови відокремлення
Приклади
Я к щ о означення с т о с у ю т ь с я о с о б о вого займенника
Заспокоєний, я усміхнувся
(М. Стельмах )
Я к щ о означення відділені від означуваного слова і н ш и м и членами
речення
Срібним маревом повиті, коло сіл
стоять тополі (Леся Українка)
Я к щ о п о ш и р е н і означення с т о я т ь
п і с л я о з н а ч у в а н о г о слова
В лісі бродив туман, підзолочений
сонячним промінням (Гр. Тютюнник )
Я к щ о означення м а ю т ь д о д а т к о в е
о б с т а в и н н е значення ( у м о в и , прич и н и та і н . )
Наляканий громовицею, кінь ти
хенько заіржав (М. Стельмах)
Я к щ о два і б і л ь ш е о д и н и ч н і означ е н н я с т о я т ь після о з н а ч у в а н о г о
с л о в а , перед я к и м у ж е є з а л е ж н е
від н ь о г о означення
Стояла темна ніч, холодна, вітряна... (Є. Гуцало)
світу...
215

217. 216
Додатки
ВІДОКРЕМЛЕНІ
ПРИКЛАДКИ
'- ,
УМОВИ відокремлення
' ' Приклади
і
Я к щ о прикладка стосується особового
займенника
І ось він, Київ, за валами він!..
(JI. Костенко )
Я к щ о п р и к л а д к а п о ш и р е н а і с т о ї т ь післ я о з н а ч у в а н о г о і м е н н и к а ( ч а с т о власної
назви)
Завершенням їхньої подорожі
була Нова Каховка - славетне
молоде місто (О. Гончар )
Я к щ о о д и н и ч н а п р и к л а д к а с т о ї т ь післ я о з н а ч у в а н о г о слова і м а є д о д а т к о в е
с а м о с т і й н е значення
Золотими куполами ще здалеку
вітає нас славетна столиця Київ (О. Довгий )
Я к щ о п р и к л а д к а п р и є д н у є т ь с я д о означ у в а н о г о і м е н н и к а с л о в а м и тобто, або
( тобто), наприклад, чи ( тобто), навіть, зокрема, як-от, а саме, на ім'я,
так званий та і н .
УСквирі лікар був, на прізвище
Рушилов (М. Рильський )
Я к щ о п р и к л а д к а п р и є д н у є т ь с я д о означуваного слова з а д о п о м о г о ю с п о л у ч н и к а
як і має д о д а т к о в и й відтінок п р и ч и н и
Івась, як менший, завжди терпів від Карпа (Панас Мирний )
ВІДОКРЕМЛЕНІ
1
ОБСТАВИНИ
Приклади
Умови відокремлення
М а й ж е з а в ж д и в і д о к р е м л ю є т ь с я обставина, виражена д і є п р и с л і в н и к о м
або д і є п р и с л і в н и к о в и м з в о р о т о м
1. Блакитний час, прикинувшись
водою, тече в піщаних, чистих берегах (Є. Гуцало ).
2.1 я, заплакавши, назад поїхав
знову на чужину ( Т. Шевченко)
А л е не в і д о к р е м л ю є т ь с я о б с т а в и н а , в и р а ж е н а о д и н и ч н и м д і є п р и с л і в н и к о м , щ о означає с п о с і б д і ї , а т а к о ж о б с т а в и н а , в и р а ж е н а д і є п р и с л і в н и к о в и м з в о р о т о м ф р а з е о л о г і ч н о г о т и п у : Підеш собі зажурившись гаєм по долині ( Т. Шевченко)
Я к щ о обставина виражена іменник о м з п р и й м е н н и к а м и незважаючи
на, закінчуючи, починаючи з
Незважаючи на погану погоду, біля
освітленого під'їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко)
За бажанням автора м о ж е т а к о ж відокремлюватися обставина, виражена
іменником з прийменниками всупереч, наперекір, попри, на випадок, на відміну від, у зв'язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, відповідно до, подібно до т о щ о .
ВІДОКРЕМЛЕНІ Д О Д А Т К И
Умови відокремлення
Приклади
Я к щ о додатки виражені іменниками з прийменн и к а м и крім, окрім, опріч, замість, за винятком, зокрема, особливо, на відміну від та ін. Т а к і
к о н с т р у к ц і ї м а ю т ь значення в и к л ю ч е н н я , в к л ю ч е н н я або з а м і щ е н н я о д н о г о п р е д м е т а і н ш и м
Ця несподівана зустріч
зворушила всіх, особливо дітей (В. Минко)

218. щ
Додатки
Додаток
З
ОСНОВНІ П У Н К Т О Г Р А М И
КОМА
• м і ж о д н о р і д н и м и ч л е н а м и речення
• перед с л о в а м и а саме, як-от, як, щ о СТОЯТЬ у реченні З о д н о р і д н и м и члеі а м и п і с л я у з а г а л ь н ю в а л ь н и х слів
• п р и повторенні слова
• д л я виділення звертань
• після вигуків
• для виділення в с т а в н и х с л і в , с л о в о с п о л у ч е н ь і речень
• для виділення п о р і в н я л ь н и х з в о р о т і в
• д л я виділення в і д о к р е м л е н и х членів речення
• д л я виділення у т о ч н ю ю ч и х членів речення
• м і ж ч а с т и н а м и с к л а д н о г о речення
КРАПКА З КОМОЮ
• м і ж п о ш и р е н и м и о д н о р і д н и м и ч л е н а м и речення
• м і ж частинами складносурядного і безсполу ЧНИКОВОІО складного речення
ДВОКРАПКА
• п і с л я у з а г а л ь н ю в а л ь н о г о слова, щ о с т о ї т ь перед о д н о р і д н и м и членами
>ечення
• м і ж ч а с т и н а м и с к л а д н о г о б е з с п о л у ч н и к о в о г о речення
• у реченні з п р я м о ю м о в о ю
ТИРЕ
• м і ж підметом і присудком
• на м і с ц і п р о п у щ е н о г о члена речення
• перед у з а г а л ы п о в а л ы ш м с л о в о м , щ о стоїть після о д н о р і д н и х членів
>ечення
• д л я виділення п р и к л а д о к
• м і ж ч а с т и н а м и с к л а д н о г о б е з с п о л у ч н и к о в о г о речення
• м і ж ч а с т и н а м и с к л а д н о с у р я д н о г о речення
• для виділення в с т а в н и х к о н с т р у к ц і й
• у реченні з п р я м о ю м о в о ю
і
КРАПКИ
• на позначення перерваності або недокінченості мови
• на позначення у р и в ч а с т о с т і м о в и
• на позначення п р о п у с к у в цитаті
ДУЖКИ
• д л я виділення в с т а в н и х к о н с т р у к ц і й
• для виділення п р і з в и щ а автора, щ о стоїть п і с л я цитати
ЛАПКИ
• для виділення ц и т а т
• у реченні з п р я м о ю м о в о ю
217

