До Дня української писемності та мови відділ наукової інформації та бібліографії пропонує вашій увазі віртуальну книжкову виставку «Історія української мови».
Міжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.
Сьогодні українці у російсько-українській війні виборюють це право – розмовляти рідною мовою на рідній землі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію - огляд літератури з української мови.
До Дня української писемності та мови відділ наукової інформації та бібліографії пропонує вашій увазі віртуальну книжкову виставку «Історія української мови».
Міжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.
Сьогодні українці у російсько-українській війні виборюють це право – розмовляти рідною мовою на рідній землі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію - огляд літератури з української мови.
Віртуальна виставка книг і статей з періодичних видань з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій до Дня слов’янської писемності та культури
9 листопада Україна святкує День української писемності та мови, а також ушановує пам’ять преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане тільки «солов’їною».
З нагоди цього гарного свята працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Пізнай себе і свій народ через слово», матеріали якої також представлені у відкритому доступі. На превеликий жаль, ми часто розмовляємо суржиком, допускаємо багато мовних помилок, тому книги, які увійшли до експозиції, ознайомлять з історією мови, підкажуть правильність вживання слів, допоможуть збагатити словниковий запас та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше.
Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію-огляд літератури з української мови.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПУТІВНИК ПО ДЖЕРЕЛАХ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ З ПИТАНЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ...Savua
Бібліографічний путівник по джерелах мережі інтернет з питань походження словянської писемності, мови, мовознавства та культури (до Дня слов'янської писемності та культури)
Міжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію літератури з української мови.
Щороку 21 лютого у світі та в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови, який був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.
Українська мова – мова української нації. В ній тисячолітня історія народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави.
До Міжнародного дня рідної мови представлено онлайн-виставку з фондів Науково-технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій.
Віртуальна виставка книг і статей з періодичних видань з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій до Дня слов’янської писемності та культури
9 листопада Україна святкує День української писемності та мови, а також ушановує пам’ять преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане тільки «солов’їною».
З нагоди цього гарного свята працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Пізнай себе і свій народ через слово», матеріали якої також представлені у відкритому доступі. На превеликий жаль, ми часто розмовляємо суржиком, допускаємо багато мовних помилок, тому книги, які увійшли до експозиції, ознайомлять з історією мови, підкажуть правильність вживання слів, допоможуть збагатити словниковий запас та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше.
Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію-огляд літератури з української мови.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПУТІВНИК ПО ДЖЕРЕЛАХ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ З ПИТАНЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ...Savua
Бібліографічний путівник по джерелах мережі інтернет з питань походження словянської писемності, мови, мовознавства та культури (до Дня слов'янської писемності та культури)
Міжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію літератури з української мови.
Щороку 21 лютого у світі та в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови, який був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.
Українська мова – мова української нації. В ній тисячолітня історія народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави.
До Міжнародного дня рідної мови представлено онлайн-виставку з фондів Науково-технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
1. *ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І ЗНАЧЕННЯ КУРСУ
ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
*ЗВ’ЯЗОК ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ІНШИМИ
ДИСЦИПЛІНАМИ
*ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
*ОГЛЯД НАУКОВОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2. Українська мова серед інших мов
світу
Українська мова належить до
східнослов’янської підгрупи слов’янської
гілки індоєвропейської сім’ї мов. Окремі
дослідники вважають її однією з
найстаріших мов Європи.
Українська мова належить до
давньописемних мов, її писемність налічує
понад тисячу років.
3.
4. Типологічно українська мова належить до
флективних синтетичних мов, у яких
граматичні значення слів виражаються в
основному флексіями (закінченнями), і,
таким чином, слово є граматично
самостійним, не потребуючи для
вираження своїх граматичних значень
службових слів.
5. Питання для роздумів:
Який вплив на українську мову мають інші
мови? Чи є такий вплив взагалі?
Чи потрібно позбавлятися іншомовних
впливів?
Як ви ставитеся до однобічної взаємодії
мов?
Що таке “суржик”?
6. Форми існування української національної
мови: літературна мова, територіальні та
соціальні діалекти, мова фольклору,
просторіччя.
Літературна мова – це оброблена,
унормована форма загальнонародної
мови, яка в писемному та усному
різновидах обслуговує культурне життя
народу, всі сфери його суспільної
діяльності. Це мова державного
законодавства, освіти, науки, мистецтва.
7. Риси літературної мови:
обробленість (вибір кращих зразків і їх
затвердження));
нормативність;
загальноприйнятість.
Нова українська літературна мова починається з
“Енеїди” І.П. Котляревського. Творилася нова
літературна мова на зразках усної народно-
розмовної мови Наддніпрянщини, Поділля,
Галичини, Волині, Слобожанщини.