219. Додаток 4
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИЧОК
А
аккурат — саме, точно, якраз, точнісінько; все в аккурате — все гаразд
алчный — жадібний, пожадливий
аляповатость — недоладність, незграбність, неоковирність
аппелировать - апелювати
аудиенция — аудієнція
ахинея - нісенітниця, дурниця, ахінея
вольготно - привільно, вільно
воодушевленный — запальний; (вдохновенный) натхненний, піднесений
в п о п ы х а х — поспішаючи, хапаючись,
похапцем
всецело - ц і л к о м , цілковито
втихомолку — н и ш к о м , нищечком,
т и ш к о м - н и ш к о м , тихцем; (молча)
мовчки; (украдкой) крадькома
Б
безвременно - дочасно, передчасно
безличный - 1. позбавлений індивідуальності (своєрідності), невиразний; 2. грам, безособовий
безмолвно безмовно;
мовчазно,
мовчки; безгомінно; німотно, німо
безнаказанность — безкарність
безнравственность - 1. аморальність,
неморальність; 2. розпуста, безпутність
безукоризненно - бездоганно
беспристрастный — безсторонній; (непредубежденный) неупереджений
благовидный - пристойний
благосклонность — прихильність, ласка, ласкавість, доброзичливість
б л а г о у х а ю щ и й - пахучий, д у х м я ний, я к и й (що) пахне (духмяніє)
В
вверенный - довірений, звірений, увірений, доручений
вдохновляющий - я к и й (що) надихає
(запалює), надихаючий
весьма - вельми, дуже, надто
взаимопонимание - взаєморозуміння
влечение - потяг, тяга; (склонность)
нахил
влиятельный - впливовий
вмиг - у м и т ь , м и т т ю ; (вдруг) ураз
внушительный
(значительный)
значний, значущий, промовистий;
(убедительный) переконливий; (крупный) великий; (важный) поважний;
(поражающий) уразливий, в р а ж а ю чий
внятный - виразний; (разборчивый) розбірливий; (ясный) ясний, зрозумілий
Г
главенство — зверхність; (господство)
панування
главенствующий — головний, чільний, панівний
гостеприимный — гостинний
гражданский — 1. громадянський; 2. (не
военный) цивільний, штатський
г р я д у щ и й — прийдешній, майбутній,
грядущий
губительный - згубний
гуманный - гуманний, людяний
д
дальновидный
.—
далекоглядний,
далекозорий; (прозорливый) прозорливий;
(предусмотрительный)
передбачливий; (далеко идущий)
далекосяжний
движущий - рушійний
двуличный - лукавий, нещирий, двоєдушний
добродетельный - доброчесний, чеснотливий, цнотливий
добропорядочный — порядний, добропорядний
добросовестный - сумлінний, совісний, добросовісний
достопримечательный — визначний,
вартий уваги, примітний; (славный)
славний
досягаемость — д о с я ж н і с т ь
душевно - (искренне, сердечно) щ и р о ,
сердечно, щиросердно, щиросердо,
щиросердечно, душевно
Е
единодушно — одностайно

220. Ассатки
ежеминутно — щ о х в и л и н и , к о ж н о ї
хвилини, щохвилинно
ерошить — куйовдити, кошлатити
ершистый - й о р ж и с т и й
естественный - 1. природний; 2. (о науках) природничий
Ж
жаться - 1. тиснутися, тулитися;
(ежиться) щулитися,
кулитися;
(іот неловкости) нітитися; (мяться)
м'ятися, мулятися
желанный - бажаний, жаданий
жеманность - манірність
ж е м ч у ж н ы й — перловий, перлинний;
(похожий на жемчуг) перлистий
животворность - ж и т т є д а й н і с т ь
ж и в о т р е п е щ у щ и й — 1. животрепетний; 2. (полный жизни) ж и в и й
ж у р и т ь - докоряти, картати
З
заброшенный - занедбаний, занехаяний, запущений, покинутий, покинений
забурлить - завирувати, зануртувати, забурлити, забуяти; (заклокотать) заклекотіти, заклекотати
заведомо свідомо; (несомненно)
явно
закадычный - нерозлучний, щ и р и й
законодательный - законодавчий
заманчивость - принадність, привабливість
замедленно — сповільнено, уповільнено, стишено
злобный
злісний,
злобний;
(зложелательный, злой) злобливий,
злосливий, злостивий
значимый - значущий
зыбиться - 1. колихатися; (колебаться) коливатися; (качаться) гойдатися; 2. (покрываться зыбью) укриватися б р и ж а м и , б р и ж и т и с я
зыбь - брижі
з ы ч н ы й - гучний, голосний
И
идиллия — ІДИЛІЯ
избегать — уникати, у х и л я т и с я , обминати
избыточность - надмірність, надмір
изныть - знемогти, перемліти, розімліти; (измучиться)
змучитися;
(истомиться) знидіти; (истосковаться) занудитися, знудитися
изысканность - вишуканість, витонченість
иссякать — 1. (высыхать) висихати;
2. (исчерпываться) вичерпуватися; (приходить к концу) сходити;
(выходить) виходити
К
кичиться — чванитися, хизуватися
коварство - підступність; л у к а в с т в о
конфузить - соромити, завдавати с о рому, конфузити
копирование — копіювання
косматить - кошлати, кошлатити,
космачити, куйовдити, к у ч м и т и
косность — відсталість; задубілість,
млявість
куститься — к у щ и т и с я ; (о хлебах,
травах) врунитися, рунитися
кутерьма — розгардіяш, гармидер, мет у ш н я , колотнеча
Л
'
ладить — 1. (жить в согласии) ладнати, бути в злагоді (в згоді); 2 (приводить в готовность) лагодити;
3. (намереваться) збиратися, лагодитися, ладнатися, мати на д у м ц і ;
4. (твердить) правити, торочити,
товкти
ладный - добрий, гарний
л а к о м ы й — ласий
ликовать — радіти, веселитися, тріумфувати
л и ш и т ь с я — утратити, стратити, позбавитися, позбутися
лучезарность - осяйність, світосяйність, сонцесяйність,
променистість
льготный - пільговий
любезный — 1. ласкавий, люб'язний;
2. (милый, дорогой) л ю б и й , милий,
дорогий
любование - милування, любування
М
манерный — манірний
медлить - баритися, гаятися

221. Додатки
мелочный - дріб'язковий
мельком — мигцем; (бегло) побіжно,
між іншим
миловидный - миловидий, милолиций; гарненький
мнительность—помисливість, недовірливість, підозрілість
многообразный - різноманітний
молкнуть — мовкнути;, т и х н у т и , стихати
м ы с л и м ы й — гаданий, уявний; (возможный) м о ж л и в и й ; (вероятный)
імовірний
Н
наличный - наявний, присутній;
наличные деньги — готівка
намедни - недавно, нещодавно
наотмашь — навідліг, навідмах; (сразмаху) з розмаху, р о з м а х н у в ш и с ь
напевно - співуче, співучо; пісенно
напыщенность - 1. пихатість, бундючність; 2. пишномовність
незаурядный — незвичайний, неабия к и й ; (необыденный) небуденний
н и с х о д я щ и й - низхідний, спадний
нравоучение - мораль, наука; (наставление) напучення; (нотация)
нотація
нравственный — моральний
отчаянно — 1. (в полном отчаянии)
розпачливо; (иступленно) несамовито; нестямно; 2. (крайнє смело)
відчайдушно; (неистово) шалено,
нестямно, несамовито; (яро) завзято, заповзято, запекло
П
печалить - завдавати с у м у (смутку,
жалю), робити с у м н и м , смутити,
засмучувати, ж у р и т и
пленительный — чарівний, чарівливий, принадний
поблажка — потурання, попуск, попуст; потурати
подлинный - (настоящий) справж н і й ; (оригінальний) оригінальний; (ідействительный) дійсний;
(сущий) с у щ и й , щ и р и й
польститься - 1. (соблазниться) полеститися, поласуватися, повабитися, спокуситися, понадитися; 2. (позариться) зазіхнути
постоянство — сталість, постійність;
(Ітвердості>) твердість, наполегливість
потчевать — частувати, пригощати
пытливый — допитливий; (любознательный) цікавий
Р
расхождение - розходження, розбіжО
ність
обвораживать - очаровувати, чарувати рвение - запопадливість; (старательобоснованный — обґрунтований
ность) старанність, щирість, пильобоюдность - обопільність; взаємність; (усердие) ретельність, ревність,
ність
запал; (задор) завзяття, завзятість
—
образумить — навести на розум, напо- резонный • резонний; (основатель_ ный) с л у ш н и й
умити
обходительность — ввічливість, при- речистый - красномовний; говіркий,
вітливість
говорючий, балакучий; (говорливый)
одухотворенный — натхненний, одуговірливий, гомінкий
хотворений, сповнений
високих родство — 1. спорідненість, спорідненпрагнень (високого чуття)
ня; 2. (родня) рідня; (родственниозадачить — спантеличити, здивувати;
ки) родичі
(<смутить) збентежити; (поставить р о с к о ш ь - р о з к і ш , пишність
в затруднение) завдати клопоту
рябь - брижі, ж м у р и , рябизна
озаренный — осяяний, освітлений;
(лучами) опромінений
С
опровергнуть - спростувати, запере- самонадеянный - самовпевнений
чити; (іотклонить) відхилити
самообладание — самовладання
о п р о в е р ж и м ы й - спростовний; (оспо
себестоимость - собівартість
римьіії) заперечний
смежный - суміжний
220

222. Додатки
снискать - здобути; (приобрести) придбати
снисхождение — поблажливість, вибачливість; милостивість
совестливый - сумлінний, совісний
содействовать — сприяти; (помогать)
допомагати
сокрушаться - ж у р и т и с я , с м у т и т и с я ,
засмучуватися, к р у ш и т и с я
сообща - спільно, гуртом, разом
Т
тактичность - тактовність
т е к у щ и й - поточний; теперішній
торжественность — урочистість
торжествовать - 1. торжествувати;
(іодерживать верх) брати гору, панувати; 2. (устраивать торжество)
справляти, святкувати; 3. (находиться в состоянии радости,'ликовать) торжествувати, тріумфувати
тускнеть — тьмяніти; (становиться
более тусклым) тьмянішати; (темнеть) темніти; 2. (меркнуть) тьмаритися, меркнути
тщательность - старанність, ретельність; дбайливість, пильність; акуратність
•
У
убежденный - переконаний; упевнений; умовлений
убористый — густий, убористий; (сжатый) стислий
удружить — прислужитися, зробити
послугу; (сослужить службу) стати
в пригоді
указание — вказівка, зазначення
упование — покладання надії; сподівання
упоение - захват, захоплення, насолода
уязвить - уразити
X
хваленый — хвалений, знаменитий
ходатайствовать - клопотати
холить — пестити, плекати; (выращивать) викохувати
ц
целенаправленный - цілеспрямований
целесообразный — доцільний
целомудренный
—
цнотливий;
(добродетельный)
доброчесний;
(невинный) невинний
цепкий — 1. чіпкий, цупкий; 2. (вязкий)
в'язкий, беручкий; 3. (настойчивый)
наполегливий, беручкий; (упорный)
упертий
Ч
частность - частковість, випадковість, подробиця, деталь
чаща — х а щ а , хащі, гущавина, г у щ и на, г у щ а ; (дебри) нетрі
чаяние — сподівання, сподіванка
ч и н н ы й — 1. (благопристойный) добропристойний; (степенный) статечний, поважний; (приличный)
пристойний; 2. (церемонный) церемонний; (жеманный) манірний
щ
щемить — 1. (сжимать) стискати,
стискувати; 2. (болеть, ныть) щеміти, нити, скніти
щепетильность
педантичність,
скрупульозність, делікатність, вимогливість, вибагливість
Э
экономность — ощадливість,
ність, економність
ощад-
Ю
ю р к и й - 1. (быстрый, увертливый)
в'юнкий, верткий, вертлявий, вертливий; (живой) жвавий; (бойкий) моторний, прудкий; 2. (ловкий) спритний,
меткий; (пронырливый) пронозливий
юркнуть - прошмигнути, шмигнути,
прослизнути, гулькнути, ш у р н у т и ;
Опромелькнуть) майнути; (пробежать взглядом) ковзнути
Я
я в н ы й — 1. (не тайный, открытый)
явний, неприхований, відвертий;
2. (очевидный) очевидний, явний,
видимий