Основоположником нової української літературної
мови є Т.Шевченко.
8. Походження української мови
На величезних просторах Європи, починаючи від
Дніпра на сході й до середньої течії Дунаю в
Середньоєвропейській низині й ріки Лаби (Ельби)
на заході, від нижнього Дунаю на півдні й до
Балтійського моря та поліських боліт на півночі, з
III тисячоліття до нашої ери і по VI ст. нової ери
(період, що охоплює три з половиною тисячі років)
жили слов'янські племена, які розмовляли на
близькоспоріднених діалектах мови, яку науковці-
лінгвісти називають праслов 'янською, або
спільнослов 'янською.
9. Починаючи з ІІІ ст. до н.е. по V ст. н.е. в діалектах
праслов'янської мови виникають і формуються
лексичні, фонетичні та граматичні відмінності, які
поділили цей мовний простір на східний та західний.
Так утворилися дві групи мов: східнослов'янські
діалекти та західнослов'янські діалекти. Отже, виник
поділ на східних і західних слов'ян. Східні слов'яни
жили на просторах від середньої течії Дніпра на
сході до Сяну та витоків Вісли на заході, від
нижнього Дунаю на півдні до поліських боліт на
півночі. Далі на захід аж до ріки Лаби (Ельба) та
Шумавських гір жили західні слов'яни.
Східних слов'ян називали антами, західних -
венедами.
10. У другій половині VI ст. н.е. великі групи
слов'ян, що займали землі на північ від
Дунаю, як ті, що жили між східними
Карпатами та Дністром, так і частина тих,
що жили в Паннонії, перейшли Дунай і
зайняли весь Балканський півострів,
острови Егейського моря та західне
узбережжя Малої Азії. Цих слов'ян у
давнину називали склавинами, зараз
іменуємо південними слов'янами.
11. Коли слов'янські племена розпалися на три групи,
їх мовна єдність поступово теж розпалася. На
місці єдиної праслов'янської мови виникли три
групи: східнослов 'янські, західнослов'янські та
південнослов'янські мови.
До східнослов'янських належать українська,
російська та білоруська, а також мертва писемна
т. зв. давньоруська. До західнослов'янських
належать: польська, чеська, словацька,
верхньолужицька, нижньолужицька та мертва
усна полабська мови. До південнослов'янських
належать: болгарська, сербська, хорватська,
словенська, македонська та мертва писемна
старослов'янська.
12. Є інша точка зору, згідно з якою східнослов'янські
мови розвивалися безпосередньо з різних
діалектів праслов'янської мови, починаючи з VII
ст.:
Шевельов Ю. Історична фонологія української
мови (Переклад з англійської). - Харків: Акта,
2002. - 1054 с.
Шевельов Ю. Чому общеруський язик, а не
вібчоруська мова? - К.: КМ Асайетіа, 1994.
Книш Ю. Таємниця початкової Руси в Києві. -
Вінніпег, 1991.
13. За Ю.Шевельовим, після розпаду праслов'янської мови у
східних слов'ян сформувалося п'ять діалектів:
новгородсько-тверський (НТ),
полоцько-смоленський (ПС),
муромо-рязанський (МР),
києво-поліський (КП),
галицько-подільський (ПІ).
14.
15. Таким чином,
Історію української мови починають від
праслов’янської (спільнослов'янської)
мовної єдності, яка виділилася з
індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ
тис. до н. е. Праслов'янська доба тривала
близько 2000 років.
16. За традиційною версією походження
східнослов'янських мов, яка ще донедавна була
офіційною та обов'язковою, вважалося, що після
завершення праслов'янської епохи розпочався
спільний східнослов'янський період, який тривав
понад 500 років та закінчився лише в XI-XII ст. під
час феодальної роздрібненості Київської Русі. У
цей час нібито сформувалася й спільна для всіх
східних слов'ян так звана давньоруська мова, на
основі якої з XIII ст. виникають три
східнослов'янські мови — українська, російська та
білоруська — як мови відповідних народностей.
17. Писемність
Після прийняття християнства (988 рік) на
території Київської Русі були відомі два
типи письма – кирилиця (від імені
Костянтина Філософа, в чернецтві Кирила)
і глаголиця (від давньослов’янського
“глагол”, що означає “слово”).
18.
19. Глаголиця вважається давнішим письмом,
але досі не існує єдиної думки щодо її
походження. Азбука глаголиці складалася
з 39 літер, які мали дуже складне
накреслення у вигляді кружечків і
петельок, з'єднаних між собою.
Незважаючи на графічну складність літер
глаголиці, вона тривалий час вживалася в
деяких південнослов'янських країнах.