223. Додаток 5
Т Л У М А Ч Н И Й СЛОВНИЧОК
Список скорочень
ч. — чоловічий рід
с. - середній рід
ж. - ж і н о ч и й рід
перен. - переносне значення
невідм. — невідмінюване слово
розм. - розмовне
заст. - застаріле
А
А Б С Т Р А Г У В А Т И , - у ю , -уеш. Уявно (в д у м к а х ) відривати, відокремлювати
одні (окремі) аспекти я в и щ чи властивості предметів від і н ш и х .
А В А Н Г А Р Д , -у, ч. 1. Частина військ (або флоту), щ о рухається попереду головних сил. 2. перен. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної
групи, щ о веде за с о б о ю інші суспільні групи.
А Л Ь Т Р У Ї З М , -у, ч. Безкорисливе піклування про благо і н ш и х і готовність
жертвувати для і н ш и х своїми о с о б и с т и м и інтересами.
А Н О Т А Ц І Я , -Ї, ж. 1. Стисла бібліографічна довідка, характеристика змісту
книги, статті і т. ін. 2. Стислий виклад змісту музичного твору. 3. Коротка
характеристика змісту документа, його частини або групи документів.
АСПЁКТ, -у, ч. 1. Кут зору, під я к и м розглядаються предмети, я в и щ а , поняття. 2. Ознака п о ш у к у даних; за к і л ь к і с т ю ознак, указаних в умові пошуку.
А У Д І Є Н Ц І Я , -ї, ж. Офіційний прийом у глави держави або в особи, щ о обіймає високий державний пост. / / Про приватний прийом, особисту розмову.
Б
БАГАТОБОРСТВО, -а, с. Спортивне змагання, щ о о х о п л ю є різні фізичні вправи з одного або кількох видів спорту (біг, стрибки і т. ін.), а т а к о ж самий
комплекс фізичних вправ із ц и х видів спорту.
Б Л А Г О Д І Й Н И К , -а, ч. 1. кого, чий, заст. Той, х т о надає комусь допомогу, підт р и м к у і т. ін.; добродійник. 2. Той, х т о займається благодійністю.
БЛЮЗНІРСТВО, -а, с. Зневажання чого-небудь святого, високого і т. ін.; цинізм.
Б У К В А Л Ь Н И Й , -а, -е. 1. Я к и й точно відповідає я к о м у с ь текстові, розмові та
ін.; дослівний. 2. ПрАмий, не переносний.
Б У Р Ё М Н И Й , -а, -е. 1. Те саме, щ о буряний. / / Неспокійний, розбурханий (про
море, річку і т. ін.). 2. перен. Сповнений подій, тривог, хвилювань.
Б Ю Д Ж Ё Т , -у, ч. Планові обчислення майбутніх очікуваних грошових доходів
і видатків держави, підприємства, с і м ' ї на певний період.
В
В А Г б М И Й , -а, -е. 1. Я к и й має вагу. 2. перен. Змістовний, авторитетний, переконливий.
В Е Л И К О Д У Ш Н И Й , -а, -е. Я к и й має прекрасні душевні якості, благородні поч у т т я , велику доброзичливість. / / В я к о м у в и р а ж а ю т ь с я , проявляються ці
якості.
В І Д Р А Д А , -И, ж. Те, щ о заспокоює, сповнює радістю; втіха, задоволення.
ВІРОЛОМСТВО, -а, с. Порушення о б і ц я н к и , присяги; підступність, зрадництво.
ВІРОСПОВІДАННЯ, -я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії.

224. В Л А Д Н И Й , -а, -е. Здатний, схильний нав'язувати свою волю, підкоряти собі.
/ / Я к и й виражає владу, волю, рішучість.
ВОІСТИНУ. Дійсно, справді.
Г
ГАРМОНІЙНИЙ, -а, -е. 1. Приємний для с л у х у ; милозвучний. 2. Я к и й знаходиться в чіткій відповідності з чим-небудь; сповнений гармонії. 3. Заснований на принципах гармонії.
Г Е Р А Л Ь Д И К А , -И, Ж. Допоміжна історична дисципліна, щ о вивчає герби та
їх історію. / / Мистецтво гербів.
Г Р О М А Д А 1 , -И, Ж. 1. Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2. Об'єднання людей, щ о ставлять перед с о б о ю певні спільні завдання; організація. 3. іст. В Україні та Білорусі - поземельне селянське
об'єднання, а т а к о ж збори членів цього об'єднання.
ГРОМАДА 2 , -И, Ж. ЩОСЬ велике за розміром; предмет, споруда великих розмірів. / / Велика кількість чого-небудь.
Г Р О М А Д Я Н С Ь К И Й , -а, -е. 1. Прикм. до громадянин. 2. Власт. свідомому громадянинові. / / Спрямований на користь суспільства.
Г У М А Н Н И Й , -а, -е. Л ю д я н и й у своїх діях і ставленні до і н ш и х людей.
Д
ДЕЛЕГАТ, -а, ч. Виборний або призначений представник якої-небудь організації, установи, колективу.
Д Е П У Т А Т , -а, ч. 1. Член органу державної влади, обраний виборцями. 2. Обрана або визначена-особа, уповноважена для виконання якого-небудь доручення.
Д И П Л О М А Н Т , -а, ч. 1. Студент або учень середнього спеціального навчального закладу, я к и й працює над дипломним проектом, дипломною роботою.
2. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.
Д І О Р А М А , -и, ж. Картина разом з бутафорським планом (фігурами людей,
макетами різних предметів і т. ін.) для підсилення загального враження. / /
Картина, виконана на прозорій тканині, матовому склі і т. ін. і спеціально
освітлена для створення враження об'ємності.
Д О Б Р б Б У Т , -у, ч. Матеріально-побутове забезпечення; достаток.
Д О Г М А , -и, ж. Учення або положення, щ о приймається я к незаперечна, вічна,
незмінна істина для всіх часів та історичних умов.
Е
Е С Т А К А Д А , -и, ж. Споруда у вигляді моста для підняття вверх ш л я х і в , для
переходу чй переїзду через залізниці, для завантаження та вивантаження
чого-небудь і т. ін.
ЕТАЛОН, -а, ч. 1. Точний зразок установленої одиниці виміру. / / Великої точності вимірний прилад, признач, для перевірки і н ш и х приладів. 2. перен.,
книжн. Мірило, зразок для порівнювання з чим-небудь.
ЕТНОГРАФІЯ, -Ї, ж. 1. Історична наука, яка вивчає культуру й побут народів
світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємовідносини;
народознавство. 2. Сукупність усіх особливостей побуту, звичаїв, культури
якого-небудь народу, народності, місцевості.
ЁТНОС, -у, ч. Спільнота людей (плем'я, народність, нація), щ о історично склалася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки.

225. ж
Ж А Г А , -и, ж. 1. Велике бажання пити; спрага. 2. перен. Велике, нестримне бажання чого-небудь. / / до чого, чого. Прагнення до чого-небудь, до володіння чимнебудь, до досягнення якоїсь мети. 3. Нестримне почуття любові; пристрасть.
Ж И Т Т С С Т В Ё Р Д Ж У Ю Ч И Й , -а, -е. Здатний творити, перебудовувати ж и т т я .
/ / Пройнятий оптимізмом, бадьорістю, вірою в перемогу добра над злом.
З
З А Г А Й Н И Й , -а, -е. 1. Я к и й повільно, уповільнено робить що-небудь; неквапливий (про людину). 2. На виконання я к о г о витрачається багато часу; к о піткий, забарний (про роботу, справу і т. ін.). .
З А Й Д А , -и, Ч. І ж., розм. Людина, я к а прибула, прийшла звідки-небудь, нет у т е ш н я . / / Чужоземний загарбник.
З Ш Ч Ё В ' Я , рідше ЗНЕЧЕВ'Я, присл., розм. 1. З нічого робити. / / 3 дурного
розуму, здуру. 2. Несподівано, раптом. 3. Ні з того, ні з сього, без причини.
З Я Я Т И , зяє, недок. Бути ш и р о к о відкритим, виявляючи в с ю с в о ю глибину
(про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр., п р о г і н н о з вибитими шибками). / /
чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін.
І
1ДЁЙНИЙ, -а, -е. 1. Стос, д о ідеї, пов'язаний з нею. 2. Пройнятий передовими
ідеями, пов'язаний з ними; передовий. 3. розм. Відданий ідеалу; безкорисливий.
І Д Й Л І Я , -ї, ж. 1. Невеликий поетичний твір, щ о з о б р а ж у є мирне, безтурботне ж и т т я селян на лоні природи. 2. Про близьке до природи, мирне,
безтурботно-щасливе ж и т т я .
І Л і Ь З І Я , -ї, ж. 1. Оманливе, хибне сприймання дійсності: хибне уявлення про
що-небудь. / / Необгрунтована надія, нездійсненна мрія. 2. Програмний номер ілюзіоніста.
І М П Л А Н Т А Т , -у, ч. Пристосування з будь-яких неорганічних матеріалів, яке
вводиться в організм людини для тимчасового виконання різних функцій.
І Н Т Е Р А К Т Й В Н И Й , -а, -е. Я к и й стосується процесу або пристрою, щ о перериваються і н ш и м процесом або пристроєм у перебігові процесу.
К
К В О Р У М , -у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність я к и х є необхідною у м о в о ю
для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал.
К Л А С Й Ч Н И Й , -а, -е. 1. Стос, до класицизму. 2. Створений класиком, клас и к а м и ; виняткового значення, зразковий. / / Характерний, типовий для
кого-, чого-небудь. / / розм. Н а й к р а щ и й у своєму роді; чудовий. 3. Стос, до
світу стародавніх греків і римлян; античний. / / Пов'язаний із вивченням
давньогрецької та латинської мов та античної літератури.
К О А Л І Ц І Я , -ї, ж. Об'єднання, с о ю з , угода держав, партій і т. ін. для досягнення спільної мети.
КОДЕКС, -у, ч. 1. Сукупність законів у якій-небудь галузі права. 2. перен. Сукупність правил поведінки, звичок, переконань і т. ін. Кодекс честі. 3. Старовинний р у к о п и с в оправі.
К О Г б Р Т А , -и, ж . 1. У Стародавньому Р и м і - загін війська, щ о становив десят у частину легіону. 2. Група людей, щ о має я к у с ь загальну характеристику.

226. 3. перен. Міцно згуртована група людей. 3. біол. Категорія, щ о об'єднує споріднені роди.
КОЛЁКЦ1Я, -ї, ж. Систематизоване зібрання однорідних предметів, систематизованих за певними ознаками, щ о мають науковий, х у д о ж н і й , історичний інтерес.
К О М У Н І К А Б Е Л Ь Н И Й , -а, -е. Товариський, контактний.
КОНТРАКТ, -у, ч. Письмова угода, договір, за я к и м сторони, щ о його уклали,
м а ю т ь взаємні зобов'язання.
КОНЦЁПЦ1Я, -ї, ж. 1. Система доказів певного положення, система поглядів
на те чи інше явище; спосіб розуміння, тлумачення я к и х о с ь я в и щ . 2. Ідейний задум твору.
Л
ЛАДНИЙ 1 , -а, -е, розм. 1. Те саме, щ о гарний; красивий (про зовнішні ознаки). / /
Сонячний, погідний. / / Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2. Добре,
вдало, акуратно зроблений, виконаний. / / Вдало, зі смаком підібраний. 3. Діловитий, вправний. Ладний господар. 4. Пройнятий доброзичливістю, приязню,
ласкою; лагідний, ніжний. 5. Злагоджений, гармонійний.
Л А Д Н И Й 2 , ладен, -дна, -дне. Схильний, охочий що-небудь робити. / / Готовий
до певних у ч и н к і в ; згоден на певну д і ю , стан.
Л І К , -у, ч. 1. Те саме, щ о лічіння; лічба. Вести лік чомусь. Без ліку - про велику кількість кого-, чого-небудь; д у ж е багато. 2. Результат, наслідок підрахунків.
Л1ЦЁН31Я, -ї, ж. 1. Дозвіл, щ о надається на здійснення видів діяльності, я к і
відповідно до д і ю ч о г о законодавстві підлягають ліцензуванню. 2. Дозвіл,
щ о надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну
м і ж країнами. 3. Дозвіл на право використання технічного досягнення, щ о
надається на підставі ліцензійного договору або судового чи адміністративного рішення компетентного державного органу.
М
М А Н Ё Р А , -и, ж. 1. Спосіб виконання дії; звичка діяти певним чином. 2. Спосіб поводитися, триматися в товаристві. 3. Сукупність особливостей, творчих прийомів, властивих митцеві, напрямку в літературі або мистецтві, худ о ж н ь о м у творові, виконанню х у д о ж н ь о г о твору.
М А Р К У В А Т И , - у ю , -уєш. Ставити марку на виробах, товарах.
МИЛОСЁРДЯ, -я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь.
МОРАЛЬ, -І, Ж. 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні
один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). 2. Повчальний висновок
із чогось. З .розм. Повчання, настанови, поради.
МОРАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Стос, до моралі / / Я к и й містить мораль. 2. Я к и й відповідає вимогам моралі. 3. Пов'язаний з духовним ж и т т я м людини.
МУЛЬТИМЁД1А, ж. Комп'ютерна технологія, яка дозволяє г н у ч к о керувати
потоками різноманітної інформації - текстами, графічними зображеннями,
, м у з и к о ю , відеозображенням.
Н
Н А Р І Ч Ч Я , -я, с. Угруповання діалектів якої-небудь мови на основі спільних
діалектних рис.
Н А Ч А Л О , -а, с. 1. рідко. Вихідна точка, початок (про все, щ о має п р о т я ж ність). 2. рідко. Початок у процесі, розвитку чого-небудь, а т а к о ж сам від-