20. Кирилиця — цілком оригінальна система
слов'янської писемності, яка є складною творчою
переробкою грецького алфавіту. Азбука кирилиці
складалася з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і
19 оригінальних слов'янських. Графіка кириличної
азбуки була близькою грецькому та візантійському
алфавітові. Такі накреслення літер у подальшому
стали графічною основою сучасної української,
російської, білоруської, болгарської, сербської та
македонської писемності.
21. Сучасний український алфавіт складається з 33
літер, які вживаються для позначення на письмі 38
фонем. 21 літера позначає приголосні звуки: б, в, г,
ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ; 10 —
голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна
по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по
одному звуку лише після м’яких приголосних (синє,
люди, ряд), а на початку слова, після голосних і
після апострофа ( ‘ ) — по два [ й + е ] , [ й + у ] , [ й
+ а ] — має, юнак, в’янути; літера ї завжди
позначає два звуки [ й + і ] — їжа, з’їзд ; літера й
перед о позначає приголосний [ j ] — його, а в
інших позиціях — нескладовий голосний [ і ] — йду,
гай; літера ь звукового значення не має, а
вживається для позначення м’якості приголосного
звука (кінь, льон).
22. Літера г позначає фарингальний [ h ]
(голова), а ґ — задньоязиковий проривний
приголосний [ g ] (ґава, ґрунт, ґудзик).
Літера щ позначає сполучення звуків [шч]
— щука. Літери українського алфавіту за
формою бувають великі й малі, а за
різновидом — друковані й писані.
23. Сучасні проблеми української
мови
Сотні невольничих літ, упродовж яких жорстоко
знищували культуру українського народу,
десятиліття панування тоталітарної системи, коли
все робилося для того, щоб "злилися нації", щоб
витворилася універсальна мова, спричинили де-
формацію усіх сфер життя великого
європейського народу.
Сотні бід тяглись за нами вслід,
щоб нашу честь, язик, ім'я затерти...—
з болем писав про трагічну історію народу Іван
Франко.
24. Великої наруги зазнала мова, що є невіддільною
ознакою нації, одним із найістотніших чинників її
самовиявлення і світосприйняття, важливим
показником її життєздатності й духовності.
Українську мову офіційно забороняли /укази
Петра Першого, Валуєвський циркуляр, Емський
указ/, оголошували придуманою німцями, вважали
діалектом російської чи польської мов, дивилися
як на "хлопську", призначали її тільки для
"домашнього вжитку". Її свідомо принижували, не
допускали у сферу науки, техніки, на фабрики,
заводи, до армії, в спорт — до тих сфер, що
важливі для функціонування та повноцінного
життя національного організму.
25. Витворився своєрідний різновид мови, який дістав
згірдну назву суржик. На його означення
поширилися сполучення "недорікуватий суржик",
"убогий суржик". Безперечно, є свої закони
розвитку контактуючих мов, у тому числі
української та російської. І коли людина вводить у
своє мовлення слова і словосполуки іншої мови,
не руйнуючи граматичної основи, фонетичних
особливостей української, оберігає її красу, кори-
стується її невичерпним лексичним і
фразеологічним багатством, то такий процес
природний і не викликає заперечень.
26. Вивчення суржику в Україні розпочалося
після здобуття державної незалежності, у
1990-х рр. На сьогодні студії цього
мішаного типу усного мовлення вже мають
певну теоретичну основу. Активізацію
дослідження мішаного українсько-
російського різновиду мовлення засвідчує
й зацікавлення ним у славістичних центрах
інших країн.
27. Сьогодні слово "суржик" почали вживати і в
ширшому розумінні — як назву
здеградованого, убогого духовного світу
людини, її відірваності від рідного, як назву
для мішанини залишків давнього,
батьківського, з тим чужим, що нівелює
особистість, національно-мовну свідомість.
28. В одній з останніх своїх праць Л.Ставицька дає
таке визначення: "Суржик - це некодифікована
просторозмовна мова, яка виникла як наслідок
масової тривалої контактної українсько-російської
двомовності в її диглосній формі. Суржик постає в
результаті системної інтерференції на
фонетичному, морфологічному, лексичному,
синтаксичному рівнях; він репрезентований
цільнооформленими лексемами - суржикізмами,
які накладаються на українську або російську
мовну основу; виявляє себе на базі регіональних
різновидів української мови як мовний код в осіб з
різним типом мовної компетенції, у різнотипних
соціально-корпоративних та комунікативних
сферах"
29. Запитання для роздумів:
Чи є підстави говорити про спільну «давньоруську»
мову східних слов’ян, з якої розвинулися українська,
білоруська і російська мови?
Що є спільного та відмінного між територіальними та
соціальними діалектами?
Чому в основу сучасної української літературної
мови лягли саме середньонаддніпрянські говірки?
Чому саме Т.Шевченко став основоположником
сучасної української літературної мови?
Завдяки яким особливостям української мови
досягається її милозвучність?