227. Додатки
- ТИНОК часу, пов'язаний з д и м початком. Начало буття. 3. Основа, сутність,
джерело чого-небудь. 4. тільки мн. Основні положення, принципи. Начала
проективної геометрії. 5. Способи, методи здійснення чого-небудь.
Н А Ш А Р У В А Н Н Я , -я, с. 1. Дія за знач, нашарувати і нашаруватися. 2. Те, щ о
нашарувалося на що-небудь. / / Осадове утворення у вигляді шарів ґрунту,
щ о налягають один на одного. 3. перен. Особливість, риса чого-небудь, щ о
утворилася пізніше і приєдналася до першооснови.
НЕПЕРЕСІЧНИЙ, -а, -е. Я к и й чимсь вирізняється з - п о м і ж і н ш и х ; не такий,
як і н ш і , не с х о ж и й на і н ш и х ; особливий, незвичайний, винятковий.
О
О Б О Л б Н Ь , -і, ж. Заплавні л у к и .
ОКРЁМ1ШН1Й, -я, -є. 1. Власт. тільки певній особі, предмету, я в и щ у ; своєрідний, особливий. 2. Те саме, щ о о к р е м и й .
ОПТИМІЗМ, -у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю,
твердою вірою в краще майбутнє, в успіх.
О Р И Г І Н А Л Ь Н И Й , -а, -е. 1. Я к и й не є копією або п і д р о б к о ю чого-небудь;
справжній, автентичний. / / Створений самостійно, без наслідування відом и х зразків. / / Я к и й не є перекладом з іншої мови. 2. Я к и й привертає до
себе увагу с в о є ю незвичайністю, своєрідністю. / / Не с х о ж и й на і н ш и х ; самобутній. / / Дивний, химерний.
ОСОБЙСТІСТЬ, -тості, ж. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. ін.; індивідуальність, особа.
П
ПАСПОРТ, -а, ч. 1. Документ установленого зразка, щ о посвідчує особу власника, його громадянство. Паспорт громадянина України. 2. Реєстраційний
і технологічний документ, щ о містить основні відомості про яке-небудь підприємство, устаткування, прилад, предмет господарського в ж и т к у і т. ін.
П А Т Р І А Р Х , -а, ч. 1. Глава роду за родового ладу. 2. перен. Найстарша, найбільш поважана людина в якому-небудь колективі. 3. Н а й в и щ и й титул переважно у православній церкві, а т а к о ж особа, щ о має цей титул.
ПЕСИМІЗМ, -у, ч. Світосприймання, перейняте с м у т к о м , безнадією, зневірою
в у с п і х , у краше майбутнє; прот. оптимізм.
П І Д П Р И Є М Е Ц Ь , -мця, ч. Той, х т о володіє промисловим, торговельним і т. ін.
закладом. / / Організатор вигідних справ, прибуткових операцій.
ПОКРОВИТЕЛЬСТВО, -а, с., КНИЖН. у рідко. Піклування, турбота про когонебудь, підтримка когось; захист.
П Р И У Р О Ч У В А Т И , -ую, -уєш, недок., П Р И У Р О Ч И Т И , -чу, -чиш. Навмисне
влаштовувати збіг за часом однієї події з і н ш о ю . / / Влаштовувати, організовувати і т. ін. що-небудь з нагоди якоїсь знаменної події, свята тощо.
ПРОФЕСІОНАЛ, -а, ч. Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї
постійної діяльності, с в о є ю професією. / / Добрий фахівець, знавець своєї
справи.
ПРОФЕСІЯ, -ї, ж. Рід занять, трудової діяльності, щ о вимагає певних знань і
навичок та є для кого-небудь джерелом існування.
Р
РЕЄСТР, -у, ч. 1. Список, письмовий перелік кого-, чого-небудь. / / Список, перелік у словнику слів, щ о тлумачаться або перекладаються і н ш о ю мовою.
2. Книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь, обліку
наявності, руху коштів та цінностей і т. ін.
226

228. Додатки
РЁКВ1СМ, -у, ч. 1. Католицьке богослужіння над померлим. / / перен. Те, щ о віщує кінець існуванню кого-, чого-небудь. 2. Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.
РЕФЕРЁНДУМ, -у, ч., політ. Всенародний опит із найважливіших питань
державного ж и т т я .
С
САМІТ, -у, ч. Конференція, нарада, збори глав держав та урядів.
САМОБУТНІЙ, -я, -є. Який відзначається природною своєрідністю, не схожий на
інших (інші); самостійний у своєму розвитку, незалежний від будь-яких впливів; неповторний, оригінальний. Самобутній талант. / / у знач. ім. самобутнє,
-нього, с. Те, щ о відзначається природною своєрідністю, не схоже на інше.
СВІДОЦТВО, -а, <?. Офіційний документ, я к и й підтверджує якийсь факт або
містить відомості про кого-небудь; посвідчення.
С О Ц І А Л Ь Н И Й , -а, -е. 1. Пов'язаний із ж и т т я м і с т о с у н к а м и людей у суспільстві; суспільний, громадський. / / Породжений умовами суспільного ж и т т я ,
певного середовища, ладу. / / Існуючий у певному суспільстві. / / Здійснюваний у суспільстві^ / / Зумовлений поділом суспільства на класи.
С П Е Ц І А Л Ь Н І С Т Ь , -ності, ж. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін.;
сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь. / / Основна кваліфікація;
професія, фах. / / розм. Улюблена справа, заняття, в я к о м у хто-небудь виявляє вміння, хист.
СПОВІДЬ, -і, ж. 1. У православній і католицькій церкві — обряд покаяння в
гріхах перед священиком і відпущення ним ц и х гріхів. 2. перен. Відверте
зізнання в чому-небудь, розповідь про щось.
СТАНОВИЩЕ, -а, с. Місце стоянки, тимчасового розташування кого-небудь; стан.
С Т Р У М Е Н І Т И , струменіє і струменить. 1. Литися, текти струменем, ц і в к о ю .
2. перен. Випромінюватися, поширюватися в навколишньому просторі,
проникати куди-небудь, переважно струменем або струменями (про світло,
пахощі, звуки і т. ін.).
СТОЇЦЙЗМ, -у, ч. 1. Напрям в античній філософії, я к и й вимагав від людини свідомого підкорення пануючій -у світі необхідності й приборкання свої х пристрастей. 2. перен. Стійкість, м у ж н і с т ь у ж и т т є в и х випробуваннях,
здатність протистояти спокусам.
СУСПІЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Стос, до суспільства. Суспільне виробництво. 2. Я к и й
виражає відносини, становище людей у суспільстві. Суспільні класи. Суспільна формація. 3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; я к и й являє с о б о ю спільне надбання. Суспільні форми споживання. 4. Я к и й має, відчуває потребу ж и т и в суспільстві, в колективі. / / Я к и й
ж и в е у великій групі. 5. рідко. Те саме, щ о с у м і ж н и й .
Т
Т А К Т б В Н И Й , -а, -е. Я к и й володіє почуттям міри, такту.
ТЕРНЙСТИЙ, -а, -е. 1. Вкритий тернами, к о л ю ч и м и заростями. / / Вкритий
к о л ю ч к а м и , ш п и ч а к а м и (про рослину). 2. перен. Сповнений труднощів, злигоднів, страждань; в а ж к и й (у 5 знач.) (про ж и т т є в и й ш л я х людини).
Т Й Т У Л , -у, ч. 1. Спадкове чи надане монархом почесне дворянське звання
(князь, герцог, граф і т. ін.) або звання володаря держави (король, цар). / /
Найменування, звання, щ о дається комусь на знак визнання його заслуг,
високого громадського становища т о щ о . / / розм. Назва якої-небудь посади,
ч и н у тощо. 2. Перша сторінка к н и ж к и , на я к і й надруковано заголовок, ім'я
автора, назва видавництва, місце видання т о щ о .
227

229. Додатки
У
У Ж Й Т О К (ВЖЙТОК), -тку, ч. 1. Використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь. 2. заст. Майно, добро; достатки. 3. розм. Користь,
вигода.
У П О Д О Б А Н Н Я (ВПОДОБАННЯ), -я, с. Схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь я к таким, щ о відповідає смакам, бажанням, нас т р о я м і т. ін.
У Р О Ч И Щ Е (ВРОЧИЩЕ), -а, с. 1. Те, щ о становить природну м е ж у (яр, гора і
ті ін.). 2. Ділянка, яка вирізняється серед навколишньої місцевості природними ознаками (ліс серед поля, лука, болото серед лісу і т. ін.).
/
Ф
Ф А К У Л Ь Т Е Т , -у, ч. Підрозділ (частина, відділ) вищого навчального закладу,
де викладається певний цикл споріднених наукових дисциплін і г о т у ю т ь
фахівців відповідного профілю. Філологічний факультет. / / Студентськовикладацький склад такого відділу.
Ф А Х , -у, ч. 1. Вид заняття, трудової діяльності, щ о вимагає певної підготовки
і є основним засобом до існування; професія. / / Будь-який вид занять, щ о є
основним засобом до існування. 2. Основна кваліфікація, спеціальність. / /
перен., розм. Справа, заняття, в я к о м у х т о с ь виявляє велике вміння, майстерність, хист.
Ф А Х І В Е Ц Ь , -вця, ч. 1. Той, хто досконало володіє я к и м с ь фахом, має висок у кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва
т о щ о ; спеціаліст. 2. Той, х т о зробив якесь заняття с в о є ю професією.
Ф І Л А Н Т Р О П І Я , -ї, ж. Благодійна діяльність, надання допомоги та заступництва нужденним. / / заст. Людинолюбство.
Ф У Н Д А М Е Н Т А Л Ь Н И Й , -а, -е. 1. Міцний, великий, зроблений на тривалий
час. / / розм. Значний за величиною, обсягом. 2. перен. Я к и й є головним,
основним. / / Ґрунтовний, глибокий, капітальний.
ц
ЦЕРЕМОНІАЛ, -у, ч. 1. Розпорядок, установлений для якого-небудь обряду,
церемонії. / / Прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а так о ж церковних та світських церемоній. 2. У католицькій церкві — книга,
яка містить детальні вказівки з церемоніалу єпископських б о г о с л у ж і н ь та
деяких і н ш и х дій, щ о здійснюються єпископом або його с т о с у ю т ь с я .
Ч
ЧЕСТОЛЮБСТВО, -а, с. Прагнення до слави, почестей, домагання високих
постів.
228

230. Додаток 6
СКОРОЧЕНІ ВІДПОВІДІ ДО ДЕЯКИХ ВПРАВ
7. Перше, друге й п'яте речення - означено-особові; четверте - узагальненоособове; шосте й сьоме - безособові.
8. 6. Кома після слова щасливиця.
20. Складними сполучниковими є
три речення.
30. Друге речення складається із чотирьох частин; треба поставити три
коми. У п'ятому реченні сполучник
не тільки...а й.
44. Кому ставимо в чотирьох реченнях.
50. У ш о с т о м у реченні треба поставити коми після слів обжинки, пропах.
56. 1. Б; 2. Б; 3. Б; 4. 1Г, 2В, ЗА, 4Б;
5. В; 6. Б.
61. Треба поставити дев'ять ком.
89. У реченнях 1, 3, 6 треба поставити
по дві коми.
90. З поданих речень три з підрядними місця.
103. У к о ж н о м у реченні треба поставити одну кому.
105. Неповними є підрядні частини в
п'яти реченнях.
129. 1. Будівельні роботи не припинилися, хоча почалися проливні дощі.
139.1. [ I T ? M S 155. 1. В; 2. А ; 3. IB, 2 А , ЗГ, 4Б; 4. Б;
5 Б; 6. А .
162. Ворскла.
167. Перше речення складається з
трьох частин.
170. У тексті є три безсполучникових
складних речення.
175. З поданих речень три безсполучникові складні.
181. У п'яти безсполучникових складних реченнях треба поставити двокрапку.
187. Треба поставити три двокрапки.
192. У тексті є п'ять безсполучникових складних речень.
199. 6. Говорить - шовком шиє. Говорить, наче ш о в к о м шиє.
2 0 6 . Тире ставимо в реченнях 2, 3, 6.
210. 1. В; 2. Г; 3. Б; 4. В, Г; 5. А ; 6. 1Б,
2В, ЗА; 4Г.
212. Схема ш о с т о г о речення:
[ ], а [ ], (де ), (де ).
Схема п'ятого речення: [ ], і [ ,(якої), ].
2 2 4 . У першому реченні треба поставити чотири коми.
Схема ш о с т о г о речення:
[ ],[.]ДЩО),[
].
228. У тексті, крім ком, потрібно щ е
поставити двокрапки.
229. У третьому реченні треба поставити тире і дві к о м и , а в четвертому
реченні - п'ять ком.
235. 1. В; 2. Б; 3. В; 4. Г; 5. А ; 6. В.
273. 1. Б; 2. А , Г, Г, Е; 3. В; 4. А ; 5. В.
275. 1. [л0; 4. [і].
278. Букву е треба вставити в 15 словах.
285. У слові повістю є м'які звуки
[С], [У].
2 8 6 . З апострофом пишемо 17 слів.
315. Чеський [х] / / [(У]; студентський.
317. Полтава.
332. На чорній землі білий хліб родить.
333. Священний, священик.
336. Три словники.
3 3 8 . Займенник чий у місцевому відмінку має три паралельні форми.
353. Роса.
3 6 4 . 1. До. 2. Навколо. 3. Помідор,
огірок тощо. 4. Донецьк, Запоріжж я тощо. 5. Та-то. 6. Мати-й-мачуха,
брат-і-сестра. 7. і (нота мі). 8. Та-рас,
І-ван, А-ндрій. 9.1-нн-а.
3 8 3 . 1 Ґ , 2Б, ЗГ, 4 А , 5В.
387. 1, 2 — «Гайдамаки»; 3, 4 - «Причинна»; 5 — «Катерина»; 6, 7 - «І мертвим, і живим...»; 8 - «Сон».
388. Треба поставити 15 к о м , у другом у реченні - тире, у третьому - двокрапку.
392. У четвертому реченні коми після
слів: чиста, сльоза, знати, бути, отрути, зів'янеш. Схема п'ятого речення:
[ ],і[ ]:[ІЛ4).
-

231. ЗМІСТ
Шановні дев'ятикласники!
ВСТУП. МОВА - СУСПІЛЬНЕ Я В И Щ Е
ПОВТОРЕННЯ Т А У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я ВИВЧЕНОГО
С К Л А Д Н Е РЕЧЕННЯ. С К Л А Д Н О С У Р Я Д Н Е Р Е Ч Е Н Н Я
§
§
§
§
§
1.
2.
3.
4.
5.
Складне речення і його ознаки
Складносурядне речення
Смислові зв'язки м і ж частинами складносурядного речення
Розділові знаки м і ж частинами складносурядного речення
Узагальнення вивченого з теми «Складносурядне речення» .
З
4
8
17
. . . 18
23
26
29
33
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
39
§ 6. Складнопідрядне речення
§ 7. Види складнопідрядних речень
§ 8. Складнопідрядні речення з підрядними означальними
та підрядними з'ясувальними
§ 9. Складнопідрядні речення з підрядними місця і часу
§ 10. Складнопідрядні речення з підрядними
способу дії і ступеня та з підрядними порівняльними
§ 11. Складнопідрядні речення з підрядними
причини, мети, умови
§ 12. Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
і допустовими
§ 13. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
§ 14. Узагальнення вивченого з теми «Складнопідрядне речення»
40
44
60
БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ С К Л А Д Н Е Р Е Ч Е Н Н Я
87
49
54
63
69
73
80
§ 15. Смислові відношення та інтонація в безсполучниковому
складному реченні
§ 16. Кома і крапка з к о м о ю в безсполучниковому
складному реченні
^.
§ 17. Двокрапка в безсполучниковому складному реченні . •
.
§ 18. Тире в безсполучниковому складному реченні
§ 19. Узагальнення вивченого з теми
«Безсполучникове складне речення»
С К Л А Д Н Е Р Е Ч Е Н Н Я З РІЗНИМИ В И Д А М И ЗВ'ЯЗКУ
111
§ 20. Складні речення із сурядним і підрядним зв'язком
§ 21. Складні речення зі сполучниковим
і безсполучниковим зв'язком
§ 22. Узагальнення вивченого з теми
«Складне речення з різними видами зв'язку»
112
119
ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ
125
§ 23. Структурна організація тексту.
Поняття про складне синтаксичне ціле
230
105
126
88
94
97
101
116

232. § 24. Складне синтаксичне ціле і абзац
§ 25. Засоби міжфразного зв'язку. Актуальне членування '
речень у тексті
§ 26. Структурні типи складних синтаксичних цілих
§ 27. Узагальнення вивченого з теми «Лінгвістика тексту»
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я І С И С Т Е М А Т И З А Ц І Я ВИВЧЕНОГО
В 5 - 9 КЛАСАХ
§
§
§
§
130
134
138
і . 141
146
28. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія
29. Лексикологія
ЗО. Будова слова. Словотвір. Орфографія
31. Морфологія. Орфографія (іменник, прикметник,
числівник, займенник)
§ 32. Морфологія. Орфографія (дієслово, прислівник)
§ 33. Морфологія. Орфографія (службові частини мови, вигук)
§ 34. Синтаксис. Пунктуація
156 "
160
164
169
У Р О К И РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ
177
Урок 1. Читання мовчки тексту
Урок 2. Стислий переказ тексту публіцистичного с т и л ю .
Урок 3. Твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему
Урок 4. Усний переклад озвученого тексту
Урок 5. Вибірковий переказ тексту х у д о ж н ь о г о с т и л ю
Урок 6. Вибірковий переказ тексту наукового с т и л ю . .
Урок 7. Стислий переказ тексту наукового с т и л ю
Урок 8. Тези статті. Тематичні виписки
Урок 9. Доповідь на морально-етичну та суспільну
теми в публіцистичному стилі
Урок 10. Дискусія
Урок 11. Оповідання на самостійно обрану тему
Урок 12. Ділові папери. Заява
Урок 13. Ділові папери. Автобіографія. Анкета
Урок 14. Письмовий переклад тексту
Урок 15. Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему
177
180
182
183
184
187
188
190
193
196
197
198
200
202
203
ДОДАТКИ
205
,
Пояснення щодо виконання деяких видів завдань
Узагальнювальні таблиці
Основні пунктограми .
Російсько-український словничок
Тлумачний словничок
Скорочені відповіді до деяких вправ
146
149
153
205
206
217
218
222
229
231

233. ВИДИ РЕЧЕНЬ
Принцип розподілу
. Види
Приклади
поширені
Ідуть
теплі дощі.
У лісі осінь.
непоширені
За наявністю
другорядних
членів речення
Ідуть дощі.
Осінь.
(мають другорядні члени
речення)
(не мають другорядних членів
речення)
За складом
граматичної
основи
двоскладні
односкладні
(граматична основа
складається з одного головного
члена речення)
За наявністю
(відсутністю)
пропущених членів
речення
повні
(є всі необхідні для структури
члени речення)
неповні
(пропущено необхідні для
структури члени речення)
За кількістю
граматичних
основ
Ідуть
дощі.
(граматична основа складається
з підмета і присудка)
прості
(має одну граматичну |
основу)
складні
(має кілька граматичних основ)
Осінь.
Люблю дощ.
Ідуть дощі.
Осінь.
В Україні осінь.
Ідуть дощі.
Осінь.
Ідуть дощі,
гуляє осінь.
За емоційним
забарвленням
розповідні
Ідуть дощі.
питальні
Ідуть дощі?
спонукальні
За метою
висловлювання
Ідіть, дощі.
окличні
Ідуть дощі!
не окличні
Ідуть дощі.

234. РОЗДІЛОВІ З Н А К И М І Ж Ч А С Т И Н А М И
БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
Розділові знаки
КОМА
КРАПКА
З КОМОЮ
Умови вживання
одночасніть дій
[
] , [
]•
[
1; [
послідовність дій
[
], [
].
]•
частини дуже поширені, далекі за змістом
[
]: [ причина]
[
] : [ доповнення ].
ДВОКРАПКА
ТИРЕ
зіставлення
протиставлення,
зміна подій
[
]"[
]•
[час] - [
].
[
[
] : [ пояснення ].
] - [порівняння].
[причина] — [наслідок].
[умова] - [
].

235. ЗВ'ЯЗНЕ М О В Л Е Н Н Я
ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ
Яким має бути
мовлення
змістовним
послідовним
багатим
точним
виразним
доречним
правильним
вивчальне
критичне
Як цього досягти
продумуйте тему й основну думку висловлювання, повно їх розкривайте, не говоріть зайвого;
стежте за порядком викладу думок, робіть переходи, висновки, узагальнення;
уживайте різноманітні слова й речення, не повторюйте тих самих слів;
добирайте найбільш точні слова;
добирайте слова і вирази, що найбільш яскраво
передають основну думку;
завжди враховуйте, з ким розмовляєте, з якою
метою, де;
дотримуйтесь правильної вимови, правильно
будуйте речення
вивчальне
переглядове

236. ПАМ'ЯТКИ
Як правильно вести дискусію
1. Перед тим, як втручатися в суперечку, подумайте, чи достатньо
ви обізнані із цим питанням.
2. Зрозумійте співрозмовника, його аргументи, з'ясуйте мету
дискусії.
3. Визначте, із чим саме ви згодні.
4. Доберіть докази, аргументуйте свій погляд.
5. Критикуйте думку, а не людину, яка її висловила.
6. Поважайте співрозмовника, оцініть правильно його позитивні якості.
7. Уточніть поняття, терміни, які вживаються в суперечці.
Як порівняти явища
• Перевірте, чи знаєте ви об'єкти порівняння.
• Установіть мету порівняння.
• Визначте найважливіші (суттєві) ознаки об'єктів, які порівнюються.
• За цими ознаками знайдіть відмінність і (або) подібність.
• Зробіть висновок з порівняння.
Як виділити головне
• Визначте мету своїх дій.
• Проаналізуйте об'єкт спостереження (мовні або життєві факти і
явища) з точки зору поставленої мети та визначте його ознаки,
складові частини.
• Розподіліть виділені ознаки на суттєві й несуттєві.
• Виділіть серед суттєвих ознак, складових частин найбільш
значущі, найважливіші.
Як довести свою думку
• Щоб довести свою думку, не достатньо сказати «так» чи «ні».
• Треба переконати співрозмовника, використавши для цього
правила, слова, інші думки.
ДОВЕСТИ:
. підтвердити
або
заперечити
ЯК?
За допомогою доказів
(ісформулюй правила,
наведи приклади )